Збірник диктантів національно-патріотичного спрямування" Речення. Числівник"

Відділ освіти

Покровської державної адміністрації

Донецької області

 

 

 

 

 

Збірник диктантів

національно-патріотичного спрямування

Речення. Числівник

 

 

 

                                   Підготувала

                                                            вчитель початкових класів

                                                                   Лисівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

 Сидоренко Наталія Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

3клас

Речення

Види речень за метою висловлювання

Пояснювальні диктанти

1.  Записати речення. Визначити речення за метою висловлювання.

1.Яка ж ти гарна й пишна, земле наша! 2. Посадим, друзі, в школі сад!

 3. Ти знаєш, як пахне материнка? 4. А у тім просторім світі добра научайтесь, рідної своєї мови й пісні не цурайтесь! (О. Грицай) 5. Як далека, як простора наша Україна – в ній мені всі серцю рідні, всі – одна родина.(У. Кравченко) 6. Пам'ятайте свій родовід!

2.     Записати вірш. Підкреслити спонукальне речення однією лінією, питальне – двома лініями.

                                                   Наша славна Україна,

      Наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна

          Ще миліша за наш край?

             І в щасливій й злій годині

 Ми для неї живемо,

         На Вкраїні для Вкраїни

          Будем жити й помремо.

                                                            (В. Самійленко)

3.     Записати вірш. Підкреслити спонукальні речення.

                                                   Україні

 Сходить сонце над пшеничним ланом,

                                   Вабить очі небо голубе…

                                   Рідна земле! Волошковий стане!

                                   Як же не любити нам тебе?!

                                   Де Шевченка слово панувало –

                                   Цвіт калини – в душах і серцях…

                                   Добру славу ми успадкували –

                                   Нам її сповідувать в віках.

                               (Д Білоус)

 

4.   Записати вірш. Скільки у ньому речень?

Сонце заходить.

Гори чорніють.

        Пташечка тихне.

                                     Поле німіє.

                                                                   (Т. Шевченко)

5. Записати речення. Підкреслити спонукальне речення.

     Юний друже! Школа відкриває перед тобою дивовижний світ. Людині треба багато знати й вміти. Роби усе для того, щоб твої знання, праця принесли в майбутньому велику користь українському народові.

(З журналу)

 

6. Записати речення. Підкреслити спонукальне речення.

Тарасові солов'ї

     Зійди у травні на Тарасову гору. І тебе зачарують співом солов'ї.

     Як тільки спаде надвечір'я, з кожного гаю лине своя полум’яна пісня.

      І слухають цю солов’їну хвалу Кобзареві Дніпро, українське широке поле і вся Україна.

(За Д. Чередниченком)

Звертання в реченнях

Пояснювальні диктанти

1.   Записати вірш, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

 

                                   Звідки ти взялася, Україно-ненько?

Може, із землиці, що така рідненька?

Може, із тополі, що в степу зростає?

Може, з соловейка, що на ній співає?

                                   Може, із калини, що у полі квітне?

                                   А можливо, з тебе, моя мамо рідна?

                                                                             (К. Грищенко)

2.   Записати речення, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

 

       1. Я любити тебе не покину, Батьківщино безсмертна моя! (В. Сосюра)

       2. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. (В. Сосюра)

       3. Ой весна, весна – днем красна, що ти нам, весно, принесла?

       4. Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни… (О. Кониський)

 

 3.   Записати вірш, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

 

                                      Ой, коровай, коровай

                                      Ой. коровай, коровай,

                                      Багато до тебе кошту треба:

                                      Корець (мішок) муки пшеничної,

                                      Цебер води криничної,

                                      Миску масла ялових корів,

                                      Копу яєць молодих курей,

                                      Горнець солі льодової,

                                      Ківш калини червоної.

                             (З книги «Весільні пісні»)

 

 

4. Записати вірш, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

 

 Ой не стійте, дубе, над водою

Ой не стійте, дубе, над водою,       Ночі до ночі у таночку,

Бо гірка вода під тобою.                  Прийди додому у віночку,

Стань собі, дубе, у садочку,            Там тобі, дубе, недобре буде,

У хрещатому барвіночку.                Як тій невістці у свекрухи:

Там тобі, дубе, добре буде,              Ночі до ночі у роботі,

Як тій донечці у батенька:               Прийди додому у скорботі.

 

5. Записати вірш, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

 

 Рідна мова

Як то гарно, любі діти,                     Схожа наша рідна мова!

У вікно вам виглядати!                    Цілий світ вона відкриє!              

В ньому все: тополі, квіти,              Бережіть її, малята,

Шлях і сонце біля хати.                   Як своє віконце миле,

На оте вікно ранкове,                       Що колись до нього мати

Що голівки ваші гріє,                       Піднесла вас, посадила.

                                                        (В. Терен)

 

6.  Записати речення, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

     Вітчизно! Горді ми тобою, трудом і подвигом твоїм.

(М. Рильський)

     Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє.

(Леся Українка)

     Я любити тебе не покину, Батьківщино безсмертна моя!

(В. Сосюра)

     Виростай, калино! Ми в одвіті і за рідну пісню, і за все.

(В. Герасимчук)

 

7. Записати вірш. Підкреслити звертання.

                      Привітай же, моя ненько,

Моя Україно,

Моїх діток нерозумних

Як свою дитину.

(Т. Шевченко)

 

 

 

8.     Записати вірш, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

                        Струмок серед гаю, як стрічечка.

                        На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітнуть поля –

                        Добридень тобі, Україно моя!

                              (П. Тичина)

 

 

9.     Записати вірш, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

                         Виростай, дитино, й пам’ятай:

                         Батьківщина – то найкращий край!

                                                                        (Д. Павличко)

 

10.     Записати вірш, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

                          Не хилися, явороньку,

                          Ще ж ти зелененький,

                          Не журися, козаченьку,

                          Ще ж ти молоденький.

                                                               (З народного)

 

11.    Записати вірш, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

                          Рідна земле! Волошковий стане!

                          Як же не любити нам тебе?!

                                                                             (Д. Білоус)

 

12.       Записати вірш, знайти звертання. Які розділові знаки вживаються при звертанні? Підкреслити звертання.

 

                           Не летіть на чужину, журавлі,

                           Повертайтеся, рідні, додому.

                           На моїй українській землі

                           Забуяла весні після грому.

                                                                           (О. Бугай)

 

 

Головні та другорядні члени речення

Самодиктанти

1.               Налилися вишні                     Червень нам співає

Соковиті, пишні;                     Весело над гаєм,

Пшениці шумлять.                  Кличе в гай гулять.

                                                     (М. Познанська)

2.                                                      Хата

     Ти стоїш, не багата й не пишна,              Ти була мені наче мати,

     Виглядаючи з саду в луг.                         Ти служила мені, як могла, -  

     Рясний цвіт обтрусили вишні                  Моя рідна батьківська хата

     На солом’яний твій капелюх…                Не жаліла для нас тепла.

                                                                      (В. Симоненко)

Коментовані диктанти

   1.   Підкреслити головні й другорядні члени в реченнях.

1. Зеленіють по садочку черешні та вишні. (Т. Шевченко)
2. На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули. (М. Рильський)
3. Пожовкло, посохло листячко в калини. (П. Мирний)
4. Хилить вітер жита понад шляхом. (П. Тичина)
5. Соловії цілу ніч співали. А тепер шепочуть колоски у полі. (В. Сосюра)
6. Теплий вітер хитає тополі. (В. Сосюра)
7. Кує зозуля щедро у гаю. (Д. Павличко)

 

3.  Записати речення, виділити в них граматичну основу.

     Вузька стежинка за селом зникає у верболозах. Поміж плакучих верб співають соловейки. Мирно воркують лагідні горлиці.

     Ранішній туман застеляє долину. Молода трава вкрита крапельками роси. Туман клубочиться над сонним озером.

4.  Записати речення. Підкреслити розповідне (питальне, спонукальне) речення.

                     Ти бував у чудових Карпатах?

                     Земля наша прекрасна!

                     Оберігайте природу рідного краю!

                     Стежечка звивалась у високій траві попід насипом.

                                                     (О. Гончар)

 

 

Контрольні диктанти

№1

    Вишня – одне з найстаріших древ в Україні. Навесні вона приваблює око своїм буйним цвітінням. Назву вишня слід розуміти як «божественне дерево». Хата у вишневому садочку – одвічне замилування українського народу. Вона оспівана багатьма письменниками. Тому шевченківський «Садок вишневий коло хати» став символом України.

(За Г. Лозко)

42 слова

 

№2

З народних назв

    По назвах трав можна читати національний характер українців. Тут і поезія, і гумор, і тиха печаль, і незалежність. Вслухаймось у ці поетичні назви: нечуй-вітер, сон-трава, зозулині черевички, польові зірки. А скільки краси в назвах кульбаба, материнка, любисток, чебрець. Диво дивне – буйна сила землі!

( З календаря)

48 слів

 

№ 3

Символ матері

    Із усіх плодових дерев найбільше на Україні люблять вишні. Для українців вишня – це рідна домівка, хата. Вишня росла завжди поруч із великою святинею народу – криницею. У народних піснях вишня уособлювала найдорожчу для кожного людину – Матір. З любові до цього деревця відомий український письменник взяв собі псевдонім Вишня.

(за Г. Лозко)

49 слів

 

№4

Український травник

    Здавна українці були чудовими травниками. В усіх регіонах квіти, трави, зілля застосовували як ліки. Народною любов'ю користувались барвінок, мак, мальви, м’ята, полин, чебрець, любисток. Із цими рослинами пов’язані зворушливі українські пісні, повір'я, легенди. Квіти супроводжували українців від колиски до барвінкового спочинку. Вони звеселяли обійстя, майоріли на рушниках.

(З журналу)

49 слів

 

№5

Улюблена страва українців

     Вареники – одна з найпоширеніших національних страв в Україні. Їх готували з тіста, в яке вкладали начинку. Начинка могла бути пісною чи скромною. Як начинку використовували сир, смажену капусту, мак, калину, вишні, гречану кашу.

    Вареники були окрасою недільного і святкового столу. Вони й нині є улюбленою стравою українців.

(З журналу)

50 слів

 

№6

Мак

    В народі мак вважали символом здоров'я, краси. Українці дуже любили цю тремтливу, пломенисту квітку. Вона оспівана в піснях, легендах, переказах.

    Макові зернятка використовують для приготування куті. Їх додають в тісто для випічки.

    Освячений мак – найкращий оберіг від нечистої сили. А який красивий степ, коли між колосками яскравіють червоні маківки, голубі волошки.

(З журналу)

52 слова

 

№7

У лузі

    Як пишно цвіте луг! Він схожий на яскравий килим. Багато в лузі різних трав і квітів. Ось дикий овес золотиться на столі. Із землі визирають червоні й білі голівки маку, хитаються дзвіночки. На вологих місцях острівками красуються ніжні незабудки. А хрещатий барвінок, здається увібрав у себе всю голубінь неба.

    Як гарно у лузі серед квітів!

(З журналу_

57 слів

 

№8

Символ співучості

    Пісенним символом українців здавна вважається соловейко. Образ солов'я невіддільний від іншого символу України – калини. І це не випадково. Калина – символ чистоти. Таким же чистим був і спів солов'я. Такою ж пісенною і чистою є душу українського народу.

    Надзвичайно мелодійна і емоційна пісня солов'я. Найкращих українських співаків Діану Петриненко, Анатолія Солов'яненка, Ніну Матвієнко на випадково називають «українськими соловейками».

(З календаря)

59 слів

 

 

№9

    Верба одвічно шанувалася в Україні. В народному уявленні верба – символ життєздатності. Вона росте без особливих умов, гілка без коріння приживається в буд-якому грунті.

    Цвітіння верби – потрійне свято. Природа святкує початок весни, людина радіє першим «котикам», бджола бере перший мед.

    З вербового гілля плели побутові вироби. Верба також вважається чудовим лікарським засобом. Відварами вербового гілля знахарі лікували рани.

(З календаря)

59 слів

 

№10

Батьківщина

    Де ви народились? Де виросли і почали ходити до школи? Як називається ваше село, селище чи місто? Адже це і є ваша маленька батьківщина. А якщо зібрати маленькі батьківщини всіх дітей країни – вийде одна велика Батьківщина. Як називається наша Батьківщина? Яке місто є її столицею?

(з журналу)

46 слів

 

 

№11

Кобза

    Улюбленим музичним інструментом українського народу була кобза. Грали на ній і сліпі люди. Найдавніша кобза мала тільки три струни.

    Кобзарі закликали народ до боротьби за національне визволення. Кобзарям забороняли з'являтися у великих містах, вільно співати та грати на ярмарках.

40 слів

 

№12

Рідний край

    Біля твоєї хати цвітуть мальви. Вузенька стежка біжить до криниці. Там росте калина або шумить молода тополя. За хатою ростуть вишні і яблуні.

    З поля вітерець доносить запах жита і гречки. Долітає гуркіт моторів. Там працює твій батько.

    Звідси починається твій рідний край.

(З журналу)

45 слів

 

№ 13

     Для змалювання дівочої постави і краси і українському фольклорі використовувався образ тополі. Стрункість і гнучкість високого дерева викликали асоціації з чарівною ставною дівчиною. Водночас образу тополі притаманні ознаки, що містять натяк на дівочу гірку долю. Символічний образ тополі часто уособлює самотність, страждання, сирітство.

(З журналу)

43 слова

 

№ 14

     В. О. Сухомлинський вважав, що квіти – це нитка, яка зв’язує працю і красу. Квіти – друзі людей і в радості, і в смутку. Кожна з них є своєрідним символом. Що ж символізує ця краса природи?

     Червона гвоздика – символ дружби, півонія – символ щасливого життя, троянда – символ кохання, незабудка – вірності, мімоза – вразливості,Ю фіалка – скромності.

(З журналу)

51 слово

 

№ 15

     Поширеними в українськів поезії є образи птахів. Є серед них і друзі, і вороги людини. У словян образи птахів символізували небо, Всесвіт.

    Півень уособлював сонце, ранкову зорю, вогонь. Голубина пара уособлює ніжні, чисті людські почуття, вірність у коханні. Зозуля найчастіше є провісницею нещастя, носієм жалю. Образи сокола й орла є символом мужності, хоробрості, мудрості.

(З журналу)

54 слова

 

4 клас

Речення

Пояснювальні диктанти

1. Пояснити, які розділові знаки поставили і чому? Визначити речення за метою висловлювання. Підкреслити головні члени речення.

     1. Що стрункіше від тополі? (П. Тичина) 2. Стоять дуби над балкою крутою. (М. Терещенко) 3. Золота берізка опустила свої віти. (О. Копиленко) 4. Невже калина плаче самотою? (П. Грабовський) 5. Теплий вечір хитає тополі. (В. Сосюра) 6. Спливає літній день на хвилях Десни. (І. Цюпа) 7. З соняшників опадали зсохлі жовті пелюстки. (О. Десняк) 8. У далекім полі тануть журавлі. (А. Малишко) 9. Соловей затьохкав у кущах! (В. Сосюра)

2. Визначити речення за метою висловлювання.

1.  Будь свідомим громадянином України, гордим, що ти українець.

2.  Поважай і люби народ, свою землю, історію і культуру.

3. Дорожи честю української символіки, знай Гімн України і достойно його виконуй.

4. Шануй пам'ять своїх предків і тих, хто поліг у боротьбі за волю України.

5. Люби своїх братів, сестер, поважай старших.

6. Підтримуй українські звичаї і традиції своєю участю у них.

7. Виховуй себе ввічливим, культурним, освіченим і сильним.

8. Гідно поводь себе у громадських місцях, на вулиці, не забувай, що ти представник української нації.

9. Поважай культуру, звичаї і мову інших народів.

10. Будь впевнений: мати й Україна – то найсвятіші слова.

3. Диктант

Україна

     Де ви народились? Де виросли і почали ходити до школи? Як називається ваше місто, село? Це і є ваша маленька батьківщина. А якщо зібрати маленькі батьківщини докупи, то вийде велика Батьківщина – Україна. Ми живемо в Україні і пишаємося нею.

1. Про що розповідається у тексті?
2. Які розділові знаки ви поставили і чому?
3. Які бувають речення за метою висловлювання? За інтонацією?

 

4. Диктант

Калина

     Кущ калини росте біля материнської хати. Червона калина – це символ отчого краю, символ України. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною. Наречена прикріплювала до коня калинову гілочку. Часто на могилах садили червону калину, як символ безсмертя.

   У першому реченні підкреслити головні і другорядні члени речення, встановити зв'язок слів.

 

Однорідні члени речення

Вибіркові диктанти

1.               Виписати і згуртувати однорідні члени речення

            Там за лісом, за пралісом

              Сходила золота діжа

              Й заглядала у криницю,

              В ячмені, жита, пшеницю,

              В гречку, просо та овес –

              В зерновий наш рід увесь.

              Набирала сили-соків городина:

              Полунички, і порічки, і смородина,

              Помідори, хрін, капуста, огірки,

Кріп, щавель, петрушка – пахощі терпкі,

              А горох, квасоля, перець

              Вибивалися в стручки.

              А в саду і на грядках цвіли жоржини,

              Як дівчата, наречені і дружини.

              Сині дзвоники, троянди, чорнобривці

              Наслухали повечірні таємниці:

              Кому дівка-чорнобривка усміхається…

(М. Сингаївський)

 

 

2.     Виписати і згуртувати однорідні члени речення

      Численні романи, повісті,оповідання, казки, п’єси Олеся Донченка ввійшли до золотого фонду української дитячої літератури.

 

3.     Виписати і згуртувати однорідні члени речення

 

Що їли, пили наші предки

     Здавна у слов'ян були відомі жито, пшениця, ячмінь, просо, овес, гречка. Найважливішим був чорний житній хліб. З білого борошна на свята пекли пироги з м’ясом, рибою, капустою, ягодами.

     З овочів були поширені капуста, часник, цибуля, буряк, ріпа. У садах росли яблуні, груші, сливи, вишні. З тих часів відомий звичай висаджувати при хаті кущ калини.

     Навесні заготовляли соки – березовий, кленовий. На зиму господарки квасили капусту, клали в діжки яблука, журавлину, материнку. Сушили різні ягоди, солили гриби.

(За М. Слабошпицьким)

 

4.     Виписати і згуртувати однорідні члени речення

                                Ремесла, якими займалися козаки   

     Говорячи про відвагу козаків, цілком доречним буде розповісти і про їхні звичаї та заняття. Отож, ви дізнаєтесь, що серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені у всіх взагалі необхідних для життя ремеслах: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум'яки, римарі, шевці, бондарі, кравці. Жінки займаються прядінням льону і вовни, з яких роблять полотно і тканини для щоденного вжитку. Всі вміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м'ясні страви, варити пиво, мед.

(За Г. Л. де Бопланом, ХVІІ ст..)

 

5.                 Виписати і згуртувати однорідні члени речення

     На Маковія збирають люди геть усяку городину: мак, кріп, цибулю, часник, моркву, соняшник, редьку, буряк, в тому ж табуні і житні колоски і пшеничні, та ще геть усяке зілля і квітки… соняшник, петрові батіжки, коноплі, м’яту. І це часто в’яжуть в один пучок і з-попаду обв'яжуть маленькою хустиною або рушником. І той зібраний пучок називається «маковієм».

 

6.               Виписати і згуртувати однорідні члени речення

      Умивалися жінки вранці росою з липи, берези, яблуні, вишні, ввечері – відваром з пелюсток ружі, сушених трав – душиці, чебрецю, м’яти, а також калини і малини. Раз на тиждень робили маски з листків кульбаби, кропиви, кімнатної герані, соку алое, пшеничного борошна з медом.

       Відбілювали обличчя масками з хрону, сиру, яблук, омолоджувалися петрушкою з медом.

       Волосся мили в кип’яченій воді, додаючи любисток, м’яту, ромашку, кропиву, липу, корінь лопуха, бруньки берези, звіробій. Коли волосся випадало, змащували голову настоєм з хмелю, меду, яєць, цибулі, часнику, олії. Полоскали відваром любистку й васильків.

        А тіло після купання ополіскували настоєм м’яти зі свіжим яблуком.

(З журналу)

 

7.               Виписати і згуртувати однорідні члени речення

      Здавна слов'яни вживали жито, пшеницю, ячмінь, просо, гречку. Любили і розводити вони капусту, часник, цибулю, буряк.

          Навесні заготовляли соки – березовий, кленовий. На зиму квасили капусту, яблука, журавлину, материнку. Сушили різні ягоди, гриби.

(За М. Слабошпицьким)

 

 

Творчі диктанти

1.               Продовжити ряди однорідних членів і узагальнити їх спільним словом.

1. Глечик, ківш, келих, кухоль, миска … – це… .
2. Гончар, коваль, кошикар, ложкар, стельмах … - це … .
3. Кожух, свита, сорочка, спідниця, сукня … - це … .
4. Борщ, галушки, капусняк, юшка … - це … .
5. Бандура, кобза, скрипка, сопілка … - це … .
6. Сани, човен, коляска, підвода … - це … .
7. Джерело, озеро, річка, ставок … - це … .

2.               Доповнити кожне речення однорідними членами.

1. У лісі ростуть дуби, … .
2. Рясним цвітом вкрилися вишні, … .
3. На клумбі зацвіли чорнобривці, … .
4. На столі лежали книги, … .
5. У лісах, … зазеленіли трави.
6. Пахло м’ятою, … .
7. Тарас зловив щуку, … .
8. На подвір'ї красувалися бузок, … .

3.          З кожної пари речень утворити одне з однорідними членами.

1. Я люблю малиновий видзвін мальв. Я люблю золоточубі соняшники.
2. Даруйте людям посмішки. Даруйте людям тепло сердець.

 

                 Пояснювальні диктанти

1.               Підкресліть однорідні члени речення. Поясніть вживання          розділових знаків.

 

         Хата моя, біла хата,                               Мамо, чого зажурились?

         Рідна моя сторона.                                 Дайте тепла ваших рук.

         Пахне любисток і м’ята,                        В хаті на згадку лишились                                

         Мальви цвітуть край вікна.                   Болі й тривоги розлук.

         Хата моя, біла хата,                                Хата моя, біла хата,

         Казко тепла й доброти.                          В білому світі одна.

         Стежка від тебе хрещата                        Пахне любисток і м’ята,

         Вється в далекі світи.                             Мальви цвітуть край вікна.

         В хаті спокійно й затишно,                    вється дорога далека  

         Вечір десь бродить в гаю.                      В хаті крізь синю парчу, 

         Мати задумливо й ніжно                        Мамо, до вас, як лелека,

         Гладить голівку мою.                              В горі і в щасті лечу.

(Д. Луценко)

2. Диктант

     Рідний край! Безмежні степи, зелені ліси, блакитні небеса. Хіба є на світі щось дорожче за Вітчизну?

     Вулиця в пишних каштанах і кленах. По ній ти щодня ходиш до школи. Зі стежки до школи, зі шкільної парти, з калини коло хати починається твоя батьківщина.

     1. Пояснити вживання розділових знаків.

     2. Підкреслити однорідні члени речення

 

 

3. Диктант

Червона калина

     Споконвіку любили українці калину. Садили її коло хати, і садку, на березі над річкою, над ставком. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний.

     Про червону калину, таку гарну, люди багато пісень склали, легенд, оповідань, казок.

(З «Материнки»)

Підкресліть однорідні члени речення. Поясніть вживання розділових знаків.

Попереджувальні диктанти

 1. Хор

     Українці – співучий народ. Споконвіку наші предки мали хист до співу. Ще змалку вони знали багато пісень. І вчилися співом. І співали. Над колискою немовляти мама співала колискові. А як дітки підростуть, то колядують, щедрують, засівають. Співають веснянок, гаївок, купальських пісень, водять таночки. З давніх-давен змагалися кутки села чи містечка своїм мистецтвом. Кожен гурт челяді свій хор мав.

(За О. Воропаєм)

59. лів

 

2.       В Україні особливо по селах, майже немає такої хати, де б не було цього добра. Своїм багатим малюнком рушник надає хаті затишності та урочистості, а найперше – національного характеру. У хаті можна було побачити рушники на картинах з народного і військового життя, передовсім козацького, на образах, на вікнах чи й просто на стінах або на жердках. Раніш до кожного свята, особливо великого, ткали спеціальні рушники, тому вони прибирали і певну назву: «журавлині», «шиті», «кумачеві», «коропова луска» тощо.

(З журналу)

77 слів

 

Контрольні диктанти

№1

Український борщ

    Яринчина мама уміє варити український борщ. Вона завжди говорить донечці, що той, хто їсть борщ, буде здоровий. І Яринка вірить мамі. Коли мама варить борщ, то кладе в горщик картопельку, шматочок м'яса, капусточку, квасольку, помідорчик, петрушку. Засмажує сальцем із цибулькою, та ще й сметанки вкине. Пахне борщ на всю кімнату. Яринка певна, що кожна мама повинна варити український борщ.

(За Д. Чередниченком)

62 слова

 

№2

Народна ботаніка

    Уявлення українців про природу були надзвичайно багатими. Рослини користувалися особливою шаною. Серед них найпопулярнішими були дерева. Дуб, береза, сосна, верба, тополя, явір, смерека відігравали важливі роль в житті українців. Із сосни, дуба будували оселі, із верби, берези – предмети домашнього вжитку. Із тополі, верби майстрували човни.

    Особливою пошани заслужила сосна. З неї будували чудові хати. Настоями із зелених голок лікувалися. Сосновий бір був цілим скарбом для селян.

(З календаря)

68 слів

№3

Символ вічності життя

    Вічнозелений барвінок із голубими квітами – символ вічності життя, пам'яті. Він оспіваний в українських народних піснях, віруваннях і обрядах.

    У барвінковій купелі мили немовлят, щоб росли здоровими і гожими. Дівчата прикрашали ним коси, вінки, весільне гільце. Через вічну зелень і велику живучість барвінку приписували чудодійну надприродну силу. Він був своєрідним оберегом від нечисті. Тому його вивішували над дверима, не викидали на смітник, а лише у воду.

(З календаря)

68 слів

 

№4

    В Україні широко використовували горобину. Вона має червоні ягоди і довго зберігається на дереві, ваблячи до себе птахів. За кількістю горобини, могли передбачити, якою буде зима. Якщо ягід було багато, чекали холодної сніжної зими.

    Горобина використовувалась у багатьох народних обрядах. Як оберіг її садили біля хати. Гілочки горобини чіпляли на кожні двері, щоб уберегтися від злих духів та хвороб. Квіти горобини здавна додавали до чаю, це надавало йому смаку мигдалю.

(З газети)

70 слів

 

№5

    Звичай шанувати священні дерева міцно увійшов до традицій українців. Дерево. Якому судився довгий вік, стає священним. На Рівненщині є дуб, якому близько 1300 років. Це найстаріше дерево в Україні. Священними вважають дерева, з якими пов’язані історичні постаті та легенди. В селі Верхня Хортиця росте дуб, під яким відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Ілля Рєпін, Микола Лисенко. Цьому дубові 800 років.

    У народі дуб вважався деревом Перуна. Нині його шанують за міцність, красу, довговічність.

73 слова

 

№6

Берегиня

    Берегиня – найдавніша богиня добра й захисту від усього зла. В давні часи її зображали у вигляді жінки в довгому одязі, що підняла у благальній молитві руки до неба. Пізніше на вишитих рушниках її зображали з кущем або птахом у руках. Чому саме кущ і птах? Вони провіщали весняне пробудження. Берегиня стала «хатньою» богинею. Рушники з її зображенням вивішували над вікнами й дверима. Вважалося, що вона захищає домівку від злих сил, оберігає малих дітей від лиха, хвороб, лютого звіра.

(З календаря)

79 слів

 

 

 

№7

    Для залитої світлом України жовтий і синій кольори є і були найбільш підхожі. Це чудово розумів наш народ, бо вимальовував свої хати спереду в синє, а з-затилля в жовте. Ці кольори давала народові любов до природи, яку він бачив у жовтому і лазуровому забарвленні. Позолотий степ, синє небо, синє море й ріки з жовтими очеретами.

    Український народ здавна пояснював значення цих кольорів як блакить небес і стигле золото ланів. Поєднання цих кольорів знаходимо в одязі, кераміці, побутових речах.

(За М. Дмитренком)

79 слів

 

№ 8

     Віночок в українців був символом чистоти і краси. Починали носити віночки дівчатка з трьох років. Перший віночок дитині плела мама.

     Віночок – це не просто краса, а й оберіг, знахар душі і лікар. В ньому є чаклунська сила, яка біль знімає, волосся береже. Ця сила в квітах. Багато їх вплітали у віночки. Серед квіток віночків є чорнобривці, ромашки, незабудки, барвінок, безсмертник, маки, волошки.

(З журналу)

62 слова

 

№9

     Вінки звивали з конвалії, незабудок, васильків, чебрецю, вплітали полин. Вінок захищав дівчину від лихого ока та від нечистої сили. Ось чому напередодні свята, в ніч на Івана Купала, коли, за народними віруваннями, бігають мавки, дівчата не скидають з голів вінки.

     На Івана Купала плелися вінки з квітів лікарських рослин, а щоб посилити його захисну силу, дівчата вплітали поміж квіти часник, полин, любисток.

(З газети)

62 слова

 

№ 10

Квіти – символи українського віночка

     У вінку кожна квітка мала символічне значення. Барвінок уособлював життя, цвіт вишні та яблуні уособлював красу, вроду і мрії про щастя. Ромашка символізує доброту, ніжність, калина, переплітаючись із вусиками хмелю, символізує гнучкість та розум. В народі кажуть, що особливе щастя принесе той вінок, у якому вплетено 12 квітів. Кожна з них – лікар, а всі вкупі – оберіг від злих очей.

(З журналу)

64 слова

 

№ 11

     У чарівну силу вишиванки вірили, як у доброго чудодія. А звідки взятися тій силі? Сила вишиванки і її візерунках.

     Краєчки, «вужики», «кривульки» - це символ води. А де вода – там життя. Є на рушниках, сорочках квадрати і ромби. Квадрати і ромби означають символ сонця або поля.

     Вишиванка – найкращий дарунок. Вона розповідає своїми кольорами, лініями та квадратами про гори, поле родюче, життя минуле.

     Бережімо, шануймо вишиванку.

(З журналу)

64 слова

 

№ 12

Україна

     Україна… В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю… Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю…

     Україна – це тихі води, і ясні зорі,, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки…

     Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…

     Поема жалю і смутку, краси, і недолі…

(С. Васильченко)

71 слово

 

№ 13

Соловейки

     Хто бував на Україні? Хто бував, той нехай згадає, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть. Стільки соловейків тоді щебече – і злічити, здається, не можна.

     Одного разу вилучилося мені заночувати на селі, у маленькій такій хатці у вишневому садочку. Приїхали ми пізно і зараз спати полягали. На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий повмер. Але соловейки не дали нам спати

(Марко Вовчок)

79 слів

 

№ 14

Історія народної вишивки на Україні

     Вишивка – поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому узор та зображення виконується ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі, повсті тощо. Вишивають лляними, бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами, коштовним камінням, лелітками.

     Цей вид мистецтва виник давно – корені його сягають у глибину віків.

     Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвітки та вечорниці. Дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами  і вишивали.

(М. Степан)

77 слів

 

№ 15

Український рушник

     Рушник можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходяться народження, одруження людини, ювілейні урочистості.

     Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і чистий рушник напохваті. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Ним накривали і діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Дарунковими рушниками перев'язували кумів і гостей, запрошених на зорини.

     Гарний був звичай використовувати рушник на будівництві житла. Його вішали вгору, у кутку, коли стіни були вже зведені.

(Л. Орел)

77 слів

 

№ 16

Криниця

     Криниця вважалася здавна чимось святим, споконвіку символізувала достаток, людську доброту, щирість, привітність. Наші предки вміли шукати, де добре б'є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла.

     Над криницею будують дашки, приладнують ручки, жолобки, цямрини для того, щоб оберігати криницю від забруднення. Щоб вода не псувалася, опускають на дно криниці срібний предмет, бо срібло вбиває мікроба.

     Криниці – це світла пам'ять про тих, хто відійшов навічно, це чисте джерело наших душ. Цей домашній оберіг об’єднує покоління, адже криниці копали діди, батьки…

((З журналу)

82 слова

 

Числівники

Диктанти з коментуванням

1.               1. Наговорили сім мішків гречаної вовни. 2. Знати, як свої п’ять пальців. 3. Десяток дорогою обходити. 4. Одна нога тут, а друга там. 5. Сім раз відмір, а один – відріж. 6. Обливатися сьомим потом. 7. П'яте колесо до воза, сьома вода на киселі.
2.               1. Семеро одного не ждуть. 2. Одному не страшно, а двом веселіше. 3. Сім п’ятниць на тиждень. 4. Знає п’яте через десяте. 5. Що знають троє, то скоро триста знатимуть. 6. Намолов сім мішків гречаної вовни, і всі неповні. 7. Аж на третій яр чути ваш базар.
3.               1. Мудрому два слова досить, а дурневі і сто не допоможуть. 2. Краще один раз побачить, ніж тричі почути. 2. Не так страшно п’яти вовків, як улесливого лиходія. 4. За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш. 5.       Двох сорок разом за хвіст не вдержиш. 6. Хто на два стільці сідає, той з обох падає. 7. Обіцяного три роки ждуть.
4.                                                         Колядка

                        Що в дядька, дядька два стоги жита,

                        А третій – гречка да на варенички.

                        А четвертий – пшениці да на паляниці,

                        А п’ятий – овса, да й колядка вся.

                                                                              (З народного)

Вибіркові диктанти

1.               Виписати числівники.

                                Розлилися води

                       Розлилися води на чотири броди.

                       У першому броді соловейко щебетав,

                       Зелені сади розвивав.

                       У другому броді коничок заржав,

                       Він доріженьку почав.

                       А в четвертому броді

                       Та дівчина плаче,

                       За нелюбого йдучи,

                       Своє лихо чуючи.

                                                          (З народного)

2.               Виписати числівники.

 

                       Пошли , Боже, погоду –

                       З неба холодну воду.

                       Хоть днів на чотири,

                       Щоб ми й одпочили.

                       Хоть днів та й на п’ять,

                       Щоб нам погулять.

                       Хоть днів та й на сім –

                       Погулять усім.

                                                           (З народного)

Пояснювальні диктанти

Пояснити написання числівників

Зубр

     Могутній бик триметрової довжини на коротких ногах висотою майже два метри та масою до однієї тонни. Велика важка голова, яку він пригинає до землі, увінчана короткими, але гострими рогами. З голови, шиї і передньої частини тіла звисає густа довга грива. Хвіст – з китицею на кінці. Такий «портрет» зубра. Ці тварини досить рухливі. Вони легко бігають, можуть долати перепони до двох метрів заввишки. У них чудовий нюх, але зір гірший. Колись зубри жили на всій території Європи. Сталося так, що в природних умовах зубрів не стало. Зараз у заповідниках світу їх налічується дві тисячі, в Україні – близько двохсот.

(З «Буслика»)

Попереджувальні диктанти

 1.    Наше слов'янське письмо – знайомі й звичайні літери абетки – пройшло довжелезний шлях, поки дійшло до нас. Поклав початок цьому один дуже давній і беручкий народ – фінікійці, які жили за 30 століть до нас. Їхнє письмо запозичили й вдосконалили стародавні греки. Слов'янська азбука була зроблена за зразком грецької. До 24 грецьких літер було додано ще 19 літер. На наші українські землі ця азбука прийшла тисячу років тому. Увесь цей час вона змінювалась і вдосконалювалася, аж поки не стала такою, якою ми сьогодні й користуємося.

 

2.                                   Риби наших водойм

      Лящ живе у ріках, озерах. Довжина його тіла п’ятдесят чи сімдесят сантиметрів. Маса – близько шести кілограмів. Голова мала. Спина темно-коричнева чи сіра. Плавці сірі з чорною облямівкою.

      Щука – найвідоміший хижак серед прісноводних риб. Її часто називають прісноводною акулою. Довжина тіла цієї риби нерідко перевищує півтора метра. Маса тіла досягає тридцяти кілограмів. Живе понад двадцять років.

Підкреслити числівники і пов'язані з ними слова, позначити наголоси.

Контрольні диктанти

№1

       Село наше лелече. Ти це добре знаєш, бо торік разом з друзями перелічив усі лелечі гнізда в селі. Зараз їх двадцять п’ять. А дворів у нас сімсот п’ятдесят.

     А коли б ми оце з тобою помріяли, щоб до кожного двору прилітав лелека, то що б ми найперше зробили?

     Авжеж, прибили на хаті колесо для лелек. Тепер нехай селяться, розводяться по всіх деревах і хатах.

(М. Стельмах)

64 слова

 

№2

    Яблуні й груші шанували ще в античні часи. Записи про це можна знайти в літописах Київської Русі. Українці з сушених яблук і груш варили узвар, який був і обрядовим напоєм. Його готували серед дванадцяти страв на Різдво.

    Українські селекціонери вивели чимало сортів плодових дерев, в тому числі й груш. Найбільш незвичайною є груша-писанка. Її плоди мають оригінальне забарвлення. Вони схожі на писанку, розмальовану червоними, зеленими і жовтими смугами.

(З календаря)

69 слів

 

№ 3

     «Веселка» - це твоє видавництво, друже. Свою історію починає «Веселка» з 1934 року. Сьогодні з нею дружать діти не тільки України. Знають її і за кордоном. Книжки, які видає «Веселка», експортують майже у 100 країн світу.

     250 назв випускає щороку видавництво. Загальний тираж – понад 40 мільйонів примірників. Скільки їх вийшло за 62 роки!