Зимові походи УНР: у боротьбі за збереження України

У боротьбі за збереження України: Зимові походи арміїї УНРПрезентацію створив: Михальчук Василь Васильович, вчитель Української школи в евакуації, Life School (Братислава), викладач  izi.academica

План теми. Причини Зимових походів.І Зимовий похід.ІІ Зимовий похід. Наслідки героїчної боротьби УНР. Пам’ ять про зимові походи армії УНР.

Причини І Зимового походу 1. Часткова окупація більшовиками території України (проголошення їх столиці в Харкові)2. Окупація значної території України білогвардійськими військами 3. «Київська катастрофа» - події серпня 1919 року в Україні, похід Дієвої армії УНР (ДА УНР) та Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Вперше спробу зайняти Київ "катастрофою" назвав Симон Петлюра, надалі цю назву використовують в українській історіоґрафії

У зв’язку з подіями «трикутника смерті», українське командування ухвалила рішення про партизанську боротьбу. Очолив похід генерал Михайло Омелянович-Павленко

ТермінІ Зимовий похід – військова акція Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.)

Кількість учасників І Зимового походу На початок походу загальна чисельність армії становила близько 10 тисяч вояків. Із них боєздатних від 2 до 2,5 тисячі при 1 тисячах шабель, 2 тисячах багнетів і 14 гарматах. Три чверті загальної кількості складали штаби, нестройові частини, обози.

Читаємо джерело"Щодня, або щоночі марші, — описував ті події генерал-хорунжий Михайло Крат. — Тяжкі часом це були переходи під час лютих морозів, сполучених із степовими вітрами. Але як же було любо усвідомлювати собі, що ми на рідній землі й що ми — військо українського народу. Згадуються теж довгі колони в тихі ясні місячні ночі. Сніг хрумтить під копитами кінноти та під саньми з піхотою. Чути сміх, жарти. Не забудемо ми тих нічних маршів, коли в сплячих селах при нашому наближенню гавкали пси. На той гавкіт жінки кидали кужіль і виходили з хати подивитись, що то за військо як привид пройшло селом і зникло в хуртовині".

Перебіг подій воєнної акціїУ грудні 1919 – березні 1920 укр. війська, у тяжких боях знищуючи ворожі гарнізони й окремі військ. формування білогвардійців та червоних, пройшли по Єлизаветградщині, форсували Дніпро, зайняли Умань, Черкаси, Канів, Смілу та ін. населені пункти. Під час походу командування підтримувало постійний зв'язок з урядом і С. Петлюрою. У квітні 1920 за наказом Головного отамана Армії УНР С. Петлюри війська почали пробиватися на зх., щоб об'єднатися з укр. частинами на польсько-рад. фронті 6 травня 1920 року в районі Ямполя відбулося з'єднання частин Армії УНР.

Наслідки І Зимового походу За 180 днів Зимового походу армія пройшла2500 км, захопила значні трофеї та полонених. Зимовий похід сприяв поширенню селянських повстань в Україні, показав силу духу і жертовність вояків Армії УНР в боротьбі за державність. Усіх учасників походу було нагороджено Залізного Хреста орденом. Пізніше в еміграції була створена Орденська рада рицарів Зимового походу.

ІІ Зимовий похід. Причини. У жовтні 1920 року Польща відмовилась від військово-політичного союзу з УНР та уклала сепаратне перемир’я з більшовицькою Росією. Частина армія УНР була інтернована до Польщі (15 тисяч осіб) і розброєна. Більша частина України було окупована «фейковою» УСРР з жорстким режимом. Лишалися боєздатні частини, готові до нового бою

Історичний термінІІ Зимовий похід - рейд військ Армії Української Народної Республіки в жовт.–листоп. 1921 Правобережною Україною з метою надання допомоги партизанському рухові, підняття збройного повстання проти більшовицької влади та відновлення української державності.

Акцію очолив генерал-хорунжий армії УНР Юрій (Юрко) Тюттюник

Думка дослідників Переконання Симона Петлюри та Юрка Тютюнника, що в Україні визріла сприятлива ситуація для повстання, від самого початку прирекли учасників Другого зимового походу на загибель. Проте жоден із добровольців не відмовився від небезпечного рейду за незалежність України.

Українська повстанча армія – так називалася армія, що здійснила похід трьома групами (Подільською, Південною та Волинською) під командуванням генерал-хорунжого Юрка Тютюнника.

24.10.1921 Ю. Тютюнник віддав наказ про оголошення повстання. Бессарабська група не змогла організувати наступ і відійшла до Румунії. Подільська група вийшла в рейд 25.10 з Гусятина. Розгромивши кілька червоноармійських кавалерійс. частин, вона вже кінною дійшла до Бородянки (Київська обл) Не з'єднавшись з гол. силами, група повернула на зх. і 29 листоп. перейшла польс. кордон. Головна – Волин. – група вирушила в похід 4 листоп., 7 листоп. на короткий час здобула Коростень. Мобільність групи ускладнювалася великим обозом, значною кількістю поранених та обморожених, глибокими снігами, постійним веденням ар'єргардних боїв. Силами більшовицьких військ р-н рейду був блокований. Оточені кіннотою Григорія Котовського , повстанці 17.11. 1921 р. останній бій біля с. Малі Міньки де ч. з них загинула, а ч. потрапила в полон. Більше 100 повстанців зуміли вирватися з оточення і 20 листоп. перейшли польс. кордон. Другий Зимовий похід завершив період збройної боротьби Армії УНР за укр. державність.

Перебіг подій Під час рейду більшовики захопили в полон частину Волинської групи та розстріляли під Базаром 361 її вояка. Ця страта стала першою масовою позасудовою розправою радянських каральних органів над українцями в часи революції. Подільська група після трагедії під Базаром продовжила рейд до радянсько-польського кордону і перетнула його 6 грудня. Так закінчився похід, який став заключним акордом Української революції 1917–1921 років.

Постанова про розстріл полонених від 22 листопада 1921 року, подаємо мовою оригіналу – російською:«Зарублено в бою свыше 400 чел., захвачено 537 чел., в том числе и раненые. В момент боя некоторые из высшего командования, видя безвыходность положения, сами себя расстреливали и взрывали бомбами. Всего перед чрезвычайной комиссией (пятеркой) предстало 443 чел., остальные умерли от ран до прихода комиссии или находились в тяжелом состоянии и оставлены до излечения. Руководствуясь велением революционной совести, основываясь на всем выше изложенном и дабы предупредить новые подобные преступления, при участии оставшихся на территории соседних с нами государств бандитов всех оттенков и показать всему капиталистическому миру и его наймитам, что власть Советов беспощадно карает всякого покушающегося нарушить ее мирную работу, Чрезвычайная Пятерка постановляет:1. Лиц, перечисленных в придложенном к сему списке, в числе 359 человек, как злостных, активных бандитов – РАССТРЕЛЯТЬ.2. Лиц высшего командного состава и гражданского правления, прибывшего со штабом армии Тютюнника в числе 41 чел., направить для дополнительного допроса следственными органами.3. Бывших красноармейцев, попавших в плен в 20 году и примкнувших к банде с целью вырваться из плена в числе 42 чел. направить в особый отдел К. В. О. для проверки. Председатель Ч. Ком. Гарькавый. Члены: Лившиц, Иванов, Иванов, Котовский, Фриновский. Секретарь: Литвиновм. Базар, 22 ноября 1921 года

Нині почесне найменування імені Лицарів Зимового Походу має 28-ма окрема механізована бригада Збройних Сил України. З 2014 року її воїни беруть участь у відсічі російської збройної агресії на Донбасі, а 6 травня 2022 року з нагоди Дня піхоти бригаду нагороджено почесною відзнакою Президента України «За мужність та відвагу».