Зустріч в літературній студії "Heinrich Heine und seine Poesie "

Зустріч в літературній студії „ Генріх Гейне та його поезія»

Sitzung in einem Literaturstudio „ Heinrich Heine und seine Poesie“

Мета уроку

( Ziel des Unterrichts):

•           познайомити учнів з життям та творчістю Генріха Гейне; дати загальну характеристику «Книги пісень»; визначити особливості світосприйняття Гейне і місце його творчості Гейне в літературі німецького романтизму; повторити форми утворення дієслів  теперішнього часу, вивчити нові слова та вирази;
•           - die Schüler dem Leben und der Arbeit von Henry Heine kennen zu lernen; eine allgemeine Beschreibung von "Buch der Lieder" zu geben;  die Merkmale von Heines Weltanschauung und den Ort seines Werkes von Hein in der Literatur der deutschen Romantik zu identifizieren; um die Formen der Bildung von Verben im Präsens wiederzuholen, die neue Worte und Ausdrücke zu lernen;
•           розвивати навички роботи з біографічним матеріалом і навички виразного читання поезій українською та німецькою мовами ,
•           - die Fähigkeiten der Arbeit mit biographischen Stoff und Fähigkeiten der ausdrucksvollen Lesung der Poesie in ukrainischen und deutschen Sprachen zu entwickeln,
•           виховувати інтерес до літератури романтизму та поезії Генріха Гейне, інтерес до вивчення німецької мови.
•           Interesse an die Literatur der Romantik und Heinrich Heines Dichtung, Interesse am Studium der deutschen Sprache zu wecken.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку. Stunderverlauf.

І.  Організаційний момент. Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель зарубіжної л –ри: Доброго дня, раді вітати усіх в нашій літературній студії. Пропонуємо вашій увазі відео (Відео про Гейне).

Отже, тема нашої зустрічі в літературній студії – «Генріх Гейне та його поезія».

Deutschlehrerin: Das Thema heutiger Besprechung  ist „ Heinrich Heine und seine Poesie“.  An der Tafel können wir ein Porträt von H. Heine sehen und seine Wörter lesen.

„ Von allen Welten, die der Mensch erschaffen hat, ist die der Bücher die  Gewaltigste“ (H. Heine).

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Основна частина уроку.

1. Lebenslauf von Heinrich Heine in der Präsentation.

Deutschlehrerin: Hört mich bitte sehr aufmerksam zu und versucht diese Information aus der Deutschen ins Ukrainische zu übersetzen. Aber zuerst schreibt die neue Wörter und Aussagen aus. ( Учні записують нові слова; учитель коментує факти біографії  німецькою, учні перекладають).

Die Sammlung – збірка

Vereinigen – об'єднувати

Besingen – оспівувати

Damalig – тодішній

Der Rechtswissenschaft – правознавство

Widmen – присвячувати

Die Kunst – мистецтво

Schwer krank – важкохворий

Die Gedichte – вірші, поезії

Weltbekannt - всесвітньовідомий

Heiraten – одружуватися

Die Heimat – батьківщина

“Das Buch der Lieder” – “ Книга пісень ” .

2. Deutschlehrerin: Und jetzt kontrollieren wir unsere Kenntnisse über Heinrich Heine mit einem Foto – Quiz. Презентація «Фото – квіз».
3. Буктрейлер. Перегляд.

Вчитель ЗЛ: Як ви думаєте, про яку саме книгу це відео?

4. Виступ про « Книгу пісень» ( Мигорович І.).

"Книга пісень" - лірична сповідь Генріха Гейне

Генріх Гейне стояв біля витоків романтизму, був його фундатором разом із Байроном, Міцкевичем, Пушкіним, Шевченко. У кожного з цих поетів була своя книга, що принесла світову славу. Для Гейне це була збірка поезій "Книга пісень". До збірки увійшли вірші, створені протягом 1816-1827 років. Переважна їх більшість написана в дусі народних пісень, про що і свідчить назва.

"Книга пісень" складається з п'яти частин: "Страждання юності", "Ліричне інтермецо", "Знову на батьківщині", "З подорожі на Гару" і "Північне море". 
Більша частина віршів присвячена коханню. Сімнадцятирічним юнаком Гейне закохується у доньку свого багатого дядька Амалію. Але горда дівчина не звертала уваги на юного кузена, не бачила в ньому і поета. Юнак страждає, віршує, серце його шалено б'ється, і на світ з'являється шедевр світової лірики, який потім ввійшов до "Ліричного інтермецо": Самотній кедр на стромині… (пер. Л. Первомайського)

Саме цей вірш можна розглянути як зразок романтичної поезії. Через образи природи автор передає свої почуття. Ніколи не зустрітися кедру і пальмі, ніколи не бути поету зі своєю коханою.

А через сім років Генріх закохується в молодшу сестру Амалії - Терезу. Але й ця дівчина не відповіла поету взаємністю. І знову - нещасне кохання, душевні страждання і - нові вірші, які пізніше увійдуть до циклу "Знову на батьківщині". Взагалі, нещасне кохання - не новина для поетів, але твори Гейне відрізняються тим, що в них простежується не тільки душевний біль, але й соціальний протест - ніколи б багатий дядько Соломон не погодився на шлюб своєї доньки з бідним небожем.

Поет страждає від невизнання себе як особистості. Він значно краще почувається серед простих, щирих людей, ніж серед "золотої молоді". Гейне, як і всі поети, страждає від своєї самотності, але його ліричний герой не мовчазний і не покірний. Гейнівський герой не хоче миритися з дійсністю, його не приваблює зустріч з коханою на небесах, він хоче простого людського щастя на землі.

Особливістю збірки "Книга пісень" можна вважати і пейзажні замальовки, де природа виступає як жива істота: разом з героєм вона сумує і радіє.

 

5. Презентація « Лорелея» та декламування поезії ( Калинка А.- українською, Мельник Т.А. – в перекладі О. Блока).
6. Читання учнями поезій Генріха Гейне німецькою та українською мовами.

« Самотній кедр»

Ein Fichtenbaum steht einsam

Im Norden auf kahler Höh'.

Ihn schläfert; mit weißer Decke

Umhüllen ihn Eis und Schnee.

Er träumt von einer Palme,

Die, fern im Morgenland,

Einsam und schweigend trauert

Auf brennender Felsenwand.

Самотній кедр на стромині

В північній стоїть стороні,

I кригою, й снігом укритий,

Дрімає і мріє вві сні.

I бачить він сон про пальму,

Що десь у південній землі

Сумує в німій самотині

На спаленій сонцем скалі.

 

« На личку в тебе літо…»

Dein Angesicht so lieb und schön,
Das hab ich jüngst im Traum gesehn,
Es ist so mild und engelgleich,
Und doch so bleich, so schmerzen bleich.

Und nur die Lippen, die sind rot;
Bald aber küßt sie bleich der Tod.
Erlöschen wird das Himmelslicht,
Das aus den frommen Augen bricht.

На личку в тебе літо,

Неначе жар горить,

 Але в малім твоїм серці

Зима, зима лежить.

Нічого в цьому світі

Тривалого нема —

Палатиме в серці літо,

А личко зв’ялить зима…

 

« Коли розлучаються двоє…»

Wenn zwei voneinander scheiden,

So gehen sie sich die Händ',

Und fangen an zu weinen,

Und seufzen ohne End'.

Wir haben nicht geweinet,

Wir seufzten nicht Weh und Ach!

Die Tränen und die Seufzer,

Die kamen hintennach.

 

 Коли розлучаються двоє,

За руки беруться вони,

І плачуть, і тяжко зітхають,

 Без ліку зітхають, смутні.

З тобою ми вдвох не зітхали,

Ніколи не плакали ми;

Той сум, оті тяжкі зітхання

Прийшли до нас згодом самі.

Переклад М. Стависький.

( Перегляд відео « Коли розлучаються двоє» на музику М. Лисенка).

«Чому троянди немов живі…»

Warum sind denn die Rosen so blaß,
O sprich, mein Lieb, warum?
Warum sind denn im grünen Gras
Die blauen Veilchen so stumm?

Warum singt denn mit so kläglichem Laut
Die Lerche in der Luft?
Warum steigt denn aus dem Balsamkraut
Hervor ein Leichenduft?

Warum scheint denn die Sonn auf die Au
So kalt und verdrießlich herab?
Warum ist denn die Erde so grau
Und öde wie ein Grab?

Warum bin ich selbst so krank und so trüb,
Mein liebes Liebchen, sprich?
O sprich, mein herzallerliebstes Lieb,
Warum verließest du mich?

 

Чому троянди немов неживі,

Кохана, скажи мені?

Чому, скажи, в зеленій траві

Фіалки такі мовчазні?

Чому так гірко дзвенить і співа

Жайворонком блакить?

Чому в своєму диханні трава

Тління і смерть таїть?

Чому холодне сонце поля

В задумі похмурій мина?

Чому така пустельна земля

I сіра, мов труна?

Чому мене, мов безумця, в пітьму

Моя печаль жене?

Скажи, кохана моя, чому

Покинула ти мене?

(Переклад Л. Первомайського)

« Буря»

Das ist ein schlechtes Wetter,
Es regnet und stürmt und schneit;
Ich sitze am Fenster und schaue
Hinaus in die Dunkelheit.

Da schimmert ein einsames Lichtchen,
Das wandelt langsam fort;
Ein Mütterchen mit dem Laternchen
Wankt über die Straße dort.

Ich glaube, Mehl und Eier
Und Butter kaufte sie ein;
Sie will einen Kuchen backen
Fürs große Töchterlein.

Die liegt zu Haus im Lehnstuhl,
Und blinzelt schläfrig ins Licht;
Die goldnen Locken wallen
Über das süße Gesicht.

 

Лютує буря I хльоскає хвилі,

І хвилі від люті у піні встають,

Як башти гойдаються, плинуть,

Білі запінені хвилі.

Кораблик притомлений

Здереться на них —

I падає раптом, безсилий,

В широку, і чорну безодню.

О море! О мати краси, що із піни постала!

Прамати кохання! Жалій ти мене!

 Он біла чайка, мов чуючи трупи,

Шугає над хвилю,

I гострить об щоглу свій дзьоб,

 I прагне в ненаситі серця

Переклад: Андрій Малишко

 

IV. Практична частина. Об’єднавшись у три групи, спробуйте виконати такі завдання.

1.               Прослухавши запис, складіть вірш « Лорелея»  у правильному порядку

(прослухайте текст пісні для контролю).

2. Знайдіть у тексті пісні « Лорелея» форми дієслів у Präsens та їх підкресліть.

3. З’єднайте правильно назви віршів німецькою та українською мовами:

Lorelei Warum die Rosen… Im wunderschönen Monat Mai Ein Fichtenbaum Wenn zwei voneinander scheiden… Es leuchtet meine Liebe… Dein Angesicht so lieb und schön… Sie liebten sich beide…

На личку в тебе літо…    Самотній кедр     Чому троянди немов живі…    Любили вони…     Коли розлучаються двоє      Хотів би я в слово єдине…    Травневе сонце за вікном… Лорелея

1 h; 2 c; 3 g; 4 b; 5 e; 6 f; 7 a; 8 d.

Х. Підсумки

 

V.Hausaufgabe:

1. Video. Eine literarische Übersetzung des Gedichtes „Du bist wie eine Blume“ zu machen.

2. Підготуватися до виразного читання поезії напам’ять.