Урок № 28
Значення і будова шкіри.
Лабораторна роблота №2 Вивчення будови шкіри у зв’язку з її функціями
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
Вправа «Розумний куб»
Запитання на гранях куба:
1.Що таке висхідна та низхідна інфекція? Яке вони впливають на функціонування сечовидільної системи?
2. Які основні причини захворювання на цистит? Вкажіть оновні шляхи профілакики цього захворювання.
3. Які основні причини захворювання на гломерулонефрит? Вкажіть оновні шляхи профілакики цього захворювання.
4. Які основні причини захворювання на пієлонефрит? Вкажіть оновні шляхи профілакики цього захворювання.
5. Які основні причини виникнення сечокам’яної хвороби? Вкажіть оновні шляхи профілакики цього захворювання.
6. Які лікарські рослини можна використовувати для лікування захворювань сечовидільної системи?
5.Засвоєння нового матеріалу
1. Особливості будови шкіри. Похідні шкіри: нігті та волосся
Розповідь вчителя:
Шкіра є зовнішнім покривом людського тіла, що здійснює взаємозвязок з навколишнім середовищем. Сумарна площа шкірного покриву дорослої людини — 1,5-2 м2, маса шкіри досягає 5 кг, а з підшкірною жировою клітковиною — 20 кг, що відповідно становить 4-5% і 16-17% від загальної маси тіла. За кількістю та щільністю клітин шкіра є найбільшим органом людини.
Шкіра складається з трьох шарів.
Складання опорної схеми:
Крім того, існують похідні шкіри: волосся і нігті.
Проектування зображення на екран або використання таблиці «Будова шкіри»:
Робота в групах
Завдання групам:
Самостійно опрацювати текст підручника, додатковий матеріал та підготувати презентацію за такими темами:
1 група – Особливості будови і функцій епідермісу шкіри
2 група – Особливості будови і функцій дерми шкіри
3 група – Залози шкіри: будова і функції
4 група - Особливості будови і функції підшкірної жирової клітковини
Презентації груп:
1 група – Особливості будови і функцій епідермісу шкіри
Епідерміс – це шар клітин, що представлений багатошаровим плоским епітелієм. Його товщина залежить від ділянки тіла. Для прикладу, товщина епідермісу на долонях становить близько 1,5 мм, а на повіках – близько 0,05 мм. Епідерміс поділяється на два шари – роговий і ростковий. Його глибокі шари складаються з клітин, які розмножуються і мають назву росткового епітелію. Наближаючись до поверхні шкіри, клітини стають плоскими, зроговівають, злущуються і відпадають (зроговілий шар). Саме роговий шар захищає шкіру від механічних, хімічних пошкоджень, проникнення води і мікроорганізмів усередину тіла (мозолі – потовщений роговий шар), забезпечує регенерацію шкіри та очищення шкіри.
В ростковому шарі міститься пігмент меланін, який надає шкірі забарвлення й поглинає ультрафіолетові промені, захищаючи цим організм. Цей шар приймає участь у синтезі вітаміну D. В епідермісі містяться чутливі нервові закінчення.
Це цікаво:
- за життя людина втрачає 19 кг відмерлої шкіри;
2 група – Особливості будови і функцій дерми шкіри
Дерма (власне шкіра) – це шар щільної сполучної тканини товщиною 4 мм. В ній виділяють сосочковий і сітчастий шари.
а) Сосочковий шар складається з пухкої сполучної тканини і утворює сосочки, які впинаються в епідерміс. Відповідно їм на поверхні шкіри утворюється рельєфний малюнок з ліній різної конфігурації. Їхня форма й розташування індивідуальні (дерматогліфіка). Цим широко користуються в криміналістиці та судово-медичній практиці (дактилоскопія). Сполучна тканина цього шару крім клітин містить галогенові і еластичні волокна, які зумовлюють міцність і пружність шкіри. Шар пронизаний кровоносними і лімфатичними судинами, нервовими волокнами і закінченнями. Тут розташовані клітини з пігментом, м’язові клітини. Вони беруть участь у підніманні волосся, у виділенні секретів шкірних залоз, підтримують пружність шкіри. Сосочковий шар здійснює живлення епідермісу, в якому немає кровоносних капілярів.
б) Сітчастий шар – еластичні і колагенові волокна, створюють переплетення. Завдяки своїй еластичності шкіра не перешкоджає рухам людини. У цьому шарі залягають сальні і потові залози, волосяні сумки, рецептори.
Повідомлення учня:
Історія розвитку дактилоскопії
Папілярні візерунки на пальцях цікавили людство ще з давніх-давен. Наприклад, у Китаї відбитки пальців використовували для підписів важливих документів. Проте на будову папілярних візерунків вчені звернули увагу дещо пізніше. Перша робота, в якій автор описує і класифікує візерунки шкіри на пальцях, має назву «Питання про дослідження фізіології і шкірного покриву людини» і належить вона Яну Пуркіньє. Згодом виникає і розвивається така прикладна наука, як дактилоскопія. Дактилоскопія – метод ідентифікації людини за відбитками пальців, заснований на унікальності малюнку шкіри.
Генрі Фулдс збирає численну колекцію відбитків пальців і вивчає їх папілярні лінії. Він установив, що відбиток пальця можна залишити на об’єкті чистою рукою, так як потові залози на кінчиках пальців мають жирові виділення, які на багатьох поверхнях роблять відбиток так само чітко, як сажа або фарба. Цей жир складає значну частину слідоутворювальної речовини пальців рук. Це пояснюється конденсацією вологи та підвищенням концентрації жиру у виділеннях безпосередньо шкірних покривів пальців.
Відбиток пальців людини майже унікальний, але ймовірність збігу відбитка окремого пальця однієї людини з відбитками пальців рук іншої людини співвідноситься як 1:4. Якщо ж у однієї особи взяти відбитки всіх десяти пальців, вірогідність збігу становитиме 1 з 64 млрд. Взявши до уваги загальну кількість населення Землі, можна вважати, що збіг відбитків пальців двох людей практично неможливий.
В історії криміналістики відомі випадки, коли злочинці з метою ускладнити можливість використання папілярних узорів для встановлення особи, зрізали епідерміс або тертям робили шкіру гладкою, що не відображає візерунки.
Розповідь вчителя:
Влітку ми всі живемо в скаженому темпі, хочемо скрізь встигнути, нічого не упустити. Наше тіло в цю гарячу пору випробовує справжній стрес і часто реагує на нього підвищеним потовиділенням.
Пам'ятаєте, як у французькому фільмі «Іграшка» службовець був звільнений з роботи лише через свої вологі руки? І хоча потіння - процес природний, але від усвідомлення цього він не стає приємнішим. Звичайно, кращий засіб проти поту - охайність. Але не будеш же в спекотні дні та ще де-небудь на морському узбережжі, митися з милом кожну чверть години!
Приховувати запах поту за допомогою парфюмерії ще безглуздіше - це поєднання часто створює такий неповторний «коктейль ароматів», що краще вже піт в чистому вигляді.
До речі, в Мексиці і деяких африканських країнах легкий запах пітного тіла розцінюється, як потужний чуттєвий стимулятор (пригадаємо жартівливу приказку про «справжнього мачо», який має бути «лютий і смердючий»).
3 група – Залози шкіри: різноманітність, будова і функції
Потові залози – мають вигляд трубочок, що починаються щільно закрученим клубочком, вивідна протока відкривається на поверхні шкіри отвором. Клубочки обплетені капілярами, крізь стінки яких з крові у потові залози потрапляє вода з мінеральними солями, сечовиною та іншими речовинами. Так утворюється піт, який за своїм складом подібний до сечі, але значно меншої концентрації. За добу у спокої – 500 мл поту.Потові залози розміщені по всьому шкірному покрову, за виключенням кайми губ; особливо багато їх на шкірі долонь, підошв, чола.
Сальні залози розміщені біля коренів волосся, виділяють жир, який змазує волосся і шкіру – попереджуючи тим самим від пересихання, надмірному випаровуванні води і мікроорганізмів. За добу виділяється до 20 гр шкірного сала. Багато сальних залоз є на шкірі обличчя, але тут вони не зв’язані з волосяними мішечками (2 млн).
Повідомлення учня:
Цікаві факти про піт:
4 група - Особливості будови і функції підшкірної жирової клітковини
Підшкірна жирова клітковина – найглибший шар шкіри. Представлена пухкою сполучною тканиною, волокнами і великою кількістю жирових клітин. Товщина шару різна (наприклад, на очній повіці вона повністю відсутня, на животі, сідницях може досягати 10 см.) і залежить від способу життя, харчування, стану здоров’я та обміну речовин . Крізь неї в дерму проходять кровоносні судини і нерви. Її функції: збереження тепла, пом’якшення ударів (амортизаційна функція), захист внутрішніх органів, депо жиру, зв’язок шкіри з внутрішніми тканинами тіла.
Лабораторна робота №2
Вивчення будови шкіри у зв’язку з її функціями
Мета: вивчити особливості будови шкіри та встановити взаємозвязок між будовою та виконуваними функціями
Обладнання: постійні мікропрепарати шкіри людини, мікроскопи, лупи
Хід роботи
1. За допомогою ручної лупи розгляньте поверхню шкіри кисті. Зверніть увагу на особливості шкірної поверхні: тріщини, пори, волосяний покрив, колір, візерунки на долонях.
2. Розгляньте при малому збільшенні мікроскопу мікропрепарат із поперечним зрізом шкіри. Знайдіть шари шкіри та структури, що входять до їх складу.
Заповніть таблицю:
Шари шкіри |
Особливості будови |
Функції |
Епідерміс |
|
|
Дерма (власне шкіра) |
|
|
Підшкірна жирова клітковина |
|
|
3. За результатами роботи зробіть висновок.
Розповідь вчителя про похідні шкіри, складання опорних конспектів:
Волосся:
Це цікаво:
Нігті:
Це цікаво:
- нігті на пальцях рук зростають в 4 рази швидше, ніж на пальцях ніг.
- за життя виростає 28 метрів нігтів на руках;
2. Функції шкіри
Розповідь вчителя:
Вивчаючи будову шкіри, ви впевнились, що вона – багатофункціональний орган.
Бесіда:
Вчитель коректує і узагальнює відповіді учнів. У разі виникнення питань, вчитель ставить додаткові запитання або рекомендує учням звернутись за допомогою до підручника.
Складання опорного конспекту:
Функції шкіри:
6.Узагальнення і закріплення знань
6.1. «Закінчи речення»
6.2. «Творча лабораторія»