Збірник завдань "Тести. Географія 6 клас" (на встановлення послідовності)

А. давньогрецький учений Ератосфен створив одну з перших географічних карт.

Б. у Стародавній Греції Піфагор зробив припущення, що Земля має форму кулі (сфери).

В. Фалес Мілетський першим, застосовуючи математичні методи, почав вимірювати і визначати положення об’єктів на поверхні Землі.

Г. Птолемей систематизував усі відомі на той час географічні знання, обґрунтував геоцентричну систему розвитку Всесвіту, створив працю «Посібник з географії», склав 26 окремих карт ділянок земної поверхні та одну зведену карту світу.

А. фінікійці за три роки пропливли навколо Африки зі сходу на захід, довівши, що вона оточена водою, а на сході є інші землі.

Б. Арістарх Самоський припускав, що Земля обертається навколо Сонця.

В. Геродот дав описи Скіфії, східних земель до Каспію, Північної Африки.

Г. Страбон створив працю «Географія» в 17 книжках, де зібрав усі  відомі на той час грекам географічні дані.

А. греки заснували понад 50 поселень у Північному При-чорномор’ї.

Б. Аристотель вважав Землю кулею.

В. римський учений Пліній Старший описав окремі річки, тварин і рослини сучасної території України.

Г. Гіппократ зробив описи території України.

А. подорож венеціанського мандрівника Марко Поло до Китаю та Індії.

Б. подорожі Ібн Баттути територією Азії, Африки і Європи: від Китаю та Індії до Марокко й Гранади.

В. плаванні вікінгів до о. Гренландія та східних берегів Північної Америки.

Г. німецький географ Мартін Бехайм створив перший глобус.

А. експедиція під керівництвом Васко да Гами обігнула мис Доброї Надії, досягла Індії та повернулася з вантажем прянощів.

Б. португальський принц Генріх Мореплавець заснував Географічний дослідницький інститут, де навчали географії.

В. відкриття Америки Х. Колумбом.

Г. походи російських землепроходців через Уральські гори – від Сибіру до Далекого Сходу.

А. Абел Тасман відкрив острів, названий пізніше його ім’ям – Тасманія, дослідив о. Нова Зеландія та північне узбережжя Австралії.

Б. португальський капітан Бартоломеу Діаш обігнув Африку з півдня, відкривши мис Доброї Надії.

В. перша навколосвітня подорож Ф. Магеллана.

Г. відкриття Австралії голландцями (Віллем Янсзон).

А. відкриття Антарктиди російською експедицією на кораблях «Восток» і «Мирний» (Ф. Беллінсгаузен і М. Лазарєв).

Б. перше навколосвітнє плавання Дж. Кука.

В. перше навколосвітнє плавання на кораблях «Надія» та «Нева» (І. Крузенштерн і Ю. Лисянський).

Г. друга навколосвітня подорож під керівництвом Френсіса Дрейка.

А. англійський капітан Метью Фліндерс уперше здійснив плавання навколо Австралії.

Б. друге антарктичне навколосвітнє плавання Дж. Кука.

В. колишній офіцер ВМФ США Роберт Пірі досяг Північного полюса Землі.

Г. Семен Дежньов разом з Федотом Поповим відкрили протоку між Азією та Америкою.

А. академік АН України О. Шмідт на криголамі «Сибіряков» зробив перше наскрізне плавання Північним морським шляхом із Білого до Берингового моря.

Б. англійський мандрівник Р. Скотт досяг Південного полюса.

В. регулярні дослідження Антарктиди на полярних станціях.

Г. норвезький полярник Р. Амундсен досяг Південного полюса.

А. третє навколосвітнє плавання Дж. Кука.

Б. заснування в Петербурзі російського географічного това-риства.

В. поява «Атласу» Г. Меркатора, що містив карти Франції, Німеччини, Бельгії, Італії та Греції.

Г. відкриття в м. Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

А. підписання міжнародної угоди щодо Антарктиди – материка, вільного від промислового виробництва та воєнних дій.

Б. початок наукового вивчення світового океану британською експедицією на судні «Челленджер».

В. початок роботи української полярної станції в Антарктиді «Академік Вернадський».

Г. спуск на дно Маріанського жолоба батискафа «Трієст», у якому перебували швейцарець Жак Пікар та американець Дональд Уолш.

А. уперше в історії мореплавства радянський криголам «Арктика» досяг Північного полюса.

Б. перший космічний політ українського космонавта Леоніда Каденюка.

В. відкриття найглибшої западини Світового океану – Марі-анського жолоба в Тихому океані.

Г. створення в м. Харкові Українського науково-дослідного інституту географії і картографії.

А. Північна Америка.

Б. Антарктида.

В. Африка (Південна).

Г. Австралія.

А. 23° 27′ пн. ш.

Б. 23° 27′ пд. ш.

В. 66° 33′ пн. ш.

Г. 66° 33′ пд. ш.

А. визначаємо азимут за шкалою компаса. Для цього повертаємо кільце доти, доки уявна лінія не з’єднає проріз, мушку й зображення об’єкта, який цікавить; важливо не зсовувати компас і план.

Б. установлюємо компас у тій точці плану, звідки необхідно визначити азимут на предмет, який цікавить.

В. використовуючи компас, зорієнтуємо план. Для цього повертаємо його так, щоб напрямок на північ у плані збігся із цим самим напрямком на місцевості.

Г. зорієнтовуємо компас за сторонами горизонту.

А. в 1 см 4 км.

Б. 1 : 400.

В. в 1 см 40 м.

Г. 1 : 40 000.

А. провести уявну лінію через крайні зорі «ковша».

Б. п’ять разів відкласти на лінії відстань, що дорівнює відстані між крайніми зорями Великого Возу.

В. Знайти Великій Віз.

Г. знайти Полярну зорю, яка завжди розташована над Північним полюсом; якщо стати обличчям до Полярної зорі, то спереду буде північ, позаду – південь, праворуч – схід, ліворуч – захід.

А. північ.

Б. південь.

В. захід.

Г. схід.

А. за допомогою транспортира виміряти дирекційні кути, щоб визначити магнітні азимути.

Б. орієнтувати карту в напрямку доріг.

В. на карту нанести маршрут руху, обираючи добре виражені на місцевості орієнтири.

Г. нанести на карту своє місце перебування.

А. за допомогою компаса орієнтують планшет, прикріплюють аркуш паперу, креслять лінію «північ - південь».

Б. ознайомлюються з ділянкою місцевості, обирають точку знімання та обирають масштаб знімання.

В. вимірюють відстань від точки стояння до предмета й відкладають її в обраному масштабі. Креслять топографічний знак об’єкта.

Г. спрямовують візирну лінійку від точки знімання на предмет, креслять олівцем лінію візування.

А. вибери масштаб плану, зорієнтуй його, проведи лінію Пн-Пд.

Б. познач точку стояння, від неї транспортиром відклади азимути, а лінійкою у масштабі – відстані.

В. обери точку знімання, за допомогою компаса визнач азимут всіх предметів, які необхідно нанести.

Г. рулеткою виміряй відстань до предметів від точки стояння.

А. визначіть ціну поділок у градусах.

Б. визначіть за східною та західною рамками карти, через скільки градусів проведені паралелі.

В. проведіть через дану точку паралель та визначіть довжину дуги меридіана від екватора до точки в градусах.

Г. назвіть географічну широту розташування точки щодо екватора: північна чи південна.

А. проведіть через дану точку меридіан та визначте довжину дуги паралелі від початкового меридіана до точки в градусах.

Б. назвіть географічну довготу розташування точки щодо початкового меридіана: східна чи західна.

В. визначте ціну поділок у градусах.

Г. визначте по екватору, через скільки градусів проведені меридіани.

А. мантія.

Б. зовнішня частина ядра.

В. внутрішня частина ядра.

Г. земна кора.

А. палеозойська.

Б. протерозойська.

В. кайнозойська.

Г. мезозойська.

А. Байкальський хребет.

Б. Урал.

В. Карпати.

Г. Верхоянський хребет.

А. струмочки утворюють вимоїну, а потім – невелику вибоїну.

Б. струмки води, стікаючи схилом, зливаються й утворюють невелике довгасте поглиблення – борозну.

В. утворюється яр, що може збільшуватися біля вершини.

Г. руйнівна дія водного потоку зменшується, схили яру стають більш пологими, заростають травою та іншою рослинністю.

А. Кордильєри.

Б. Карпати.

В. Гімалаї.

Г. Кримські гори.

А. Кавказ.

Б. Альпи.

В. Анди.

Г. Великий Вододільний хребет.

А. під тиском осадів утворюється буре вугілля.

Б. у торфовищах накопичується органічна речовина, яка не має доступу до кисню.

В. при зануренні на глибину понад 3 км утворюється кам’яне вугілля.

Г. торф, який утворюється, стає «захованим» під іншими відкладами, стискається та втрачає воду й гази.

А. Кавказ.

Б. Піренеї.

В. Карпати.

Г. Памір.

А. Тянь-Шань.

Б. Гімалаї.

В. Уральські гори.

Г. Альпи.

А. Везувій.

Б. Кракатау.

В. Камерун.

Г. Гекла.

А. Казбек.

Б. Карадаг.

В. Фудзіяма.

Г. Котопахі.

А. Еребус.

Б. Кіліманджаро.

В. Ельбрус.

Г. Етна.

А. Етна.

Б. Кіліманджаро.

В. Орісаба.

Г. Ключевська Сопка.

А. Мак-Кінлі.

Б. Косцюшко.

В. Говерла.

Г. Монблан.

А. Східноєвропейська рівнина.

Б. Індо-Гангська низовина.

В. Західносибірська низовина.

Г. Амазонська низовина.

А. Африка.

Б. Південна Америка.

В. Австралія.

Г. Антарктида.

А. Південна Америка.

Б. Африка.

В. Євразія.

Г. Північна Америка.

А. Австралія.

Б. Африка.

В. Південна Америка.

Г. Євразія.

А. Північна Америка.

Б. Австралія.

В. Африка.

Г. Євразія.

А. хвилі поштовхів поширюються в надрах Землі в усіх напрямках.

Б. виникає величезний тиск при зіткненні двох літосферних плит.

В. у місцях, де поштовхи досягають поверхні, виникають землетруси.

Г. краї плит руйнуються, створюючи розриви й поштовхи.

А. Філіппінська.

Б. Алеутська.

В. Пуерто-Ріко.

Г. Маріанська.

А. альпійська

Б. герцинська.

В. мезозойська.

Г. байкальська.

А. гіпс.

Б. алмаз.

В. кварц.

Г. корунд.

А. девонський.

Б. ордовицький.

В. пермський.

Г. кембрійський.

А. Уральські гори.

Б. Скандинавські гори.

В. Альпи.

Г. Кордильєри.

А. Кордильєри.

Б. Аппалачі.

В. Карпати.

Г. Алтай.

А. стратосфера.

Б. тропосфера.

В. термосфера.

Г. мезосфера.

А. кисень.

Б. азот.

В. аргон.

Г. вуглекислий газ.

А. екваторіальний.

Б. помірний Північної півкулі.

В. арктичний.

Г. тропічний Південної півкулі.

А. перисті.

Б. шаруваті.

В. сріблясті.

Г. купчасті.

А. вода.

Б. зелена трава.

В. сніг.

Г. пісок.

А. Тихий.

Б. Атлантичний.

В. Індійський.

Г. Північний Льодовитий.

А. Індійський.

Б. Атлантичний.

В. Тихий.

Г. Північний Льодовитий.

А. помірні широти.

Б. приполярні широти (прибережні).

В. тропічні широти.

Г. екваторіальні широти.

А. Азовське.

Б. Аравійське.

В. Середземне.

Г. Балтійське.

А. Мармурове.

Б. Червоне.

В. Біле.

Г. Чорне.

А. Філіппінське.

Б. Жовте.

В. Японське.

Г. Чукотське.

А. Балтійське.

Б. Карибське.

В. Норвезьке.

Г. Середземне.

А. Тасманове.

Б. Росса.

В. Баренцове.

Г. Охотське.

А. Датська.

Б. Дрейка.

В. Гібралтарська.

Г. Ла-Манш.

А. Берингова.

Б. Бассова.

В. Лаперуза.

Г. Мозамбікська.

А. Мозамбікська.

Б. Корейська.

В. Юкатанська.

Г. Фосфор.

А. Аденська.

Б. Аляска.

В. Сан-Матіас.

Г. Каліфорнійська.

А. Бенгальська.

Б. Ботнічна.

В. Велика Австралійська.

Г. Карпентарія.

А. Мексиканська.

Б. Бенгальська.

В. Аляска.

Г. Гудзонова.

А. Мексиканська.

Б. Гудзонова.

В. Біскайська.

Г. Гвінейська.

А. Бенгальська.

Б. Гудзонова.

В. Перська.

Г. Фанді.

А. Босфор.

Б. Магелланова.

В. Мозамбікська.

Г. Гібралтарська.

А. Берингова.

Б. Дрейка.

В. Ла-Манш.

Г. Босфор.

А. Червоне.

Б. Середземне.

В. Чорне.

Г. Балтійське.

А. Індостан.

Б. Піренейський.

В. Аравійський.

Г. Апеннінський.

А. Сомалі.

Б. Скандинавський.

В. Флоріда.

Г. Лабрадор.

А. Камчатка.

Б. Індокитай.

В. Таймир.

Г. Антарктичний.

А. Ірландія.

Б. Ісландія.

В. Куба.

Г. Мадагаскар.

А. Калімантан.

Б. Нова Гвінея.

В. Шрі-Ланка.

Г. Тасманія.

А. Мадагаскар.

Б. Ньюфаундленд.

В. Тасманія.

Г. Сицилія.

А. Суматра.

Б. Нова Гвінея.

В. Сицилія.

Г. Шрі-Ланка.

А. Дунай.

Б. Янцзи.

В. Дністер.

Г. Дніпро.

А. Амазонка.

Б. Ніл.

В. Конго.

Г. Дніпро.

А. Мічіган.

Б. Байкал.

В. Ньяса.

Г. Танганьїка.

А. Мертве море.

Б. Каспійське море.

В. Чад.

Г. Байкал.

А. Вікторія.

Б. Анхель.

В. Ніагарський.

Г. Учан-Су.

А. за ступенем обміління озера рослинність поширюється на нові простори і, відмираючи, утворює торф.

Б. відбувається поступове заростання озера.

В. відбувається інтенсивний процес осадонакопичення, утво-рення різноманітних мулів.

Г. рослинні рештки, які накопичуються на дні, з’єднуються й утворюють суцільне болото.

А. Катлабух.

Б. Ялпуг.

В. Сасик (Кундук).

Г. Кагул.

А. Дніпровське.

Б. Каховське.

В. Київське.

Г. Кременчуцьке.

А. Печенізьке.

Б. Канівське.

В. Дніпровське.

Г. Каховське.

А. Вікторія.

Б. Байкал.

В. Верхнє.

Г. Ейр.

А. переміщення в атмосфері.

Б. випадання на суходіл й переміщення ним.

В. випаровування з поверхні океану.

Г. стік (вода), сповзання (покривні льодовики) в океан.

А. тварини харчуються готовими органічними речовинами.

Б. у процесі фотосинтезу зелені рослини створюють органічні речовини.

В. бактерії та гриби розкладають рештки загиблих організмів до найпростіших сполук.

Г. рослини й тварини здійснюють переміщення речовини і з часом гинуть.

А. живі організми рихлять здрібнені гірські породи, перемішуючи їх із рештками рослин, забезпечуючи проникнення води й повітря.

Б. у результаті вивітрювання гірські породи руйнуються і нагромаджуються в тріщинах скель, зниженнях рельєфу.

В. на подрібнених гірських породах нагромаджуються рештки відмерлих рослин.

Г. з органічних решток за участю мікроорганізмів, вологи й кисню атмосфери утворюється гумус.

А. хвойні ліси.

Б. альпійські луки.

В. вічнозелені тропічні ліси.

Г. широколистяні ліси.

А. зміна мікроклімату, рослинного й тваринного світу.

Б. обміління невеликих річок і озер.

В. зниження рівня ґрунтових вод.

Г. висихання лісів.

А. напівпустелі та пустелі.

Б. тундра.

В. мішані ліси.

Г. лісостеп.

А. Аравійська.

Б. Калахарі.

В. Сахара.

Г. Гобі.

А. Сахара.

Б. Велика пустеля Вікторія.

В. Калахарі.

Г. Гобі.

А. Аргентина.

Б. Бразилія.

В. Канада.

Г. Австралія.

А. Китай.

Б. США.

В. Японія.

Г. Індія.

А. Казахстан.

Б. Канада.

В. Бразилія.

Г. Індія.

А. Франція.

Б. Україна.

В. США.

Г. Японія.

А. Мадрид.

Б. Бразиліа.

В. Варшава.

Г. Канберра.