Урок допоможе сформувати в учнів розуміння залежності здоров'я людини та її енергійності від правильного харчування, зорієнтувати у питаннях вибору необхідних продуктів харчування для забезпечення здоров'я і розвитку, розширити уявлення про вміст поживних речовин у продуктах харчування; розвивати у дітей навички збалансованого харчування, логічне мислення, пам'ять, усне мовлення школярів, інтерес до спільної роботи; прищеплювати навички культури і гігієни правильного харчування.
Ямпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1
Розробка уроку з основ здоров'я для 3 класу
Підготувала
Донік Л.Л.
вчитель початкових класів
спеціаліст І категорії
Тема. Здоров'я і харчування. Традиції харчування.
Мета: продовжувати формувати в учнів розуміння залежності здоров'я людини та її енергійності від правильного харчування, зорієнтувати у питаннях вибору необхідних продуктів харчування для забезпечення здоров'я і розвитку, розширити уявлення про вміст поживних речовин у продуктах харчування; розвивати у дітей навички збалансованого харчування, логічне мислення, пам'ять, усне мовлення школярів, інтерес до спільної роботи; прищеплювати навички культури і гігієни правильного харчування.
Обладнання: роздаткові картки із зображенням чи назвою продуктів харчування, роздаткові картки - таблиці «Орієнтовні норми продуктів харчування для добового раціону школярів 6-10 років»та «Щоденний набір продуктів для учня молодших класів», картки з приказками, скоромовками, м’яч, казкові герої Незнайко, Пампушок, емблеми Країни Правильного Харчування, продукти харчування, на яких зазначено термін придатності (кефір, консерви, печиво, сік тощо)
Хід уроку
(На дошці записаний девіз уроку: «Хто до ста років хоче жити,
той харчуватись має правильно уміти», розвішані фотокартки страв (додаток1), зображення Незнайки та Пампушка)
І. Організація учнів до уроку.
- Станьте, дітки, підтягніться,
Один одному щиро посміхніться,
На урок старання не забудьте взяти,
Сядьте всі рівненько, починаєм працювати.
ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності.
Сидіти немовля почне через 6 місяців, ходити – приблизно через 9-11, перше слово вимовить десь через рік. А от їсти дитина вміє від народження, і, зголоднівши, плачем вимагає, щоб її нагодували.
Як ви гадаєте, чому людина вміє їсти, щойно народившись?
(Діти відповідають, за потребою вчитель доповнює відповіді. – Їжа постачає організму речовини, які дають йому змогу рости й розвиватися, забезпечує наше тіло енергією. Харчування – необхідна умова людського життя. Без їжі людина не може жити.)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Девізом нашого уроку сьогодні будуть слова написані на дошці:
«Хто до ста років хоче жити,
той харчуватись має правильно уміти.»
ІV. Робота над темою уроку.
Робота з матеріалом підручника. (с. 18-19)
Кращі учні читають матеріал підручника.
Розповідь медичної сестри про добовий раціон та режим харчування молодшого школяра.
Для росту і забезпечення нормальної життєдіяльності організму серед інших факторів неабияке значення має режим харчування. Під режимом харчування слід розуміти дотримання помірності, різноманітності їжі, регулярності прийняття її.
Велике значення для травлення і засвоєння поживних речовин – джерел енергії – має чіткий розпорядок у прийманні їжі. Інтервали між прийняттям їжі мають бути не меншими і не більшими ніж 3,5...4 год. Якщо ви регулярно в ті самі години їсте, то у вас починається виділення шлункового соку ще до приймання їжі, що значно активізує процес травлення. Навпаки, в разі несистематичного приймання їжі кількість соків, що виділяється травними залозами, значно менша. Іноді ви, коли зголодніли, не чекаєте звичайного обіду або вечері, а щось на ходу “перехоплюєте”. Кількість їжі, яку ви при цьому з’їсте, виявляється недостатньою для задоволення потреб організму. Така шкідлива звичка порушує нормальний режим харчування, оскільки це погіршує апетит під час наступного прийняття їжі.
Ще однією умовою режиму харчування є помірність його. Надмір їжі дуже шкідливий для дитячого організму. Переїдання призводить до розвитку різних захворювань (наприклад, ожиріння), а також знижує розумову діяльність дитини. При складанні раціонів харчування слід враховувати, що їжа має бути достатньою за кількістю, поживною і смачною.
(Короткі повідомлення дітей)
Робота в групах. Гра «Хто швидше?»
На столі розкладені картки з назвами продуктів харчування: хліб, картопля, сир, курка, капуста, ковбаса, яйця, горіх, яблука, лимон, кекс, бублики, гречка, рис, молоко, кефір, йогурт, риба, сливи, огірок, помідор, кукурудза, пшоно, квасоля, печінка, сало.
(Підведення підсумків гри)
«Мозковий штурм»
Крок 1. Вступ. Формулювання проблеми. Постановка завдань, визначення терміну обдумування пропозицій.
Крок 2. Висловлювання суджень, ідей.
Після обговорення учні висловлюють свої думки, які вчитель записує на дошці.
Крок 3. Загальна дискусія навколо представлених ідей, вибір найкращої.
Крок 4. Обґрунтування остаточного вибору.
(Команда, чия ідея була найкращою, отримує емблему.)
Діти співають, виконують рухи.
Ми млинців давно не їли,
Ми млинчиків захотіли,
Ой ,млинці, млинці, млинці,
Ви смачні мої млинці.
«Гості, будьте всі здорові!
Ось млинці, вони готові!»
Ой, млинці, млинці, млинці,
Ви смачні, мої млинці.
І група
Порося мале Гаврюшка
З’їло вранці лиш ватрушку.
Дуже порося спішило
Й ту ватрушку розкришило.
ІІ група
Я несу на кухню кріп.
Кине мама кріп в окріп,
А до кропу ще й петрушку, -
Смачну мама варить юшку.
ІІІ група.
Кіт котові каже: «Коте,
До комори діжку вкотим.
В діжку вкришим капустину,
Кілька китичок калини.»
( Яка група краще прочитає скоромовку – отримує емблему)
Розповідь вчителя.
Перша страва – це різні супи. Вони містять багато сокогінних речовин. Особливої харчової цінності супи не становлять, вони “готують” шлунок до прийняття другої страви. Сокогінні речовини всмоктуються крізь стінки шлунка в кров і розносяться по всьому організму. Вони підходять до залоз шлунка, спричинюючи посилену секрецію їх.
Друга страва найбільш поживна. Це варене, смажене й тушковане м’ясо або риба з різними гарнірами. Перетравлювання цієї їжі потребує великої кількості в травному каналі ферментів, що розщеплюють білки, жири і вуглеводи.
Слухання вірша Т. Лисенко
Тільки я прийшов із школи,
Миттю – в кухню та до столу,
Бо голодний був, як вовк:
Я в обідах знаю толк.
З'їв борщу я пів каструлі,
Сала, хліба та цибулі,
З'їв тарілку вінегрету,
А до нього – три котлети.
З’їв вареників гарячих
І сметани на додачу.
,З'їв п’ять тістечок із кремом,
Потім – булочку із джемом.
З’їв із сиром три ватрушки
Й дві солодкі стиглі грушки.
Чаю, врешті, я попив,
А варенням закусив.
Давайте допоможемо йому вибрати корисне меню до обіду.
Гра «Корисне меню»
Перед кожною командою лежать приклади меню. Яка з команд швидше обере меню, яке корисно спожити на обід та обґрунтує свій вибір. (Додаток 3)
(Підведення підсумків)
Зараз ми переглянемо відео – ролик, про продукти, які несуть небезпеку не тільки нашому здоров’ю, а і життю.
(Перегляд відеоролику (в позаурочний час можна показати фільм) 30 самих небезпечних продуктів (video.yandex.ru.)
Бесіда за роликом(фільмом).
Висновок. Вибирати їжу слід за її якістю.
Розповідь вчителя.
Українська кухня — національна кулінарія, яка має свою давню історію та славиться різноманітністю, нараховує сотні рецептів: борщі й пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печені та напої з фруктів і меду, відомі далеко за межами України. Деякі страви мають багатовікову історію, як-от, наприклад, український борщ.
Багато особливостей української кухні були зумовлені способом життя народу, преважна більшість якого займалась важкою хліборобською працею. Важка праця потребувала ситної, калорійної їжі. Тому для української кухні характерні страви багаті і на білки, і на жири, й на вуглеводи. Примхи ж національного характеру вимагали, аби ця їжа мала бути смачною. Тим-то для більшості страв характерний складний набір компонентів (так, у борщі їх нараховується до 20), а також комбінування декількох способів теплової обробки продуктів (смаження, варіння, тушкування, запікання). Така технологія обумовлює неповторні смакові якості, аромат і соковитість страв української кухні.
В XVIII столітті в Україні дуже широко поширюється картопля, що використовується для готування перших та других страв і гарнірів до рибних і м'ясних страв. Хоча цей овоч і не став в Україні, на відміну від Білорусії, «другим хлібом», однак знайшов широке застосування, і з цього часу практично всі перші блюда починають готуватися з картоплею.
Кожному з етнографічних районів України властиві свої особливості кухні, зумовлені географічними умовами та традиціями.
Гра «Гарні кухарі» (Одна команда називає українську національну страву – інша продукти для її приготування. Бал нараховується за правильно названу українську народну страву та правильний і повний перелік продуктів. Емблему отримує команда, яка набрала найбільше балів.)
- Молодці! Я сподіваюся, що ви не тільки добре знаєте страви, а ще і допомагаєте мамам, бабусям, татам у їх приготуванні.
Ми називали українські народні страви. А страви яких народів знаєте ви? Це ваше домашнє завдання. Тому я сподіваюсь наші герої зараз дізнаються багато цікавого про кухню різних народів.
Метод «Мікрофон» (Кожна група по черзі називає страву і країну, група, яка закінчує останньою – виграє.)
V. Узагальнення та систематизація знань.
1. Складання правил харчування.
- Ось і завершили ми подорож Країною Правильного Харчування. Весь цей час нас уважно слухали Незнайко і Пампушок і вирішили з’їсти якнайбільше корисної їжі, щоб бути енергійними. Але після цього вони не відчули ніякого приливу енергії. Чому? Допоможіть їм і складіть у групі по два правила харчування.
Учні складають правила, повідомляють учителеві, який записує їх на дошці.
2. Робота в зошитах.(с. 12)
Бесіда – обговорення поведінки хлопця та дівчини.
Групи роблять висновки. (Здоров'я, настрій, розвиток дитини залежать від якості їжі та своєчасності її вживання.)
Маркування продуктів харчування.
Вчитель демонструє продукти, на упаковках яких зазначені термін виготовлення та кінцевий термін реалізації, та пояснює правила маркування харчових продуктів. Після чого кожна група отримує певний продукт, знаходить маркування.
3. Гра «Смачного».
Вчитель кидає м’яч будь-кому з дітей, називаючи страву або продукт і говорячи, чим він корисний. Дитина ловить м’яч і говорить «Смачного», після чого вона сама стає ведучим. (Переможець група, яка назве більше продуктів (страв)).
4. Гра «Не розірви ланцюжок» (метод «Мікрофон»)
- Назвіть продукти харчування, багаті на білки, жири, вуглеводи.
5. Вправа «Роз'єднай слова та поясни приказки»
(Кожна група отримує картки з приказками)
І група
Ситийголодногонерозуміє.
ІІ група.
Простаїжанайкорисніша.
ІІІ Група.
Чимїжалегше,тимсонміцніший.
(Дане завдання може передбачати дві емблеми. Перша тій групі, яка швидше правильно прочитає приказку. Друга – хто більш правильно дасть пояснення.)
VІ. Підсумок уроку.
Підведення підсумків у групах. Визначення переможця.
V. Домашнє завдання.
І група. Скласти меню учня на тиждень, враховуючи рекомендації.
ІІ група. Підготувати повідомлення «Як запобігти отруєнь!»
ІІІ група. Дібрати приказки, прислів’я, пісні, вірші про їжу.
Додаток 1
Орієнтовні норми продуктів харчування для добового раціону школярів 6-10 років
Назва продукту |
Кількість харчових продуктів, г |
Назва продукту
|
Кількість харчових продуктів, г |
||
6-7 років |
8-10 років |
6-7 років |
8-10 років |
||
Хліб житній |
40 |
100 |
М’ясо |
80 |
100 |
Хліб пшеничний |
100 |
150 |
Риба |
50 |
75 |
Картопля |
200 |
300 |
Молоко |
500 |
500 |
Овочі різні |
175 |
300 |
Олія |
10 |
10 |
Фрукти і ягоди |
215 |
220 |
Масло вершкове |
30 |
40 |
Цукор |
60 |
60 |
Яйця (шт.) |
1 |
1 |