Знайомство учнів з музичною культурою рідного краю

Майстер – клас

ТЕМА: знайомство учнів з народними мелодіями, як засіб розвитку емоційного інтелекту та збереження національної ідентичності.

Підготувала: Акритова Олена Георгіївна,

вчитель музичного мистецтва СШ №46 І-ІІІ ст. м.Маріуполь

Мета (формувати компетентності):

предметні (знайомство з грецькими та українськими народними мелодіями; розуміння відмінності їх стилів, ритмів, музичних прийомів та технік (мелізмів, легато, стокатто) ; удосконалені виконавські навички);

ключові (обізнаність і самовираження у сфері культури: пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; соціальну та громадську: сприйняття мистецького твору як форми самовираження людини, готовність до комунікації, усвідомлення своєї причетності до соціокультурних та суспільних процесів)

Обладнання: підручник, фортепіано, медіа засоби.

Твори, що прослуховуються та вивчаються:

• Українська народна пісня «Ой, у гаю при Дунаю»
• Урумська народна пісня «Севда»

                                                       Хід заняття

І. Організаційний момент. Привітання учасників

ІІ. Оголошення теми й мети майстер-класу

«Ми маємо змогу слухати різну музику: народну, сучасну, класичну, вокальну чи інструментальну. Вже навіть за доби середньовіччя музика відзначалася розмаїттям. Тож яку музику слухали та виконували наші предки?»

Історична довідка.

Сучасне поселення в гирлі Кальміусу засновано в XVI столітті запорізькими козаками,  як вартовий пост Домаха для захисту зимівників, промислів і шляхів сполучення від нападів кримських татар. Історик-краєзнавець М. Г. Руденко називає більше точну дату заснування Домахи — 1500 рік. Згодом зимівник Домаха перетворився на городище, а потім — на фортецю.

У 1776 році на місці скасованого козацького поста Домахи створена Кальміуська слобода. У 1777 році закладена Свято-Миколаївська церква-храм, що перебувала у Кальміуській фортеці. В 1778 році поблизу слободи закладене повітове місто Павловськ. рік офіційно вважається датою утворення Маріуполя.

21 травня 1779 року імператриця Катерина II дарувала грамоту, відповідно до якої «переселенцям із Криму дарувались привілеї й свободи».  І ось вже понад 240 років в Приазов’ї компактно проживають близько 80 тисяч греків, які зберігають свою національну культуру.

Музичне сприймання (перегляд відео виконання)

Українська народна пісня «Ой, у гаю при Дунаю» у вик. Тріо Мареничі

Урумська народна пісня «Севда» у вик. Ганни Бєлочуб

Музичний словник

Мелізматичний спів (дав.-гр. μέλισμα — пісня, наспів), також Мелізматичний розспів — спосіб розспівування тексту, при якому на один його склад припадає чотири і більше звуків мелодії.

Стакато (італ. staccato — уривчастий, відокремлений) — уривчасте, коротке виконання звуків голосом або на музичних інструментах, один з основних прийомів звуковидобування, протилежний легато^[1]. Позначається словом staccato або точками над чи під нотами у їх голівок.

Легато (італ. legato «зв'язаний») у музиці — спосіб гри на музичному інструменті, зв'язне виконання звуків, при якому відбувається плавний перехід одного звука в інший, пауза між звуками відсутня.

Музичне виконання народних пісень з використанням вокальних прийомів.

Ой У Гаю, При Дунаю

Ой у гаю, при Дунаю
Соловей щебече.
Він же свою всю пташину
До гніздечка кличе.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Соловей щебече.
Він свою всю пташину
До гніздечка кличе. (весь куплет - 2)

Ой у гаю, при Дунаю
Там музика грає.
Бас гуде, скрипка плаче,
Милий мій гуляє.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Там музика грає.
Бас гуде, скрипка плаче,
Милий мий гуляє. (весь куплет - 3)

Ой у гаю, при Дунаю
Стою самотою.
Плачу, тужу, ще й ридаю
Милий за тобою.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Соловей щебече.
Він свою всю пташину
До гніздечка кличе. (весь куплет - 2)

Урумська народна пісня «Севда»

Вардим чохрах башина

Сабун ходум ташина

Севда недір більмедим де

Ода дельди башима

Кельте кельте хамушун

Атешине янайім

Атешине янайим да

Севдана дайанаим

Хирими діреклєри

Яйрасин будахларин

Ярем онда мен бунда да

Чинна син хулахлари

Аналіз музичного твору.

• Розкажіть про особливості звучання української та урумської пісні
• Розкажіть про засоби музичної виразності твору.
• Про що «розповіла» вам ця музика?
• Розкажіть про свої враження від музики.
• Які спільні риси мають обидва твори
• Чим народні пісні відрізняються

Рефлексія заняття. Підведення підсумків

- На сьогоднішньому занятті я дізналася про…

- Мене більше вразила музика…

- Я запам’ятав такі нові терміни…

- Для мене народна пісня – це…