Життя і творчість Бориса Пастернака

Зарубіжна література

11 клас

Борис Пастернак (1890-1960)

Життя  і творчий шлях письменника.

Спарений урок

Тема 1. Гамлет ХХ століття

Тема 2. «Свіча горіла» (поезія Б. Пастернака)

Мета: формування предметних компетентностей: визначення джерел таланту поета, простеження духовної сили митця у протистоянні владі, розкриття особливостей пастернаківської поетики, розвивання навичок виразного читання ліричних творів, їх аналізу;

Формування ключових компетентностей: уміння вчитися, оцінювати літературні явища; комунікативної: розвивати навички роботи в колективі та індивідуально; інформаційної: розвивати навички критично оцінювати інформацію; загальнокультурної: виховувати прагнення літературної освіти, естетичний смак, розвивати кругозір школярів, виховувати прагнення до самопізнання та самоаналізу.

Обладнання: портрет поета, тексти віршів, заготовки до скрапбуку.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування на їх основі вмінь та навичок

Проблемне запитання:

• Що може зробити людину кращою?

Цель творчества – самоотдача, А не шумиха, не успех! Б Пастернак

Во всём мне хочется дойти до самой сути. Б. Пастернак

Хід уроку

І. Організаційний момент. Мотивація діяльності

1. Бесіда:

- Чого ви очікуєте від уроку?

- З чим асоціюється у вас тема уроку?

- З чим асоціюється у вас слово « свіча»? («Мозковий штурм»)

2.Слово вчителя:

• Якщо Блока називають «співцем прекрасної Дами», Ахматову – російською «Сапфо», Маяковського  жовтою блузою, то Б. Пастернака – «Гамлетом ХХ століття».

3.  Виразне читання учителем або підготовленим учнем вірша « Гамлет». Обговорення вражень, асоціативних образів.

4. Учитель:

- Багато випробувань випало на його долю, він жив у дуже складний час. Його ліричні твори стали втіленням трагічного щастя існування людини.

Оголошення мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда:

• До якої епохи належить творчість Б. Пастернака?
• Який період охоплює «срібна доба російської поезії»?
• Які напрямки існували в  російській  літературі  початку ХХ століття?
• Назвіть особливості кожного напрямку.
• Відомо, що Бориса Пастернака вважають поза літературними угрупуваннями. Чому?  (Він приєднувався і до симовлістів, і до футуристів, його вірші, як у акмеїстів, - чіткі і зрозумілі, але він шукав нові образи, символи і шляхи розвитку)

2.Аналіз епіграфа

Учитель:

• Наше завдання – довести цю істину на прикладі життя і творчості самого автора

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

1. Слово вчителя про присвоєння Пастернаку Нобелівської премії (Додаток 1)
2. Рольова гра «Інтерв’ю з пастернакознавцем» (учні задають питання стосовно життя і творчості письменника підготовленому учню – «пастернакознавцю»)
3. Учитель:

• Життєвим кредо митця стали його слова (робота з епіграфом 2) .

4. Читання вірша «Во всём мне хочется…» учителем чи підготовленим учнем.

Обговорення шляхом застосування прийому «Мікрофон»: «Вірш викликав у мене думки про те, що…»

5. Аналіз проблемного запитання:

• Що може зробити людину кращою?
• Чи може література (поезія) зробити людину кращою?

6. Учитель:

• Орфісти, до яких належав і друг  Пастернака  Рільке, вважали, що художнє слово може змінити і людину і суспільство. Символісти намагалися вплинути на читача з допомогою надзвичайної, небуденної символіки, акмеїсти, навпаки, зображуючи всі сторони життя просто і зрозуміло. Футуристи ж вважали, що їхня творчість взагалі для людей майбутнього, які зрозуміло, до того часу змінять свій світогляд.

Оскільки Борис Пастернак не належить до жодного із угрупувань ,цікаво, як його твори впливають на читача.

Марина Цвєтаева писала (запис на дошці):

«Дія Пастернака дорівнює дії сновидіння. Ми його не розуміємо. Ми в нього потрапляємо. Під його дію потрапляємо…»

Я пропоную потрапити під дію поезії Бориса Пастернака. Навряд чи буде ця дія однозначною, адже саме життя поета не було таким:

-Лауреат Нобелівської премії (другий у Росії в галузі літератури), якого змусили відмовитися від неї;

- людина , до якої був прихильний Сталін і на яку відкрили карну справу;

- глибокий лірик і водночас майстер епічної розповіді, філософських спостережень.

Все це − Борис Пастернак.

Незадовго до смерті він писав (запис на дошці):

«Цілком ймовірно, що через багато років після того ,як я помру, з’ясується, якими широкими, найширшими основами була спрямована моя діяльність останніх років чим вона дихала і живилася, чому служила».

7.  Виразне читання вчителем або підготовленим учнем вірша «Визначення поезії».
8. Бесіда за змістом:

-То що ж, за Пастернаком, є поезією? (переплетіння всіх елементів – саме життя, гармонія)

-Які почуття, емоції, на ваш погляд,  проживає ліричний герой? (захоплення від усього, що є навколо нього, бо це для нього і є поезія, він себе відчуває її частиною).

9.Порівняння вірша Бориса Пастернака «Визначення поезії» із віршем А.Ахматової «Про вірші» (у А. Ахматової прості, ясні   життєві образи, усе чітко і зрозуміло, як і є у акмеїстів).

- Ознаки акмеїзму чи символізму властиві віршеві Пастернака?

 

10.Слово вчителя:

-Якщо порівнювати творчість Бориса Пастернака і футуристів, то варто пригадати фразу В. Маяковського , що як відомо, є рупором футуризму, сказану Пастернаку (як ми знаємо, вони товаришували , Пастернак захоплювалися творчістю Маяковського)(запис на дошці): «Вы любите молнию в небе, а я – в электрическом утюге».

Отож, футуризм, по суті, не захоплював Пастернака. Його вірші більш тісно пов’язані із природою, людиною, гармонією. Але це не означає, що вони дуже прості. Свого часу М. Цветаева сказала (запис на дошці): «Где тот человек, который до конца понял Пастернака?» І сама пояснила(запис на дошці): «Пастернак – это тайнопись, шифр. Это светопись. Свет… От него от всего идут лучи.»

Так, його поезія світиться, горить свічкою і навіть тоді, коли заметіль, вона здатна  подарувати надію.

        11.  Складання асоціативного куща «Поезія для мене –це…»

12. Прослуховування романсу на вірш Пастернака «Зимняя ночь»

13.Аналіз вірша (робота в групах):

1 гр. – визначити мотивну  структуру (виписати образи-мотиви, що зустрічаються у вірші);

2 гр. – визначити тропи;

3 гр. – визначити розмір та тип віршування;

4  гр. – виготовити скрап бук, використовуючи заготовки

Очікувані  результати:

Тема: зображення природи  та людських почуттів( кохання) як паралельних стихій.

Композиція(особливості):

- прийом психологічного паралелізму;

- прийом антитези;

Основні образи та символи:

9. заметіль (стихія, невідворотність, те, що не підвладне людині);
10. свіча (кохання, надія);
11. хрест (святості(почуттів), захисту ( кохання дане вищими силами)).

IV.Підсумок

1. Бесіда

-Чим особливі вірші Бориса Пастернака?

Очікувані результати:

Поетичне світосприйняття Б. Пастернака відображене у віршах, де:

1) провідна тема – людина і її буття;

2) поезія – це відображення гармонії життя;

3) людина і природа неподільна і становлять Всесвіт;

4) митець має не копіювати життя, а зобразити своє враження від нього, захоплення ним;

5) музичність віршів;

6) яскрава образність;

7) філософічність лірики;

8) деталізація.

2. Аналіз проблемного запитання:

-Чи здатна така поезія зробити людину кращою?

-Як на вас особисто вплинула поезія Пастернака?

V.Домашнє завдання:

Вивчити напам’ять один із віршів Пастернака.

 

Додаток 1

1958 став для поета випробуванням. Перед ним, як перед героєм Шекспіра, постало питання: бути чи не бути? Це питання стосувалося Нобелівської премії, на яку починаючи із 1946 р., Бориса Пастернака висували 7 разів.

У поясненні вказувалося:

«За значні досягнення у сучасній ліричній поезії і продовження шляхетних традицій великої російської прози».

Ініціатором висування був А. Камю – «совість заходу» (як його називали)

Але на батьківщині Б. Пастернака, в Радянському Союзі, сумнозвісний роман «Лікар Жеваго» був засуджений як «ворожий  політичний акт», а автора називали Іудою, зрадником.

Отже, що робити?

Прийняти найвищу нагороду (це означало підставити себе і своїх рідних під удар),  чи відмовитися (і захиститися від нападок)?

Письменник обрав останнє.

Та чи врятувало його це?

Як він ніс свій хрест – свій талант даний Богом ?

На ці та інші запитання попросимо відповісти «пастернакознавців».