Т.Шевченко. “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гайдамаки” – твори історичної тематики (оглядово). Вісь неперервності історичного часу в посланні “До Основ’яненка”

Про матеріал
Презентація підходить для дистанційного навчання. Матеріал містить характеритику творів ранньої творчості Т.Г.Шевченка, інтерактивну вправу та тест.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Двадцяте лютого“Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гайдамаки” – твори історичної тематики (оглядово). Вісь неперервності історичного часу в посланні “До Основ’яненка”

Номер слайду 2

Вправа на повторення - https://wordwall.net/uk/resource/68659429

Номер слайду 3

Після викупу Шевченка охопило творче піднесення Тарас Шевченко... Для нас, українців, надзвичайно дороге це ім'я. Великий поет, гуманіст, демократ. Уся його творчість пройнята пафосом усеспопеляючого гніву проти будь-якого гноблення, на­силля, проти приниження людської гідності й водно­час пронизана палкою любов'ю до простої людини-трудівника, «малих рабів отих німих», на сторожі яких він поставив своє Слово. У творчому доробку Та­раса Шевченка виділяється значна група епічних творів, у яких із надзвичайною силою високопоетичного зображення по­казано героїчну й глибоко драматичну минувшину України. Можна з певністю твердити, що Шевченкові поеми історич­ної, історико-революційної та соціально-політичної проблематики - це вершинне досягнення творчості поета. Вони збага­тили високими епічними зразками не тільки українську, а й світову літературу. Висловлені в них історичні погляди й іс­торична свідомість поета сприяли зрос­танню національно-визвольної боротьби всіх слов'янських народів. Заглибившись у Шевченкову інтер­претацію драматичних подій нашої історії, ми повніше осягнемо минуле України, що дасть змогу впевнено про­креслювати орієнтири майбутнього.

Номер слайду 4

Шевченко відчував своє призначення: розповісти українському народові складну й героїчну історію його землі. Тому його творчість тематично пов'язана передусім з історією України - як давніх часів, так і славної доби козаччини, гетьманщини, гайдамаччини, багатовікової боротьби українців проти іноземних поневолювачів. Цю багатогранну тематику розкривають поеми «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «Гайдамаки», чимало поезій. Головні герої цих творів - легендарний ватажок запорозьких козаків і молдавський господар Іван Підкова, керівники козацько-селянських повстань Тарас Трясило, Северин Наливайко, гайдамацькі ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта... Усі вони - «святі месники», бо повстають проти антинародної влади й соціальної несправедливості, захищають бідних і гноблених.

Номер слайду 5

«Тарасова ніч»Історія написання У Санкт-Петербурзі 6 листопада 1838 р. Т. Шевченко написав твір «Тарасова ніч». З-посеред безстрашних ватажків селянсько-козацьких повстань кінця XVI ст. — Тараса Федоровича (Трясила), Павла Павлюка (Бута), Северина Наливайка, Якова Остряниці — першого з них Великий Кобзар оспівав особливо натхненно. В основу згаданого твору покладена історична подія — перемога козаків над військом польської шляхти у 1630 р. під Переяславом.

Номер слайду 6

Паспорт твору. Рік написання – 1838 Жанр: історична поема. Тема: зображення боротьби українського козацтва з польськими загарбниками; змалювання ночі розгрому армії польського воєначальника Конецпольського під час антишляхетського повстання 1630 р., очоленого гетьманом Тарасом Федоровичем (Трясилом).Ідея: возвеличення мужності, героїзму, цілеспрямованості, наполегливої віри в перемогу козаків на чолі з гетьманом Трясилом; засудження жорстокості, жадібності ляхів, які полонили український народ, позбавляючи його навіть віри християнської. Основна думка: наш народ завжди буде пам’ятати і шанувати своїх оборонців, їх подвиги; тих, хто визволяв їх від рабства і поневолення.

Номер слайду 7

Художні засоби: Порівняння:   кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали. Уособлення: лихо сміється; зажурилась Україна, зажурилась, заплакала; мовчать гори, грає море, могили сумують; ніч-мати дасть пораду; лягло сонце за горою. Епітет: тії ночі кривавої, козацькії діти. Метафора: заплаче серденько. Синекдоха: козачество = червоні жупани. Гіпербола: чи затопило синє море твої гори; од Лимана до Трубайла трупом поле крилось. Риторичне звернення: Грай же, море, мовчіть, гори, / Гуляй, буйний, полем — / Плачте, діти козацькії, / Така ваша доля!»Анафора: Нехай собі бенкетують, / Нехай на здоров’я! / Нехай, кляті, бенкетують.

Номер слайду 8

Композиція Події у творі перемежовуються у двох часових площинах — сучасній (спів кобзаря) і минулій (боротьба українського народу з ляхами). Співаючи, кобзар розповідає про лихо, яке огорнуло Україну, коли польська шляхта заполонила рідний край і намагалася перетворити народ у рабів, позбавляючи його навіть віри християнської. «Тарасова ніч» — це історична пісня про далеке героїчне минуле, про перемогу козаків під проводом Трясила над ворогом. Тому народ і уславлює вірних захисників неньки України, завдяки яким має волю, віру і щастя.

Номер слайду 9

«Тарасова ніч» аудіокнига - https://youtu.be/d7v. EP3l_jt. A

Номер слайду 10

«Іван Підкова» Поему «Іван Підкова» присвячено боротьбі українського народу проти турецько-татарських завойовників. У поемі йдеться про морські походи запорожців. Агресивна політика султанської Туреччини та Кримського ханства була спрямована на спустошення українських земель. Під час набігів завойовники забирали в рабство чимало українців, потім їх продавали на невільницьких ринках Криму й Туреччини. Щоб розгромити міста-фортеці й визволити по-лонених, козаки вирушали морем до Туреччини. Іван Підкова - реальна історична постать. Образ сміливого отамана, який не раз очолював морські походи козаків, і вивів у своїй поемі Шевченко

Номер слайду 11

Паспорт твору. Рік написання – 1839 Рід – ліро-епос. Жанр: історична поема. Тема: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.Ідея: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом. Основна думка: ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам’ятати.

Номер слайду 12

Художні засоби:• рефрен: «Було колись…»;• метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»; внук косу несе в росу; синє море звірюкою то стогне, то виє; могили з вітрами говорять; свідок слави розмовляє. • епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море», “високії могили”, “чорна хмара”, “чорні уси”.;• порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»;• звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»;• риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!»;• риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»

Номер слайду 13

Композиція Твір поділяється на дві частини: 1) сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки); 2) минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, — битва козаків з турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний). У першій частині поеми Шевченко змальовує степ, вкритий курганами, де лежать славні козаки, які боролися за незалежність. Пейзаж нагадує нащадкам про славне минуле. У другій частині бачимо чорну хмару ворогів з-за Лиману. І відважний ватажок козаків – Івана Підкова сміливо і впевнено веде козацькі чайки на бій. До перемоги.

Номер слайду 14

Чому «Іван Підкова» це поема?Твору “Іван Підкова” характерні такі ознаки поеми:віршована форма,значний обсягнаявність дійових осіб. Детально змальовані козаки та отаман, їх стосунки перед  походом на Царград.тривалий час дії. Поема розказує про історичний похід козаків на чолі з Іваном Підковою Цей ліро-епічний твір написаний віршованою мовою, складається з двох частин, відображає події (збір у похід, дорога на Царгород, сюжетом є відображення визвольної боротьби козаків, крім ліричного героя, яскраво зображено Івана Підкову та козаків, через діалоги). У творі передані також емоційні переживання: захоплення мужністю козаків, іхнім дружніми стосунками, гордість за звитяжне минуле народу, жива пам’ять про наших прадідів.

Номер слайду 15

Характеристика Івана Підкови Іван Підкова – відважний, рішучий, впевнений у собі, вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований – має чорні вуса, чуприну. Героя називають батьком , він є прикладом для козаків. Ватажок козаків Івана Підкова ставиться до підлеглих, як до рідних, однодумців, товаришів : « Ануте, хлоп’ята, на байдаки!», з повагою звертається до них: «панове-молодці… спасибі вам». І козаки називають його «батьком отаманом», відповідають взаємністю та розумінням: «висипали запорожці — лиман човни вкрили». Іван Підкова в однойменній поемі має козацьке звання отамана. Він зібрався пливти до Царграда Т. Шевченко у поемі оспівує Івана Підкову, сміливого отамана, що не раз очолював морські походи проти Туреччини. У поемі, що названа його іменем, цей козарлюга змальований мужнім, відчайдушним, досвідченим, справедливим, за що побратими дуже його шанують. Сміливість притаманна кожному із запорожців. Отамана в поемі зображено розсудливим, мудрим керівником, що пам’ятає про свої моральні обов’язки перед рідним народом і є прикладом для січовиків

Номер слайду 16

«Іван Підкова» аудіокнига - https://youtu.be/d7v. EP3l_jt. A

Номер слайду 17

«Гайдамаки» Романтична поема «Гайдамаки» вийшла друком окремою книжкою в Петербурзі, коли її авторові було всього 27 років. Гостро драматичним, навіть трагічним життям у поемі живуть реальні історичні постаті, гайдамацькі ватажки Максим Залізняк та Іван Ґонта, і поряд з ними - Ярема Галайда («вполовину видуманий»), його кохана Оксана і «вільшанський титар правдивий». Романтизуючи драматичні події та дійових осіб, автор опоетизовує їх і посилає в Україну як поборників «святої волі»: Сини мої, гайдамаки!Світ широкий, воля -Ідіть, сини, погуляйте, Пошукайте долі.

Номер слайду 18

Паспорт твору. Рік написання – 1841. Вперше поема була надрукована у альманасі “Ластівка” 1841 року. Вона відноситься до раннього періоду творчості Т. Шевченка. Цей твір автор присвятив  Василю Григоровичу. Рід літератури – ліро-епос. Жанр: поема (героїчно-історична романтична). Літературний напрям (стиль) – романтизм. Тема: зображення Коліївщни – боротьби українського народу проти польської шляхти у 1768 р.— Коліївщини. Ідея: заклик до знищення соціального і національного гноб-лення, до єднання слов’янських народів; як найкращого шляху до визволення трудящих мас. Основна думка: заклик до єднання слов’янських народів. «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля» — зазначив письменник у передмові до твору

Номер слайду 19

Головні герої:повсталий народ – головний герой поеми. Ярема Галайда (Своє різвище «Галайда», яке було надано М. Залізняком Яремі, означало бездомний бурлака). Після вінчання з Оксаною Ярема залишив кохану, бо вирушив у похід на Уманщину. Оксана – кохана дівчина Яреми, дочка Титаря. На думку дівчини, Бог її карав за те, що полюбила сироту і молилася не за страченого батька, а за коханого. Перебуваючи у неволі, героїня ладна була погубити себе. Визволивши Оксану з неволі, Ярема відвіз її до Лебедина, бо там був жіночий монастир. Максим Залізняк – герой загинув сумуючи з приводу смерті І. Гонти.Іван Гонта – герой вбиває своїх синів в Умані. Титар (батько Оксани), Другорядні герої: гайдамаки, конфедерати,  Лейба (шинкар),  кобзар Волох, ксьондз, підліток-гайдамак, Ґонтині діти.

Номер слайду 20

Сюжет твору В основу сюжету твору “Гайдамаки” покладено розповідь про народне козацько-селянське повстання проти польської шляхти на Правобережній Україні 1768 р. Його назвали Коліївщина. Основні сюжетні лінії поеми:— визвольної боротьби – розвиток селянського повстання (концептуально-історична центральна);— історія життя Яреми Галайди та Оксани (історично-художня). Концептуально-історична сюжетна лінія охоплює в часовому художньому просторі десь півроку, тоді як Коліївщина тривала насправді якийсь місяць. Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет намагався показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.

Номер слайду 21

Композиція Поема «Гайдамаки» — найбільший за обсягом твір у поетичному доробку Т. Шевченка, складний за будовою. У творі два прологи (лірично-філософський вступ-присвята та історичний вступ (літературно-полемічний — «Інтродукція»)), десять розділів, епілог, окремі частини:”Передмова”, “Панове субскрибенти!”, “Примітки”— гумористичне послання до передплатників. Особливістю композиції твору є значна кількість ліричних відступів, у яких поет дає свою оцінку і стає наче учасником описуваних подій. Експозиція: перепетійний епізод — збиткування корчмаря Лейби з наймита Яреми. Зав’язка (зав’язка може відбуватися на початку зображених у творі подій): зіткнення інтересів українського трудового народу та польської шляхти і їхніх прислужників — події, що відбувалися у давні часи. Кульмінація: розгром України, вбивство й поховання Гонтою власних дітей. Розв’язка: епілог — страта Гонти, смерть Залізняка на засланні («на чужому полі», самоліквідація повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взялися»).

Номер слайду 22

Проблематика твору:1)Соціальна нерівність;2)Самопожертва, честь, обов`язок перед Вітчизною;3)Історична доля українського народу;4)Соціальний лад суспільсва;5)Вічні людські цінності. Особливості назви Свій твір Т. Шевченко назвав бунтарським іменем гайдамаків — учасників народного антишляхетського спалаху (Коліївщини), що вибухнув у 1768 р. на Правобережній Україні. Термін «гайдамаччина» (від тур. гайде — гнати, переслідувати) уперше зустрічається в документах 1717 р. Основою для написанням Шевченком поеми “Гайдамаки” стали особисті враження від розповідей діда, фольклорні твори.

Номер слайду 23

Новаторство Т. Шевченка. Художні особливості твору Новаторство письменника проявилося у способі використання фольклорних елементів у поемі. Він не наслідує стилістику й розмір фольклорних творів, але використовує в ідейно-тематичній структурі «Гайдамаків» традиційні образи, символи, народні вірування. Поет поєднує в одне найрізноманітніші художні прийоми: епос, лірику і драму, інтимні почуття і громадянські обов’язки, побутове і героїчне. Віршування і проза сплелись в одну цілісну поему. У композицію твору вплетені пісні й ліричні авторські відступи, саме тому відчувається присутність і гаряче співчуття автора в кожному рядку поеми. Природні картини у «Гайдамаках» також фольклоризовані, вони наче живуть разом із подіями життя народного. Щедро вживається військова лірика часів козацтва, назви з прикладками (пани-брати, батьку-отамане). Багата поема на тропи: епітети, метафори, гіперболи, символи, одухотворення.

Номер слайду 24

«Гайдамаки» аудіокнига - https://youtu.be/e3 Ly6 Npc. Oi. M

Номер слайду 25

«До Основ’яненка» Поштовхом до написання романтично-величального послання «До Основ’яненка» стала піблікація «В отечественних записках» нарису Г. Квітки-Основ’яненка «Головатий», який справив на Шевченка глибоке враження. Поет заохочував свого старшого побратима висловлювати історико-героїчну, патріотичну тематику, спонукав відтворювати в усій величі героїку минулого України, щоб розбудити пасивних сучасників для боротьби за соціальне й національне розкріпачення народу, тим самим не розриваючи вісь безперервності історичного часу.

Номер слайду 26

Паспорт твору. Рік написання: 1839 Жанр: вірш-послання. Лірика  – громадянська. Напрям – романтизм. Тема: відтворення спогадів поета про старожитню Україну, запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю.Ідея: прохання до Основ’яненка оспівувати історію рідного краю, Запорозьку Січ, пробуджувати національну свідомість українців. Основна думка: Т. Шевченко прагне викликати інтерес земляків до героїчного минулого рідного краю, переконати їх, що Україна знову може стати самостійною державою, що її історія не закінчилася, вона продовжиться в майбутньому за справедливого суспільного ладу. Провідний мотив – патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.

Номер слайду 27

Художні засоби: Метафори: «Б’ють пороги, місяць сходить», «очерети питають у Дніпра», «сонце гріє, вітер віє», «могили стоять та сумують», «тирса шуміла», «жита похилились», «заграло, сказало… море», «не вернеться воля», «не покриють Україну червоні жупани!», «слава не поляже, а розкаже», «наша дума, наша пісня не вмре, не загине…», «виллю сльозами», «позички з’їли», «слава стала…», «море грає», «усміхнеться серце». Повтори: «сходить… сходить», «Вернітеся!», «Не вернуться!», «правда… правда». Риторичні запитання: «Де-то наші діти ділись, / Де вони гуляють?», «Де наші панують? / Де панують, бенкетують?», «Де ви забарились?», «Чи так, батьку отамане? / Чи правду співаю? / Та що й казать?». Порівняння: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче», «Мова… голосна та правдива, як Господа слово». Риторичні оклики: «Вернітеся!», «Не вернуться!», «Не покриють Україну червоні жупани!», «Смійся, лютий враже!», «От де, люде, наша слава! Слава України!», «Ех, якби-то!», «…батьку ти мій, друже!», «Ой не шуми, луже!». Гіпербола: «Де кров ляха, татарина морем червоніла». Звертання: «Смійся, лютий враже!», «От де, люде, наша слава», «Чи так, батьку отамане?», «Тяжко, батьку…», «Батьку ти мій, друже!», «Ой не шуми, луже!», «ти батьку…», «Співай же їм, мій голубе», «Утни, батьку, орле сизий!». Епітети: «мова хитра», «лихо тяжке», «слава козацькая», «синє море», «червоні жупани», «чужі люде». Анафори: «Де…», «Не вернуться…», «Без…», «Чи…», «За що…», «Нехай…». Персоніфікація: «На тім степу скрізь могили Стоять та сумують»

Номер слайду 28

Образи-символи. Сирота – Україна. Місяць –  символ вічності; постійного оновлення; духовного аспекту світла у пітьмі; козака; батька;Вітер – символ волі;Чайка – це символ засмученої жінки, котра стала чайкою по смерті свого чоловіка. А також символ матері — України, яка породила діток своїх. Степ – символізує поле бою, місце, де пролилася кров у боротьбі з татарами. Могили – свідки слави і безслав’я, боротьби за свободу і пригноблення. «Співай же їм, мій голубе! / Про Січ, про могили – / Коли яку насипали, / Кого положили…».

Номер слайду 29

«До Основ’яненка» аудіокнига - https://youtu.be/CKFYd. Wj. Lw. H0

Номер слайду 30

Домашнє завдання Опрацюйте матеріал презентації та підручника на ст.164-166 (3 б.)Виконайте тестові завдання (9 б.) - https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9629220

Номер слайду 31

Номер слайду 32

pptx
Додано
20 лютого
Переглядів
474
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку