Зошит для навчальноїпрактики з паразитології

Про матеріал

Даний матеріал може бути використаний при проведенні навчальної практики з дисципліни "Паразитологія та інвазійні хвороби тварин".

Перегляд файлу

$C:\Users\User\Downloads\i.jpg$

Діагностика гельмінтозних захворювань с/г тварин

Заняття № 1

Тема заняття: Прижиттєва діагностика гельмінтозних захворювань с\г тварин.

Мета проведення заняття: Навчити студентів методам відбору та упаковки проб фекалій від різних видів тварин та вірно оформляти ділові документи ветеринарної медицини. Ознайомити студентів з гельмінтокопроскопічними методами досліджень.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: Закон України про ветеринарну медицину, таблиці, ділові документи, пакувальний матеріал, стаканчики, кювети, мікроскопи, предметні та накривні скельця, пінцети, скляні палички, бактеріологічні чашки, шматочки марлі, очні піпетки, вата, дротяні петлі, насичений розчин кухонної солі, вода, пакувальний матеріал, лійки, ситечка, штативи, гумові трубочки, різні тварини.

Інструктаж з техніки безпеки:

-дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Зажиттєва діагностика гельмінтозів тварин здійснюється комплексно на підставі лабораторних методів досліджень, діагностичних дегельмінтизацій, імунологічних реакцій з урахуванням епізоотологічних даних і клінічних ознак.

Залежно від цільового призначення лабораторні дослідження поділяють на гельмінтоовоскопічні методи (виявляють яйця гельмінтів), гельмінтоларвоскопічні (знаходять личинок паразитів) і гельмінтоскопічні (виявляють зрілу стадію паразитичних червів або їх фрагменти).

У великих тварин проби екскрементів беруть з прямої кишки рукою в гумовій рукавичці. У свиней, телят, овець і кіз фекалії слід брати з прямої кишки середнім і вказівним пальцями в напальчниках. Іноді допускається взяття проб фекалій з підлоги, якщо вони свіжовиділені і відомо від якої тварини. Від однієї тварини беруть 10—20 г фекалій. Від птиці, хутрових звірів, котів та диких хижаків (у зоопарках) фекалії збирають з чистої підлоги кліток (групові проби). Для пакування проб фекалій використовують мішечки й пакети з цупкого паперу.

Всі проби фекалій етикетують. На краю пакета або аркуша паперу (де він не дотикається екскрементів) простим олівцем пишуть номер проби. Рідкі фекалії можна пересилати в невеликих баночках. До проб фекалій додають опис. У ньому вказують назву господарства, вік тварин (для дорослих тварин - кличку або інвентарний номер) і дату взяття проб. У супровідній бажано записати мету дослідження фекалій (наприклад, для контролю проведеної дегельмінтизації проти фасціольозу). Проби фекалій треба якнайшвидше дослідити.

Більшість гельмінтокопроскопічних досліджень ґрунтується на різниці питомої ваги яєць паразитичних червів і рідини, в якій розміщуються фекалії. Залежно від співвідношення питомої ваги цих компонентів розрізняють методи осадження, флотації та комбіновані.

Яйця трематод жуйних тварин мають досить велику питому вагу, тому для діагностики трематодозів застосовують методи осадження.

Метод послідовного промивання.Невелику кількість фекалій (5 г) розмішують у стаканчику з 10-кратною кількістю води. Суміш фільтрують у другий стаканчик, після цього фільтрат відстоюють 5 хв. Потім зливають або відсмоктують спринцівкою верхній шар рідини до осаду. Далі до осаду додають таку ж кількість води, перемішують і відстоюють знову 5 хв. Ці маніпуляції повторюють до прояснення верхнього шару рідини в стаканчику. Рідину востаннє зливають, а осад наносять на спеціальне скло або в бактеріологічну чашку і досліджують під мікроскопом.

Для дослідження фекалій за флотаційним і комбінованими методами потрібно мати достатню кількість заздалегідь приготовлених насичених розчинів солей.

Методи флотації. При методах флотації (спливання) застосовують рідини з питомою вагою, що перевищує питому вагу яєць гельмінтів.

Метод Фюллеборна - найпоширеніший. У скляний, фарфоровий або пластмасовий стаканчик місткістю 50-100 мл кладуть 3-5 г фекалій і при помішуванні скляною паличкою поступово додають насичений розчин натрію хлориду (на 1 частину фекалій - 15-20 частин розчину солі). Великі частинки фекалій, що спливли, відразу видаляють паличкою, а суспензію фекалій фільтрують через металеві або марлеві ситечка в інший стаканчик, який залишають у спокої на 40-60 хв. Яйця гельмінтів (цестод, нематод) з невеликою питомою вагою випливають. За допомогою металевої петлі діаметром 0,5-1 см беруть три краплі з поверхневого шару рідини на предметне скло і досліджують під мікроскопом. Для приготування насиченого розчину натрію хлориду на 1 л гарячої води беруть 380 г натрію хлориду. Розчин фільтрують через марлю або вату в бутель і використовують після охолодження. Його використовують для діагностики багатьох нематодозів і цестодозів.

Метод Вайда застосовують на вівцефермах. Кілька кульок фекалій від дрібних жуйних тварин вміщують у бактеріологічну чашку і зволожують їх невеликою кількістю теплої води. Через 20-30 хв фекалії видаляють, а рідину, що залишилась, досліджують під мікроскопом.

Завдання:

1.Відібрати проби фекалій

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Оформити супровідну

Місце штампа В ___________________________району

Установи лабораторію ветеринарної медицини

або господарства Адреса _________________________________

Надсилаємо ________ проб фекалій від овець, які належать ____________________, для дослідження на трематодози.

Список тварин додається у 2-х примірниках.

Лікар ветеринарної медицини ____________________ ___________________

(підпис) (прізвище)

3.Приготувати насичений розчин солі

____________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Провести гельмінтоскопічні, гельмінтоовоскопічні, гельмінтоларвоскопічні дослідження

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.Результати досліджень записати в журнал

Форма журналу записів результатів гельмінтокопроскопічних досліджень

№	Дата	Вид, стать, номер або кличка тварини	Вік тварини	Власник тварини	Метод дослідження	Результат дослідження (кількість яєць обо личинок у 3 краплях чи в препараті)	Підпис ветпрацівника, що проводив дослідження
1
2
3

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 118-119

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 32-37

Самостійна робота № 1

Тема: Гельмінтологічне дослідження безхребетних – проміжних і додаткових хазяїв паразитичних червів.

Мета заняття: Освоїти методику дослідження безхребетних на наявність личинок гельмінтів.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: мікроскопи, предметні стекла, пробірки, баночки, пінцети, лупи, препарувальні голки

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил особистої гігієни;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Коротка характеристика молюсків. Bithynialeachi- невеликий (5-7 мм завдовжки), зябровий, роздільностатевий молюск, яйцеподібна мушля якого має 4-5 завитків. Округле устя зверху не загострене. Він живе в заплавах річок, озерах і ставках глибиною від 0,5 до 6 м, які поросли рослинністю, і є проміжним хазяїном котячого сисуна (збудник опісторхозу). Коропові риби (лящ, короп ) - додаткові хазяї цього паразита м'ясоїдних тварин та людини.
Великий, або звичайний ставковик (Lymnaeastagnalis). Має велику витягнуту і загострену мушлю, закручену праворуч, висота якої 4-6,5 см, ширина - 2-2,5 см. Кількість завитків 6-8, причому останні з них дуже розширені; устя яйцеподібне. Колір мушлі у дорослих особин від темно-коричневого до рожевого (іноді білого), а у молодих - світлого кольору. Вони витягнуті (на відміну від малого ставковика). Це легеневий молюск, має примітивні легені, живе в досить глибоких і великих озерах, ставках, заводях річок (частіше у прибережній частині в заростях рослин).

У болотного ставковика {Lymnaeapalustris) жовтувато-коричнева або майже чорна мушля у вигляді гострого конуса, висотою 2-2,5 см з 6-7 слабо опуклими завитками; устя яйцеподібне. На відміну від малого ставковика мушля більш витягнута і темніша за кольором. Він зустрічається в місцях, вказаних для попереднього молюска, а також у пасовищних біотопах, в калюжах біля протоків і в місцях, пов'язаних із глибшими водоймами.

Вушкоподібний ставковик (Radixauhcularid) за формою схожий на вухо; з чотирьох завитків на мушлі у дорослих молюсків три перші - плоскі, а останній дуже розширений (велике устя вухоподібне). Висота мушлі 2,5-3 см, ширина - 2-2,5 см. Живуть у стоячих або напівпроточних водоймах.

Рогова витушка (Coretuscorneas) має велику мушлю оливково-коричневого кольору, дископодібної форми, діаметр якої дорівнює 2,5-3 см, а висота 2-1,4 см. Завитків 4-5, причому останній майже у 2 рази ширший, ніж передостанній. Живуть вони переважно у стоячих водоймах (мілких і глибоких).

Завдання:

Ознайомитися з методиками збирання і гельмінтологічного дослідження водних і наземних безхребетних.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Зібрати і провести дослідження безхребетних тварин на зараженість їх личинками гельмінтів.

Скласти супровідну для відправлення зібраних безхребетних у районну лабораторію.

Місце штампа В _____________________________ району

Установи лабораторію ветеринарної медицини

або господарства Адреса _________________________________

Надсилаємо ________ екз. живих прісноводних молюсків, зібраних ________ липня 20___ р. на низинних ділянках пасовища бригади № 2 ________(ТОВ).

Просимо визначити рід і вид молюсків та їх зараженість личинками фасціол і парамфістоматид.

Лікар ветеринарної медицини ____________________ ___________________

(підпис) (прізвище)

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 120-126

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 32-37

Самостійна робота № 2

Тема: Посмертна діагностика гельмінтозів

Мета заняття: Освоїти методику посмертної діагностики гельмінтозів

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: інструкційні картки, мікроскопи, лупи, скальпелі, предметні стекла, накривні скельця, емальовані тазики і кювети, пінцети, бактеріологічні чашки, компресорії, пробірки, етиловий спирт 70 %, тушки птиці, музейні мікропрепарати.

Інструктаж з техніки безпеки:

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Методи посмертної діагностики дають можливість виявити збудників на різних стадіях розвитку в організмі тварин після їх розтину. К. І. Скрябін запропонував методику повного й неповного гельмінтологічного розтину трупів. При повному гельмінтологічному розтині ретельно досліджують усі органи й тканини з метою виявлення в них гельмінтів. Цей метод застосовують переважно під час виконання науково-дослідних робіт. Неповний гельмінтологічний розтин використовують для встановлення діагнозу. При цьому досліджують лише окремі органи з метою виявлення в них паразитичних червів.

Обов’язково потрібно досліджувати м’ясні туші свиней і великої рогатої худоби на наявність у них гельмінтів або їхніх личинок (цистицеркоз, трихінельоз). Повний гельмінтологічних розтин тварин по К.І. Скрябіну проводять у тих випадках, коли необхідно мати повну картину зараження гельмінтами всіх органів і тканин тварин. Для цього перед розкриттям трупа ретельно оглядають його шкірні покриви і слизові оболонки на наявність гельмінтів. За правилами звичайної секційної техніки від трупа відокремлюють всі органи, не порушуючи їх зв'язки один з одним. Всю кров з серозних порожнин збирають у кювети для подальшого промивання і дослідження. Серозні покриви порожнин ретельно оглядають. Потім витягують спинний і головний мозок, розкривають кон'юнктивальні мішки, синовіальні і носові порожнини, лобові пазухи і досліджують їх вміст. Витягнуті органи поміщають в окремий посуд (відра, каструлі, кювети). Вивчення їх ведеться мокрим або сухим способом.

При мокрому способі проводять багаторазове промивання водою або фізіологічним розчином натрію хлориду вмісту порожнин різних органів з метою виділення гельмінтів; дослідження вмісту різних відділів шлунково-кишкового тракту методом послідовних промивань і перегляд відмитого матеріалу (матриксов) по черзі на білому і чорному тлі; компрессионное дослідження слизових оболонок всіх органів; розтрощення тканин різних органів між скляними пластинками; розтрощення тканин окремих органів з подальшим послідовним промиванням їх і вивченням відмитого матриксу за допомогою лупи.

Сухий спосіб - це розчавлювання органів між стеклами до прозорості і перегляд їх під лупою без розтину і промивання. Його використовують при вивченні дрібних тварин (молюсків, членистоногих та ін.).
Повний гельмінтологічних розтин дуже трудомістким, вимагає значних витрат часу і тому застосовується головним чином при наукових дослідженнях.
Неповне гельмінтологічних розтин часто проводять при патологоанатомічному розтині трупів тварин. При цьому з органів і тканин трупа витягують помітних неозброєним оком гельмінтів або великі личинки, визначають і підраховують їх кількість. При паразитуванні дрібних гельмінтів або личинок цей метод малоефективний. Інтенсивність ураження великими гельмінтами неповним гельмінтологічних розкриттям враховують лише приблизно, відзначаючи слабке ураження (+), середнє (++) і сильне (+++).
Метод порційних гельмінтологічних розтинів. Через громіздкість методу повних гельмінтологічних розтинів Р.С. Шульцем запропоновано матриксу з органів досліджувати не повністю, а лише одну четверту їх частину. Можна брати одну п'яту, одну десяту частину і т.д. Для цього приготований звичайним способом матрикс поміщають у вимірювальний циліндр, ретельно збовтують і відповідну частину відливають в інший посуд.

Цю частину досліджують звичайними способами, тобто матрикс переглядають на чорному і білому фоні, а також під лупою. Всіх виявлених паразитів витягають, підраховують, їх кількість множать на число частин матриксу(на 4, 5, 10 і т. Д.).

Особливості гельминтологического розтину птахів. У птахів обскубують пір'я і ретельно досліджують поверхню шкіри. Після зняття шкіри та огляду підшкірної клітковини труп кладуть на спину так, щоб видно було всі нутрощі, і досліджують окремі органи. Способом зіскрібка досліджують слизову фабріціевой сумки, зобу, залозистого шлунка, яйцевода. М'язовий шлунок розкривають ножицями уздовж однієї з його бічних звужених сторін. Двома пальцями лівої руки захоплюють край розрізаної кутикули і повільно відділяють її від власне слизової оболонки. Уважно оглядають оголену слизову оболонку і внутрішню поверхню відокремленою кутикули. Нирки досліджують компресійним методом.

Гельмінтів, зібраних для тривалого зберігання, необхідно консервувати.
Трематод і цестод спочатку кладуть в проточну воду і тримають до їх загибелі. Потім їх обережно пресують в 70% -ному спирті 30-40 хв у бактеріологічній чашці між предметними скельцями. Зберігають трематод і цестод в 70% -ному етиловому спирті. Нематод зазвичай промивають у воді. Філярій та легеневих нематод промивають тільки у фізіологічному розчині натрію хлориду. Зберігають нематод в рідині Барбагалло (3% -ний розчин формаліну в фізіологічному розчині хлориду натрію).
Акантоцефал (скреблик), видобутих при розтині, спочатку поміщають у воду, потім шляхом слабкого пресування їх передніх кінців видавлюють хоботок, щоб зафіксувати його у витягнутому положенні. Фіксують акантоцефал в 70% -ному етиловому спирті. Ларвоцист цестод (цистицерків, ценурусів, ехінококів, альвеококи) фіксують рідиною Барбагалло.

Органи, уражені гельмінтами, фіксують у 10%-ому розчині формаліну.
У всіх випадках кількість фіксує рідини повинно в 20 разів перевищувати обсяг фіксованої матеріалу.

Завдання:

Ознайомитися з методами гельмінтологічних розтинів трупів тварин.

Провести дослідження трупів або тушок свійської птиці методом повних гельмінтологічних розтинів за К. І. Скрябіним. Зібрати і зафіксувати виявлених гельмінтів.

Навчитись розрізняти представників різних класів паразитичних червів.

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 32-36

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 35-36

Лікувально-профілактичні обробки тварин при гельмінтозах

Заняття №2

Тема: Лікувально-профілактичні обробки тварин при гельмінтозах

Мета заняття: Освоїти методику дегельмінтизації тварин при гельмінтозах.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: Законодавство України про ветеринарну медицину, бланки актів на проведену дегельмінтизацію, терези, важелі, лікувальні препарати, гумові пляшки, пластмасові совочки, відра, комбікорм.

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Для лікувальної та профілактичної дегельмінтизації застосовують одні антигельмінтики, дози яких однакові.

Антигельмінтики можуть бути в різних лікарських формах. Наприклад, роленол - розчин, вальбазен - емульсія та інші.

В залежності від лікарської форми антигельмінтики вводять різними способами. Дегельмінтизацію можна провести індивідуально або груповим методом. Індивідуальні дегельмінтизації ефективніші тому, що точно визначається доза засобу та є впевненість, що антигельмінтик уведений конкретній тварині. Групово частіше дегельмінтизують молодняк.

При цьому тварин групують за однаковим фізіологічним станом, середньою масою. Антигельмінтик розраховують на групу тварин, старанно змішують з кормом і висипають рівномірно в годівницю, переконавшись, що всі тварини можуть підійти до годівниці одночасно.

Наприклад: потрібно дегельмінтизувати 10 голів телят середньою масою по 200 кг порошком бровальзен. За інструкцією, доза порошку бровальзену, який містить 7,5 % альбендазолу, на 10 кг маси складає від 1,5 до 2 грамів.

Складаємо пропорцію:

На 10 кг маси -2г бровальзену. На 200 кг маси - х г х =200·2/10 = 40 г порошку бровальзену на 1 голову.

Розраховуємо дозу для 10 телят:

40 г бровальзену х 10 голів = 400 г.

Індивідуальні дегельмінтизації можна проводити антигельмінтиками в різних лікарських формах. Досить популярними серед практичних спеціалістів вет-медицини є антигельмінтики у вигляді стерильних розчинів. Для дегельмінтизації великої рогатої худоби застосовують роленол, бронтел, фасковерм. Ці антигельмінтики містять одну діючу речовину - клосантел. Більшість виробників ліків вказують дві дози: перша доза - за діючою речовиною, друга - за препаратом (діюча речовина + розчинник). Наприклад: в інструкції по застосуванню роленолу доза за діючою речовиною 2,5 мг на 1 кг маси, а за препаратом - 0,5 мл на 10 кг маси.

1. Приклад розрахунку дози за діючою речовиною маса тварини 200 кг:

а) розраховуємо дозу діючої речовини для тварини масою 200 кг.2,5 мг х 200 кг = 500 мг = 0,5 г

б) розраховуємо дозу препарату роленолу, який згідно з інструкцією містить 5 % діючої речовини:

100 % роленолу - 5 % діючої речовини х - 0,5 г діючої речовини.

У шприц набираємо 10 г і вводимо внутрішньом'язово з дотриманням правил асептики і антисептики. Припускаємо, що 10 г розчину приблизно дорівнює 10 см³.

2. Розраховуємо дозу роленолу для тварин масою 200 кг за відомою дозою препарату на 10 кг маси, 10 мл дорівнює 10 см³.

Як видно з наведених прикладів, методика розрахунків не впливає на результат. Доза роленолу в обох випадках складає 10 мл для тварини масою 200 кг.

В останні роки проти збудника фасціольозу стали застосовувати антгельмінтики з лікарською формою емульсії, дозуючи їх за об'ємом. Дозу емульсії виливають у пляшку і добавляють теплу воду, перед цим емульсію старанно збовтують у флаконі. Пляшку вводять по беззубому краю в рот і виливають вміст на корінь язика. Тварину міцно фіксують. Методику введення демонструє викладач.

Розрахунки дози емульсії вальбазену.

З інструкції вибираємо дозу за препаратом: 20 мл на 50 кг маси. Маса тварини 200 кг.

20 мл вальбазену - 50 кг маси тварини.

Характеристика лікарського засобу. Комбітрем - антигельмінтний препарат широкого спектра дії. Діючими речовинами є триклабендазол і альбендазол. Препарат ефективний проти фасціол на всіх стадіях розвитку. Найбільш доцільно лікарський засіб застосовувати на ранніх стадіях розвитку фасціол (проти личинок збудника). Препарат згубно діє також на шлунково-кишкових і легеневих гельмінтів. Комбітрем належить до малотоксичних сполук, не проявляє кумулятивної, ембріотоксичної і тератогенної дії. В терапевтичних дозах не викликає побічних явищ у тварин, сприяє підвищенню їх продуктивності.

Виготовляється фірмою "Бровафарма" у вигляді болюсів або емульсії із вмістом 12,5 % діючої речовини. Доза комбітрему для великої рогатої худоби- 1 мл на 10 кг маси тіла одноразово індивідуально з водою, вівцям-0,75 мл на 10 кг маси тіла одноразово за допомогою шприца-дозатора.

Дегельмінтизацію худоби комбітремом рекомендується проводити на початку стійлового періоду після закінчення випасання тварин.

Порошок комбітрему застосовують великій рогатій худобі в суміші з комбікормом: коровам індивідуально, а молодняку групово. Емульсію комбітрему перед застосуванням нагрівають 15-20 хв. у теплій воді, потім старанно розмішують і відмірюють дозу за об'ємом. Дозу препарату виливають у пляшку, доливають води кімнатної температури до об'єму 0,5 л і по беззубому краю задають всередину. Після застосування лікарського засобу забороняється використовувати для харчових цілей м'ясо від оброблених тварин упродовж 14 діб, молоко - 2 доби.

Завдання:

1.Ознайомитися з методикою розрахунків дози антгельмінтиків та методами їх застосування.

2.Провести дегельмінтизацію великої рогатої худоби проти збудників фасціольозу.

3.Скласти акт на проведену обробку

АКТ

на проведення дегельмінтизації

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,___________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

__________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена_________________________________________________________ (первинно, повторно)

дегельмінтизація проти _______________________________________

(назва гельмінтозу, вид тварини (птиці)

розташованих________________________________________________________________________________________________________________________

(назва ферми, бригади)

Із наявних__________гол.,оброблено___________гол. Лишилось необроблених _____________гол.

(вказати причину)__________________________________________________

_________________________________________________________________

Обробка проводилась________________________________________________

(назва препарату або пропис, метод застосування)

в дозі______________________________________________________________

(на одну голову або на 1 кг живої маси)

Всього використано препарату__________________________________

Клінічне спостереження за обробленими тваринами на протязі ______ (днів, годин) покладається на ________________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Оброблених тварин на протязі________________утримувати_________________

(днів, годин)

_________________________________________________________________

(вказати місце утримання)

Зібраний за цей час гній складати для біотермічного знезараження_________________________________________________________________________________________________________________________

(вказати місце)

Провести механічну очистку і дезінвазію місць утримання тварин 5%-ним гарячим розчином їдкого лугу_____________.

(дата)

Відповідальний__________________________________________________________________________________________________________________

(посада, прізвище та ініціали)

Вид обробленої групи тварин__________відібрати індивідуально від______голів _____________________________________________________

(вказати дату) (кількість)

проби калу (не менше 20% від поголів’я) і направити в лабораторію для контрольного дослідження.

Відповідальний_____________________________________________________

(прізвище та ініціали фахівця ветеринарної медицини)

Повторну дегельмінтизацію провести__________________________.

(дата)

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 128-130

Самостійна робота № 3

Тема: Дегельмінтизація коней

Мета: освоїти методику дегельмінтизації коней.

Матеріально-технічне оснащення: антгельмінтики, ваги, інструменти для фіксації коней

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Антигельмінтики для коней, як правило, задають тільки всередину. Виробники антигельмінтиків не рекомендують вводити їх коням внутрішньом'язово або підшкірно, тому що це часто призводить до ускладнень на місці ін'єкцій, навіть якщо дотримуватись усіх вимог асептики та антисептики.

НВФ "Бровафарма" - провідний вітчизняний виробник антигельмінтиків для коней, виробляє два лікарські засоби: бровермектин-гель та бровадазол-гель, які задають всередину.

Бровермектин-гель в одному мілілітрі гелю містить 4 мг івермектину. Це препарат широкого спектра дії. Його застосовують для знищення ендо- та ектопаразитів. Івермектин у нематод, членистоногих посилює вироблення нейромедіатора гамма-аміномасляної кислоти, що призводить до паралічу і загибелі паразитів.

Бровермектин-гель застосовують для лікування та профілактики паразитарних хвороб коней, які викликаються: збудниками нематодозів шлунково-кишкового тракту із родини: Ascaridae, Strongylidae, Strongyloididae, Spi-ruridae,Trichonematidaeі Oxyuridae; легеневими нематодами Dictyocaulusspp.; нематодами ParafilariamultipapillosaіOnchocercacervicalis; личинками Gasterophihtsspp.; нашкірними паразитами: Haematopinusasini, Hippoboscaequina,Bovicolaequi, Psoroptesequi, Sarcoptesequiта деякими іншими збудниками ектопаразитозів.

При хворобах, спричинених паразитичними кліщами, обробку повторюють у такій же дозі через 8-10 діб.

Не застосовувати лошатам віком до одного року та дорослим коням за 30 діб до забою на харчові цілі.

Застереження:

Протягом тижня після проведення дегельмінтизації бажано не використовувати тварин на важких роботах.

Бровадазол-гель в 1 мл препарату містить 150 мг діючої речовини - фен-бендазолу.

Механізм дії фенбендазолу пов'язаний з порушенням енергетичного обміну, руйнуванням мікроканальців травних клітин та появою нейротоксично-го ефекту в гельмінтів. Одночасно з загибеллю дорослих гельмінтів фенбендазол згубно діє на їх личинкові форми різних стадій розвитку, а також порушуєцілісність оболонок яєць гельмінтів. Останні при потраплянні в навколишнє середовище не спроможні в подальшому розвиватися.

Лікування та профілактика інвазійних хвороб коней, викликаних збудниками:

нематодозів шлунково-кишкового тракту з родини Ascaridae, Strongylidae, Strongyloididae, Oxyuridae та Trichonematidae;
легеневими нематодами Dictyocaulus spp.;
нематодами Parafilaria multipapillosa і Onchocerca cervicaiis:
личинками Gasterophil(u) spp.

При хворобах, спричинених: личинками Trichostrongylusaxeiта личинками Gasterophilussp. - обробку проводять 2 рази в такій же дозі з добовим інтервалом.

Дегельмінтизацію дорослих коней бажано проводити регулярно через 3-4 місяці.

Не застосовувати тваринам за 15 діб до забою на харчові цілі.

Бровермектин-гель та бровадазол-гель НВФ "Бровафарма" випускає в пластмасових шприцах-тубах з дозатором.
Відкривши упаковку з антигельмінтиком, бігунком на ручці поршня встановлюють необхідну дозу препарату. Для зручності на ручці поршня вказана маса тварини, якій відповідає доза антигельмінтика в шприці-тубі. В холодний період року рекомендується спочатку шприц-тубу розігріти в воді при t° 30-40 °С на протязі 5-10 хв.

Шприц-тубу вводять коню по беззубому краю на корінь язика і вичавлюють антигельмінтик у дозі, яка була встановлена бігунком. Аналогічно застосовують імпортні антигельмінтики еквалан, еквест.

Лошат можна дегельмінтизувати груповим способом, але частина тварин відмовляється поїдати антигельмінтики з кормом, тому що вони мають специфічний смак та запах. Для групової дегельмінтизації лошат можна застосовувати порошок бровальзену. Провідні виробники ліків додають до антигельмінтиків речовини, які маскують запах та смак. До таких антигельмінтиків відносять панакур, тельмін. Ці антигельмінтики можна застосовувати і дорослим коням з вівсом індивідуально.

Завдання:

1. Ознайомитися з методикою проведення індивідуальної та групової дегельмінтизації коней.

2. Провести дегельмінтизацію уражених нематодами коней.

3.Скласти акт на проведену обробку

АКТ

на проведення дегельмінтизації

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,_____________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

_________________________________________________________________

__________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена__________________________________________________________ (первинно, повторно)

дегельмінтизація проти _____________________________________________

(назва гельмінтозу, вид тварини (птиці)

розташованих________________________________________________________________________________________________________________________

(назва ферми, бригади)

Із наявних__________гол.,оброблено___________гол. Лишилось необроблених _____________гол.

(вказати причину)__________________________________________________

_________________________________________________________________

Обробка проводилась_______________________________________________

(назва препарату або пропис, метод застосування)

в дозі______________________________________________________________

(на одну голову або на 1 кг живої маси)

Всього використано препарату__________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Оброблених тварин на протязі________________утримувати_________________

(днів, годин)

_________________________________________________________________

(вказати місце утримання)

Зібраний за цей час гній складати для біотермічного знезараження __________________________________________________________________

(вказати місце)

Провести механічну очистку і дезінвазію місць утримання тварин 5%-ним гарячим розчином їдкого лугу_____________.

(дата)

Вид обробленої групи тварин__________відібрати індивідуально від______голів _____________________________________________________

(вказати дату) (кількість)

проби калу (не менше 20% від поголів’я) і направити в лабораторію для контрольного дослідження.

Відповідальний_____________________________________________________

(прізвище та ініціали фахівця ветеринарної медицини)

Повторну дегельмінтизацію провести__________________________.

(дата)

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 131-134

Самостійна робота № 4

Тема: Дегельмітизація свиней

Мета: Освоїти методику дегельмінтизації свиней.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: антгельмінтики, шприци

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Левамізол 10 % розчин для ін'єкцій

Прозора, безбарвна рідина зі специфічним запахом. 1 мл препарату містить діючу речовину левамізолу гідрохлорид 0,010 г.

Левамізол блокує фумарат редуктазу, пригнічує утворення АТФ, внаслідок чого настає параліч і загибель паразитів.

Антигельмінтна активність поширюється як на статевозрілі, та на личинкові форми паразитів.

Препарат відноситься до помірно токсичних речовин для теплокровних тварин (III клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76), у терапевтичній дозі не має ембріотоксичнну, тератогенну і мутагенну дію.

Застосовують при шлунково-кишкових та легеневих нематодозних інвазіях, викликаних: Велика рогата худоба - Ostertagiaspp., Haemonchus spp., Trichostrongylus spp., Oesophagostomum spp., Bunostomum spp., Nematodirus spp.,Cooperia spp., Trichuris, Dictyocaulus viviparus;

Вівці, кози - Ostertagia spp., Haemonchus spp., Trichostrongylus spp., Oesophagostomum spp., Bunostomum spp., Nematodirus spp., Cooperia spp., Strongyloides spp., Trichuris, Dictyocaulus filaria, Chabertia ovina, Protostrongylus spp.;

Свині - Ascaris suum, Hyostrongylus spp., Metastrongylus spp., Oesophagostomum spp., Trichuris suis;

Собаки - Toxocara canis, Toxoascaris Leonina, Ancylostoma caninum, Uncinaria stenocephala;

Свиням препарат вводять без попередньої голодної дієти і проносних засобів однократно, підшкірно (великій рогатій худобі, вівцям та козам можна внутрішньом'язово) у дозі 7,5 мг/кг маси тварини (по діючій речовині), що відповідає: 0,75 мл на 10 кг живої ваги, понад 150 кг маси тіла не більш 20,0 мл на тварину.

В одне місце ін'єкції не вводити більше 10 мл препарату. Забій тварин на м'ясо дозволяється через 7 днів. У випадку забою раніше встановленого терміну м'ясо використовують для годівлі м'ясоїдних тварин або виготовлення м'ясо-кістковогоборошна.

Зберігають у приміщеннях, захищених від прямого сонячного проміння при температурі від + 5°С до + 25°С.

Термін придатності - 3 роки.

Завдання:

1.Ознайомитися з антгельмінтиками, що застосовуються проти збудників нематодозів свиней.

2. Провести профілактичну дегельмінтизацію свиней розчином левомізолу.

3.Скласти акт на проведену обробку

АКТ

на проведення дегельмінтизації

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,______________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

_________________________________________________________________

__________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена______________________ (первинно, повторно)

дегельмінтизація проти ______________________________________________

(назва гельмінтозу, вид тварини (птиці)

розташованих________________________________________________________________________________________________________________________

(назва ферми, бригади)

Із наявних__________гол.,оброблено___________гол. Лишилось необроблених _____________гол.

(вказати причину)__________________________________________________

__________________________________________________________________

Обробка проводилась_______________________________________________

(назва препарату або пропис, метод застосування)

в дозі______________________________________________________________

(на одну голову або на 1 кг живої маси)

Всього використано препарату__________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Оброблених тварин на протязі________ утримувати______________________ (днів, годин)

_________________________________________________________________

(вказати місце утримання)

Зібраний за цей час гній складати для біотермічного знезараження __________________________________________________________________

(вказати місце)

Провести механічну очистку і дезінвазію місць утримання тварин 5%-ним гарячим розчином їдкого лугу_____________

(дата)

Відповідальний__________________________________________________________________________________________________________________

(посада, прізвище та ініціали)

Вид обробленої групи тварин__________відібрати індивідуально від______голів _____________________________________________________

(вказати дату) (кількість)

проби калу (не менше 20% від поголів’я) і направити в лабораторію для контрольного дослідження.

Відповідальний________________________________________________

(прізвище та ініціали фахівця ветеринарної медицини)

Повторну дегельмінтизацію провести__________________________.

(дата)

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 134-136

$C:\Users\User\Downloads\b-62986d009ad5ad7e05c87e66342be13a-_.jpg$ $C:\Users\User\Downloads\мошки.jpg$

Діагностика та боротьба з ентомозами тварин

$C:\Users\User\Downloads\12417533_2807122.jpg$

Заняття № 3

Тема: Діагностика та боротьба з ентомозами тварин

Мета заняття: освоїти методику дослідження тварин на наявність личинок оводів та збудників ентомозів, застосування інсектицидів.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення мікроскопи, лупи, скальпелі, пінцети, бактеріологічні чашки, препарувальні голки, предметні стекла, накривні скельця, 10 % розчин натрію гідроокису, хворі тварини, плакти і малюнки паразитичних комах та їх личинок, терези, важелі, набір інсектицидів, посуд для розчинів, відра, гумові рукавички, фартухи.

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

При ураженні великої рогатої худоби личинками третьої стадії підшкірних оводів (гіподерм) у зимово-весняно-літню пору року, у тварин під шкірою спини та попереку з'являються щільні горбики (жовна), в центрі яких помітні дірочки (гнійно-обмежене запалення).

При естрозі овець спостерігають нервові явища (пригніченість, рух тварин по колу). Тому цю хворобу називають несправжньою вертячкою. Крім того, з носових отворів хворих овець нерідко спостерігають слизисто-гнійні або кров'янисті виділення.

Вошивість (сифункулятози, гематопіноз) клінічно нагадує акароз. Внаслідок свербіжу тварини часто чухаються. У них випадає шерсть, потовщується та лущиться шкіра, вони худнуть і виснажуються. Збудники цієї хвороби - воші - досить великі комахи. Тому їх можна виявити неозброєним оком (макроскопічно).

В боротьбі з гінодермозом великої рогатої худоби, крім профілактичних заходів, застосовують ранню хіміотерапію восени і обробку тварин у весняно-літню пору (пізня хіміотерапія).

Баймек - прозора в'язка рідина жовтуватого кольору. Виробляє цей лікарський засіб німецька фірма "Bayer". В 1 мл препарату міститься 10 мг діючої речовини - івермектину. Останній належить до групи сполук, що продукуються ґрунтовими мікроорганізмами Streptomycesavermitilis. Це препарат широкого спектру дії. Його застосовують для знищення ендо- і ектопаразитів тварин. Це стосується в першу чергу більшості круглих гельмінтів, комах та кліщів.

Препарат застосовують підшкірно одноразово у дозі:

великій рогатій худобі: 1 мл на 50 кг маси тіла, за лопаткою;
вівцям 0,5 мл на 25 кг маси тіла, у ділянці потилиці;
свиням 1 мл на 33 маси тіла, за вухом.Дозу 10 мл розділяють і вводять у декілька місць.

Забій великої рогатої худоби на м'ясо дозволяється через 21 добу, овець -через 42 доби, свиней - через 28 діб після останнього введення препарату. У випадку забою оброблених баймеком тварин раніше встановленого терміну м'ясо використовують для годівлі м'ясоїдних тварин або для виготовлення м'ясо-кісткового борошна. Не застосовують препарат для собак і лактуючих котів.

Для ранньої хіміотерапії гіподермозу застосовують бровермектин. Тварин обробляють одноразово у вересні-жовтні (після закінчення льоту оводів).

Дектомакс - протипаразитарний препарат широкого спектру дії. Одноразове його введення надійно захищає тварин від круглих гельмінтів і паразитичних членистоногих. Дектомакс - готовий до застосування стерильний блідо-жовтий чи безбарвний розчин, що містить 1 % дорамектину (10мг/мл). Його виробником є фірма "Pfizer" (США).

Жуйним тваринам препарат вводять внутрішньом'язово чи підшкірно в ділянці шиї або плеча. Вводити препарат необхідно з дотриманням правил асептики, використовуючи сухі стерильні шприци і голки. Доза препарату -0,2 мг дорамектину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл розчину препарату на 50 кг маси тіла.

Молоко для харчових цілей від оброблених жуйних тварин дозволяється використовувати через 28 діб після останнього введення лікарського засобу. Забій тварин на м'ясо дозволяється не раніше ніж через 35 діб після застосування дектомаксу.

Дуст - порошкоподібна суміш (інсектоакарициду) з індиферентним наповнювачем (тальк, крейда, глина).

Діючою речовиною дусту можуть бути твердий, а також напіврідкий та рідкий препарати. В заводських умовах виготовляють дуети дельтаметрину та інших інсектоакарицидів. Крім наповнювача, до дуетів нерідко додають невелику кількість (до 1 %) мінерального масла, внаслідок чого вони краще прилипають до паразитичних членистоногих та до шкірних покривів тварин.

Основні інсектоакарнциди, які застосовуються у ветеринарній практиці. В хімічному відношенні інсектоакарнциди поділяють в основному на дві групи.

Фосфорорганічні- (неоцидол, біоцид, себацил). Ці препарати не накопичуються в організмі тварин, досить швидко розкладаються і виводяться. Але ними заборонено обробляти лактуючих тварин та потрібно витримати оброблених тварин декілька тижнів перед забоєм.
Піретроїди - бутокс, байтикол, ектомін, дельтокс, неостомозан та інші. Інсектоакарнциди цієї групи досить популярні завдяки низькій токсичності для теплокровних тварин і високій токсичності для членистоногих. Молоко та м'ясо від оброблених тварин можуть використовуватись без обмежень відразу після обробки.

Після прийняття рішення про обробку тварин проти ектопаразитів виникає необхідність розрахунків потреби в інсектоакарицидах.

Приклад розрахунків:

Вид, стать тварини	Норма робочої емульсії на 1 голову	Поголів'я	Потреба робочої емульсії на групу
Корови	Зл	300 гол.	900 л
Нетелі	2л	20 гол.	40 л
Телиці парувального віку	1,5 л	30 гол.	45 л
Телиці віком старше 1 року	1 л	30 гол.	30 л
Телята віком від 6-ти до 12-ти міс.	0,7 л	40 гол.	28 л
Телята віком від 3-х до 6-ти міс.	0,5 л	50 гол.	25 л
Телята віком до 3-х міс.	0,3 л	60 гол.	18л

Всього: 1086 літрів ~ 1100 літрів робочої емульсії

Плануємо обробляти тварин бутоксом проти збудників сифункулятозів бовікольозу. Бутокс застосовують в концентрації 1:4000

Обробка дворазова з інтервалом у 2 тижні, а кількість бутоксу подвоюють. Таким чином, щоб обробити тварин, потрібно придбати 1,4 літрів бутоксу.

Завдання:

1.Провести клінічний огляд тварин навчальної клініки на ектопаразитарні хвороби.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Освоїти техніку дезінсекції шкірних покривів тварин проти личинок гіподерм та інших паразитичних членистоногих.

Провести обробку молодняка великої рогатої худоби розчинами баймеку проти личинок різних стадій підшкірних оводів.

Скласти акт на проведену обробку тварин.

АКТ

на проведену протигіподермозну обробку великої рогатої худоби

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,_______________________________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

__________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена______________________

(профілактичну або лікувальну)

обробку _______ голів проти ____________________ ___________________

(фаза розвитку овода) (назва препарату, __________________________________________________________________ його серія, метод обробки, концентрація розчину)

Всього використано препарату_____________ кг

Клінічне спостереження за обробленими тваринами на протязі ______

(днів, годин)

Відповідальний________________________________________________ (посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Повторно обробити через _________ днів

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 138-140

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 32-37

Самостійна робота № 5

Тема: Поливання шкірних покривів тварин розчинами інсектицидів

Мета: Освоїти методику поливання шкірних покривів тварин розчинами інсектицидів

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення інсектициди, захисні окуляри, гумові рукавички, прогумовані фартухи, тварини, що підлягають обробці.

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Обробка шкірних покривів тварин проти комах байофлаєм методом поливання підвищує продуктивність праці спеціалістів ветеринарної медицини і знижує вартість протипаразитарних заходів у господарствах.

Байофлай- новий інсектицид, виробником якого є фірма "Bayer" (Німеччина). Діючою речовиною препарату є піретроїд цифлутрин у вигляді 1 %-ного розчину. Байофлай застосовується в дозі 10 мл на дорослу велику рогату худобу, в т. ч. і дійним коровам. Його використовують методом поливання на шкіру спинної частини тіла тварин з обох сторін вздовж хребта. Як дозатор можна застосовувати шприци з об'ємом 10-20 см3 без голки. Після нанесення розчину препарату на тіло тварини цифутрин затримується на шкірі упродовж 4-6 тижнів. Протягом цього часу препарат згубно діє на безкрилих членистоногих (воші, волосоїди та комахи, які тимчасово нападають на тварин для кровоссання (комарі, ґедзі, мокреці, москіти) та різних видів некровосисних мух.

Завдання:

1. Ознайомитись з правилами застосування інсектицидів для тварин ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Провести обробку шкірних покривів великої рогатої худоби байофлаєм_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Скласти акт на проведену обробку тварин.

АКТ

на проведену обробку тварин проти ектопаразитів

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,______________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

__________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена________________________

(профілактичну або лікувальну)

обробку _______ голів проти__________________________

(назва паразитів або хвороби)

__________________________________________________________________

(назва препарату, його

__________________________________________________________________ серія, метод обробки, концентрація розчину)

Всього використано препарату_____________ кг

Клінічне спостереження за обробленими тваринами на протязі ______ (днів, годин)

Відповідальний ______________________________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Повторно обробити через _________ днів

Інші заходи __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 141

Самостійна робота № 6

Тема: Техніка застосування дектомаксу тваринам

Мета: Освоїти техніку застосування дектомаксу тваринам.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: дектомакс, шприци, тварини, що підлягають обробці.

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Завдання:

1.Ознайомитись з інструкцією щодо застосування дектомаксу тваринам________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Провести обробку овець ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Скласти акт на проведену обробку тварин.

АКТ

на проведену обробку

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,_______________________________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

__________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена______________________

(профілактичну або лікувальну)

обробку _______ голів проти ____________________ ___________________

(назва паразита або хвороби) (назва препарату, __________________________________________________________________ його серія, метод обробки, концентрація розчину)

Всього використано препарату_____________

Клінічне спостереження за обробленими тваринами на протязі ______

(днів, годин)

Відповідальний________________________________________________ (посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Повторно обробити через _________ днів

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 142

$C:\Users\User\Downloads\photolibrary_rf_photo_of_scabies_mite.jpg$

Діагностика та лікування хворих на саркоптоїдози тварин $C:\Users\User\Downloads\9884739_81819-700x500.jpg$

Заняття № 4

Тема: Діагностика та лікування хворих на саркоптоїдози тварин

Мета заняття: освоїти методику дослідження зіскрібків на наявність личинок та дорослих паразитів, застосування акарицидів.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: мікроскопи, лупи, скальпелі, предметні стекла, накривні скельця, 10 % розчин натрію гідроокису, гліцерин, хворі тварини, плакти і малюнки кліщів, терези, важелі, набір акарицидів, мірні циліндри, посуд для розчинів, відра, гумові рукавички, фартухи, гідропульт

Інструктаж з техніки безпеки:

дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Мікроскопія зіскрібків шкіри. Лабораторний метод діагностики акарозів свиней, кролів та інших тварин досить простий і ефективний. Зіскрібки шкіри для дослідження слід брати скальпелем з місць улюбленої локалізації кліщів. Такими місцями при свербуновій формі корости у свиней є вушні раковини, повіки і щоки, а у кнурів, крім цих місць, - мошонка і препуцій; при псороптозі у кролів - внутрішня поверхня вушних раковин. Особливо ретельно треба брати зіскрібки від хворих на акарози тварин (до появи слідів крові).

Матеріал для мікроскопії доцільно досліджувати безпосередньо в господарстві, застосовуючи компресорний метод дослідження. Зіскрібок шкіри вміщують на предметне скло, додають кілька крапель розчину гідроксиду натрію або калію і накривають другим предметним склом. Під впливом їдкого лугу кірочки шкіри м'якшають, а під час обережного руху скелець розтираються, і тоді стає добре видно кліщів (живих і мертвих), а також їх німфи, личинки та яйця.

Збудниками акарозу свійських тварин є саркоптоїдні кліщі (надродина Sarcoptoidea), які поділяються на родини Sar-coptidae(з родинами Sarcoptes, Knemidocoptesі Notoedres) і Psoroptidae(роди Psoropes, Otodectesі Chorioptes).

Кліщі окремих родів викликають певні форми акарозу у тварин: представники роду Sarcoptes - саркоптоз; роду

Knemidocoptes- кнемідокоптоз; роду Notoedres- нотоедроз; роду Psoropes - псороптоз; роду Otodectes — ото-дектоз; роду Chorioptes- хоріоптоз (рис. 39).

Кліщі роду Sarcoptes(свербуни) викликають гостру або хронічну форму акарозу тварин. У свиней - Sarcoptes suis, у коней - Sarcoptes equi т. д.

Улюблене місце локалізації цих кліщів - товща шкіри певного хазяїна. На території України найбільше уражуються збудниками саркоптозу свині.

Свербуни — невеликі кліщі (від 0,2 до 0,5 мм завдовжки). Тіло округлої форми, блідо-сірого кольору. Хоботок короткий підковоподібний, складаєть- ся з тонких хеліцер і тричленистих пальп. Кутикула покреслена в поперечному напрямі і на спинному боці має луски та щетинки, спрямовані назад. Чотири пари товстих коротких кінцівок прикріплені з вентрального боку тіла. На кінцівках розташовані присоски на довгих нечленистих стриженьках. Трахей, очей та кровоносної системи кліщі не мають. Яйця свербунів досить великі (0,15 х 0,08 мм), овальної форми, незрілі.

Кнемідокоптеси (Knemidocoptesmutatis, K. gallinae) розміром 0,2-0,5 мм. Самці мають видовжено-овальне тіло, сірого з жовтуватим відтінком кольору. Кінцівки добре розвинені. На їх кінцях розташовані присоски зі щетинками. Самки оруглої форми і більші за самців. Кінцівки у них слаборозвинені і закінчуються короткими кігтиками. На задньому кінці тіла є дві довгі щетинки. Хоботок короткий, підковоподібний, гризучого типу.

Кліщі роду Psoroptes— нашкірники - с збудниками псороптозу. На сільськогосподарських тваринах паразитуютьPsoroptesovis, Psoroptesequiта ін.

Нашкірники живуть на шкірі тварин (у вушних раковинах або в місцях, вкритих довгим волоссям).

На території України нерідко уражаються збудниками псороптозу кролі.

Нашкірники - найбільші з коростяних кліщів (до 0,8 мм завдовжки). Тіло у них овальне, жовтувато-сірого кольору.

Хоботок і ноги досить розвинені. Присоски на тричленистих стриженьках розташовані на двох парах передніх кінцівок, а також на третій парі у самців і на четвертій - у самок. У задній частині тіла самців є два копулятивних горби (у самок їх немає).

Otodectescynotisлокалізується на внутрішній поверхні вушної раковини котів і собак. Кліщ-шкіроїд має плоске тіло овальної форми, розміром 0,6-0,7 мм. Хоботок гризучого типу. Кінцівки короткі, четверта пара недорозвинена.

Кліщі роду Chorioptes- шкіроїди - локалізуються на шкірі нижньої частини кінцівок (переважно задніх) свійських тварин. Відомо кілька видів шкіроїдів, специфічних до певних видів ссавців. Найбільш небезпечними є збудники хоріоптозу коней (Chorioptesequi) і великої рогатої худоби (Chorioptesbovis).

Шкіроїди - середнього розміру кліщі (0,3-0,5 мм завдовжки), на ногах мають присоски з короткими нечленистими стриженьками.

Лабораторні методи дослідження зскрібків шкіри на акароз. Основним методом діагностики акарозу тварин є мікроскопія зскрібків шкіри.

Зскрібки шкіри від тварин, що підозрюються на захворювання, слід брати скальпелем по краях місця ураження шкіри. У кролів і свиней зскрібки роблять з вушних раковин. Для діагностики саркоптозу потрібен глибокий зскрібок (до появи слідів крові), тоді як нашкірників і шкіроїдів можна легко виявити на епідермісі і навіть у прикореневій частині волосся.

Зскрібки шкіри доцільно досліджувати на місці - безпосередньо в тому господарстві, де їх брали. Якщо на фермі немає мікроскопа, зскрібки шкіри з етикетками поміщають у пробірки або у флакони з-під антибіотиків і відправляють у найближчу лабораторію ветеринарної медицини. Одночасно з матеріалом для дослідження направляють опис тварин (у двох примірниках), в яких взято зскрібки.

Щоб знайти в зскрібках шкіри статевозрілих акариформних кліщів, їх яйця, личинки і німфи, застосовують різні методи лабораторних досліджень.
Метод компресорногодослідження використовують у практиці ветеринарної медицини найчастіше. Зскрібки шкіри кладуть на предметне скло, додають кілька крапель 5-10%-ного розчину натрію гідроксиду або калію гідроксиду і накривають другим предметним склом. Під дією розчину лугу кірочки м'якшають, а під час руху скелець розтираються, і тоді стає добре видно живих і мертвих імаго кліщів, їх німфи, личинки, яйця.

Іноді замість розчину лугу для змочування зскрібків шкіри від тварин беруть гас, який прояснює кірочки і луски.

Частіше знаходять мертвих кліщів.

Метод Приселкової.Зскрібок кладуть у бактеріологічну чашку, закривають кришкою і ставлять її догори дном на банку з підігрітою до 50 °С водою. Через 10-15 хв. із зскрібків виповзають нашкірники і шкіроїди, а через 25-30 хв. - свербуни.

Потім чашку з банки знімають, перевертають дном донизу, причому кліщі залишаються на кришці (їх можна виявити при огляді кришки під лупою або мікроскопом).

Фосфорорганічні- (неоцидол, біоцид, себацил). Ці препарати не накопичуються в організмі тварин, досить швидко розкладаються і виводяться. Але ними заборонено обробляти лактуючих тварин та потрібно витримати оброблених тварин декілька тижнів перед забоєм.

Піретроїди - бутокс, байтикол, ектомін, дельтокс, неостомозан та інші. Інсектоакарнциди цієї групи досить популярні завдяки низькій токсичності для теплокровних тварин і високій токсичності для членистоногих. Молоко та м'ясо від оброблених тварин можуть використовуватись без обмежень відразу після обробки.

Робочу емульсію готують безпосередньо перед застосуванням, для цього відмірюють маленькою мензуркою або одноразовим шприцом (без голки) необхідну кількість бутоксу і вливають у заздалегідь відміряний об'єм води кімнатної температури. Старанно розмішують і заливають в розпилювач, наприклад "ЕРА" або схожі за конструкцією. Планують, що на корову, коня буде витрачено від 2 до 4 літрів, а на кнура, свиноматку - від 0,5 до 1 літра робочої емульсії інсектоакарициду.

Завдання:

Провести клінічний огляд тварин навчальної клініки на наявність акарозів

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Приготувати 5-10 %-ні розчин натрію гідроксиду_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Взяти зіскрібки шкіри з уражених ділянок тіла від свиней та інших видів тварин ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Провести мікроскопічне дослідження зіскрібків шкіри на наявність кліщів.

Провести обробку свиней проти саркоптозу

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 118-119

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 32-37

Самостійна робота № 7

Тема: Обробка шкірних покривів тварин дустами інсектоакарицидів проти паразитичних членистоногих

Мета заняття: освоїти техніку обробки шкірних покривів тварин дустами інсектоакарицидів проти паразитичних членистоногих

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: обпилювач ОЖУ-5, марлеві мішечки, порошковдувачі, коробки з отворами. Захисні окуляри, марлеві повʼязки, гумові рукавички та чоботи, халат, шапочка, фартух, інсектоакарицидна пудра (дуст дельтаметрину) .

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з інсектоакарицидами.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Сухий метод боротьби з паразитичними комахами (воїнами, рушієм, компонентами гнусу) і кліщами (іксодовими, коростяними та аргазовими) за допомогою дустів. Тварин обробляють дустами інсектоакарицидів частіше в холодну пору року на вигульних площах або в приміщеннях з доброю вентиляцією, в яких немає кормів, за допомогою механізованих і ручних обпилювачів та пристосувань.

Перед застосуванням дусту лікарського засобу у нестрижених овець розсувають ділянки вовни в місцях ураження шкіри та локалізації кліщів або рун-ців; у стрижених овець та тварин з короткою або рідкою шерстю (у свиней) місця обробки спочатку протирають ганчіркою, змоченою водою.

Для одноразової обробки однієї тварини витрачають приблизно таку кількість дусту: на корову або коня - 100-400 г, молодняку цих видів тварин-100 г, дорослої вівці 100-150 г, ягняти 25-75 г, свині-50-75 г, собаки-20-35 г, кроля або кота -15 г, гуски або індика - 10-20 г, курки або качки - 10-15 г.

Для зручності доцільно обпилювати невеликих тварин дуетами препаратів на столах (помостах), запобігаючи попадання препарату в очі та ніс тварин.

Люди, які працюють з дустами інсектоакарицидів, обов'язково повинні надівати захисні окуляри, марлеві пов'язки на ніс та рот або респіратор, а також гумові рукавички.

Для обробки тварин запропоновані обпилювачі різних конструкцій, з яких найбільш досконалим і зручним є ОЖУ-5.
Якщо спеціальних обпилювачів немає, то можна застосовувати марлеві мішечки, зроблені з двох шарів марлі, а також металеві коробки з отворами.

Завдання:

Освоїти техніку застосування дустів інсектоакарицидів для обпилювання зовнішніх покривів тварин ручними і механізованими способами_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Обробити тварин дустом дельтаметрин____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Скласти акт на проведену обробку тварин

АКТ

на проведену обробку

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,_______________________________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

__________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена______________________

(профілактичну або лікувальну)

обробку _______ голів проти ____________________ ___________________

Всього використано препарату_____________

Клінічне спостереження за обробленими тваринами на протязі ______

(днів, годин)

Відповідальний________________________________________________ (посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Повторно обробити через _________ днів

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 138-139

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 214-217

Самостійна робота № 8

Тема: Обробка шкірних покривів тварин емульсіями інсектоакарицидів проти паразитичних членистоногих

Мета заняття: освоїти техніку обробки шкірних покривів тварин емульсіями інсектоакарицидів проти паразитичних членистоногих.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: ранцевий розпилювач або дезустановка, відра, мензурки, захисні окуляри, респіратор або марлеві повʼязки, гумові рукавички та чоботи, бутокс, халат, шапочка, фартух.

Інструктаж з техніки безпеки:

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Бутокс - інсекто-акарицидний препарат, основною діючою речовиною якого є 5% синтетичний піретроїди дельтаметріна.

Він володіє широким спектром дії на коростявих, іксодових, кошарного та курячих кліщів, мух, клопів, гнусу, волосоїдів та інших ектопаразитів. Потрапляючи в організм членистоногих, ця речовина накопичується і пригнічує активність периферійних нервів.

Комаха гине від параліча.Для теплокровних тварин препарат помірно токсичний і в правильному дозуванні не викликає алергії і роздратування.

Бутокс використовують тільки для обробки зовні. Спочатку готують водну емульсію препарату безпосередньо перед його застосуванням.

Тварина обробляється за допомогою змочування його шкіри та вовни водним розчином Бутокса.
Довгошерсті породи собак можна купати в розчині цілком. Також важливо обробити підстилку, будиночок або конуру тварини.
Бутокс перед використанням розчиняють в прохолодній водопровідній воді. Якщо необхідна обробка від вошей, бліх, волосоїдів 1 мл препарату розчиняють в 4 літрах води.
Якщо собаку потрібно вилікувати від іксодових кліщів, то 1 мл препарату розчиняють в 1,3 літрах води. Через тиждень необхідно провести повторну обробку.
Для лікування корости обробляється уражену ділянку: 1 мл Бутокса розводять в літрі води. Обробку потрібно повторити через 7 - 10 днів і знову проводити аж до отримання двох негативних соскобов шкіри.

Собаку не можна мити перед використанням препарату три дні і потім ще три дні після обработкі.Обрабативать не можна хворих і слабких собак. Також Бутокс не рекомендується використовувати в поєднанні з фосфорорганічними інсектицидами.

Завдання:

1. Освоїти техніку застосування емульсій інсектоакарицидів для обробки тварин _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Обробити собаку емульсією бутоксу ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Скласти акт на проведену обробку тварин

АКТ

на проведену обробку

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,_______________________________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

__________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена______________________

(профілактичну або лікувальну)

обробку _______ голів проти ____________________ ___________________

Всього використано препарату_____________

Клінічне спостереження за обробленими тваринами на протязі ______

(днів, годин)

Відповідальний________________________________________________ (посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Повторно обробити через _________ днів

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 118-119

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 32-37

$C:\Users\User\Downloads\186.jpg$ Діагностика та лікувально-профілактичні заходи при протозойних хворобах тварин

$C:\Users\User\Downloads\c9b26c74894e7f22f7dc1326f40ba62b.jpg$

Заняття № 5

Тема: Діагностика та лікувально-профілактичні заходи при протозойних хворобах тварин

Мета заняття: освоїти методику діагностики піроплазмідозів та техніку застосування хіміопрепаратів при піроплазмідозах.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: мікроскопи, предметні стекла, накривні скельця, інʼєкційні голки, бактеріологічні чашки, стаканчики, кювети, вата, спирт, дистильована вода, фільтрувальний папір, 5% розчин йоду, фарба азур-еозин за Романовським, дослідні тварини, шприци, хіміотерапевтичні препарати, стерильний фізіологічний розчин.

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Техніка мікроскопії мазків крові. Розглядають мазки крові під мікроскопом з імерсійною системою.

При дослідженні мазків з кровопаразитами бажано міняти силу освітлення досліджуваного препарату звуженням і розширенням діафрагми, а також підніманням та опусканням конденсора мікроскопа.

Мікроскопію мазків починають під малим збільшенням (об'єктив х 8) мікроскопа. У кінцевій, найтоншій частині мазка знаходять добре забарвлену ділянку, яка видається найкращою для мікроскопії. Паразитичні організми здебільшого розміщені в еритроцитах на кінцевій частині мазка (бахромі), а також на бокових ділянках.

Відшукують найкраще місце в мазку під малим збільшенням. Потім закріплюють скло з мазком на предметному столику мікроскопа двома пружинними затискачами. Піднімають макрогвинтом тубус мікроскопа і на мазок, у центр вибраної ділянки, скляною паличкою або металевою петлею наносять краплю кедрової олії. Об'єктив х 8 змінюють (переводять) на об'єктив х 90 (імерсійний) і за допомогою макрогвинта обережно опускають тубус мікроскопа до стикання імерсійного об'єкта з краплею кедрової олії. Потім, дивлячись в окуляр, повільно макрогвинтом піднімають тубус мікроскопа до появи контурів еритроцитів. Чітке зображення поля зору досягається регулюванням мікро-гвинта. Для мікроскопування мазків краще користуватися окуляром х 10.

Для приготування мазків крові використовують добре знежирені предметні скельця. Кров для дослідження беруть із периферичних судин кінчика вуха. Волосся на місці взяття крові вистригають, а шкіру дезінфікують і знежирюють етиловим спиртом. Приготувавши поле операції, проколюють голкою або надрізують ножицями кінчик вуха.

Обов'язково треба брати першу краплю крові, оскільки в ній значно більше вражених піроплазмідами еритроцитів. Крім основного мазка, з першої краплі крові роблять ще додатково два-три мазки.

Паразитичні організми здебільшого розміщені в еритроцитах на кінцевій частині мазка (бахромі), а також на бокових ділянках.

У пофарбованих мазках крові піроплазміди чітко видно па рожевому фоні еритроцитів у вигляді округлих, грушоподібних та інших форм включень, протоплазма яких забарвлена в голубий, а ядро - у червоний колір.
Кожна родина, рід і вид кровопаразитів мають свої характерні ознаки.

Представники родини Babesiidae, залежно від стадії розвитку й виду, частіше мають грушоподібну форму. А характерними ознаками роду цієї родини є грушоподібні форми.

Характеристика хіміотерапевтичних засобів і методика їх введення тваринам. Азидин-вет - вітчизняний препарат, що є аналогом німецького беренілу. Це легкий аморфний порошок жовтого кольору, гіркий на смак, розчиняється у воді. Водні розчини стійкі. Зберігають з обережністю (список Б) в закритих банках з темного скла в захищеному від світла місці.

Препарат застосовують з лікувальною і профілактичною метою при більшості піроплазмідозів жуйних тварин.

Доза азидину на 1 кг маси тіла тварини з лікувальною метою 3,5 мг, а з профілактичною 1,5-3,5 мг за діючою речовиною.

Призначається препарат у формі 7 %-ного розчину на дистильованій воді внутрішньом'язово або підшкірно. При необхідності введення препарату повторюють з лікувальною метою через добу, а з профілактичною - через 10-15 днів.

Крім описаного хіміотерапевтичного препарату, у боротьбі піроплазмі-дозами застосовують береніл, імідокарб, діамедин, імізол, верибен, піроцид, димінакел, азидин, батризин, трипоніл.

Завдання:

1.Освоїти техніку приготування мазків крові від великої рогатої худоби

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Ознайомитися з технікою фіксації та фарбування мазків за методом Романовського.

3.Ознайомитися з правилами упаковування мазків крові та оформленням на них супровідної для відправлення в лабораторію ветеринарної медицини

Місце штампа В _____________________________ району

Установи лабораторію ветеринарної медицини

або господарства Адреса ______________________________

Надсилаємо ________ нефіксованих мазків крові від _______________________, які належать ______________________________, для дослідження на бабезіоз. У зазначених тварин відмічено підвищення температури до 40˚ та пригнічений стан при випасанні їх на низинно-чагарниковому лузі.

Лікар ветеринарної медицини ____________________ ___________________

(підпис) (прізвище)

4. Освоїти техніку введення тваринам розчинів хіміопрепаратів.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 118-119

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 32-37

Самостійна робота 9

Тема: Групове призначення курчатам еймеріостатиків проти еймеріозу

Мета заняття: освоїти методику застосування курчатам еймеріостатиків проти еймеріозу..

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: бровітакокцид, висівки, комбікорм, вода, терези, різноважки, аптечні совки, відра, вузькі низькі корита.

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з птицею;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з кокцидіостатиками

- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Кокцидіостатики відносяться до лікарських препаратів, що затримують розвиток кокцидий або повністю їх вбивають. Кокцидії викликають захворювання тварин кокцидіозом. Кокцидії є внутрішньоклітинними паразитичними найпростішими сімейства еймерій. Існує багато видів кокцидий, які можуть вражати тварин, але тільки деякі з них вважають дійсно небезпечними. Наприклад, найбільш патогенними є: Eimeria tenella, E. Necatrix, E. Acervulina, E. maxima і E. Brunetlli. Вони вражають окремі ділянки травного тракту, в основному товсту і тонку кишки. При великому ураженні кишечника з’являється кровотеча, відбувається швидка втрата маси тіла, діарея і смертність. Кокцидіостатики можуть отримувати хімічним шляхом, а також за своїм характером вони можуть бути антибіотиками, що виробляються різними мікроорганізмами. Більшістькокцідіостатиків необхідно виключати з раціону за кілька днів до забою тварин, щоб уникнути залишкового зараження м’яса.

Кокцісан 12% гранулят - лікарський засіб для профілактики кокцидіозу у курчат-бройлерів, ремонтного молодняку курей-несучок, кіз та кролів.

Кокцісан 12% гранулят містить в якості діючої речовини 120 мг / г поліефірного іоноформного антибіотика саліноміцин натрію, а в якості допоміжних компонентів: карбонат кальцію, сахарозу, крохмаль кукурудзяний. Препарат не містить генно-модифікованих продуктів. Зовнішній вигляд - гранули світло-коричневого кольору, діаметром 6-8 мм із специфічним запахом, не розчинні у воді.

Випускають препарат у герметично закритих паперових пакетах по 100 і 500 г і паперових багатошарових мішках по 25 кг.

Зберігають у захищеному від світла та вологи місці при температурі не вище +25 º С, не допускаючи заморожування препарату. Термін придатності - 2 роки. Після першого відкриття пакету - 6 місяців. Після змішування препарату з кормом готову суміш потрібно використати протягом 3 місяців.

Фармакологічні властивості

Саліноміцин натрію - поліефірний іоноформний антибіотик. Проникаючи в біологічну оболонку кокцидій, посилює проникність іонів натрію і калію, активізує Na +-насос і збільшує, таким чином, надходження Na +. Це гальмує участь іонів калію і натрію в метаболічних процесах, призводить до накопичення великої кількості води в клітинах і призводить до припинення розвитку шизонтів кокцидій.

Застосування препарату

Профілактика і лікування кокцидіозів, викликаних еймерій:

у курчат-бройлерів і ремонтного молодняку курей-несучок:

E.acervulina, E.brunetti, E.maxima, E.mitis, E.necatrix, E.tenella;

у кіз (молодняк): E.arloingi, E.ninakohlyakimove;

у кролів: E.intestinalis, E.magna, E.perforans, E.flavescens, E.estidae.

Дозування

Препарат вводять з кормом курчатам-бройлерам з першої доби життя, молодняку курей-несучок з першої доби життя і до 16 тижня вирощування, молодняку кіз та кролів з моменту відлучення від самок (кози, кролиці) в дозах:

курчата-бройлери, ремонтний молодняк - 0,5 кг на тонну корму;

кози (молодняк) - 20 г на 100 кг корму;

кролі - 20-40 г на 100 кг корму.

Препарат припиняють давати за 5 діб до забою.

Для забезпечення повної дисперсності препарату з кормом, його потрібно спочатку змішати з невеликою кількістю корму, а потім додати до всього корму.

Значне передозування натрію саліноміцин може призвести до пригнічення росту і ознаками інтоксикації. Діагностують інтоксикацію на підставі клінічних симптомів: погана координація рухів, парез кінцівок, діарея.

Протипоказання

Не застосовувати одночасно з іншими кокцидіостатиками.

Не застосовувати одночасно з хлорамфеніколом, еритроміцином, сульфонамідами та тіамуліном.

Не можна застосовувати Кокцісан тваринам за 7 діб до і після прийому препарату тіамулін.

Не можна застосовувати курам-несучкам, індика, коням, вагітним тваринам і тваринам в період лактації.

Період виведення: забій тварин і птиці на м'ясо дозволяється через 5 діб після останнього введення препарату. До зазначеного терміну, м'ясо використовують у корм хутровим звірам або на м'ясо-кісткове борошно.

Завдання:

1.Ознайомитись з новими лікарськими засобами___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Освоїти техніку групового застосування еймеріостатиків______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Скласти акт на проведену обробку курчат проти еймеріозу

АКТ

на проведену обробку

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,_______________________________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

__________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена______________________

(профілактичну або лікувальну)

обробку _______ голів проти ____________________ ___________________

Всього використано препарату_____________

Клінічне спостереження за обробленими тваринами на протязі ______

(днів, годин)

Відповідальний________________________________________________ (посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Повторно обробити через _________ днів

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 153

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 252-256

$C:\Users\User\Downloads\07-Mosquito.jpg$

Боротьба з переносниками протозойних хвороб

$C:\Users\User\Downloads\1352610380.jpg$ $C:\Users\User\Downloads\big.jpg$

Заняття № 6

Тема: Боротьба з переносниками протозойних хвороб

Мета заняття: освоїти методи обробки шкірних покривів тварин емульсіями інсектоакарицидів для обробки тварин проти паразитичних членистоногих.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: розпилювачі, відра, мензурки, захисні окуляри, респіратор або марлеві повʼязки, гумові рукавички та чоботи, бутокс, халат, шапочка, фартух

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

В світі існує велика кількість різних хвороб людини, тварин, рослин.Хвороби тварин називаються зоонозами. Ряд зоонозів є хворобами тільки тварин.Інші ж зоонози, за відомих умов, передаються від хворих тварин і людині,безпосередньо або через переносників. Переносниками є різні безхребетнітварини, головним чином кровоссальні кліщі і комахи, які при живленні на хворійтварині (людині) разом з кров'ю сприймають збудника захворювання і можутьпередавати його при кровосмоктанні. Такі хвороби одержали назву – трансмісивні(від слова «трансмісія» — передача).

Для таких хворобхарактерний існування в природі осередку інфекції і називаються вониприродно-осередковими.

Людина захворюєприродно-осередковою хворобою тоді, коли він проникає в певну пору року натериторію її природного вогнища, де піддається нападу голодних кровсиснихпереносників, що містять вже збудник хвороби. Цією обставиною визначається ісезонність хвороб – адже переносники в природі активні, як правило, не круглийрік, а тільки в теплу пору року.

Природно-осередковіхвороби приурочені до певних ландшафтів. Різноманітність флори і фауни а такожособливості рельєфу і клімату створили на території нашого краю сприятливіумови для існування ряду переносників природно-осередкових інфекцій. Існуєдекілька природних вогнищ різних хвороб, до яких можна віднести чуму,туляремію, лептоспіроз, кримську геморагічну лихоманку, кліщові лихоманки,кровепаразитарні хвороби тварин та інші19326 pro

Препарат застосовують підшкірно одноразово у дозі:

великій рогатій худобі: 1 мл на 50 кг маси тіла, за лопаткою;
вівцям 0,5 мл на 25 кг маси тіла, у ділянці потилиці;
свиням 1 мл на 33 маси тіла, за вухом.

Дозу 10 мл розділяють і вводять у декілька місць.

Дуст - порошкоподібна суміш (інсектоакарициду) з індиферентним наповнювачем (тальк, крейда, глина тощо).

Сухий метод боротьби з паразитичними комахами (воїнами, рушієм, компонентами гнусу тощо) і кліщами (іксодовими, коростяними та аргазо-вими) за допомогою дустів.Тварин обробляють дуетами інсектоакарицидів частіше в холодну пору року на вигульних площах або в приміщеннях з доброю вентиляцією, в яких немає кормів, за допомогою механізованих і ручних обпилювачів та пристосувань.

Люди, які працюють з дуетами інсектоакарицидів, обов'язково повинні надівати захисні окуляри, марлеві пов'язки на ніс та рот або респіратор, а також гумові рукавички.

Для обробки тварин запропоновані обпилювачі різних конструкцій, з яких найбільш досконалим і зручним є ОЖУ-5.

Якщо спеціальних обпилювачів немає, то можна застосовувати марлеві мішечки, зроблені з двох шарів марлі, а також металеві коробки з отворами.

1.Освоїти методику застосування емульсій інсектоакарицидів для обробки тварин проти ектопаразитів ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Обробити тварин емульсією бутоксу._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Скласти акт на проведену обробку

АКТ

на проведену обробку тварин проти ектопаразитів

“____”___________20__р.

_______________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися,_______________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціалістів

_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

ветеринарної медицини і представників господарства)

склали даний акт про те, що цього числа проведена_________________________

(профілактичну або лікувальну)

обробку _______ голів проти __________________________ ________________________________________________________________

(назва паразитів або хвороби) (назва препарату, його

_________________________________________________________________ серія, метод обробки, концентрація розчину)

Всього використано препарату_____________ кг

Клінічне спостереження за обробленими тваринами на протязі ____(днів, годин)

Відповідальний ______________________________________________________

(посада, прізвище та ініціали спеціаліста)

Повторно обробити через _________ днів

Інші заходи __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Акт складено в _______________ примірниках.

Підписи :

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 144-147

2. Ветеринарна паразитологія за редакцією Артеменка Ю.Г. с 226-227

Самостійна робота 10

Тема: Складання плану проти паразитарних заходів у господарстві

Мета: Освоїти правила складання плану профілактичних протипаразитарних заходів у господарстві.

Місце проведення практики - Навчальна клініка технікуму

Матеріально-технічне оснащення: інструкції і рекомендації щодо боротьби з інвазійними хворобами, затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, статистичні дані за кілька попередніх років, власні обстеження тварин на паразитози, підручники і посібники по паразитології, індивідуальні завдання для студентів, Закон України «Про ветеринарну медицину»

Інструктаж з техніки безпеки:

- дотримуватись правил з техніки безпеки при роботі з тваринами;
- дотримуватись техніки безпеки при роботі з мікроскопами, лабораторним посудом.
- дотримуватись особистої гігієни.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Боротьбу з інвазійними хворобами тварин у кожній країні здійснюють у плановому порядку відповідно до Ветеринарного статуту. Ці заходи є частиною усіх протиепізоотичних заходів проти заразних захворювань. Принцип планування їх залежить від типу господарства, виду тварин, географічної зони країни та інших факторів.

Головний лікар ветеринарної медицини району або будь-якої галузі тваринництва разом із спеціалістами ветеринарної медицини господарств різного рівня розробляє плани протиепізоотичних заходів на наступний рік. За даними районних планів, складають план по області, а за обласними — розробляють план країни.

В окремому розділі плану протиепізоотичних заходів вміщені дані про дегельмінтизацію тварин, серед яких виявлені хворі або гельмінтоносії; у наступних розділах — обсяг діагностичних досліджень, комплекс лікувально-профілактичних . обробок проти протозоозів, арахнозів та ентомозів.

На основі розроблених планів складають календарні плани по кожному господарству із зазначенням виду тварин, їх віку, строків проведення заходів, вказують відповідальних за їх виконання.

Таким чином, при будь-якому плануванні протиінвазійних заходів потрібно знати паразитологічну ситуацію кожного господарства, ферми, наявність тварин на початок року, надходження тварин у стадо, наявність необхідних лікувально-профілактичних препаратів та інші дані.

План ветеринарно-профілактичних заходів проти заразних хвороб тварин

Назва заходу	План на рік	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
Діагностичні дослідження
Фасціольоз ВРХ


Профілактичні дегельмінтизації
Фасціольоз ВРХ

Завдання:

1.Провести аналіз статистичної звітності, даних лабораторії ветеринарної медицини, лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, розтинів трупів тварин, а також клінічного дослідження тварин і епізоотичної ситуації за три останніх роки.______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Скласти річний план профілактичних проти паразитарних заходів для окремого господарства на рік. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рекомендована література:

1. Галат В.Ф. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (практикум), Київ, 2007. с 154-159

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

Артеменка Ю.Г., Галат В. Ф., Артеменко Л. П. та ін. Ветеринарна паразитологія. – К.: Лібра, 1998. – 45 с.
Ветеринарні препарати: Довідник / Під ред. А. Д. Третьякова. -м.: Агропроміздат, 1985.
Ветеринарная паразитология / Г. М. Уркхарт, Дж. Эрмур, Дж. Дункан и др. — М.: Аквариум, 2000. — 352 с.
Галат В.Ф., Березовський А. В., Сорока Н. М., Прус М. П. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин: Підручник. - К.: Вища освіта, 2006.- 10 с.
Галат В. Ф., Березовський А. В., Ткаченко В. Ю. Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин: Практикум. – Вінниця «Нова книга» 2007. – 28 с.
Гельмінтози жуйних тварин / Під ред. Е. Е. Шумаковіча. - м.: Колос, 1968 - 335 з.
Демідов Н. В. Гельмінтози тварин: Довідник. - М.: «Агропроміздат», 1987. - 335 з.
Дахно І. С., Березовський А. В., Галат В. Ф. та ін. Атлас гельмінтів: Довідник. – К.: Ветінформ, 2001. – 65 с.
Довідник лікаря ветеринарної медицини \ За ред. Вербицького П. І. Та Достоєвського П. П. – К.: Урожай, 2004. – 114 с.
Демидов Н. В. Гельминтозы животных: Справ. — М.: Агропромиздат, 1987. — 351 с.
Литвин В. П., Доник Н. С., Поживил А. И. Болезни птиц. — К.: УСХА, 1992. — 288 с.
Паразитология и инвазионные болезни животных: Учебник / М. Ш. Акбаев, А. А. Водянов, Н. Е. Косминков и др.; Под ред. М. Ш. Акбаева. — М.: Колос, 1998. — 743 с.
Практикум по диагностике инвазионных болезней животных / М. Ш. Акбаев, К. И. Абуладзе, В. И. Тараканов и др.; Под ред. М. Ш. Акбаева. — М.: Колос, 1994. — 255 с.
Практикум по паразитологии и инвазионным болезням животных / А. И. Ятусевич, Н. Ф. Карасев, В. А. Ромашов и др.; Под ред. А. И. Ятусевича. — Минск: Ураджай, 1999. — 279
Котельников Г. А. Гельмінтологічні дослідження тварин і навколишнього середовища: Довідник. - М.: Колос, 1981.
Филиппов В. В. Эпизоотология гельминтозов сельскохозяйственных животных. — М.: Агропромиздат, 1988. — 207 с.
Шевцов О.О. Практикум з паразитології. - К.: Вища школа,1990. - 89 с.