Здоров'я наших дітей для 6 класу

Тема Здоров'я наших дітей.

 Мета :

 1. Розширити уявлення батьків про роль та зміст по­няття «здоров'я дітей», дати рекомендації щодо ос­новних напрямків розвитку фізично здорової дитини.

2.  Ознайомити батьків з роботою, спрямованою на поліпшення фізичного стану учнів, яка проводиться в школі. На збори запрошуються шкільний лікар та викладач фізичної культури.

Перед проведенням зборів з учнями слід провести анкету на тему «Спорт у моєму житті».

ЗАПИТАННЯ ДО АНКЕТИ:

1.    Якими видами спорту тобі подобається займатися?

2.    Як ти почуваєшся після цих занять?

3.    Чи згоден (згодна) ти з думкою: «Спорт — це здоров'я»? Чому?

4.    Чи любиш ти уроки фізкультури?

5.    Чим саме тобі подобається займатись на цих уроках?

6.    Що б ти хотів (хотіла) виправити (вдосконалити) за допо­могою цих уроків?

7.    Твої побажання вчителю фізичної культури.

ХІД ЗБОРІВ

Бесіда.

ЗДОРОВ'Я — НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ

Шановні батьки! Кожен із нас знає, що найголовніше в житті будь-якої людини, а особливо дитини,— це здоров'я. Про необ­хідність здорового способу життя нині можна почути звідусіль, у першу чергу із засобів масової інформації. Ми знаємо, як важ­ливо бути здоровим, фізично повноцінним. Та чи завжди ми при­діляємо належну увагу цій проблемі, виховуючи та розвиваючи свою дитину? Задумаймося над цим. Існують різні визначення поняття «здоров'я»: «стан організму поза хворобою»; «стан, при якому різноманітні фізіологічні показ­ники не виходять за межі норми» (тобто нормальний кров'яний тиск, нормальний аналіз крові тощо). Організацією Об'єднаних Націй здоров'ю було дане наступне визначення: «Здоров'я — стан повного фізичного, психічного, соціального та морального благо­получчя, а не тільки відсутність захворювань та нездужань».Академік М. М. Амосов вважав, що здоров'я визначають через якість. Кожен інтуїтивно відчуває, що може бути і «багато здоров'я» і «мало здоров'я». В останньому випадку ця якість явно нестійка: від найменшої зовнішньої дії виникає хвороба — і здоров'я як не бувало.

ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ'Я У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Досвід запевняє у тому, що приблизно для 85 % учнів, які погано вчаться, головна причина відставання у навчанні — не­задовільний стан здоров'я, якесь нездужання чи захворювання, найчастіше цілком непомітне, таке, що піддається лікуванню лише спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя. Приховані, замасковані дитячою живістю, рухливістю незду­жання та захворювання серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунково-кишкові дуже часто є не хворобою, а від­хиленням від нормального стану здоров'я. Багаторічні спос­тереження фахівців показали, що так зване сповільнене мис­лення — це у багатьох випадках наслідок нездужання, якого не відчуває і сама дитина, а не якихось фізіологічних змін чи порушень функцій клітин кори півкуль. В окремих дітей можна помітити хворобливо бліді обличчя, відсутність апетиту тощо. При цьому дитина втрачає здатність до зосередженої розумової праці. Особливо зростає число нездужань у період бурхливого росту організму.

«РЕЗЕРВИ ЗДОРОВ'Я» ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОШУКУ

У цей час особливо потрібні «резервні потужності» органів та організму в цілому, які вмикаються при дії зовнішніх шкідливих факторів чи при власних великих навантаженнях та утримують фізіологічні показники в нормі. Як добути ці резерви? Лише через навантаження, через впра­ви, через зусилля та обмеження; лише тренуванням м'язів, серця, легень, нервів. Радикальним лікуванням у таких випадках також є зміна режиму праці та відпочинку: тривале перебування на сві­жому повітрі, сон при відкритій кватирці, вчасний відхід до сну та ранній підйом, належне харчування.

І неодмінно, щоб мати добре здоров'я, не хворіти, а якщо хворіти, то не тяжко, необхідні постійні вправи. Часто наші діти хворіють тому, що вони мало рухаються, їдять надмірну кількість жирної їжі, їх змалечку занадто тепло одягають, поз­бавляють свіжого повітря і іноді неконтрольовано «напихають» ліками.

Головні труднощі фізичного виховання та освіти — у дозуван­ні виховальних дій. У якому віці й скільки «виховувати», збіль­шувати обмеження чи заохочення? Засоби та методи — також важливе питання. Багато залежить від особистості вихователя й індивідуальних особливостей дитини.

Правильно оцінити нахили своєї дитини — це умова, без якої нема виховання. Батьки повинні обов'язково ставити перед собою цю задачу та цілеспрямовано змалку спостерігати за дитиною, порівнювати її з іншими дітьми, радитися з педагогами, психо­логами.

Важливу роль у розвитку фізично здорової дитини має відіг­рати фізкультура та спорт, загартування. Вони тренують не лише тіло, але й характер. Ігри та спорт виховують товариськість, ко­мунікабельність, згуртованість. Ніхто не сумнівається у користі здоров'я, але воно не прийде само, без праці. Потрібні напружен­ня та обмеження, потрібна воля. На щастя, розвити та зберегти З здоров'я дитини простіше, ніж дорослої людини. У дитячому ор­ганізмі ще діють уроджені програми активності, які є необхідним елементом росту.

Батьки не можуть перебувати осторонь фізичного виховання ди­тини. Позитивний вплив, як правило, має їх особистий приклад.

Пам'ятайте, що повністю вберегти дітей від хвороб — не­можливо. І в цього є ряд причин. Найперша — мікроби. Вони дуже різноманітні. Захист є, але поки сформується імунітет, слід   і 1—2—3 тижні прохворіти. Для здорової дитини, та ще ї при су­часній медицині, такі хвороби безпечні. Організм у змозі впора­тися з ними сам, навіть без всякого лікування — що в дійсності й буває.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

ТА ПОДОЛАННЯ ХВОРОБ.

Потрібно вірити у здоров'я і не боятися хвороб, медикаменти без необхідності не вживати. Правильне харчування, фізкультура і за­гартовування насамперед стимулюють нашу імунну систему, яка рятує від інфекції. Хороше тренування фізкультурою серцево-су­динної та дихальної систем є додатковою гарантією. Обмежене та різноманітне харчування захищає шлунково-кишковий тракт та обмін речовин. Здоров'я, сила та краса визначають хороший на­стрій дитини. Але вони не вирішують питання її щастя. Необхідно пам'ятати: щоб бути здоровим, дуже важливо бути щасливим. Та­кою є логіка прямих та зворотних зв'язків. Психологічні напружен­ня, неприємності є такими ж шкідливими для тілесного здоров'я дітей, як і дорослих. Тому особливо важлива духовна атмосфера в родині та успіхи дитини в суспільному житті, тобто коли вона достатньо добре навчається та займає гідне місце серед товаришів по силі, спритності, розуму.

Будь-яка хвороба, завдаючи болю та страждань людині, пере­шкоджає проявленню нею духовної сили та енергії.

Ми маємо навчити своїх дітей піклуватися про своє тіло та під­тримувати фізичне здоров'я, а також того, як вберегтися від різ­номанітних захворювань. Кожному відома приказка «У здоровому тілі здоровий дух», ще в давнину визнавали взаємозалежність між фізичним та духовним розвитком.

Не вилікувана хвороба, не усунене хворобливе явище у по­дальшому набуває хронічного характеру та може завдати дітям невиправної шкоди, зруйнувати основу їх майбутнього щастя. То ж не забувайте: якими виростуть діти залежить, насампе­ред, саме від вас, батьків.

ПАМ'ЯТКИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Перевтома, нервове збудження часто супроводжуються серце­во-судинними порушеннями, головними болями, змінами тиску, а також безсонням.

Доповідь шкільного лікаря на тему: «Фізіологічні проблеми дітей молодшого підліткового віку».Лікар відповідає на запитання батьків з теми.

Доповідь учителя фізкультури на тему: «Фізичний розвиток та виховання школярів на уроках фізкультури».Учитель фізкультури відповідає на запитання батьків з теми.

Педагогічний практикум для батьків.

1.    Ознайомлення батьків з результатами анкетування учнів на тему «Спорт у моєму житті». Обговорення результатів анкетування.

2.    Батькам пропонується обговорити ситуацію.

Ситуація для обговорення.

«...Батьки звернули увагу, що їхня 12-річна дочка, яка була до недавнього часу поступливою та спокійною, стала плаксивою, роз­дратованою. На звичайні та не зовсім звичайні зауваження з при­воду її недостатньої участі останнім часом у домашніх справах стала неприродно бурхливо, до сліз, реагувати. Навчатися стала гірше, що пояснювала втомленістю у зв'язку з посиленням нав­чальних навантажень та необхідністю багато займатися вдома.

З уроків вона нерідко відпрошувалась через головні болі, чого раніше з нею не траплялося. І зовні вона виглядала такою змар­нілою, що близькі стривожилися: «Чи не захворіла?» Тим більш, що до останнього часу її здоров'я не викликало ніяких побоювань: вона росла здоровою дитиною. Стурбовані батьки проаналізували все. Домашня обстановка була спокійною і не могла стати причи­ною погіршення стану. У дівчинки завжди була жива, товариська вдача, доброзичливість у спілкуванні з оточуючими. У неї були гарні здібності, тому надавати першочергове значення великим навантаженням дорослі не поспішали...»

Запитання до батьків:

Які, на ваш погляд, можуть бути причини погіршення са­мопочуття дівчинки?

Якою має бути поведінка батьків у залежності від цих при­чин?

Що може стати реальною підставою для виникнення кон­фліктів у цих ситуаціях?

Підсумки зборів.

Класний керівник, перевіряючи ефективність зборів, просить батьків назвати найважливіші, на їхню думку, напрямки розвит­ку та виховання здорової дитини.