Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксом -ин(а) від прикметників на -ський, -цький

Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксом -ин(а) від прикметників на -ський, -цький

українська мова, 6 клас

Мета: ознайомити учнів зі змінами приголосних при творенні слів-іменників із суфіксами -ин(а) від прикметників на -ськ(ий) та -цьк(ий);  формувати загальнопізнавальні вміння утворювати слова-іменники з суфіксами -ин(а) від прикметників на -ськ(ий) та -цьк(ий); розвивати творчі вміння використовувати слова із суфіксами -ин(а); за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, почуття відповідальності за навколишнє середовище та його збереження.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів, прислів’їв, приказок.

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слововживання.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників

Робота над зв’язним висловлюванням (навчальне аудіювання)

► Прослухати текст. Визначити тему й основну думку. Виписати іменники, утворені суфіксальним способом.

ЛІКУВАЛЬНІ ГРЯЗІ

Лікувальні грязі, полоїди — природні утворення (мули, торфи, сопкова грязь тощо), які застосовують для лікування у вигляді ванни й аплікацій. Запаси грязі у лиманах України досить значні. Їх використовують разом з іншими методами лікування на Одещині, Львівщині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Донеччині, Херсонщині, Миколаївщині та в Криму.

Процес утворення лікувальної грязі триває й досі і потребує докладного аналізу у зв’язку з наслідками втручання людини у природне середовище (За Г. Горчаковою).

► Розібрати виписані слова за будовою і з’ясувати, яке фонетичне явище відбулося під час творення цих слів.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Спостереження над мовним матеріалом

► З’ясувати, які зміни відбуваються при творенні іменників за допомогою суфікса -ин-. Записати групи приголосних, що чергуються. Вояцький — вояччина, волоський — Волощина, вінницький — Вінниччина.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими

Коментар учителя. При творенні іменників із суфіксами -ин(а) від прикметників на -ськ(ий), -цьк(ий) спостерігаються такі зміни: -ськ —> -шч- (херсонський —> Херсонщина); -цьк —> -чч- (німецький —> Німеччина).

У словах, утворених від іменникових основ, що закінчуються звуками [к], [ч], [ц], перед суфіксом -н- вони змінюються у вимові на [ш] або [ч]. На письмі в обох випадках виступає літера ч: безпека — безпечний, серце — сердечний. Проте в кількох словах ця закономірність порушується; у них відповідно до вимови пишеться -шн-: вранішній, торішній, сердешний, рушник, рушниця, дворушник, соняшник, мірошник.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Творче конструювання

► Від поданих прикметників утворити іменники з суфіксом -ин-. Звукові зміни пояснити за допомогою правила. Скласти 2—3 складних речення, використовуючи новоутворені слова, про чарівність тієї місцевості, де вам довелося побувати.

Донецький, гуцульський, одеський, київський, черкаський, галицький, уманський, полтавський.

Творчий розподільний словниковий диктант

► Від поданих прикметників та іменників за допомогою суфікса -ин-утворити іменники і записати їх у дві колонки: у першу — із букво-сполученням -чч-, -шч-, у другу — із буквосполученням -чн-, -шн-.

Батрацький, кам’янський, заліський, золотоноський, словацький, батьківський, кріпацький, німецький, лісок, пісок, віск, високий, гайдамацький, козацький.

Фонетичний аналіз слів

► Записати слова Чернівеччина, Луганщина, Рівненщина, Закарпатщина, Бахмаччина фонетичною транскрипцією. Порівняти звуковий та орфографічний варіанти. Пояснити, які зміни відбулися в їх звуковому складі.

Коментоване письмо

► Записати під диктовку текст. Знайти слова з вивченими орфограмами. За допомогою правил пояснити правопис.

УКРАЇНА

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки. Україна — розкішний вінок із рути і барвінку. Звенигородщина — співучий куток України, де народився Тарас Шевченко (За С. Васильченком).

VІІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на питання:

1. У яких словах приголосні к, ц, ч разом із наступним -н- дають сполучення -чн-?

2. У яких словах закономірність попередньо озвученого правила порушується і відповідно до вимови пишеться -шн-?

3. За яких умов група приголосних -цьк- змінюється на -чч-, а -ськ- змінюється на -щ-?

VIII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці, аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

IX. Домашнє завдання

1. За вивченим теоретичним матеріалом підготувати повідомлення, використовуючи власні приклади.

2. Скласти невеликий твір-розповідь з елементами опису місцевості України, де вам доводилося бувати. Використати 5—8 слів-іменників, у яких відбулися зміни при творенні від прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-.