Збірник текстів для переказів ( 5-11 класи)

Клименко С. В.,

вчитель української мови і літератури

 

Люди часто хворіють, бо здоров’я берегти не вміють

         (Формування навичок здорового способу життя учнів на уроках української мови)

 

Здоров’я – найцінніший скарб людини. І тому для вчителя першочерговим завданням є збереження здоров’я дитини під час навчально-виховного процесу.

Ми повинні не лише скеровувати учнів на вибір правильної життєвої позиції, але й вчити їх свідомо піклуватись про своє здоров’я.

Пропоную вашій увазі підбірку текстів для переказів, в яких подається матеріал про корисні рослини та речовини, народні способи лікування та здоровий спосіб життя, шкідливі звички та їх наслідки.

Рекомендується для вчителів української мови, основ здоров’я та студентів педінститутів.

 

5 клас

Чим козаки лікувалися

 

     Січовики й справді були богатирям – з весни до осені спали під відкритим небом, їх не брали хвороби…

     Щоб рани швидше загоювалися, робили двічі на добу компреси з попелу трави безсмертника (спалювали на розпеченому залізі). Від забруднених та рубаних ран готували риб’ячий клей. Луску великих карасів, окунів промивали 5-8 разів у воді, заливали 1 л води і кип’ятили  до випаровування половини об’єму . У гарячий клей додавали жменю дрібно посіченого листя подорожника, закопували в гарячий попіл на 2-3 години.

     Клей накладали теплим на рану і залишали на 12 годин, потім змивали теплою водою і наносили новий шар. За 3-4 доби рана загоювалася, якщо лікування почали вчасно. Допомагав клей і від опіків. Забруднену орану присипали порошком із висушеного коріння лепехи. Вона швидко ставала чистою й загоювалася.

     Старовинними козацькими рецептами користується і зараз багато людей      (з газети, 141 слів).

Орієнтовний план

1. Справжні богатирі.
2. Засіб для швидкого загоювання.
3. Риб’ячий клей.
4. Очищення рани.
5. Невмирущі рецепти.

 

Засоби загартовування організму

 

Біг... Тим, хто тільки збирається прилучитись до цих понять, радив би починати з невеликих дистанцій, а ще краще чергувати біг з ходьбою. Швидку ходьбу вчений взагалі вважав королевою фізичних вправ. Зробіть прогулянки обов’язковими, постійно підкреслював він, –  і ви значно зміцните своє серце. Не менше значення має і добрий кровообіг. Щоб його посилити, корисно робити кругові рухи руками, поступово, день у день збільшуючи норму і швидкість.

   Із засобів загартовування М. М. Костямін особливо цінував ходьбу босоніж. Він говорив, що це своєрідні сеанси перевіреного тисячоліттями точкового масажу, який впливає на організм в цілому. Бо ж на поверхні стопи багато температурних рецепторів, які безпосередньо зв'язані зі слизовою оболонкою дихальних шляхів, а також практично з усіма внутрішніми органами                         (З календаря, 110 слів).

Орієнтовний план

1. Біг починати з невеликих дистанцій.
2. Королева фізичних вправ.
3. Кругові рухи руками.
4. Ходьба босоніж – своєрідний сеанс масажу.

 

6 клас

Спорт у нашому житті

       У житті багатьох людей, особливо молодих, фізкультура і спорт посідають помітне місце. Спорт сприяє фізичному розви­ткові людини, поліпшує її здоров'я. Отож займатися ним варто було б і тим, хто не відчуває жодного потягу до нього. Особливо це стосується людей, робота яких пов'язана з однобічним або не­значним фізичним навантаженням.

Тільки той, кому близький спорт, може зрозуміти іншого, що розповідає, яке то хвилювання і радість — пливти, наприклад, на каное бурхливою, спіненою рікою, чи спускатися на лижах зі щойно повитої снігом крутої гори. Людина, далека від спор­ту, втрачає багато радісного і приємного. Адже почуття власної сили й фізичної повноцінності, радість від змагання й перемоги залишають незабутні враження.

Спорт виховує також колективізм, щиросердність, волю й дис­ципліну.

Завдяки спорту часто глибшим стає розуміння природи. Ви читали коли-небудь про японців, які в пору цвітіння дерев ви­ходили цілими сім'ями, щоб помилуватися красою розквітлих сакур? Але любов до природи може виявлятися набагато різно­манітніше: це і туризм, і садівництво та городництво, розведен­ня тварин тощо (За І. Томаном, 154 слів).

Орієнтовний план

1.  Користь від фізкультури і спорту.
2.  Незабутні спортивні враження.
3.  Виховання вольових якостей.

4. Спорт і природа.

 

 

 

Квітка з полонини

Хто хоч раз бував у Карпатах, той на все життя запа­м’ятає стрімкі скелі й глибокі ущелини. Ніколи не забуде дрі­мучих лісів з гордими смереками, ялицями, кедрами. Довго чаруватимуть його своєю піснею бурхливі потоки, що із сріб­ним передзвоном мчать із гір на долини.

Серед океану лісів, мов сонячні озерця на небі, яскравими барвами виграють полонини. Квіти й квіти. Море квітів і за­пашних трав. Усіма кольорами веселки переливаються дзві­ночки красавки, душниці бузкової, арніки гірської, наперс­тянки пурпурової. Але чи не найпершою красунею серед усіх полонинських квітів є джинджура. Це надзвичайно цінна лі­карська рослина. Про її цілющі властивості гуцули склали багато пісень.

Хто п’є зілля джинджури, яка росте на полонинах Чорногори, той забуде дорогу до лікаря. А хто вмивається цим цві­том, той буде найкрасивішим.

І справді, з цілющими властивостями джинджури може позмагатися хіба що славнозвісний женьшень.

Узагалі про чудодійні лікарські властивості джинджури люди знають уже понад дві тисячі років. Відвар з кореневища цієї рослини збуджує апетит, поліпшує травлення, тамує важкі форми згаги.

Активність препаратів з джинджури зумовлена багатим вмістом біологічно активних речовин. Всесильна ця рослина проти багатьох хвороб                                (За Ф. Мамчуром, 175 слів).

Орієнтовний план

1. Чарівні Карпати.
2. Море квітів і запашних трав.
3. Зілля з Чорногори.
4. Чудодійні властивості джинджури.
5. Рослина проти багатьох хвороб.                               

 

 

 

7 клас

Культура харчування

Культура харчування – невід’ємна частина загальної культури кожної людини. Раціональне, або правильне харчування, вважають основою людського здоров’я, високої працездатності, бадьорості, довголіття. Що ж вона являє собою? Наука про харчування відповідає на це питання. Людина має одержувати харчових речовин стільки, щоб можна було компенсувати витрату енергії. Харчування має бути різноманітним. Необхідний також правильний режим харчування. Науково-технічний прогрес вніс зміни в спосіб життя людини. З одного богу – знизились її добові енергозатрати, з другого – збільшилися споживання висококалорійних продуктів. З’явилася ціла група захворювань, що їх називають хворобами цивілізації. Це насамперед ожиріння, інфаркт міокарда, гіпертонія.

Навіть незначне переїдання здатне непомітно призвести до ожиріння. Отож, кожному з нас необхідно виховувати в собі почуття міри в споживанні. Корисно виробляти звичку встати з-за столу, не наївшись досхочу. Тривале переїдання викликає багато тяжких недуг атеросклероз, діабет, подагру. Отже, здоров’я і ожиріння - несумісні.

Здоровій людині рекомендується їсти 3-4 рази на день з перервами в 4-5 годин. Найкращим є чотириразове харчування. Дворазове харчування неприпустиме. Не можна також іти на навчання, роботу не поснідавши. Не варто їсти, коли прийдеться, часто жувати щось між сніданком та обідом, обідом та вечерею. При будь-якому режимі праці неприпустиме споживання «на ходу». Старанно пережована їжа засвоюється краще, ніж з’їдена наспіх. Велику увагу слід приділяти тому, щоб харчування було повноцінним, якісним. Дуже корисно вживати овочі та фрукти. їхня клітковина сприяє виробленню травних соків, регулює діяльність кишечнику, виводить з організму зайвий холестерин.

Харчовий раціон людини має відповідати усім гігієнічним вимогам і бути багатим на різні джерела вітамінів. Ще головна умова забезпечення здоров’я                ( 3 журналу, 247 слів).

 

Корисні властивості меду

 Про цілющі властивості продуктів бджільництва відомо з давніх часів. Не тільки народна, а й сучасна наукова медицина користується медом при лікуванні різних захворювань. Мед відновлює і додає сили, мобілізує захисні функції організму піднімає імунітет. Гіппократ, який широко застосовував мед в лікувальній практиці, радив вживати його щодня. Мед, на думку японських медиків – цар натуральних продуктів, що благотворно впливають на організм людини.

  Ще в давнину люди помічали, що мисливці за диким медом не страждали захворюваннями суглобів, судинної системи, з досконалим здоров’ям і були довгожителями. І як недивно, це сталося тому, що їх часто жалили бджоли. Бджолина отрута виявилась відмінними ліками. Народна медицина здавна застосовувала бджолині укуси при лікуванні ревматичних та інших хвороб, пов’язаних із застудою. Бджолина отрута ефективною виявилася так само при лікуванні захворювань нервової системи і зміни серцевого м’яза. Він знижує і запальні процеси. У народі кажуть про бджіл: «Кого жалять, того і шанують».

Широке застосування в медицині і косметиці знаходить прополіс. Його використовують при лікуванні ран, опіків, при обмороженні, застосовують при туберкульозі легенів, ангінах, захворюваннях шкіри, слизової оболонки рота, додають до лікувальних зубних паст і кремів. Добре про цілющі властивості прополісу описує В. Нікулін у своїй книзі «Секрети бджолиного меду». У ній так само багато корисної інформації не тільки про прополіс, але і всіх різновидах меду.

 Квітковий пилок називають диво продуктом. Він, як і мед, служить їжею бджолам, багатий білками і вітамінами. У ній містяться жири, мінеральні солі, речовини росту, гормони. Пилок рекомендують вживати при недокрів’ї, виснаженні, слабкості і багатьох інших захворюваннях.

Бажання людей пізнати вплив продуктів бджільництва на людину постійно збільшується (З інтернету, 250 слів).

http://vkurse.ua/ua/health/med-poleznye-svoystva.html

 

8 клас

Ромашка

У традиційній медицині різних народів світу ромашка займає мало не найпочесніше місце. Ще Авіценна в знаменитому «Каноні лікарської науки» дав ромашці високу оцінку як засобу, що володіє протиастматичних, сечогінну і протиотрутним властивостями. Він також вважав, що квітка здатна зміцнювати мозок і дробити камені в сечовому міхурі. А ось єгиптяни і греки застосовували ромашку для зняття жару.

У Стародавньому Римі про цілющі властивості «сонячної» рослини знали не тільки лікарі. Красуні тих часів використовували настоянку квітки для відбілювання шкіри обличчя і для догляду за волоссям, щоб додати їм блиску і м’якості. Вже тоді було відомо про м’який лікувальноий вплив ромашки при різних жіночих недугах. Саме ці особливості рослини пояснюють походження української назви у народній медицині: «рум’янок».

 Сучасна офіційна медицина використовує препарати на основі ромашки  при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і верхніх дихальних шляхів проте вчені продовжують відкривати все нові і нові її властивості. В ході численних експериментів з’ясувалося, що біло-жовта квітка відмінно заспокоює нерви і має седативну дію. А якщо  протягом двох тижнів щодня  випивати по 5 чашок ромашкового чаю, то можна значно підвищити вміст антибактеріальних речовин в організмі і вберегти себе від інфекційних і застудних захворювань.

Настій ромашки допомагає не лише швидше позбутися застуди, а й усуває спазми в кишечнику і шлунку, ефективний при підвищеній збудливості, судомах і зубному болю. Настоєм ромашки промивають гнійні рани, виразки, нариви, полощуть горло при ангіні, а пари відвару ромашки вдихають при грипі. Ромашкові ванни – ефективний засіб при суглобовому ревматизмі та золотусі.

Саме завдяки такій різноманітності цінних для організму людини речовин ромашка – незамінна  для будь-якої домашньої аптеки. (З інтернету, 250 слів).

 

Шкідливі звички: алкоголь і паління

Останнім часом у суспільстві виникло чи стало більш помітнішим бага­то явищ, пов’язаних з дітьми та молоддю. Ці проблеми змушують дуже сер­йозно замислитися над їхніми наслідками в майбутньому. Йдеться про алкоголізм і паління.

        Відомо, що найбільш поширеною шкідливою звичкою серед школярів є паління.

        Діти часто беруть до рук цигарки як забавку, наслідуючи когось, і не замислюються про тяжкі наслідки. Крім чого, дітям, які вже мають таку звичку, важко навчатися в школі, адже вони не можуть зосередитись на навчальному матеріалі, мають погану пам’ять.

Паління надзвичайно шкідливе для дівчат. Порушуючи живлення ор­ганів і тканин, воно призводить до суттєвих змін в організмі. Голос стає грубим, неприємним, шкіра втрачає свіжість і елегантність, з’являються ранні зморшки.

На розвиток пияцтва серед молоді значною мі­рою впливають художні фільми, в яких досить часто демонструються ситу­ації вживання спиртного. Поступово ці «сцени» формують позитивне став­лення молоді до вживання алкогольних напоїв.

           Діти нині прилучаються до алкоголю в середньому в 11,5 років, а де повноліття спиртні напої практично відомі всій молоді. Цей факт не може позначитися на їхній поведінці: 8 із 10 порушень серед підлітків, як правило, припадає на протиправні дії, вчинені після пиятики в компанії старших.

Алкоголізм жінок дуже серйозно позначається на нащадках: пияцтво батька призводить до народження розумово відсталих дітей, пияцтво матері – до народження дітей-інвалідів.

           Не можна сказати, що колись цих проблем не існувало, але сьогодні усе виглядає інакше. Запанувала якась нездорова атмосфера вседоз­воленості та апатії. А навколишні реалії немов провокують дітей і молодь якнайшвидше скуштувати забороненого плоду. Проте ми повинні боротися з таким станом речей. Навіть одне «Ні!» алкоголю, палінню, наркотикам може зробити світ  кращим (З книги «Людина починається з добра», 257 слово).

 

 

9 клас

 

Кілька способів зіпсувати своє здоров’я

Шкідливі звички, що формуються у підростаючого покоління в шкіль­ному віці, катастрофічно впливають на подальше особисте життя людини, соціальний та економічний стан суспільства, моральне та фізичне здоров’я нації. Однією з причин появи негативних звичок в учнів є відсутність нахилів до змістовної діяльності.   Поведінка таких учнів стає все більше ситуативною, такі школярі легко піддаються випадковим впливам, спокусам.

Найбільш загрозливим явищем на сьогодні є наркоманія, зокре­ма серед шкільної молоді. Якщо алкоголізм призводить до втрати соціаль­но-духовних якостей, то наркотики, як правило, – до швидкої втрати мора­льного і фізичного життя. Наркомани, які звикли збуджувати себе зіллям, стають соціально небезпечними, йдуть на все, щоб придбати необхідний для них препарат. Якщо наркоман не пройде спеціального лікування, то наступає передчасна смерть.

           Термін «токсикоманія» означає «пристрасний потяг до отруйних ре­човин». Серед підлітків найбільш поширеними формами токсикоманії є вдихання парів бензину, лакофарбових розчинників та інших реактивів і речовин хімічного походження. Оскільки клінічна картина, причини та наслідки токсикоманії і наркоманії майже однакові, то в щоденному житті ці терміни часто вживають як синоніми.

Останнім часом серед підлітків набуває поширення ще один спосіб змінювати свій психічний стан – вдихання парів засобів побутової хімії або ж інгаляція анестетиків (ефір, хлороформ).

            І зовсім новим явищем у соціальному середовищі шкільної молоді є «рання проституція». Найчастіше починають статеве життя дівчатка 14- 15 років, вступили в перший сексуальний зв’язок у 12 років. Серед причин раннього статевого зв’язку дівчат з юнаками - низька культура, прагнення самоствердитися через сексуальні стосунки. Прагнення вважатися дорос­лими часто спонукає дівчат до сексуального експериментування, паління, вживання наркотиків і спиртних напоїв, наслідування в усьому дорослих.

Щороку в Україні понад 23 тисячі дівчаток-підлітків звільняються від не­бажаної вагітності. Як наслідок, протягом останніх років епідемічного ха­рактеру набуває поширення ВІЛ-інфекції та СНІДу.

Склалося так, що ми більше знаємо про навколишній світ, ніж про самих себе. А незнання себе, невміння керувати собою призводять до по­милок, конфліктів, розчарувань та життєвих безвиходів. Треба бути силь­ною людиною, щоб відмовитися від шкідливих звичок.

Остерігайтеся «прикольного кайфу» заради свого життя (З книги «Людина починається з добра», 309 слів)!

 

СНІД: людство під знаком біди

Серед численних хвороб, якими страждає нині людство, синдром набуто­го імунодефіциту (скорочено СНІД) є однією з найтяжчих. Цю хворобу спри­чинює особливий збудник – вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ).

У світі на СНІД хворіє понад 40 мільйонів людей. Найбільше хворих на СНІД у США, Канаді, Бразилії, Гаїті, Уганді, Франції, Італії, Іспанії. Не обминула ця біда й Україну. Найбільше ВІЛ-інфікованих та померлих від СНІДу зареєстровано у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій облас­тях. Сумний рекорд дають міста Одеса й Київ. За офіційними даними, кіль­кість хворих в Україні близько чверті мільйона. 75% з них – молодь віком від 15 до 29 років.

Нині встановлено, що основними шляхами зараження ВІЛ-інфекцією є такі: статевий, при переливанні донорської крові, при використанні нестерильного медичного інструменту для пере­ливання крові тощо, від хворої матері дитині до, під час або після по­логів.

Всі інші шляхи інфекції при СНІДі не мають значення. Як правило, в організм потрапляють одиниці незначної кількості вірусу, і зараження не відбувається. Отже, хвороба не передається через рукостискання, поцілун­ки, їжу, предмети домашнього вжитку, спортивні предмети, при купанні в басейні, у душі, через спілкування з домашніми тваринами, при догляді за хворими на СНІД. Не беруть участі в його передачі і комарі та інші крово­сосні комахи.

Всесвітня організація охорони здоров’я розробила глобальну програ­му боротьби зі СНІДом. Серед медичних заходів, передбачених цією про­грамою, велике значення мають санітарно-профілактичні. З 1985 року в усіх країнах світу запроваджено жорсткий контроль донорської і плацента­рної крові, її препаратів, а також різних органів, що відбираються для трансплантації. У лікарнях і поліклініках ведеться контроль за стерилізаці­єю ріжучих, колючих та інших інструментів.

ВІЛ-інфекція – проблема не менш соціальна, ніж медична. ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, шано­бливого ставлення до людської гідності, гуманного відношення з боку сус­пільства.

Гуманне суспільство повинно проявляти максимум співчуття і мило­сердя до людей, хворих на СНІД. Людство вже пройшло шлях від страху і бажання ізолювати хворих та інфікованих ВІЛ до розуміння того, що ці люди потребують допомоги і підтримки суспільства. Тож будемо добрози­чливими до тих, хто зазнав удару смертельного вірусу. Їх сусідство не є небезпечним для нас, а наше їм необхідне  (З книги «Людина починається з добра», 335 слів).

 

10 клас

Замазурам - бойкот!

 

«Мийте руки перед їжею!»  – постійно нагадують нам лікарі. Як це не дивно, але сучасна цивілізована людна нерідко ставить­ся до власної гігієни набагато гірше, ніж, скажімо, наші предки або представники «диких» африканських племен.

«Ти миєшся, як білий!» – саме так у деяких народів звучить одна із «найстрашніших» образ.

Скажімо, жителі тропічних островів купаються двічі-тричі на день. Наприклад, на острові Понапе члени племені, які зне­важають охайність, позбавляються свого суспільного становища та піддаються бойкоту.

Звісно, мешканцям спекотних країн можна приймати водні про­цедури цілий рік. А як бути там, де інколи й сніг випадає? Лише деякі наші співвітчизники керуються формулою з відомого анекдо­ту «скільки там тієї зими!» А ось індіанці племені крик зобов'яза­ні купатися хоча б раз на день, а взимку –  качатися в снігу. Тих, хто порушує ці правила, суворо карають: залишають подряпини на шкірі, руках та йогах, ставлячи «відмітки» на замазурах.

Втім, на прийнятті «ванн» гігієнічні «вишуки» не закінчу­ються. Щоб очищувати та пом’якшувати шкіру, майже всі на­роди використовують жир та олію. Багато африканських племен пальмову олію вживають не тільки як косметичний засіб, вона та­кож відмінно захищає шкіру від укусів комах. В Океанії основне джерело «косметичного жиру» – кокосовий горіх. До речі, коко­сова олія використовується як інгредієнт і в більшості сучасних косметичних препаратів.

Тубільці готують безліч косметичних засобів, змішуючи коко­сову, пальмову, касторову олії з тваринним жиром і коров'ячим маслом з додаванням червоного дерева, імбирного кореня чи трав. Такі суміші використовуються для прикрашання тіла.

Починаючи з неоліту, мистецтво створення барвних косме­тичних засобів постійно вдосконалювалося. Вчені встановили, що в доісторичні часи первісні люди використовували як міні­мум сімнадцять видів фарб для гриму, в тому числі білила (мед, мергель, вапно), чорну фарбу (деревне вугілля і марганцева руда), цілу гаму відтінків вохри  – від світло-жовтого до червоного.

До речі, «древні» способи виготовлення фарб не застаріли і ще й досі використовуються багатьма сучасними тубільними племенами. При цьому зазвичай той чи інший колір не просто прикрашає тіло, а й символізує якусь якість людини, її соціаль­ний стан тощо. Вважається, наприклад, що назва «червоношкі­рі», яку отримали північноамериканські індіанці, виникла тому, що саме в червоний колір вони розфарбовували своє тіло під час військових походів.

Як і в «цивілізованих» народів, у первісних суспільствах існує різниця у використанні косметичних фарб чоловіками та жінками.

Скажімо, в індіанських племенах на атлантичному узбережжі Гондурасу й Нікарагуа жінки прикрашають свої тіла візерунка­ми з червоної фарби. А от чоловіки додають собі краси за допо­могою розтопленої чорної смоли, поверх якої наносять ще шар скипидару (За Л. Богун, 381 слів).

 

Рослини – цілителі

       Тисячу літ патріарх медицини Авіценна заповідав своїм учням: « Три

 знаряддя є у лікаря – слово, рослина, ніж». Перефразовуючи ці слова, можна сказати, що немає рослини, яка не була б лікарською, і немає такої хвороби,

яку не можна було б вилікувати рослиною.

        Звертаючись до багатющих набутків народної медицини, ми здебільшого

використовуємо дикорослі рослини. Поміж тим незвичайні цілющі властивості мають і культурні представники зеленого світу – усім нам відомі овочі, фрукти та ягоди.

        Візьмемо таку буденну і прозаїчну культуру, як картопля. Мало хто знає,

що споживання варених бульб сприяє лікуванню виразки шлунку і дванадцяти-

палої кишки, знижує артеріальний тиск. Поряд з ромашкою відвар картоплі використовують і як протизапальний засіб.

         Капуста…Ця городня культура багата на вітаміни, містить у своєму складі йод, фтор, залізо, магній, калій, кальцій та інші елементи. На плантаціях білокачанної, як у сосновому лісі чи горіховому гаю, дихається вільно і легко – капуста виділяє фітонциди, особливі леткі речовини, що вбивають хвороботворні мікроби. Застосовується від кашлю та цукрового діабету.

      У вас порушений кровообіг, вам загрожує інфаркт міокарда, ви сліпнете…Споживайте моркву! Збереженню гостроти зору сприяють також дині та гарбузи. Ці овочі використовуються при малокрів’ї, порушеному обміні речовин та для лікування ендокринних залоз.

      Багатий букет цілющих властивостей має кавун. Його корисно споживати при атеросклерозі, захворюванні кровоносної системи й органі виділення. Кавунний сік поліпшує роботу серця, проганяє сечокам’яну хворобу, ліквідує набряки.

        Іноді в народі кажуть: «Набрид гірше від гіркої редьки». І даремно. Редька, хоч яка вона гірка, надзвичайно корисна. ЇЇ рекомендують для лікування неврозів, радикуліту і подагри.

        Не менші лікувальні властивості мають огірки. Їхнім соком настояним на меді, лікують катар верхніх дихальних шляхів, проганяють кашель. А ось при холециститі та гепатиті корисні примочки кукурудзи. Вони також використовуються як жовчогінний засіб. Корисні петрушка, щавель, квасоля, буряки, бруква. Крім ставових якостей, вони мають лікувальні властивості –

рекомендується при сечокам’яних хворобах, шлунково-кишкових захворюваннях, цукровому діабеті.

      А що вже говорити про цибулю і часник! Це чи не найкращі «лікарі» домашнього городу. Вони є ворогами атеросклерозу, водянки, запалень кишковика, бронхіальної астми, диспепсії і виснаження. Чудовими цілителями є плоди саду.

     Дехто уникає груш, боячись розладу шлунку. Тим часом відвар цих солодких плодів ліквідує кашель. При серцево-судинних захворюваннях лікарі

рекомендують персики і суниці. Абрикоси посилюють зір. Виноград, вишні, сливи зміцнюють організм, славляться як протизапальні засоби. У яблуках багато заліза, фосфору та інших цінних речовин, необхідних до організму. Ці найпоширеніші плоди медики рекомендують вживати при захворюваннях кровоносної системи й органів виділення. Яблуками лікують також гіпертонію, знижують кров’яний тиск. (З книги «Відкриття, пошуки, знахідки», 399 слів.)

              Завдання:

1. Доповнити текст розповіддю про те, які лікарські рослини, овочі та фрукти і як саме використовуються у вашій сім’ї.

 

11 клас

Твоє здоров’я в твоїх руках

Людина кінця XX віку особлива, бо живе в поганих екологічних умовах, дихає забрудненим повітрям, п’є нечисту воду, ще й прив­чилася зловживати медикаментами хімічного походження. Сучасна людина недостатньо звертає увагу на своє здоров'я, часто палить, уживає алкоголь.

Як відомо, основою життя є постійний обмін між організмом та довкіллям. Із довкілля людина одержує кисень, воду та необхідні для життя поживні речовини, тому зрозуміло, що здоров'я людини, опір­ність до несприятливих умов навколишнього середовища, здорове довголіття значною мірою залежить від харчування.

Харчування – це вічна потреба людини. Важливо дотримуватися сократівського афоризму: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а для того, щоб жити».

Якщо говоримо про культуру харчування, то це означає не тіль­ки чистий стіл з виделкою та ножем, білосніжною скатертиною, але це вміння користуватися і раціональним, збалансованим, адекватним харчуванням. Якщо ігнорувати цими принципами з дитячого віку, то можуть розвиватися захворювання порушеного обміну, перш за все ожиріння, ранній артеріосклероз. Основна мета дотримуватися правил харчування не проста: забезпечити ріст і розвиток дитячого організму, гарну працездатність, самопочуття, довголіття.

Проте більшість людей ставляться до раціонального харчування як і до здоров’я в цілому, зневажливо. На жаль, сучасна людина да­лека від культури харчування, вона погано знає суть харчування та ті речовини, з яких складається їжа.

Завдяки тому, що маємо специфічну екологічну ситуацію: крім нітратів, гербіцидів та інших отрутохімікатів, які застосовуються і сільському господарстві, в продуктах харчування присутні ще й радіонукліди, з’явилося багато хронічних захворювань.

Якщо проаналізувати ставлення різної категорії людей до характеру їжі, то можна виділити вегетаріанців, сироїдів, м’ясоїдів.

Дехто звертає увагу на якісь певні продукти, категорично відкидає інші. З'являється популярна книжка, і людина повністю перебуває під її впливом, проходить час – знову нова книжка, і людина, відкидаючи і раціональне попередньої, повністю залежить від іншої книжки, часто протилежної за поглядами на харчування.

   Певну роль для практики відіграли книжки М. Амосова, який пише: «Не сподівайся на медицину. Вона непогано лікує багато захворювань, але не може зробити людину здоровою». Ю. Ніколаєв книзі «Голодання для здоров’я» пише про необхідність з метою очищення періодичного лікування голодуванням. І цього протягом ба­гатьох років він дотримується, незважаючи на свій похилий вік.

Американське товариство геронтологів своїм девізом має слова:

«Якщо у вас є здоров’я, то у вас є все».

Щоб продовжити здоров’я, треба дотримуватися таких основних принципів: раціональне харчування, мета життя, оптимізм і вміння володіти своїми емоціями, режим праці й відпочинку, рухова актив­ність, ходіння, біг, плавання, відмова від шкідливих звичок, нормаль­ний сон, загартування організму.

Розумно пише лікар-дієтолог К. Джефрі, який вважає, що немає хвороб, які не можна вилікувати, а є люди, яких не можна виліку­вати, у яких немає сили волі, щоб себе дисциплінувати, немає дос­татнього розуму, щоб зрозуміти закони природи.

Сьогодні відомо, що харчування має бути раціональним, розумно обґрунтованим, фізіологічно повноцінним, з урахуванням особливос­тей кожної людини.

Дотримуючись доступних та дієвих порад у поєднанні з активним способом життя, не відриваючись від ласкавої Матері-Природи, можна на багато років зберегти своє повноцінне здоров'я та актив­не довголіття (За О. Ганич, 455 слів).

Завдання:

1. Висловити власні міркування з приводу порушеної у тексті проб­леми. Що для вас означає здоровий спосіб життя? Чи вдається вам його дотримуватися?

 

 

Система раціонального харчування

 

За своєю суттю людина – продукт космосу. І всі обмінні процеси в її організмі, як і в усіх живих організмах, так або інакше підпорядковані календарно-добовим ритмам та всіляким раптовим змінам у середовищі довкілля. Щонайменше відхилення від них викликає додаткову напругу та перевантаження в діяльності окремих органів та обмінних процесах у цілому. У живих організмах дикої природи весь комплекс обмінних процесів довільно підпорядковується астрофізичним та геофізичним змінам.

Людина, створивши окреме суспільне середовище, зо­бов’язана підтримувати й контролювати необхідну взаємо­залежність кодексом власних законів, звичаїв і правил, бо будь-яке порушення усталеного принципу неминуче стає причиною хвороб. Звідси укладання з давніх-давен різних режимів та норм харчування, які б узгоджувалися з певними циклічними змінами в природі: добовими, місячними, сонячними, зодіакальними; визначення періо­дів пісних та скоромних днів тощо.

Пращурам було відомо, що одна й та сама страва в різний час доби та в різні пори року по-різному засвоюється організмом. А значить – по-різному впливає й на його життєдіяльність. Різний вплив має кожна окрема страва й на ті чи інші функції організму та певні органи. За словами великого грецького природознавця і мислителя, реформа­тора античної медицини лікаря Гіппократа, будь-яка їжа має бути ліками для людини, а ліки –  їжею.

У наш час це твердження не лише не втратило своєї ваги, а й набуло ще більшого значення. Принцип здорового харчування стає ледь не головною проблемою сьогодення. Однак харчовий режим сучасної людини, здебільшого, дещо хаотичний, а раціон збіднений на біологічно активні речовини. Як наслідок –  порушення сну, постійна нервоз­ність, загальна захворюваність.

Нехтування законами природи ніколи не минає безслідно. Режим харчування багато в чому зумовлюється також територіально-кліматичними умовами середовища буття, релігійними правилами та родом занять людини. А від­мінність у харчуванні окремих осіб, родів та народів –  генетична особливість організму, що успадкувалась від покоління до покоління. Тож у кожній окремій родині (роді, народі) з роками складається певна система раціонального харчування, що стає однією з гілок дерева національної кухні.

В українців основними заняттями споконвіку були хліборобство та скотарство. Звідси й увесь уклад життя. Біла українська хата потопала в зелені садів. А фрукти й овочі здавна є основою в харчуванні українців. Крім того, щонайменше три тисячі років тому наші предки вже вирощували пшеницю, ячмінь і просо.

До складу їжі наших предків також входили молоко, м’ясо та риба. З яких джерел черпали вони знання – невідомо. Але що ті знання істинно глибокі –  безперечно. Саме на ґрунті давніх знань законів світобуття створено природний календар харчування, систему, що у вигляді традиційної звичаєвості та обрядовості передається від покоління до покоління впродовж віків.

Із прийняттям християнства систему цю було дещо змінено та одягнено в нові шати. Однак суть мало в чому змінилася. Так, у річному режимі харчування релігійні пости добре узгоджувалися з гармонійною циклічністю зміни енергетичних полів Сонячної системи й Галактики (За М. Ткачем,           417 слів).

Завдання:

1.  Викласти свої роздуми з приводу дотримання принципу здорового харчування.

 

 

Список використаної літератури

1. Авраменко О. М., Шабельникова Л.П.. Українська мова. Збірник текстів для диктантів. Державна підсумкова атестація. 9 клас. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. – 80 с.
2. Кобцев Д. А. Інтегроване навчання на уроках української мови: природознавство, математика, трудове навчання, фізична культура, основи здоров’я. – Х. : Вид. група «Основа», 2010. – 314с.
3. Людина починається з добра. Виховні години для учнів 5-9 класів / Укладач Г. С. Грай. – Тернопіль: Астон, 2004. – 176 с.
4. Савчук С. М. Формування навичок здорового способу життя школярів на уроках української мови (збірник диктантів) / С. М. Сввчук // Створення здоров’язберігаючого освітнього середовища – основна умова якісної освіти. Матеріали науково-дослідницької та експериментальної роботи. Кривий Ріг: Видавець Чернявський  Д.О., 2010., 264 с.
5. Українська мова: Зб. текстів для переказів із творчим завданням  /               Л. В. Скуратівський, Г. Т.Шелехова, В. І.Новосьолова та ін. – 1-ше вид. – Х.: Прапор, 2006. – 192 с.
6. http://uwm.com.ua/node/1163

     7. http://vkurse.ua/ua/health/med-poleznye-svoystva.html