Збірник завдань для підготовки до ЗНО

Про матеріал

У посібнику висвітлено інформацію про структуру, види завдань та вимоги щодо складання ДПА з української мови у формі ЗНО, а також подано зразки відповідних бланків. Крім цього, довідник містить правила і вправи з різних тем та завдання у форматі ЗНО, що допоможуть у підготовці до складання ДПА. Особлива увага приділена власному висловленню як виду завдань із розвитку зв’язного мовлення, надані рекомендації щодо його написання.

Перегляд файлу

І. Вступ

Завдання з української мови скеровані на визначення рівня сформованості основних складових предметної компетентності. Здебільшого перевіряються важливі практичні складові:

правильно вимовляти й писати слова;
відрізняти й доречно використовувати слова з відповідним лексичним значенням;
уживати коректні форми змінюваних слів;
правильно будувати речення;
розставляти розділові знаки;
висловлювати й аргументувати власну позицію тощо.

Для того, щоб отримати оцінку за шкалою від 1 до 12 балів, випускнику потрібно виконати:

завдання 1-33 (українська мова) – бланк А власне висловлення - бланк Б

Завдання тестів ЗНО розроблені відповідно до чинної програми з української мови.

№	Розділи програми	Кількість завдань
1	Фонетика	1
2	Лексика. Фразеологія	5
3	Будова слова. Словотвір	1
4	Морфологія	6
5	Синтаксис	10
6	Стилістика	1
7	Орфоепія	1
8	Орфографія	5
9	Розвиток мовлення	4
	Усього	34

ІІ. Основна частина

ФОНЕТИКА. НАГОЛОС

Фонетика — розділ мовознавства, який вивчає звуковий склад мови.

Голосні звуки Голосних звуків шість: [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Для передавання їх на письмі використовують 10 літер: я, о, у, и, і, е, я, ю, є, ї.

Приголосні звуки

Сонорні

Дзвінкі

Глухі

Тверді

дж

дз

М’які

н’

л’

р’

д’

дз’

з’

т’

ц’

с’

Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари: [б — п], [д — т], тощо (як вони розташовані в таблиці). Не має дзвінкої пари звук [ф].

Літери на позначення всіх сонорних і дзвінких приголосних розташовані в алфавіті до літери о, крім к, глухих — після о, крім р.

Приголосні звуки у певній позиції в слові можуть бути твердими та м’якими або твердими та пом’якшеними.

Приголосні д, т, з, с, л, н, ц, р, якщо далі йдуть ь, і, є, ю, я, стають м’якими (позначаються в транскрипції знаком ` ): зорі [зор'і]_у сіль [с'іл'], лялька [л'ал'ка].

Усі інші приголосні, а саме:

— губні [б, п, в, м, ф]
— шиплячі [ж, ч, ш, дж];
— задньоязикові [ґ, к, х] і гортанний [г];

перед ь ніколи не стоять, а перед і, є, ю, я стають лише пом’якшеними (позначаються в транскрипції знаком ‘):
вітер [в’іте^ир], бязь [б’аз'].

Усі м’які приголосні мають тверді відповідники (як подано в таблиці), крім [й], який завжди м’який.

Фонетична транскрипція

Слово (речення), що транскрибується, береться в квадратні дужки. [музи^ека ].
Літери я, ю, є, ї, ь та апостроф у транскрипції не вживаються.
Подовжені приголосні позначаються двокрапкою: знання [знан:а].
Якщо слово має більше ніж один склад, ставиться наголос.

Алфавіт — сукупність літер, прийнятих у системі будь-якої мови й розміщених в усталеному порядку.

Аа	а	Зз	зе	Оо	0	Чч	че
Бб	бе	Ии	и	Пп	пе	Шш	ша
Вв	ве	Іі	і	Рр	ер	Щщ	ща
Гг	ге	ї ї	ї	Сс	ес	Ьь	м’який знак
Ґґ	ге	Й	йот	Тт	те	Юю	ю
Дд	де	Кк	ка	Уу	У	Яя	я
Ее	е	Л л	ел	Фф	еф
Єє	є	М м	ем	Хх	ха
Жж	же	Нн	єн	Цц	це

Співвідношення звуків і літер Більшість літер позначає один звук. Однак в окремих випадках одна літера може позначати два звуки або кілька літер передають один звук.

Літери	Позначають звуки	Приклади
ї	завжди два звуки [йі]	їжак [йіжак], від'їзд [відйізд]
щ	завжди два звуки [шч]	дощ [дошч], щука [шчука]
я, ю, є	Два звуки [йа] [йу] [йе] : - на початку слова - після голосного - після апострофа - після ь	юнак [йунак] заява [зайава] м'яч [мйач] грильяж [гриел'йаж]
я, ю, є	один звук [а] [у] [е] і м'якість або пом'якшення попереднього приголосного	сяйво [с'айво] бювет [б’увет]
буквлсполуки дж, дз	один звук [дж], [дж], якщо належать до однієї морфеми	джміль [джм’іл'] дзьоб [дз'об]
буквлсполуки дж, дз	два звуки [д] і [ж], [д] і [з], якщо належать до різних морфем	[п’ідзеимел':а]
м'який знак	указує на м'якість попереднього приголосного (не є звуком)	кінь [к’ін']

Основні норми вимови (орфоепічні норми)

Голосні	ненаголошені [е], [и] вимовляємо як е, наблиижене до и [ие]	сестра [сеистра], зима [зиема]
	ненаголошений о вимовляємо як [оу] лише перед складом з наголошеним у або і	кожух [коужух], собі [соубі]
* Приголосні	[д], [т], [з], [с], [л], [н], [ц] перед наступним м'яким або пом'якшеним стають м'якими	честь [чес`т'], цвях [ц'в’ах]
	дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко	стежка [стeжка], гриб [гриб]
	оглушення [г] відбувається в словах легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю та похідних	[лeхко], [вохко], [піхті] [к’іхт`і], [д'охт`у]
	глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко	вокзал [воґзал], просьба [проз'ба]

Складні випадки наголошення

Наголос на 1-му складі:

бОвтати, бУдемо, вІрші, вІльха, вИпадок, врОзліт, грОшей, дОгмат, дОнька, дрОва, жЕвріти, зАгадка, зАмолоду, зОзла, кИдати, кОлесо, кОлія, кУрятина, Олень, нАчинка, пІдлітковий, пОдруга, пОказ, пОмилка, прИповідка, прИчіп, прИятель, рАзом, рЕшето, рЕмінь, рИнковий, рОзвідка, рОсяний, спИна, хАос, цАрина, немає чАсу, цЕнтрнер, щИпці, фОльга, Яловичина.

Наголос на 2-му складі:

абИ де, абИяк, абИколи, аджЕ, анІж, борОдавка, вітчИм, везлА, вимОва, вимОга, генЕзис, граблІ, гуртОжиток, дичАвіти, добУток, допІзна дочкА, експЕрт, жадАний, завдАння, засУха, зокрЕма, зубОжіти, зубОжілий, індУстрія, іржАвіти, квартАл, кінчИти, корОмисло, літОпис, мерЕжа, налИгач, ненАвидіти, новИй, обрУч, оптОвий, отАман, перЕбіг подій, перЕпис, перЕпустка, пізнАння, позАторік, подУшка, покрОва, правОпис, просІка, рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, руслО, фартУх, фенОмен, чорнОзем, чорнОслив, шофЕр, щавЕль.

На 3-му і 4-му складі:

асиметрІя, беремО, болотИстий, бюлетЕнь, бюрокрАтія, валовИй, веретЕно, ветеринАрія, диспансЕр, запитАння, ідетЕ, ідемО, інженЕрія, каталОг, кіломЕтр, кропивА, кулінарІя, металУргія, медикамЕнт, мозолИстий, навчАння, наздогАд, нафтопровІд, некролОг, низинА, одинАдцять, осокА, плугатАр, порядкОвий, псевдонІм, розв’язАння, рукопИсний, сільськогосподАрський, симетрІя, сирокопчЕний, сторінкИ (множина), черговИй, урізнОбіч, урочИстий, щодобовИй, фаховИй, ясинОвий.

Подвійний наголос:

алфАвІт, веснЯнИй, вИсІти, дОговІр, жАлО, зАвждИ, клАдовИще, назАвждИ, пЕрвІсний пОмИлка, правОпИсний, прОстИй, рОзбІр, слІзьмИ.

Два наголоси у словах:

рАботоргІвля, привАтнорабовлАсницький.

Завдання до розділу

1. Звук [д] є в кожному слові рядка

А родина, погода, депутат, молодість

Б здоровий, джаз, одержати, думка

В футбол, сад, дискусія, надписати

Г далина, відійти, домисел, надріз

Д адреса, дзеркало, дріт, відплата

2. Звук [й] є в кожному слові рядку

А ярус, лінія, юність, боєць

Б буря, кальцій, мрія, єдність

В іній, сюжет, більярд, клятва

Г поет, історія, сяйво, юрмитися

Д ювілей, літній, узлісся, в'єтнамець

3. М'який приголосний є в кожному слові рядка

А земля, сідло, місто, вогонь

Б потік, небеса, ряд, яровина

В крамниця, бюро, м'ясо, льон

Г звичай, юрта, таксі, свято

Д лікар, сесія, чітко, діти

4. Кількість звуків і букв однакова в кожному слові рядка

А тьохкає, щемить, гривня, заява

Б щавель, пісня, місяць, любов

В зілля, дзеркало, з'єднати, нюанс

Г щедрість, пам'ять, ячмінь, людина

Д бджола, послання, дев'ять, рядок

5. Звук [з] є в кожному слові рядка

А зустріч, зірка, приказка, Різдво

Б знахідка, слизько, дзвіночок, зона

В фазан, резюме, азимут, вазон

Г береза, з'явитися, в'язати, зрости

Д князь, березень, аналіз, привозити

6. В алфавітному порядку записано всі слова рядка

А. ранок, ракурс, радість, розум

Б обличчя, облік, опера, округ

В мереживо, місяць, морква, молодь

Г палітра, праска, проба, програма

Д тарілка, талант, телефон, тривога

7. Букви я, ю, є позначають по два звуки в кожному слові рядка

А юний, нюанс, браконьєр, єресь

Б зграя, різьбяр, черв'як, мільярд

В ялина, бюджет, п'ять, боснієць

Г кар'єра, ювілей, сузір'я, пюре

Д зв'язок, ярлик, маєток, в'юнець

8. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

А життя, земля, соловей, яблунька

Б єдність, пояснення, юнь, щавель

В крапля, майор, зв'язок, дев'ять

Г контрастний, шлях, долоня, яр

Д джем, листя, щедрість, весняний

9. Наголос на першому складі має кожне слово рядка

А перепел, донька, виголосити

Б спина, бюлетень, сказаний

В позначка, випадок, знаменник

Г цемент, камбала, подруга

Д оцет, живопис, відгомін

10. Наголос на другому складі має кожне слово рядка

А жадоба, байдужий, олень

Б квартал, ознака, русло

В видання, занести, середина

Г шовковий, документ, павич

Д шофер, громадський, бешкет

11. Наголос на другому складі мас кожне слово рядка

А жадоба, байдужий, олень

Б квартал, ознака, русло

В видання, занести, середина

Г шовковин, документ, павич

Д шофер, громадський, бешкет

12. Наголос на третьому складі має кожне слово рядка

А привезти, каучук, чисельник

Б агрономія, сантиметр, поміщик

В кілометр, монолог, дивлячись

Г аргумент, соломинка, чотирнадцять

Д двоскладовий, компроміс, завдання

13. Установіть відповідність між характеристикою приголосних і прикладами слів із цими приголосними

Звуки Приклади

1 усі тверді А Лук’ян, Рогніда, Станіслав

2 усі м’які Б Остап, Маргарита, Емма

3 тверді та м’які В Ілля, Юлія, Лідія

4 тверді та пом’якшені Г Людвіг, Овідій, Сергій

Д Квітослава, Каміла, Віра

14. Установіть відповідність

Характеристика кожного слова рядка Приклади

1 звуків і букв порівну А ящірка, юстиція, щонайщасливіше

2 звуків на один більше, ніж букв Б ялиця, об’єднати, пощастило

3 звуків на один менше, ніж букв В зникають, щастить, писарчук

4 звуків на два менше, ніж букв Г походжають, переймаються, змагання

Д беззаконня, гілляччя, бадьорість

15. Доберіть приклади до кожного випадку наголошення

Місце наголосу Приклади

1 на першому складі А жалісливо, висвітлити, приморозок

2 на другому складі Б зметикувати, попоблукати, праукраїнський

3 на третьому складі В гуртожиток, урочистий, найвиразніше

4 на четвертому складі Г кулінарія, безпринципний, зобразити

Д тваринництво, виходячи, індустрія

2.ОРФОГРАФІЯ

2.1.Вживання апострофа

Апостроф ставиться

Апостроф НЕ ставиться

1. Загальне правило: після губних приголосних б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї :

б’єш, п’ятий, солов’їний, м’ята, Стеф’юк

2. Після префіксів, що закінчуються на будь-який приголосний, перед я, ю, є, ї:

під’їзд, роз’юшити, транс’європейський, об’єднання, від’ємний, роз’яснити, без’язикий

3. Між частинами складних та складноскорочених слів для позначення роздільної вимови, після будь-яких приголосних перед я, ю, є, ї:

дит’ясла, Мін’юст, пів’яблука

4. Після р для позначення роздільної вимови перед я, ю, є, ї:

пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї

5. В імені Лук’ян та його похідних: Лук’янов, Лук’янченко, Лук’янівка тощо

1. Якщо в корені слова перед губним приголосним (б, п, в, м, ф) стоїть ще один приголосний:

мавпячий, цвях, різдвяний, різьбяр, тьмяний

Примітка: якщо перед губним приголосним стоїть р, апостроф зберігається: черв’як, арф’яр, торф’яний.

Якщо інший приголосний, який стоїть перед губним, належить до префікса, апостроф також зберігається:

зв’язок, розв’язувати, розм’якшити

2. Географічні назви, що починаються на пів-, пишуться через дефіс: пів-Європи, пів-Японії. Перед іншими голосними, крім я, ю, є, ї, апостроф не ставимо: піваркуша, півогірка.

3.Після префіксів перед іншими голосними: а, і, е, о, у, а також сполученням йо:

загітувати, безіменний, зекономити, відокремити, зуміти, підйомний

4. У звукосполученнях ря, рю, рє, якщо немає роздільної вимови, а звук р є м’яким:

буряк, буряний, рюмсати, Рєпін.

Завдання до розділу

1.Позначте рядок, в якому в усіх словах потрібно поставити апостроф

А медв...яний, в...язь, дзв...якнути, комп...ютер;

Б п...юпітер, п...юре, краков...як, сузір...я;

В пор...ядність, фотоз...йомка, з...їхатися;

Г пів...яблука, безправ...я, міжгір...я,без...ядерний.

2. Позначте рядок, у якому написання апострофа пояснюється правилом : після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються твердим приголосним

А миш...як, зв...язок, ін...єкція, обов...зок;

Б двох...ярусний, без...язикий, під...їзд, пів...яблука;

В торф..яний, кар..єра, пів...ями, роз...їзд;

Г об...їждчик, від...ємий, розз...явити, роз...ятрити.

3.Усі слова слід писати з апострофом:

А п..ять, р..ябий, моркв..яний, без..язикий,

Б різдв..яний, ін..єкція, зв..язок, Лук..яненко,

В транс..європейський, пів..ялблука, торф..яний,

Г ал..янс, к..ювет, вар..єте, без..ядерний

4. В усіх словах треба ставити апостроф:

А довір..я, львів..янин, верб..я, комп..ютер, в..яз;

Б реп..ях, зв..язок, міжгір..я, сер..йозний, медв..яний;

В зів..янути, помор..яни, різьб..яр, пів..ящика, цв..ях;

Г св..ятковий, Лук..янчук, двох..ярусний, торф..яний, бур..ян.

5. Апостроф пишеться в усіх словах рядка

А. Інтерв…ю, пів…юрти, духм…яний, арф…яр.

Б. Дит…ясла, торф…яний, верб..я, В..ячеслав.

В. Б…юджет, з…являтися, п…єдестал, цв…ях.

Г. Різдв…яний, екстер…єр, бур…ян, подвір…я.

Д. Мін…юст, пан…європейський, трав…янистий, фой…є.

6. Апостроф пишеться в усіх словах рядка

А. П…ятсот, моркв…яний, дзв…якнути, ф…юзеляж.

Б. Миш…як, підрум…ялений, з…являтися, св…ято.

В. Ад…юнктура, любов…ю, інтерв…ю, між…ярусний.

Г. Валер…ян, Лук…ян, солов…їний, різьб…яр.

7. Прочитайте речення

Мати перша в світі навчила любити солов(1)їні ранки, п(2)янкий любисток, духм(3)яну м(4)яту, зелене верб(5)я.

Апостроф треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Д 5

8. Апостроф пишеться в усіх словах рядка

А пів..яблука, марнослів..я, скип..ятити, без..ініціативний

Б львів..янин, підрум..янений, з..являтися, ф..юзеляж

В подвір..я, пан..європейський, р..яжанка, трав..янистий

Г торф..яний, між..ярусний, кон..юнктура, дев..яносто

Д Лук..яненко, Св..ятослав, Мар..яна, Карп..юк

9. Апостроф треба писати на місці обох пропусків у рядку

А п..ять відсотків, б..юджетний кодекс

Б розпочинати кар..єру, св..яткові заходи

В кишеньковий комп..ютер, розв..язати рівняння

Г зар..яджати батарею, громадянське об..єднання

Д опинитися в міжгір..ї, поширити на пів..Ялти

10. Апостроф треба писати на місці обох пропусків рядка

А рел..єф міжгір..я

Б з..їсти пів..яблука

В присв..ятити сім..ї

Г сер..йозний об..єкт

Д люб..язна конс..єржка

11. Апостроф слід писати на місці обох пропусків у рядку

А велике сузір..я, роз..ятрена рана

Б очікувана прем..єра, духм..яна страва

В гарне ім..я, швидкий пор..ятунок

Г досвідчений різьб..яр, високий бур..ян

12. Апостроф на місці пропуску треба писати в усіх варіантах, ОКРІМ
А Не розіб..єш горіха, то не з..їси й зернятка.
Б Хата без рушників — шо сім..я без дітей,
В На чужім подвір..ї і мухи б..ють.
Г Череп..я довше живе, ніж цілий глек.
Д То сніг, то завір..юха, бо зима коло вуха.

13. Апостроф треба писати в усіх словах рядка

А в..їжджати, р..яска, міжбрів..я

Б з..ясувати, олов..яний, реп..ях

В вп..ятьох, цв..яшок, бур..янище

Г багатослів..я, р..ядовий, плем..я

Д бар..єр, плоскогір..я, бр..язкати

14. Апостроф треба писати в усіх словах рядка

А брукв..яний, м..якшати, м..ясний

Б плоскостоп..я, помор..янин, дуб..я

В вар..язький, пір..ячко, розіп..ятий

Г підгір..я, перемир..я, різнобарв..я

Д Мар..янівка, п..ятдесят, кур..ятина

15. Апостроф треба писати в усіх словах рядка

А Слов..яносербськ, зап..ястя, підребер..я

Б підрум..янити, супер..успіх, дев..ятини

В П..ятигірськ, пере..їздити, пустослів..я

Г Б..єлгород, Середземномор..я, зав..язь,

Д Св..ятогірськ, запам..ятати, об..юшити

2.2.Вживання м’якого знака

М’який знак пишеться:

Не пишеться:

1) після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова, складу, середині складу перед о:

вісь, виходьте, виносьте, Грицько, дзьоб, тьохкати і т.д.

2) у словах із закінченнями зький, ський, цький, зькість, ськість, цькість та їх похідних; еньк, оньк, іньк:

Донецький, близькість, рученька, голівонька, тонюсінький

3) після м’якого л перед наступним приголосним: їдальня, ковальський, рибальство; у групах льц, льч, якщо походять від слова із м’яким знаком: ляльці, ляльчин, бо лялька.

4) у родовому відмінку множини після м’яких приголосних: друкарень, робітниць, бажань, кілець тощо

5) в окремих словах-винятках після н перед ч: бриньчати (бо бренькіт), доньчин (бо донька), няньчити, няньчин (бо нянька)

6) у словах іншомовного походження перед сполученням йо після м’яких л, с, н:

Мільйон, батальйон, лосьйон, каньйон

1) після р; б, п, в, м, ф:

кобзар, вірте, ставте, ознайомте та ін.

2) У словах: баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский, порский, різкий та їх похідних: боязкість, різкість, в’язко та ін

3) У групах лц, лч, якщо слова походять від слова без м’якого знаку: балці (бо балка), галці, галченя (бо галка), монголці (монголка), Наталці, Наталчин (бо Наталка).

4) у більшості слів після н перед ж, ч, ш, щ та суфіксами – ство, ськ (ий):

Інженер, зменшити, тонший, Уманщина, кінчик, камінчик, волинський, українство.

5)після д, н, т перед суфіксами –ченко, чук, -чишин:

безбатченко, Панченко, Федченко, Степанчук, Федчишин

7) У більшості слів після пом’якшених приголосних, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: вінця, кінцівка, танцювати, користю, радість

8) Перед сполученням йо після літери р, б, п, в, м, ф: курйоз, серйозний, Воробйов, Соловйов

Завдання до розділу

1. Позначте рядок, в якому в усіх словах потрібно поставити Ь

А мід..., рол..., мен...ший, кін...чик;

Б Мінс...к, сім..., кров..., буквар...;

В Хар...ків, тін..., кобзар...с...кий, нен...чин;

Г бат...ко, бул...йон, кан...йон, с...омий.

2. Визначте рядок, у якому всі слова з м’яким знаком написані правильно А хто-небудь, сопільчин, галці;
Б вишеньці, людськість, льодовий;
В стілчик, не виспавшись, сопілонька;
Г скриньці, топольці, осліньчик.

3. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А Пол..ща, л..вівський, низ..кий, мен..ше
В терноніл..ський, ніч..ка, дяд..ко,бат..ко
В вуз..кий, б’єт..ся, бад..орість, нян..чин
Г біл..ше, Гуцул..шина, київс..кий, піс..ня
Д л..отчик, Уман..щина, їдал..ня, взірец..

4. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А волен..ці, навчаєт..ся, камін..чик
В карпатський, слиз..кий, матусен..ці
В ошукан..ство, сяд..те, мадярс…кий
Г колодяз..ний, лікарен.., азовс..кий
Д винос..те, поділ..ський, заволз..кий

5. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А щиріс..ть, ковал..ський, війс..ковий
Б піднос..ся, виріз..блений, людс..кість
Б розріс..ся, слов’янс..кий, брин..чати
Г кам’янобрід..ський, яблун..ці, кин..те
Д дитин..ці, товарис..кий, кишен..ці

6. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А нян..чин, рибон..ці, кружал..це
Б іран..ський, сторонон..ці, мудрец..
Б промін..ці, чотир..ох, Вас..ці
Г облич.., з’ясуєт..ся, друкарен..
Д тюр..ма, цвірін..кати, годит..ся

7. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А громадян..ство, нян..чити, вишен..ці
Б піт..ма, хвац..куватий, зган..бити
В гордіс..ть, консул..ський, річен..ці
Г корін..чик, виход..те, купал..ський
Д русал..чин, погод..ся, лял..чин

8. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А відчуваєт..ся, черешен..ці, Хар..ків
Б різ..блений, близ..кість, він..чати
В жен..шень, тридцят.., пот..мяніти
Г рибон..ці, Гор..кий, тайван..ський
Д трипіл..ський, турец..кий, хатин..ці

9. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А радомишл..ський, утр..ох, лл..ється
Б свійс..кий, зозул..ці, сторонон..ці
В таріл..ці, хорол..ський, урал..ський
Г помешхан.., весіл.., ірпін..ський
Д сяд..те, в’яз..кість, пот..марений

10. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А голубон..ці, стіл..чик, злаз..те
Б кін..цівка, крад..кома, чист..те
В сіл..ський, наріж..те, дивац..кий
Г молот..ба, глян..тє, п’ятдесят..
Д різ..кість, слиз..кий, шкатул..ці

11. М’який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
А Тет..яна, календар.., громадян..ський
Б передач.., трудівниц.., Вернад..ський
В Ґдан..ськ, поділ..ський, карбован..цем
Г барабан..шик, Ковал..ський, колис..ці
Д Коцюбин..ський, голівон..ці, долин..ці

12. М’який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
А шануєш.., пан..щина, глянец..
Б колос..ся, любов.., памороз..
В міц.., жовч.., астрахан..ський
Г сип..те, тон..ший, корис..тю
Д поліс..кий, мрієш.., пас..мо

13. М’який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
А безсил..ля, постав..те, борот..бист
Б сімдесят.., колодяз..лик, кобзар..
В мистец..кі, північ.., майбут..нє
Г ниточ..ці, повіл..но, славет..ність
Д порад..те, склепін..частий, Сибір..

14. Прочитайте фрагмент поезії
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей
Я питаю в книжок, роззираюс(1) на кожній сторін(2)ці:
Де той рік, де той місяц(3), той проклятий тижден(4) і ден(5),
Коли ми, україн(6)ці, забули, що ми — україн(6)ці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в(7)ється,
І що ми на Вкраїні — таки україн(8)с(9)кий народ,
А не просто населен( 10)ня, як цс у звітах дает( 11)ся,

М’який знак треба писати на місці всіх цифр рядка
А 1, 2, 3, 4, 5, 8
Б 1, 3, 4, 5, 9,11
В 1, 3, 4, 5, 6, 8
Г 2, 5,6, 7,10,11
Д 3, 4, 5, 8, 10, 11

15. У якому рядку всі іменники в давальному відмінку пишуться без знака м’якшення?

А сторін...ці, долон...ці, нен...ці, бал...ці, кізон...ці.

Б сопіл...ці, стеблин...ці, хатин...ці, оболон...ці, циган...ці.

В жін...ці, жмен...ці, авос...ці, Марин...ці, скрин...ці.

Г зозул...ці, лял...ці, нян...ці, зірон...ці, кофтин...ці.

Д долен...ці, тополен...ці, стежин...ці, Ірин...ці, дон...ці.

2.3.Велика літера

А) Всі слова з великої літери

1) Імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська; імена міфологічних істот, божеств, дійових осіб у байках, казках, драматичних творах: Леся Українка, Будда, Мавка, Перун.

2) Астрономічні назви, народні назви сузір’їв та галактик: Велика Ведмедиця, Великий Віз, Чумацький Шлях.

3) Назви сторін світу у складі назв регіонів: Далекий Схід, Західна Україна.

4) Назви релігійних книг, понять, осіб, свят: Біблія, Коран, Син Божий, Різдво.

5) Назви окремих вищих органів державної влади в Україні:

Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України

6) Географічні й топографічні власні назви, назви вулиць, шляхів, каналів, течій, майданів, парків, у складі яких означуване слово не є службовим, а перетворилося на частину назви: Біла Церква (місто), Біловезька Пуща (заповідник), Жовті Води (місто).

Б) Перше слово з великої літери

1) Назви найвищих державних посад України, міжнародних посад: Генеральний секретар ООН, Генеральний прокурор України.

2) Назви автономних областей, округів, областей, районів: Волинська область, Краснодарський край.

3)Назви державних, партійних, громадських установ та організацій України або інших держав: Верховний суд США, Збройні сили України, Національна гвардія України.

4) Назви пам’яток архітектури, замків, храмів:Андріївська церква, Почаївська лавра.

5) Назви міністерств, установ місцевого значення, партій, міжнародних професійних, громадських організацій; академій, інститутів, кінотеатрів, театрів, музеїв: Міністерство освіти і науки України, Львівський обласний відділ охорони здоров’я.

6) Назви історичних подій, епох, війн, революцій, рухів, повстань, свят, знаменних дат: Велика французька революція, Семирічна війна, Перше травня, Новий рік, День учителя, (проте День Незалежності України, Свято Перемоги)

В) Назва – з великої літери, а видове (родове) поняття – з малої

1) Географічні й топографічні власні назви пишуться в великої літери, а службові означення (затока, мис, море, острів, пік тощо) – з маленької: Балканський півострів, Берингове море, гора Говерла, Зелений мис

2) Назви вулиць, шляхів, каналів, течій, майданів, парків – з великої літери, а їхні родові означення (вулиця, парк, шлях) – з малої: Андріївський узвіз, вулиця Сагайдачного, майдан Незалежності.

3) Назви груп або союзів держав, найвищих міжнародних організацій: всі слова – з великої літери, родові означення – з малої: Європейське Економічне Співтовариство, Всесвітня Рада Миру, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Організація Об’єднаних Націй.

4) У назвах орденів з великої літери пишеться початок власної назви, а слово орден – з малої: орден Вітчизняної війни, орден Пошани.

5) Присвійні прикметники, утворені за допомогою суфіксів – ів, їв, - ин, - їн:

Андрієві книжки, Маріїн лист, Тичинине слово, Шевченкові поезії.

Прикметники, що відповідають словосполученням «імені когось», «пам’яті когось»: Нобелівська премія, Шевченківська премія.

Г) З маленької літери

1) Імена та прізвища людей, які вживаються як загальні (узагальнені) назви людей або предметів: донжуан, меценат, робінзон, максим (кулемет), рентген (апарат).

2) Прізвища, якщо вживаються як загальні назви у зневажливому контексті: У таких країнах народжуються нові гітлери.

3) Назви народів, племен, за національною ознакою або місцем проживання: араби, латиноамериканці, поляни, білоруси, киянин, львів’янин.

4) Назви посад, звань, учених ступенів: голова, декан, директор, ректор.

5) Присвійні прикметники, що входять до складу фразеологізмів або наукових термінів: ахіллесова п’ята, гордіїв вузол, езопівська мова.

6) Присвійні прикметники, утворені за допомогою суфіксів – івськ, інськ, - инськ: бальзаківські традиції, франківські сонети, шевченківський стиль

Завдання до розділу

1. З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві

А Є(е)вропейський С(с)оюз

Б 3(з)апорозька С(с)іч

В В(в)ерховна Р(р)ада

Г О(о)рганінація О(о)б’єднаних Н(н)ацій

Д Р(р)іздвяні С(с)вята

2. З великої літери треба писати прикметник словосполучення
А І(і)удин поцілунок
Б А(а)хіллесова п’ята
В С(с)имоненкова поезія
Г Б(б)альзаківський вік
Д Ш(ш)експірівські сонети

3. З великої літери треба писати прикметник словосполучення
А Ш(ш)евченківська земля
Б Ш(ш)евченківська премія
В Ш(ш)евченківський стиль
Г Ш(ш)евченківська тематика
Д Ш(ш)евченківська епоха

4. У якому рядку допущено помилку (орфограма – „Велика літера”)?

А Квітка-Основ’яненко, Шевченківська конференція, Першотравневий парк,

Чумацький Шлях, франківські рукописи.

Б Північний полюс, вулиця Ярославів Вал, автомобіль „Волга”, журнал „Мовознавство”, трипільська культура.

В Велика Ведмедиця, Президент України, Ярослав Мудрий, Леся Українка, народна артистка України.

Г професор, Всесвітня Рада Миру, декан біологічного факультету, скіфи,

Народний Рух України.

Д Чорне море, Південне Полісся, Велика Вітчизняна війна, Хабаровський

край, Волинська область.

5. Правил уживання великої літери дотримано в рядку

А сесія Івано-Франківської обласної Ради

Б Постанова Кабінету Міністрів України

В Міжнародний комітет Червоного хреста

Г Кримська астрофізична обсерваторія

Д кафедра Новітньої історії України

6. У якому рядку допущено помилку (орфограма – „Велика літера”)?

А Михайло Драгоманов, проспект Перемоги, Велика Ведмедиця, депутати Київської міськради, генерал.

Б черкаські вулиці, газета „Нова доба”, Андріївська церква, русалка, курорти Закарпаття.

В Китайська Народна Республіка, автомобіль „Волга”, жоржина, князь, Міжнародний жіночий день.

Г Хабаровський край, ректор університету, Нептун, Мурзик, Софійський собор.

Д усі варіанти правильні.

7. Орфографічну помилку (велика — мала літера) допущено в рядку

А Миколин ноутбук, Миколаївська область

Б прокрустове ложе, булгаківський стиль

В київські каштани, Київський метрополітен

Г гоголівський гумор, шевченківські свята

Д Святогірська лавра, монастирська будівля

8. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступну власну назву).

(1)Софія Київська і (2)Золоті Ворота княжого міста, (З)Видубицький монастир і (4)Києво-Печорська лавра з (5)Успенським собором — усе це духовні символи національної історії та культури.

Помилку допущено в написанні власної назви, позначеної цифрою

А1

Б 2

В З

Г 4

Д 5

9. Правил уживання великої літери дотримано в рядку
А Міністерство оборони України, Президент України
Б Декларація прав людини, орден Княгині Ольги
В Українська православна церква, вербна неділя
Г Конституційний Суд України, День Шахтаря
Д Голова Верховної Ради України, епоха Бароко

10. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А Версальський мир, святкування Івана Купала
Б Збройні сили України, сузір’я «Великий Віз»
В Свято Воскресіння Господнього, князь Олег Віщий
Г Донецький Національний університет, майдан Свободи
Д «Кирило-Мефодіївське» братство, епоха середньовіччя

11. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А вулиця «Гоголівська», станція метро «Олімпійська»
Б вулиця Ярославів вал, Генеральний прокурор України
В Палац урочистих подій, Національний Банк України
Г Інститут української мови, Південно-Західна залізниця
Д газета «Україна молода», будинок Дитячої творчості

12. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А храм Різдва Пресвятої Богородиці, Унівська Лавра
Б місто Біла Церква, Товариство Екологів України
В народний депутат України, королівство Швеція
Г Державний Прапор України, Свято рідної мови
Д станція «Здолбунів», страхова компанія «Оранта»

13. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А кондитерська фірма «Рошен», Бог Посейдон
Б видавництво «Глобус», держава Київська русь
В Сократова мудрість, «Володимирський» собор
Г Трипільська культура, Прем’єр-міністр України
Д фрегат «Гетьман Сагайдачний», князівна Либідь

14. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А Кавказький хребет, Карпатські гірськолижні траси
Б Українська академія друкарства, Будинок Актора
В кав’ярня «Золотий дукат», Лівадійський палац
Г Бережанська гімназія, селище Зелена діброва
Д «Південний» вокзал, Краснодарський край

15. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в реченні
А Після огляду мистецьких шедеврів Лувру нас запросили на пішохідну екскурсію «Єлисейськими Полями».
Б Минулого року я став студентом Львівського національного університету імені Івана Франка.
В Біля самого підніжжя Говерли, там, де бере свій початок норовлива річка Прут, розташований пансіонат Заросляк.
Г Із Сімферополя ви за півтори години можете легко дістатися Південного Берега Криму.
Д «Історичний музей» — одна з центральних станцій «Харківського метрополітену» — має виходи; до Бурсацького узвозу та площі Конституції.

2.4. Правопис слів іншомовного походження

Щодо деяких базових тем орфографії (подвоєння приголосних, написання апостофа, м’який знак та ін.) для слів іншомовного походження існують деякі спеціальні правила, що відрізняються від правил для слів слов’янського походження.

А) Подвоєння приголосних

Відбувається

У винятках, які треба запам’ятати: Аннали, бонна, брутто, ванна, мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна (панночка), пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.

При збігу приголосних префікса й кореня, якщо у мові вживається й слово без цього префікса: (Сюрреалізм (реалізм), апперцепція (перцепція), інновація(новація), ірреальний (реальний), контрреволюція (революція), імміграція (міграція) – проте еміграція (префікс е). Винятки: анотація, конотація (слово нотація далеке за змістом).

Назви окремих країн та міст: Андорра (так само андоррський), Марокко (марокканець), Яффа (яффський), Голландія, Калькутта, Міссурі, Ніцца
Окремі імена та прізвища: Джонні, Мюллер, Руссо, Шиллер та ін.

Не відбувається

У більшості випадків. У більшості загальних назв іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: Акумуляція, бароко, бравісимо, гуни, інтермецо, лібрето, шасі, окупація і т. д.

Б) Передача голосних звуків

И, і чи ї?

Пишемо «и»

Головне правило: у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р (правило дев’ятки) (де ти з’їси цю чашу жиру?) перед наступним приголосним: Директор, текстиль, марксизм, цистерна, режим, речитатив, ширма, бригада

У географічних назвах із кінцевими – ида, - ика: Атлантика, Флорида, Корсика

У географічних назвах після дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Лейпциг, Чилі

У географічних назвах у сполученні – ри перед приголосним: Британія, Мадрид, Крит (але Австрія, Ріо-де-Жанейро, бо далі йде голосний)

Пишемо «і»

Після будь-яких приголосних перед голосним (голосний скасовує правило дев’ятки): Артеріальний, діалектика, індустріалізація, акція, аксіома, тріумф

на початку слова: інтернаціоналізм, Іспанія

У географічних назвах у кінці слова: Замбезі, Капрі, Міссісіпі, Сочі

У більшості випадків після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н (що не входить до «дев’ятки») перед наступним приголосним: Бізнес, пілот, академік, логічний, кілограм, архів і т. п.

У складних словах такого типу: Новоірландський, безідейний, дезінтеграція, розіграш

Пишемо «ї»

Після голосного в корені слова: Мозаїка, прозаїк, індуїст, Енеїда, Каїр

У чи ю?

У словах, запозичених із французької, після ж, ш пишемо у, а не ю:

Брошура, журі, парашут, також парфуми, парфумерія.

Е чи є?

Пишемо є

Після апострофа, ь, і, е: Бар’єр, Готьє, конвеєр, феєрверк, пацієнт

Так само траєкторія

Пишемо е

Проект, проекція

В) Апостроф

Пишеться

Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я, ю, є, ї: Інтерв’ю, прем’єр, к’янті, миш’як, Іх’ямас, Барб’є, Ф’єзоле, Руж’є, Рейк’явік.

Після префіксів іншомовного походження перед я, ю, є, ї Ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.

Відсутній

Перед йо: курйоз, серйозний

Якщо я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед я, ю (немає роздільної вимови): Бюджет, бюро, пюпітр, фюзеляж, кювет та ін.

Г) М’який знак

Пишеться

Може з’являтися після д, т, з, с, л, н у таких випадках:

перед я, ю, є, ї, йо: кондотьєр, конферансьє, ательє, мільярд, бульйон, каньйон, лосьйон, мільйон, віньєтка, Готьє, Мольєр, Ньютон (проте ад’ютант, кон’юнктура – після префіксів іншомовного походження ставимо апостроф).

у кінці окремих слів: магістраль, Базель, Рафаель, Булонь (проте метал, Суец тощо)

Відсутній

Перед я, ю якщо вони позначають сполучання пом’якшеного приголосного зі звуком а, у (нема роздільної вимови): Мадяр, малярія, нюанс, тюль, Аляска та ін.

Після р перед йо: Курйоз, серйозний

Завдання до розділу

1. Літеру и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
А в..мпел, Корс..ка, патр..от
Б к..шлак, Грец..я, к..парис
В Корд..льєри, граф..н, Кр..т
Г ліценз..я, ск..пидар, сп..рт
Д ц..стерна, М..лан, б..зон

2. Подвоєння літер на місці пропуску відбувається в усіх словах рядка
А Апол..он, ан..али, тон..а
Б Філіппіни, одіс..ея, кол..егія
В От..ава, брут..о, артил..ерист
Г Лозан..а, колон..а, пан..а
Д Коп..енгаген, пен..і, імміграція

3. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
А пас..ажир, новел..а, нет..о
Б компрес.., агрес..ор, трас..а
В бестсел..ер, каравел..а, Ніц..а
Г шас..і, бул..а, фортис..имо
Д тун..ель. Рус..о, імпрес..аріо

4. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
А рал..і, проф..есор, ап..ерцепція
Б Пікас..о, кор..еспондент, піц.,а
В папарац..і, суф..ікс, іл..юстрація
Г одногруп..ник, беладон..а, пан..а
Д ак..редитація, інтел..ект, Джульєт..а

5. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
А трол..ейбус, ан..али, дис..идент
Б одіс..ея, ан..али, баронес..а
В мес..а, конт..розвідка, хоб..і
Г діаграм..а, апел..яція, буд..изм
Д режис..ер, грам..атика, ел..егія

6. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
А брут..о, кон..отація, колон..а
Б іл..юмінація, ім..ітація, бон..а
В епіграм..а, ал..ергія, мас..они
Г ус..урійський, бар..икади, комісія
Д кол..екціонер, і..радіація, міс..іонер

7. Апостроф на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка
А к..янті, кон..юнктура, П..ємонт
Б валер..яна, ридик..юль, вар..єте
В прем..єра. Барб..юс, ар..єргард
Г круп..є, Х..юстон, М..юнхен
Д ад..юнкт, манік..юр. В..єтнам

8. Апостроф на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка
А кутюр..є, Олів..є, грав..юра
Б мар..яж, м…юслі, Рейк..явік
В п..єдестал, деб..ют, комп..ютер
Г диз..юнкція, об..єктив, б..юст
Д кеш..ю, Монтеск..є, екстер..єр

9. Апостроф на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка
А кр..юшон, кур..єр, Монтеск..є
Б кастан..єти, Лавуаз..є, кар..єр
В сомел..є, Руж..є, Д..Артаньян
Г дез..інфекція, ад..юнкт, об..єкт
Д інтер..єр, п..єса, О..Коннейль

10. НЕМАЄ орфографічних помилок у варіанті
А фіеста, єпископ, парфуми
Б етикет, кутюрьє, Стелла
В брошура, шприц, ілюзія
Г парфумерія, діез, фейєрія
Д жульєн, парашют, фойє

11. НЕМАЄ орфографічних помилок у варіанті
А сюіта, Пакистан, гіпотеза
Б капюшон, пінцет, спанієль
В хоббі, фельєтон, Вавилон
Г сюрреалізм, одісея, дуель
Д Жуль, дезинформація, еклер

12. НЕМАЄ орфографічних помилок у варіанті
А за кілька миль від Бона
Б дивовижна архитектура Марокко
В віллу прикрашає статуя Афродіти
Г президентський палац у Талінні
Д античне й бароккове мистецтво

13. Орфографічну помилку допущено в рядку
А експериментальний парашут
Б джинсовий піджак
В бразильський телесеріал
Г політика індустріалізації
Д дезинтеграційна ідеологія

14. У якому рядку допущено помилку в написанні слова іншомовного походження?

А гаубиця, вакцина, критерій, візаві, біатлон.

Б версифікація, баритон, біжутерія, імбир, олімп.

В більярд, епілог, монітор, пікет, імунітет.

Г експедиція, дезинформація, дисонанс, асиметрія, кондиціонер.

Д віскоза, єпископ, кліше, піраміда, дирекція.

15. У якому рядку допущено помилку в написанні слова іншомовного походження?

А перспектива, олімп, баритон, більярд, барикада.

Б еквівалент, версифікація, Ватікан, експедиція, Флорида.

В шилінг, гастрит, віртуоз, Корсика, Тибет.

Г гарнір, логіка, мілітаризм, бацили, інерція.

Д піанісимо, галіфе, вакцина, геній, мінімум.

2.5.Правопис складних слів

Складні іменники (основні правила)

Пишуться разом:

1) утворені за допомогою сполучного голосного о, е: чорнозем, зорепад, водогін.

2) слова, першою частиною яких є слова іншомовного походження: авіа, аудіо, агро, відео, екстра, кіно, макро, мікро, моно, радіо, супер, стерео, біо тощо: авіарейс, відеорепортаж, макроекономіка, радіопередача, супершоу, біопаливо.

3) першою частиною яких є дієслово у формі наказового способу, другою - іменник: горицвіт, перекотиполе, пройдисвіт (але люби-мене), так само прізвища – Убийвовк, Тягнибок та ін.

4) першою частиною яких є числівник, записаний словом: п'ятикласник, сторіччя, двадцятитонка (проте 250-річчя)

5) з першою частиною пiв-, напів-, полу-: пів'яблука, півогірка, напівавтомат, полумисок (проте з власними назвами через дефіс: пів-Японії, пів-Луганська)

Через дефіс:

1) утворені з двох іменників без сполучних голосних: купівля-продаж, інтернет-магазин, хліб-сіль, жар-птиця, козир-дівка, Свят-вечір, стоп-кран, буй-тур

2) з першою частиною віце-, екс -, лейб-, альфа-, бета-, максі-, міні-, міді-, обер-: віце-ректор, екс-президент, максі-програма, міні-спідниця, лейб-офіцер тощо

3) назви складних одиниць виміру: тонно-кілометр, людино-день, кіловат-година

4) назви посад, військових, наукових звань: прем'єр-міністр, генерал-майор, генерал-губернатор, контр-адмірал, унтер-офіцер, член-кореспондент

5) прикладки, що стоять після пояснюваного іменника й виражають ознаку, яку можна передати прикметником: дівчина-красуня, хлопець-богатир, дуб-велетень (але красуня дівчина, богатир хлопець, велетень дуб)

Складні прикметники (основні правила)

Пишуться разом:

1) утворені від залежних між собою слів (між ними не можна вставити сполучник і, походять від словосполучення прикметник+іменник, дієслово+іменник): східнослов'янський (східні слов'яни), лівобережний (лівий берег), кримськотатарський (кримські татари), теплолюбний (любить тепло)

2) до складу яких входять слова мало-, багато, ново-, старо-, давньо-, нижньо, верхньо- тощо: багатоканальний, староукраїнський, давньонімецька

3) де другою складовою є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений (проте трохи вище згаданий, бо є пояснювальне слово)

4) першою частиною яких є числівник, записаний словом: семиденний, двадцятирічний (проте 100-річний, 30-тонний)

Окремо:

Де першим словом є прислівник, що зберігає на собі логічний наголос і не зливається в одне слово з прикметником: Абсолютно сухий, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний, діаметрально протилежний

Через дефіс:

1) утворені від незалежних між собою слів (між ними можна вставити сполучник і): мовно-літературний (мовний і літературний), валютно-фінансовий (валютний і фінансовий), культурно-технічний (культурний і технічний)

2) слова-винятки, написання яких не пояснюється правилом: всесвітньо-історичний, літературно-художній, народно-визвольний, національно-визвольний

3) назви відтінків кольору, смаку та поєднання кольорів: темно-зелений, кисло-солоний, червоно-чорний (але жовтогарячий, червоногарячий, золотогарячий)

4) назви проміжних частин світу: південно-східний, північно-західний

5) слова, у яких перша частина закінчується на – ико (іко): механіко-математичний, історико-культурний

6) з першою частиною військово, воєнно-: військово-спортивний, воєнно-стратегічний (протевійськовозобов’язаний, військовополонений – прикметники, що перейшли до класу іменників)

Cкладні прислівники (основні правила)

Пишуться разом:

1) в більшості випадків – утворені сполученням прийменників із будь-якими частинами мови:

- іменниками (безвісти, вбік, всередині, додому, напівдорозі);

- коротким прикметником (віддавна, догола, замолоду, нарівні);

- числівником (вдвоє, вперше, натроє, удвох),

- займенником (внічию, передусім),

- прислівником (віднині, відтепер, дотепер, назавжди).

Проте від сьогодні, до завтра, на завтра, на потім (від сьогодні починаємо роботу, не відкладайте цього на завтра, на потім).

2) сполученням кількох прийменників із будь-якими частинами мови або кількох основ: навздогін, навкруги, знадвору, спідлоба, нашвидкуруч, мимохідь, натщесерце

3) утворені приєднанням часток аби, ані, де, чи, що, як до різних частин мови: абияк, анітрохи, дедалі, чимало, щодуху, якнайкраще.

Окремо:

1) утворені сполученням прийменника з іменником, частини яких зберігають самостійність значення (між ними часто можна вставити означення): без (мого) відома, без (жодного) жалю, в нагороду, до вподоби, до смаку, за (цим) кордоном, на (наш) вибір, на (одну) мить, на (моє) диво, уві сні, на (превелике) щастя

2) утворені сполученням прийменника в з прикметником чоловічого роду або прийменника по зі збірним числівником: в цілому, в основному, по двоє

3) утворені сполученням двох повнозначних іменників (часто повторюваних) та одного чи двох прийменників: День у день, раз у раз, з дня на день, час від часу, рік у рік, з ранку до вечора, кінець кінцем

Через дефіс:

1) Утворені повторенням одного слова, слів-синонімів, антонімів, сполученням двох прислівників: ледве-ледве, тишком-нишком, часто-густо, не сьогодні-завтра, з діда-прадіда, з давніх-давен, вряди-годи, десь-інде, сяк-так. Будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як

2) З префіксом по, суфіксами -е, -и, -ому, -ему: По-перше, по-нашому, по-українському, по-братерськи, по-латині

3) З частками казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, -таки, -от: Казна-коли, хтозна-як, будь-як, як-небудь, пізно-таки

Завдання до розділу

1. У якому рядку всі слова пишуться через дефіс?

А гори/цвіт, лже/наука, купівля/продаж, пів/аркуша, Нац/банк.

Б астро/прогноз, напів/сон, водо/грай, 80/річний.

В синьо/білий, щастя/доля, людино/день, напів/фабрикат, екс/міністр.

Г пів/Ялти, завод/велетень, південно/західний, стоп/кран, 50/річчя.

Д у всіх рядках.

2. У якому рядку всі слова пишуться разом?

А пів/склянки, фіто/терапія, червоно/щокий, праце/здатний, мікро/елемент.

Б де/небудь, держ/замовлення, вело/спорт, знайшов/таки, дай/но.

В ані/трохи, ніби/то, лейб/медик, хліб/сіль, сон/трава.

Г агро/техніка, зроду/віку, пів/дині, лісо/степ, червоно/білий.

Д ані/трохи, суспільно/корисний, лісо/захисний, взяв/таки, міні/спідниця.

3. Разом треба писати кожне слово рядка
А пів/Болгарії, пів/сотні, напів/притомний
Б напів/темрява, напів/чагарник, пів/Києва
В пів/апельсина, напів/м’який, пів/години
Г пів/біди, пів/Америки, напів/землянка
Д пів/коло, напів/сонний, пів/Туреччини

4. Обидва слова треба писати через дефіс у рядку
А багряно/червоний гори/цвіт
Б небесно/блакитна люби/мене
В духмяно/медвяний звіро/бій
Г загадково/таємничий ломи/камінь
Д сумовито/тривожне перекоти/поле

5. Обидва слова треба писати через дефіс у рядку
А розлого/крислатий дуб/велетень
Б мерехтливо/голубе край/небо
В барвисто/пахучий лісо/степ
Г кисло/солодкий чорно/слив
Д шовковисто/зелений вербо/ліз

6. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А радіо/станція, гідро/механіка, мото/спорт
Б екс/губернатор, біо/кефір, термо/стійкий
В мікро/елементи, міні/програма, авіа/лайнер
Г максі/пальто, кіно/фестиваль, фото/зйомка
Д лейб/медик, супер/яхта, екстра/ординарний

7. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А гамма/промені, термо/регулятор, фото/сесія
Б теле/зірка, міні/автомобіль, стерео/кінозал
В макро/космос, радіо/геологія, унтер/офіцер
Г радіо/альманах, екс/вокаліст, лінгво/кабінет
Д відео/музика, супер/акція, мікро/організми

8. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А конусо/подібний, повно/цінний, казково/пісенний
Б животворно/цілющий, тепло/обмінний, зло/язикий
В соколино/зорий, чисто/сердечний, дрібно/плідний
Г вільно/думний, само/ствердження, кисло/терпкий
Д давньо/грецький, дво/рівневий, серцево/судинний

9. У якому рядку всі слова пишуться через дефіс?

А довго/жданий, хтозна/що, сяк/так, біло/сніжний, кінець/кінцем.

Б вряди/годи, народно/визвольний, яскраво/червоний, пів/Єгипту, казна/де.

В супільно/корисний, любо/дорого, що/разу, ліво/руч, кіно/постановка.

Г перекоти/поле, шеф/повар, вело/трек, науково/технічний, кисло/солодкий.

Д військово/інженерний, екс/президент, мед/працівник, трава /полин, де/який.

10. У якому рядку допущено помилку в написанні складного слова (сполуки)?

А на жаль, півдороги, сінозаготівля, кінодетектив, тепловоз.

Б землетрус, гіпсокартон, народновизвольний, радіотелеграф, псевдопатріот.

В фотопапір, аграрно-сировинний, півколо, Москва-ріка, драмтеатр.

Г чорнозем, в цілому, з давніх-давен, всього-на-всього, шеф-повар.

Д усі варіанти правильні.

11. У якому рядку допущено помилку в написанні складного слова (сполуки)?

А військовополонений, спідлоба, у стократ, перекотиполе, напівсон.

Б ледве-ледве, трудодень, екс-губернатор, півавтобуса, сходознавство.

В західноукраїнський, лікар-еколог, Сапун-гора, металокераміка, півлісу.

Г до вподоби, мікрорайон, сила-силенна, діаметрально-протилежний, щоразу.

Д фотоальбом, драма-феєрія, день у день, прем’єр-міністр, медовар.

12. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка
А світло/блакитний, кисло/молочний, греко/католицький
Б м’ясо/молочний, радіо/передача, науково/технічний
В івано/франківець, південно/західний, екс/президент
Г народно/пісенний, жовто/гарячий, контр/адмірал
Д міні/спідниця, віце/прем’єр, психолого/педагогічний

13. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка
А пройди/світ, генерал/майор, прем’єр/міністр
Б слово/сполучення, хліб/сіль, штаб/квартира
В солоно/гіркий, кіно/стрічка, теле/репортаж
Г контр/атака, льон/довгунець, чар/зілля
Д екс/чемпіон, норд/вест, вагон/ресторан

14. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка
А м’ясо/комбінат, світло/зеленнй, садово/парковий
Б народно/визвольний, радикал/соціаліст, супер/шоу
В телефон/автомат, радіо/сигнал, фізико/географічний
Г кіт/воркіт, бета/промені, індустріально/педагогічний
Д суспільно/корисний, історико/культурний, батько/мати

15. Прочитайте фрагмент (цифри в дужках позначають наступне слово)
Місяць і тепер парубком виходить (1)з/за гір, він і тепер (2)по/під (З)лісом/лісом котиться діжею з тістом. Лише (4)з/поза хмар (5)одна/друга зірочка приглядається до нас дитячими оченятами.

Через дефіс пишуться всі слова, ОКРІМ позначеного
А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5

2.6. Правопис частки «не» з різними частинами мови

Іменник

пишемо разом:

1) якщо іменник без «не» не вживається: невільник, недуга, недотепа;

2) якщо іменник з «не» означає одне поняття: неволя (рабство), неправда (брехня).

пишемо окремо:

1) якщо «не» виражає заперечення значення іменника: Він мені не брат. Він не вчений, а шарлатан.

Прикметник

пишемо разом:

1) якщо без «не» не вживається: невгасимий, негайний;

2) якщо в сполученні з «не» означає одне поняття: невеселий (сумний), несміливий (боязкий). Ця несмілива дівчина йому дуже подобалася.

пишемо окремо:

1) якщо прикметник має пояснювальне слово – займенник або прислівник з часткою ні, або перед ним стоять: далеко, зовсім, аж ніяк. Ні до чого не здатна людина, зовсім не цікава лекція, аж ніяк не приємні спогади, далеко не досконалий твір.;

2) з прикметниками у функції присудка, якщо часткою заперечується ознака: Цей будинок не старий (не є старим).

Дієслово

пишемо разом:

1) якщо дієслово без «не» не вживається: Неволити, ненавидіти, нестямитися, незчутися.

2) якщо частка надає дієслову нового значення: Нездужати (хворіти), непокоїтися (хвилюватися), неславити (ганьбити). Марина нездужала цілий місяць.

3) у складі префікса недо, що означає незавершену дію: Недобачати, недовиконувати, недоїдати, недочувати, недооцінювати. Сашко недочував.

пишемо окремо:

1) У більшості випадків: Не люблю, не працювати і т. п.

2) Не здужати (не змогти), не покоїтися (не бути похованим), не славити (не прославляти) Оксана не здужала виконати завдання з фізики.

3) для заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до: Він не дочув моїх слів.

Дієприкметник

пишемо разом:

1) Якщо є означенням іменника і не має при собі пояснювальних слів: Незакінчена праця, неспростовані факти, нез’ясовані питання.

2) У складі префікса недо, що означає стан, який виявляється в неповній мірі: Недовиконаний, недописаний.

пишемо окремо:

1) Якщо дієприкметник має при собі пояснювальні слова: То була площа, не засаджена квітами. Я відклав досі не дописаний лист.

2) Якщо дієприкметник виступає в ролі присудка: Праця не закінчена (не є закінченою).

Дієприслівник, безособові форми на –но, –то

пишемо разом:

Якщо слово без «не» не вживається: Нехтуючи, нестямившись, незчувшись, ненавидячи

пишемо окремо:

У більшості випадків: Не поспішаючи, не закінчивши. Підлогу не вимито, праці не закінчено.

Прислівник

пишемо разом:

1) якщо без частки не вживається: невдовзі, незабаром, несамовито

2) якщо означає одне поняття: недалеко (близько), недарма (з користю), недурно (добре). Маріїн будинок знаходився недалеко.

пишемо окремо:

1) з підсилювальними прислівниками: не дуже, не зовсім, не цілком, не досить, не можна, не треба. Не можна вибрати Батьківщину.

2) у сполуках: не до вподоби, не до ладу, не до речі.

Займенник

пишемо разом:

Якщо означають одне поняття: Неабихто, неабиякий

пишемо окремо:

Якщо частка виражає заперечення: Не той хлопець, не ти, не інші.

Прийменник

пишемо разом:

Незважаючи на, невважаючи на: Незважаючи на небезпеку, Андрій кинувся рятувати кохану.

Завдання до розділу

1. У якому рядку всі слова з часткою не пишуться разом?

А не/завтра, не/знайомий, не/повернувши, не/года, не/був.

Б не/нависть, не/дописати, не/гарно, не/озорий, не/впізнанний.

В не/далеко, не/вже, не/мовля, не/мічний, не/ми.

Г не/увечері, не/абиякий, не/благонадійний, не/мовчатиму, не/вчителі.

Д не/вблаганний, не/високий, не/сумуючи, не/тут, не/вгавати.

2. У якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо?

А проблеми не/розв’язані, не/виконавши, не/скошена трава, не/озорий лан.

Б ще не/прочитана книга, не/уцтво, говорив не/чутно, не/мічний старий.

В не/забаром весна, не/для нас, не/загартований організм, не/порушно.

Г не/під силу; не/голосно, а тихо; не/помиті вікна; не/питаючи броду.

Д не/до вподоби; не/побачив; ще не/засіяна нива; не/гаючи часу.

У якому рядку допущено помилку на правила написання частки не?

А невпізнанний; не воля, а рабство; незагартований організм; не сьогодні.

Б ще не вимиті вікна; не згадуючи; парк не впорядкований; недописали.

В необхідність; не плутано, а чітко; не вгавати; непитаючи поради.

Г нікуди не кваплячись; вчасно не доглянутий; не вчора; не змовчавши.

Д невисокий чоловік; не погано, а добре; не сказавши правди; немовля.

У якому реченні допущено помилку в написанні частки не?

А Вітряк гуде, мов неспокійна доля (М. Стельмах).

Б А хуртовина не вщухала (М. Коцюбинський).

В Чистенький, чепурненький, він зовсім не мав нахилу до Федькових забав (В. Винниченко).

Г Обидва брати й не думали про те, що весняна крига – зрадлива, не зважить і на те, що вони рятівники (Є. Гуцало).

Д В ногах не має правди (Нар. приказка).

У якому реченні допущено помилку в написанні частки не?

А Буде толк, як безтолоч не розведеться (М. Стельмах).

Б Не женися за дурною славою, бо в безслав’я підеш (М. Стельмах).

В Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко).

Г Працю вчителя ні з чим неможна порівняти (В. Сухомлинський).

Д Бабуся була неписьменною, але без неї, певно, я не став би письменним (О. Гончар).

. У якому реченні допущено помилку в написанні частки не?

А Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї не має нікого, крім тебе (В. Сухомлинський).

Б Твоє недобре слово – подряпина на ніжній тканині душі материнської (В. Сухомлинський).

В Будь-якої пори року приваблює до себе численних гостей це невеличке місто на Черкащині (Г. Коваль).

Г Де співають, там охоче лишайся жити: лихі люди не мають пісень (Ф. Шіллер).

Д Чесна людина ніколи не забуде підписати анонімку (О. Кулич).

7. У якому реченні допущено помилку в написанні частки не?

А Письменник не той, хто багато пише, а той, кого багато читають (М. Генін).

Б Всі ваші зусилля у вихованні будуть марними, поки ви ненавчите своїх вихованців любити поле, птахів і квіти (Дж. Рескін).

В Не треба боротися за чистоту, треба підмітати (І. Ільф).

Г Людині, яка не боїться правди, немає чого боятися брехні (Т. Джефферсон).

Д Наголос падає на склад, а страждає все слово, якщо наголос неправильний (Б. Лєсняк).

8. У якому реченні допущено помилку в написанні частки не?

А У Англії не має ні вічних ворогів, ні вічних друзів, а є тільки інтереси (М. Тетчер).

Б Досвід – учитель, що дуже дорого бере за свої уроки, але краще за нього ніхто не навчить (Т. Карлейль).

В Я не хочу і не можу повірити, що зло – це нормальний людський стан (Ф. Достоєвський).

Г Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову (Л. Костенко).

Д Нічого скаржитись на сусіда, що в нього на даху сніг лежить, якщо ваш поріг не очищений (Конфуцій).

9.У якому реченні допущено помилку в написанні частки не?

А Знайте, що, не списавши кілька сажень чи аршинів паперу, ви не виголосите сильної промови... (П. Пороховщиков)

Б Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш (Є. Сверстюк).

В Важко залякати серце, нічим незаплямоване (В. Шекспір).

Г Річ не в тім, що вони не бачать розв’язання, а в тім, що вони не бачать задачі (Г. К. Честертон).

Д Чиста совість ні брехні не боїться, ні чуток, ні пліток (Овідій).

10. У якому реченні допущено помилку в написанні частки не?

А Слово „завтра” придумано для людей нерішучих і для дітей (І. Тургенєв).

Б Якщо не можеш робити, що тобі подобається, нехай подобається те, що ти робиш (Англійське прислів’я).

В Жодна людина не заслуговує твоїх сліз, а ті, що заслуговують, ніколи плакати не змусять (Г. Г. Маркес).

Г Бійтеся посередностей і нездар: дуже багато зла акумулюють вони (П. Загребельний).

Д Хто невмів цінувати щастя, коли воно було, хай нескаржиться, що воно минуло (Мігель де Сервантес Саавура).

11. Частку не треба писати окремо з наступним словом у рядку

А Не/має лиця на ньому

Б не/одноразово повторювати

В радість не/вимовна

Г не/святі горшки ліплять

Д не/досипати ночей

12. Частку не треба писати окремо з наступним словом у рядку

А ще не/підкорені вершини; не/вивчене питання

Б лан не/засіяний; не/затоплена навесні місцина

В не/опале листя; не/перекладений ніким текст

Г досі не/збудований дім; не/переборне бажання

Д зовсім не/відомий Вороний; не/захищений сад

13. Частку не треба писати окремо з наступним словом у рядку

А плани не/здійснені; не/прогріта сонцем земля

Б не/заплетена, а розплетена коса; не/випитий сік

В не/спростовані нею чутки; не/скопані ділянки

Г не/зважаючи на дощ; ще не/оголошені результати

Д ніким не/порушене питання; не/знайдені скарби

14. Частку не треба писати окремо з наступним словом у реченні
А У польоті, ніким не/бачені, я спрямовую кораблі.
Б Регоче й гримить голубим океаном не/розтрачена радість моя.
В Не/полоханий спокій над Києвом сонним дріма.
Г Хай падають із неба зорі, немов не/зібране зерно.
Д І довгий рік чекають марно рядки не/читаних книжок.

15. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступне слово)
Жертви українського геноциду, (1)не/оплакані й (2)не/полічені діти України, лежать у тисячах братських могил, ніким (З)не/доглянутих, (4)не/рідко без огорожі та хреста, і борги наші перед ними — (5)не/оплатні.

Частку не треба писати разом я усіма словами, ОКРІМ позначеного
А 1
Б 2
ВЗ
Г 4
Д 5

3. СИНТАКСИС

3.1.Загальна класифікація речень

За метою висловлювання

1. Розповідне. Речення, в якому про когось або щось розповідається.

Учора я зустрівся з другом.

2. Питальне. Речення, в якому ставиться питання.

Чому ти сьогодні така сумна?

3. Спонукальне. Речення, в якому є заклик до дії (побажання, наказ, пропозиція до когось), найчастіше використовуються дієслова в наказовому способі або неозначена форма дієслова.

Ходімо ввечері на концерт!

За будовою (кількістю граматичних основ)

1. Просте.

Речення в якому є тільки одна граматична основа (підмет та присудок).

Я повертаюся додому.

Примітка: простим є і речення, в якому є однорідні підмети або присудки, наприклад: Андрій та Даринка кохають одне одного.

2. Складне.

Речення, де є дві або більше граматичні основи (речення поділяється на частини, можна з яких має власну граматичну основу).

Я йому довіряю, бо він завжди мене виручав.

Вулиця, де ми вперше зустрілися, сьогодні заповнена величезним натовпом.

За складом граматичної основи

1. Двоскладне. Речення, в якому наявні обидва головні члени: є і підмет, і присудок.

Я прийду завтра.

2.Односкладне. Речення з одним головним членом (є тільки підмет або тільки присудок).

Односкладні речення поділяються на кілька типів:

а) називні – речення, де присутній лише підмет, називають предмети та явища без вказівки на дію:

Глибока ніч.

Субота.

Серед речень, де присутній лише присудок, виділяють 4 типи:

б) означено-особові: зрозуміло, про яку особу йдеться,найчастіше дієслово в 1 та 2 особі однини та множини, дійсний чи наказовий спосіб, можна підставити я, ми, інколи ти,ви (якщо звертаються до конкретної особи).

Йду в село, радію весні (я).

Ходімо до мене в гості! (ми).

в) неозначено-особові – неможливо визначити особу, про яку йде мова. Присудок – дієслово у 3 особі множини теперішнього, майбутнього, у формі множини минулого часу, можна підставити займенник вони або будь-який іменник (тому що незрозуміло, про кого саме йде мова).

Повільно йшли до перону.

Сашка підозрюють у крадіжці.

г) узагальнено-особові – дія стосується будь-якої (узагальненої), а не конкретної особи. Найчастіше такі речення – прислів’я, приказки, афоризми, мають повчальний зміст; використовується дієслово найчастіше у формі 2 особи однини та множини, іноді – 3 особи множини, часто можна підставити ти, проте йдеться про усіх людей.

Не хвались, йдучи на торг.

Бережи честь змолоду.

Батьківщину не обирають.

д) безособові – дія відбувається без участі будь-якої особи, тобто до дієслова не можна підставити жоден іменник та займенник.

Присудок виражається:

- безособовими дієсловами (смеркається, дощить і т. д.)

Знову дощить.

І смеркає, і світає…

-дієсловами в безособовому значенні (потемніло, завітрило, гримнуло і т. д.)

- неозначеною формою дієслова з допоміжними словами.

Можна вибрати друга.

- дієслівними формами з закінченнями – но, - то:

Пройдено стільки доріг.

-прислівниками:

Як мені тепло й затишно. В хаті було чисто й гарно.

За наявністю другорядних членів

1. Непоширене. Речення, що складається лише з головних членів (є тільки підмет та присудокабо один із них).

Прилетять журавлі. Марина плаче. Світає.

Поширене. Речення, де, крім головних, й ще й другорядні члени(додаток, обставина, означення). Чую твій крик (крик –додаток, твій – означення).

За наявністю всіх необхідних членів речення

1. Повне. Речення, в якому наявні всі необхідні за смислом члени речення.

Дарина навчалася у звичайній школі, а Олеся вчилася у спеціальній школі.

2. Неповне – речення, у якому пропущено один або кілька членів, які можна встановити (здогадатися) з попереднього речення або з контексту.

По тім боці – моя доля, по сім боці – горе (можна підставити пропущений присудок «знаходиться»)

За наявністю ускладнювальних компонентів

1. Неускладнене. Просте речення, де немає жодних спеціальних компонентів, які потребують пунктуаційного виділення (в такому простому реченні ніщо не виділяється комами). Я їй повністю довіряю.

2. Ускладнене. Речення, в якому є спеціальні компоненти, які потребують виділення комами. Серед таких компонентів можуть бути:

а) вставні слова та сполучення слів – вносять у речення додатковий зміст, можуть виражати:

- рівень впевненості або невпевненості мовця у власних словах.

Припущення:

Видимо, здається, мабуть, може, можливо.

Здається, він закохався в Дарину.

Впевненість:

Безперечно, безумовно, звичайно, нема сумніву, очевидно, певна річ.

Без сумніву, ти помиляєшся.

- емоційне ставлення мовця до сказаного:

На жаль, на щастя, на радість, на біду, на мій превеликий жаль і т. д.

На щастя, її сестричка не постраждала.

- джерело повідомлення (звідки про це відомо):

Кажуть, на мій погляд, на мою думку, на наш погляд, на думку Т. Шевченка.

Кажуть, Степан скоро одружується.

На моє переконання, вчора вони не зустрічалися.

- порядок викладу думок, додаткову інформацію: по-перше, по-друге, між іншим, крім того, до речі, щоправда, з іншого боку.

Щоправда, це далося йому нелегко.

До речі, він мій знайомий.

Б) звертання – називають особу, предмет, явище, до яких мовець звертається в реченні, найчастіше це іменники в кличному або називному відмінку.

Виділяють непоширені та поширені звертання.

Непоширені виражені одним словом:

Оксанко, повертайся вже додому!

Поширені – це звертання, поруч із яким стоять залежні від нього слова, наприклад:

Любі мої дітки, як мені без вас сумно!

В) однорідні слова – зазвичай відносяться до одного члена речення, виражені однаковими частинами мови. Однорідними можуть бути будь-які члени речення.

Сашко, Даринка, Степан – друзі з дитинства (однорідні підмети).

Андрій плаче, скиглить, жаліється на біль (однорідні присудки).

Привітна, лагідна, усміхнена Марічка підняла хлопцеві настрій (однорідні означення).

Татові, матері, синові, дочці – усім не сподобався новий сусід (однорідні додатки).

Г) Відокремлені другорядні члени речення (відокремлені додатки, означення, прикладки, обставини).

Другорядні члени, які потребують спеціального смислового та пунктуаційно-го виділення.

Наприклад:

Крім Миколи, Дарині не подобався жодний хлопець (відокремлено додаток «крім Миколи»).

Степ, залитий безжальний сонцем, лякав хлопця. (відокремлено означення «залитий безжальним сонцем», виражене дієприкметни-ковим зворотом).

Тарас, Андріїв брат, був лікарем (відокремлено означення «Андріїв брат», яке є прикладкою, тобто уточню- вальним означенням, питання «який саме?»).

Працюючи в лікарні, Давид набув великого досвіду. (Відокремлено обставину «працюючи в лікарні», виражену дієприслівниковим зворотом). Саме там, у Львові, він зустрів свою майбутню дружину (відокремлено уточнюючу обставину «у Львові», яка відповідає на питання «де саме?»).

Завдання до розділу

1. Простим є речення
А Життя гортає сторінки, не зупиняється, годинник свариться роками на стіні.
Б Самотність — як обірвана струна, вона ніколи не буває в парі.
В Розгулялось літо в росах, в золотих пшеничних косах, в полинових перевеслах,
Г Давай ще раз побудемо ми разом, нам вечір цей сам Бог подарував.
Д Глянь за вікно: який чарівний вечір запалює над озером свічки!

2. Додаток виділено в реченні
А Від козаччини до Чорнобиля — усе українське життя стає епосом.
Б Колись велика ріка Конка сьогодні стала річкою.
В Весна — художник дуже знаменитий.
Г Нашу індивідуальність створює пам’ять.
Д Митець — створіння примхливе й складне.

3. Складним є речення
А Стара черемха заздро поглядала на першу вишню, визрілу несміло.
Б Народилося літо з дощів і снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.
В Зустрілись двоє пізно по зимі, та вже й на скронях паморозь зимова.
Г Мені чомусь наснилася весна, така ясна, така сліпучо-біла.
Д Мати жде і поглядом далеким шукає битий, посивілий шлях.

4. Односкладним є речення
А Мораль — в піску зарита.
Б Я — не мудрець, я лиш поет.
В За обрієм наші найпотаємніші мрії.
Г Весна — художник дуже знаменитий.
Д Не даруйте жовті тюльпани — квіти розлуки.

5. Двоскладним є речення
А П’єм дикого ячменю буйний солод.
Б Струшую роси — свідків сходу сонця.
В Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.
Г Навколо буйний цвіт чорнобривців.
Д Люблю яскраві маки і волошки.

6. Складним є речення
А Початок літа — і з-під батьківської опіки виходить молоде покоління,
Б Молоді серця вбирають напутні слова, повні мудрості й доброти.
В Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа.
Г Синиці, зозулі розгойдують квітневий досвіток, розворушують кожну гілочку.
Д Під тихий крок зорі, під води призаснулі на цей пісок і ми вкладем свій крок.

7. Односкладним неозначено-особовим є речення
А Батьків не вибирають.
Б Нарешті ремонтують магістраль.
В Правди не сховаєш.
Г Коней на переправі не міняють.
Д З двох бід вибирають меншу.

8. З’ясуйте вид односкладних речень

Односкладне речення Приклад

1 означено-особове А Незнятий кадр незіграної ролі.

2 неозначено-особове Б За одного небитого двох битих дають.

3 узагальнено особове В Благословляю і люблю твоє чоло

4 безособове Г Зелене море зроблять із Дніпра.

Д Завіяло, заговорило снігом у полі.

9. Вказівку на джерело інформації виражає вставне слово в реченні (розділові знаки пропущено)
А Чужа душа то кажуть темний ліс.
Б На диво птахи ще не відлітали у вирій.
В Без сумніву і ми не в тім’я биті.
Г Мабуть сонця сьогодні буде мало.
Д Отже червень починаються канікули!

10. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?
Б Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать,
В Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще нам рано.
Г Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом чи гріховним жестом.
Д Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.

11. Установіть відповідність

Приклад Вид простого речення

1 односкладне А Свята наївність — фразеологізм.

2 непоширене Б На сході троянди світання в хитанні гілок золотих.

3 ускладнене В І вірші, і щастя — усе суєта, окрім золотистої чашечки кави

4 неповне Г Ночвами моря не перепливеш.

Д Наступає ніжно на траву скромна по-жіночому бджола.

12. Установіть відповідність

Вид простого речення Приклад

1 односкладне А Вже почалось, мабуть, майбутнє.

2 непоширене Б Моя любов чолом сягала неба.

3 ускладнене В З безділля — смуток.

4 неповне Г Відлітають журавлі.

Д Нестерпний біль пекучого прозріння!

13. Визначте пару однакових за будовою речень

а) Плуг годує, а бур’ян марнує. − Хвали море, та тримайся суші

б) Розбив пастух кошару, аби вовки з’їли отару. − Лисиця спить, а курей бачить

в) Ішов через ліс, а дров не бачив. − Він свята пам’ятає, а будні просипає

г) Невдаха до моря, а воно вже сухе. − Живи не минулим, а прийдешнім

д) Приготуйся до нещастя, а щастя саме придасться. − Свята пам’ятай, а про будні не забувай

14. Однорідними членами ускладнено речення

А За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

Б То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

В Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

Г Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Д У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

15. Установіть відповідність

Відокремлений Приклад

член речення

1 обставина А Божий світ, оповитий красою, задрімав у легенькому сні.

2 додаток Б Зір тополі не дістануть, але ростуть у небо крізь роки

3 означення В Стрілою пізній цвіт, скрадаючися, приморозок ранить.

4 прикладка Г Озброєні діти, ми пройдем шляхами при стиглому житі.

Д Не повертайтесь до зрадливих: нічого це, крім болю, не дає.

3.2. Складне речення
сполучникове		безсполучникове	з різними видами зв’язку
складносурядне	складнопідрядне	безсполучникове	з різними видами зв’язку
Настане час - і піде все в архів	Нехай ще раз послухаю, як те море грає	Защебетав соловейко - пішла луна гаєм	Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні стоять до холодів

Види складних речень:

складносурядне
складнопідрядне;
безсполучникове;
з різними типами зв’язку.

Складносурядне речення

Складносурядним називають складне речення, частини якого рівноправні за смислом і пов’язані сурядним зв’язком за допомогою сурядних сполучників: І сходило сонце, і місяць вставав, і гуси кричали на фоні заграв (Л. Костенко).

Сурядні сполучники	Приклади
єднальні: і, й, та (=і), ні…ні, ані…ані, не тільки…а й, і…і	Задощило, і фільмування довелось припинити (О. Гончар).
протиставні: а, але, зате, проте, однак, та (-але)	Слово — срібло, а мовчання — золото (Нар. тв.)
розділові: або, чи, то…то, або…або, чи…чи, не то…не то	Чи то шумлять так хвилі, чи німфа плаче вслід (О. Пахльовська).

Розділові знаки в складносурядних реченнях

Розділовий знак	Правило	Приклади
кома	частини речення виражають одночасність, послідовність подій або причиново-наслідкові зв’язки	Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). Пройшов дощ. і дерева заясніли під сонцем (У. Самчук).
тире	частини речення виражають швидку зміну подій чи причиново-наслідкові зв’язки (у другому реченні висновок або наслідок дії першого)	Дмихнив вітер понад ставом — і сліди не стало (Т. Шевченко V Дощ пройшов — і Київ зеленіє (М. Рильський)
крапка з комою	частини речення значні за обсягом або в середині них є свої розділові знаки	Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок)

Не ставиться розділовий знак перед сполучниками і, й, та (-і), або, чи, якщо частини складносурядного речення мають спільний другорядний член, вставне слово або частки лише, тільки, ще, навіть: Десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня (О. Гончар).

Не ставиться також розділовий знак, якщо названі вище сполучники поєднують два питальних речення, окличних чи спонукальних: Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! (В. Шевчук); Коли в тебе відпустка і де ти будеш відпочивати? (З розмови).

У складносурядних реченнях перед сполучником і, й, та (=і) ставиться кома або тире, якщо частини виражають причинно-наслідкові зв’язки, — вибір знака обумовлюється в таких випадках бажанням автора (приклади див. вище в таблиці).

Складнопідрядне речення

Складнопідрядним називають складне речення, частини якого не рівноправні за змістом та граматично і поєднані підрядним сполучником чи сполучним словом: Культурна людина та, яка залишається культурною на самоті (О. Гончар).

У складнопідрядному реченні є головна частина (схематично її позначають квадратними дужками) і підрядна (схематично її позначають круглими дужками), що приєднується до головної сполучниками підрядності (бо, якщо, що, тому що, як тільки тощо) чи сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, як, коли, де).

Типи складнопідрядних речень

*Тип підрядного речення*	*Питання / сполучники чи сполучні слова*	*Приклад*
означальне	який? яка? яке? які?	Життя — це оббирання з реп’яхів, що пазурами уп’ялися в душу (Л. Костенко).
означальне	спол.: що, щоб, ніби; спол. сл.: який, чий, котрий, що, де,
з’ясувальне	хто? що? кого? чого?	Не можна допустити, щоб людиною керував страх
з’ясувальне	спол.: що, як, щоб, мов, ніби,	Не можна допустити, щоб людиною керував страх
обставинне місця	де? куди? звідки?	Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филипович).
обставинне місця	спол. сл.: де, куди, звідки	Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филипович).
обставинне часу	коли? як довго? доки? з яких пір?	Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.).
обставинне часу	коли? поки? доки? спол.: як, після того як, відколи, відтоді як, з тих пір як, поки, доки, коли	Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.).
обставинне способу дії, міри і ступеня	як? яким способом? якою мірою? наскільки?	Сердега так перелякався, що аж тремтить (Л. Глібов).
обставинне способу дії, міри і ступеня	спол.: що, чим…тим, аж, що аж, скільки	Сердега так перелякався, що аж тремтить (Л. Глібов).
обставинне порівняльне	як?	Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко).
обставинне порівняльне	спол.: як, ніби, наче, мовби
обставинне умови	за якої умови?	Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).
обставинне умови	спол.: якщо, коли, якби, як, раз, аби
обставинне причини	чому? через що? з якої причини?	Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли (Л. Костенко).
обставинне причини	спол.: бо, що, оскільки, адже, тому що, через те що
обставинне мети	з якою метою? навіщо?	Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко).
обставинне мети	спол.: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб	Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко).
обставинне допустове	незважаючи на що?	Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Т. Шевченко).
обставинне допустове	спол.: хоч, хай, незважаючи на те що, дарма що	Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Т. Шевченко).
обставинне наслідку	умовно можна поставити питання і що ж? і який наслідок?	Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).
обставинне наслідку	спол.: так що

У підрядних обставинних наслідку кома ставиться перед сполучником так що. Якщо кому поставити перед що, то утвориться підрядне міри і ступеня: Теплий туман наливав балку по самі вінця так, що дерева потопали в ньому.

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

Складне речення може поєднувати різні види зв’язку: безсполучниковий і сполучниковий; сурядний і підрядний; можливі й інші комбінації. Такі конструкції називають реченнями з різними видами зв’язку: Мужі учені, бородаті архіви кинулись трусить: чиїм ім’ям цей град назвати, щоб вознести на цілий світ (Л. Костенко).

Завдання до розділу

1. Складносурядним є речення

А Старенька жінка вносила соломки і, вся залита сяйвом золотим, чогось палила у печі іконки, поцілувавши кожну перед тим.

Б Дорога зіп’ялась на невисокий перевал і круто збігла вниз по вапнистому білому схилу.

В То наближаючись, то віддаляючись, але не стихаючи зовсім, гуркотіло і гуркотіло два трактори в полі.

Г Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність.

Д Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

2. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Сонце заходило… вибрати

А розкидаючи рожеві плями по піску.

Б і тепло разом із собою забирало.

В і надворі починало вже темніти.

Г ніби пірнало в безкрає море.

Д і накладало ніжні сліди на берег.

3. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Зривалися в небо ластівки… вибрати

А коли вибігав у двір старий кіт.

Б ховалися комахи в невидимі щілини.

В і різко тараном падали вниз.

Г та вимальовували в ньому арфу.

Д і розбивали небо блискавки.

4. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження реченім В гаю співають солов’ї… вибрати

А коли весна приходить справжня.

Б дарма що холоди і злива.

В і піснею сповіщають про весну.

Г а в грудях калатає.

Д і заливаються, і мріють.

5. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)

А Удосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах.

Б Тут кажуть уночі горять вогні болотні чи світяться корчі зотлілі до трухи.

В Зрідка тут пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк.

Г В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Д На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги ввійшло.

6. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)

А Ну хто не грав його і хто не слухав?

Б Десь коні ржуть і глухо грають сурми.

В У полі сонце і в селі все залито гарячим сяйвом.

Г Без Слова немає обнови і часу мертвіє відлік.

Д Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві.

7. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)

А На небі з хмар творилися темні хащі лісів і в їхньому русі й розвої вчувалась хода весни.

Б Тільки синиці посвистують та інколи прошелестить угорі невидима гайвороняча зграя.

В А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ.

Г Уже вся долина й гори блищать вогнями і разом з димом із землі здіймається вгору і пісня.

Д Від лісу тягло свіжим настоєм живиці та долітали лункі удари сокири.

8. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)

А Знову яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив.

Б Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.

В Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта.

Г Під стріху вигнався соняшник і кручені паничі по ньому в’ються.

Д Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець.

9. Складнопідрядним із підрядною частиною мети є речення
А Досить бути любленим хоч би однією людиною, щоб дочувати себе щасливим.
Б Дарма що стоило тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху.
В Щовечора, як зіронька сходить, молодая дівчинонька в садочок виходить.
Г Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя!
Д Пам’ять могла б убити пас, коли б не мала рятівної властивості забувати.

10. Складне речення з підрядним обставинним умови утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Поспієш на обід… вибрати
А хоч і часу зовсім мало.
Б адже ще часу доволі багато.
В так що голодним не лишишся.
Г бо час трапези перенесли.
Д коли удосвіта виїдеш.

11. Складнопідрядним із підрядною допустовою частиною є речення
А Щоб перебудувати світ, треба бути сміливим і сильним.
Б Тепла ще не було, дарма що минуло кілька днів березня.
В Поки мати страву носила, батько став частувати старостів.
Г Займаю саме те місце, яке мені визначила доля, й не прагну кращого.
Д Мабуть, тому що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке.

12. Установіть відповідніст.

Вид підрядного речення Приклад

1 обставинне допустове А Куди голова задумає, туди ноги понесуть.

2 обставинне умови Б Що темніша ніч, тим яскравіші в ній маяки.

3 обставинне місця В Коли терпінню приходить край, народ мов буря.

4 обставинне міри і ступеня Г Держімося землі, бо земля держить нас.

Д Не бійся правди, хоч вона гірка.

13. Установіть відповідність

Вид підрядного речення Приклад

1 означальне А Народ, що не знає своєї історії, є народом сліпців.

2 з’ясувальне Б Я сідаю на горбик, щоб ключі журавлині зустріти.

3 обставинне наслідку В Струни чекають, щоб пальці торкнулись до них.

4 обставинне мети Г Дарма що сніг під ногами, але весна своє бере.

Д Дощ тут випав менший, так що ледве прибив пилюку.

14. Установіть відповідність

Вид підрядного речення Приклад

1 обставинне часу А Украй стривожилась земля, коли в похід послали атом.

2 обставинне причини Б Стояли двоє там, де вербичка віття нахилила.

3 обставинне умови В Чим більший поет, тим глибші корені його творчості.

4 обставинне міри

і ступеня Г Як квітує горобина, то добрий буде урожай вівса.

Д Журяться квіти, скоро їх вкриють сніги, білі сніги.

15. Установіть відповідність

Частина речення Вид підрядного речення

1 Проспівай мені ту пісню, що… . А обставинне допустове

2 Було холодно, дарма що… . Б обставинне порівняльне

3 Не знає спокою, хто… . В обставинне наслідку

4 Вода в Дніпрі піднялася, так що… . Г означальне

Д з’ясувальне

4. Власне висловлення

Власне висловлення на ЗНО з української мови і літератури – це своєрідний твір-роздум стосовно певного проблемного, суперечливого питання (проблеми), актуального для сучасної молоді.

Етапи роботи:

1. Етап аналізу теми для власного висловлення.

2. Етап формування власної позиції щодо теми / проблеми, порушеної в завданні.

3. Етап попереднього змістово-композиційного конструювання власного висловлення (план).

4. Етап послідовного написання змістово-композиційних частин власного висловлення.

5. Етап критичного аналізу змісту й структури начорно написаного власного висловлення.

6. Етап перевірки мовного оформлення начорно написаного власного висловлення.

7. Етап переписування на чистовик і остаточної перевірки власного висловлення. Композиційна будова:

* Теза

* Аргументи

* Висновки

Теза

У тлумачному словнику слово теза пояснене так: 1. Положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести. 2. Положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимось. 3. перев. мн. Коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо. У логіці теза – це вихідне положення, що вимагає свого подальшого доведення.

Таким чином, теза – це судження (положення, позиція, погляд, твердження), що слугує основою, вихідним пунктом міркувань стосовно якоїсь теми / проблеми й потребує послідовного доведення, аргументування з огляду на її суперечливість.

Іншими словами, теза – це певна ідея, яку треба обґрунтувати, довести.

Умову відкритого тестового завдання, яка звучить так: «Сформулюйте тезу,» – варто розуміти як пропозицію на початку власного висловлення сформулювати ідею, думку, яку далі треба буде доводити, пояснювати, обґрунтовувати.

Увага! Тезу-ідею треба сформулювати чітко й зрозуміло, бо від цього залежить якість подальшого викладу міркувань, легкість пошуку аргументів і прикладів, логічність висновку.

Аргументи (докази)

Коли в умові відкритого тестового завдання зазначено: «…наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку», – це означає, що учасник тестування у своєму тексті повинен надати аргументацію, навівши два-три переконливі докази виправданості тези, двічі-тричі підтвердивши можливість того погляду на порушену проблему, що означений у тезі.

Відповідно до умови відкритого тестового завдання, у власному висловленні має бути щонайменше два приклади:

щонайменше один із художньої літератури (або з іншого виду мистецтва: кінематографічного, театрального, музичного, образотворчого та ін.);
щонайменше один з історії, суспільного або особисто досвіду автора.

Висновки

У доброму висновку вкрай необхідно узагальнити всі ті позиції, які були заявлені в тезі й розвинуті в аргументах, тобто стисло й водночас ємно переказати думку, заявлену в тезі й підсилену надалі міркуваннями аргументів. Таким чином, якість висновку залежить від якості тези. Крім цього, якість висновку залежить від якості аргументів: якщо аргументи логічно доповнюють тезу, посилюють ту головну думку, яка доводиться в тексті, то у висновку обов’язково захочеться дуже стисло, але іншими словами

повторити свої аргументи.

Увага! Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів.

Орієнтовний обсяг роботи — 1 сторінка формату А-4 (200-250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.

Зразок. Прочитайте текст. Добро завжди має перемагати — це ми знаємо з дитинства. Але ж відомо, що будь-яка перемога пов’язана з певним насильством. Як добро має перемагати в нашому недоброму світі? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

Мені важко сказати, якими методами треба боротися за утвердження добра у світі. І серце, і розум підказують, що ефективнішим є незастосування примусу, адже агресія не зупиняє ворога, а лише продовжує розвивати конфлікт. Але надто часто буває, що в цій битві добрі сили протистоять озброєному злу, яке мирним шляхом, як мені здається, перемогти неможливо. З одного боку, не можна боротися проти зла, застосовуючи насильницькі методи. У такому разі наша зброя є тим, що ми й намагаємося знищити, і ми породжуватимемо саме те, що ненавидимо. Такі нелогічні дії призводять до побутових сварок і воєнних конфліктів.

Яскравим прикладом із літератури може бути образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Хлопець, якого цькували в дитинстві однолітки, а пізніше кривдили пани, ображений на цю несправедливість, стає на розбійницьку дорогу. Його кривава боротьба за «правду» призвела до неминучих катастрофічних наслідків: до втрати близьких людей і спустошення власної душі. З іншого боку, інколи трапляються такі випадки, що неможливо протистояти злу лише добрими намірами. У такому разі, особливо коли йдеться про безпеку, захист і збереження життя людей, застосування насильства може бути виправдане як метод запобігти фатальним наслідкам (звісно, якщо відсутні альтернативні варіанти). Чи не найвідоміший приклад з історії — збройна відсіч фашизму в Другій світовій війні: безглуздям є сподіватися, що можна зупинити агресора, діючи ненасильницькими методами.

З наведених аргументів випливає висновок, що в боротьбі зі злом необхідно уникати насильства як чинника руйнівного, діяти розумно, знаходити мирні шляхи вирішення проблеми. Насильство роздмухує вогонь агресії, тому застосовувати його потрібно лише в крайньому разі.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Буряк Валентина Вікторівна

Пов’язані теми

Українська мова, 11 клас, Інші матеріали

Додано

15 грудня 2020

Переглядів

4042

Оцінка розробки

Відгуки відсутні