«ЗИМОВІ СВЯТА В УКРАЇНІ: ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ, ОБРЯДИ. Зимові свята в народному календарі.Зимові свята українського народу.Зима щедра святами".

Вчитель початкових класів. Хилюк Л. О

В народі говорять: "Зима прийшла і празничків привела". І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимовий цикл свят припадає на поворотний момент у природі – зимове сонцестояння та на початок нового року, коли у людини виникає природне бажання передбачити майбутнє і водночас вплинути на нього. Саме тому в обрядах зимових свят так багато колядувань, щедрувань, ворожінь.

Цикл зимових свят розпочинається: 4 грудня – Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим, з цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня).

У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.

19 грудня – День святого Миколая. Це найбажаніший день у році для дітлахів. Легендарний святитель Миколай – це не вигадана постать, на кшталт Діда Мороза чи Санта Клауса. За легендою більшість своїх справ, він намагався робити без розголосу, допомагав анонімно. Саме тому в день святого Миколая повелося робити подарунки дітям.

1 січня – Новий рік одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня офіційно з’явилося в Україні у 1918 році. Це свято прийшло до нас із Західної Європи. Святкування Нового року в ніч 1 січня – це світське дійство, не пов’язано з традиційними українськими віруваннями.

6 січня – Святий вечір. За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святвечором. Це одне з найбільш важливих родинних свят, магічний день, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди. За традицією, весь день перед Різдвом нічого не їдять – чекають на першу зірку, що сповіщає про народження Ісуса Христа. І тільки після настання вечора родиназбиралася на урочисту вечерю.

7 січня – Різдво. Це свято народження Ісуса Христа у Вифлеємі В цей період співають різдвяних пісень бажаючи господарям щастя й злагоди. Колядники заходили до кожної хати, а в церквах ставили вертепи – виставу про народження Ісуса Христа. Від цього дня і аж до Стрітення (15 лютого) вітають один одного словами: «Христос народився!» – «Славімо його!».

13 січня – Щедрий вечір (свято Маланки) Вечір перед старим Новим роком має третю назву – Щедра кутя, коли готують м’ясні страви. Головним дійством на Щедрий вечір є щедрування – співані побажання щастя господарю та всій його родині! Щедрівників, як і колядників, теж заведено обдаровувати солодощами та грошима. На щедрий вечір не можна було лаятися, щоб тихо і спокійно жилось весь рік.

14 січня – Новий рік за старим стилем (свято святого Василя) Головний обряд цього свята – засівання. Зерно є символом нового життя, тому заходячи в хату, її обсипали зерном. Засівали хлопці, дівчатам цього робити було не можна. Традиційні промовляння: « Сієм, сієм, засіваєм, з Новим роком вас вітаєм! Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця!». Господарі ж у свою чергу обдаровували посівальників пирогами, горіхами, цукерками й дрібними грошима.

19 січня – Богоявлення (Водохреща або Йордан) Це свято, яке нагадує про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Коли Ісусу Христу виповнилося 30 років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя . Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді, а святоназивають. Богоявлення.

15 лютого – Стрітення Господнє Це останнє з 12 найбільших християнських свят, яке завершує Різдвяний цикл. За народними віруваннями воно знаменує стрітення зими з весною. За традицією, у церкві на Стрітення святять «стрітенську воду» і «громничну свічку», яку зберігали удома і запалювали під час грози, аби уберегтися від блискавок, від пожеж, від війни. Цій воді приписувалась магічна сила.

Дякую за увагу!