ЗМВ. Регістр. Динаміка.Штрихи

Ми тільки починаємо пізнавати та розуміти музичну мову. Вона складається з високих і низьких, голосних і тихих, коротких та довгих звуків, які постійно рухаються; то швидко, то повільно, то поступово, то стрибками. І всі ці можливості використовують для створення художнього образу музичного твору.

Заграйте мелодію:

Впізнали? Це Чижик. Зіграйте тепер його в верхній частині клавіатури, а потім в нижній, що змінилося? Коли ви грали вище чи нижче, то змінювалось положення звуків – регістр. Відстань від найнижчого звуку до найвищого, що може взяти голос чи інструмент називається ДІАПАЗОНОМ. Це слово виникло від грецької і означає «через все», тобто через всі звуки. Різні відрізки діапазону (групи звуків) називають РЕГІСТРАМИ. Відомо, що музичний звукоряд нараховує біля ста різних за висотою звуків. По характеру, висоті звучання звукоряд розподіляють на регістри: верхній, середній та нижній. Звуки у нижньому регістрі сприймаються як тяжкі, вагомі, похмурі, а високому – як світлі, але інколи напружені. Середній регістр – подібно середньому темпу – не відрізняється спеціальними якостями: в ньому звучить музика різного змісту, він найбільш зручний для голосу людини.

Штрихи – (нім. Strich - риска) це спосіб здобуття звуку, прийоми звуковидобування на музичних інструментах, які впливають на виразність виконання.  Основні типи штрихів склались у струнних смичкових (запозичені від художників), пізніше поширились на інші інструменти. Найбільш поширені: legato, staccato, nonlegato, marcato. Вибір штрихів визначається стилістичними особливостями музики, її образністю, а також виконавською редакцією.

Динаміка – сила звучання(гучність). Основні позначення динаміки:     (італ. forte) — голосно, сильно.    (італ. piano) — тихо       (італ. mezzo-forte) — помірно голосно        (італ. mezzo-piano) — помірно тихо.  Максимальна та мінімальна динаміка позначається двома або більшою кількістю знаків, наприклад:       (італ. fortissimo) — дуже голосно,        (італ. pianissimo) — дуже тихо.