Життя і творчість Тараса Шевченка – геніального поета, мислителя, пророка національного відродження в Україні.

Тема: Життя і творчість Тараса Шевченка – геніального поета, мислителя, пророка національного відродження в Україні.

Мета: поглибити знання дев’ятикласників про біографію Шевченка, з’ясувати основні віхи його творчості, пояснити значення постаті поета як генія, мислителя та пророка національного відродження в Україні, розвивати культуру зв’язного мовлення учнів, вміння логічно мислити, грамотно і  змістовно висловлювати свої думки, аргументовано відстоювати свої переконання, виховувати почуття поваги до життєвого подвигу  Т. Шевченка в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст., зацікавлення у вивченні  історичного минулого рідного краю.

Очікувані результати: учні називають основні віхи творчості, працюють над проблемними питаннями, грамотно та змістовно висловлюють свої думки, аргументовано пояснюють свої переконання.

Тип уроку: засвоєння знань і формування знань

Обладнання: портрет Т. Шевченка, дитячі ілюстрації, виставка книг митця, презентація, дидактичний матеріал (картки, тестові завдання, кросворди, кросенс).

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ Мотивація навчання

1. Виразне читання вчителем поезії  Максима Рильського     

ШЕВЧЕНКО

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Він любив усе прекрасне

Все ненавидів потворне, —

І його ім’я — незгасне,

Світлий образ — неповторний.

Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

Ось чому в сім’ї великій,

У цвіту садів прекрасних

Буде жити він вовіки,

Як безсмертний наш сучасник.

2. «Очікування»

- Як ви вважаєте, про кого йдеться у цьому вірші?

- Якою буде тема нашого уроку?

- Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

(діти висловлюють свої сподівання, свої думки)

ІІІ. Оголошення  теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

З постаттю Тараса Григоровича Шевченка ми знайомимося ще з самого дитинства. І щоразу переконуємося, що, напевне, секрет такої популярності поета саме у силі й глибині його художнього слова. Бо воно зрозуміле найменшим та близьке для дорослих, а ще особливо актуальне у всі часи.

   На сьогоднішньому уроці ми помандруємо життєвими стежинами великого сина українського народу, геніального митця та мислителя, пророка національного відродження в Україні.

ІV Актуалізація опорних знань учнів

   Евристична бесіда.

- Що цікавого з життя Тараса Шевченка вам відомо із попередніх класів?

- Чому український народ з пошаною ставиться до цього письменника?

- Які твори Кобзаря вам відомі, які ви знаєте напам`ять?

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

Нелегкою була доля письменників, які жили і творили в ХІХ столітті. Царизм постійно їх переслідував за вільне слово, неодноразово саджав у тюрми, відправляв на заслання. Але їхня муза була нескореною. Тож вчитаймося у твори письменників ХІХ століття, які виступили в літературі в такі тяжкі часи, зуміли збагатити золотий фонд нашої духовної культури. Одним із них був Тарас Григорович Шевченко.

2.Повідомлення учнів.

1 учень.  Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені… нічого не значитиме..».

      Коли Тарасові було 2 роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Шевченко називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився.

               У 1822 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з жінкою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині точилися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми. 

2 учень. Після смерті батька мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка-п`яниці Петра Богорського. У 1829 році Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта,  згодом переїхав з ним до Петербурга.  1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва. Хоч від жорстокості маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури.

  Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка – художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур – К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою. На ці роки припадає початок літературної діяльності Т. Шевченка. У 1837 році була написана балада «Причинна».

3 учень. 1838 року 22 квітня у житті молодого Шевченка сталася знаменна подія: за допомогою друзів його було викуплено з кріпацтва. Цього ж року він став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом одним з найулюбленіших учнів видатного російського художника Карла Брюллова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.

    У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». Наступного року вийшла окремою книжкою поема «Гайдамаки». У 1843-1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в Багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини. Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас Григорович і на місці розташування славної Запорозької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами і сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.

1 учень. 1845 року поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії мистецтв, видав на власні кошти «Живописну Україну» - серію картин, де відображено історичні місця України, її побут і природу. У 1846 р. Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київській археологічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам`ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з викладачем історії Київського університету М. Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до таємної політичної організації – Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов`янського єднання.

2 учень. 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і відправлено до Петербурга. Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів поет квітень і травень. Проте його звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодієвському братстві, а в написанні революційних творів. Найбільшу лють у високопоставлених жандармів викликала поема «Сон».

      Після закінчення слідства поет був засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати та малювати. Але він писав, ховаючись від офіцерів, тікаючи в степ, писав ночами при світлі місяця. У 1848 р. поета взяли художником в наукову експедицію для вивчення й опису Аральського моря. Його друзі зберегли багато малюнків та ескізів.

    Коли царату було донесено, що Шевченко порушує заборони, то у 1850 році його було переведено до Новопетровського укріплення – на півострові Мангишлак. Умови тут були жахливими. Навколо пустеля, пісок і солона вода, жодних доріг. Шевченка тут протримали 7 років. Для нагляду за поетом було приставлено затурканого єфрейтора, котрий мав ходити за ним як тінь, щоб Шевченко не міг ні писати, ні малювати. При найменшій підозрі наглядач обшукував поета.

3 учень.  На початку 1857 р. друзі поета отримали царський дозвіл на його звільнення, але офіційного дозволу Шевченку довелось чекати аж до серпня. Повернення поета до Петербурга вітали всі прогресивні сили України. Оповитий ореолом борця-мученика, він викликав велике захоплення, особливо у молоді. У 1859 році Шевченко отримав дозвіл повернутися в Україну. Але за революційну агітацію  серед селян його знов заарештували і звеліли виїхати до Петербурга.

  4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-гравера. Цього ж року виходить нове видання «Кобзаря». Шевченко багато працює: пише вірші, створює нові гравюри, стежить за поширенням свого «Букваря», планує видання кількох підручників. 10 березня 1861 р. Тарас Григорович Шевченко помер. Труну з тілом поета несли студенти з церкви аж на Смоленське кладовище. У травні цього ж року тіло Великого Кобзаря було перевезене в Україну й поховане на Чернечій горі біля Канева. Пантелеймон Куліш сказав, звертаючись до померлого поета; «Були в нас на Україні великі воїни, великі правителі, а ти став вище за всіх їх, і сім`я рідна в тебе найбільша, зібралися до тебе усіх язиків люди, як діти до рідного батька».

  VІ  Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота над проблемним запитанням: Чому Тараса Шевченка називаємо Кобзарем?

2. Слово вчителя

Лесю Українку за її внесок у розвиток української літератури називали дочкою Прометея, Івана Франка за титанічну працю – Каменярем.

3. Робота в парах

Проаналізуємо, чому Тараса Шевченка називаємо Кобзарем. Для цього відповімо на запитання і за їх відповідями заповнимо діаграму Венна:

4. Бесіда:

• Ким були кобзарі? (Народні співці, які творили, зберігали та передавали героїчні пісні, думи)

• Чи була доля Шевченка споріднена з долею його народу? Чи вболівав він за його майбутнє? (З дитинства майбутній поет мав загострене почуття справедливості, не терпів насилля. Як і його знедолений народ, Шевченко прагнув вільно творити)

• Які ознаки народного співця мала поезія Шевченка? (Був носієм правди про події, узагальнював народну думку).

• Які образи переважають у Шевченка? (Художні образи Шевченкової поезії - прості люди, історичні постаті, що борються за свободу, українські жінки та дівчата з їх непростою долею)

• Чи споріднена поезія Шевченка з фольклорними творами? (Так, подібність художніх засобів - повтори, сталі епітети, нескладні метафори, гіперболізація в зображенні народних героїв, простота сюжету)

4.Послухайте відеоролик про Шевченка та заповніть асоціативні грона. Поясніть свій вибір.

 

5.Проведення тестового опитування

(онлайн-тести: https://naurok.com.ua/test/taras-grigorovich-shevchenko-2638923.html, або за QR-кодом)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VІІ. Підсумок уроку

1.Опрацювання кросенсу учнями (за життєвим і творчим шляхом)

 

 

2. Метод «Мікрофон»

- Чи справдились ваші очікування?

- Що найбільше запам`яталось?

- Які види робіт були на уроці?

3. Оцінювання.

4. Заключне слово вчителя.

Український народ вшановує пам`ять Шевченка – свого видатного сина. З 1918 року щорічно відзначається День народження Т.Шевченка. по всій Україні встановлені пам`ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім`я поета присвоєно учбовим закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1962 року щорічно присуджуються Державні премії України імені Т.Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу. 

VІІІ. Домашнє завдання

Читати баладу «Причинна», знати її ідейно-художній зміст, визначити віршовий розмір, художні засоби.