Жінка – окраса роду людського. Велич жіночих постатей.
(Літературна віталья)
Епіграф:
Я – жінка, Я – мати,
Запалена Богом одвічна свіча.
П. Чубач
Відеофільм «Я жінка»
Вчитель:
Сьогодні ми будемо говорити про місце кожної людини в житті, про духовну досконалість, і, звичайно, про носія і творця життя – ЖІНКУ, яка найглибше втілює найдорожчі людські цінності.
Протягом багатьох століть люди оспівували та прославляли у віршах, піснях образ матері –берегині чи коханої жінки, благословляючи її ім»я. Деякі філософи вважали, що доля жінки- у домашньому господарюванні та материнстві. Але українки вже багато століть виявляють і силу почуттів, і талант материнства, і велич справ.
З»явилась жінка – і усе для неї,
Для рук її, для думки, для снаги,
Вона в майбутнє відчиняє двері,
Дарує скарб безцінної ваги.
Легенда про створення Богом жінки.
Можна навести чималий список жінок, які прославляли і прославляють рідну землю. Це і поетеси, і художники, і артисти, і актори. І ми хочемо довести це сьогодні.Перед вами стояло завдання відшукати матеріал про цікавих жінок-українок.
Проклавши разом дорогу у далеке майбутнє, зробимо з вами спробу з»ясувати, у чому ж загадковість і велич жіночих постатей, та й взагалі – жінки.
(Сповідь самої художниці Відеоматеріал.)
-Звучить пісня про маму у виконанні Ніни Матвієнко.
-Відгадайте про кого йдеться .
4. Золотий голос України –Ніна Матвієнко. (Учень розповідає і демонструє)
5. Видатна актриса Марія Заньковецька.
6. Улюблена поетеса сучасності –Ліна Костенко. Учень розповідає про неї).
Вірш « І знову пролог» у музичному виконанні Лілії Кобільник)
_ Розігрування діалогу між Л.Костенко і М.Чурай.
Уявіть собі, що стерлась межа між віками і зустрілись дві неповторні особистості.
Ліна. Інколи мрії збуваються. Мені так хотілось заглянути краєм ока через віки, побачити тебе, поспілкуватись. Скажи, чи легко тобі, Марусю, було творити7
Маруся. І легко, і важко водночас. Пісні жили в душі і починали проситися на волю. Я давала їм крила для злету, я давала їм життя.
Ліна. Я повернула твоє ім»я із забуття, чи не сердишся ти на це, що повернула тобі болючі спогади?
Маруся. Ні, Ліно, мабуть, ти зробила добре, бо дала мені ще одне життя.
Ліна. Скажи, Марусю, чи вдалося мені відтворити твою нетлінну, горду душу?
Маруся. Ти, Ліно, наділила мене власною гордістю і нескореністю, силою духу і невмирущим талантом. Ти бачила мене такою, якою була сама.
Ліна. Чому ж, Марусю, ти отруїла Гриця, ти ж так його любила?
Маруся. Мені замало півлюбові, мені або ціла, або ніщо. А Гриць не мав любові так багато, хоч я його і не вбивала. Це зілля було моє, я просто не хотіла жити. А ти, Ліно, хіба вчинила б по-іншому?
Ліна. Я, мабуть, теж не змирилася б. І чимось ми з тобою схожі, немов твоя душа через віки увійшла в мою.Я справді вкладала, Марусю, у твої уста те, що бачила, чула, казала сама.
19 березня 2020 р. Ліні виповниться 90 років.. Тож ми вітаємо її. Сучасний поет і критик казав:» Поезія Ліни Костенко увібрала і явила дві найбільші чоловічі доблесті- мужність і розум. Їй важко знайти аналог. ЇЇ поетичне слово пробуджує національну свідомість і совість наших поколінь, її життя – яскравий зразок служіння Україні».
Дивне створіння ЖІНКА,
Одним поглядом в силі викликати сильне почуття
Одним порухом брови розвіяти його на порох…
Її люблять і зневажають,
Обожнюють і затоптують в бруд,
А все ж стають перед нею на коліна…
Тому що все високе в людині від жінки.
Жінка дає життя, леліє,
Зігріває , допомагає зробити перші кроки
Вона порадниця і захисниця.
Предмет обожнення та поклоніння,
Щастя й натхнення.
Сама ЖІНКА безмежна.
Відгадайте чий це творчий портрет.
Підбиваючи підсумок сказаному, спробуємо відтворити узагальнений образ укр. жінки.
Ж І Н К А - це…матір,…………………………………………………………………………
І попри те, що чоловіки – сильна половина людства, але перед прекрасною половиною вони схиляють голови. І справді , жінки гідні цього, вони все знають, все встигають.
(Вірш « Я – ЖІНКА»).
Я – ЖІНКА. Ви чуєте, люди, я – свічка,
Запалена Господом Богом навіки.
Неправда, що я – ребро чоловіче.
Цю казку придумали чоловіки.
Я –ЖІНКА. Я – річка бурхлива й невпинна,
Що в повінь зриває верхи берегів.
Хто каже, що я підкорятись повинна?
Це ще одна вигадка чоловіків.
Я -_ЖІНКА. Природою створенапісня,
Яку чоловік заспівать не зумів.
Я –мрія і спогад. Майбутнє й колишнє.
Я – щось незбагненне для чоловіків.
Я – ЖІНКА. Я вільна, як думка одвічна
На думку не можна надіть кайдани…
Я- непередбачена, незрозуміла,
Я плачу від щастя, сміюся в журбі,
Я –ЖІНКА. Я дійсно слабка половинка.
Нехай переможцям лаврові вінки!
Історію творять, звичайно, мужчини,
Але лише так, як захочуть жінки.