«Єзуїти: місіонери чи воїни католицької церкви?»

Тема: «Єзуїти: місіонери чи воїни католицької церкви».

Актуальність даного питання полягає в тому, що освіта одним із інструментів формування людини як особистості, її життєвої позиції, ідеології. Боротьба єзуїтів за землю, за плив над людськими душами здійснювався через діяльність навчальних закладів, які відкривались на теренах сучасної України. Освіта с основою ідеології будь-якої держави. На сучасному етапі ідеологічні засади України потребують доопрацювання, а єзуїтські колегіуми містять у собі досвід для побудови. Ідеологічних засад суспільства. Єзуїти (Товариство Ісуса) члени найбільш впливового католицького чернечого ордену, який був заснований у 1534 р. іспанцем Ігнатієм Лойолою у Парижі й затверджений Папою Римським 27 вересня 1540 р. Головною метою ордену був захист інтересів папства, боротьба з єресями, місіонерська діяльність. Із середини XVI ст. орден розпочав енергійну боротьбу з Реформацією .XVI-XVII ст. були епохою розквіту могутності й багатства ордену. Він володів багатими маєтками, великою кількістю мануфактур. Із головного догмата про непогрішність папи його необмеженої влади єзуїти виводили низьку положень про необхідність непокори світським государям, законам навіть "тирановбивство". Суворо централізований орден очолював довічно обраний генерал "чорний папа", якому належала вся повнота влади. Резиденція генерала була в Римі. Організаційні принципи ордену будувалися на основі суворої дисципліни, безумовного підпорядкування лише генералові ордену або Папі Римському. Члени ордену мали право ходити у цивільному одязі, відмовлятися від клятв і здійснювати будь-які дії, що йшли на користь католицької церкви.Єзуїти з їхньою обітницею послуху папі, військовою дисципліною, мобільністю та духовністю, що була спрямована на активну діяльність у світі, чудово підходили для вирішення одного з найважливіших завдань тодішньої Католицької Церкви християнізації нововідкритих країн і народів.

Церква мала ефективну і організовану бюрократичну систему яка мала у своєму розпорядженні представництва і структури по всій Європі,які  відігравали важливу роль у розвідувальній діяльності товариства Ісуса вони надавали єзуїтам легальне прикриття і майбутніх агентів випускники колегії хоча й не всі могли бути потенційними кандидатами для роботи на єзуїтів. Єзуїтські колегії виконували роль не лише освітніх закладів, а і центрів для вербування тренування та відправки агентів у різні регіони через легальне представництво церкви такі як посольства було забезпечено можливість переміщення людей і фінансування операцій.У цьому аспекті роль єзуїтських колегії можна порівняти з сучасною роллю посольств у шпигунстві. Головні центри розвідувальної діяльності єзуїтів перебували при дворах європейських монархів вони вербували агентів із різних соціальних класів включно з аристократами і простими слугами, щоб діяти в інтересах ордена безліч єзуїтських агентів працювало на збереження і розширення влади товариства Ісуса а також на усунення або комплектацію його, якщо єзуїту вдалося стати духовним наставником монарха то інші члени ордена могли залучатися до двору цього монарха, щоб забезпечити свої інтереси.Багато аристократів також ставали духовним підопічними єзуїтів прагнучи сподобатися монарху також орден навчав спадкоємців престолу з раннього віку, щоб вселити їм лояльність і створити сприятливе оточення для товариства Ісуса. Наприклад в Іспанії після смерті Філіпа IV у 1314р. єзуїти здобули значний вплив завдяки королеві регенції Маріані Австрійській яка покладалася на них і призначала їх на важливі посади. Однак ворожість до єзуїтів Іспанії почала проявлятися з боку домініканського ордену домініканці вважали їх конкурентами і звинувачували у вторгненні на свою територію, але не у всіх країнах у єзуїтів було все гладко, якщо монарх не виявляв особливої підтримки до ордену той єзуїти іноді готували змову для повалення короля і заміни його більш лояльним правителем в Англії ,наприклад, за часів Єлизавети I єзуїтські агенти займалися антипропагандою та збирали розвіддані на користь ворожої Іспанії існує безліч історичних свідчень, які вказують на причетність єзуїтів до різноманітних змов і замахів на правителів, що не були прихильні до ордену та його інтересів є легенда, що єзуїти були причетними до замаху на імператора Священної Римської імперії Леопольда I братство ордену зажадало, щоб імператор повернув Угорщину у католицтва, хоча вони були протестантами. Леопольд I ледь не підписав собі смертний вирок 1670 року імператор зліг з якоїсь дивною хворобою і жоден придворний лікар не міг його вилікувати і тільки один з лікарів запрошений практично до смертного ложе правителя звернув увагу на неприродне надміру червоне полум'я з білим випаровуванням яким палахкотіли численні свічки в покоях кожна з них як виявилася була просякнута отрутою і повільна, але вірно вбивали Леопольда. Брати ордену однак не злякавшись викриття привітали імператора з дивовижним порятунком і поклали всю провину за замах на іншу особу. Масштабні інтриги розвели єзуїти в Англії ,вони навіяли молодому англійцю Ентоні Бабінгтону почуття закоханості в королеву Марії Стюарт яка перебувала ув'язненні і претендувала на англійський престол і звідти хотіли підтримати її, і прибрати ненависну Єлизавету наївний Бабінгтон і їм добре підходив він листувався з Марією Стюарт вони докладно обговорювали план замаху на Єлизавету і пізніше як Єлизавета їх викрала вони всі були страчені і Бабінгтон, але тіньові організатори вийшли сухими із води. Підсумовуючи вищесказане можна зазначити ,що єзуїти- це воїни католицької церкви, тому що вони крутили інтриги, шпигували, організовували змови, замахи на правителів ,ставали їхніми вчителями ,підопічними, щоб мати більшу владу і проводити свої темні справи ,маніпулювавши ними. Вони є справжні  воїни католицької церкви .Які мали хорошу зовнішність, військову дисципліну ,були ерудовані, мали право ходити у цивільному одязі, відмовлятися від клятв і здійснювати будь-які дії, що йшли на користь католицької церкви. Їхня прихильність і відданість виконанню місій та захисту віри, відіграли важливу роль у поширенні католицизму.

Або

Підсумовуючи вищесказане можна зазначити ,що єзуїти- це місіонери, тому що їхня місіонерська діяльність була широко поширена і впливова, зосереджена на поширенні католицької віри, освіті, а також на допомозі та підтримці потребуючих у різних куточках світу. Єзуїти зробили важливий внесок у глобальну історію шляхом своїх місіонерських зусиль та розвитку освіти, і вони залишаються важливим фактором в сучасному католицизмі та світських справах.