Збірник задач по праву

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основи теорії держави

1.Задача.

Ваш однокурсник Сергій пояснює походження держави природним ходом суспільного розвитку, закономірним об'єднанням людських співтовариств від сім'ї до більш значних структур (сім'я - рід - плем'я - держава). Однокурсниця Оксана вважає, що держава виникла тому, що людська психіка має особливі властивості - потребу підкорятися волі сильнішого, розумнішого. До того ж у людей існує психологічна потреба жити в організованому суспільстві. Що можна сказати про точки зору Сергія та Оксани? Яка ваша власна точка зору на походження держави?

Відповідь:

Сергій є прихильником патріархальної теорії виникнення держави Оксана – психологічної. Загальноприйнятою у нас визнається соціально-економічна теорія.

2.Задача.

 Конституція Пилипа Орлика (1710 р.) за своїм змістом фактично є Податковим кодексом. Які аргументи він міг навести? Один із студентів висловив думку, що податківець помиляється. Які аргументи мав навести цей студент? Дайте оцінку обом точкам зору і висловіть свою власну.

Відповідь:

Дійсно, з шістнадцяти статей Конституції Пилипа Орлика 6 (11-16) присвячено податкам і повинностям. Решта статей закріплює панівне становище православ'я (ст. 1), непорушність законів, привілеїв і кордонів України (ст. 2), принципи діяльності органів державної влади (ст. 6), створення Генеральною Суду (ст. 7), що є суто конституційними положеннями.

3.Задача.

Проаналізуйте ситуації і поясніть, які з них можливі у правовій державі, а які - ні. Відповідь обґрунтуйте.

а) Уряд ухвалив постанову про оплату навчання в усіх державних освітніх закладах.

б) Адміністрація підприємства безпідставно звільнила працівника.

в) Рішенням ректорату вищого навчального закладу було визначено відсоток студентів, яких зарахують на перший курс залежно від їхнього соціального статусу й національності.

г) Податкова адміністрація наклала штраф на керівника підприємства через порушення ним податкового законодавства.

ґ) Місцева влада заборонила вихід місцевої газети за її опозиційне спрямування.

д) Громадянин звернувся до суду зі скаргою на редакцію часопису за поширення недостовірних відомостей стосовно його особистого життя.

е) Парламент країни ухвалив закон, що визначає одну офіційну релігію в державі.

є) Рішенням адміністрації навчально-виховного закладу до навчального плану як обов'язковий.

Відповідь:

а) У правовій державі таке рішення не може бути прийнятим. Адже воно обмежує права громадян (право на освіту).

б) Звільнити працівника можуть і в правовій державі (помилка, особисті амбіції представника адміністрації щодо працівника...), але в правовій державі працівник може поновитися на роботі, а недобросовісного «адміністратора» буде покарано.

предмет введено «Закон Божий».

в) Таке рішення у правовій державі неможливе. Права громадян не можуть обмежуватися чи надаватися привілеї залежно від їхньої національності, хоча можуть бути привілеї соціального статусу (певні пільги для визначених законом категорій населення – сироти, постраждалі від стихійних лих чи техногенних катастроф і т.п.).

г) Таке рішення не лише можливе, а й має бути обов'язковим у правовій державі. За будь-яке порушення законодавства повинна наступати відповідальність.

ґ) Таке рішення у правовій державі неможливе. Адже це пряме обмеження громадянських та політичних прав, перешкоджання діяльності опозиції.

д) Громадянин може у правовій державі звертатися до суду з приводу порушення власних прав.

е) Таке рішення у правовій державі неможливе. Адже це порушення рівності віросповідань, обмеження особистих прав громадян.

є) Таке рішення у правовій державі неможливе. Адже це порушення принципу відокремлення церкви від держави, а школи від церкви.

4. Задача.

І. Кант ототожнював автократію з безпосередньою демократією. Чому?

Відповідь:

Тому що в обох випадках був відсутній поділ влади.

 

 

 

Основи теорії права. Правові відносини

 

1.Задача.

В Афганістані після захоплення влади ісламським рухом «Талібан» було введено чимало норм шаріату. Жінкам було заборонено працювати, ходити до школи та виходити на вулицю без паранджі. Всіх державних службовців  зобов′язали відпустити бороди, а ті, хто приходив на роботу поголеним, підлягали звільненню. До якого виду соціальних норм відноситься даний приклад?

Відповідь:

Релігійно-правові норми.

2.Задача.

У листі до брата Миколи А.П. Чехов характеризує виховану людину:

«Виховані люди, на мою думку, повинні відповідати наступним умовам:

Вони поважають людську особистість, а тому завжди поблажливі, м'які, ввічливі, поступливі...

Вони співчутливі не лише до жебраків та котів. Вони хворіють душею і від того, чого не побачиш простим оком...

Вони поважають чужу власність, а тому сплачують борги.

Вони щирі і бояться неправди як вогню. Не брешуть навіть в дрібницях...

Вони не пригнічують себе з тією метою, щоб викликати в іншому співчуття... Вони не кажуть: «Мене не розуміють!»

Вони не метушливі...

Якщо вони мають в собі талант, то поважають його...

Вони виховують в собі естетику. Вони не можуть заснути в одязі... дихати поганим повітрям, крокувати по забрудненій підлозі...»

Які з перелічених А.П. Чеховим умов в найбільшій мірі, на вашу думку, складають зміст совісті?

Відповідь:

1, 2, 3, 4, 5.

3. Задача.

Відповідно до частини першої ст. 136 Кримінального кодексу України:

«Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження, - караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців».

Що у цій статті є диспозицією, гіпотезою, санкцією?

Відповідь:

Гіпотеза: перебування особи «в небезпечному для життя стані».

Диспозиція: передбачає надання «допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу» або повідомлення «про такий стан особи належним установам чи особам…»

Санкція: конкретне покарання за порушення диспозиції.

4.Задача.

 Відповідно до частини першої ст. 361 Кримінального кодексу України

«Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, - карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи».

Що у цій статті є диспозицією, гіпотезою, санкцією?

Відповідь:

Гіпотеза: конкретно не висловлена, але зі змісту випливає, що гіпотезою є робота «електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж.

 Диспозиція: передбачає відсутність несанкціонованого «втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) ...»

Санкція: конкретне покарання за порушення диспозиції  чи мереж електрозв’язку».

5.Задача.

У наведених нижче ситуаціях визначте, який правовий акт діятиме:

а) Законом України «Про міліцію» передбачене підпорядкування місцевих органів внутрішніх справ вищестоящим і призначення начальників місцевих управлінь внутрішніх справ міністром України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла нормативний акт, згідно з яким утворила окреме міністерство внутрішніх справ Криму і призначила міністра.

6) Згідно з Законом України «Про освіту» кошти, що виділяються школам з бюджету, не підлягають зменшенню в разі наявності додаткових джерел коштів (оренда, спонсорська допомога). Районна рада, посилаючись на фінансові труднощі, прийняла рішення зменшити виділення коштів школам, що здають приміщення в оренду, на 10%.

в) Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» передбачено для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, строк служби 12 місяців. Президент України на пропозицію міністра оборони видав Указ про зменшення строку служби до 10 місяців. Одночасно обласна рада, посилаючись на повінь, прийняла рішення не проводити призов на військову службу навесні поточного року.

Відповідь:

Діятиме: а) Закон України «Про міліцію»; б) Закон України «Про освіту»; в) Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу».

6.Задача.

 Визначте, які з наведених актів є актами нормативного, а які - індивідуального характеру: Закон України «Про освіту», рішення Одеської обласної ради про відведення землі під будівництво нафтового терміналу, Указ Президента про присвоєння військового звання генерал-майора, постанова Кабінету Міністрів «Про утворення Академії транспорту України», наказ Міністерства освіти про порядок видачі документів про середню освіту, Конституція України, Закон України «Про внесення змін до розділу ІІ Конституції України».

Відповідь:

Актами нормативного характеру є: Закон України «Про освіту», наказ Міністерства освіти про порядок видачі документів про середню освіту, Конституція України, Закон України «Про внесення змін до розділу 2 Конституції України».

Актами індивідуального характеру є: рішення Одеської обласної ради про відведення землі під будівництво нафтового терміналу, Указ Президента про присвоєння військового звання генерал-майора, постанова Кабінету Міністрів «Про утворення Академії транспорту України».

7.Задача.

Мережу приватних магазинів акціонерного товариства було створено для реалізації електропобутових товарів. Однак за кілька місяців переважну частину мережі було перетворено на автосалони. Місцевий орган виконавчої влади, що реєстрував АТ, звернувся до суду з проханням призупинити його діяльність. Суд вирішив задовольнити цю вимогу.

Відповідь:

Правосуб'єктність юридичної особи, на відміну від фізичної, носить конкретний, а не загальний характер. Якщо АТ було створено для торгівлі електротоварами, то займатися іншими видами діяльності без додаткових дозволів (внесення змін до статуту) не має права.

8.Задача.

З технічних причин деякий час не друкувалися «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України», газета «Голос України». Тому новий і дуже важливий закон було опубліковано в газеті «Київські відомості». Дехто має сумніви: виконувати вимоги цього закону чи ні ? А як ви вважаєте?

Відповідь:

Офіційним оприлюдненням вважається публікація тільки у перших трьох вказаних періодичних виданнях, а публікація тексту закону в інших виданнях має виключно інформативне значення і не спричиняє ніяких юридичних наслідків. Сумніви безпідставні, бо цей закон не має чинності.

9.Задача.

31 грудня 2002 року водій АТП 12169 Макаренко, перебуваючи у стані сп'яніння, їхав на автомобілі КамАЗ по шосе. Він не тільки перевищив швидкість, а й час від часу переходив за лінію, що розмежовувала дві смуги руху автотранспорту. Це здалеку помітив інспектор ДАІ Чалий і спробував зупинити автомобіль. Макаренко на рух жезла міліціонера не зреагував і продовжив рух так само, як рухався раніше. У відповідь на це Чалий, переконавшись, що на іншій смузі шосе немає транспортних засобів, вистрелив у колесо автомобіля. Через одну секунду пострілами було пробито ще два колеса. Машина зупинилася. Інспектор ДАІ Макаренка затримав, відібрав у нього посвідчення водія і відсторонив від керування транспортним засобом. Макаренко вважає ці дії незаконними з таких підстав. По-перше, відсторонити від роботи може тільки власник підприємства згідно зі статтею 46 Кодексу законів про працю України. По-друге, застосування зброї є неправомірним, оскільки Макаренко злочину не скоював, а вчинив тільки адміністративний проступок. До того ж, Макаренко вважав, що міліція має заплатити за пошкоджені колеса. Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

Згідно з частиною II пункту 21 статті 11 Закону України «Про міліцію» працівники міліції мають право затримувати і відсторонювати від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння. Очевидно, що Чалий запідозрив те, що водій перебуває у стані сп'яніння, і усвідомлював, що Макаренко створює аварійно небезпечну ситуацію, яка може загрожувати життю та здоров'ю громадян. Тому застосування ним зброї відповідно до пункту 6 статті 15 названого вище закону є цілком правомірним. У зв'язку з тим, що інспектор виконував свої обов'язки згідно з наданих законодавством повноважень і в межах закону, він не повинен нести відповідальності за завдані збитки. Водій за керування транспортним засобом у нетверезому стані може бути позбавлений права керування транспортним засобом відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

 

Правоохоронна і правозахисна діяльність

 

1.Задача.

Адвокат Заремба, будучи за кермом власного автомобіля, 1 вересня 2002 року їхав на роботу і, не впоравшись із керуванням, наїхав на пішохода, який отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Зарембу було притягнуто до кримінальної відповідальності за частиною І статті 286 Кримінального кодексу України. Суд засудив Зарембу до 4-х місяців арешту із звільненням від відбування призначеного покарання з 3-річним випробним строком. Суд поклав обов'язок на Зарембу попросити публічно пробачення в потерпілого і відшкодувати витрати на лікування та компенсувати моральну шкоду. Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийняла рішення про припинення адвокатської діяльності Заремби. Адвокат вважає це рішення незаконним з таких причин:

• Він скоїв злочин із необережності, а не умисний.
• Вироком суду він був звільнений від відбування покарання, пов'язаного з позбавленням волі.

Згідно з пунктом 7 статті 36 Кодексу законів про працю України підставою для припинення трудового договору не може бути засудження за злочин, якщо має місце звільнення від відбування покарання з випробуванням. Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про адвокатуру» підставою для припинення адвокатської діяльності є засудження адвоката за злочин - після набрання вироком законної сили. Форма вини при цьому не має значення, як не має значення і той факт, що Заремба був звільнений від покарання у зв'язку з випробуванням. До того ж, при призначенні арешту суд не мав права звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням. Щодо пункту 7 статті 36 Кодексу законів про працю України слід зазначити, що ця правова норма не має ніякого відношення до описаної ситуації, оскільки адвокат не працює за трудовим договором. Таким чином, рішення дисциплінарної палати повністю відповідає вимогам закону.

2.Задача.

У суботу, 7 грудня 2002 року біля пішохідного мосту в м. Ужгороді було знайдено труп відомого в обласному центрі бізнесмена Харченка. При опитуванні певних осіб було встановлено, що незадовго до смерті Харченко посварився з кримінальним авторитетом Свердловим, який при свідках у пориві гніву сказав йому: «Завтрашнього сонця ти не побачиш». Слідчий видав постанову про затримання Свердлова як особи, що підозрюється у скоєнні злочину. Свердлову було оголошено протокол про затримання, а на прохання надати йому можливість запросити захисника йому відмовили, мотивуючи тим, що субота - вихідний день так само, як і неділя, що за роботу адвокату у вихідний день доведеться заплатити в подвійному розмірі, тому нехай почекає до понеділка. У понеділок було прийнято судове рішення про арешт Свердлова, і тільки після цього йому надали можливість запросити захисника. Адвокат Сопко з метою виконання доручення про захист Свердлова звернувся із запитом до одного з підприємств, однак отримав відмову. Його побачення із підзахисним були обмежені в часі і проходили у присутності слідчого. Врешті-решт слідчому вдалося шляхом погроз змусити Сопка відмовитися від захисту Свердлова. Які порушення законодавства мають місце в цій ситуації?

Відповідь:

Сам факт затримання Свердлова як підозрюваного є досить сумнівним у зв'язку з тим, що відсутні підстави для затримання, визначені у статті 106 Кримінально-процесуального кодексу. Порушено статтю 44 цього ж кодексу, згідно з якою захисник мав бути допущений до участі у справі з моменту оголошення протоколу про затримання, але не пізніше 24 годин з моменту затримання. Той факт, що події відбувалися в вихідні дні, юридичного значення не має. Оплата праці адвоката не залежить від того, в який день він працює (у вихідний чи робочий). Дії слідчого підпадають під ознаки діяння, визначеного статтею 374 Кримінально кодексу (порушення права на захист). Посадова особа підприємства перешкоджала адвокату реалізувати одне із своїх прав, передбачених статтею 6 Закону України «Про адвокатуру». Дії цієї особи підпадають під ознаки діяння, визначеного статтею 379 Кримінального кодексу України (втручання в діяльність захисника). З об'єктивної сторони це проявилось у вчиненні перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника. Під ознаки цього ж діяння підпадають і дії слідчого, який порушив гарантії діяльності адвоката, передбачені статтею 10 Закону України «Про адвокатуру». Сам адвокат порушив вимоги статті 7 цього Закону, відмовившись від захисту Свердлова.

3.Задача.

 Адвокат Кампов, який прийняв доручення від громадянина Сабова, що був узятий під варту як особа, яка підозрювалася у скоєнні злочину, під час зустрічей з підзахисним віч-на-віч дав йому ряд порад і роз'яснень. Про суть цих порад та роз'яснень з дозволу прокурора він розповів студентам юридичного ВНЗ, де викладав кримінальне право. При цьому слід зазначити, що він назвав прізвище обвинуваченого і розповів усе про його протиправні дії. Сабов вважає, що Кампов порушив адвокатську таємницю і має бути притягнений до дисциплінарної відповідальності. Кампов вважає, що він не порушив свого обов'язку берегти адвокатську таємницю, оскільки, по-перше, на свої дії він отримав дозвіл прокурора, а по-друге, він поінформував про суть порад і роз'яснень не іншу процесуальну сторону, а студентів з навчальною метою. Хто правий у цій ситуації? Свою відповідь обгрунтуйте.

Відповідь:

Прокурор міг дати дозвіл адвокату на розголошення даних попереднього слідства, які стали відомі останньому у зв'язку з виконанням своїх професійних обов'язків. Однак у цьому випадку мова йде не про це, а про ті дані, які стали відомі адвокату через його спілкування із підзахисним. А такі дані він не може розголошувати навіть з дозволу прокурора. Те, що інформація була оголошена студентам, не мало б ніякого значення тільки в тому випадку, якби не було названо прізвище обвинуваченого. Тому є всі підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а залежно від його попередньої діяльності можлива навіть постановка питання про припинення адвокатської діяльності у зв'язку з грубим порушенням Закону України «Про адвокатуру» і Присяги адвоката України.

4.Задача.

 19-річного Миколу Н. викликали до слідчого в районний відділок управління внутрішніх справ як свідка, щоб дізнатися про алібі його батька під час пограбування квартири сусідів. Що ви можете порадити йому щодо його прав як родича підозрюваного?

Відповідь:

Відповідно до ст. 62 Конституції України «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь». Особа відповідно до ст. 52 Кримінально-процесуального кодексу України  «має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб».

5.Задача.

Громадянин Л. мріє стати адвокатом. У 2004 р. він  вступив до юридичного ВНЗ. В якому році, за умови успішного завершення 5-річного навчання, він отримає право займатися адвокатською практикою?

Відповідь:

Відповідно до норм ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»,  «Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України». КУ даній ситуації громадянин Л. у 2009 р. закінчить ВНЗ і отримає право займатися адвокатською практикою при наявності двохрічного стажу у 2011 р.

6.Задача.

Завідувач відділу освіти Ужгородського міськвиконкому Шелепа видав наказ про скорочення тривалості уроків у загальноосвітніх закладах міста до 40 хвилин у зв'язку з тим, що в умовах осінньо-зимового періоду учні, які навчаються у другу зміну, змушені повертатися додому у пізній час. Батько одного з учнів звернувся до прокурора зі скаргою з цього приводу. Перевіривши скаргу, прокурор вніс подання Ужгородському міському голові. Однак міський голова у відповіді прокурору запропонував останньому звернутися з цього приводу до управління освіти і науки Закарпатської ОДА. У відповідь на це прокурор звернувся з приписом до начальника управління освіти і науки. Припис було відхилено. Тоді прокурор звернувся з цього приводу до суду і паралельно порушив дисциплінарне провадження проти Шелепи.

Відповідь:

Прокурор мав почати перевірку виконання Закону України «Про загальну середню освіту» не за скаргою, а за заявою або з власної ініціативи за наявності приводу. Відповідно, прокурор мав перевіряти не скаргу, а заяву. Прокурор мав звертатися не з поданням до міського голови, а з протестом до завідувача відділу освіти. Подання вноситься у разі, якщо йдеться не тільки про вимоги усунення порушень закону, а й про усунення причин цих порушень і умов, що їм сприяють.

Не було ніякої потреби звертатися з приписом до начальника управління освіти і науки Закарпатської ОДА. Порушення закону не є таким, що може завдати істотної шкоди інтересам держави, навчальним закладам чи громадянам, якщо не буде негайно усунене. Крім того, припис не може бути відхилений, відхилити можна тільки протест. У разі відхилення протесту можна звернутися до суду. Виходячи з характеру порушення закону Шелепою, досить сумнівною є винесення постанови про порушення дисциплінарного провадження проти останнього.

7.Задача
У зв’язку з конфліктом, який виник між завідувачем відділом освіти Добропільського міськвиконкому Валентином та переможцем Всеукраїнського конкурсу «Учитель – року» у номінації «правознавство» Олегом, перший заявив другому про те, що видасть наказ про призначення позачергової атестації останнього. Олег проти цього заперечував, посилаючись при цьому на рішення колегії Міністерства освіти і науки України, відповідно до якого переможці Всеукраїнського конкурсу «Учитель - року» звільнялися від чергової атестації. Валентин вважав можливість проведення позачергової атестації цілком правомірною, оскільки рішенням колегії МОН Олега було звільнено від чергової атестації, але не було звільнено від позачергової. Хто правий у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників є дві підстави для позачергової атестації педагогічного працівника. Перша – особиста заява працівника. Друга – рішення керівника навчального закладу (а не завідувача відділом освіти) за підсумками перевірки роботи працівника. У другому випадку позачергова атестація має на меті встановити відповідність працівника займаній посаді. Іншими словами, така атестація може бути призначена, якщо працівник працює настільки погано, що недоцільно чекати чергової атестації, щоб мати підставу для звільнення працівника з роботи. Таким чином, від позачергової атестації не можна звільнити, хіба що можна гіпотетично заборонити її проведення. У ситуації, що аналізується, з урахуванням того, що Олег став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Учитель – року», не вбачається підстав для призначення позачергової атестації. Отже, правим є Олег.

 

 

Правомірна поведінка. Правопорушення і юридична відповідальність

 

1.Задача.

 Визначте, чи скоєно правопорушення у випадках, наведених далі, а також форму вини:

а) водій автомобіля раптово втратив свідомість під час серцевого нападу, внаслідок чого було вчинено наїзд на пішохода;

б) учень викрав магнітофон зі шкільного радіовузла;

в) хлопець, бажаючи продемонструвати подрузі свою силу, підняв її на руки і вирішив, за її згодою, потримати за огорожею балкону. Але сил не вистачило, дівчина внаслідок падіння дістала складні переломи;

г) юнаки зустріли на вулиці жінку і вирвали в неї з рук сумку з грішми;

ґ) на громадянина С. вчинили напад кілька грабіжників, які, погрожуючи ножами, вимагали віддати коштовності й одяг. У відповідь С. здійснив кілька пострілів з газового пістолета, поранивши одного з нападників;

д) під час великої пожежі, рятуючи від загоряння житловий будинок, пожежники розібрали сарай, що заважав гасити вогонь.

Відповідь:

А. – правопорушення не скоєно – казус; б – правопорушення скоєно - крадіжка - злочин (Кримінальний кодекс України, ст. 185), прямий умисел (Кримінальний кодекс України, ст. 24); в - правопорушення скоєно – необережне тяжке або середньої тяжкості ушкодження (Кримінальний кодекс України, ст. 128), злочинна самовпевненість; г - правопорушення скоєно - грабіж (Кримінальний кодекс України, ст.186), прямий умисел; ґ- з боку грабіжників – замах на такий вид злочину (Кримінальний кодекс України, ст. 17) як розбій (Кримінальний кодекс України, ст.187), з боку громадянина С. – необхідна оборона (Кримінальний кодекс України, ст. 36); д - правопорушення не скоєно, завдана шкода (розібрано сарай), вчинена в умовах крайньої необхідності (Кримінальний кодекс України, ст.39).

2.Задача.

З поданих нижче якостей особистості виділіть ті, які можуть:

1. перешкоджати здійсненню аморальних вчинків та правопорушень;

2. сприяти їх здійсненню:

а) уважність до людей; б) схильність до вживання алкоголю; в) сильна воля; г) доброзичливість; ґ) дисциплінованість; д) грубість; ж) тактовність; з) справедливість; й) запальність; к) жорстокість; л) милосердя; м) мстивість; н) об'єктивність; о) ввічливість; п) відповідальність; р) жадібність; с) благородство.

Відповідь:

1.: а, в, г, ґ, ж, з, л, н, о. п, с.                                    2.: б, д, й, к, м, р.

      

3.Задача.

Громадянин України Чайка, будучи напідпитку, прогулювався однією з вулиць м. Києва. Спочатку його поведінка була цілком правомірною, але згодом він почав кидати пісок на лобові скла машин, розташованих уздовж вулиці, нецензурно лаявся, чіплявся до перехожих, намагався нав'язувати свої послуги з ворожіння на руці. Наряд патрульно-постової служби силою доставив його у черговий відділок міліції. Черговий відділку міліції звернувся по телефону до прокурора Печерського району м. Києва з проханням дати санкцію на видворення Чайки за межі міста. Прокурор відповів, що цього він зробити не може, оскільки Чайка не є іноземцем, і порадив працівнику міліції звернутися до суду, бо тут йдеться про припинення злочину. Працівник міліції відповів на це, що якщо прокурор може дати санкцію на видворення особи за межі України, то, тим більше, може дати санкцію на видворення за межі м. Києва. Врешті-решт Чайку було відпущено додому. Останній одразу ж поскаржився начальнику райвідділу міліції на те, що було порушено його конституційне право, оскільки нікому з його родичів не було повідомлено про його затримання. Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

Дії Чайки слід кваліфікувати як дрібне хуліганство, тому він підлягав адміністративному затриманню (ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тобто у діях правопорушника склад злочину відсутній, і тому не йдеться про затримання, а отже, не було потреби у перевірці обгрунтованості цієї дії з боку суду.

Прокурор не міг дати санкцію на видворення Чайки за межі Києва з цілої низки причин. По-перше, санкція дається на видворення за межі держави, а не за межі міста. По-друге, це стосується тільки іноземних громадян і осіб без громадянства, але аж ніяк не громадян України. По-третє, якби навіть на місці Чайки був іноземець, то його поведінка не є підставою для видворення. Підставою може бути, зокрема, нелегальний перетин кордонів. По-четверте, таку санкцію може дати тільки Генеральний прокурор України, його заступники, а також прокурори АРК, областей, міст Києва і Севастополя (ст. 27 Закону «Про прокуратуру»).

Термін адміністративного затримання - 3 години, однак у даному випадку він має відлічуватися від часу витвереження правопорушника (ч. V ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Разом з тим, слід відзначати, що в разі адміністративного затримання у випадку скоєння дрібного хуліганства особа може бути затримана до розгляду справи народним суддею або начальником (заступником начальника) внутрішніх справ.

Щодо повідомлення родичів про затримання, то, згідно з ч. II ст. 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, це має бути зроблено на прохання особи. Відносно можливості участі прокурора у цій справі слід зазначити, що він має право контролювати не тільки затримання, а й адміністративне затримання, оскільки останнє також пов'язане з обмеженням особистої свободи громадян.

4.Задача.

Визначте, які з наведених правопорушень є злочинами, а які - проступками? До якого виду проступків вони належать?

А. Віра отримала від двох знайомих велику суму грошей, щоб придбати для них ювелірні вироби, після чого зникла.

Б. Віктор Петрович, керуючи автомобілем, порушив правила дорожнього руху.

В. Олег без поважної причини не прийшов на роботу.

Г. Олександр у нетверезому стані тероризував сусідів, побив пенсіонера Дмитра Миколайовича, погрожував усім розправою.

Ґ. Толя проїхав в автобусі «зайцем».

Д. Марині продали в магазині неякісний товар.

Е. Іван і Микола вкрали магнітофон.

Є. В ательє не пошили Ірині весільну сукню до дня урочистого укладання шлюбу.

Ж. Ольга не виконала роботу, яку їй доручив начальник відділу.

З. Іра перейшла вулицю на червоне світло світлофора.

Й. Сергій поцупив із кіоску декілька пачок цигарок.

К. Михайло, граючи у футбол, забив «гол» у сусідське вікно.

Л. Хімічне підприємство отруїло шкідливими відходами місцеву річку.

М. Чиновник райдержадміністрації не відповів на скаргу громадянина.

Н. Суб'єкт господарювання не сплачує місцевих податків, приховуючи частину своїх прибутків.

О. Туристи після відпочинку не загасили багаття, що спричинило пожежу в лісі.

П. Підліток вихопив у жінки сумку.

Р. Пасажир, будучи напідпитку, облаяв водія автобуса нецензурними словами за відмову зупинити автобус поза зупинкою.

С. Учень не підготувався до контрольного зрізу знань. Побоюючись отримати негативну оцінку, вирішив зірвати контрольну і повідомив у міліцію про мінування приміщення школи.

Відповідь:

А. Злочин передбачений ст. 190 Кримінального кодексу України «Шахрайство. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років».

Б. Адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил дорожнього руху».

В. Правопорушення у сфері трудових відносин. (Див. Кодекс законів про працю України, ст.21, 139, 142. ) «Стаття 21. Трудовий договір. Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін». Ст. 139: «Обов’язки працівників. Працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір».

Г. Декілька злочинних діянь передбачених Кримінальним кодексом України. Ст. 296. «Хуліганство - тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, - карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років».  Залежно від ступеня тілесних ушкоджень, завданих пенсіонеру (ст. 121. «Умисне тяжке тілесне ушкодження», ст. 122. «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження», ст. 125. «Умисне легке тілесне ушкодження») буде різна відповідальність – від штрафу до позбавлення волі. Відповідно до ст. 129 «Погроза вбивством» – покарання арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

Ґ. Адміністративне правопорушення передбачене ст. 135. Кодексу України про адміністративні правопорушення «Безквитковий проїзд», який передбачає покарання у вигляді штрафу від п'яти до двадцяти розмірів від вартості проїзду.

Д. Це є порушеня договірних зобов'язань договору купівлі-продажу. Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу «Правові наслідки передання товару неналежної якості:

1. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару».

Е. Злочин передбачений Кримінальним кодексом України. Ст. 185. «Крадіжка. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років…»

Є. Дана ситуація регулюється нормами Цивільного кодексу. Ательє не виконало власних зобов'язань відповідно до договору про надання послуг. Відповідно до ст. 611. «Правові наслідки порушення зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди».

Ж. Правопорушення у сфері трудових відносин. Див. ст. 139 Кодексу законів про працю України.

З. Адміністративне правопорушення передбачене ст. 127. Кодексу України про адміністративні правопорушення  «Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами, возіями та іншими особами» передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 0,1 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян».

Й. Адміністративне правопорушення передбачене ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення. «Дрібне викрадення чужого майна. Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати - тягне за собою накладання штрафу від трьох до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

К. Дана ситуація регулюється нормами Цивільного кодексу. Стаття 1166. «Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала». Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою (ст. 1178) – відшкодовують батьки або особи, які їх замінюють; відшкодування шкоди завданої неповнолітньою особою (ст. 1179) – здійснюється нею самостійно, а  у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини».

Л. Це злочин, передбачений ст 242 Кримінального кодексу України. «Стаття 242. Порушення правил охорони вод. 1. Порушення правил охорони вод (водних об’єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк...»

М. Адміністративне правопорушення передбачене ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. «Порушення права на інформацію. Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію» або «Про звернення громадян», - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян...»

Н. Злочин, передбачений Кримінальним кодексом України.  Стаття 212. «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів». Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять в систему оподаткування, «введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років...»

О. Адміністративне правопорушення передбачене ст. 77. Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення вимог пожежної безпеки в лісах. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

П. Злочин, передбачений Кримінальним кодексом України. «Стаття 186. Грабіж. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) - карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років...»

Р. Адміністративне правопорушення передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення.  «Стаття 173. Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб».

С. Адміністративне правопорушення передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення. «Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб. Завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян...»

5.Задача.

Проаналізуйте ситуації та визначте, в яких випадках має настати юридична відповідальність. Визначте її вид.

А. Іван С. за підробленими документами отримав у банку велику суму грошей;

Б. Борис В. образив свого дядька під час сімейної лайки;

В. Наталія П. своєчасно не виконала зазначену в контракті роботу;

Г. Галина Б. не з'явилася на щорічну зустріч випускників школи;

Г. Павло П. спізнився на роботу на 40 хвилин;

Д. Микола Л., бажаючи влаштувати свою доньку на навчання в університет, дав декану одного з факультетів хабара.

Відповідь:

А, д – кримінальна відповідальність;

в, ґ – дисциплінарна відповідальність;

б – громадський осуд, можлива адміністративна відповідальність за образу відповідно до КпАП с. 173-2 («Вчинення насильства в сім’ї...»);

г - можливий осуд з боку колишніх однокласників, але якщо Галина не з'явилася з якоїсь вагомої причини (стан здоров'я, сімейні проблеми..) – це може викликати жаль і співчуття.

6.Задача.

Мотоцикліст смертельно травмував пішохода, який несподівано вибіг на проїжджу частину вулиці прямо під колеса мотоцикла. Рішенням суду встановлено, що мотоцикліст не порушив правил дорожнього руху, але через свою неуважність скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий загинув. Суд мав намір визнати мотоцикліста винним, але після виступу адвоката змінив свою позицію і визнав підсудного невинним. Які аргументи навів у своєму виступі адвокат?

Відповідь:

В даному випадку маємо справу з казусом - заподіянням шкоди без вини, - що згідно з Кримінальним кодексом не є правопорушенням. Адже мотоцикліст не передбачав і не міг передбачити такої поведінки пішохода, який з'явився несподівано і мотоцикліст не міг передбачити наслідків, які сталися.

7.Задача.

Проаналізуйте ситуацію. Спираючись на знання ознак правопорушення, визначте, чи є така ситуація правопорушенням.

Ситуація 1:  Сергій ішов додому. На пустинній вулиці він побачив двох молодиків, які чіплялися до дівчини. На прохання Сергія припинити молоді люди не реагували. Тоді, щоб захистити дівчину, Сергій побив хлопців, завдавши їм тілесних ушкоджень.

Ситуація 2:  Сергій ішов додому. Поруч із будинком Світлани він побачив Андрія, який теж симпатизував Світлані. Зі словами:  «Я ж попереджав тебе, щоб ти більше тут не з'являвся». - Сергій почав бити Андрія, зрештою Андрій отримав тілесні ушкодження.

Відповідь:

Ситуація 1: У цій ситуації будуть застосовуватися норми п.1 ст. 36 Кримінального кодексу України.  «Необхідна оборона. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони».  Отже така ситуація не є правопорушенням.

Ситуація 2: У цій ситуацій будуть застосовуватися норми Кримінального кодексу України: ст. 121 «Умисне тяжке тілесне ушкодження» – якщо Андрій одержав тяжкі тілесні ушкодження або 122 «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження» – якщо ушкодження середньої тяжкості, або ст. 125 «Умисне легке тілесне ушкодження» – при лекому тілесному ушкодженні. Отже, дана ситуація є не лише правопорушенням, а й злочином.

8.Задача.

Приватний підприємець О. Микитенко, рухаючись на автомобілі, не звернув увагу на сигнал світлофора і, перетинаючи перехрестя, зіткнувся з трактором. 3а скоєне правопорушення О. Микитенка притягнуто до відповідальності, а саме:

1) відшкодування власнику пошкодженого трактора вартості ремонту;

2) позбавлення прав водія терміном на 1 рік.

О. Микитенко вважає що санкції стосовно нього порушують норму ст. 61 Конституції України, яка забороняє двічі притягати до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. А як вважаєте ви?

 

 

Відповідь:

О. Микитенка притягнуто не до одного виду, а до двох різних видів відповідальності: перша санкція - цивільна правова відповідальність, друга - адміністративна. Тому порушення ст. 61 Конституції України у даному випадку немає.

9.Задача.

Громадянин Петров вигулював свого собаку і раптом став свідком скоєння злочину: невідомий пограбував дівчину, погрожуючи пістолетом, а потім почав тікати. Петров дав собаці команду на затримання невідомого, в ході якого собака дуже покусав правопорушника. Адвокат грабіжника вимагає покарати за це Петрова, адже особисто йому грабіжник не заподіяв ніякої шкоди. Яка ваша думка?

Відповідь:

Ситуація затримання злочинця потерпілим або іншими особами безпосередньо після вчинення злочину прирівнюється до необхідної оборони. Петров діяв відповідно до серйозності вчиненого злочину і небезпечної поведінки озброєного грабіжника. У таких ситуаціях закон прямо визнає заподіяння шкоди правомірною дією.

10.Задача.

Громадянин Бондар, прямуючи додому, зробив зауваження компанії п'яних молодиків, які нецензурно лаялися біля під'їзду. Молоді люди розізлися, взяли палиці і стали вимагати від Бондаря відкрити двері квартири, щоб поговорити. Бондар відмовився. Вони вибили двері та увірвалися до квартири, один з молодиків при цьому вдарив господаря палицею. Бондар у відповідь на це вистрілив з мисливської рушниці і смертельно поранив цього нападника. Рішенням суду Бондаря визнано винним у вбивстві, бо його дії кваліфіковано як перевищення меж необхідної оборони. Дайте оцінку рішенню суду.

Відповідь:

Рішення суперечить закону. Будь-які засоби оборони дозволені при нападі групи осіб, при насильницькому вторгненні в житло, що маємо в даній ситуації. Особа, яка оборонялася, не підлягає відповідальності хоч би якою була заподіяна шкода.

11.Задача.

 Приватний підприємець відкрив цех з пошиття спортивних костюмів. Щоб не було проблем з реалізацією товару, кожну річ він наказав прикрашати надписом «adidas» на зразок відомої всім фірми. Що ви можете сказати про винахідливість підприємця?

Відповідь:

Підприємець порушив право інтелектуальної власності й право на товарний знак. Даний надпис треба розглядати як об'єкт промислової власності всесвітньо відомої фірми й самовільне його використання на будь-якій продукції є незаконним.

12.Задача.

Водій фірми «Мотивація» Л., будучи напідпитку, виконував свої трудові обов'язки - перевозив вантаж. Під час руху він, порушивши правила, виїхав на зустрічну смугу руху і скоїв дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), вчинивши наїзд на пішохода П., якому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. При цьому було пошкоджено транспортний засіб підприємства. До якого виду відповідальності буде притягнуто Л.?

Відповідь:

Скоєння ДТП із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень тягне за собою кримінальну відповідальність за ч. II ст. 286 Кримінального кодексу України. Перед потерпілим, за умови подання цивільного позову в кримінальній справі (або подання цього позову поза межами кримінального провадження), Л. повинен понести цивільно-правову відповідальність. Але оскільки ці збитки спричинені джерелом підвищеної небезпеки, то їх відшкодування покладається на власника цього джерела - підприємство «Мотивація». А оскільки Л. є працівником даного підприємства і спричинив ці наслідки при виконанні своїх трудових обов'язків, то «Мотивація» в порядку регресу має право вимагати відшкодування збитків, спричинених Л. За шкоду, завдану транспортному засобу фірми, водій може понести матеріальну відповідальність, а за появу на роботі в нетверезому стані може бути звільнений, тобто притягнений до дисциплінарної відповідальності ще до того, як набуде чинності вирок суду.

Якщо в аналогічній ситуації мало б місце заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, то замість кримінальної відповідальністі він притягався до адміністративної відповідальності і до вказаних вище трьох інших видів юридичної відповідальністі.

13.Задача.

Компанія повнолітніх молодиків пошкодила цегляну огорожу однієї з міських шкіл. Суд зобов'язав їх протягом тижня власноруч побудувати нову огорожу. Ваш коментар з посиланням на чинне законодавство України?

Відповідь:

Ст. 43 Конституції України забороняє примусову працю. Суд повинен був зобов'язати їх відшкодувати вартість пошкодженого майна.

 

 

Адміністративне та кримінальне право

 

 

1.Задача.

Чому суб'єкт злочину, який примусив неосудну особу або особу, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, вчинити протиправне діяння, важається не організатором злочину чи його підбурювачем, а виконавцем?

Відповідь:

Тому що неосудну особу або таку, що не досягла віку кримінальної відповідальності, вважають знаряддям злочину, скоєного цією особою.

2.Задача. Чому злочинну самовпевненість іноді називають змішаною формою вини?

Відповідь:

Тому що в цьому випадку має місце умисел щодо дій і необережність щодо наслідків.

3.Задача.

Громадянин України Попик під час тижневої поїздки в гості до своєї тітки, яка проживала в Угорщині, скоїв там правопорушення, яке за угорським законодавством вважається проступком, а за українським – злочином. Однак в Угорщині на нього було накладено адміністративне стягнення, а в Україні - притягнуто до кримінальної відповідальності. Дії українського правосуддя Попик вважає незаконними. Чи правий він? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Попик не правий, оскільки його в Угорщині не притягнули до кримінальної відповідальності (та й не могли притягнути тому, що там він злочину не скоював). В Україні його мали право притягнути до кримінальної відповідальності відповідно до норми ст.7 Кримінального кодексу України «громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності».

4.Задача.

На неповнолітнього Павла було здійснено розбійний напад, в результаті якого в нього стався розлад психіки. У зв'язку з тим, що злочинцям з якихось причин вдалося уникнути кримінального покарання, батько потерпілого вирішив здійснити вирок власноруч. Він придбав пістолет, але потім, зваживши всі за та проти, відмовився від цього вчинку, бо зрозумів, що справедливість не можна встановити протиправними діями. Батько добровільно прийшов до відділку міліції і здав зброю. Чи буде покарано цю людину, адже ми маємо чітко окреслену першу стадію вчинення злочину - підготовку до нього?

Відповідь:

Ні. Він добровільно відмовився від скоєння злочину і добровільно здав зброю. Якби пістолет він залишив у себе, то навіть у разі добровільної відмови від спланованого злочину він підлягав би кримінальній відповідальності за незаконне зберігання вогнепальної зброї.

5.Задача.

Громадянин Зінченко підійшов із іграшковим пістолетом до кіоска і змусив продавця віддати йому 356 грн. Студент Дробот розцінив дії Зінченка як фізичний примус, а це, на його думку, виключає кримінальну відповідальність з боку продавця. Чи згодні ви з оцінкою ситуації, яку дав студент? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

У даному випадку має місце не фізичний, а психічний примус і тому продавець не підлягає кримінальній відповідальності. Тобто це питання має вирішуватися за правилами крайньої необхідності, бо продавець прийняла загрозу як реальну, не дивлячись на те, що Зінченко діяв непридатними засобами.

6.Задача.

Громадянин Голубченко, прагнучи позбавити життя свого батька, щоб якомога скоріше отримати спадщину, насипав останньому отрути в бульйон. Пообідавши, спадкодавець почав стогнати від болю. Син не витримав і викликав швидку допомогу. Життя батька вдалося врятувати, однак йому довелося видалити нирку. Слідчий кваліфікував дії Голубченка як замах на умисне вбивство з корисливих мотивів. Чи згодні ви з вироком суду? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

У даному випадку іде мова про те, що заподіяно менш шкідливі наслідки порівняно із первісно запланованими. Це було викликано тим, що Голубченко зробив спробу нейтралізувати причинний зв'язок, запобігши настанню шкідливих наслідків. Тому дії Голубченка слід кваліфікувати з урахуванням фактично спричиненої шкоди, тобто відповідно до ст. 121 Кримінального кодексу України «Умисне тяжке тілесне ушкодження», оскільки було втрачено орган - нирку.

7.Задача.

У Петра була коханка Ганна, подруга його дружини. Дружина Петра про це нічого не знала. Ганна весь час умовляла Петра розірвати шлюб із дружиною і укласти шлюб із нею, однак той не погоджувався. Тоді Ганна почала переконувати Петра, що не тільки він зраджує дружині, а й вона (дружина) робить те саме. Петро в це не вірив. Тоді Ганна запросила свою подругу до себе додому пригостила її, а в їжу кинула снодійне. Коли її подруга заснула, вона покликала безробітнього Ковальова, щоб той здійснив з нею статевий акт. Все це вона зняла на відеокамеру і показала Петру. Дайте кваліфікацію дій Ганни і Ковальова.

Відповідь:

Дії Ганни і Ковальова слід кваліфікувати за за ч. ІІІ ст. 152 Кримінального кодексу України «зґвалтування, вчинене групою осіб». Ганна є організатором цього злочину і співвиконавцем, оскільки вона своїми діями привела потерпілу до безпорадного стану. Ковальов – виконавець. За злочин передбачається покарання у виді «позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років».

8.Задача.

Громадянин Сабов, через заздрість до матеріального благополуччя свого сусіда Савченка, вирішив підірвати його автомобіль. Придбавши вибухівку, він прилаштував її під колесами автомобіля і підвів до неї бікфордів шнур. Коли після підпалу половина шнура вже згоріла, Сабов раптом передумав, викинув вибухівку з-під машини і облив шнур водою. Таким чином вибуху не відбулося. Дайте кваліфікацію дій Сабова. Чи підлягає він кримінальній відповідальності?

Відповідь:

Сабов добровільно відмовився від доведення до кінця злочину, передбаченого ч. ІІ ст. 194 Кримінального кодексу України - умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу, на стадії закінченого замаху. Оскільки майно не постраждало (не настало наслідків злочину), то за цей злочин Сабов не підлягає кримінальній відповідальності, але він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 263 Кримінального кодексу України «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

9.Задача.

У відомій п'єсі Вільяма Шекспіра «Отелло» Яго, бажаючи помститися дружині Отелло Дездемоні, ввів Отелло в оману, переконавши його в подружній невірності дружини. Розлючений Отелло вбив Дездемону, а згодом покінчив життя самогубством. Спробуйте визначити, чи підлягав би Яго кримінальній відповідальності, якби ця ситуцація вирішувалася за законами України.

Відповідь:

Яго підлягав би кримінальній відповідальності згідно зі ст. 27 Кримінального кодексу України як співучасник злочину - підбурювач в разі, якби було доведено у суді, що він схилив до вчинення злочину.

10.Задача.

Громадянин Ворон проживав з дружиною та її 13-річною дочкою від першого шлюбу. Встановлено, що він неодноразово давав падчериці літературу порнографічного змісту, демонстрував еротичні відеофільми, пропонував втупити в статевий зв'язок. Дайте кваліфікацію дій Ворона.

Відповідь:

Ворон скоїв злочин, передбачений ч. ІІ ст. 156 «розбещення неповнолітніх» за кваліфікуючою ознакою - вчинення дій щодо малолітньої особи. Об'єктом злочину є статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Потерпілою може виступати особа як чоловічої так і жіночої статі. З об'єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх. Суб'єктом злочину виступає особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. За злочин передбачається покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

11.Задача.

Економіст Васюта часто виступав на зборах із критикою свого директора Мальчевського. Директор, не маючи законних підстав для звільнення з роботи Васюти, домовився із психоневрологом Бузуком про те, що той направить Васюту на лікування у психоневрологічний заклад. Це було зроблено після проходження економістом планового медичного огляду. Однак головний лікар цього закладу відмовився госпіталізувати Васюту. Дайте юридичну оцінку діям Мальчевського і Бузука.

Відповідь:

Мальчевського слід визнати організатором закінченого замаху на злочин, передбачений ст. 151 Кримінального кодексу України – «незаконне поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи». Бузука слід притягнути до кримінальної відповідальності за закінчений замах на скоєння цього злочину як виконавця. Об'єктом злочину є свобода і здоров'я людини. Потерпілим від злочину може бути тільки психічно здорова особа. З об'єктивної сторони злочин полягає в суспільно небезпечних діях - незаконному поміщенні в психіатричний заклад завідомо здорової людини. Суб'єктом (виконавцем) цього злочину може бути тільки лікар, який може прийняти рішення про прийняття особи у психіатричний заклад. Організатором цього злочину може бути будь-яка осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Таке діяння «карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років». (Ст. 151 Кримінального кодексу України).

12.Задача.

На заводі «Ротор» розпочався страйк. Спроба власника підприємства через суд добитися визнання страйку незаконним успіхом не увінчалася. Тоді власник підприємства вирішив найняти інших людей в кількості 55 чоловік. Цих людей він зібрав у одному приміщенні, щоб домовитися про умови роботи у зв'язку зі страйком. Однак всіх учасників зустрічі страйкуючі заблокували у приміщенні. Страйкуючі заявили, що не випустять штрейкбрехерів доти, поки вимоги працівників не будуть задоволені. Блоковані у приміщенні були звільнені через добу працівниками міліції. Дайте кваліфікацію дій страйкуючих.

Відповідь:

Дії страйкарів слід кваліфікувати як тримання особи як заручника з метою спонукання власника підприємства до вчинення дій як умови звільнення заручників. Оскільки страйкарів можна вважати організованою групою, то їх дії слід кваліфікувати за ч. ІІ ст. 147 Кримінального кодексу України. Об'єктом злочину є особиста воля. Об'єктивна сторона характеризується суспільно небезпечною дією, яка проявляється у триманні осіб як заручників. Злочин є закінченим з моменту, коли свобода особи була фактично обмежена. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і спеціальною метою. Кримінальний кодекс України передбачає за захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, вчинене організованою групою,  покарання у вигляді «позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років».

13.Задача.

За рішенням суду Чебишев мав щомісяця сплачувати по 50 грн. аліментів своїй колишній дружині. Через рік після початку сплати аліментів Чебишев почав щомісяця приносити колишній дружині отруєні лимони. Смерть настала через півроку. Кваліфікуйте дії Чебишева.

Відповідь:

Не дивлячись на великий проміжок часу, який минув між моментом початку злочинних дій і настанням злочинних наслідків, дії Чебишева слід кваліфікувати як умисне вбивство з корисливих мотивів, що передбачено п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України. Об'єктом цього злочину є життя людини, з об'єктивної сторони злочин характеризується: 1. дією - посяганням на життя іншої особи; 2. наслідками - смертю потерпілого; 3. причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками. Як знаряддя злочину було використано отруту. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умисною виною. Мотив злочину корисливий, оскільки Чебишев намагався уникнути матеріальних втрат. За цей злочин передбачена відповідальність у вигляді «позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна».

14.Задача.

Громадянин Петрик викрав із дачі Остапенка 150 кг. яблук загальною вартістю 75 грн. 30 вересня того ж року, попередньо домовившись про це із Хрущом, Петрик викрав із автомобіля Іванченка автомагнітолу, а 5 жовтня він проник у комору до громадянина Щерби і поцупив звідти велосипед. Дайте кваліфікацію дій Петрика і Хруща.

Відповідь:

У даному випадку маємо сукупність злочинів. Відповідно до ст. 70 Кримінального кодексу України «при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання». Тому дії Петрика слід кваліфікувати за ч. ІІІ ст. 185 Кримінального кодексу України, відповідно до якої «крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років».

15.Задача.

Татаринов прогулювався зі своєю подругою Зощенко у парку 50-річчя Жовтня. На «Мосту закоханих», бажаючи продемонструвати своїй коханій фізичну силу, він схопив її під руки і став тримати над прірвою, говорячи жартома «Хочеш, відпущу тебе у вільний політ?» Але, як виявилося, Татаринов переоцінив свої сили. Він не зміг витягнути подругу на міст. Зощенко впала і загинула. Дайте кваліфікацію дій Татаринова.

Відповідь:

Татаринов скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України «Вбивство через необережність». Об'єктом злочину є життя особи. Об'єктивна сторона характеризується: 1. дією - посяганням на життя іншої людини; 2. наслідками у вигляді смерті; 3. причинним зв'язком між вказаними діями і смертю. Злочин вважається закінченим з моменту настання біологічної смерті особи. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-и-річного віку. Суб'єктивна сторона характеризується злочинною самовпевненістю, оскільки Татаринов за обставинами справи міг передбачити суспільно небезпечні наслідки свого діяння, але легковажно розраховував на їх відвернення. Іншими словами, тут має місце умисел щодо дій і необережність щодо наслідків. Однак в цілому злочин є необережним. «Вбивство, вчинене через необережність, карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк». ( Ст. 119 Кримінального кодексу України).

16.Задача.

Вакуленко, слюсар-інструментальщик 6-го розряду, який захоплювався художньою інкрустацією, виготовив фінського ножа, прикрасивши його граверним зображенням. Він досить часто носив ножа з собою, демонстрував його своїм знайомим, хизуючись власною майстерністю. Однак, коли цього ножа було показано дільничному міліціонеру, то той його вилучив, посилаючись на ч ІІ. ст. 263 Кримінального кодексу України, норма якої забороняла виготовлення і носіння холодної зброї. Вакуленко заявив, що у нього ніяких злочинних намірів не було, а ніж він носив як предмет мистецтва. Як слід вирішити справу?

Відповідь:

Вакуленко повинен понести кримінальну відповідальність згідно ч. ІІ ст. 263 Кримінального кодексу України, відповідно до якої «носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років».

17.Задача.

У одному із залів ресторану «Вітряк» проходило святкування 50-тирічного ювілею громадянина Захарова, а в другому залі відбувалося весілля Маслових. Із першого залу до другого завітав громадянин Турківчак, який був добряче напідпитку. Він зупинився біля музикантів і відправив свої природні потреби. Учасники свята почали обурюватися, на що Турківчак відреагував нецензурною лайкою. У відповідь на це два офіціанти силою відвели його на своє місце. Однак через кілька хвилин Турківчак повернувся знову із обрубком пляшки з-під шампанського. До нього знову підійшли офіціанти, щоб вгамувати бешкетника. Однак останній ударив пляшкою одного із офіціантів по голові, від чого той помер через кілька годин. Турківчак, після нанесення удару офіціанту, вирушив до свого залу, однак його наздогнав другий офіціант із стільцем у руках і вдарив по голові. Турківчак отримав струс мозку. Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

У першому епізоді дії Турківчака слід кваліфікувати за ч. І ст.296 Кримінального кодексу України, як хуліганство, «тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується  особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом» (передбачає покарання у вигляді штрафу «від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років»). У другому епізоді, якщо виходити з того, що Турківчак мав намір убити офіціанта, його дії слід кваліфікувати як умисне вбивство з хуліганських мотивів – «карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі». (Ч. ІІ ст. 115 Кримінального кодексу України).

18.Задача.

Невідомий увечері намагався проникнути в чужий автомобіль, але не встиг цього зробити, бо спрацювала автосигналізація і він з переляку втік. Власник автомобіля наздогнав невідомого, затримав і викликав міліцію. Адвокат затриманого вимагає його звільнення, бо проникнення в автомобіль не відбулося. Власник автомобіля не згоден з цим: якби не сигналізація, вважає він, то його власності було б завдано шкоди. Хто правий?

Відповідь:

Власник правий, тому що Кримінальний кодекс передбачає покарання за нездійснені наміри (звичайно, за умови, що доведено: наміри здійснити злочин мали місце). Кримінальна відповідальність за підготовку злочину і замах на злочин настає відповідно до ст. 14 або ст. 15 та статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.

19.Задача.

Громадянин Дорохов, ідучи по центральному ринку, витягнув із кишені громадянина Зубенка гаманця, коли той, зігнувшись, зав'язував шнурки на черевиках. Через 2 хв. Зубенко помітив зникнення гаманця і підняв лемент. Черговий міліціонер затримав Дорохова через його підозрілу поведінку. При цьому у нього було знайдено гаманець, що належав Зубенкові. Дайте кваліфікацію діям Дорохова.

Відповідь:

Дії Дорохова слід кваліфікувати як незакінчений замах на крадіжку, оскільки він не зміг реально розпорядитися викраденим майном. «Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі». (Ст. 15 Кримінального кодексу України).

20.Задача.

Громадянин Павлов неодноразово погрожував вбивством Зубову. 10 вересня 2001р. Зубов повертався з роботи додому темною, безлюдною вулицею. Павлов підкрався до Зубова ззаду і наніс йому удар по голові металевим прутом. Однак через те, що удар виявився невдалим, смерть не настала, а Зубов відлежав у лікарні з черепно-мозковою травмою 27 днів. Розуміючи, що мети не досягнуто, Павлов хотів нанести ще один удар, однак мусив втікати з місця скоєння злочину, оскільки із-за рогу вулиці виїхала міліцейська патрульно-постова машина. Кваліфікуйте дії Павлова.

Відповідь:

Дії Павлова підлягають кваліфікації за ст. 115 (умисне вбивство) і ст.15 (замах на злочин) Кримінального кодексу України, оскільки у даному випадку має місце незакінчений замах.

21.Задача.

Двоє юнаків – Олександр (19 років) і Ігор (17 років) вчинили серйозне адміністративне правопорушення, за що законом у виняткових випадках застосовується такий вид покарання як адміністративний арешт на строк до 15 діб і таке рішення приймає лише суд або суддя. Ви суддя і розглядаєте цю справу. Ваше рішення?

 

 

Відповідь:

Щодо Олександра, який є повнолітнім, можна застосувати адміністративний арешт, а щодо Ігоря, якому 17 років, закон не дозволяє. До Ігоря можна вжити такі засоби впливу: 1) зобов'язання публічно вибачитись перед потерпілим (якщо такий є); 2) застереження; 3) передати під нагляд батьків чи особам, які їх замінюють, що й передбачено ст. 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

22.Задача.

Біля двору громадянина Зайцева тривалий час складовано цеглу, шлакоблок, інші будівельні матеріали. Після неодноразових попереджень на цю людину рішенням адмінкомісії при міськвиконкомі було накладено штраф. Зайцев вважає це покарання незаконним, бо будматеріали йому потрібні для будівництва гаража, але в даний час для найму спеціалістів він не має коштів. Ваш коментар?

Відповідь:

Штраф накладено без порушень закону. Будматеріали можна (і треба) складувати у своєму дворі, бо їх складування на вулиці псує архітектурний вигляд і створює небезпеку для оточуючих. Поняття адміністративного проступку й адміністративної відповідальності за його вчинення дається у ст. 9 Кодексу про адміністративні правопорушення.

23.Задача.

Пенсіонерка Лаврова переходила вулицю й була затримана працівниками міліції, які пояснили «Ви порушили правила переходу вулиць, бо пішохідний перехід знаходиться зовсім недалеко, за 200 метрів від цього місця». На це Лаврова відповіла «Це для вас 200 метрів - зовсім недалеко, а для 75 - річної людини робити такий «крюк» важко і, взагалі, - хіба я щось порушила?» А ви як вважаєте?

Відповідь:

Лаврова вчинила адміністративне правопорушення, за яке, як правило, можуть зробити усне попередження або накласти штраф. Моральний аспект щодо її похилого віку треба, мабуть, врахувати, але пояснити, що своєю поведінкою вона ставить під загрозу не тільки своє здоров'я, але й життя інших людей. Тому краще і безпечніше все ж таки робити «крюк».

24.Задача.

У хворого на грип під впливом високої температури стався тимчасовий розлад психіки, хоча до цього симптомів психічного захворювання не спостерігалося. Перебуваючи в цьому стані, він скоїв кримінальний злочин і тепер чекає на покарання. Покарають його чи ні?

Відповідь:

Ні. Кримінальний кодекс України визнає такий злочин як злочин, скоєний у стані неосудності - через розлад психіки. Ця людина не могла усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Однак, підтвердження того, що людина у момент скоєння злочину перебувала саме у такому стані, повинні встановити експерти-медики. Якщо це не підтвердиться, особу буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

25.Задача.

Громадянин Бабич щосуботи брав у свого знайомого потужну музичну апаратуру і до пізньої ночі мешканці усіх сусідніх будинків нервувалися через протиправні дії цього меломана. Бабича неодноразово попереджали, на нього було накладено штраф, який він сумлінно сплатив і продовжував свої музичні вправи. Було прийнято рішення про конфіскацію апаратури, бо саме вона є знаряддям вчинення адміністративного правопорушення, але, дізнавшись про це, Бабич довго сміявся. Чому?

Відповідь:

Конфісковано може бути лише предмет, який є приватною (особистою) власністю порушника, а музична апаратура належить не Бабичу, а іншій людині.

26.Задача.

Громадянин Російської Федерації, перебуваючи у родичів у Дніпропетровську, вчинив грубе порушення правопорядку. За це адміністративне правопорушення було прийнято рішення про видворення цієї особи з України. Чи не занадто сувору санкцію вжито і взагалі, чи відповідає це українському законодавству?

Відповідь:

Це покарання відповідає Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо дійсно мало місце грубе порушення правопорядку громадянином іноземної держави.

27.Задача.

Неповнолітні Олег (14 років), Сергій (16 років) та повнолітній Анатолій (21 рік) здійснили розбійний напад на приватного підприємця. Кого буде притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо ст. 67 Кримінального кодексу України визначає це правопорушення як «вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою», що є обставиною, яка обтяжує кримінальну відповідальність? Батьки неповнолітніх наполягають на їх звільненні від покарання, бо чули, що ст. 22 Кримінального кодексу, яка розкриває особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, вже у першій фразі наголошує, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років?

Відповідь. Притягнуто до кримінальної відповідальності буде усіх трьох. Ст. 22 Кримінального кодексу України, на яку посилаються батьки, також містить перелік дев’ятнадцяти злочинів, за які передбачено кримінальну відповідальність особи., що вчинила злочин у віці від 14 до 16 років, серед інших в даному переліку є й розбій.

28.Задача.

Федьків у стані алкогольного сп’яніння з хуліганських мотивів вчинив на вулиці сварку з Іванчуком, під час якої завдав останньому кулаком два удари в голову, які спричинили легкі тілесні пошкодження без розладу здоров’я. Від одного третього удару Іванчук упав і вибив у магазині вітрину вартістю 200 гривень. Дайте юридичну оцінку діям Федькова.

Відповідь. 

Федьків у стані алкогольного сп’яніння, що є обтяжувальною обставиною при скоєнні злочину, завдав легких тілесних ушкоджень Іванчуку. За це передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. Та разом з цим він завдав матеріальних збитків у сумі 200 гривень магазину, що тягне за собою цивільну відповідальність. Якщо справа дійде до суду, то потерпілі можуть вимагати також відшкодування моральних збитків.

29.Задача
Під час проведення підрахунку голосів на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року, офіційний спостерігач від партії «Нова хвиля». Теодор помітив, як член дільничної комісії Олександр переклав 100 бюлетенів з позначкою за партійний список «Нової хвилі» до бюлетенів, у яких містилися позначка на користь партії «Великий поступ». Він зняв це на відеокамеру. Після цього до нього підійшов офіційний спостерігач від партії «Великий поступ» Микола і запропонував йому проігнорувати це порушення виборчого законодавства за винагороду в 1000 грн. Теодор погодився. У протоколі виборів на виборчій дільниці щодо вищеназваних партій були зафіксовані неправдиві дані. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
З боку Олександра має місце скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 158 КК (підробка виборчих документів вчинена членом дільничної виборчої комісії). Тобто він є виконавцем цього злочину. Якщо між Олександром і Миколою щодо скоєння цього злочину існувала змова, то дії Миколи слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 158 КК, оскільки він усунув перешкоди у скоєнні цього злочину. Бездіяльність Теодора не містить складу злочину, бо фіксування порушень виборчого законодавства є правом офіційного спостерігача, а не його обов’язком. Він не є службовою особою і не може вважатися суб’єктом отримання хабара

30.Задача.

До яких злочинів за ступенем тяжкості належать нижченаведені діяння?

- Громадянин Юрченко викрав із сусіднього хліва ягня.

Відповідь:

Злочини незначної тяжкості. Позбавлення волі до 2 років.

- Хлопці 15 і 16 років посварилися, один з них ударив другого, той упав і дістав струс мозку.

Відповідь:

Злочин середньої тяжкості. Позбавлення волі до 5 років.

- Водій легкового автомобіля сів за кермо у нетверезому стані, внаслідок чого збив пішохода, який помер.

Відповідь:

Тяжкий злочини. Позбавлення волі до 10 років.

-Терористи захопили  концертну залу, взяли глядачів у заручники й висунули політичні вимоги до органів державної влади.

Відповідь:

Особливо тяжкі злочини. Позбавлення волі понад 10 років.

31.Задача.

Група підлітків віком від 13 до 17 років, зламавши вночі замок, проникли у сусідський магазин і вкрали товарів на 5000 грн. 

Відповідь:

Злочин скоєно, до кримінальної відповідальності будуть притягнуті підлітки, які досягли 14 років, щодо молодших можуть бути вжиті примусові заходи виховного характеру.

32.Задача.

До квартири громадянки П. увірвалися троє невідомих. Погрожуючи ножами і пістолетом, вони почали вимагати  показати місця схованок грошей та коштовностей, але жінка не розгубилася. Обравши зручний момент, вона блискавично вибила з рук злочинця пістолет, завдала йому нищівного удару, а потім завдала ще кілька ударів другому нападнику. Третій невідомий, який не очікував подібної реакції, кинувся навтьоки. «Швидка допомога», що прибула незабаром, констатувала в обох нападників струс мозку. Міліція вилучила з квартири бойовий пістолет і ніж, який кинули нападники.

Відповідь:

Має місце розбійний напад (ст.. 187 ККУ. Особливість цього злочину полягає в тому, що він вважається завершеним у момент, коли нападники застосували насильство або ж висловили погрозу. Мала місце обтяжувуюча обставина – скоєння злочину групою осіб за попередньою змовою. Власник пістолета також буде притягнуто до відповідальності за незаконне носіння, зберігання зброї (ст. 263 ККУ). Дії жінки цілком законні. Вона діяла в стані необхідної оборони.

33.Задача.

Касир одного з київських підприємств звернулася до міліції із заявою, що з каси зникла велика сума грошей. Як з’ясувалося, під час обідньої перерви касир вийшла до сусідньої кімнати випити кави, але, порушивши інструкцію, зачинила двері лише на один замок, не увімкнувши сигналізацію. Це помітив молодик, який перебував у коридорі. Йому вдалося відкрити замок та взяти гроші, які лежали на столі. Невдовзі міліція затримала Б., під час слідства він видав гроші, які поклав до банку на ім’я брата.

Відповідь:

Скоєно крадіжку ст.. 185 ККУ). Суд врахує обтяжуючу обставину – добровільне відшкодування завданих збитків. До відповідальності буде притягнуто і касира – за службову недбалість.

34.Задача.

Пізно увечері на неосвітленій ділянці вулиці в 50-ти метрах від підземного пішохідного переходу автомобілем , який рухався зі швидкістю 40 км/год, було збито громадянина В. Водій і свідки-пішоходи кинулися на допомогу постраждалому, який у непритомному стані лежав на дорозі. Разом з усіма до постраждалого підбіг хлопець, раптом схопив його шапку і барсетку, що лежали на дорозі і кинувся навтьоки. Люди викликали «Швидку» та надали першу допомогу постраждалому.

Відповідь:

У діях водія немає порушень Правил дорожнього руху, він не винен у тому, що сталося, тому не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Хлопець, який схопив речі постраждалого, вчинив пограбування. При цьому злочин завершений, до того ж наявна обтяжуюча обставина – скоєння злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані.

35.Задача.

Група хлопців -  16 річні Петро (керівник групи), Семен, Руслан, 14-річний Іван і 12-річні Юрій та Василь вечорами майже щодня збиралися на подвір’ї  школи, вживали алкоголь, а часом і наркотичні речовини. Одного разу, перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння і скориставшись відсутністю охоронця, який захворів, вони розбили камінням шибки у вікнах школи та кількох кіосків неподалік, розкидали товари з цих кіосків, розчавили пакети з молоком та соком. Коли двоє перехожих спробували їх зупинити, Петро, Семен і Руслан накинулися на них, намагаючись збити з ніг, і лише поява  міліцейського наряду допомогла припинити їх дії.

Відповідь:

Група хлопців скоїла хуліганські дії. При цьому дії старших швидше за все будуть кваліфіковані за ч. ст..296 ККУ у зв’язку з опором громадянам, які намагалися припинити хуліганські дії. До відповідальності будуть притягнуті лише ті, хто досягнув 14 –ти років, щодо молодших будуть застосовуватися виховні заходи примусового характеру.

36.Задача.

На сімейне свято до громадянина Л. завітали кілька друзів. Час минав непомітно, декілька з гостей разом з господарем зайшли до однієї з кімнат, де Л. вирішив похвалитися колекцією вогнепальної зброї різних часів. Гості зацікавлено роздивлялися  зброю, часом зазираючи у стволи, натискаючи на спускові гачки. Раптом з одного з мушкетів, який здавався небоєздатним, пролунав постріл, куля влучила в гостя, що стояв навпроти. Незважаючи на надану допомогу, постраждалий помер.

Відповідь:

Сталося вбивство через необережність. Винний гість, який здійснив постріл, його буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Можливе також притягнення до відповідальності  і господаря -  за незаконне зберігання вогнепальної зброї(якщо він нема дозволу на зберігання зброї) або за невдале зберігання зброї, якщо такий дозвіл був.

37.Задача.

Громадянин Ч. повертався з роботи власною машиною. Коли Ч. вийшов з машини, щоб відкрити гараж, до нього підбіг юнак та впритул зробив чотири постріли з пістолета, від яких Ч. помер на місці. Кинувши зброю юнак скочив на мотоцикл, який чекав на нього поруч, і зник. Наступного дня міліції вдалося затримати вбивцю – громадянина А. Виявилося, що він скоїв вбивство на замовлення конкурента вбитого – З., за що мав отримати 10 тис. доларів. За кермом мотоцикла був товариш вбивці Ш., якого він попросив допомогти, пообіцявши дати гроші на новий мотоцикл. Відповідь:

Скоєно вбивство за обтяжуючих обставин -  на замовлення (ч. 2 п. 11 ст. 115 ККУ). Виконавцем є А., підбурювачем – З., посібником – Ш. Злочин завершений.

38.Задача.

Одна з іноземних організацій завербувала К, який був громадянином України  і мав доступ до державної таємниці. К. отримав гроші і завдання сфотографувати деякі документи, що становлять державну таємницю, і передати їх представникові цієї організації. К. сфотографував і передав ці документи.

Відповідь:

К. скоїв злочин, передбачений ст.111 ККУ, - державна зрада. Злочин завершений.

39.Задача.

Молодий чоловік здійснив викрадення дитини, вимагаючи від батьків викуп у 50 тисяч доларів. Завдяки діям спецпідрозділів органів внутрішніх справ його було затримано, дитину звільнено без будь-якої шкоди для неї та повернуто батькам.

Відповідь:

Скоєно злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 ККУ, - незаконне викрадення людини. Злочин завершений.

40.Задача.

Двоє старшокласників у присутності своїх однолітків знущалися над бродячим цуценям -  били його ногами, душили.

Відповідь:

Скоєно злочин, передбачений ч. 1 ст. 299 ККУ,  - жорстоке поводження з тваринами. Злочин завершений.

41.Задача.

20 серпня 2001 року громадянин К. намагався потай вивезти певний товар на суму 200 грн, що за чинним законом вважався злочином. 5 вересня 2001 року набув чинності новий Кримінальний кодекс України, який не передбачає кримінальної відповідальності за такі діяння.

 

 

Відповідь:

Громадянин не буде притягнутий до кримінальної відповідальності, тому що закон у випадку пом’якшення або скасування відповідальності особи має зворотну силу.

 

 

Конституційне право

 

1.Задача.

 В одному з міст Луганщини громадянин прийшов на прийом до міського голови і пояснив секретарю питання, з яким він звертається, українською мовою. Вона попросила його висловити свої проблеми російською, тому що української мови не розуміє. Громадянин відмовився. Тоді секретар сказала, що на прийом він не потрапить, бо відмовляється пояснити суть свого питання. Дайте правовий коментар.

Відповідь:

Ст. 10 Конституції України говорить, що державною мовою в Україні є українська мова. Крім цього, законодавство про мови чітко визначає, що мовою роботи, діловодства, документації є українська мова.

2.Задача.

Ст. 24 Конституції України закріплює неприпустимість привілеїв чи обмежень за мовними ознаками. А Закон України «Про громадянство в Україні», зокрема ст. 9, однією з умов, необхідних для вступу до громадянства України іноземних громадян та осіб без громадянства, визначає «володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування». Оксана вважає, що вказана норма закону суперечить Конституції України. А яка ваша думка?

Відповідь:

Це не є обмеженням за мовними ознаками й не суперечить Конституції України, тим більше, що Закон України «Про громадянство України» входить до складу конституційного законодавства. До того ж, важко уявити, як людина буде визнавати і виконувати Конституцію і закони України, якщо взагалі не володітиме українською мовою.

3.Задача.

За народною ініціативою із дотриманням вимог ст. 72 Конституції України стосовно збору трьох млн. підписів громадян України, які мають право голосу не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тис. підписів у кожній області, проголошено Всеукраїнський референдум. До бюлетеня для голосування внесено два питання:

1) чи погоджуєтеся ви з тим, щоб надати російській мові статус другої державної мови в Україні?

2) чи погоджуєтеся ви з тим, щоб на фінансування освіти витрачалося не менше 10 % Державного бюджету України? Прокоментуйте внесені до бюлетеня питання.

Відповідь:

Ст. 74 Конституції України наголошує, що референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії, а друге питання в бюлетені стосується розподілу Держбюджету.

4.Задача.

Верховна Рада України розглядає питання, пов'язане з унесенням змін до Конституції. Дана пропозиція одержала 284 голоси народних депутатів. Студент Анатолій зрозумів, що будуть внесені зміни до Основного Закону, адже Верховна Рада приймає закони, постанови та інші акти простою більшістю від її конституційного складу (не менше як 226 голосів народних депутатів). Чи правильно він міркує?

Відповідь:

При вирішенні питань, пов'язаних із внесенням змін до Конституції України (див. розділ XIII Конституції України), рішення приймаються не простою, а кваліфікованою більшістю голосів – двома третинами від конституційного складу Верховної Ради (не менше як 300 голосів народних депутатів).

5.Задача.

Іван Петрович у службових справах поїхав до обласного центру. Через деякий час, прямуючи проспектом, він відчув, що різко погіршується його самопочуття. Чоловік придбав в аптеці ліки, прийняв їх, але полегшення не відбулося. Іван Петрович звернувся до поліклініки, але направлення до лікаря йому не дали, пояснивши, що треба звертатись до своєї поліклініки, де він перебуває на обліку за місцем проживання. Прокоментуйте ситуацію.

Відповідь:

Ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р. гарантує кожному вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я незалежно від місця проживання.

6.Задача.

У міській газеті надруковано рекламне оголошення: «Державна середня школа імені Т. Шевченка запрошує на навчання до 10 класу гуманітарного профілю. Крім основних предметів, вивчаються додаткові за вибором: риторика - оплата 25 грн./міс., логіка - 25 грн./міс., менеджмент - 50 грн./міс». Висловіть думку наскільки відповідає закону введення оплати навчання в державному навчальному закладі.

Відповідь:

Порушень Закону України «Про освіту» в цій ситуації немає, бо оплата передбачається за вивчення додаткових предметів, які учні можуть вибирати за власним бажанням і вивчення даних предметів не є обов'язковим.

7.Задача.

10 листопада міліція без рішення суду затримала громадянина Д., звинувативши його у скоєнні вбивства. Протягом  якого часу йому повинні вручити вмотивоване рішення суду про його затримання? Що повинна вчинити міліція, якщо такого рішення не буде? Які права має затриманий?

Відповідь:

Відповідно до ст. 29 Конституції України: «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого».

8.Задача
Під час голосування на виборах Президента України 31 жовтня 2004 р. на виборчу дільницю м. Овідіополя прибуло 15 ромів, із яких письменним був тільки один. Всі вони звернулися до голови дільничної виборчої комісії з проханням, щоб у кабіну для голосування з ними зайшов їхній товариш, який вміє читати і писати, з метою надання допомоги у заповненні виборчого бюлетеня. Голова ДВК відмовив їм у цьому, посилаючись на те, що відповідно до частини 4 статті 76 Закону України “Про вибори Президента України”, до кабіни для голосування може запросити іншу особу тільки той виборець, який має фізичні вади. Неписьменність такою вадою не є. Тому голова ДВК заборонив члену ДВК видавати ромам бюлетені для голосування. До того ж, на його думку, якби такий дозвіл було надано, мало б місце порушення таємниці голосування. Чи правомірні були дії голови ДВК? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Дії голови ДВК не можуть вважатися правомірними не дивлячись на те, що в Законі України «Про вибори Президента України» відсутня норма, яка б дозволяла неписьменним виборцям користуватися допомогою інших осіб у заповненні виборчого бюлетеня. Однак, у даному випадку має бути застосована аналогія закону і прохання неписьменних виборців має бути задоволене. Це пояснюється тим, що відносини пов’язані із реалізацію виборчого права щодо заповнення бюлетеня особами, які мають фізичні вади, і неписьменними особами, є подібними. Їх подібність полягає в тому, що в обох випадках виборці не можуть самостійно заповнити бюлетень.

9.Задача
До Міністерства юстиції України звернулася із заявою про реєстрацію і видачу реєстраційного свідоцтва, створена на установчому з’їзді політична партія «Нова генерація». У програмі цієї партії, зокрема, містилися положення про те, що Україна для українців, що членам партії забороняється відвідувати молитовні будинки, що партія може мати у своєму підпорядкуванні дружинників, котрі можуть мати на озброєнні холодну і пневматичну зброю, що партія прагне повернути прогресивну систему оподаткування (чим більша зарплата, тим більший відсоток податку повинен сплачуватися), що партія хоче заборонити навчання за контрактом у державних вузах. На підтримку створення політичної партії було зібрано 12 тис. підписів. З них у восьми областях України по одній тисячі (підписи були зібрані у кожній адміністративно-територіальній одиниці області), а у п’ятьох областях України по вісімсот підписів (підписи були зібрані тільки в обласних центрах). Міністерство юстиції у реєстрації політичної партії відмовило. Чи правомірною є відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Відмова є цілком правомірною. Це пояснюється наступним:
1. Не підлягають реєстрації політичні партії, які розпалюють національну ворожнечу.
2. Не підлягають реєстрації політичні партії, які обмежують загальновизнані права людини.
3. Не підлягають реєстрації політичні партії, які створюють незаконні воєнізовані формування.
4. Політична партія може бути зареєстрована тільки у тому випадку, якщо на підтримку створення партії буде зібрано не менше як 10 тис. підписів не менше як у двох третинах районів, не менше як двох третин адміністративно-територіальних одиниць України. Як видно із змісту задачі ця умова дотримана не була.

 

Цивільне право. Сімейне право

 

1.Задача
Приватне підприємство «Піцца» замовило у торгового підприємства «Лінда» чотири газові плити виробничої марки «Елліс-118» на умовах сплати в 5-ти денний строк з дня надходження товару. 
В передбачений договір термін ПП підприємство «Піцца» одержало від «Лінди» 4 коробки з упакованими газовими плитами, в яких згідно з пакувальним листом, що входив до складу передбаченої договором товаророзпорядчої документації, мали бути упаковані газові плити марки «Елліс-118». Відкривши тару, покупець виявив, що в даних коробках містяться плити виробничої марки «Елліс-128», які за своїми експлуатаційними якостями не влаштовують покупця. 
Підприємство «Піцца» звернулося до відправника, т.т. підприємства «Лінда» з вимогою в 10-ти денний термін з моменту одержання претензії замінити надіслані газові плити на ті, що передбачені договором. Відправник відмовився виконати вимогу одержувача товару, мотивуючи тим, що газових плит виробничої марки «Елліс-118» підприємства «Лінда» в своєму розпорядженні не мало і не має. Отже звинувачення щодо передачі товару неналежного асортименту є необґрунтованим. 
При цьому відправник зажадав оплати переданого товару, як це передбачено договором. 
Підприємство «Піцца» не виконала вимоги щодо сплати товару, залишивши претензію підприємства «Лінда» без відповіді. Підприємства «Лінда» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємства «Піцца» вартості переданого товару і передбачених господарським договором штрафних санкцій. 
Хто правий в даній ситуації. Вирішіть справу по суті. 
Відповідь:

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 
За ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. 
Тобто, ми бачимо, що відповідно до умов задачі торгове підприємство «Лінда» не виконало зобовязання по відношенню до ПП «Піцца».
Відповідно до ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. 
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. 
Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. 
Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем. 
Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару. 
Таким чином відмітимо, що ПП «Піцца» вчасно попередила торгове підприємство «Лінда» про недоліки товару. Тому правий в цій ситуації ПП «Піцца»і позов торгового підприємства «Лінда» не буде задоволений. 

2.Задача.
Комунальне підприємство «Київтрансремонт» (в подальшому викладі іменується як покупець) 17 березня 2002 року звернулося з листом за підписом директора і головного бухгалтера підприємства до Білоцерківського шинного заводу «Россава» (в подальшому іменується як продавець) про відпуск протягом трьох місяців рівними партіями 900 шт. шин для вантажних автомобілів за ціною 117 грн. за штуку. В листі зазначалось, що прийняття товару мало відбуватись зі складу продавця, оплата мала здійснюватись протягом трьох днів від передання товару. На таких умовах продавець передав покупцеві в день подання листа 300 штук шин. 

При зверненні покупця за наступною партією шип продавець зажадав плати за товар в розмірі 153 грн. за одну штуку, оскільки змінилась показники, що впливають на собівартість товару. (зросли тарифи на електроенергію та комунальні послуги). 
Покупець відмовився від прийняття шин за підвищеною ціною і звернувся з претензією до продавця з вимогою передати решту товару за ціною, обумовленою в зазначеному листі, тобто виконати договір на умовах, прийнятих продавцем. 
Продавець відмовився задовольнити претензійні вимоги покупця, мотивуючи свою відмову тим, що договір не був укладений. Чи обгрунтована в правову аспекті вимога продавця? Чи був у даному випадку укладений договір? Якщо має місце договір, то яка його видова характеристика? Якими нормами права мали керуватися учасники даних відносин? 
Відповідь. 

Необхідно відмітити, що відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Відповідно до умов задачі, ми бачимо, що ціна була вказана чітко, тому змінити її не можна. Таким чином ми бачимо, що вимога продавця є необгрунтованою і не правомірною. Крім того необхідно зазначити, що відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. А також відповідно до ст. 297 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Також відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Таким чином, відповідно до вказаного законодавства договір буде вважатися укладеним і повинен регулюванитися цивільним та господарським законодавством України. А також необхідно відмітити, що продавець вчинив неправомірно. 

3.Задача.

 Від померлої бабусі повнолітні двоюрідні брати Петро та Павло одержали у спадок двокімнатну квартиру. Спадок вони прийняли належним чином і обидва стали співвласниками житла. Через рік Петро, який мав власне житло, вирішив продати свою частку у двокімнатній квартирі громадянину К. Але нотаріус відмовився оформити договір купівлі-продажу без згоди Павла. Петро не розуміє чому він не вправі самостійно розпорядитися своєю власністю. Прокоментуйте ситуацію.

Відповідь:

Дана ситуація стосується сімейних відносин та житла та регулюється нормами цивільного права. Дійсно, відповідно до ст. 361 Цивільного кодексу України «Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності» Але у випадку продажу власної «частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає». Цивільний кодекс України ст. 362.

Таким чином у даній ситуації Павло має переважне право на придбання частки квартири, яка належить Петру за то й ж ціною, що і інший покупець. Якщо ж він не має такого наміру або не має потрібних для цього коштів, то діють інші норми цієї ж статті: «Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі… У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця». Цивільний кодекс України ст. 362.

4.Задача.

Батько восьмирічного Миколи уклав від його імені правочин, за яким він став власником житлового будинку, який раніше належав громадянинові П. Через деякий час було підписано угоду про дарування громадянинові Н. автомобіля, що раніше отримав Микола у спадщину від своєї бабусі. Чи відповідають угоди вимогам законодавства?

 

Відповідь:

В обох випадках йдеться про укладання цивільно-правових правочинів. За загальним правилом батьки, а не один з них, «управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження» (Сімейний кодекс України, ст. 177). При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Оскільки обидва правочини повинні укладатися в письмовій формі нотаріально посвідчуватися та підлягають державній реєстрації (відповідно у БТІ і МРЕО) (див. Цивільний кодекс України, ст. 657, 719), то батьки «малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини»(Сімейний кодекс України, ст. 177). Отже, правочини, які уклав батько, не відповідають вимогам законодавства і фактично не можуть бути укладеними.

5.Задача.

У міській газеті «Вечірні вісті» була надрукована стаття під назвою «Приходьте до них учитися». У статті розповідалося про низький рівень навчання учнів в одній з приватних спеціалізованих шкіл міста, зокрема зазначалося, що випускник школи В., який вивчав англійську мову 11 років, не зміг на вступному іспиті розповісти англійською мовою про свою сім'ю. Стаття завершувалася словами: «Якщо у вас є зайві гроші, то йдіть до них учитися».

Наступного дня після виходу статті всі учні школи були обурені. «У статті немає жодного слова правди, - говорив Сергій, - цей випускник В. провчився у нашому класі півроку і перейшов до іншої школи». «Що тепер робити?» - звернулася до всіх Ольга. «Нашому директорові треба проглянути Цивільний кодекс і подати позов до суду», - заявив Олег. «А до чого тут Цивільний кодекс? Я завжди думала, що в ньому містяться лише положення щодо майна», - заперечила Лариса.

Як ви вважаєте, чи справді цю ситуацію регулює цивільне право?

Відповідь:

Дана ситуація регулюється нормами цивільного права. Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу «Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників». Порушено особисте немайнове право школи (юридичної особи) «на недоторканість її ділової репутації» (ст. 94 Цивільного кодексу). Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання». Отже, директор школи має право звернутися до суду з позовом до редакції щодо спростування неправдивої інформації та відшкодування моральної шкоди (ст. 23 Цивільного кодексу).

6.Задача.

Наскільки правий був Остап Бендер, коли звертався до гр. Корейки як «юридична особа» до «юридичної особи?» Мотивуйте свою відповідь.

Відповідь:

Остап Бендер не правий, адже, по-перше, «людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою» (Цивільний кодекс, ст. 24), по-друге, «юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку» (Цивільний кодекс, ст. 80).

7.Задача.

Фірма «Варіант» спеціалізувалася на наданні посередницьких послуг у сфері нерухомості. Офіс фірми був розташований в орендованому приміщенні. Власністю фірми були тільки оргтехніка, автомобіль та грошові внески на банківських рахунках. Студент-юрист Петро стверджував, що фірма «Варіант» не є юридичною особою, оскільки вона, по-перше, не має відокремленого майна, а по-друге, оскільки її офіс розташований в орендованому приміщенні, то неможливо визначити місцезнаходження юридичної особи, бо кімнати, які займає фірма «Варіант», є місцезнаходженням тієї юридичної особи, якій вони належать на праві власності, а дві юридичні особи не можуть мати одне місцезнаходження. Заперечуючи йому, студент-юрист Константин твердив, що у ст. 80 ЦК, де дано поняття юридичної особи, взагалі не йдеться про те, що юридична особа повинна мати відокремлене майно і чітко визначене місцезнаходження. Тому фірму «Варіант» можна вважати юридичною особою. З ким із студентів ви згодні? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Справді, у ст. 80 Цивільного кодексу не дається розгорнутого детального визначення юридичної особи. Однак це не означає, що юридична особа не повинна мати відокремленого майна. Висновок про те, що однією з обов'язкових ознак юридичної особи є наявність відокремленого майна, можна зробити з аналізу цивільно-правових норм, які регулюють створення і реєстрацію юридичних осіб. Наявність відокремленого майна не означає, що у власності юридичної особи обов'язково мають бути приміщення. Майно юридичних осіб може складатися з грошових внесків на банківські рахунки, а займані ними приміщення перебувати у володінні на умовах оренди. Безперечно, що юридична особа повинна мати місцезнаходження. Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу, ним є місце її державної реєстрації. Адресою юридичної особи може бути приміщення, яким вона володіє на правах оренди. Звичайно, у такому випадку орендоване приміщення не може вважатися юридичною адресою тієї юридичної особи, яка є його власником. Таким чином, фірма «Варіант» є юридичною особою.

8.Задача.

10-річний Олександр отримав майновий сертифікат. Батьки на нього придбали акції виробничого об’єднання «Азот». Через два роки до Олександра на спортмайданчику підійшов чоловік, який дізнався, що Олександр має акції заводу, і пообіцяв йому за акції дати коробку цукерок та ящик «Фанти». Олександр, не спитавши батьків, поміняв акції на цукерки і «Фанту». Чи мав право зробити це Олександр? Поясніть.

Відповідь:

У даній ситуації наявне укладення правочину малолітньою особою, яка має часткову цивільну дієздатність і не має права вчиняти інші, крім дрібних побутові правочини. Відповідно до ст. 221 Цивільного кодексу «1. Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. 2. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним. На вимогу заінтересованої особи суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь малолітньої особи. 3. Якщо правочин з малолітньою особою вчинила фізична особа з повною цивільною дієздатністю, то вона зобов’язана повернути особам, вказаним у частині першій цієї статті, все те, що вона одержала за таким правочином від малолітньої особи».

 

 

9. Задача.

До 14-річного Владислава звернувся 15-річний Олег із проханням дати відеокамеру для проведення відеозапису однієї з шкільних урочистостей. Владислав погодився і дав власну відеокамеру у користування на 6 годин. Однак шкільне свято затягнулося, Олег повертався додому пізно ввечері й тому залишив річ у класному кабінеті. Вночі відеокамера була викрадена. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

У ситуації, що аналізується, наявне укладення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності. Цей правочин, згідно з ч. II ст. 222 Цивільного кодексу, може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. III цієї ж статті, Олег має відшкодувати Владиславу вартість відеокамери за ціною, яка існує на момент відшкодування, а якщо він не має власних коштів - завдані збитки повинні відшкодувати його батьки. У випадку, якщо буде засуджена особа, яка вкрала річ, батьки Олега можуть звернутися до цієї особи з цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином. Якщо відеокамеру вдасться повернути, то вона має бути передана Владиславу, а він, у свою чергу, має повернути Олегу гроші, які він отримав як компенсацію за втрачену річ.

10.Задача.

 16-річний Петро під час відпустки своїх батьків придбав за 3000 гривень у магазині «Світ комп’ютерів» комп’ютер. Через два тижні він вийшов з ладу не з вини Петра. Коли Петро звернувся до магазину, щоб відповідно до гарантії відремонтували комп’ютер або повернули гроші, то там відповіли, що він сам в усьому винен і, оскільки неповнолітній, то не має права на гарантію. Прокоментуйте ситуацію.

Відповідь:

У даному завданні необхідно виділити декілька моментів: перший - обсяг цивільної дієздатності Петра, другий – права Петра як покупця, який придбав товар неналежної якості.

Петро має неповну цивільну дієздатність (Цивільного кодексу, ст. 32), тому він має право на укладення дрібних побутових правочинів (придбання комп'ютера до таких не належить) та самостійно розпоряджатися власним заробітком, стипендією та іншими доходами. В умові задачі не сказано, чи належать ці 3000 грн. саме Петру. Якщо це власні гроші Петра, то він мав повне право використати їх на власний розсуд, якщо ні – потрібна згода батьків на укладення відповідного правочину. Отже, по-різному може розглядатися питання визнання дійсності договору купівлі комп'ютера. Якщо цей правочин є дійсним, то магазин «зобов'язаний прийняти товар неналежної якості і задовольнити його вимоги про зміну товару або усунення недоліків». (Цивільний кодекс, ст. 709). Відповідно до ч. ІV ст. 708 Цивільного кодексу Петро може «відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми».

11.Задача.

 Олексій був у гостях у свого друга. Він засидівся допізна і повертався додому вночі. Будучи у стані алкогольного сп'яніння, він не мав сил дійти пішки і тому зупинив таксі. Після того як Олексій під'їхав на машині додому, з'ясувалося, що йому нічим розрахуватися за транспортну послугу. Тоді Олексій вирішив оплатити послугу годинником. На другий день він знайшов таксиста і поставив вимогу про повернення годинника, водночас виявивши готовність оплатити послугу грошима. Таксист у відповідь заявив, що правові відносини між ним і Олексієм припинилися після виконання договору перевезення пасажира і тому ні про яке повернення годинника йтися не може. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

У ситуації, що аналізується, йдеться про укладення правочину фізичною особою, яка у момент його вчинення була нездатна розуміти значення своїх дій. Відповідно до норми ч. І ст. 225 Цивільного кодексу «Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи...»

У цій ситуації Олексій не може повернути таксисту отриману ним послугу. Відповідно до норми ч. ІІІ ст. 225 Цивільного кодексу «Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину, зобов’язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв’язку із вчиненням такого правочину».

Отже, за рішенням суду таксист має повернути годинника і відшкодувати моральну шкоду, оскільки він не міг не знати про стан Олексія у момент вчинення правочину. Однак надану послугу Олексій повинен оплатити.

12.Задача.

 Петро залишив дружині Наталії записку про те, що вирішив покінчити життя самогубством. Після цього його ніхто не бачив. Через шість місяців Наталія звернулася до суду із заявою про оголошення Петра померлим. Суд відмовив у задоволенні заяви. Чи правильне рішення прийняв суд? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Згідно з ч. І ст. 46 Цивільного кодексу, «Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців».

У ситуації, що аналізується, рішення суду є цілком правомірним. Для того щоб оголосити Петра померлим, необхідно, щоб пройшло не менше трьох років з моменту його зникнення.

13.Задача.

 16-річний Василь, який працював у фірмі «Гарант», більшу частину своєї зарплати пропивав. Він ходив в убогому одязі, зношених черевиках, не мав грошей на ліки, а іноді й на харчі. Батько Василя давно помер, а самотня мати мала дуже малі доходи. У зв'язку з вищевикладеним вона звернулася із заявою до суду про обмеження її сина у дієздатності. Василь був упевнений в тому, що він не буде обмежений у дієздатності. По-перше, обмежити у дієздатності можна тільки осіб, які є повністю дієздатними. По-друге, у нього немає сім'ї, яку він ставив би у тяжке матеріальне становище. Дайте оцінку аргументам Василя.

Відповідь:

Ст. 36 Цивільного кодексу, яка передбачає можливість обмеження дієздатності фізичних осіб, не вказує вік фізичних осіб, що можуть бути обмежені в дієздатності. Більше того, ч. 5 ст. 32 Цивільного кодексу передбачає можливість за наявності достатніх підстав обмежити особу, що досягла 14 років, у дієздатності. Підставою для обмеження у дієздатності може бути не тільки той факт, що фізична особа ставить у тяжке матеріальне становище свою сім'ю, а й себе (ч. 2 ст. 36 Цивільного кодексу). Отже, посилання Василя на те, що у нього немає сім'ї, є безпідставним. Таким чином, є всі підстави для винесення судом рішення про обмеження Василя у дієздатності.

 

14.Задача.

17-річний Дмитро, який не перебував у шлюбі, був записаний батьком двомісячного Павлика. Через місяць після запису Дмитра батьком Павлика, останній помер. У цей момент Дмитрові було 17 років і 5 місяців. Він мав власні кошти і вирішив купити собі дачний будинок. Батьки Дмитра вважали, що він не має права цього робити, оскільки уже не є повністю дієздатним. Дмитро із цим не погоджувався. Хто правий у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Справді, купівля нерухомості може здійснюватися особою, яка має неповну цивільну дієздатність, тільки за письмовою, нотаріально посвідченою згодою батьків. Але Дмитрові, у зв'язку з тим, що його було записано батьком дитини, була надана повна цивільна дієздатність. У ст. 35 Цивільного кодексу не вказано, що у випадку смерті дитини (тобто, коли відпала підстава для надання повної цивільної дієздатності) неповнолітня особа втрачає повну цивільну дієздатність, як не вказано і того, що зберігає. Але висновок про те, що така особа зберігає повну цивільну дієздатність, можна зробити, виходячи зі змісту ст. 35 Цивільного кодексу, у якій ідеться про 3 підстави для надання повної цивільної дієздатності. У цій же статті сказано, що якщо відпали дві із цих підстав для надання повної цивільної дієздатності, то вона зберігається, а отже, зберігається і у випадку смерті дитини, батьком якої була записана особа, якій було надано повну цивільну дієздатність. Отже, Дмитро залишився повністю дієздатним і мав право укласти договір купівлі-продажу нерухомості.

15.Задача.

 17-річна заміжня Марина продала одержану від бабусі у спадок квартиру. Батьки, коли дізналися про це, стали вимагати розірвання договору купівлі-продажу. Прокоментуйте ситуацію.

Відповідь:

Марина відповідно до ст. 34 Цивільного кодексу з моменту реєстрації шлюбу набуває повної цивільної дієздатності і має право вчиняти будь-які правочини.

16.Задача.

 Робітник археологічної експедиції С. під час розкопок знайшов скарб - горщик із золотими та срібними монетами. С. передав скарб державним органам зі сподіванням на виплату винагороди. Його товариш М. висловив міркування, що знайдений скарб має цілком належати особі, яка його знайшла. А як вважаєте ви?

Відповідь:

Дійсно, норми Цивільного кодексу передбачають, що особа, яка виявила скарб (закопані в землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі,   власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності) набуває право власності на нього. У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава, а особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до двадцяти відсотків від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила про це і передала скарб органу місцевого самоврядування або державному органу. Але ці норми не поширюються на осіб, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов’язків. Див. Цивільний кодекс, ст. 343.

Тому С. не має права на отримання винагороди і тим більше на привласнення скарбу.

 

17.Задача.

 Працівник заводу «Десна» Сопко був уповноважений керівником цього підприємства на укладення із заводом «Трипілля» договору про поставку 50 т цементу. Прибувши на завод, Сопко уклав договір поставки не тільки щодо цементу, а й щодо 200 т вапна, оскільки, як з'ясувалося, вапно тут було дешевшим, ніж на інших підприємствах, а якість будматеріалу - високою. Однак інший представник заводу за день до цього уклав договір поставки вапна з іншим підприємством. У зв'язку з цим керівництво «Десни» надіслало телеграму заводу «Трипілля» про відмову від договору, посилаючись при цьому на ст. 241 Цивільного кодексу, згідно з якою несхвалення правочину тим, кого представляють, тягне за собою його недійсність. Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

Із керівництвом заводу «Десна» не можна погодитися, бо у даній ситуації треба керуватися не тільки ст. 241 Цивільного кодексу, а й ст. 217 Цивільного кодексу, згідно з якою недійсність частини правочину не тягне за собою недійсності інших її частин. Тобто можна було відмовитися від договору постачання вапна, але аж ніяк не від договору постачання цементу, оскільки ці договори існують самостійно.

18.Задача.

Григорій продав Михайлу житловий будинок. Коли Михайло вселився в нього, то помітив, що у дворі немає однієї з господарських будівель. З підвалу зникли вікна, які він бачив під час огляду будинку, телеантена та меблі із кімнат. Михайло пред'явив відповідні претензії Григорію, а той відповів, що про продаж тих речей, про які говорить Михайло, вони не домовлялися. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

Згідно зі ст. 186 Цивільного кодексу, приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. У цьому випадку головною річчю є будинок, а господарська будівля є приналежністю. Якщо у договорі купівлі-продажу будинку було зазначено, що до покупця переходить тільки право власності на будинок, то щодо господарської будівлі претензії Михайла безпідставні, а якщо у договорі цієї умови немає, то претензії виправдані. Щодо вікон - Михайло правий, оскільки вони є складовою частиною речі, а згідно із ч. II ст. 187 Цивільного кодексу при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. Однак із Михайлом не можна погодитися щодо меблів і телеантени. Вони мають бути предметом окремого договору купівлі-продажу, оскільки не є приналежністю будинку.

19.Задача.

Збираючись у відрядження, сусід залишив вам для догляду свою кішку. Через тиждень у неї народилися кошенята. Чи має право сусід вимагати від вас повернення не тільки кішки, а й кошенят, адже він вам давав тільки кішку?

Відповідь:

У праві є поняття «плоди» - це продукти органічного розвитку тварин і рослин. Плоди (тобто кошенята), відповідно до ст. 775 Цивільного кодексу належать власникові речі (тобто кішки).

20.Задача.

 17 квітня Ганна придбала у магазині «Взуття» зимові чоботи. На другий день її подруга Валерія переконала Ганну в тому, що чоботи такого фасону уже давно вийшли з моди. Валерія запропонувала їх обміняти. Ганна довго вагалася, але коли вона 5 травня прийшла в магазин, то їй відмовили, пославшись на пропуск 14-денного строку. Ганна вважала відмову неправомірною з наступних причин. По-перше, 26 квітня і 3 травня були вихідними днями, а 1 і 2 травня – святковими. Тому 14-денний строк закінчувався саме 5 травня. По-друге, відлік 14-денного строку мав починатися з початку зимового сезону. Розв'яжіть справу.

Відповідь:

Згідно зі ст. 707 Цивільного кодексу, покупець має право протягом 14 днів обміняти товар, який йому не підійшов за розміром, формою, габаритом, фасоном, комплектацією. Відлік 14-денного строку можливий тільки з дня придбання товару, незалежно від сезону. У цей 14-денний строк включаються всі дні, в тому числі святкові.Тому останній день строку припадав на 1 травня, але оскільки цей день і два наступні були неробочими, то, згідно із ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу, останнім днем строку був перший за святковими робочий день, тобто 4 травня. Тому відмова магазину є правомірною.

21.Задача.

За договором майнового найму Олег передав Валерію корову строком на два роки. Після закінчення строку договору Валерій продовжував користуватися предметом договору. На неодноразові прохання Олега повернути корову він більше ніж півроку не реагував. За цей період корова отелилася. Зрештою, Валерій корову повернув, а теля залишив собі. Олег вимагав віддати йому теля, посилаючись на ч. II ст. 189 Цивільного кодексу, згідно з якою плоди належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Валерій вважав, що теля є його власністю, оскільки, згідно зі ст. 775 Цивільного кодексу, наймачеві належить право власності на плоди, одержані ним у результаті користування річчю. Дайте правовий аналіз ситуації.

Відповідь:

Якби корова отелилася у період дії договору майнового найму, то тоді діяла б спеціальна норма (ст. 775 Цивільного кодексу), яка має перевагу над загальною (ст. 189 Цивільного кодексу), тим більше, що посилання на закон у ч. II ст. 189 Цивільного кодексу - це і є посилання на ст. 775 Цивільного кодексу. Однак корова отелилася тоді, коли строк дії договору майнового найму уже минув. Тому право власності на теля належить наймодавцеві Олегу.

22.Задача.

Анатолій вирішив придбати у магазині лижі. Після того як він оплатив покупку, з'ясувалося, що йому до лиж не видали лижних палиць. Він із цим не погодився і висунув претензії магазину. Йому відповіли, що він може придбати палиці для лиж, але тільки за окрему плату. Працівники магазину пояснили це тим, що деякі покупці не хотіли брати лижні палиці і вимагали відповідного зниження ціни. З того часу в магазині лижі й палиці продаються окремо. Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

Лижі слід вважати головною річчю, а лижні палиці приналежністю. Вони є відокремленими одна від одної, різнорідними речами. Головна річ наділена самостійним значенням, а приналежність виконує допоміжну роль. Приналежність головної речі вказується у стандартах, технічних умовах або прейскурантах, якими визначається комплектність продукції. Правило про слідування приналежності за головною річчю має диспозитивний характер. Тобто якщо було зазначено, що лижі продаються без лижних палиць, то правий магазин, якщо цього документально зазначено не було, то правий покупець.

 

23.Задача.

Дієздатний Гаврило, дізнавшись про те, що його 15-річному сусідові Петрові дісталася у спадщину ваза роботи знаменитого митця, звернувся з пропозицією про купівлю вази. Договір купівлі-продажу було укладено без згоди батьків Петра.

Через два тижні Гаврило пошкодив вазу, що призвело до зменшення її естетичної цінності. У зв'язку із цим він запропонував Петрові повернути гроші в обмін на вазу. Петро не погодився. Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

Як видно з умов задачі, Петро не міг без згоди батьків укласти цей правочин. Якщо батьки протягом місяця після вчинення правочину не заявлять Гаврилові претензій, то правочин вважатиметься дійсним (ч. І ст. 221 Цивільного кодексу). Якщо ж батьки заявлять претензію, то правочин не може бути розірваний на вимогу Гаврила, бо розірвати можна тільки дійсний правочин. У випадку, якщо батьки все-таки схвалять договір купівлі-продажу вази, то правочин не може бути розірваний за ініціативою однієї сторони через відсутність підстав. Якщо ж усе-таки Петро за згодою батьків поверне гроші, то з урахуванням зменшення вартості вази у зв'язку з її пошкодженням.

24.Задача.

Громадянин Зінченко, будучи у відрядженні в Одесі, купив на ринку картину художника Васнєцова за дуже високою ціною. Вдома в Полтаві він показував її своїм гостям, поки не з'ясувалося, що це копія. Оскільки повернути картину невідомому продавцеві не було можливості, то Зінченко вирішив продати кому-небудь картину як оригінал. Незабаром він знайшов покупця – ресторан «Зірка». Через два місяці після укладення договору купівлі-продажу ресторан відвідав відомий мистецтвознавець, який зауважив директору закладу, що картина є копією, а не оригіналом. Ресторан звернувся до Зінченко з вимогою повернути частину отриманих за картину грошей як зайво виплачених. Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

Зінченко, купуючи картину, діяв під впливом помилки. (Див. ст.229 Цивільного кодексу: «Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним».) Тому Зінченко може подати до суду для визнання правочину недійсним і відшкодування понесених збитків.

Продаючи ж картину, він навмисно ввів в оману другу сторону щодо такої істотної умови як якість речі. Тому є всі підстави для визнання правочину недійсним, як такого, що укладений під впливом обману. Зінченко, згідно із ч. II ст. 230 Цивільного кодексу, зобов'язаний відшкодувати «другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину».

25.Задача.

У Полтаві вирішили створити музей знаменитого композитора, який помер в кінці XX століття. Організатори музею через пресу звернулися до всіх громадян з пропозицією про закупівлю в них особистих речей композитора. Його далекі родичі запропонували купити в них рояль, який, за їх твердженням, належав покійному. Через 2 місяці після того, як рояль виставили в музеї, з'ясувалося, що він ніколи не належав композитору. Дайте правовий аналіз ситуації.

Відповідь:

У ситуації, що аналізується, наявне укладення правочину під впливом помилки. З умов задачі можна зробити висновок, що під впливом помилки діяли обидві сторони. Тому кожна зі сторін може звернутися до суду з позовом про визнання правочину недійсним як такого, який вчинено під впливом помилки. Однак у цій ситуації навряд чи можливе звернення до суду з ініціативи родичів композитора, адже у них нема ніякого інтересу у визнанні правочину недійсним. Найімовірніше з позовом до суду можуть звернутися організатори музею, оскільки вони у музеї виставляли експонат, який ніколи не належав тому, чий музей вони організували. Організатори можуть претендувати не тільки на повернення сплаченої ними суми, а й на відшкодування заподіяних їм збитків (ст. 229 Цивільного кодексу).

26.Задача.

Василь, що мав вкрай поганий зір, попросив свого друга Вадима підписати замість нього договір позики на суму 500 грн. Після закінчення обумовленого строку дії договору позикодавець звернувся до позичальника з вимогою про повернення боргу. На це боржник відповів, що він нічого не позичав і кредитор не зможе довести факту укладення договору позики. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

Згідно зі ст. 1047 Цивільного кодексу, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як, у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Тобто цей договір мав укладатися у письмовій формі. Але підпис Вадима мав бути посвідчений нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії (ч. 4 ст. 207 Цивільного кодексу). Оскільки підпис не був посвідчений, то це рівноцінно його відсутності і, отже, наявності письмової форми договору. Разом з тим, відсутність такої форми не тягне за собою недійсність договору, а лише ускладнює його підтвердження. Кредитор може доводити факт укладення договору позики письмовими доказами, засобами аудіо- та відеозапису тощо. Якщо кредитору вдасться навести суду переконливі докази, то договір вважатиметься дійсним, і позичальнику доведеться повернути борг.

27.Задача.

Іван не повернув в обумовлений термін Миколі велику суму боргу. Микола чекав ще деякий час, побачивши, що ніяких надій на повернення своїх грошей у нього немає, розв'язав проблему таким чином: одного дня він завітав до Івана з «групою підтримки» і вигнав його з квартири, виставивши усі речі на вулицю. Чи має право Микола на цю квартиру, якщо вартість її вдвічі менша від суми боргу і тільки на 50 % компенсує його втрати?

Відповідь:

По-перше, якщо договір про позичання грошей не укладено в письмовій формі, то Миколі ще треба довести, що це було насправді. (Дивись попереднє завдання). Якщо в письмовій (та ще й нотаріальній) формі - можна сміливо подати позов до суду й вимагати повернення боргу. По-друге, права на квартиру Микола не має, бо відчуження нерухомого майна може бути тільки за умови нотаріального посвідчення письмового правочину про це. У даному випадку самого «правочину» не було, бо для цього потрібна згода Івана. Недодержання цих вимог має наслідком недійсність правочину, Іван вправі подати до суду й він обов'язково виграє справу щодо повернення своєї квартири.

28.Задача.

Олексій та Леонід вирішили укласти договір купівлі-продажу автомобіля. Вони дуже поспішали і прибули в нотаріальну контору за 5 хв. до обідньої перерви. Нотаріус запропонував їм прийти після обіду, але вони відповіли, що через 30 хв. мають бути у МРЕО і тому їм конче необхідно укласти договір одразу. Нотаріус їм відмовив, мотивуючи свою відмову тим, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Після цього Олексій і Леонід силою змусили нотаріуса посвідчити договір. Наступного дня нотаріус звернувся до суду з позовом про визнання посвідченого ним правочину недійсним як такого, що укладений під впливом насильства. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

Згідно зі ст. 231 Цивільного кодексу, визнається судом недійсним правочин, який вчинено під впливом насильства. Але насильство має бути застосоване не до особи, яка посвідчує правочин, а до однієї із сторін правочину. До того ж нотаріус не входить до числа осіб, яким належить право звернення до суду про визнання правочину недійсним.

29.Задача.

Незадовго до смерті Федір видав своїй дружині розписку в тому, що все майно, яке належить йому на праві особистої приватної власності, він заповість їй. В обмін на це вона взяла на себе усне зобов'язання повністю профінансувати витрати на поховання. Після смерті Федора його вдова взяте на себе зобов'язання повністю виконала. Але, як з'ясувалося, спадкодавець усе своє майно заповів синові від першого шлюбу. Тому вдова звернулася до спадкоємця за заповітом з вимогою про відшкодування витрат на поховання. Чи правомірна вимога? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Якщо розписку Федора вважати правочином, то відповідно до норми ч. І ст. 27 Цивільного кодексу («Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним»), цей правочин є нікчемним, оскільки він обмежував його право, не заборонене законом, щодо розпорядження майном після смерті. Оскільки цей правочин є нікчемним, то це рівносильно його відсутності. Однак спадкоємець повинен відшкодувати витрати на поховання, зроблені вдовою, відповідно до норми ч. І ст. 1232. Цивільного кодексу («Спадкоємці зобов’язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця».)

30.Задача.

Після смерті громадянина Захарова єдиним спадкоємцем виявився його повнолітній племінник Микола. Через деякий час після прийняття спадщини Микола несподівано дізнався, що його покійний дядько за місяць до смерті уклав за всіма правилами договір позики з громадянином Нестеренком й одержав від нього гроші в сумі 2 000 грн терміном на 3 місяці, які не повернув. Позикодавець вимагає, щоб борг повернув племінник. Микола не погоджується, мотивуючи тим, що особисто він ніяких грошей у Нестеренка не позичав. А що говорить закон?

Відповідь:

Згідно з Цивільним кодексом України і норм міжнародного права поняття «спадкування» розглядається як перехід прав та обов'язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємця. Тому до Миколиної спадщини входять і борги дядька, які Микола і повинен сплатити, але тільки в межах дійсної вартості успадкованого ним майна. Наприклад, якщо така вартість - 2 600 грн. то він повинен віддати борг повністю, а якщо вартість успадкованого майна - 1 500 грн., то віддати він повинен лише 1 500 грн.

31.Задача.

Спадщина Ш. складається з автомобіля, дачі, внесків в ощадкасі та домашніх речей. Як розподілятиметься спадщина у кожному із запропонованих випадків :

а) Ш. не залишив заповіту. Склад сім'ї - дружина (51 рік), дочка (12 років), що проживали разом із померлим, та син (19 років), який живе окремо із своєю дружиною.

б) Ш. залишив заповіт, за яким все майно він заповів синові (22 роки) від першого шлюбу, що проживає окремо. Разом з Ш. проживали дружина (49 років) та дочка (15 років).

в) Ш. залишив заповідальне розпорядження в ощадкасі, за яким вклад має бути переданий його товаришеві, щодо іншого майна заповіту немає. Ш. проживав один, родичів немає.

Відповідь:

Всі описані ситуації стосуються залишення спадщини та її розподілу. У цьому випадку застосовуються правила книги шостої Цивільного кодексу «Спадкове право»:

а) Згідно зі ст. 1261 Цивільного кодексу усі зазначені особи (дружина, дочка та син) належать до спадкоємців першої черги, отже всі вони за відсутності заповіту закликаються до спадкування. Відповідно до ст. 1279 Цивільного кодексу дружина та дочка, які  «протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім’єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить». Інші речі (автомобіль, дача та гроші) мають бути розділені між спадкоємцями у рівних частках згідно зі ст. 1267 Цивільного кодексу.

б) У цьому випадку слід керуватися статтями 1233 та 1235 Цивільного кодексу. Відповідно до заповіту за ст. 1235 Цивільного кодексу спадкове майно має бути передано синові померлого. Але дочка, яка не досягла ще повноліття, має право незалежно від змісту заповіту, на «половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка)» (ст. 1241 Цивільного кодексу). Отже, щонайменше 1/6 усього майна, незалежно від змісту заповіту, буде передано дочці померлого, спадкоємцем іншого майна стане його син. У разі відсутності згоди щодо розподілу спадщини, це питання розглядає та вирішує суд.

в) Відповідно до 1228 Цивільного кодексу «вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі)». Тому цей вклад буде передано товаришеві померлого. Щодо іншого майна, то у разі відсутності родичів (у п'яту чергу спадкування входять родичі до шостого ступеня спорідненості включно) або утриманців – неповнолітніх чи непрацездатних осіб, які не менше п'яти років одержували від Ш. матеріальну допомогу, що була єдиним / основним джерелом засобів до існування – у відповідності зі ст. 127 Цивільного кодексу суд визнає спадщину відумерлою. Відумерла спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

32.Задача.

На прохання Гавришка, який був тяжкохворим, до нього мав прийти нотаріус для посвідчення заповіту. Однак нотаріус не зміг прийти у той день, на який вони домовились, оскільки захворів. А коли він прийшов, щоб посвідчити заповіт, Гавришко був уже в комі. Дочка Гавришка попросила нотаріуса посвідчити заповіт, який спадкодавець власноручно склав за дві години до цього у присутності дочки і двох сусідів. Заповіт був ним підписаний. Дочка Гавришка показала нотаріусу інші папери з почерком спадкодавця, щоб він міг переконатися у тому, що заповіт справді складений спадкодавцем власноручно. Проаналізуйте ситуацію.

Вівдповідь:

Нотаріус, посвідчуючи заповіт, повинен переконатися в тому, що спадкодавець у момент складання заповіту розумів значення своїх дій і міг керувати ними, а також у тому, що воля заповідача відповідає зовнішній формі її волевиявлення. Як видно з умов задачі, цього не було, тому нотаріус не мав права посвідчувати цей заповіт.

33.Задача.

У сім’ї Слимаченків було троє дітей. Старший син Дмитро (17 років) своєю поведінкою постійно завдавав чимало клопоту і неприємностей батькам. Після чергового конфлікту з батьком Дмитро пішов з дому й не повернувся. Батько розсердився і, укладаючи заповіт, позбавив Дмитра частки в спадщині. Аргументи батька: «Власність моя і моє право її розподілити саме таким чином, бо Дмитро не заслуговує ані копійки». Назвіть випадки, коли згідно закону воля батька після його смерті буде виконана і коли його рішення буде суперечити закону.

Відповідь:

Якщо на момент смерті батька Дмитру виповниться 18 років, він не одержить своєї частки в спадщині і все буде так, як у заповіті. Якщо батько помре до повноліття Дмитра, то позбавлення сина частки спадщині буде незаконним. Цивільний кодекс гарантує право неповнолітньої дитини на обов'язкову частку спадщини незалежно від змісту заповіту. (Див. Цивільний кодекс ст. 1235).

34.Задача.

Громадянин П. згодився допомогти своєму товаришеві М. На власній автомашині «Жигулі» П. перевозив домашні речі на нову квартиру. Під час однієї з поїздок автомобіль потрапив в аварію і перекинувся, М. був викинутий з автомашини та дістав тілесні ушкодження. Через деякий час, одужавши, М. почав вимагати відшкодування витрат, які він поніс, для лікування своїх травм та розбитого під час аварії телевізора. П. відмовився, мотивуючи це тим, що, як встановила автотехнічна експертиза, його вини в аварії немає, у порушенні кримінальної справи було відмовлено. М. звернувся до суду. Яке рішення прийме суд?

Відповідь:

Ситуація, яка виникла, пов'язана із заподіянням шкоди. За загальним правилом, шкоду має відшкодовувати особа, яка її заподіяла у повному обсязі лише тоді, коли в цьому є її вина (ст. 1166 Цивільного кодексу). Але автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, тому тут діють дещо інші правила. Власник джерела підвищеної небезпеки (громадянин П.) «відповідає за завдану шкоду, якщо … не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого» (ст. 1187 Цивільного кодексу). Таких обставин у цьому випадку не було, отже суд задовольнить вимоги М.

35.Задача.

14-річний Ігор за зароблені гроші купив у 20-річного Назара вівчарку. На другий день Ігор, гуляючи з вівчаркою, не втримав собаку на повідку, і вона порвала дорогий костюм Леоніду. Леонід поставив перед батьками Ігоря вимогу про відшкодування шкоди. Батьки відмовилися це зробити, оскільки не давали синові згоди на купівлю собаки. Вони заявили, що оскільки договір, укладений їхнім сином, є нікчемним, то власником собаки є Назар, і претензії щодо відшкодування шкоди вони переадресували йому. Дайте юридичний аналіз ситуації.

 

Відповідь:

Згідно зі ст. 32 Цивільного кодексу, неповнолітні у віці від 14 до 18 років можуть самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. На укладення договору купівлі-продажу собаки згода батьків не вимагається, отже, договір є дійсним. Інша річ, що батьки могли заборонити синові тримати собаку вдома. Згідно із ч. І ст. 1179 Цивільного кодексу, неповнолітня особа відповідає за заподіяну нею шкоду на загальних підставах. І тільки у разі відсутності у неї майна або недостатності його такий обов'язок покладається на батьків, якщо вони не доведуть, що шкода була заподіяна не з їхньої вини.

36.Задача.

Арнольд позичив Едуарду 1000 грн. строком на 2 місяці. Через 2 місяці Едуард боргу не повернув. Арнольд чекав іще місяць, але повернення боргу так і не дочекався. Тоді він нагадав про це Едуардові. Останній запропонував замість повернення боргу передати кредитору у власність комп'ютер, на що той погодився. Але через 2 дні Едуард виїхав у невідомому напрямку і комп'ютера не передав. Повернувся Едуард рівно через 2 роки і 11,5 місяця. Арнольд одразу ж звернувся з позовом до суду з вимогою примусити Едуарда виконати взяті на себе зобов'язання. Суд залишив заяву без розгляду у зв'язку з закінченням строку позовної давності. Чи є правомірним рішення суду? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Той факт, що Едуард погодився замість повернення боргу передати Арнольдові у власність комп'ютер, є свідченням визнання боржником боргу. Згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу, визнання боржником свого боргу перериває перебіг позовної давності, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для відносин, про які йдеться у задачі, застосовується загальна позовна давність. Згідно зі ст. 261 Цивільного кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Тобто відлік строку необхідно вести з того дня, коли Арнольд  не отримав обіцяний комп'ютер. А від цього дня до подання позовної заяви в суд пройшло менше трьох років, тому рішення суду щодо залишення позову без розгляду не є правомірним. Цю ситуацію можна оцінити і з точки зору зобов'язального права. Згода кредитора на припинення первісного зобов'язання і заміну його новим зобов'язанням є новацією. Тобто право кредитора слід вважати порушеним з того дня, коли не було виконано нове зобов'язання. Таким чином, Арнольд має повне право вимагати захисту свого порушеного права.

37.Задача.

Громадянин К., проходячи повз склад заводу «Радар», помітив вогонь на горищі складу. Разом із працівником складу Б., що прибіг, помітивши вогонь, вони зламали двері сараю громадянина Ф., що стояв поряд, і взяли там драбину та відра для гасіння пожежі. Вогонь вдалося загасити, але при цьому згоріли куртка К. та драбина Ф. Крім того, К. дістав травму, для лікування якої він витратив певну суму грошей. К. та Ф. звернулися до суду з вимогами відшкодувати втрати, які вони понесли (К. вимагав відшкодування з боку заводу, а Ф. - з боку громадянина Б., що безпосередньо вчинив збитки). Яке рішення прийме суд?

Відповідь:

Йдеться про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок рятування майна певної організації. Відповідно до ч. ІІ ст. 1162 Цивільного кодексу «шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його матеріального становища» – вартість куртки та витрати на лікування повинен відшкодувати завод. Щодо вимоги громадянина Ф., то суд має враховути, що Б. завдав шкоду (поламані двері та драбина, що згоріла) Ф., виконуючи свої службові обов'язки, і тому, спираючись на ст. 1172 Цивільного кодексу, має покласти задоволення вимог на завод, працівником якого є Б.

38.Задача.

 5-річний пенсіонер Петро К. звернувся до суду з проханням змусити його 32-річного сина Сергія надавати йому матеріальну допомогу для лікування. До своєї заяви він додав довідку про розмір пенсії - 185 грн., медичну довідку, що він є інвалідом II групи і хворіє на астму. На суді його син заявив, що батько покинув сім'ю напризволяще, коли Сергію було 12 років. До цього часу він пив, бив дружину - матір Сергія, три роки був позбавлений батьківських прав. Після розлучення він не допомагав сім'ї, аліменти з нього стягувались у судовому порядку за позовом матері Сергія. Сергій К. має неповнолітнього сина та дружину, яка є студенткою 5 курсу економічного факультету вищого навчального закладу. Він щойно започаткував фермерське господарство і всі гроші вкладає у цю справу, утримує сина і дружину та оплачує навчання дружини. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

Згідно Сімейного кодексу України, батьки «зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття» (ст. 180), а «повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги». (ст. 202). «Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає». (Сімейний кодекс України, ст. 202). «Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків». (Сімейний кодекс України, ст. 204).

39.Задача.

27-річний вчитель Ярослав Ч. звернувся до органу опіки та піклування з проханням дозволити йому взяти на виховання на умовах договору про патронат учня його класу 11-річного Миколу Р., батьки якого нещодавно загинули в автомобільній катастрофі. Працівники органу відмовили Ярославу, посилаючись на те, що дитина передається в сім'ю, а Ярослав живе сам і не є сім'єю. Ярослав же стверджував, що з моменту, коли вони з Миколою почнуть жити разом, це й буде сім'я. Хто правий у цій ситуації?

Відповідь:

Крім опіки та піклування Сімейний кодекс передбачає ще один шлях влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, - патронат над дітьми, що здійснюється за договором. «За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату». (Сімейний кодекс України, ст. 252). Згідно статті 3 Сімейного кодексу України «права члена сім’ї має одинока особа». «На передачу дитини у сім’ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити». (Сімейний кодекс України, ст. 253). Тому, відмова працівників органу опіки та піклування в дозволі взяти на виховання на умовах договору про патронат з посиланням на те, що Ярослав Ч. не є сім’єю, є неправомочним.

40.Задача.

10 лютого 2004 р. постановою РАЦСу шлюб між Павлом та Яною було розірвано. Того ж дня Яна померла від серцевого нападу. Заповіту вона не залишила. Павло вважає, що він як спадкоємець першої черги має право на частину спадщини, яку залишила після смерті Яна, оскільки шлюб припинився внаслідок смерті одного з подружжя. Чи згодні ви з таким твердженням? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

У Сімейному кодексі відсутня норма, яка б вказувала на те, якою має вважатися підстава для припинення шлюбу у випадку, якщо один із подружжя помер у день винесення постановив РАЦСом про розірвання шлюбу. Тому ч. ІV ст. 104 Сімейного кодексу потребує розширеного тлумачення. Тобто якщо один із подружжя помер у день винесення постанови РАЦСом про розірвання шлюбу, то шлюб має вважатися припиненим внаслідок його розірвання. Таким чином, Павло не має права на спадкування за Яною.

41.Задача.

Рішенням суду 9 січня 2004 р. шлюб між Надією та Ігорем було розірвано. 7 лютого Ігор загинув у автомобільній катастрофі. Заповіту не залишив. Чи має Надія право на спадщину?

Відповідь:

Надія має таке право, оскільки відповідно до ч. ІІІ ст. 104 Сімейного кодексу, якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті. Тобто на момент смерті Ігоря вважалося, що Надія перебувала з ним у шлюбі.

42. Задача.

Степан і Алла розірвали шлюб тоді, коли їхній дочці виповнилося 14 років. Протягом 3-х років Степан систематично сплачував аліменти, а потім сплату припинив. Коли дочці виповнилося 18 років, вона вже працювала барменом і тому Степан заявив, що аліменти сплачувати він не повинен. Алла продовжувала наполягати на тому, щоб Степан сплатив заборговані аліменти. Вирішіть спір.

Відповідь:

Досягнення дитиною повноліття не припиняє стягнення заборгованих аліментів. Однак грошові кошти, які надходитимуть після цих термінів, змінюють свій правовий режим. Вони є не аліментами, а компенсацією тому з батьків, з яким проживає дочка, тих витрат на її утримання, які мати понесла не лише за себе, а й за батька.

43.Задача.

Ганна і Юхим розірвали шлюб, коли їхньому синові Денису було 10 років. Протягом 3-х років Юхим систематично сплачував аліменти, а потім цілий рік ухилявся від їх сплати. Незабаром Юхим помер. Ганна пред'явила претензії спадкоємцям Юхима щодо сплати заборгованих аліментів, але спадкоємці заявили, що відповідно до ст. 1219 Цивільного кодексу не входять до складу спадщини права та обов'язки, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, і тому заборгованості вони виплачувати не будуть. Хто має право в цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Законодавством передбачено правовий механізм, за допомогою якого жодна обставина не зможе звільнити батька від виплати заборгованих аліментів. У випадку смерті особи, яка має таку заборгованість, ця заборгованість входить як пасив до складу спадщини і підлягає погашенню спадкоємцями за рахунок наявних активів. При цьому слід зазначити, що заборгованість має погашатися за рахунок усіх спадкоємців, за винятком частки неповолітнього сина, який також є спадкоємцем.

44.Задача.

Галина вийшла заміж за Петра, маючи 10-річну дочку від першого шлюбу. У шлюбі вони прожили 12 років, але спільних дітей у них не було. Після розірвання шлюбу Петро уклав із Галиною договір про припинення права на аліменти (Галина стала непрацездатною ще під час шлюбу) у зв'язку з передачею їй у власність однокімнатної квартири. Але, як з'ясувалося пізніше, у момент укладення договору Галина вже була хворою на рак і знала про це. Через півроку після укладення договору Галина померла. Квартиру успадкувала її дочка згідно з волею матері, вираженою в заповіті. Петро звернувся до суду про визнання заповіту недійсним. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь: Петро хотів домогтися визнання заповіту недійсним з тією метою, щоб повернути собі право власності на квартиру. Але навіть якби заповіт було визнано недійсним, то дочка Галина отримала б квартиру у спадщину за законом. Петрові необхідно оспорити укладений ним договір як такий, що укладений під впливом обману щодо особи. Але на нього як на позивача має лягти тягар доведення цієї обставини.
45.Задача.

За справою Жудрової до Жудрова про стягнення аліментів на утриманні дитини, відповідача позов не признав, посилаючись на те, Жудрова сама пішла від нього і, не дивлячись на всі вмовляння, не хоче повертатися. Зі своєї сторони відповідач заявив, що не заперечує необхідності утримувати сина, але лише при умові, що дружина до нього повернеться. В підтвердження того, що він добре відносився до жінки і віддавав їй в період спільного проживання всі гроші, Жудров просив допитати сусідок по квартирі Ситкіну і Пярину. – Чи мають правове значення факти, що приведенні Жудровим для обґрунтування своїх заперечень. – Ким встановлюються факти, що підлягають доказуванню. 

Відповідь:
Для визначення, чи мають правове значення факти, що приведенні Жудровим для обґрунтування своїх заперечень, необхідно зазначити таке. 
Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України (СК): 
1. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, відповідно до статей 106 та 107 цього Кодексу. 
2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу. 
3. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. 
За ст. 110 СК: 
1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. 
2. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо

другого з подружя або дитини. 
3. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. 
4. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. 
5. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним. 
Таким чином, кожен з подружжя має право на розірвання шлюбу в односторонньому порядку. Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Тому, якщо, наприклад, дитина проживає в опікуна, суд не може присудити аліменти лише з матері, надавши їй право регресу до батька. Обов'язок утримувати дитину не залежить від віку батьків. Визнання батьків (чи когось із них) недієздатними не припиняє їх обов'язку утримувати дитину. У цій ситуації аліменти стягуватимуться з їхньої пенсії чи іншого доходу на загальних підставах. Реєстрація шлюбу з дитиною не робить її повнолітньою, а отже, не є підставою для припинення аліментного обов'язку щодо неї. У разі засудження матері, батька до позбавлення волі, ця обставина не припиняє їхнього аліментного обов'язку, але може ускладнити можливість його добровільного чи примусового виконання. Смерть матері, батька або оголошення їх померлими припиняє їх обов'язок утримувати дитину. До спадкоємців ні за законом, ні за заповітом аліментний обов'язок перейти не може. Якщо на спадкоємця матір'ю чи батьком дитини було покладено обов'язок виплачувати їй зі спадщини певну грошову суму, цей обов'язок, як уже зазначалося, не є аліментним, а таким, що виникає на підставі заповідального відказу. У разі зникнення дитини, визнання її безвісно відсутньою виконання рішення суду про стягнення аліментів має бути зупинене. Смерть дитини, оголошення її померлою припиняє аліментний обов'язок батьків. Таким чином, можна вважати, що пояснення Жудрова не можуть бути прийнятими в суді, оскільки утримувати неповнолітню дитину є обов'язком батьків, який може бути припинено лише зі смертю дитини в неповнолітньому віці. 
2. Відповідно до ст. 60 ЦПК: 
1. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 
2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 
3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 
4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

46.Задача
Святослав проживав із Тамарою 21 рік без реєстрації шлюбу. Останні 12 років Тамара була паралізована і тому Святослав доглядав її і утримував. У грудні 2008 року Тамара померла, заповіту не залишила. Єдиний спадкоємець за законом, її сестра Богдана, поставила вимогу перед Святославом звільнити жиле приміщення, оскільки незабаром вона отримає свідоцтво про право власності на це приміщення як єдиний спадкоємець померлої. Дайте пораду Святославу, як йому стати спадкоємцем.
Відповідь:
Відповідно до ст.1264 ЦК Святослав, як особа, що проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, має право спадкування у четверту чергу. Богдана є спадкоємцем другої черги. Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Тобто у цьому випадку у Святослава права на спадкування не виникає.
Однак, відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має; право на спадкування за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Тому, щоб отримати право на спадкування 50% спадщини, Святославу необхідно через суд встановити факт перебування у фактичних шлюбних відносинах та підтвердити факт перебування Тамари на його утриманні.

47.Задача
У грудні 2006 р. Микола, будучи у стані легкого сп’яніння, вирішив відвідати зоопарк. Ставши на бетонну огорожу, яка була збудована навколо вольєра, в якому утримувалися тигри, він вирішив зняти на відеокамеру тигра. Однак останній високо підстрибнув і стягнув Миколу за ноги на землю. Забавляючись із відвідувачем зоопарку він наніс суттєву шкоду його здоров’ю. З метою врятування життя Миколи ветеринарний лікар зоопарку тричі вистрілив у звіра транквілізаторами. Тигр заснув, Микола кілька місяців лікувався, витративши на лікування понад 5000 грн. У свою чергу зоопарк витратив на лікування тигра понад 1000 грн. Микола звернувся з позовом до зоопарку про відшкодування шкоди, заданої його здоров’ю. Зоопарк звернувся із зустрічним позовом про відшкодування шкоди, завданої здоров’ю тигра. Обидві сторони позовних вимог одна одної не визнали. Вирішіть спір.
Відповідь:
Відповідно до ч. І ст.1187 ЦК діяльність пов’язана з утриманням хижих звірів є джерелом підвищеної небезпеки. Відповідно до ч.2 цієї ж статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на праві власності володіє цим джерелом. Однак, відповідно до ч. 5 цієї ж статті, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок умислу потерпілого. Виходячи з умов задачі, можна зробити висновок, що навряд чи зоопарку вдасться довести, що з боку Миколи мав місце умисел, але зовсім не складно довести, що мала місце груба необережність. Ця необережність сприяла виникненню шкоди. Тому відповідно до ч.2 ст.1193 ЦК розмір відшкодування з боку зоопарку має бути зменшено судом. Що стосується погіршення стану здоров’я тигра, то слід зазначити, що дії ветеринарного лікаря були продиктовані умовами крайньої необхідності. Ця шкода була завдана зоопарком собі ж, але в інтересах Миколи. Тому відповідно до ч.1 ст.1171 ЦК зоопарк має право пред’явити позов до Миколи про відшкодування шкоди завданої тигру, оскільки зоопарк діяв в інтересах Миколи. Тому суд при прийнятті рішення має врахувати той факт, що шкода завдана Миколі не має відшкодовуватися зоопарком у повному обсязі, а Микола скоріш за все має в повному обсязі відшкодувати шкоду зоопарку. Тому не виключено, що суд відмовить у задоволенні позову обом сторонам, зробивши зарахування, або ж прийме рішення стягнути із зоопарку суму, яка буде значно меншою ніж заявлена в позові.

48.Задача
25 грудня 2008 р. на запрошення Григорія відсвяткувати із ним день народження прийшов Михайло. У присутності гостей Михайло урочисто подарував Григорію 2 тис. гривень. При цьому слід зазначити, що всі гості бачили, як Михайло вийняв із конверта чотири грошові знаки номіналом по 500 грн. кожний. 27 грудня дружина Михайла, дізнавшись про зроблений Григорію подарунок, влаштувала скандал і поставила вимогу перед чоловіком про повернення назад грошей. Вона вважала, що гроші можна повернути, оскільки договір дарування валютних цінностей укладено у неналежній формі. У зв’язку з тим, що на вимогу Михайла Григорій відмовився повернути гроші, перший звернувся до суду з позовом,  у якому вимагав примусити Григорія до повернення грошей, як таких, які були отримані за недійсним (нікчемним) договором дарування. У свою чергу Григорій звернувся до суду з позовом, у якому просив суд визнати договір про дарування валютних цінностей дійсним. Яке рішення повинен прийняти суд? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Відповідно до ч. 5 ст. 719 ЦК договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує десятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. До валютних цінностей відноситься і гривня. Згідно із ч. 1 ст. 220 ЦК у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Однак це положення стосується тільки того випадку, якщо одна сторона діє добросовісно, а інша недобросовісно. Із умов задачі можна зробити висновок, що обидві сторони діяли добросовісно. Тому положення ч. 2 ст. 220 ЦК до даного випадку застосовано бути не може. Отже, суд повинен зобов’язати Григорія повернути гроші Михайлові як такі, що отримані за нікчемним правочином.

49.Задача
25 березня 2009 р. Олексій уклав договір позики із Петром. За цим договором Олексій отримав від Петра строком на два роки п’ятдесят тисяч грн., а після закінчення строку договору мав повернути шістдесят тисяч грн. 25 квітня 2009р. Олексій раптово помер. Про смерть Олексія Петро дізнався 25 червня 2009р. 25 жовтня 2009р. Петро пред’явив вимогу Микиті, який успадкував майно за Олексієм, негайного повернення боргу. При цьому Петро посилився на ч. 2 ст. 1281 ЦК відповідно до якої кредитор спадкодавця може пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Чи є вимога Петра правомірною? Свою відповідь обґрунтуйте.
Відповідь:
Відповідно до ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Із змісту ст. 1219 ЦК можна зробити висновок, що обов’язок повернення боргу за договором позики не припиняється у зв’язку із смертю спадкодавця, оскільки не є таким, що тісно пов’язаний з його особою. Тобто, у зв’язку із смертю спадкодавця до спадкоємця перейшов обов’язок, визначений у договорі між спадкодавцем і позикодавцем, а саме повернути позику 25 березня 2011року. Тому Петро не має права вимагати від Микити дострокового повернення боргу, який він успадкував за Олексієм.

50.Задача.
Під час перебування в гостях у Макара, Арсеній побачив у нього комп’ютер нової моделі, який йому дуже сподобався. Тут же Арсеній дізнався про те, що цей комп’ютер Макар бажає продати. Оскільки будучи в гостях у Макара Арсеній перебував у чудовому настрої, він зразу погодився придбати цю річ за 7000 грн., хоча ринкова вартість виробу становила тільки 6000 грн., до того ж комп’ютер новим не був. У зв’язку з тим, що Арсеній мав при собі тільки 2 тис. грн., він домовився з Макаром, що цю суму дасть йому одразу, а решту сплатить протягом одного місяця. Забравши річ додому, Арсеній через 25 днів дізнався, що погодився заплатити за неї значно більше ніж вона коштує і тому через місяць після укладення договору надіслав поштовим переказом Макару 3000 грн., а в SMS-повідомленні пояснив, що більше не заплатить, бо комп’ютер не коштує так багато. Макар звернувся з позовом до суду, у якому просив суд стягнути з Арсенія 2000 грн. Арсеній звернувся за порадою до юристів. Адвокат Сергій радив Арсенію звернутися із зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу комп’ютера недійсним, як такого, що укладений під впливом помилки. Адвокат Владислав радив Арсенію звернутися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу комп’ютера. Дайте розгорнутий юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Оскільки Арсеній та Макар домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, то цей договір вважатиметься укладеним, адже домовленість було досягнуто як щодо предмета (комп`ютер) так і щодо ціни (7000 грн.). Цей договір вони уклали в усній формі, хоча згідно ст.208 ЦК правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (тобто 340 грн.) повинні укладатися у письмовій формі, окрім правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. У даному випадку договір купівлі-продажу у момент його вчинення був виконаний сторонами тільки частково. Тобто мало місце порушення вимоги закону, щодо простої письмової форми договору. Однак доказами укладення цього договору можуть служити поштовий переказ 3000 грн., та SMS-повідомлення. Тому є всі підстави вважати договір укладеним, до того ж жодна із сторін не ставить під сумнів факт укладення договору. Що стосується порад адвокатів, слід зазначити наступне. Підстав для визнання правочину недійсним як такого, що укладений під впливом помилки немає. Це пояснюється тим, що відсутньою є помилка Арсенія щодо обставин, які мають істотне значення (природа правочину, права та обов`язки сторін, такі властивості і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням). Відсутні і підстави для розірвання договору, оскільки з боку Макара було відсутнє істотне порушення договору, тобто таке, коли внаслідок завданої порушенням шкоди друга сторона (Арсеній) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Мається на увазі таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення цілей договору.
Таким чином, суд повинен задовольнити позов Макара і стягнути із Арсенія на його користь 2000 грн.

51.Задача.
Валентину терміново потрібні були гроші на лікування. У зв’язку з цим він вирішив за низькою ціною продати кілька речей індивідуального користування. Про це випадково дізнався Данило, який працював контролером газового господарства, під час перевірки показань Валентинового лічильника. Вони домовились про те, що Данило придбає у Валентина мопед, ринкова вартість якого становила 1000 грн. за 700 грн. У зв’язку з тим, що грошей із собою у Данила не було вони домовилися про те, що Данило у якості завдатку залишить Валентинові свій стільниковий телефон вартістю 1300 грн., а через 4 години принесе 700 грн., забере свій телефон і мопед. Передача телефону як завдатку була оформлена згідно вимог законодавства у письмовій формі. Але коли Данило прийшов у визначений усною домовленістю час (у правочині щодо завдатку цей час було визначено), мопед уже було продано Валентином Олегу за 900 грн. У зв’язку з цим Данило поставив вимогу перед Валентином щодо повернення телефону і виплати його вартості, тобто отримання суми завдатку у подвійному розмірі. Виконати цю вимогу Валентин відмовився, він погоджувався тільки на те, щоб повернути телефон. Отримавши відмову, Данило звернувся з позовом до суду, у якому просив суд задовольнити його вимогу до Валентина. Валентин звернувся із зустрічним позовом, у якому просив визнати укладений ним із Валентином договір купівлі-продажу недійсним, як такий, що суперечить закону у частині обрання способу забезпечення виконання зобов’язання. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Телефон не може вважатися предметом завдатку. Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК завдатком може бути рухоме майно, але із змісту цієї статті випливає, що рухоме майно може бути предметом завдатку тільки у тому випадку, коли боржник здійснює розрахунки з кредитором повністю або частково рухомим майном (наприклад, договір міни, сплата орендних платежів у натуральній формі тощо). До того ж завдаток виступає способом платежу. Тому завдаток аж ніяк не може бути більшим від суми боргу. У зв’язку з вищевикладеним телефон не може вважатися предметом завдатку. Це означає, що правочин про забезпечення виконання зобов’язання не може вважатися дійсним. Однак сам факт укладення такого правочину підтверджує факт укладення договору купівлі-продажу між Валентином і Данилом. З боку Валентина має місце невиконання взятого на себе зобов’язання при наявності вини з його боку. Тому, якщо Данило зможе довести у суді, що невиконання цього зобов’язання йому заподіяло шкоду, то на підставі ст. 611 ЦК він може вимагати відшкодування збитків, довівши при цьому їх обсяг.

52.Задача.

Після смерті громадянина В. у нього залишилось майно на 65 тис. гривень. Про своє право на спадок  заявила 12-річна дочка померлого, 83-річна мати і брат померлого 40 років. Консультація для брата.

Відповідь:

Він не отримає спадщину, бо спадкоємцями першої черги є донька і  мати спадкодавця.

53.Задача.

2.Євген К., якому нещодавно виповнилося 13 років, подарував своєму другу мобільний телефон. Батькам він пояснив, що це його власність, адже дружба дорожча за телефон і в Конституції записано, що кожен має право розпоряджатися майном, але батьки чомусь не згодні. Консультація для Євгена.

Відповідь:

Згідно з ЦК особа, якій не виповнилося 14 років, не може без згоди батьків розпоряджатися майном.

54.Задача.

Громадянка Т. після смерті батька отримала спадок, але протягом 10 місяців не могла вступити у спадщину, тому що перебувала за кордоном. Коли повернулась в Україну і звернулась до сестри з проханням віддати їй частину, їй було відмовлено. Консультація для громадянки Т.

Відповідь:

Слід звернутися до суду, і якщо суд винесе рішення щодо продовження строку спадщини, громадянці не потрібно звертатися до нотаріальної контори, тому що вважається, що вона її прийняла.

55.Задача
Богдан і Марія познайомилися на дискотеці. Після дискотеки вони почали зустрічатися і врешті – решт вирішили одружитися. При цьому Марія приховала від Богдана той факт, що у неї є позашлюбна дитина. Крім цього Марія, працюючи помічником адвоката, видавала себе за адвоката і, користуючись дорогим легковим автомобілем на підставі договору майнового найму, наречена твердила, що цей транспортний засіб належить їй на праві приватної власності. Уже через тиждень після укладення шлюбу весь обман розкрився. Богдан звернувся до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, як такого, що укладений під впливом обману. Він стверджував, що у СК шлюб розглядається як різновид цивільно-правового правочину, а тому на всі питання, що стосуються шлюбу, поширюються положення глави 16 ЦК (Правочини), в тому числі і норми, які визначають умови дійсності правочинів. Правочин визнається судом недійсним, якщо він укладений під впливом обману. На думку Богдана, недійсним має бути визнаний і його шлюб, який є особливим різновидом правочину. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
З Богданом можна погодитись в тому, що у СК шлюб розглядається як різновид цивільно-правового правочину. Можна погодитись і з тим, що умови дійсності правочинів і умови дійсності шлюбу багато в чому співпадають. Так, наприклад, фіктивним, тобто не спрямованим на реальне настання наслідків, які передбачені законом, може бути як шлюб, так і правочин. Порушення принципу добровільності при укладенні шлюбу за аналогією з цивільним правом можна вважати шлюбом із вадами волі. Шлюб може бути визнаний недійсним, якщо він укладений з особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними. Але при прийнятті рішення про визнання шлюбу недійсним слід керуватися все ж таки нормами сімейного права як спеціальними нормами, а не цивільного, як загальними. У СК нема жодних норм, на підставі яких суд міг би визнати недійсним шлюб укладений Богданом і Марією. Але шлюб між ними може бути розірвано.

56.Задача.

Ганна взяла шлюб із Хомою у 17-річному віці, одразу після закінчення школи. Хома працював геологом, разом із дружиною часто переїжджав з місця на місце. Ганна не мала можливості працювати і повністю присвятила себе вихованню дітей. Увесь цей час вона перебувала на утриманні чоловіка. Коли Ганні виповнилося 40 років, шлюб між нею та Хомою було розірвано. Для Ганни це означало починати життя спочатку. Як Сімейний кодекс захищає права одного із подружжя в такій ситуації?

Відповідь:

Відповідно до ч. IV ст. 76 Сімейного кодексу, якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним і потребує матеріальної допомоги. Але таке право триває тільки протягом 3 років від дня розірвання шлюбу.

 

 

57.Задача.

Після припинення шлюбу громадянки В. з громадянином Ш. за рішенням суду Ш. повинен був виплачувати на двох своїх неповнолітніх дітей аліменти. Але невдовзі по тому Ш. почав часто змінювати місце роботи, влаштовувався працювати таким чином, щоб основний доход мати на роботі за сумісництвом, намагаючись зменшити аліменти. Внаслідок цього розмір аліментів постійно зменшувався і був недостатній для утримання дітей. Що можна порадити В., щоб вийти з цього становища?

Відповідь:

У даній ситуації йдеться про аліментні відносини, що виникають після припинення шлюбу. При призначенні розмірів аліментів суд, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України «Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття». Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід (що ми і маємо у даному випадку), то суд «за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі» (Сімейний кодекс України, ст. 183). «Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру.., то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». (Сімейний кодекс України, ст. 184). Таким чином, громадянка В. повинна звернутися до суду для вирішення цього питання.

58.Задача.

Олексій, перебуваючи у шлюбі з Іриною, дуже часто пиячив, виганяв її з дому разом з дітьми, інколи влаштовував бійки. Якось повертаючись додому напідпитку, він з власної вини потрапив під колеса автомобіля. Із-за отриманих травм він став інвалідом II групи. Чи має Олексій право на утримання від дружини? Чи матиме він право на утримання від своїх дітей після досягнення ними повноліття?

Відповідь:

Відповідно до ч. V ст. 75 Сімейного кодексу, не має права на утримання той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбі. Як видно з умови задачі, поведінка Олексія була саме такою, тому він не має права на утримання від дружини. Що стосується права на утримання від дітей після досягнення ними повноліття, то слід зазначити, що суд може звільнити сина і (чи) дочку від виконання цього обов'язку за умови, якщо буде встановлено, що Олексій ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків.

59.Задача.

Зіновій при спробі втекти з місця вчинення розбою був поранений одним із перехожих. Цю обставину пізніше встановило слідство, і рішенням суду був оголошений обвинувальний вирок. Після відбуття покарання Зіновій став претендувати на утримання від своєї дружини, оскільки на цей момент був інвалідом III групи. Дружина йому в утриманні відмовила і перейшла проживати до своїх батьків. Зіновій звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідь:

Зіновій не має права на утримання, бо став непрацездатним у зв'язку зі скоєнням умисного злочину і ця обставина була встановлена судом (ч. V ст. 75 Сімейного кодексу).

60.Задача.

Перебуваючи у стані сп'яніння, Вадим заподіяв каліцтво дружині, внаслідок чого вона стала інвалідом II групи. Інвалідна пенсія дружини була на 200 грн. меншою, ніж її зарплата. Вона поставила вимогу перед Вадимом не тільки відшкодувати втрачений дохід, а й вимогу про сплату аліментів. Вадим у відповідь запропонував дружині вибрати щось одне з двох. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

Відповідно до ч. VІ ст. 75 Сімейного кодексу, той із подружжя, хто став непрацездатним внаслідок протиправної поведінки другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України. Тобто суд повинен присудити Вадиму щомісячно сплачувати відшкодування шкоди, яка становила різницю між заробітною платою та призначеною дружині пенсією, і задовольнити вимогу дружини про сплату аліментів.

61.Задача.

Андрея перебувала у шлюбі з Петром понад 10 років. В останній рік перебування у шлюбі Петро був помічений у подружній зраді. На неодноразові зауваження дружини з цього приводу, чоловік звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Через півроку після розірвання шлюбу, Андрея зробила невдалу спробу покінчити життя самогубством. Внаслідок цього вона стала інвалідом II групи. Андрея вважає, що вона має право на аліменти від Петра, оскільки стала інвалідом до закінчення одного року з моменту розірвання шлюбу. Петро вважає, що такого права у неї немає, оскільки Андрея стала інвалідом внаслідок своєї ж поведінки. Хто правий у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Відповідно до ч. ІІ ст. ст. 75 Сімейного кодексу, право на утримання має той із подружжя, хто є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги. У цій правовій нормі ніде не зазначено, що втрачає право на аліменти той із подружжя, хто своєю поведінкою довів себе до непрацездатності. Тому, якщо Петро у змозі надавати матеріальну допомогу, Андрея має право її вимагати.

62.Задача.

Валентина проживала з Георгієм у шлюбі понад 15 років. В останній рік подружнього життя Георгій почав пиячити і часто бив дружину. Через 2 роки після розірвання шлюбу Валентина була визнана недієздатною внаслідок психічного захворювання. Чи може у Валентини виникнути право на аліменти? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Відповідно до ч. 2 ст. 76 Сімейного кодексу особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливання одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка під час шлюбу. Якщо опікуну Валентини вдасться довести наявність прямого причинового зв'язку між протиправною поведінкою Георгія та інвалідністю Валентини, то в останньої виникне право на аліменти.

 

63.Задача.

Марина і Михайло їхали на власному автомобілі до дочки у лікарню. Через ожеледицю Марина не впоралася з керуванням і автомобіль було сильно пошкоджено. Через рік Марина і Михайло вирішили розірвати шлюб. Михайло наполягав на тому, щоб при поділі майна було взято до уваги шкоду, завдану автомобілю. Тобто він хотів отримати більшу частку при розподілі майна, ніж Марина, оскільки вона була за кермом. Чи правомірні його домагання? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Із ситуації, яка аналізується, можна зробити висновок, що майно було пошкоджене випадково. Оскільки подружжя спільно володіє цим майном, вони повинні нести спільний ризик випадкового пошкодження майна. Тому при поділі майна вартість пошкодженого автомобіля не може братися до уваги.

64.Задача.

Оксана та Роберт поверталися з дачної ділянки у місто на автомобілі, придбаному ними під час перебування у шлюбі. За кермом був Роберт. Перевищивши швидкість він потрапив в автомобільну катастрофу, після якої автомобіль відновленню не підлягав. І Роберт, і Оксана отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості. Через півроку шлюб між ними було розірвано. Які майнові права виникли в Оксани у зв'язку з цими обставинами?

Відповідь:

Відповідно до норм цивільного права Оксана має право на відшкодування шкоди, завданої її здоров'ю у зв'язку з автокатастрофою. У випадку, якщо стане непрацездатною, вона (відповідно до ч. VІ ст. 75 Сімейного кодексу) матиме право на утримання від Роберта, оскільки її непрацездатність пов'язана з його протиправною поведінкою (за умови, що Роберт зможе таке утримання надати). При поділі майна частка Оксани має бути збільшена з урахуванням того, що автомобіль було знищено протиправною поведінкою Роберта (ч. ІІ ст. 70 Сімейного кодексу).

65.Задача.

Під час розгляду в суді питання про поділ майна між подружжям при розлученні Ірина просила суд виділити їй більшу частину майна, ніж Андрію, мотивуючи це тим, що Андрій постійно грає у карти, зловживає спиртними напоями, тобто витрачає всі гроші, які він особисто заробляє, суто на свої потреби. Сім'я завжди існувала на гроші, які заробляла Ірина, на ці ж гроші було придбано майно, яке тепер підлягає поділу. Яке рішення може винести суд?

Відповідь:

За загальним правилом, у «разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором». (Сімейний кодекс України, ст. 70, ч. І). Однак, у ряді випадків, при «вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї». (Сімейний кодекс України, ст. 70, ч. ІІ).  У наведеній ситуації при наявності достатніх фактів суд може задовольнити вимоги Ірини.

66.Задача.

Олег придбав будинок у селі. Після знайомства з Оленою вони погодилися на спільне проживання, яке тривало 10 років. За цей час до сільського будинку добудували веранду та гараж. Але півроку тому Олег і Олена вирішили жити окремо. Однак щодо поділу майна вони не досягли згоди і звернулися до суду. Олена наполягає, щоб поділити сільський будинок у рівних частках. Розв’яжіть конфлікт.

Відповідь:

За загальним правилом, майно, набуте до шлюбу, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. (Сімейний кодекс України, ст. 57). Однак, якщо «майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя». (Сімейний кодекс України, ст. 62). У даній ситуації добудовані веранда і гараж можуть розглядатися як спільна сумісна власність і відповідно ця обставина буде врахована при розподілі майна.

67.Задача.

Після смерті дружини Валентин почав проживати однією сім'єю з Галиною. Шлюбу вони так і не зареєстрували, а Галина проживала із Валентином у будинку, який він придбав за час перебування у шлюбі зі своєю першою дружиною. Після смерті Валентина його дочка поставила вимогу Галині про виселення з будинку, оскільки за законом вона не є спадкоємцем, а заповіту спадкодавець не залишив. Галина вважає, що є вдовою Валентина і тому має право на спадщину як спадкоємець першої черги. Хто правий у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

У Валентина і Галини склалися фактичні сімейні відносини, тому все майно, яке вони нажили за час перебування у  «цивільному» шлюбі, є їхньою спільною власністю. Оскільки Галина не може бути спадкоємицею за законом, бо не перебувала із спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі, вона успадкувати частину будинку не зможе. Але як члену сім'ї спадкодавця, який був співвласником житла, їй належить особистий сервітут, тобто Галина може довічно проживати у цьому будинку.

68.Задача.

Марта й Едуард вступили в шлюб у січні 2003 р. У грудні цього ж  року в них народився син. Через 3 місяці дитина померла. Вважаючи, що причиною смерті сина був поганий догляд за ним дружини, через 2 місяці після смерті дитини Едуард подав позов до суду про розірвання шлюбу. Однак суд не тільки не задовольнив позов, а навіть відмовив  у прийнятті справи до розгляду. Едуард вважає відмову неправомірною. Висловіть свої міркування з цього приводу.

Відповідь:

Відмова суду є цілком правомірною. Це пояснюється тим, що відповідно до ч. ІІ ст. 110 Сімейного кодексу позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено протягом одного року після народження дитини. Той факт, що дитина померла до досягнення одного року, юридичного значення не має.

69.Задача.

Олені, матері 6-місячного Петрика, її чоловік Богдан під час чергової сварки завдав легких тілесних ушкоджень. З відповідною заявою Олена звернулася до правоохоронних органів. Водночас вона подала позов до суду про розірвання шлюбу. У суді їй роз'яснили, що зможуть розглянути справу тільки після винесення судом обвинувального вироку з приводу заподіяння їй легких тілесних ушкоджень Богданом. Дайте юридичний аналіз ситуації.

 

 

Відповідь:

Відповідно до ч. ІІ ст.110 Сімейного кодексу, позов про розірвання шлюбу одним із подружжя може бути пред'явлено до закінчення одного року з дня народження дитини у випадку, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя. Тобто право на розірвання шлюбу не пов'язується із винесенням судом обвинувального вироку.

70.Задача.

Оксана та Володимир перебували у шлюбі три роки. Якось в одній із місцевих газет була надрукована стаття, що містила інформацію, яка принижувала честь та гідність Володимира. Через суд він домігся стягнення з редакції газети 4000 грн. за завдану йому моральну шкоду. За ці кошти він придбав телерадіоапаратуру. Коли за рік Оксана і Володимир розлучилися, між ними виник майновий спір саме з приводу телерадіоапаратури: Оксана вважала, що це їхня спільна сумісна власність, а Володимир вважав телерадіоапаратуру особистою приватною власністю. Розв’яжіть конфлікт.

Відповідь:

За загальним правилом «майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)». (Сімейний кодекс України, ст. 60). Проте у ряді випадків набуте у шлюбі майно є особистою приватною власністю дружини (чоловіка). До таких випадків закон також відносить «відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди». (Сімейний кодекс України, ст. 57). Отже, аппаратура, придбана на кошти стягнені за моральну шкоду, є власністю Володимира.

71.Задача.

Після розлучення громадянки Т. із своїм колишнім чоловіком Р. у них виник конфлікт. Р. вимагав, щоб колишня дружина змінила своє прізвище на дошлюбне, але Т. не погоджувалася. Конфлікт затягнувся і набув нової сили через два роки, коли Т. взяла новий шлюб і вирішила змінити прізвище сина, що жив з нею, на прізвище нового чоловіка, яке взяла собі і вона. Але Р. не дав згоди на це. Як вирішити цей конфлікт?

Відповідь:

Конфлікт навколо прізвища колишнього подружжя та дітей від шлюбу, який припинено, регулюється нормами сімейного права. Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України «особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище». Тому Р. не має права вимагати від Т. зміни її прізвища після розірвання шлюбу. Щодо зміни прізвища дитини буде діяти ст. 148 Сімейного кодексу України, яка проголошує: «У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини». Тому в даній ситуації Т. має право з дозволу органів опіки та піклування або суду змінити прізвище дитини на своє.

 

72.Задача.

Куратченко, батько двох малолітніх дітей, захопився грою у карти. Через нескінченні програші сім'я терпіла великі нестатки. Дітям часто нічого було дати їсти. Дружина Куратченка звернулася до керівника підприємства, де працював її чоловік, з проханням видавати його зарплатню їй. Директор прохання задовольнив. Чи правомірним є рішення? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Рішення директора не є правомірним. Для того, щоб дружина отримувала зарплатню свого чоловіка, вона має бути призначена його піклувальником. Але це може відбутися тільки у тому випадку, якщо Куратченко рішенням суду буде обмежений у дієздатності. Але, як видно з умов задачі, для цього немає підстав, визначених у ст. 36 Цивільного кодексу. Однак дружина Куратченка може звернутися до суду на підставі ст. 180 Сімейного кодексу з вимогою про стягнення з нього аліментів на утримання дітей.

73.Задача.

Марія, яка перебувала в шлюбі з Василем, вирішила штучно перервати вагітність, незважаючи на заперечення чоловіка. Своє рішення Марія аргументувала тим, що вагітною є вона, а не Василь, і тому має повне право на самостійне прийняття рішення щодо аборту. Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

Батьківство чоловіка настає від моменту зачаття дитини, а не від моменту її народження. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що таке рішення дружина не може приймати самостійно, бо воно стосується найважливіших питань життя сім'ї. Якщо рішення про штучне переривання вагітності дружина приймає одноосібно, вона, відповідно до ч. ІІ ст. 54 Сімейного кодексу, вважається такою, що вчинила протиправні дії. У відповідь на порушення права на батьківство (ст. 50 Сімейного кодексу) Василь має право не тільки вимагати розірвання шлюбу, а й відшкодування моральної шкоди відповідно до п. 2 ч. ІІ ст. 23 Цивільного кодексу.

74.Задача.

При розгляді справи про розірвання шлюбу між Антоніною та Андрієм і поділу майна виникла суперечка щодо того, кому належать дві дуже дорогі вази. Андрій стверджував, що вони були йому подаровані і тому є його особистою приватною власністю, а Антонина цю обставину заперечувала. Вирішіть конфлікт.

Відповідь:

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу, усе майно, набуте на час шлюбу (крім речей особистого користування), є об'єктом права спільної власності подружжя. Тобто Антоніні не було потреби доводити, що вази є спільною власністю, оскільки ця обставина не потребує доказів. Якщо ж Андрій зможе довести, що вази були йому подаровані, тоді їх слід вважати його особистою приватною власністю відповідно до п. 2 ч. І ст. 57 Сімейного кодексу.

75.Задача.

Петров та його колишня дружина Багрова уклали правочин, згідно з яким Петров відмовлявся від утримання своїх неповнолітніх дітей і водночас від права на частку в спільній сумісній власності подружжя на користь дітей. У свою чергу, колишня дружина зобов'язувалася не укладати повторного шлюбу до досягнення дітьми повноліття. Висловіть свою думку щодо відповідності цього правочину законодавству.

 

Відповідь:

Згідно зі ст. 190 Сімейного кодексу, той із батьків, з ким проживає дитина (у цьому випадку Багрова), і той із батьків, хто проживає окремо від неї (у даному випадку Петров), з дозволу органу опіки і піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Петров міг укласти такий договір, але за умови, що він стосувався б не всієї його частки в спільній сумісній власності подружжя, а тільки того майна, на яке поширюється правовий статус нерухомості. Що стосується зобов'язання, яке взяла на себе Багрова, то воно суперечить ст. 27 Цивільного кодексу, згідно з якою правочин, що обмежує правоздатність фізичної особи, є нікчемним.

76.Задача.

Радіоінженер Григорій (який був одружений), одержавши заробітну плату, придбав паяльник. Через два місяці за свою зарплату він придбав телевізор. Ще через місяць, отримавши премію за перемогу у професійному конкурсі, Григорій купив холодильник. Які з цих речей є особистою приватною власністю, а які - спільною власністю? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Особистою власністю дружини або чоловіка є речі, придбані на заробітну плату, пенсію, стипендію, які не були внесені до сімейного бюджету (за винятком речей, призначених для спільного користування і переданих для спільного користування). Паяльник можна вважати інструментом для професійних занять, тому він є його особистою приватною власністю. Телевізор - спільна власність, бо ним користуються обоє з подружжя. Це ж саме стосується і холодильника, незважаючи на те, що премія є особистою приватною власністю, оскільки вона одержана за особисті заслуги.

77.Задача.

Після реєстрації шлюбу з Валентином Олександра перейшла проживати у будинок, що належав чоловікові. Незабаром на кошти, надані Олександрою, Валентин застрахував будинок. Через півроку будинок зазнав значних пошкоджень від повені. Валентину було виплачено 5 тис. грн. страхового відшкодування. Олександра вважала, що ці кошти є її особистою приватною власністю, оскільки страхова сума була сплачена нею. Олександр стверджував, що ці кошти є його особистою приватною власністю, оскільки було застраховане його майно. Юрисконсульт Гаврило вважав, що ці кошти є спільною власністю подружжя. Висловіть свою думку з цього приводу.

Відповідь:

У Сімейному кодексі не визначено приналежності страхового відшкодування, одержаного за договором страхування майна. Але це питання можна вирішити за аналогією закону. Страхове відшкодування має належати тому, чиє майно було предметом страхування, незалежно від того, з чиїх коштів вносилися платежі. Отже, правим є Валентин.

78.Задача.

Після служби в армії Сашко вирішив вступити до столичного ВНЗ, але це йому не вдалося. За час складання вступних іспитів йому дуже сподобалося в Києві і він залишився у столиці. Однак усі його спроби знайти роботу натикалися на одну перепону: всюди вимагали наявність реєстрації за місцем проживання у Києві. Сашко зателефонував Ользі, з якою познайомився на вступних іспитах. Його пропозиція зацікавила дівчину: вони укладають шлюб і Сашко реєструється за її адресою. Це дає йому змогу влаштуватися на роботу, і коли він почне заробляти - віддячить Ользі тим, що протягом року буде щомісяця сплачувати їй по 100 грн. Через місяць шлюб було укладено. Ввечері Сашко несподівано приїхав до Ольги і поставив ультиматум раз вони подружжя, то він має право проживати в її квартирі і ніякі гроші сплачувати не збирається. На чиєму боці закон і яке розв'язання цієї проблеми?

Відповідь:

Маємо справу з фіктивним шлюбом, але це повинен визнати суд. Сашко не має ніяких прав на проживання в Ольги (хіба що в статусі квартиранта, за її згодою).

79.Задача.

Під час розлучення у подружжя виникла суперечка щодо розподілу майна. Чоловік наполягає, що розподілу підлягають і золоті прикраси дружини, бо згідно закону - майно, що виникло в шлюбі, є спільною власністю. Дружина з цим не погоджується, посилаючись на норму закону, яка говорить, що речі індивідуального користування є роздільною власністю кожного з подружжя. Чи є шанси у жінки залишити недоторканими усі свої прикраси?

Відповідь:

Згідно зі ст. 57 Сімейного Кодексу України коштовності є особистою приватною власністю дружини, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Золоті прикраси, з приводу яких іде суперечка, залишаться у дружини.

80.Задача.

Євген, подаючи заяву про реєстрацію шлюбу до РАЦСу з Лесею, приховав від нареченої свою судимість, наявність позашлюбної доньки і незадовільне матеріальне становище. Леся дізналася про все це через місяць після весілля і вирішила звернутися до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним. Чи повинен суд задовольнити позов? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

За рішенням суду шлюб може бути визнаний недійсним у випадках: порушення принципу добровільності; фіктивності шлюбу; якщо він зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною при умові, що усиновлення не було скасоване; між двоюрідними братом і сестрою; між тіткою (дядьком) та племінником (племінницею); якщо шлюб зареєстрований з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків; з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не надано права на шлюб. Інших підстав для визнання шлюбу недійсним немає. Отже, шлюб не і може бути визнаний недійсним, однак це не позбавляє Лесю права вимагати його розірвання.

81.Задача.

Володимир, який перебував у зареєстрованому шлюбі з Іванною, зміг одружитися з Наталією. З останньою він проживав два роки. Згодом Наталія дізналася про те, що Володимир перебуває у шлюбі з іншою жінкою. Однак і після цього вона продовжувала жити з Володимиром. Через два роки через хворобу вона стала непрацездатною і гостро потребувала матеріальної допомоги. Але на цей момент Володимир уже повернувся до Іванни. Наталія звернулася до суду з позовом про стягнення з Володимира аліментів на утримання. Суд у задоволенні позову відмовив. Чи правомірна відмова суду? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Право на аліменти має особа, яка не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу. До того моменту, поки Наталія не знала, що у Володимира є ще одна дружина, вона вважалася такою, що не знала про перешкоди до укладення шлюбу. Після цього її поведінка має вважатися недобросовісною, оскільки Наталія стала непрацездатною більш ніж через рік. Після того, як ії поведінка стала недобросовісною, вона не має права на утримання від Володимира. Тому рішення суду є правомірним.

82.Задача.

За два тижні до весілля Марини її дядько Олег уклав з нею договір дарування автомобіля «Мерседес» із зобов'язанням передати дарунок відразу ж після реєстрації шлюбу. Угода було належним чином оформлена. Вартість автомобіля у кілька разів перевищувала витрати на весілля. Але за два дні до весілля Петро, наречений Марини відмовився від реєстрації шлюбу. У зв'язку з цим Марина поставила перед ним вимогу відшкодувати завдаток, виплачений за оренду зали, вартість продуктів харчування, які не підлягають зберіганню, завдаток за прокат весільного одягу, а також вимогу щодо компенсації вартості «Мерседеса». Дайте юридичний аналіз ситуації.

Відповідь:

Особа, яка відмовилась від шлюбу, відповідно до ч. ІІІ ст. 31 Сімейного кодексу зобов'язана відшкодувати реальні витрати, а не гіпотетичну грошову суму, яка відповідає ціні весільного подарунка. Тому вимоги Марини про відшкодування витрат на оренду зали, на придбання продуктів і завдатку за прокат весільного одягу є цілком правомірними, а щодо компенсації неотриманого подарунка - безпідставними. Не може вимагати Марина й подарунка, оскільки його отримання було обумовлене обставиною, яка так і не настала.

83.Задача.

Валерію та Ользі при поданні заяви про реєстрацію шлюбу у РАЦСі було сказано, що реєстрація шлюбу відбудеться тільки в тому разі, якщо наречені пройдуть медичне обстеження. За два дні до реєстрації шлюбу нареченим було повідомлено, що вона не відбудеться, поки вони не нададуть довідки про сам факт проходження медичного обстеження. Чи прамірна вимога працівників РАЦСу?

Відповідь:

Проходження чи непроходження медичного обстеження є особистою справою самих наречених. Вимога про проходження медичного обстеження носить рекомендаційний характер, тому РАЦС не може відкласти реєстрацію шлюбу до проведення такого обстеження, тобто не має права примушувати наречених до відповідних дій.

84.Задача.

Через два тижні після подання заяви про реєстрацію шлюбу Кіндрат повідомив своїй нареченій Степаниді, що він передумав одружуватися. Для останньої це був такий тяжкий удар, що вона наклала на себе руки. Батьки покійної подали позов до суду, щоб Кіндрат відшкодував завдану моральну шкоду. Кіндрат заперечував проти позову, посилаючись на ст. 31 Сімейного кодексу, якою не передбачено відшкодування моральної шкоди особою, яка відмовилася від шлюбу. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

Справді, ст. 31 Сімейного кодексу не передбачено відшкодування моральної шкоди особою, яка відмовилась від шлюбу. Але у цьому випадку має місце скоєння злочину, передбаченого ст. 120 Кримінального кодексу, - доведення до самогубства. Отже, батьки Степаниди як потерпілі можуть претендувати на відшкодування моральної шкоди внаслідок вчинення злочину відповідно до ч. ІІ ст. 23 Цивільного кодексу (оскільки вони зазнали душевних страждань через протиправні дії щодо дочки).

85.Задача.

Навчаючись на п'ятому курсі університету, киянин Л. одружився з однокурсницею Р., яка приїхала на навчання із Закарпаття. Батьки Л. дали згоду на шлюб, а батьки нареченої на весілля не приїхали, пояснюючи це транспортними складностями. Після реєстрації шлюбу Р. було зареєстровано у квартирі чоловіка, але вона майже не бувала тут. Постійні сварки з Л. та його батьками, відмова брати участь у веденні домашніх справ призвели до швидкого погіршення відносин. Уже через сім місяців постало питання про неможливість сімейного життя. Що можна порадити чоловіку-невдасі, щоб вийти із складної ситуації з найменшими втратами, адже Р. вимагає поділу майна та житлової площі?

Відповідь:

У наведеній ситуації йдеться про так званий «фіктивний шлюб». Згідно ст. 40 Сімейного кодексу України «шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя». Таку ситуацію ми і маємо у даному випадку. Фіктивний шлюб є недійсним. «Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України». (Ст. 45 Сімейного кодексу України). Важливо також підкреслити, що «шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації». (Ст. 44 Сімейного кодексу України). Отже, порада Л. повинна бути єдина – звернутися до суду з вимогою про визнання шлюбу недійсним у зв′язку з фіктивним характером шлюбу з боку Р. Доказами слугуватиме відсутність сімейного життя та спільного ведення господарства. Р. не має права на майно та житлову площу, адже, судячи з умов задачі, воно не є спільною сумісною власністю подружжя, адже не «набуте подружжям за час шлюбу». (Сімейний кодекс України, ст. 57, 60).

86.Задача.

Віктор і Людмила познайомилися першого березня і того ж дня вирішили подати заяву до РАЦСу про бажання укласти шлюб. Чи буде дійсним їх шлюб, якщо вони знайомі дуже невеликий термін і фактично не знають один одного?

Відповідь:

Законодавство, зокрема Сімейний кодекс України, тривалого знайомства не вимагає і якщо немає ніяких інших, передбачених законами перешкод, то такий шлюб може бути укледеним через один місяць після подачі заяви і є дійсним

87.Задача.

Громадянин П. та громадянка М. звернулися до РАЦСу з проханням зареєструвати їх шлюб. Прийнявши заяву, співробітники РАЦСу призначили строк реєстрації шлюбу через місяць після подання заяви. Але молоді не погодилися з цим, вони пояснили, що багато років знають один одного, тому для них додаткові роздуми не потрібні, до того ж П. - геолог, через кілька днів повинен виїжджати в експедицію на весь польовий сезон – більше, ніж півроку. Чи можна вирішити цю проблему?

Відповідь:

Питання реєстрації шлюбу вирішуються Сімейним кодексом України. Відповідно до ст. 32 «шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу». Сімейний кодекс України не визначає необхідною умовою укладання шлюбу тривале знайомство. Але ч. ІІ ст. 32 містить норму, відповідно до якої за «наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу» одномісячного строку. Тривале відрядження нареченого є такою причиною, - отже, у цьому випадку керіник РАЦСу має право дозволити «дострокову» реєстрацію шлюбу.

88.Задача.

Петро й Катерина подали заяву про укладення шлюбу. За декілька днів до реєстрації Катерина раптом завередувала і висунула вимогу до Петра, щоб він надав їй медичну довідку, яка засвідчує, що він не хворий на СНІД. Петро розсердився і сказав, що інформація про стан здоров'я людини є таємницею і розголошенню не підлягає. Хто з них не правий?

Відповідь:

Особи, що беруть шлюб, згідно зі ст. 30 Сімейного Кодексу України мають бути взаємно обізнані про стан здоров'я один одного. Вимога Катерини законна.

89.Задача.

Ваші знайомі вирішили укласти шлюб за старовинними правилами - обвінчатися в церкві, вони звернулися до вас за порадою з цього приводу. Що ви їм порадите?

Відповідь:

Вінчання не надає шлюбу правового значення й з юридичної точки зору не може бути підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків. Порадьте їм обов'язково зареєструвати шлюб у РАЦСі.

90.Задача.

 5 січня Денис та Марина подали до РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу. 4 лютого, за два дні до весілля, Денис повідомив Марину, що передумав одружуватися. За домовленістю між батьками приготування до весілля повністю брали на себе батьки нареченої. На них же покладався обов'язок оплатити прокат весільного одягу Марини. За прокат одягу було заплачено 150 грн. передоплатою, а на весілля витрачено 5 тис. грн., з них вдалося зберегти від збитків 4 тис. (частина харчів зіпсувалася, а завдаток залишився у музикантів). У зв'язку з цим Марина вважала, що вона має право притягнути Дениса до цивільної відповідальності у зв'язку з витратами на весілля, до сімейної відповідальності у зв'язку з оплатою прокату весільного одягу і право на відшкодування моральної шкоди. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

Відповідно до ст. 32 Сімейного кодексу, відмова від шлюбу не є протиправною поведінкою, і тому не може йти мова про юридичну відповідальність. До того ж, такого виду відповідальності, як сімейна, не існує. Нема підстав і для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу. Але витрати на оплату за прокат весільного одягу нареченої і витрачені 1000 грн. у зв'язку з приготуванням до весілля мають бути відшкодовані.

91.Задача.

Громадянин Н. після авіакатастрофи, в яку він потрапив, частково втратив розум і за рішенням суду був визнаний недієздатним. Але через 5 років він вийшов з лікарні, почав працювати, ще через рік одружився. Дружину він повідомив про рішення суду, але в РАЦСі про це нічого не сказав. Два роки по тому суд повернув дієздатність Н. Але ще через три роки дружина звернулася з позовом до суду про визнання шлюбу недійсним, мотивуючи це недієздатністю Н. при його укладенні. Яке рішення має прийняти суд?

 

 

Відповідь:

У даній ситуації йдеться про одруження, обставини, які цьому можуть перешкоджати, та порядок визнання шлюбу недійсним. Відповідно до ст. 24, 38 Сімейного кодексу України реєстрація шлюбу з недієздатною особою призводить до його недійсності. Тому, на перший погляд вимоги дружини є законними. Але слід врахувати норму ст. 40 Сімейного кодексу України, яка проголошує, що «шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю». Таким чином, суд швидше за все відмовить дружині у її позові, і вона за бажанням може вимагати розірвання шлюбу в загальному порядку.

92.Задача.

В якій із нижченаведених ситуацій має місце порушення принципу добровільності шлюбу:

Ситуація 1. 20-річна Світлана, яка була вагітною від Івана, заявила останньому, що накладе на себе руки, якщо той не візьме з нею шлюб. Шлюб між ними було зареєстровано.

Ситуація 2. 29-річна Надія, зневірившись у невдачах щодо влаштування особистого життя, погодилася на пропозицію 50-річного Феофана взяти з ним шлюб.

Ситуація 3. 22-річна Галина, яка з раннього дитинства потерпала від матеріальної скрути, погодилася на пропозицію Германа, заможного чоловіка, одружиться з ним.

Ситуація 4. Батьки Ольги заявили останній, що зречуться її, якщо вона не побереться з багатим Юрієм. Дочка врешті-решт дала на це згоду.

Відповідь:

У першій ситуації має місце примушування до шлюбу, оскільки вимога шлюбу була зумовлена погрозою настання негативних наслідків. Тому тут порушений принцип добровільності шлюбу.

У другій ситуації згода на шлюб була дана від безнадії, а в третій - через матеріальну скруту. Тут нема порушення принципу добровільності.

У четвертій ситуації порушено принцип добровільності шлюбу, незважаючи на те, що примушування має місце тільки щодо однієї з осіб, котрі взяли шлюб.

93.Задача.

Відомо, що результати творчої та інтелектуальної діяльності є об'єктами цивільних відносин і підлягають правовій охороні. У голові професора Маркова виникли геніальні наукові ідеї. Чи охороняються вони авторським правом?

Відповідь:

Ні. Авторське право охороняє не ідеї, а наукові твори, якщо вони матеріалізовані у літературній формі.

94.Задача.

17-річний Георгій отримав велику спадщину. Через кілька тижнів тяжко захворів і опинився у лікарні. Близьких родичів у нього не було. За пропозицією медсестри, яка знала про те, що Георгію залишилося жити недовго (він про це не знав), він взяв з нею шлюб. Медсестра розраховувала стати спадкоємцем за Георгієм. Але через місяць з'ясувалося, що лікарі помилилися з діагнозом. За позовом Георгія, який дізнався про справжні наміри медсестри, шлюб визнали недійсним. Через тиждень він вирішив продати частину майна, отриманого в порядку спадкування, і за виручені кошти поїхати для продовження лікування за кордон. Однак нотаріус відмовився посвідчити договір купівлі-продажу нерухомості. Чи правомірна відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

 

Відповідь:

Як видно з умов задачі, медсестра уклала шлюб з неповнолітнім без наміру створити сім'ю. Тобто бажання укласти фіктивний шлюб було тільки з боку жінки. Тому поведінка Георгія не була протиправною, і відповідно до ч. II ст. 34 Цивільного кодексу, набута Георгієм повна цивільна дієздатність після визнання шлюбу недійсним за ним збереглася. Отже, відмова нотаріуса неправомірна.

95.Задача.

Яна за час перебування у шлюбі зі Степаном побудувала будинок, придбала дорогі меблі та автомобіль. Після 15 років подружнього життя Степан виїхав з дому на власному автомобілі у невідомому напрямі й не повернувся. Всі спроби встановити його місце перебування виявилися безрезультатними. У зв'язку з цим за заявою Яни Степана було визнано безвісти відсутнім. Через два роки після цього Яна вирішила продати будинок і звернулася до нотаріуса із проханням посвідчити договір купівлі-продажу. Нотаріус прохання виконав. Дайте правовий аналіз ситуації.

Відповідь:

Як видно з умов задачі, будинок належав подружжю на праві спільної сумісної власності. Визнання громадянина безвісти відсутнім передбачає встановлення опіки над його майном. Опікун цього майна може його відчужувати тільки з метою погашення боргів безвісти відсутнього і надання утримання особам, яких за законом безвісти відсутній зобов'язаний утримувати. Степана, згідно з нормою ч. І ст. 46 Цивільного кодексу («Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років...») необхідно оголосити померлим.

Але навіть якби таке рішення суду і було прийняте, то, згідно з ч. II ст. 47 Цивільного кодексу, нерухомість не може бути відчужена протягом 5 років з дня набуття рішенням суду законної сили. Не може бути взяте до уваги і те, що Яна втратила право власності на ½ автомобіля, тобто це не означає, що їй стало належати більше ніж ½ будинку.

96.Задача.

За час перебування в шлюбі Ірина і Федір придбали житловий будинок. Він був зареєстрований на Ірину. У свідоцтві про право власності на будинок було вказано, що власником будинку є Ірина. Після смерті Федора у нього залишилося двоє дітей - син і дочка та вдова Ірина. Заповіт складено не було. Незабаром померла й Ірина. Син весь час проживав з матір'ю, а дочка ще за життя батька - окремо. Заяву про прийняття спадщини ні син, ні дочка не подавали, як після смерті батька, так і після смерті матері. Хто успадкує будинок?

Відповідь:

Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної власності подружжя. Отже, після смерті Федора мала успадковуватися частина будинку. Оскільки дочка не подала заяву про прийняття спадщини, а син і вдова проживали із спадкодавцем, то вони мають вважатися такими, що прийняли спадщину. Тобто після смерті спадкодавця вдові мало належати 3/4 будинку, а синові - 1/4 будинку. Аналогічна ситуація склалася і після смерті Ірини. Тобто весь будинок має успадкувати син, оскільки дочка не прийняла спадщину.

97.Задача.

Сергія та Наталію було позбавлено батьківських прав щодо сина Петра. Через 5 років після цього Сергій помер, не залишивши заповіту. Наталія вважає, що вона є єдиною спадкоємицею першої черги за Сергієм, бо між Петром та Сергієм припинився юридичний зв'язок з того моменту, коли батька було позбавлено батьківських прав. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідь:

Справді, в разі позбавлення батьків батьківських прав між ними і дітьми припиняється правовий зв'язок. Але відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу, діти, щодо яких батьків було позбавлено батьківських прав, не входять до числа осіб, котрі усуваються від права на спадкування. Тому Петро разом з Наталією є спадкоємцями першої черги і можуть успадкувати частину майна, що залишилося після смерті спадкодавця.

98.Задача.

Валерія було позбавлено батьківських прав щодо його сина Василя. Через місяць Василь отримав як подарунок від бабусі двокімнатну квартиру. Через рік суд виніс рішення про поновлення Валерія у батьківських правах. Через два дні після винесення судового рішення Василь загинув в автомобільній катастрофі. Чи може Валерій спадкувати за сином? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Мають право на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, якщо їхні права будуть поновлені на час відкриття спадщини. Однак на час відкриття спадщини рішення суду про поновлення Валерія у батьківських правах ще не набуло законної сили. Тому Валерій не може спадкувати за Василем.

 

 

Трудове право

 

1.Задача.

Громадянину України рішенням міськвиконкому відмовлено у реєстрації приватного підприємства, бо він є пенсіонером. Чи відповідає це законодавству?

Відповідь:

Не відповідає, бо Господарський кодекс такого обмеження не передбачає.

2.Задача.

Громадянину Ізраїлю відмовлено у відкритті приватного підприємства в м. Дніпропетровську, бо він не є громадянином України і постійно не проживає в цьому місті. Чи відповідає це законодавству?

Відповідь:

Не відповідає, бо ст. 129 Господарського кодексу проголошує, що «іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов’язки, як і громадяни України…»

3.Задача.

Громадянин Безштанько вирішив стати приватним підприємцем і відкрити аптеку. У цьому заявнику було відмовлено, бо за освітою він музикант і взагалі не розуміється на лікарських препаратах. Дайте правовий коментар цій ситуації.

Відповідь:

Відмова незаконна, бо у переліку обов'язкових документів для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності документа про відповідну освіту не вказано. До того ж, Безштанько є засновником підприємства (аптеки) й відповідну фармацевтичну чи провізорську освіту повинні мати особи, які будуть в ній працювати.

4.Задача.

Виконком міської ради прийняв рішення, згідно з яким кожен мешканець міста був зобов'язаний відпрацювати один день на громадських роботах з розчищення вулиць від снігу. Члени виконкому були одностайні в думці: наше місто ніхто, крім нас самих в належний стан не приведе. А яка ваша думка?

Відповідь:

Це примусова праця, яку забороняє ст. 43 Конституції України, ця ж стаття говорить про право на працю, яку людина вільно обирає або на яку добровільно погоджується.

5.Задача.

Адміністрація підприємства веде набір нових працівників для виконання підсобних робіт. На дверях відділу кадрів вивішено таке огодошення: «Перелік документів, обов'язкових для оформлення на роботу:

1) паспорт;

2) трудова книжка;

3) атестат про середню освіту;

4) довідка про партійну приналежність;

5) медична довідка;

6) довідка РЕУ про відсутність заборгованості з комунальних платежів» Прокоментуйте зміст огодошення з правової точки зору.

Відповідь:

Закон забороняє вимагати відомості про партійну і національну приналежність. Що стосується документа про освіту, то вимагати його необхідно лише у випадках, передбачених законом, наприклад, коли необхідна спеціальна освіта (вчитель, медик та інше), а для виконання підсобних робіт документ про освіту не потрібний. Довідку РЕУ вимагати теж незаконно.

6.Задача.

Громадянин Р., прочитавши оголошення у газеті, звернувся до відділу кадрів підприємства з проханням прийняти його на роботу. Після бесіди йому запропонували прийти за остаточною відповіддю через кілька днів. Але коли він вдруге завітав, йому відмовили у прийнятті на роботу, пояснивши, що після його візиту до них звернувся інший кандидат, який має більший досвід роботи. Р. вважає це порушенням його прав і звернувся до суду. Яким має бути рішення суду?

Відповідь:

Ситуація, що описана, стосується правил прийняття на роботу. Адміністрація має право вільно обирати працівника, який її влаштовує, з кількох наявних кандидатів, що і зроблено в даному випадку. Час звернення не є і не може бути вирішальним фактором, важливішими будуть кваліфікація, досвід працівника тощо. Порушенням закону відповідно до ст. 22 Кодексу законів про працю України є лише необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто немотивована або мотивована незаконними мотивами (стать, національність, політичні чи релігійні переконання тощо). У такому випадку можливе притягнення службової особи, що винна у цьому, до відповідальності. В даному випадку співробітники відділу кадрів діяли правомірно, отже суд відмовить Р. у його позові.

7.Задача.

Громадянин Петренко вперше влаштувався на роботу й через місяць при одержанні заробітної платні звернув увагу, що крім прибуткового податку з неї утримано ще якісь відсотки. У бухгалтерії йому відповіли, що це відрахування до Пенсійного фонду і Фонду страхування на випадок безробіття. «Але ж я не писав ніяких заяв, яке ви мали право утримувати з мене ці внески?» - розсердився Петренко. Як ви вважаєте, є порушення з боку бухгалтерії чи ні?

Відповідь:

Ці внески - обов'язкові, встановлені державою, зокрема про їх обов'язковість говорить ст. 46 Конституції України.

8.Задача.

Програміст Н. протягом тривалого часу намагався перейти на роботу до проектного інституту. Нарешті йому вдалося знайти можливість для переходу. Після бесіди директор написав на заяві Н. резолюцію та побажав успіху в роботі. Наступного дня Н. прийшов на роботу, але через дві години він відчув себе погано, і через деякий час «швидка допомога» відвезла його до лікарні, де йому було зроблено операцію. Коли майже через місяць він знову прийшов на робоче місце, начальник відділу, здивувавшись його появі, повідомив, що на його місце прийнято іншу людину - адже наказ про прийняття на роботу не був виданий. Прокоментуйте ситуацію.

Відповідь:

У даній ситуації йдеться про укладення трудової угоди та початок роботи. Адміністрацією інституту припущено порушення вимог трудового законодавства. Згідно зі ст. 24 Кодексу законів про працю України трудова угода має укладатися, як правило, у письмовій формі. Але закон не забороняє і усну форму укладення договору. «Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи». Тому Н., якого було допущено до роботи, вважається працюючим на цьому підприємстві, йому має бути сплачено допомогу з тимчасової непрацездатності та надано можливість продовжувати роботу.

9.Задача.

Громадянин П. влаштувався на роботу в конструкторське бюро на посаду інженера-програміста з випробувальним строком три місяці. Але коли цей строк закінчився, йому запропонували подовжити його ще на три місяці. Він погодився, але наприкінці цього додаткового строку його було звільнено як такого, що не витримав випробування. Чи відповідають дії адміністрації вимогам закону?

Відповідь:

Суть ситуації - прийняття на роботу та використання випробування при цьому. Правила щодо цього містяться в статтях 26-28 Кодексу законів про працю України. Згідно з цими правилами, за згодою сторін при прийнятті на роботу може бути обумовлено випробування, про що має бути вказано у наказі про прийняття на роботу. Але строк такого випробування для службовців має становити не більше, ніж три місяці і лише в окремих випадках за погодженням сторін з комітетом профспілки може бути встановлено строк до шести місяців. Але подовження встановленого при прийнятті на роботу строку передбачено лише у разі відсутності працівника на роботі під час випробування з поважних причин. Отже, подовження строку за погодженням з працівником закон не передбачає, тому згода П. на таке подовження на підставі ст. 9 Кодексу законів про працю України (угода про погіршення становища працівника порівняно із законом є недійсною) не змінює ситуації, є недійсною. Таким чином, адміністрація не мала права звільнити П. з роботи як такого, що не витримав випробування, після закінчення тримісячного строку випробування, обумовленого при прийнятті на роботу.

10.Задача.

До директора ТОВ «Прогрес» звернулися з проханням прийняти на роботу М., А. та П. Громадянин М. - 17-річний випускник школи, що раніше не працював; А. - має 30-річний стаж роботи зі спеціальності, за якою вона влаштовується на роботу, має велику кількість заохочень за відмінну працю; П. працював до армії на цьому самому підприємстві. Усіх їх було прийнято на роботу. У наказі, що було видано і з яким М., А. та П. були ознайомлені, зазначалося, що їх прийнято на роботу з випробувальним строком один місяць. Коли минув місяць, усіх їх було звільнено з роботи як таких, що не пройшли випробного строку. Оцініть дії адміністрації щодо кожного з працівників.

Відповідь:

Йдеться про прийняття працівника на роботу і, зокрема, застосування при цьому випробування. Відповідно до ст. 26 Кодексу законів про працю України правомірними (якщо випробний строк було обумовлено при укладенні трудової угоди) можна вважати дії директора щодо А. Наявність у неї великого стажу за спеціальністю та заохочень не забороняє керівникові призначати випробувальний строк та, якщо працівник не витримав його, дозволяє його звільнити протягом випробувального строку. Щодо М. та П., дії директора неправомірні - призначення випробувального строку неповнолітнім та особам, які звільнені з лав Збройних Сил, не допускається згідно з трудовим законодавством. Слід звернути увагу на те, що вимоги трудового законодавства відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України діють незалежно від відомчої належності та форми власності підприємства, у тому числі на приватних. Крім того, навіть закріплення домовленості про випробування у трудовій угоді та наказі, яким видано на її підставі, не змінює ситуації - згідно з нормами ст. 9 Кодексу законів про працю України будь-які норми, що погіршують становище працівника порівняно із законом у договорах є недійсними. Таким чином звільнення П. та М. є незаконними і їх можна оскаржити.

11.Задача.

Громадянин Ю. працював викладачем бухгалтерського обліку у торгово-економічному інституті. На запрошення керівництва заводу «Електрон» він вирішив перейти на завод на посаду старшого економіста. Перехід на завод за погодженням з адміністрацією інституту проводився у порядку переведення. Але коли Ю. звільнився з інституту та прийшов до відділу кадрів заводу, йому було відмовлено в прийнятті на роботу. Як пояснив директор заводу, за час оформлення переводу було знайдено кваліфікованішого працівника. Як діяти громадянинові Ю., чи порушено закон?

Відповідь:

У ситуації йдеться про переведення працівника на нове місце роботи за його згодою та за погодженням між керівниками підприємств. У цьому випадку законодавство надає працівникові додаткові гарантії. Адміністрація заводу згідно зі ст. 24 Кодексу законів про працю України не має права відмовити у прийнятті на роботу людині, яку запрошено на роботу у порядку переведення. Це пов'язано із захистом прав працівника, який має бути впевнений, що, звільняючись з попереднього місця роботи та переходячи на нове, куди його запросили, він буде там прийнятий. Отже, адміністрація порушила трудове законодавство, громадянин Ю. може для захисту своїх прав звернутися до суду.

 

12.Задача.

Громадянка М., яка мала 10-річну дочку працювала швачкою на швейній фабриці міста Золотоноші 10.12.2000р. її хотіли залучити до виконання надурочних робіт для усунення наслідків стихійного лиха. М. відмовилася брати участь у цих роботах, посилаючись на ч. ІІІ ст. 63 Кодексу законів про працю України, у якій вказано що жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Адміністрація вважала, що твердження М. є безпідставними, оскільки в неї тільки одна дитина відповідного віку, а в статті закону поняття дитина вжито у множині. Вирішіть справу.

Відповідь:

Справді у ст. 63 поняття «дітей у віці від 3 до 14 років» вжито у множині, а поняття дитина-інвалід в однині. Однак у цій статті дається посилання на ст. 177, у якій обидва словосполучення називаються у множині. Таким чином, ч. ІІІ ст. 63 Кодексу законів про працю України з урахуванням ст. 177 Кодексу законів про працю України має тлумачитися як така, що допускає залучення до надурочних робіт лише за згодою жінки, що має хоча б одну дитину у віці від 3 до 14 років або дитину-інваліда. Отже, М. діяла правильно.

13.Задача.

10 червня 2001р. у неділю вантажник Молотов був залучений для виконання невідкладних розвантажувальних робіт. При цьому адміністрація підприємства повністю дотрималась норм трудового законодавства. 11 червня Молотов повідомив керівництво підприємства про те, що за роботу у вихідний день хотів би взяти відгул. Керівник підприємства не заперечував, однак просив перетелефонувати йому ввечері того ж дня додому і точно визначити день відгулу. Але Молотов до директора не додзвонився і тому взяв відгул 11 червня з власної ініціативи. Однак цього дня 2 вантажники не вийшли на роботу через хворобу і тому підприємству довелося заплатити штраф за простій рухомого складу залізниці. Через 2 тижні, за згодою профкому, Молотова було звільнено за прогул. Чи правомірні дії адміністрації? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Дії адміністрації цілком правомірні. Оскільки, за погодженням сторін точної дати відгулу визначено не було, то дії Молотова слід розцінювати як самовільний невихід на роботу.

14.Задача.

Фотоательє «Експрес – фото» працювало за 6-денним робочим тижнем, але у працівників був 5-денний робочий тиждень, отже, кожен із них мав вихідний в один із цих шести днів. Фотограф Л. мав вихідний день щосереди. Однієї середи він був залучений до роботи, оскільки треба було виконати багато термінових замовлень, а один працівник перебував у відпустці, ще один - на лікарняному. Наступного дня Л. попросив директора ательє надати йому відгул у суботу або подвійну оплату за роботу у вихідний день, однак у відповідь почув, що не має на це права, бо його залучили до роботи не в неділю. Чи правомірна відмова директора щодо задоволення вимог Л.? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Зі змісту ч. І. ст. 71 Кодексу законів про працю України випливає, що залучення до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня - неділі, а вихідного дня працівника. Отже, вимоги Л. є цілком правомірними.

 

15.Задача.

В ательє з пошиву одягу працювало 2 закрійники. 20 жовтня 2000 р. у закрійника Савчука мала початися відпустка, однак 18 жовтня в автокатастрофі загинув другий закрійник. Оскільки ательє без закрійників працювати не може, то директор ательє запросив до себе Савчука і голову профкому і запропонував закрійнику перенести відпустку на пізніший період. Вона мала початися 20 грудня. Савчук не заперечував, а голова профкому також погодився. Усі вони сподівалися, що до цього часу вдасться прийняти на роботу нового закрійника. Знайдіть юридичні помилки.

Відповідь:

Справді, в директора були підстави перенести щорічну відпустку Савчука на пізніший період – у зв'язку з його відсутністю на роботі ательє не могло б працювати. Але на перенесення відпустки потрібна була згода працівника. Це по-перше. По-друге, від імені профспілкової організації згоду мав право давати не голова профкому, а профком. По-третє, в поточному році мало бути використано не менш як 24 календарних дні відпустки.

16.Задача.

Учителька ЗОШ І-III ступенів №19 м. Ужгорода Трусова, мати 10-річних близнят, звернулася до дирекції школи з заявою про надання додаткової відпустки тривалістю 5 календарних днів одразу після закінчення щорічної основної відпустки. Директор школи погодився надати відпустку тривалістю тільки 3 календарні дні, мотивуючи це рішення тим, що згідно з ч. III ст. 10 Закону «Про відпустки» загальна тривалість щорічних основної і додаткової відпусток не може перевищити 59 календарних днів, а Трусова, як педагог, має щорічну відпустку тривалістю 56 календарних днів. Чи правомірне рішення директора? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Рішення директора неправомірне, оскільки прохання Трусової стосується соціальної відпустки, тривалість якої ніяк не залежить від тривалості щорічної відпустки.

17.Задача.

На МП «Енергія» вийшов з ладу верстат із числовим програмним управлінням. Єдиний працівник, який міг його налагодити, перебував у цей час у відпустці. Тривалість його відпустки становила 24 дні, а він встиг використати на цей момент 12 днів. За його згодою, його було відкликано з відпустки, він 3 дні працював над відновленням роботи верстата. Після цього він знову пішов у відпустку. Назвіть норми права, які були порушені в цьому випадку.

Відповідь:

По-перше, не було підстави для відкликання із відпустки, бо вихід з ладу верстата не може вважатися виробничою аварією. По-друге, порушено вимогу ч. 1 ст. 12 Закону «Про відпустки», згідно з якою у разі поділу відпустки на частини (що мало місце в цьому випадку) основна безперервна її частина повинна становити не менше, ніж 14 календарних днів.

18.Задача.

2 січня 2000 р. громадянин Антал був прийнятий на роботу електриком на Мукачівський пивзавод. З 10 по 20 лютого він перебував на лікарняному. З 15 по 29 червня - у відпустці без збереження заробітної плати у зв'язку з тим, що в його дружини пологи пройшли з ускладненнями, а з 1 вересня по 1 жовтня він брав участь у страйку, який не було визнано незаконним. Згідно з нормами трудового законодавства він мав право на відпустку 24 календарних дні (у випадку наявності 12-місячного стажу роботи). 2 січня 2001 р. він пішов у відпустку. Йому було надано відпустку тривалістю 21 календарний день. Керівництво заводу пояснило скорочення відпустки на 3 дні так:

1. Антал перебував у відпустці без збереження зарплати за сімейними обставинами і, таким чином, згідно з п. 4 ч. І ст. 82 Кодексу законів про працю України та ч. І ст. 26 Закону «Про відпустки» цей час не зараховується до стажу роботи, що дає право на відпустку, тобто з цієї причини тривалість відпустки зменшується на 1 день.

2. Участь у страйку зменшує відпустку ще на 2 дні.

Антал заперечував проти такої мотивації, стверджуючи, що у відпустці він був не через сімейні обставини, а як чоловік, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, а отже, ця відпустка включається до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку згідно з п. 4 ч. І ст. 82 КЗпП та п. 2 ч. І ст. 25 Закону «Про відпустки». Що стосується участі в страйку, то, на думку Антала, оскільки страйк не був визнаний незаконним, то час участі в ньому повинен включатися до стажу, що дає право на щорічну відпустку, оскільки згідно з ч. ІІІ ст. 28 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів»: «Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу». Тобто Антал тлумачив цю правову норму так, що час участі в законних страйках повинен включатися до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. Вирішіть справу.

Відповідь:

Щодо відпустки без збереження зарплати Антал повністю правий, а щодо страйку - ні, оскільки загальні правила ч. І ст. 82 Кодексу законів про працю України і ч. І ст. 9 Закону «Про відпустки» передбачають включення стажу роботи, що дає право на відпустку, тільки тих періодів, які вказані в цих нормах і передбачені законодавством (про страйк, у тому числі законний, ніде не йдеться). Отже, Антал може отримати відпустку тривалістю 22 календарних дні.

19.Задача.

Громадянку С. було прийнято на роботу ткалею з випробувальним строком два місяці. Але через тиждень вона два дні не з'являлася на роботі, а коли вийшла на третій день, не змогла дати поважних пояснень прогулу. Адміністрація видала наказ про звільнення С. з роботи. Чи не припущено порушень трудового законодавства?

Відповідь:

В цьому випадку поєднуються одразу дві ситуації - прийняття на роботу з випробуванням та звільнення з ініціативи адміністрації. Як вже зазначалося, згідно зі ст. 26 Кодексу законів про працю України, працівникові може бути встановлено випробування при прийнятті на роботу. Але за ст. 27 Кодексу законів про працю України строк випробування для робітників (а ткаля належить саме до цієї категорії працівників) не може перевищувати одного місяця. Отже, при виданні наказу про прийняття на роботу адміністрація порушила законодавство. Проте, це не впливає на кваліфікацію дій С. - її відсутність на роботі протягом двох днів правильно кваліфіковано як прогул. Згідно зі ст. 26 Кодексу законів про працю України, на працівника під час проходження випробування поширюються норми трудового законодавства. Тому відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, С. можна звільнити з роботи за прогул, але при цьому має бути одержана попередня згода профспілкового органу (ст. 43 Кодексу законів про працю України). Таким чином, при звільненні С., якщо було одержано згоду профспілкового органу, законодавство порушено не було.

 

20.Задача.

Громадянка Дяковська, мати двох 12-річних дочок, працювала в магазині «Світоч» рівно 12 місяців і подала заяву про звільнення, їй було виплачено гроші за всі дні невикористаної щорічної відпустки. Дяковська звернулася до директора магазину з вимогою виплатити їй компенсацію за невикористану додаткову відпустку як працівнику, що має двох дітей у віці до 15 років. Директор відмовив, мотивуючи свою відмову тим, що згідно з ч. І ст. 19 Закону України «Про відпустки» така відпустка надається працівникам тільки за їхнім бажанням, а оскільки в період роботи з таким проханням Дяковська не зверталася, то їй не повинна виплачуватися компенсація за цю відпустку. Чи правомірні дії директора магазину? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Дії директора неправомірні. Згідно з ч. І ст. 24 Закону «Про відпустки» і ч. І ст. 83 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

21.Задача.

Громадянка Шепа працювала на підприємстві «Оболонь». Вона мала трьох дітей у віці до 15 років і виявила бажання скористатися своїм правом на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. Однак іти у відпустку вона не хотіла, а просила адміністрацію видати їй грошову компенсацію, посилаючись при цьому на ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», де йдеться про те, що в разі звільнення працівник отримує грошову компенсацію тієї відпустки, яку вона просила. Адміністрація у грошовій компенсації відпустки відмовила, однак запропонувала цією відпусткою скористатися. Чи мала право адміністрація відмовити у грошовій компенсації відпустки? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Адміністрація цілком права. Отримання компенсації працюючим громадянином і працівником, що звільняється, - різні речі. Компенсація в цьому випадку неможлива, оскільки ч. 4 ст. 80 Кодексу законів про працю України і ч. 4 ст. 24 Закону «Про відпустки» передбачають заміну грошовою компенсацією тільки щорічної відпустки. Але до категорії щорічних не належать додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки останні є соціальними.

22.Задача.

Новопризначеному на приватну фірму Н. роботодавець пояснив, що протягом двох років на відпустку він і не повинен розраховувати, а потім матиме відпустку по три тижні на рік. Прокоментуйте це.

Відповідь:

У даному випадку ми зустрілися з грубим порушенням закону. Відповідно до ст. 74 Кодексу законів про працю України громадянам, «які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати».  Стаття 75 Кодексу законів про працю України гарантує працівникам щорічну основну відпустку «тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору».  Стаття 80 Кодексу законів про працю України забороняє «ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці».

23.Задача.

Через скрутне матеріальне становище працівник К. вирішив відмовитися від щорічної відпустки, але на підприємстві йому пояснили, що у відпустку він повинен обов´язково йти. К. має намір опротестувати це.

Прокоментуйте даний випадок у відповідності до трудового законодавства.

Відповідь:

Загальна норма забороняє заміну відпустки грошовою компенсацією. Проте, ст. 74 Кодексу законів про працю України містить норму, відповідно до якої за «бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше, ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається». Відповідним чином потрібно підійти до розв'язання даного спору.

24.Задача.

Слюсареві заводу «Електрон» м. Полтави Мецгеру було надано додаткову оплачувану відпустку у зв'язку із складанням державних іспитів у Київському політехнічному інституті тривалістю 30 календарних днів. Графік екзаменів для його групи був складений таким чином, що останній екзамен він склав через 25 днів після початку відпустки. Тому на 26-й день відпустки він вийшов на роботу. Однак згодом Мецгер дізнався, що за 5 днів відпустки, коли він перебував на роботі, зарплата йому не нараховувалася. У бухгалтерії пояснили, що ч. 5 ст. 24 Закону «Про відпустки» передбачено грошову компенсацію за бажанням працівника тільки частини щорічної відпустки, а не додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, і тому подвійної оплати невикористаної частини відпустки, наданої для складання державних іспитів, бути не може. Чи правильне рішення прийнято бухгалтерією? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідь:

Додаткова оплачувана відпустка у зв'язку з навчанням має суворе цільове призначення. Тому, якщо мети досягнуто достроково, працівник повинен вийти на роботу до закінчення цієї відпустки, інакше це було б порушенням трудової дисципліни. В такому випадку і робота повинна оплачуватися. Адже в законі не сказано, що відпустка надається до певної кількості днів, а точно вказується її тривалість.

25.Задача.

Визначіть: о котрій годині найпізніше повинен закінчитися робочий день у суботу, якщо робочий день у понеділок починається о 8 годині.

Відповідь:

Задача стосується щотижневого безперервного відпочинку. Відповідно до ст. 70 Кодексу законів про працю України тривалість «щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години». Тобто при даній умові робочий день у суботу має закінчитися не пізніше 14-00 год.

26.Задача.

Працівник А. подав заяву про звільнення з підприємства 1 березня. 15 березня він був запрошений до директора заводу, який повідомив, що його буде звільнено 28 березня, тому що заява потрапила до директора лише напередодні. Крім того, він зажадав від А, щоб той вказав у заяві причини свого звільнення, А. відмовився виконати цю вимогу та зажадав негайного звільнення. Хто правий у цій ситуації?

Відповідь:

Ситуація стосується звільнення працівника з роботи за власним бажанням. Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України, працівник «має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні». При цьому, заяву робітник може подати не лише безпосередньо власнику, директору, а й іншому представникові адміністрації (майстру, начальнику цеху, працівникові відділу кадрів, канцелярії тощо). Коментуючи цю норму, слід зазначити, що для забезпечення своїх прав бажано, подаючи заяву, отримати розписку про її отримання відповідною службовою особою із зазначенням дати отримання. Дії ж директора щодо затримання звільнення після закінчення вказаного у законі строку є протиправними. Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України «власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок...»  Вимога про позначення причин звільнення не ґрунтується на законі і може бути лише побажанням, а не обов'язковою вимогою адміністрації. Отже, вимоги А. правомірні і мають бути виконані. У разі невиконання вимог, А. може припинити свою роботу та звернутися до комісії з трудових спорів та або суду з вимогою сплатити йому середній заробіток за час затримки звільнення, тобто вимушеного прогулу до моменту отримання ним трудової книжки.

27.Задача.

Василь Денисенко 20 років працював на міському меблевому комбінаті. Рішенням облдержадміністрації підприємство з цього міста було передислоковане в сусіднє, бо останнє має вихід на залізницю, що підвищує рентабельність виробництва. Денисенко відмовився від переведення на роботу в сусіднє місто й адміністрація видала наказ про його звільнення. Прокоментуйте даний випадок у відповідності до трудового законодавства.

Відповідь:

П. 6 ст. 36 Кодексу Законів про працю передбачає в разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством звільнення цього працівника з ініціативи адміністрації.

28.Задача.

20-річна Наталка працює у перукарні і втретє намагається вступити на стаціонарне навчання до ВНЗ. Нарешті їй пощастило: 28 серпня вона одержала повідомлення про зарахування до ВНЗ і виклик з'явитися на заняття 1 вересня. Директор перукарні, прочитавши заяву Наталки, сказав, що згідно закону попередження про звільнення робиться за два тижні і тому від дня подання заяви вона мусить відпрацювати два тижні, а директор за цей час знайде їй кваліфіковану заміну. Хто з них припустився помилки? Чи є законні шанси у Наталки отримати 1 вересня студентський квиток?

Відповідь:

Два тижні - це загальне правило, але воно застосовується не завжди. Закон передбачає, що в разі, коли причиною звільнення є зарахування до навчального закладу, то роботодавець зобов'язаний звільнити працівника у строки, визначені в його заяві, тобто одразу.

29.Задача.

У магазині «Світ комп'ютерів» працювали інженером З. та менеджером Н. 10 вересня вони подали заяви про звільнення за власним бажанням. З. просить звільнити її з 23 вересня, бо така умова поставлена перед нею на новому місці роботи, Н. звільняється у зв'язку з переведенням до нового місця служби її чоловіка-офіцера, просить звільнити її з 19 вересня. Адміністрація видала наказ про звільнення їх з роботи 24 вересня. Чи права адміністрація у цьому випадку?

Відповідь:

Йдеться про звільнення працівників за власною ініціативою. У загальному випадку згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України при звільненні за ініціативою працівника (за власним бажанням) встановлюється двотижневий строк попередження адміністрації про наступне звільнення, скорочення цього строку можливе лише за взаємною згодою адміністрації та працівника. Але в разі звільнення за власним бажанням з поважних причин, адміністрація повинна звільнити працівника у той строк, про який він просить. До таких причин, зокрема, належить звільнення у зв'язку з переведенням на нове місце служби чоловіка-офіцера. Таким чином, адміністрація зобов'язана звільнити Н. у строк, про який вона просить - 19 вересня. Причини звільнення З. не належать до поважних, тому її може бути звільнено 24 вересня, тобто через два тижні після попередження, зменшення цього строку можливе лише за згодою адміністрації.

30.Задача.

Тетяна працює касиром на заводі. Вранці, коли вона збиралася на роботу, до неї без попередження приїхала подруга з іншого міста. Тетяна вирішила до обіду залишитися вдома і на завод прийшла замість восьмої ранку о десятій. Подруга залишилася вдома, з роботи Тетяна пішла на дві години раніше. Наступного дня Тетяну було звільнено за прогул. Тетяна говорить, що це не прогул, адже вона в цей день працювала, просто дещо запізнилася і трішечки раніше пішла з роботи. Хто краще вивчив курс «Основи правознавства» - директор чи Тетяна? Відповідь аргументуйте.

Відповідь:

Тетяна не врахувала, що прогулом вважається відсутність на роботі більше трьох годин сумарно протягом робочого дня і тому покарана згідно закону.

31.Задача.

Маргариту Петрівну вже давно не влаштовувало, як вона виглядає і тому одразу після новорічних свят вона вирішила зробити пластичну операцію. Краса вимагає жертв - жінці довелось декілька місяців провести в лікарні, а після виписки тривалий час перебувати вдома на лікарняному. Вийшла на роботу Маргарита Петрівна напередодні Дня Конституції і несподівано одержала «святковий подарунок» - наказ про звільнення. Маргарита Петрівна має намір оскаржити дії адміністрації, бо вважає їх такими, що суперечать Конституції України. Що ви думаєте з цього приводу?

Відповідь:

Роботодавець може розірвати трудовий договір з власної ініціативи, якщо особа більше чотирьох місяців підряд не з'являється на роботі внаслідок тимчасової непрацездатності. (див. Кодекс законів про працю України, ст. 40, п. 5).

32.Задача.

Під час скорочення штатів із двох працівників: спеціаліста 1 розряду Кирпань З.В. та спеціаліста вищого розряду Садовської О.Д., роботодавець залишив Кирпань З.В., так як вона має на утриманні двох дітей, а чоловік тимчасово не працює. Садовська О.Д. подала позов у суд, вважаючи, що вона має переважне  право на залишення на роботі. Яке рішення повинен прийняти суд ?

 

 

Відповідь:

У даній ситуації йдеться про переважне право на залишення на роботі при звільненні з ініціативи адміністрації за скороченням штатів. Відповідно до ст. 42 Кодексу законів про працю України, при «скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці». Оскільки саме Садовська О.Д. має вищий розряд, то вона має переважне право на залишення на роботі. Суд повинен прийняти саме таке рішення.

33.Задача.

Приватний підприємець Савченко С.П. у звязку з скрутним фінансовим становищем змушений був звільнити двох найманих працівників. Він попередив їх, щоб з найближчого понеділка не виходили на роботу. Чи правомірно вчинив підприємець?

Відповідь:

Приватний підприємець вчинив неправомірно. Відповідно до ст. 49-2 Кодексу законів про працю України про «наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством».

34.Задача.

1 вересня М. подав заяву про звільнення за власним бажанням. Але 12 вересня він звернувся до старшого менеджера та повідомив, що змінив своє рішення та вирішив залишитися працювати. Незважаючи на це, 18 вересня його викликали до відділу кадрів і видали розрахунок та трудову книжку із записом про звільнення. М. звернувся до суду з вимогою поновити його на роботі. Яким буде рішення суду?

Відповідь:

Йдеться про звільнення за власним бажанням. Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України, працівник повинен попередити про наступне звільнення за два тижні. Але закон передбачає додаткові гарантії для працівника - якщо після закінчення строку повідомлення (в даному випадку 15 вересня) працівник не залишив роботу та не вимагає звільнення, адміністрація не має права звільнити його згідно з поданою раніше заявою. Отже, адміністрація порушила норми законодавства, суд повинен поновити М. на роботі, при цьому йому може бути присуджено виплату вимушеного прогулу.

35. Задача.

Ч. працювала у санаторії завідуючою складом. Вирішивши перейти на інше місце роботи, вона подала заяву про звільнення за власним бажанням. Адміністрація перевірила наявність майна, яке було доручено Ч., і виявила нестачу деякої кількості речей. У зв'язку з цим адміністрація відмовилася звільнити Ч. та видати їй трудову книжку до того, як вона розрахується із санаторієм за втрачені речі. Чи правильно діяла адміністрація?

Відповідь:

У наведеній ситуації йдеться про дві пов'язані події, які необхідно проаналізувати – звільнення з роботи та матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству. У даному випадку адміністрація порушила законодавство. Вона згідно зі ст. 47 Кодексу законів про працю України, не має права затримувати звільнення та видачу трудової книжки навіть у зазначеному випадку. В разі порушення цієї норми працівник, звільнення якого затримано, має право після закінчення строку попередження залишити роботу та звернутися з позовом про виплату йому заробітної плати за час вимушеного прогулу. Шкода ж, завдана діями Ч., має бути відшкодована. Якщо Ч. відмовляється відшкодувати збитки добровільно (ст. 130 Кодексу законів про працю України), адміністрація має право звернутися з позовом до суду з метою покриття нестачі (ст. 136 Кодексу законів про працю України), а у разі наявності ознак злочину адміністрація зобов'язана повідомити про це компетентні органи для порушення та розслідування кримінальної справи.

36.Задача
25 серпня 2008 р. слюсар Борис подав заяву про розірвання трудового договору з 8 вересня 2008 р. Роботодавець погодився звільнити Бориса з 1 вересня. Останній не заперечував. Однак, у зв’язку з певними обставинами 29 серпня Борис передумав розривати трудовий договір із роботодавцем і звернувся до роботодавця із письмовою заявою, у якій відкликав свою попередню заяву. У відповідь роботодавець заявив йому, що оскільки він дозволив Борису розірвати трудовий договір із підприємством до закінчення строку попередження, то, це означає, що трудовий договір припиняється за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП). Анулювання такої домовленості може мати місце лише за взаємної згоди про це роботодавця і працівника. Оскільки цього не сталося, 1 вересня 2008 р. трудовий договір було розірвано з Борисом за п.1 ст. 36 КЗпП. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Сама собою згода роботодавця задовольнити прохання працівника про розірвання трудового договору до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір має бути припинено за п.1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін спеціально про цю підставу припинення трудового договору. Як видно з умов задачі, такої домовленості не було. Тому щодо розірвання трудового договору у даному випадку застосовуються правила ст. 38 КЗпП (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника). Оскільки до закінчення не тільки строку попередження, а ще до настання дня, коли власник мав видати наказ про звільнення Бориса, останній відкликав свою заяву, роботодавець не мав права звільняти працівника. Тому звільнення є незаконним і Борис вправі звернутися з позовом до суду про поновлення на роботі.

37.Задача
25 серпня 2007 р. Валентина подала власнику магазину «Мальвіна» Дмитру заяву про прийняття на роботу в якості продавця. Наказ про її прийняття на роботу Дмитром видано не було, але за усною домовленістю зарплата Валентини мала становити 600 грн. у місяць. Пропрацювавши місяць без вихідних Валентина почала вимагати звірки та ревізії. Її вимога була задоволена. Ревізорами було складено акт про відсутність недостачі. Після проведеної ревізії Валентина віддала ключі від магазину, оскільки з нею не було укладено договору про працевлаштування і нічого не було заплачено за пропрацьований період. Через тиждень після цього до Валентини прийшов Дмитро і повідомив її про виявлену недостачу у розмірі 1500 грн. та поставив вимогу про покриття недостачі. Валентина це зробити відмовилась. Ще через два дні Дмитро подзвонив Валентині і заявив, що якщо не буде внесена сума недостачі в розмірі 3000 грн., то буде спалена її хата, а малолітня дочка вбита. На другий день Дмитро підпалив Валентині сарай. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь:
Між Валентиною і Дмитром виникли трудові відносини. Це пояснюється тим, що відповідно до ст. 24 КЗпП трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження про прийняття на роботу не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Було порушено право Валентини на відпочинок, бо законодавство не допускає можливості роботи без вихідних протягом місяця. До того ж відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата повинна виплачуватися не рідше як два рази на місяць. З боку Дмитра мало місце скоєння злочину передбаченого ст. 173 (грубе порушення угоди про працю шляхом обману). Об’єктом цього злочину є право на працю. Потерпілою від цього злочину є Валентина. З об’єктивної сторони злочин виявляється у грубому порушенні угоди про працю шляхом обману. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Суб’єктом злочину є власник магазину Дмитро. Крім того дії Дмитра підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 189. Основним об’єктом цього злочину є право власності. Об’єктивна сторона полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна. Її обов’язковою ознакою є спосіб вимагання – погроза заподіяння шкоди потерпілому. Із суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом, корисливими мотивом і метою. Суб’єктом злочину є будь-яка особа, що досягла до вчинення вимагання 14 років. 
У зв’язку з тим, що Валентина не погодилася виконати вимогу і Дмитро внаслідок цього реалізував свою погрозу, його дії мають бути кваліфіковані також за ч. 2 ст. 194 (умисне знищення майна, вчиненого шляхом підпалу). Безпосереднім об’єктом цього злочину є відносини власності з належності матеріальних благ. Предметом злочину є майно, об’єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах (при умові, що вартість знищеного об’єкта є такою). Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 14-ти річного віку.

 

 

Земельне  та житлове право

1.Задача
У грудні 2008 року громадянин України Тодика виїхав на постійне проживання за кордон і у тому ж місяці був прийнятий до громадянства Угорщини. В Україні у нього залишилося 0,5 га сільськогосподарських угідь, які він у 2007 році здав у оренду. Відповідний договір він уклав з орендарем ще на 2 роки, однак представник органу місцевого самоврядування попередив Тодику про те, що він, як іноземний громадянин не може володіти земельною ділянкою сільськогосподарського призначення і тому ця ділянка підлягає відчуженню. Тодика з цим не згоден, оскільки про це прямо не зазначено у земельному законодавстві. Вирішіть спір.
Відповідь:
Дійсно, у земельному законодавстві України ніде не зазначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть перебувати у власності іноземних громадян. Однак у пункті 4 статті 22 Земельного кодексу зазначається, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземним громадянам. Очевидно, що ця норма підлягає поширювальному тлумаченню, тобто такі землі не можуть не тільки передаватися, а й перебувати у власності іноземних громадян, якщо раніше вони були їх власниками, як громадяни України. Щодо відчуження цих земель слід застосувати аналогію закону (пункт 4 статті 81 Земельного кодексу). Тобто на протязі року після прийняття Тодики до громадянства Угорщини, його земельна ділянка підлягає відчуженню так само, як підлягають відчуженню землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами.

 

2.Задача.

Студентка 3 курсу державного університету Оксана проживає протягом 5 місяців в орендованій квартирі, але останні 6 тижнів не сплачує за житло. Господарка квартири, громадянка Н., прийшла до Оксани, і почала вимагати від неї негайно звільнити помешкання, тому що дівчина не виконує умови договору. Консультація для студентки.

Відповідь:

Дії господарки квартири неправомірні.

 

 

 

Рівності

 

1. Доведіть рівність: (А + Б + В) : Г = Ґ х Д +1, де

А – міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на А годин. (Закон України «Про міліцію», ст. 11).

Б – суддя Конституційного Суду України призначається на Б років без права бути призначеним на повторний строк. (Конституція України, ст. 148.)

В – вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше як через В (діб) з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. (Кримінально-процесуальний кодекс України, ст. 404.)

Г – кількість видів вироків, які можуть прийняти суди. (Кримінально-процесуальний кодекс України, ст. 327.)

Ґ – міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до Ґ годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання. (Закон України «Про міліцію», ст. 11)

Д – нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом Д місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість. (Закон України «Про нотаріат «, ст. 3).

Відповідь:

А = 20; Б = 9; В = 3; Г = 15; Ґ = 5; Д = 4.

2. Розв’яжіть: (необхідно замість букв підставити відповідну цифру)

А : Б + В – Г = Ґ, де

А – мінімальний вік громадян України (у роках), з якого вони можуть створювати політичні партії чи вступати до діючих політичних партій. (Закон України «Про політичні партії в Україні», ст. 6).

Б – мінімальний вік осіб (у роках), які мають право створювати громадські організації. (Закон України «Про об'єднання громадян», ст. 11)

В – мінімальний вік осіб (у роках), які мають право створювати молодіжні та дитячі організації.(Закон України «Про об'єднання громадян», ст. 11)

Г – мінімальний вік осіб (у роках), які можуть бути членами громадських організацій (крім дитячих та молодіжних). (Закон України «Про об'єднання громадян», ст. 12)

Ґ – одна й та ж особа не може бути обрана Президентом більш ніж Ґ строків підряд.(Конституція України, ст. 103).

Відповідь:

А = 18; Б = 18; В = 15; Г = 14; Ґ = 2.

3. Доведіть рівність: А – (Б х В + Г х Ґ) = Д х Ж – ( З + Й) – К, де

А – конституційний склад Верховної Ради України - А народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. (Конституція України, ст.76).

Б –вік (у роках), по досягненні якого громадяни України мають право голосу на виборах і референдумах. (Конституція України, ст.70).

В – строк повноважень народних депутатів (у роках). (Конституція України, ст.76).

Г, Ґ - Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг Г років, має право голосу, проживає в Україні протягом Ґ останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. (Конституція України, ст.103).

Д - вік (у роках), по досягненні якого громадяни України можуть бути обраними депутатами місцевих рад. (Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», ст. 9).

Ж – мінімальна кількість (у %) голосів виборців, від тих, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі, яку повинні подолати політичні партії та блоки для того, щоб одержати депутатські місця у парламенті. (Закон України «Про вибори народних депутатів України», ст. 77).

З - вік (у роках), по досягненні якого громадянина України може бути обрано народним депутатом України. (Конституція України, ст. 76).

Й - вік (у роках), по досягненні якого громадянин України може бути обраним сільським, селищним, міським головою. (Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», ст. 9).

К – громадянин України може бути обраним народним депутатом за умови, що він проживає в Україні протягом останніх К років перед днем виборів. (Конституція України, ст. 76).

Відповідь:

А = 450; Б = 18; В = 5; Г = 35; Ґ = 10; Д = 18; Ж = 5; З = 21; Й =18; К = 5.

4. Доведіть рівність: (А х Б) : ((В + Г) х Ґ) = Д – Ж +2, де

А, Б -  Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як А мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по Б тисяч підписів у кожній області. (Конституція України, ст. 72).

В – набуття громадянства України та вихід з громадянства України дітьми віком з В років може відбуватися лище за їх згодою. (Закон України «Про громадянство», ст. 16).

Г – громадянин України може одночасно перебувати в Г (кількість партій). (Закон України «Про політичні партії в Україні», ст. 6)

Ґ – однією з умов прийняття до громадянства України є безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх Ґ років. (Закон України «Про громадянство», ст. 9).

Д – членом політичної партії може бути лише громадянин України, який досяг Д років. (Закон України «Про політичні партії в Україні», ст. 6).

Ж – вік (роки), з якого громадяни України отримують паспорт громадянина.

Відповідь:

А = 3; Б = 100; В = 14; Г = 1; Ґ = 5; Д = 18; Ж = 16.

5. Доведіть рівність: (А + Б) : В + Г – Ґ = Д : Ж + З + Й, де

А – часткову цивільну дієздатність має фізична особа, яка не досягла А років. (Цивільний кодекс, ст. 31).

Б – повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла Б років і працює за трудовим договором. (Цивільний кодекс, ст. 35)

В – спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом В років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини. (Цивільний кодекс, ст. 47).

Г – строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми спливає через Г років, що відліковуються від дати подання заявки на компонування інтегральної мікросхеми в установленому законом порядку. (Цивільний кодекс, ст. 475).

Ґ – фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом Ґ (роки) в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. (Цивільний кодекс, ст.43).

Д – повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла Д років (повноліття). (Цивільний кодекс, ст. 34).

Ж – загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у термін Ж (роки). (Цивільний кодекс, ст. 257).

З, Й - фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом З років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом Й місяців. (Цивільний кодекс, ст. 46).

Відповідь:

А = 14; Б = 16; В = 5; Г = 10; Ґ = 1; Д = 18; Ж = 3; З = 3;  Й = 6.

6. Доведіть рівність: (А + Б) : В + Г = Ґ – (Д + Ж) : З, де

А, Б - особа, яка досягла А - річного віку має право вільно самостійно пересуватися територією України і відповідно вибирати місце перебування, а з Б – річного віку – самостійно виїздити за межі нашої держави. (Цивільний кодекс, ст. 313).

В - кількість черг спадкування за законом (Цивільний кодекс, глава 86).

Г - для прийняття спадщини встановлюється строк у Г місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (Цивільний кодекс, ст 1270).

Ґ - з Ґ- річного віку  особа, яка потребує медичної допомоги, має право на вибір лікаря та методів лікування відповідно до його рекомендацій (Цивільний кодекс, ст. 284).

Д - покупець має право протягом Д днів з моменту передачі йому непродовольчого товару неналежної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. (Цивільний кодекс, ст. 707)

Ж - вік з якого особа може бути засновником (учасником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами (Цивільний кодекс, ст 32.)

З - особа, яка досягла З років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. (Цивільний кодекс, ст. 1269).

Відповідь:

А = 14; Б = 16; В = 5; Г = 6; Ґ = 14; Д = 14; Ж = 14; З = 14.

7. Доведіть рівність: А х Б : В - Г + Ґ = Д – Ж -З, де

А - адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення А-річного віку. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 12).

Б - позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до Б років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 30).

В, Г - виправні роботи застосовуються на строк до В місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до Г процентів її заробітку в доход держави. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 31).

Ґ, Д – пошкодження таксофонів тягне за собою накладення штрафу в розмірі від Ґ до Д неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 148).

Ж, З - розпивання спиртних напоїв на вулицях, на стадіонах, у скверах, парках, в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволений виконавчим органом відповідної ради, або поява в громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, тягне за собою попередження або накладення штрафу від Ж до З неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 178).

Відповідь:

А =16; Б = 3; В = 2; Г = 20; Ґ = 10; Д = 20; Ж =1; З =5.

8. Доведіть рівність: (А + Б – В) : Г + Ґ = Д х Ж -З, де

А - адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до А діб. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 32).

Б, В - адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до Б років, до осіб, які не досягли В років, до інвалідів першої і другої груп. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 32).

Г, Ґ - ухилення від обстеження осіб, щодо яких є достатні дані про те, що вони хворі на венеричну хворобу, або від лікування осіб, які були у контакті з хворими на венеричну хворобу і потребують профілактичного лікування, продовжуване після попередження, зробленого їм органами охорони здоров’я, тягне за собою накладення штрафу від Г до Ґ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 45).

Д - адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через Д (місяців) з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 38).

Ж, З - неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію» або «Про звернення громадян», тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від Ж до З неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс  України про адміністративні правопорушення, ст. 212-3).

Відповідь:

А = 15; Б = 12; В = 18; Г = 3; Ґ = 5; Д = 2; Ж = 15; З =25.

9. Доведіть рівність: А х Б : В + Г = Ґ х Д - Ж, де

А, Б - доведення неповнолітнього до стану сп’яніння тягне за собою накладення штрафу від А до Б неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 180).

В, Г - жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, тягнуть за собою накладення штрафу від В до Г неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 89).

Ґ - злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків тягне за собою накладення штрафу від Ґ до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або навіть адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 185).

Д - завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб тягне за собою накладення штрафу від Д до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 183).

Ж - якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом Ж (роки) з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. (Кодекс України про адміністративні правопорушення, ст. 39).

Відповідь:

А = 6; Б = 8; В = 3; Г = 7; Ґ = 8; Д = 3; Ж = 1.

10. Доведіть рівність: (А – Б) х В х Г = Ґ : Д, де

А, Б - кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося А років, а за окремі тяжкі злочини з Б років. (Кримінальний кодекс України, ст. 22).

В, Г – давання хабара карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від В до Г років. (Кримінальний кодекс України, ст. 369).

Ґ – штраф, як вид кримінального покарання щодо неповнолітніх застосовується лише тоді, коли вони мають самостійний доход, власні кошти або майно. Його розмір не може перевищувати Ґ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кримінальний кодекс України, ст. 99).

Д – актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше Д років. (Кримінальний кодекс України, ст. 87).

Відповідь:

А = 16; Б = 14; В =2; Г = 5;Ґ = 500; Д = 25.

11.Доведіть рівність: (А + Б) : В х Г = Ґ + Д + Ж + З, де

А - при призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати А років. (Кримінальний кодекс України, ст. 103).

Б – за один і той самий злочин винний не може нести кримінальну відповідальність більше Б (разів). (Кримінальний кодекс України, ст. 2).

В – Кримінальний кодекс України складається із В частин.

Г – доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності, карається обмеженням волі на строк до Г років або позбавленням волі на той самий строк. (Кримінальний кодекс України, ст. 152).

Ґ – злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь Ґ і більше осіб, які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та інших злочинів. (Кримінальний кодекс України, ст. 28).

Д, Ж – зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього карається позбавленням волі на строк від Д до Ж років. (Кримінальний кодекс України, ст. 120).

З – умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значних розмірах, караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до З років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (Кримінальний кодекс України, ст. 225).

Відповідь:

А = 15; Б = 1; В =2; Г = 3;Ґ = 3; Д = 7; Ж = 12; З = 3.

12. Доведіть рівність: А х Б - В + Г + Ґ = Д + Ж, де

А – кількість видів умислу. (Кримінальний кодекс України, ст. 24).

Б, В – умисне тяжке тілесне ушкодження, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, карається позбавленням волі на строк від Б до В років. (Кримінальний кодекс України, ст. 121).

Г – кримінальне покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до Г місяців. (Кримінальний кодекс України, ст. 60).

Ґ – повторність або сукупність злочинів – це вчинення особою більше Ґ злочинів. (Кримінальний кодекс України, ст. 32, 33).

Д, Ж – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), карається позбавленням волі на строк від Д до Ж років. (Кримінальний кодекс України, ст. 187).

Відповідь:

А = 2; Б = 5; В = 8; Г = 6; Ґ = 2;Д = 3; Ж = 7.

13. Доведіть рівність: А – (Б : (В х Г)) = Ґ + Д + Ж, де

А, Б – штраф як вид кримінального покарання визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від А до Б неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини Кримінального кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. (Кримінальний кодекс України, ст. 53).

В - публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом до В неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.  (Кримінальний кодекс України, ст. 338).

Г – кримінальним кодексом передбачено Г ( кількість) видів співучасників. (Кримінальний кодекс України, ст. 27).

Ґ, Д – давання хабара, вчинене повторно, карається позбавленням волі на строк від Ґ до Д років з конфіскацією майна або без такої. (Кримінальний кодекс України, ст. 369).

Ж – виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до Ж (років). (Кримінальний кодекс України, ст.100).

Відповідь:

А = 30; Б = 1000; В = 50; Г =4; Ґ =3; Д =8; Ж =1.

14. Доведіть рівність: А х Б - В + Г = (Ґ х Д – Ж + З) х Є, де

А - втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми карається обмеженням волі на строк до А років або позбавленням волі на той самий строк. (Кримінальний кодекс України, ст.304).

Б, В - довічне позбавлення волі встановлюється за особливо тяжкі злочини і не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до Б років і до осіб у віці понад В років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку. (Кримінальний кодекс України, ст.64).

Г - покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи і встановлюється на строк від одного до Г років. (Кримінальний кодекс України, ст.63).

Ґ - незаконне позбавлення волі або викрадення людини караються обмеженням волі на строк до Ґ років або позбавленням волі на той же строк. (Кримінальний кодекс України, ст.146).

Д, Ж - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, карається позбавленням волі на строк від Д до Ж років. (Кримінальний кодекс України, ст.115).

З, Є - позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від З до Є років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років. (Кримінальний кодекс України, ст.55).

Відповідь:

А = 5; Б = 18; В = 65; Г = 15; Ґ = 3; Д = 7; Ж = 15; З = 2; Є = 5.

15. Доведіть рівність: А х Б + В + Г = Ґ + Д, де

А – покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці і встановлюється на строк від одного до А років. (Кримінальний кодекс України, ст.61).

Б, В - при складанні покарань за сукупністю вироків у виді позбавлення волі, загальний строк покарання не повинен перевищувати Б років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим за цей термін, але не повинен перевищувати В років. (Кримінальний кодекс України, ст. 71).

Г – умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до Г неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. (Кримінальний кодекс України, ст. 125).

Ґ – відкрите викрадення чужого майна (грабіж) карається штрафом від Ґ до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років. (Кримінальний кодекс України, ст. 186).

Д - незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я карається штрафом до Д неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. (Кримінальний кодекс України, ст. 184).

Відповідь:

А = 5; Б = 15; В =25; Г = 50; Ґ = 50; Д = 100.

16. Доведіть рівність: А х (Б + В х Г : Ґ) = Д х (Ж + З), де

А – при звільненні судом від відбуття покарання з випробуванням іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного року до А років. (Кримінальний кодекс України, ст. 75).

Б, В, Г, Ґ - покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від Б місяців до В років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від Г до Ґ відсотків. (Кримінальний кодекс України, ст. 57).

Д – заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до Д років, або позбавленням волі на той самий строк. (Кримінальний кодекс України, ст. 396).

Ж, З - схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від Ж до З років. (Кримінальний кодекс України, ст. 315).

Відповідь:
А = 3; Б = 6; В = 2; Г = 10; Ґ =20; Д =3; Ж = 2; З = 5.

17. Доведіть рівність: А : ( Б + В) + Г х Ґ = Д + Ж – З - Є, де

А - надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і А годин на рік. (Кодекс законів про працю України, ст. 65).

Б - щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як Б (календарних днів) за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. (Кодекс законів про працю України, ст. 75).

В – для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу - не більш як В годин на тиждень. (Кодекс законів про працю України, ст. 51).

Г, Ґ - рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню роботодавцем у Г - денний строк по закінченні Ґ днів, передбачених на його оскарження. (Кодекс законів про працю України, ст. 229).

Д, Ж - при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати Д процентів, а в окремих випадках (крім відрахувань аліментів на дітей та відбування виправних робіт) Ж процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. (Кодекс законів про працю України, ст. 128).

З - забороняється залучати працівників молодше З років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. (Кодекс законів про працю України, ст. 192).

Є - про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше як за Є (місяців) до їх запровадження або зміни. (Закон України «Про оплату праці», ст.29).

Відповідь:

А = 120; Б = 24; В = 36; Г = 3; Ґ =10; Д = 20; Ж = 50; З = 18; Є = 2.

18.Задача.

Доведіть рівність: А : Б х В + Г = Ґ –Д, де

А - тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як А (годин). (Кодекс законів про працю України, ст. 70).

Б – право працівника на щорічну відпустку повної тривалості у перший рік роботи надається після закінчення Б місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. (Кодекс законів про працю України, ст. 79).

В, Г - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в В (місячний) строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в Г (місячний) строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. (Кодекс законів про працю України, ст. 233).

Ґ - за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж, Ґ (календарних днів). (Кодекс законів про працю України, ст. 83).

Д – за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише один з Д (кількість) заходів дисциплінарного стягнення. (Кодекс законів про працю України, ст. 147).

Відповідь:

А = 42; Б = 6; В = 3; Г = 1; Ґ = 24; Д = 2.

19.Задача.

Доведіть рівність: (А - Б) : В – Г х Ґ = Д, де:

А - комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як А чоловік. (Кодекс законів про працю України, ст. 223).

Б – трудові книжки ведуться  на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад Б днів. (Кодекс законів про працю України, ст. 48).

В – працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за В тижні. (Кодекс законів про працю України, ст. 38).

Г - роботодавець має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою не пізніш як через Г (місяців) з дня одержання згоди профкому. (Кодекс законів про працю України, ст. 43).

Ґ – прогулом вважається відсутність на роботі більше Ґ - годин протягом робочого дня. (Кодекс законів про працю України, ст. 40).

Д – роботодавець повинен про наступне вивільнення працівника персонально попередити не пізніше ніж за Д місяці. (Кодекс законів про працю України, ст. 49-2).

Відповідь:

А = 15, Б = 5, В = 2, Г = 1, Ґ = 3, Д = 2.

20.Задача.

Доведіть рівність: А – (Б + В + Г) : Д + Ґ = (Ж + З) : Є, де

А - профком розглядає у А денний строк оґбгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. (Кодекс законів про працю України, ст. 43).

Б, В - строк випробування при прийнятті на роботу, за загальним правилом, не може перевищувати Б місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профкомом - В місяців. (Кодекс законів про працю України, ст. 27).

Г - роботодавець має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою не пізніш як через Г (місяців) з дня одержання згоди згоди профкому. (Кодекс законів про працю України, ст. 43).

Ґ - комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у Ґ - денний строк з дня подання заяви. (Кодекс законів про працю України, ст. 226).

Д - строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати Д (місяців). (Кодекс законів про працю України, ст. 27).

Ж, З - усі особи молодше Ж років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення З (років), щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові. (Кодекс законів про працю України, ст. 191).

Є – кількість видів трудового договору за строками. (Кодекс законів про працю України, ст. 23).

Відповідь:

А= 15; Б =3; В = 6; Г = 1; Ґ = 10; Д = 1; Ж = 18; З = 21; Є = 3.

21.Задача.

Доведіть рівність: А – Б + В = (Г : Ґ) + Д – Ж, де :

А, Б - соціальна відпустка у зв´язку з вагітністю і пологами надається у розмірі А - календарних днів до пологів і Б - календарних днів після пологів. (Кодекс законів про працю України, ст. 179).

В - кількість дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до працівника за кожне порушення трудової дисципліни. (Кодекс законів про працю України, ст. 149).

Г, Ґ, Д, Ж  - працівники, які здобувають освіту без відриву від виробництва, мають право на додаткові відпустки у зв'язку з складанням іспитів у ВУЗі – Г - календарних днів, у основній школі – Ґ - календарних днів, для підготовки та здавання іспитів у ПТУ – Д - календарних днів, для складання випускних іспитів у старшій школі – Ж - календарних днів. (Закон України «Про відпустки», ст. 13-15).

Відповідь:

А = 70, Б = 56, В = 1; Г = 30, Ґ = 10, Д = 35, Ж = 23.

22.Задача.

Доведіть рівність: (А + Б + В) : Г + Ґ = Д + Ж – З – Є, де

А, Б - нічним вважається час з А години до Б  години . (Кодекс законів про працю України, ст. 54).

В - трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваним роботодавцем у випадку нез’явлення на роботу протягом більш як В місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах та непрацездатності, пов'язаної з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. (Кодекс законів про працю України, ст. 40).

Г - працівникам протягом робочого дня надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше Г годин. (Кодекс законів про працю України, ст. 66).

Ґ, Д - розпорядження роботодавця про відшкодування працівником завданих матеріальних збитків має бути зроблено не пізніше Ґ тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше Д днів з дня повідомлення про це працівникові. (Кодекс законів про працю України, ст. 136).

Ж, З – тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років не може перевищувати Ж годин на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - З години на тиждень. (Кодекс законів про працю України, ст. 51).

Є - роботодавець має право перевести працівника строком до Є (місяців) на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха... (Кодекс законів про працю України, ст. 33).

Відповідь:

А = 22; Б = 6; В = 4; Г = 2; Ґ = 2; Д = 7; Ж = 36; З = 24; Є =1.

23.Задача.

Доведіть рівність: А – Б : В – Г = (Ґ +Д) : Ж +З + Є, де

А - поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше А календарних днів. (Кодекс законів про працю України, ст. 79).

Б – за бажанням працівника в обов´язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше Б - календарних днів по догляду за хворим по крові або шлюбу, який потребує постійного стороннього догляду. (Закон України «Про відпустки», ст. 25).

В – число видів матеріальної відповідальності (Кодекс законів про працю України, ст. 132-134).

Г - дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше Г (місяців) з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. (Кодекс законів про працю України, ст. 148).

Ґ, Д - не допускається прийняття на роботу осіб молодше Ґ років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли Д років. (Кодекс законів про працю України, ст. 188).

Ж - особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю Ж (календарних днів). (Кодекс законів про працю України, ст. 75).

З – строк (у роках), протягом якого діє догана. (Кодекс законів про працю України, ст. 151).

Є – у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до Є (місяців). (Кодекс законів про працю України, ст. 34).

Відповідь:

А = 14; Б = 30; В = 3; Г = 1; Ґ = 16; Д = 15; Ж =31; З = 1; Є = 1.