Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Мандрівка визначними місцями України в пошуках козацької шаблі. Фантастичне і реальне у творі

Урок 2. Тема. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Мандрівка визначними місцями України в пошуках козацької шаблі. Фантастичне  і реальне у творі

Мета: (формування компетентостей): предметні:  продовжити знайомити п'ятикласників із творчістю сучасної української письменниці Зірки Мензатюк; ключові: опрацювати зміст повісті «Таємниця козацької шаблі», з’ясувати, що у творі є реальне, а що фантастичне; комунікативні: удосконалювати навички роботи з текстом, розвивати увагу, пам'ять, зв'язне мовлення; уміння дискутувати про значення історичної пам’яті для сучасної людини; творчі: розвивати навики критичного мислення; загальнокультурні: виховувати патріотичні почуття,  повагу до героїчного минулого нашого народу, козаків як уособлення незалежності; сприяти формуванню громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті.

Методи, прийоми і форми роботи: віртуальна екскурсія, робота з епіграфом, рольова гра, гра «склади пазл»,  бесіда, «незакінчене речення».

Обладнання: портрет Зірки Мензатюк, текст твору «Таємниця козацької шаблі», презентація , карта, пазли.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування практичних умінь і навичок з елементами подорожі

Міжпредметні зв'язки: українська література, історія України, географія, народознавство.

Випереджувальне завдання (клас поділений на 8 груп, кожна з яких має підготувати коротеньке повідомлення про одну з пам’яток, детально опрацювати розділи, в яких про неї розповідається, виписати опис фортеці. Остання з груп повинна виписати назви усіх населених пунктів та річок, які проминула сім’я Руснаків. Назвати найдовшу та найкоротшу річку, а також знайти, куди вони впадають).

Перебіг уроку

І. Організаційна частина

 Вітання з учнями. Організація класу до роботи

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учень.

Україна

Україна – це не лише кущ калини
І не тільки звуки гопака,
А й гіркі козацькі сльози від Руїни,
Від недолі, що така терпка.

Дбала Матір Божа про Вкраїну-Дочку,
Прокладала шлях їй у пітьмі.
Душу ніжно їй складала по шматочку,
Захищала Серцем в дні скрутні.

Надихала Дочку розпрямити крила
І віддати кесарю – його,
Щоб звільнились України дух і сила,
Подолавши віковічне зло!

Слово вчителя

Україна – це унікальна держава. ЇЇ багатства - безмежні, її краса –неперевершена, пам’ятки історії та культури – безцінні,  люди – відважні. Сьогодні на уроці ми продовжуємо працювати над пригодницькою повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», яка не тільки захоплює своїм сюжетом та мандрівкою найбільшими українськими замками, а й вчить любити свій край і його дивовижну історію, багату на героїчні вчинки та містичні події. Кожен із нас повинен знати історію свого народу. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного. Для народу його історія — це не просто минуле, це його душа.

(Учні записують тему уроку)

ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку

Епіграф

Пізнай свій край, себе, свій рід і свій народ,

свою землю – і ти побачиш свій шлях ужитті

Григорій Сковорода

Формування цілей уроку

Сформулюйте, чого ви очікуєте від цього уроку, починаючи словами: «Я хочу…»

•     Довідатися …
•     Поглибити…
•     Удосконалити…
•     З'ясувати…
•     Виховувати…

IV. Робота над епіграфом

Проблемне питання: «У чому полягає головний урок цієї повісті?»

Сьогодні ми вирушимо у мандрівку разом із сім’єю Руснаків визначними місцями України у пошуках національної реліквії – козацької шаблі. І допоможе нам у цьому один із героїв повісті - привид козака..

Привид

-Добрий день, шановне товариство! Я розумію, що зараз у декого похололо всередині, а може, й колінка почали трястися з переляку, але ви не хвилюйтеся, шкоди нікому не завдам. Я дуже добрий привид, національно свідомий і дуже патріотично налаштований. Мій святий обов’язок – щоденно стежити за тим, щоб жодна реліквія не змогла покинути межі України. Адже таких, як отой Миршавий та Дебелий у нас ще багато залишилось. Не встигнеш оком моргнути, як враз щось цінне з музею поцуплять і вивезуть швиденько. Добре, що є такі, як сім’я Руснаків та пан Богдан. Вони справжні патріоти. І хоч шлях до мети видався складним, я не думаю, що вони розчарувалися. Де б вони побачили таку красу!? Аж 7 історичних пам’яток України - наймогутніших, найпрекрасніших, оточених мальовничими краєвидами, пов’язаних з життям та діяльністю відомих осіб. Та що там говорити. Ви самі зараз все побачите.

Вчитель.

- Скажіть, пане привиде, а ця шабля дійсно така дорогоцінна?

Привид.

-Звичайно, це дуже цінна, старовинна, безсумнівно вартісна у мистецькому відношенні реліквія. Шабля для козака – це символ звитяги.

V. Опрацювання навчального матеріалу

Слово вчителя

Отож вирушаємо на пошуки козацької шаблі, адже сім’я Руснаків уже зібралася.

Тато позичив у пана Богдана намет і карту автошляхів України, мама напекла пирогів, пампушок, млинчиків, насмажила котлет і наварила повний термос кави.

- Куди вирішили попрямувати Наталка та її батьки? (до Берестечка)

-Чому?(бо там була найбільша битва війська Богдана Хмельницького з поляками в червні 1651 року.

•        Кожен порядний українець має побувати в Берестечку, – мовила вона. – Це ж якраз буде дев’ята п’ятниця після Великодня, роковини битви. З’їдуться люди з усіх усюд, може, хтось знатиме і про реліквію. Отже, вирішено: ми їдемо в Берестечко
•        Чому маршрут було змінено? (втрутився Антипко, щоб позбутися конкурентів)
•        Ці родини мали спільну чи відмінну мету подорожі?

Саме це, діти, ми й спробуємо з’ясувати  на уроці, пройшовши тим самим маршрутом, що й наші герої.

Виступи груп (під час виступу кожної групи учні переглядають відео визначних місць з висоти пташиного польоту)

Група 1. Дубенська фортеця

 Дубенський    замок (замок князів Острозьких — Любомирських) — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам’ятка історії, культури та архітектури України. Розташований на одному з мисів  річки   Іква.   Звів його   князь     Костянтин Острозький   у  1492р.

Упродовж  кількох століть  цей замок  жодного  разу не було захоплено.

На території замку розташовані два палаци: з південного боку — палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських. Ім’я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом, зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам’ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конєцпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки.

Нині більша частина замку перебуває у доброму стані, продовжується його реставрація. Територія замку чиста і доглянута. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки.

- Чому маршрут проліг через Дубно?

(Наталочка познайомилася з Антипком. Вони вирішили діяти злагоджено. Антипко пропонує розділитися. Просить її схитрувати).

 

•             Яке враження на Наталочку справило Дубно? (зачитати фрагмент тексту)

«Дубно виявилося чистим затишним містечком, яке Наталочці відразу припало до душі. Замок стояв у самісінькому центрі, доглянутий і напрочуд мирний. Його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над в’їзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластів’ячі гнізда.

Замковий двір дихав спокоєм і літом. Ним вешталися численні туристи, й екскурсоводи розказували їм усілякі дива.

Руснаки й собі зазирнули в кожен куток, оглянули вежі й палаци. В одному з них колись дійсно зберігалися коштовності князів Острозьких, але все те заграбастав російський цар Петро І та й вивіз у свою північну столицю.

•        Ач, обчухрали замок, як липку, – обурювалася мама. – А тепер ще й шабля в невідомо чиїх руках.

Наталочка спішила спуститися в підземелля, проте вони її розчарували. Там кожен закуток був старанно виметений та побілений, і скарбами ані пахло».

- Кого Наталочка знову зустріла у Дубно?(Антипка)

- Чому він опинився в Дубно замість Кам’янця-Подільського? (Начебто повернувся просити про допомогу, бо власник шаблі з Дубно уже напитав покупця – із Кам’янця-Подільського і навіть домовився про зустріч. Але насправді він хотів ще більше їх заплутати).

- Про яку битву і під чиїм проводом розповів Антип? (Битва під Плоскою під проводом Івана Богуна, який виставив заслону із 600 козаків, щоб уберегти тих, хто відступав)

- На який вчинок підмовив Антип дівчинку?(самій піти у Тараканівський форт)

ГРУПА 2. Тараканівський форт

Тараканівський форт - оборонна     споруда, архітектурна пам’ятка ХІХ ст. Розташований неподалік с. Тараканів (Рівненська обл.)

Форт  має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. У центрі форту є казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, та церква, що зберігає дух старовини.

Офіційно закритий об’єкт перебуває в аварійному стані. Муровані будівлі ховаються у товщі землі. За зовнішнім муром є   кілька ходів усередину. Один, найцікавіший, веде через тунель, але без ліхтарика туди краще не потикатись. Ще є прохід між стінами – там   помітна стежина, яка змійкою в’ється у бур’янах. У лабіринтах форту легко можна заблудитися, а то й потрапити у пастку.

- Розкажіть про те, що сталося з Наталочкою у Тараканівському форті?

( Вона не відразу збагнула, що сталося. Було темно. Вона лежала долі. Здається, кудись провалилася. Боліло стегно, пекли коліна, мабуть, обдерті до крові. Наталочка підвелася, простягла руки перед собою й наткнулася на холодний мур. Стіна була зліва, справа й позад неї. Колодязь, кам’яний колодязь. Вона вибрала не той вхід. І опинилася в колодязі)

- Яке враження справив форт на героїню?(Так ось який він, цей форт Тараканівський! Вритий у землю, мов кротяча нора, замаскований, наче засідка хижого звіра! Уздовж казематів колись, певно, вела вулиця, а тепер тільки стежка ледь виднілася серед кропиви. Обабіч здіймалися грандіозні руїни, схожі на мертві міста серед джунглів, які Наталочка бачила в кіно. Пощерблена цегла, арки, склепіння, чорні ніші підземних ходів, а над тим — зелена колонада лісу, хміль і дикий виноград, буйство бруслини й ожин. І — тиша, незрушна тиша, від якої ставало моторошно… Вискочила з тунелю й опинилася на такій же мертвій вулиці, серед напівзруйнованих казематів, кропиви й зловорожої тиші. Позаду, в тунелі, все німувало).

«Асоціації» (вчитель показує камінці, а учні мають пригадати епізод з твору, де був використаний цей предмет)

- Про що думала Наталочка у колодязі? Про якого героя згадала і чи назбирала самоцвітів так як він?( «У газетах напишуть про мужню дівчинку, яка, рятуючи національну реліквію, пожертвувала власним життям. Так і напишуть: «віддала своє молоде життя», то буде гарно і зворушливо...». Порівнювала себе із Синдбадом-мореплавцем, замість перлів назбирала камінців).

- Хто врятував Наталку? (Машка почала сильно гудіти, на звук приїхав сільський парубійко, покликав людей на допомогу, які витягнули Наталку з колодязя)

- Куди після пригоди ще встигала доїхати сім’я?(на Козацькі Могили).

- А про яке місто говорить мати Наталки на початку повісті: «Кожен порядний українець має побувати в…» (Берестечку).

- Отже, наступна зупинка Берестечко.

Група3. Берестечко

Битва під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому  татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.

Завершення битви увійшло в історію. Три сотні козаків, оточені серед болота поляками, хоробро билися проти численного ворога. Один за другим склали вони голови. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Залишившись без пороху, зранений кулями, він узяв косу і ще деякий час бився з неймовірною силою і хоробрістю. Польський король, який спостерігав за подіями, вирішив дарувати життя відважному українцю, якщо він здасться. Але запорожець відповів, що всі його думки тепер не про те, як вижити, а про те, як гідно загинути. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе.

У пам’ять про минулі події в 1914р. тут побудовано Георгіївський   собор,   в підземеллях  якого покояться останки загиблих запорожців.

У Берестечку щороку проходить з’їзд українського козацтва, богослужіння, мітинг, святковий концерт і ретроспектива бою.

 

- Які емоції викликало це місце в Наталки?(з’явилося відчуття піднесеності, адже «всюди снували люди у вишиванках, продавалися жовто-блакитні прапорці, значки, морозиво, патріотична література. Тут було гарно! У зеленому вінку ясенів здіймалися дві церкви: старенька дерев’яна, в якій козаки молилися перед битвою, і велика церква-пам’ятник, змурована над останками загиблих. Ото перед нею й правили Службу Божу. Лився спів, густо курився ладан, м’який пахучий дим стелився довгими пасмами, огортав людей, дерева, і ті в ньому ставали інакшими, мовби нетутешніми.

- Що з дівчинкою почало коїтися у цьому святому місці? Як це пояснив Северин? (вона на власні очі побачила трагічну п’ятницю ЗО червня 1651 року, третій день Берестецької битви . «Тут таке місце…Тут витає козацький дух…Дух волі. Хочеш вір, а хочеш ні, але тут інакше дихається. Інакше думається»).

- Якими постають козаки у цій битві?(відважні, сміливі, непідкупні, незрадливі, здатні на самопожертву на благо Батьківщини).

- Чому король Ян Казимир не радів перемозі над козаками?(їм не потрібне було його срібло-злото, його ласка, бо лицарська смерть козакові дорожча. Вони гинули, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу.

•           Наталочка знайшла двох вірних друзів. Хто вони?( Северин та Василь - пластуни зі Львова).

- А хто такі пластуни?

«Пласт» — національна скаутська організація України. Метою Пласту є сприяти всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді.

Пласт був створений у 1911 р., а вже 12 квітня 1912 р., у Львові пластуни склали першу Пластову присягу. В основі назви «Пласт» є відповідник англійського «Scout» (розвідник), взятий за прикладом пластунів — козаків-розвідників.

Пластуни були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність УНР та ЗУНР у ХХ ст. і продовжують захищати кордони України на Сході в наш час. За час війни в АТО загинуло п'ятеро з відомих пластунів. На сьогодні Пласт діє у восьми країнах світу. На початок 2019 року Пласт в Україні є найбільшою молодіжною організацією.

•             Хлопці допомагають Наталочці у пошуках шаблі та викривають Антипка, зі слів якого дізнаються, що шабля майже втрачена, її ось-ось передадуть власнику та вивезуть за кордон.
•             Яку угоду підписує Наталка з чортом Антипком?(Якщо не врятує шаблю, муситиме брехати кожного дня). 
•        Чим скріпили угоду? (Згоду скріпили кров’ю )
•        Яку загадку потрібно було розгадати Наталці?(«не горіх, а тверде; не панни, а в узорах жупани; стрілець їх сватав, та й голову склав. Не забудь: брехатимеш довіку!» ).
•        До якого замку порадив їхати Северин?(до Олеського).
•        Як так сталося, що вони опинилися у Підгірцях?(Антипко змінив напрямок покажчика ).

Група4. Замок у Підгірцях

      Підгорецький  замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

Замок у Підгірцях – один  із кращих зразків палацових будівель Європи. Колись палац  вражав красою, багатством і пишнотою. За свою історію замок зазнав змін, переходив з рук в руки, аж поки в радянські  часи не перетворився на туберкульозну лікарню. Колись тут знімали сцени відомого фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Зараз Підгорецький замок закрито – реконструкція. А поки що тут можна подивитися експозицію у підвалі. Табличка на дверях привітно застерігає, що вразливим особам спускатися не варто. І все через Білу Даму, привид якої з’являється у підземеллі час від часу.

•             Які фантастичні  події сталися у замку  в Підгірцях?
•             Чому Наталка без остраху пішла на дивний нічний бал?

(“Точно кінозйомки,” – вирішила Наталочка й пішла слідом за каретою, щоб трішки подивитися, якщо не проженуть).

•        Які прізвища мали гості балу?( Пан Обжорський, Жебрацький, Забіяцький та пан Щур).
•        Які прикраси мали панянки? (На її шлейфі сиділа жаба, на шиї теліпався золотий скелетик, в іншої голову обвивав вуж, в того на зап’ясті зблискував череп, а замість ґудзиків біліли кістки).
•             Хто ж  ці дивні істоти? (Чорти і відьмаки)
•        Що вони запропонували зробити з дівчинкою? (Вхопити її! Задушити! Розірвати! – залементували чорти й відьмаки, зеленіючи від злості).
•        Хто в черговий раз врятував Наталку від загибелі?(В очі вдарили сліпучі снопи світла…Машка котилася до неї, пронизуючи темряву світлом фар).

Отже, після не дуже веселої пригоди сім’я Руснаків вирушає до …Олеського замку

Група 5.  Олеський замок

Олеський замок — пам’ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно. Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького селянсько-козацькі загони в 1648 році звільняють Олесько. Феодали тікають.

Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі вал з водяним ровом. Навколо заболочена непрохідна рівнинна територія. На вершині пагорбу було збудовано фортечний, овальний у плані мур. Кілька разів замок був зруйнований і відбудовувався.  У одній із кімнат знайдено скарб.

Зараз замок відреставрований. У ньому   створено музей-заповідник "Олеський замок" та відділ Львівської картинної галереї.

- Чи вдалося сім’ї відшукати шаблю?(Ні)

- Яка неприємність сталася з ними в Олеському замку-музеї?(Звинуватили у крадіжці цінної картини 18ст.Це була ще одна підступна вихідна Антипка).

- Куди ж далі попрямували герої повісті? (До Кам’янця-Подільського).

 

Група 6.  Кам’янець-Подільський

Кам’янець – Подільська фортеця — фортеця в місті Кам’янець-Подільський (Хмельницької області України), яка немає аналогів в Європі. Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець. Є складовою частиною Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України».

Перші згадки про  фортецю датовані ХІІ ст.

До її складу входить 11 веж, кожна з яких має свою назву та історію. Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.

Папська башта відома тим, що саме у  ній свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк.

Легенда говорить, що коли турецький султан Осман ІІ, тримаючи Кам’янець в облозі, запитав: «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув: «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Так за Кам’янець – Подільською фортецею закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”. Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло річки , а людина спорудила високі стіни з амбразурами.

Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи.

•             Яка пригода сталася із сім’єю Руснаків по дорозі до Кам’янця?(Їх знову переслідував знайомий чорний джип).

Учні зачитують уривок з твору

«Що то була за погоня! Машка мчала, аж захлинався мотор. Здавалося, вона вже не торкалася колесами асфальту, а просто летіла над мокрою дорогою, блискучою від недавнього дощу. Проте чорний джип невблаганно наближався...  Поворот, ще поворот – Машка ледве вписалася, залетівши далеко на зустрічну смугу – і знов поворот – лет, зблиск, тріск...  Наталочка обережно розплющила очі. Перед ними цвіла веселка. Всі були цілі: тато, мама і, здається, Машка теж. Вона ніжно похитувалася: хить-хить. Мов колиска. Лишенько – Руснаки сиділи...  в кроні розлогого дерева».

«Асоціації» (вчитель показує дзеркальце, а учні мають пригадати епізод з твору, де був використаний цей предмет)

(Наталка, щоб привернути до себе увагу, взяла дзеркальце і пускала сонячні зайчики по гайочку. Їх помітили, приїхав підйомний кран і зняв потерпілих з верби).

- Чи вдалося Руснакам про щось дізнатися в Кам’янці-Подільському?(Ні, фортеця стояла замкнута, тому розпитати про пана Володийовського, про те, чи він влучно стріляв та чи сватав якихось дівчат не було в кого).

•             А зараз прослухайте, будь ласка, фрагмент з пісні(Звучить фрагмент пісні)
•             Про що нагадала ця пісня Наталчиному батькові? (Про ще одну фортецю-горішок у Хотині та про Петра Сагайдачного, славетного гетьмана, знаменитого стрільця з лука-сагайдака, тобто там був і горіх, і стрілець, ну і так далі.

Група 7. Хотинська фортеця

Хотин - це  найстаріше місто Чернівецької області, яке уже  відсвяткувало своє 1000-ліття. Фортецю кілька разів руйнували і відбудовували. Вона переходила з рук у руки, нею володіли і польські королі, і турецькі феодали, й українські козаки. Відоме як фортеця  ХІІІ – ХІІХ століття, що збереглася до наших днів. Завдяки вигідному стратегічному положенню Хотин відіграв значну роль в історії України, Молдови, Польщі, Туреччини та Російської імперії.

У вересні— на початку жовтня 1621 року біля стін Хотинської фортеці проходили події знаменитої Хотинської битви, яка прославила запорозьких козаків і їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала зламним моментом в історії Османської імперії.

У місті діє Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». На його території знято понад 50 кінофільмів. Серед них: «Захар Беркут», «Д’Артаньян та три мушкетери», «Тарас Бульба», «Чорна стріла», «Могила Лева», «На війні як на війні», «Сказання про доблесного лицаря Айвенго» тощо.

У Хотині є понад 20 пам’яток історії, які перебувають на державному обліку.

- Опишіть, якою постала Хотинська фортеця?

Фортеця стояла не на горі, а нижче, на пагорбі над водою. Напрочуд ошатна, струнка фортеця: вежі, мов панни в дахах-капелюшках, між ними високі акуратні зубчасті мури.

•        Гляньте...  В узорах жупани! – аж засміялася Наталочка й показала на мур.

Хоча вже посутеніло, але не настільки, щоб Руснаки не розгледіли узорів, викладених червоною цеглою на світлих стінах.

•        Фортеця мов у вишиванці...  Гарно, – замилувалася мама.

Все було точнісінько як у загадці. Все співпадало: і загадка, і привидова підказка. Цим разом вони не помилилися.

- Опишіть шаблю.

«В сутінках сяйнула гартована сталь. Це була справжня козацька шабля, схожа на місяць-молодик.У волинському торфі вона напрочуд добре збереглася. Руківя мала просте, без золота й діамантів… Усі дивились на шаблю, як заворожені»

•             Назвіть усіх, хто зібрався біля Хотинської фортеці на місці продажу шаблі (пластуни зі Львова Северин та Василь, сім’я Руснаків, Антипко, дебелий парубійко та миршавий, привид та козаки-привиди, полеглі в Хотинській битві)
•             Кого з них ми можемо назвати патріотами?(пластунів, сім’ю Руснаків, привида та дядька Богдана)

- То з якими географічними назвами, історичними заповідниками, фортецями, замками ви ознайомилися в повісті?

(Берестечко, де 1651 року під проводом Богдана Хмельницького відбулась одна із найтрагічніших в нашій історії битв — битва козаків з поляками, Дубно, Тараканівський форт, Олеський замок — резиденція колишніх польських королів, Кам’янець-Подільська та Хотинська фортеці, Козацькі могили (неподалік Берестечка).

 Вчитель. Але це ще не все.  Разом з родиною Руснаків, подорожуючи  Україною, можна запам’ятати  назви та місцезнаходження багатьох річок  та інших населених пунктів рідної землі

Група 8. Географи

•             Які ще населені пункти проминула родина Руснаків? (Новоград-Волинський, Зборів, Тернопіль, Гоща, Житомир, Теребовля, села Кобиловолоки, Болязуби, Ракобовти, Паликорови, Печихвости, Ставища, Мрія, Царівка, Калинівка, Любимівка, Іванівка , Василівка, Ганнівка й Варварівка)
•             А які річки проминули? Дніпро, Ірпінь, Іква, Стир, Здвиж, Тетерів, Горинь, Дністер, Золочівка, Стрипа, Серет, Смотрич, Гнізна, Золота Липа (є й така). Найбільші з них – Дніпро(впадає в Чорне море, довжина-2201км.), Дністер(впадає в Чорне море), Горинь і Стир є притоками Прип’яті, Тетерів та Ірпінь є притоками Дніпра, Серет, Смотрич, Стрипа і Золота Липа – притоки Дністра, Здвиж впадає в Тетерів, Гнізна – в Серет, найкоротша з них – Золочівка (35км.)
•             На березі якої річки стоїть Дубенський замок?(на березі річки Іква)
•             А Хотин?(на березі річки Дністер)
•             А столиця України Київ? (на берегах Дніпра)
•             По каньйону навколо Кам’янець – Подільської фортеці протікає річка… (Смотрич)
•             Чи всі події у творі реальні? (ні)
•             Назвіть реальне та фантастичне у повісті

Реальне: історичні місця, історичні події, герої(родина Руснаків та пан Богдан), пластуни зі Львова, миршавий і дебелий, реліквія(козацька шабля)

Фантастичне: родина національно несвідомих чортів, «добірне товариство»(чорти, відьми, відьмаки), пан Щуровський(козак-щур), чарівна машина, привид, патріотично налаштований.

IV. Гра «Пазли» (Учні повинні відтворити послідовність подій у творі. Якщо завдання виконане правильно, то зі зворотної сторони вони отримують зображення одного із замків).

V. Закріплення вивченого матеріалу

 А тепер настав час виконати останнє завдання – написати звіт про те, що ви дізналися, що зрозуміли під час нашої мандрівки.

«Незакінчене речення» (Робота в групах, кожна група отримує одне завдання)

1.Шабля – це символ…(волі та бойового побратимства)

2. Чортяча родина не змогла отримати перемогу в боротьбі за шаблю, бо…(родині Руснаків допомагали пластуни зі Львова і навіть привиди об’єдналися і дружно виступили на захист шаблі)

3.Козаки потерпіли поразку під Берестечком, але…(не скорилися ворогам)

4.На того, хто зрадив свій народ, чекає…(ганьба, зневага і забуття)

5. Щоб подолати підступного та лукавого ворога, потрібно…(об’єднатися, доки народ єдиний, він не переможний)

6.Потрібно берегти козацькі реліквії, бо…(це наша історія, яку не можна забувати)

7.Патріотом можна вважати лише того, хто…(знає історію свого народу, любить свою Батьківщину і готовий її захищати).

8. Я патріот, бо…

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

•                      Пригадайте, що ви очікували від цього уроку?
•                      Чи збулися ваші очікування?
•                      Що нового ви дізналися?
•                      Що вас найбільше вразило?
•                       То у чому полягає головний урок повісті «Таємниця козацької шаблі»?(чорти та відьми хочуть спекатися шаблі, щоб не відродився патріотизм у героїв твору. Ця повість вчить розрізняти справжнє і фальшиве, але головний урок цієї книги в тому, що здолати зло можна лише разом, і тому за шаблю борються і мертві, і живі, бо національна пам'ять, козацька слава і майбутнє України невід’ємні одне від одного. Шабля – символ, та значно важливіше, що діється в серці людини, і ким вона є насправді).

VIІ. Домашнє завдання 

1. Підберіть цитати для характеристики  героїв повісті «Таємниця козацької шаблі», на сторінках книжки авторка вмістила багато народних приказок, фразеологізмів  - випишіть їх.
2. Поміркуйте, якби Наталочка й Антип жили в часи козацтва, ким би вони могли стати? Складіть усну розповідь.

Учень читає вірш

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
О. Олесь

Звучить пісня Катерини Бужинської «Україна – це ми»