Життя варварських племен.

Життя варварських племен.

Варвари:Ім'ям «варварів» греки називали всіх, хто не належав до їх народності, надаючи йому відтінку зневаги. Римляни в тому ж сенсі вживали це словосполучення, називаючи всіх неримлян і негреків «barbari»; але наприкінці імперії через часті сутички з германцями цей термін переважно використовувався відносно останніх.

Особливо небезпечніПоступово цивілізація відвойовувала все більше і більше місця на планеті. Вчорашні варвари переймали досягнення культурних народів. Та час від часу варварський світ ставав особливо небезпечним. У рух приходили тисячі племен, що паче хвилі накочувались на кордони імперії. Поки імперія була сильна вона відбувала натиск, але якщо вона була ослаблена то наслідки були трагічними. Такий вибух стався у перших століттях нашої ери і отримав назву Велике переселення народів.

Римський історик Корнелій Таціт про варварів. Високі, русяві з блакитними очима, надзвичайно витривалі, полювали германці у своїх густих лісах. Та знайоме їм було і землеробство. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, льон. Поле обробляли доти, доки грунт зовсім не виснажувався. Тоді його залишали і переходили далі. Таким чином германці переселялись з місця на місце у пошуках родючих земель. „Германці люблять, щоб худоби було багато"

Основні заняття:

Суспільство. У германців було три основних стани:1. Знать становлять родини, котрі ведуть свій родовід від богів.2. Вільні — основне населення, яке має політичні права і здатне до військової служби.3. Менш вільні чи напіввільні складаються з вільновідпущених (liberti) та литів (laeti, lassi). Останні — це забрані в неволю, часто із спорідненого племені. Невільні (раби) — це або військовополонені, або народжені невільними, або ж ті, котрі стали невільними у зв'язку з неспроможністю сплати борги (ігрові борги).

У „довгому будинку" жила одна велика родина. Кілька родин складали рід. Кілька родів - плем'я. Племена інколи об'єднувались у великі союзи, це було, коли мова йшла про війну з спільним ворогом. Побут

Управління народні збори (тінг), участь у яких брали всі дорослі чоловіки племені. Збори обирали старійшин і вирішували найважливіші питання. Ще більш впливовими, ніж старійшини стають військові вожді (герцоги, конунги), що уславились перемогами.

Були язичниками. Відомо про божества дуже мало. Довгий час вважалося, що у варварів не було пантеону богів, а вірили тільки в природні сили. Германські племена не мали власної писемності і достаньо рано прийняли християнство, відповідно записати міфи і легенди було майже нікому. Вірування германських племен. Пережитки традиційних вірувань збереглися у фольклорі німецького народу, до прикладу, в міфах про тролів, гномів, ундин та різноманітних чудовиськ

Ньорд, бог родючестіНерта, богинею-матір'ю Водан (Одін) — покровителя померлих і володаря чаклунства, пізніше бога війни. Тор (Донар) — захисника селян від велетнів;Тіваза (Зіва, Тіра) — бога війни,

Thank You!