Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст.

Курс 1

Зарубіжна література

Тема: Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст. Формування читача в епоху цифрових технологій. Оригінали й переклади художніх творів, їхня роль у розвитку особистості. Перекладна література як важливий складник вітчизняної культури й чинник формування української нації.

Мета: формування предметних компетентностей: розуміти  значення художньої літератури для розвитку суспільства та особистості; знати особливості художнього перекладу, його різновиди; з’ясовуєвати сутність діалогу автора й читача, діалогу культур у процесі читання художньої літератури; уміти  користуватися фондами бібліотек, зокрема електронних мережевих бібліотек; усвідомлювати  духовні цінності, утілені у творах літератури й мистецтва; формування ключових компетентностей:  тлумачити  поняття «автор», «читач», «діалог культур», «оригінал», «художній переклад»; знати вислови зарубіжних митців про літературу й культуру іноземною мовою (за умови володіння нею);  на підставі прочитаного виокремлюєвати головну та другорядну інформацію; знати електронні сайти українських бібліотек, використовує їх у процесі навчання й читання художньої літератури; створювати електронну продукцію (презентації, буктрейлери тощо) для популяризації улюблених книжок; використовувати різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедію, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; толерантно ставиться до культурних надбань інших народів; усвідомлювати роль художньої літератури для світового культурного поступу; розуміти значення читання художньої літератури для духовного здоров’я людини як спосіб протидії насильству,  агресії та іншим негативним явищам сучасного світу.     

Тип заняття: прес-конференція

Обладнання: презентація, текст казки І.Франка «Осел і Лев», авторська казка, картки, цитати

Методи і прийоми критичного мислення: «Самоідентифікація підлітка» (біографічний вірш),  «Плакат думок», «Обмін досвідом»              , «Робота з цитатами»,  «Прогулянка галереєю», «Соціологічні дослідження в Україні», «Завантажте інформацію», сторітелінг (storytelling), дискусія «Книги чи Інтернет?», прес-конференція, інформативна сторінка «Перші іншомовні тексти в Україні, перший  перекладач», «Електронні бібліотеки світу», «Думай, збирайся, ділись!»

Епіграф заняття:                Сучасний світ швидко змінюється на наших очах.

                                        Ми повинні не наздоганяти його,  а  визначати його  

                                         рух  власною  думкою, мораллю, волею. А без

                                         читання книжок це нікому не вдасться.

                                                                                                       П.  Коельйо  

                                                  Перебіг заняття

І. Організаційний момент. З’ясування емоційної готовності до заняття

ІІ. Оголошення теми та мети заняття. Мотивація навчальної діяльності

Прийом критичного мислення «Мозковий штурм»

«Людина, яка не читає, розраховується за це своїм життям; нація, яка не читає, розраховується за це своєю історією», - зазначав Вольтер.

• Як ви розумієте цитату? Чи погоджуєтесь з думкою Вольтера?
• Доведіть, що сучасний інформаційний світ завдяки засобам інформації має величезні проблеми. Назвіть причини.
• А який сучасний світ? Опишіть його. Чи хвилює вас щось у ньому?

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу

Прийом критичного мислення «Плакат думок»

    Специфіка сучасного світу

Робота з епіграфом заняття

Прийом критичного мислення «Обмін досвідом»  

• Які сучасні діти? Які ви? Що особливого у вас? Чи відрізняєтесь ви від своїх батьків, бабусь і дідусів, підлітків інших країн?
• Яке важливе значення має книга? (Дійсно, без художньої літератури неможливе формування моральних якостей людини та її ціннісних орієнтацій. Від моралі нинішнього покоління буде залежати збереження всієї цивілізації та навколишнього середовища.)
• Схарактеризуйте себе як читача.

У глобалізованому світі кожній людині й народові потрібно навчитися жити не тільки з урахуванням загальних інтересів, а й зберігати національні корені, ідентичність, традиції. У зв’язку з цим зарубіжна література як сукупність різних національних літератур, що мають подібні закономірності й етапи розвитку та водночас зберігають самобутність, може стати духовним орієнтиром у глобалізованому світі, дати приклад того, як «загальне» не підкоряє, а узгоджується з «національним», вияскравлює неповторність кожного  народу.

• «Нікого не можна примусити читати, — зазначає французький учитель і письменник Д. Пеннак, — але можна знайти в читанні художньої літератури особливий смисл і величезну радість». Тому читайте вдома, читайте в школі, на вулиці, у транспорті — скрізь, де б ви не були! Читайте спочатку й з кінця, перечитуйте улюблені сторінки, діліться своєю радістю від читання з іншими!

Література кожного народу є не тільки його власним набутком. Найкращі твори національних літератур стають загальним надбанням і входять до скарбниці світової літератури. Твори музичного мистецтва, живопису, скульптури, архітектури зрозумілі всім людям, твори ж літератури потребують перекладу.

Прийом «Поетична хвилинка»

Повторюємо день і ніч

Найважливішу в світі річ:

Не треба дітям дозволяти

До телевізора сідати.

Цю штуку хай би взагалі

Не знали дітлахи малі.

По всіх світах з самого рана

Вони сидять біля екрана

І не відходять до півночі,

Аж їм на лоба лізуть очі.

(Ми якось у одній з кімнаток

Знайшли таких очей з десяток.)

Сидять незмигно і статично,

Неначе в трансі гіпнотичнім,

Сидять, неначе наркомани,

І всмоктують теледурмани.

Вони стають, звичайно, милі –

Такі чемненькі, не спесиві,

Не б’ються і не бешкетують,

Вас не чіпають, не дратують,

Так все снодійно і похвально…

І це, по-вашому, нормально?

Чи знають татусі і мами,

Що робить телик з дітлахами?

У голові стає в них пусто!

Гниє уява, мов капуста!

Усі зникають почуття

Й таке тупе стає дитя,

Що не сприймає чарівні

Казки, фантазії й пісні!

А мозок, як швейцарський сир,

У мозку тім – мільйони дір…

Порожні очі, згаслий зір!

ІV . Формування нових знань, умінь і навичок

Прийом критичного мислення «Соціологічні дослідження в Україні»

За даними опитування в Україні – 53 відсотки підлітків 16-річного віку новини дізнаються з Інтернету, 15 відсотків – шукатимуть в Мережі, 62 – віддають перевагу друкованій книзі, 14 – електронній, 24 – читають і паперові і друковані. Чврть опитаних регулярно купують і збирають у домашню бібліотеку.

Прийом критичного мислення «Думай, збирайся, ділись!» (робота з картками)

 Пропонуємо звернути увагу на деякі дослідження щодо читання. А якщо вам також відома інформація подібного характеру, то поділіться нею в класі.   

  Канадські вчені-психологи довели, що читання фантастичних творів сприяє здатності краще розуміти інших людей, адже події, що відбуваються з героями твору, дають читачу змогу осмислити та зрозуміти факти власного життя, уважно поставитися до проблем інших людей.

 Дослідники з Ліверпуля (Англія) науково довели, що читання книжок здатне виліковувати. Існує навіть такий  метод лікування, як бібліотерапія. Було доведено, що читання класичної літератури допомагає при стресах, а детективи і пригодницька література тренують пам’ять, логіку, відволікають від сумних думок.

 Економісти з університету Падуї (Італія) обґрунтували зв’язок між  читанням у дитинстві й матеріальними статками в дорослому житті. Проаналізувавши прибутки 6000 людей з 9 країн Європи, вони дійшли висновку, що в тих, хто мав доступ до книжок у дитинстві й читав літературні твори, статки набагато більші, ніж у тих, хто цього був позбавлений. Психологи це пояснюють тим, що від кількості прочитаних у дитинстві книжок залежить здатність до логічного мислення та концентрації в дорослому житті.

 За останніми дослідженнями англійських психологів і неврологів, читання художніх творів діє на мозок людини, як ракетний прискорювач. Відтак розвивається вміння аналізувати різні явища, адже, читаючи, ми стежимо за розвитком сюжету, вибудовуємо гіпотези щодо прочитаного, розмірковуємо та зіставляємо різні факти й події, і в такий спосіб привчаємо наш мозок  до вирішення складних логічних задач.  Читачеві ХХІ століття

Прийом критичного мислення «Прогулянка галереєю»

• Які види перекладу ви знаєте?
• Поясніть, що таке переспів, і наведіть відповідні приклади.
• Спробуйте пригадати прізвища українських перекладачів, з роботами

яких ви ознайомилися, вивчаючи зарубіжну літературу. (Серед них Іван Франко, Пантелеймон Куліш, Михайло Старицький, Микола Бажан, Микола Терещенко, Максим  Рильський,  Микола  Зеров,  Василь  Мисик,  Дмитро  Паламарчук,  Микола Лукаш,  Василь  Стус,  Борис  Тен,  Григорій  Кочур,  Андрій  Содомора  та  багато інших. П.Куліш -9 мов; Леся Українка – 11; Іван Франко знав 14 мов; Павло Тичина – 15; Агатангел Кримський знав найбільше мов. Коли його питали, скільки мов він знає, то жартома відповідає, що «легше буде сказати, яких мов не знаю»; а науковці нарахували від 60-100 мов)

Прес-конференція

• Які книги ви любите читати?
• Який письменник був вашим улюбленим у дитинстві?
• Що важче писати: вірші чи прозові твори?
• Ви могли б не писати?
• Що для вас важливіше: писати самому чи читати  твори  інших авторів?
• Чи змінюються ваші літературні смаки?
• Кого ви вважаєте найкращим сучасним письменником?
• Коли ви пишете книгу, ви вигадуєте чи описуєте те, що було насправді?
• Скільки вам потрібно часу, щоби написати оповідання? А вірш?
• Чому ви не пишете повісті чи романи?
• Якби ви летіли в космос, яку б одну-єдину книгу взяли з собою?
• Як ви ставитесь до заміни книг комп’ютерами, букрідерами та  іншими гаджетами?

Дискусія «Книги чи Інтернет?»

Прийом критичного мислення «Завантажте інформацію». Робота з підручником

Оригінал — це текст, створений тією мовою, якою володіє та яку обрав автор.

Переклад — це відтворення змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами  іншої мови.

Художній переклад є явищем одразу двох літератур — народу, мовою якого створювався оригінал, і народу, мовою якого він перекладається.

Прийом критичного мислення «Робота з цитатами»

Відомий  російський  поет  і  перекладач Василь Жуковський  зауважив: «Перекладач у прозі –  раб, перекладач у віршах – суперник». Чи погоджуєтесь ви з думкою В.Жуковського. Доведіть.

Видатний український митець Іван Франко казав: «Переклад має передавати не тільки слова, а й думку першотвору». Чи погоджуєтесь ви з думкою письменника?

Метод критичного мислення сторітелінг (storytelling). Порівняйте казку написану І.Франком та  мною. Чи вдалою є на ваш погляд? Можливо сьогодні у вас теж виникне бажання власну написати.

                          Осел і Лев (казка за мотивами Івана Франка)

Жив собі – бідак Осел.

Був ледачий, був нахаба.

Працювати не любив –

Хитрий, страшний і  незграба.

Ось втекти надумав він:

«Утечу у ліс на волю.

Буду пастися собі,

Що мені господар зробить?»

І недовго думав він,

Як хотів, так і зробив.

І бігом у ліс, у хащу,

Десь далеко вже забрів.

«Ой, як гарно тут на волі,

Не в господарському домі.           

Буду я хазяйнувати,

Їсти, пити, вік лежати.»

Так хотів він, так бажав,

І трусився, і іржав.

Реготав, скакав, кидався,

Злився, ніжився, купався.

Бачить Лев страшний іде:

«Ось кінець мені бреде!»

І Віслюк наш тут злякався,

Затремтів, в кущі сховався.

Потім дума: «Обдурю! Лева зо світу зживу!»

Як стояв так бух на землю -

Розпростерся і лежить,

Тут і Лев йому кричить:

«Ей, ти, хто там? Чом лежиш?

Не встаєш, ще й мовчиш?

Ти мені не кланяєшся,

Мабуть -  ображаєшся?»     

А Осел собі мовчить,

Ніби спить, і сопить,

Вухами махає,

На погрози не звертає.

«Хто це цар? Звідкіль ти знаєш?

Ти себе сам вихваляєш?

Царем звірів буду я!

Ось на копиті печать моя!»

Лев збентежено злякався,

Зашарівся, зачесався,

І невдовзі мовив так:

«Хто спіймає більше звірів, той і буде цар!»

Довго по лісу Лев бігав.

Лазив, полював і впрів.

Але все ж спіймав зайчатко, сарну –

П’ять чи шість тварин.

А Осел, мабуть, хитріший –

Висолопив язика,

Очі він зажмурив міцно

І лежить  - чека на бідака.

«Мабуть згинув», - птах жартує,

Над поляною кепкує.

І все ближче підліта,

І клює за язика.

А Осел тихенько, швидко,

Язиком давай ловить.

Як підлізе – клац зубами,

Підійде – то стук ногами.

І так хитро надушив,

Ось так царя перехитрив.               

Визнав Лев, що він спритніший,

Бо на льоту птахів зловив.

І побрів, схиливши спину,

Підібгавши довгий хвіст.

Чи далеко він, чи близько,

Але ось Вовка зустрів.

«Будь здоровий, ясний царю!

Найясніший з всіх царів.

Куди йдеш, як поживаєш?

Звідки ти сюди забрів?»

«Е, мовчи, ти, Сірий Вовче,

Я тепер уже не цар,

І не смійсь тепер із мене», -

Каже сумно Лев-бунтар.

Вовк здивовано поглянув,           

Міркував, гадав, співав -                  

Потім весело всміхнувся

І  свою пораду дав:

«Я тебе царем вважаю –

І вклоняюсь, і зневажаю…

Ні, цього не може бути,

Мабуть ти щось тут наплутав!»                        

«Там, у лісі, є це диво.

Головешка - як цебро,

Вуха – наче дві макітри,

Зуби, ніби гостре скло.»       

Спантеличений вовчисько

Не злякався, а сказав: 

Прив’яжи себе хвостом,

На поляну йдемо гуртом.

Вовк біжить, а Лев крадеться.

Лев сопить, а Вовк сміється.

Йдуть тихесенько вони,

Бо крадуться в тишині.

Вовк кричить: «Так це Ослизько»,

А Лев чує: «Уже близько».

Стала тиша. Хтось біжить.

Ні тремтить, і гарчить.

Лев щосили дременув...                                        

Біг та й біг, бо так злякався…                         

А Вовк упав і  дух іздався –

Стала сірому тут смерть!

Бачить Лев, що Вовк мовчить -

Не сопить і не гарчить, каже:

«Ти казав, що цар не страшний,

А як побачив - враз помер!»

…………………………….

Любі хлопці і дівчата!

Ви є сила, Ви є влада!

Будьте завжди мудрі, сильні,

І веселі, і щасливі.

Вам боятися не варто -

Ви є сила, Ви є влада!

Будемо свій страх долати –

Від безчинства рятувати!

Станемо за праве діло,

Бо разом велика сила!

Нас ніхто не переможе,

Як життя б нас не просило!

Однак справжнє суперництво можливе лише тоді, коли йдеться про переспів – вірш, написаний за мотивами твору іншого автора. Переспів загалом  наслідує  поетичні  елементи  оригіналу,  але  водночас  містить чимало  відмінностей  від нього.

Інформативна сторінка «Перші іншомовні тексти в Україні, перший  перекладач» (індивідуальна робота)

Коли в Україні почали перекладати іншомовні тексти? Мистецтво перекладу було здавна відомо в Київській державі, де з часів прийняття християнства  (988 р.) перекладали біблійні й богослужбові  книги,  твори церковних діячів тощо. Важливий внесок у розвиток перекладу зробив великий київський князь Ярослав Мудрий  (близько 983–1054 рр.). При дворі Ярослава Мудрого була заснована школа переписувачів  книг  із різних мов. До Києва були запрошені знавці різних мов, які ставали викладачами цієї школи. З поширенням друкарства в Україні значну кількість літератури перекладали не лише в монастирях, а й в університетах. При університеті Святого Володимира  вченими був організований  гурток,  який  забезпечував друкарів  перекладами богословських і навчальних текстів. Великий внесок у справу залучення України до духовних здобутків світу здійснила Києво-Могилянська академія, заснована в 1636 р.

Інформативна сторінка «Електронні бібліотеки світу» (індивідуальна робота)

 У світі створено багато електронних бібліотек. Найстаріша з них – універсальна електронна бібліотека, заснована у 1971 році Майклом Хартом – американським автором, винахідником електронних книг. У 2010 р. містила понад 40000 книжок, аудіо книг, відео- та аудіо файлів.

Йоганн Гутенберг імям якого було названо першу електронну бібліотеку – винахідник друкарства у  15 столітті. У світі існує вислів «галактика Гутенберга», що означає – ера друкованої літератури. На зміну галактиці Гутенберга  приходить Інтернет-галактика – ера електронної літератури.

Для того, щоб піднімати престиж читання художньої літератури, у багатьох країнах світу приймаються національні та регіональні програми: «Культурний рюкзак» у Норвегії, «Велике читання» у США тощо. Розроблено такі проекти і в Україні, тому для підняття престижу читання проводяться різні заходи. Назвіть які?

• Акція «Відомі українці читають дітям»;
• Фестиваль дитячого читання «Книго-манія»;
• Всеукраїнський конкурс «Кращий читач року» (особиво приємно тому, що учні нашої ЗОШ № 5 Бабич Сергій, Плясецька Катерина посіли почесне І та ІІ місце і мали змогу відвідати місто Львів).

V. Підсумок заняття.  Само- та взаємооцінювання роботи на уроці

        Творчість – це важка праця, цілеспрямована діяльність, здійснювана завжди свідомо. Це означає, що кожний  із вас може писати. Одним це даватиметься легко,  іншим – важко, проте можливість  є  у кожного.  І повірте: наполеглива праця творить чудеса! Ілля Рєпін  писав, що  натхнення  –  це  нагорода  за  каторжну працю.

VI. Домашнє завдання (на вибір)

1. Ознайомтеся з електронними сайтами українських бібліотек. З’ясуйте, чим вони можуть вам прислужитися у навчанні. Розкажіть цікаву інформацію про бібліотеки України.
2. Спробувати написати власну казку переробивши з прозової мови на віршовану.