Звіт про участь вихованців в акції " До чистих джерел"

 

 

Звіт

про участь вихованців гуртка « Юні екологи»

Пирятинської станції юних натуралістів

Пирятинської міської ради

у акції

« До чистих джерел.»

 

назва роботи

«Вода найсмачніша у рідному краї з криниці, де батько і мати  пили.»

Керівник гуртка: Новак Людмила Олександрівна.

 

Назва роботи: «Вода найсмачніша у рідному краї з криниці, де батько і мати  пили.»

Інформація про колективного учасника: Гурток « Юні екологи» , Пирятинської станції юних натуралістів, Пирятинської міської ради.

Загальна інформація про природний об’єкт, на поліпшення екологічного стану якого спрямована діяльність.

 Де стали в ряд  стрункі ялиці

     Гойдають землю молоду

     Там й досі батькова криниця

     Хлюпоче в рідному саду

 Розчищення та облаштування криниці на території школи.

Інформація про виконану роботу. Вода в природних джерелах – це вода що прийшла з великих глибин. Там вона піддавалась дії високих температур, високих тисків, і, можливо пройшла якусь, ще невідому нам обробку. Пройшовши шлях з глибини до поверхні, вона зберегла набуті неї властивості, а людство отримало від природи джерело бадьорості й здоров’я, еліксир життя і молодості.

Проблема збереження водних джерел є дуже актуальною.

Вихованцями гуртка проведено ряд робіт з вивчення екологічного стану криниць та колодязів села. Учні беруть активну участь у впорядкуванні території поблизу криниць.  Під час акції були розповсюджені інформаційні листівки, проведено виховні заходи, зустрічі з представниками місцевого самоврядування.

Наш проект зробив головне: він об’єднав учнів, батьків, всіх небайдужих жителів села для проведення комплексу робіт по упорядкуванню криниць та колодязів своєї місцевості,  сприяв вихованню дбайливого ставлення населення до практичної природоохоронної роботи.  

В природі все взаємозалежне і тому наше завдання вивчати та зберігати рідну природу.

 

Мета :

• Проведення практичної природоохоронної діяльності, спрямованої на охорону і поліпшення стану криниць та колодязів;
• упровадження заходів з утримання у належному санітарному стані території поблизу криниць;
• підвищення екологічної і правової обізнаності вихованців щодо охорони водних ресурсів; формування природоохоронного відношення до багатств рідного краю.
• прийняти  участь у науково-практичних конференціх, конкурсах.

 

Задачі :

 

• відновлення та впорядкування, догляд та очистка криниць та колодязів на території села;
• залучення місцевих жителів до природоохоронної роботи;
• залучення до природоохоронної роботи органів самоврядування, спонсорської допомоги, спеціалістів з природоохоронної роботи;
• інформаційно-просвітницька діяльність серед населення;
• оволодіння вихованцями теоретичних знань та практичних умінь щодо відновлення водних ресурсів.

 

Результати проекту.

При реалізації проекту досягнуті такі результати:

 проведено інформаційно – просвітницьку роботу щодо користі джерельної води та заходів по її збереженню, (підготували і розповсюдили екологічні листівки з питань збереження водних ресурсів);

для молодшого покоління проведено виховну году;

 для учнів НВК провели конкурси та виставки;

 створені презентаційні матеріали для обміну досвідом з природоохоронної роботи.

 

Актуальність.

 Даний проект є важливою ланкою екологічного виховання.

Він направлений на розширення в суспільстві практичної природоохоронної діяльності, спрямованої на охорону і поліпшення стану криниць та колодязів , раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів шляхом залучення місцевого населення до природоохоронної роботи.

 

Вода – це найцінніший скарб, подарований нам природою. Давайте ж  насолоджуватись тим, що ми маємо, та берегти цей безцінний дар!

 

 

 

 

 

 

Додатки.

Виховний захід.

«Вода найсмачніша у рідному краї з криниці, де батько і мати  пили»

Мета:  з’ясувати, що символізує собою криниця, в яких місцях копалися криниці; дізнатися, як вони оформлялися, освячувалися та оберігалися; розкрити духовне та побутове значення криниці; сформувати уявлення про те, як шанобливо і бережно  ставилися наші предки до криничних джерел; виховувати гуманне ставлення до природи.

Обладнання: криниця, тин, український одяг, мультимедійна презентація, ІКТ, фонограми пісень, відео-презентація, вислів «Жива вода у батьковій криниці».

Хід заходу.

       Вед. 1  

   З давніх - давен українці шанобливо ставилися до річок, криниць, джерел. Берегли, і   леліяли, бо знали добре, що вода - джерело життя  на землі. Та в шаленому ритмі нашого життя, ми по іншому стали дивитись на світ. Усе брали від природи , а з  віддачею – не поспішали.

   І ось настав час, коли природа вже не може віддавати, коли вона  волає:

  « Людино, захисти, порятуй мене!» 

  Вед.2

   Від старожилів  ми дізналися, що здавна в нашому селі була гарна традиція:       щорічно на свято Маковія проводили обряд  очищення криниць, джерел. Опускали найсміливішого чоловіка у криницю, де він  мав дістати із дна весь бруд, кинути у відро, а решта чоловіків, що були нагорі, крутили корбою і витягали все. Потім ремонтували цямриння, прикрашали їх, обсипали довкола  пісочком. Господині пекли пироги,  смачні тістечка, щоб пригостити всіх, хто   прийшов  на обряд очищення їхньої криниці.

   Вед.1  Сьогодні ми хочемо відродити призабуту традицію нашого села і

   зберегти  криниці та джерела.

   Вед 2.

        У нас здавна є традиція   

  Воду брати з  чистої криниці.

   Муку – з ярої  пшениці

   Руками добрими замісити

   І гостей на свято запросити

 

 Вед .1

 Шановні гості, батьки й діти!

   Запрошуємо вас на свято- щире і привітне

    На свято чистої криниці

   Символу достатку-священної водиці.

( Звучить мелодія « Батькова криниця»- показ слайдів з криницями та джерелами)

   Учень.

   Де стали в ряд  стрункі ялиці

     Гойдають землю молоду

     Там й досі батькова криниця

     Хлюпоче в рідному саду

Учень. Святим він завжди звався у народі

             Колодязь той –і є на то причина.

             Коли христили у селі дитину-

             То брали з нього для купелі воду.

 

Учень. Дитя росло – здоровим і щасливим

            І це було зовсім не дивно.

             Ми виросли-красиві та завзяті

             І тій воді цілющій ми даруєм свято

Пісня.

    Вед.1

Історія виникнення криниць надзвичайно цікава і сягає сивої   давнини. Де була вода і випаси худоби, обов’язково зводили житла.     Згодом люди навчилися копати штучні водотоки, саме їх і називають колодязями.

   Вед.2

Колодязі зазвичай копали всім селом. Через те , що криницю копали, то в деяких місцях її називали копанкою. У народних піснях часто оспівувалося копання криниці. Ось як ї в оцій пісні..

« Розпрягайте хлопці коней»

       Вед.1 Образ криниці тісно пов'язаний з фольклором. Здавна говорили:

• « Вогонь - цар вода - цариця, а криниця- то очі господні»
• « до доброї криниці стежка завжди втоптана»
• « не знаємо ціни водиці, доки не висохла криниця»
•  « Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися»
• « Зневажиш воду- накличеш шкоду, поможеш вод і- зарадиш біді»

        Я  воду п’ю із того джерела

          В якім наснага трепетна й цілюща  

          З кринички, що край нашого села

   .        Живе з віків, мов пам'ять невмируща.

          Учень. За селом у нас криничка,

                       Неглибока, невеличка

                       Клен шумить над нею листом

                        В ній вода холодна, чиста

        Учень.      Ідуть із поля трудівниці

                          Завертають до криниці.

                           Із відерцем ходить мати

                           Чисту воду з неї брати

      Учень.     Знають люди, як нап’єшся,

                       Наче сили наберешся

                       І  говорять: «То криниця,

                       у якій жива водиця».

Вед.2 Такою чудодійною силою, неповторним смаком та цілющими в         властивостями  наділена вода в  урочищі «Три яри.»

Вед.1 Щорічно ця криниця освячується на « Вшестя» одне з православних релігійних свят. Тоді до криниці сходяться багато жителів не лише Березової Рудки, а й Білошапок та Вечірок. Кожен прагне вмитися «святою водою», напитися її, набрати з собою для своїх домашніх, котрі не змогли або вже і не зможуть відвідати її самі. Рушники, хустки, стрічки, якими витирали обличчя та руки, залишають прив’язаними до навколишніх кущів та дерев з вірою, що всі хвороби залишають у лісі.

Біля криниці віряни молилися і просили в бога дощу, врожаю, здоров’я та сили. Так що місце намолене здавна, можливо і справді вода з криниці є цілющою.

Вед.2 Про це розповідає місцева легенда: давним давно проживала в селі жінка, в якої була хвора донечка, що зовсім ходила ногами. Мати хвилювалась за її долю, постійно молилась і просила, щоб Бог допоміг дитині виздоровіти.

І ось одного разу їй приснився сон, наче якась жінка говорить їй « Якщо хочеш щоб донька твоя була здоровою, то понеси її на «Вшестя» до криниці, що біля шведських могил, вмий її та помий ноги». Жінка так і зробила. І незабаром сталося диво – її донька почала ходити. Вдячна мати попросила священника освятити криницю та повісила біля неї новий рушник. Вода з « святої криниці» стоїть так само довго, як і вода, освячена на « Водохреще». Нею окроплюють оселю, худобу, подвір’я, огород –щоб був достаток, здоров’я, добрий урожай.

 

   Вед.1  Десятки поколінь наших березоворудчан виросли на цій     джерельній, студеній воді.

   Традиційно криниця була місцем, де жінки ділилися новинами, вирішували окремі господарські справи, а  молодь біля криниці співали пісні, жартували, танцювали.

 

Пісня « Ой у полі криниченька»

 

Учень.  Край стежки у полі

             В дзвінку косовицю

             Я викопав людям

             Глибоку криницю

 Учень. Вода в ній прозора

            Як небо ясна

             Ще й квітами, травами

            пахне вона.                    

Учень.   В ній райдуга стрічки

              свої  умивала

               і навіть, повірте

               гарнішою стала

 Учень.    Сюди прилітали

                  Ще й диво-жар-птиці

                пили, смакували

                 водицю з криниці

Учень.      Несли косарі

                    На луги її вранці.

                    Пили комбайнери

                    спітнілі у праці

 

Учень.    Скликає людей

                Студениця - криниця

                 у сонячну днину

                  Водиці напиться.

  Учень.    Всі хвалять, цілющу

                  в  баклаги беруть.

                 а далі, забувши

                  про втому- у путь.

Учень.      В людей веселіють,

                  світлішають лиця

                   Їм силу бадьору

                   вернула криниця.         

 

 Учень.   Хай кожному нині присниться

                Прозора, немов льодок.

                 Це слово співуче- криниця

                  Дзвінкої води холодок.

   

      Учень. Пекучий день, щебечуть птиці.

                  Де яворів шумлять ряди

                  Я із прозорої криниці

                  Нап’юсь  холодної води.

       Учень. Джерельце – криничка

                    Чистая водичка.

            Ми тебе нап’ємось

             Сили наберемось

        Учень. Із криниці- студениці

                    Що під вишнями в саду

                    Я водиці-льодяниці

                     У відерце наберу.

      Учень. Дам напитись, освіжитись

                  Я подружкам в холодку.

                  Їм водиця- льодяниця

                    Буде завжди до смаку

                                              Пісня «Несе Галя воду»

 Вед.2 Наше село здавна славилось гарними криницями, бо жили в ньому люди, що вміли різними способами віднаходили криничні джерела. Робили це за допомогою вербових прутиків. Брали їх у праву руку  і обстежували ті місця, де ріс найгустіший спориш або бузина. Якщо листочки на прутиках   нагнулись до  землі - можна на тому місці копати криницю.

Біля криниці садили вербу або калину. А під вербою ставили лаву.

(На слайді –криниця журавель)

Учитель.

_- А знаєте , що це за криниця? А чому її так назвали?

   Між людей ходить така легенда.

  «Колись  у давнину мале хлоп’я загубилось у лісі. Воно зовсім заблукало і         захотіло  пити . Хлопчик натрапив у лісі на глибоку криницю.

     Він зовсім знесилився і не зміг з неї напитися води. Де не візьмись – у небі  з’явився журавель. Він спустився біля криниці ,нагнувшись, дістав   води дзьобом   і дав напитися хлопчикові. У хлопчика прибуло сили і він з  знайшов        стежку    додому. Після того випадку люди в пам'ять про доброго птаха стали робити криниці, схожі на журавлів .І називають їх   криницями -     журавлями.    

  Учень.   Криниця на дорозі край села

                 І журавель , похилений над нею

                 Куди б мене дорога завела

                 Я буду завжди з рідною землею.

                 Я все люблю у рідному краю

                  Криницю, звідки воду  п’ю

                   І повні гомону ліси

                    та дзвони срібної роси

Учень.   Криниця воду кликала

              Щоб та десь не пропала.

             Не дай-бо, доле, зникнути

              Пісням, що мати наспівала

              Не дай з добром забути

              З яких джерел я воду п’ю

             Щоб пам’ятати, не забути.

              І    на якій землі стою.

Вед.1

   Тепер у кожного господаря у дворі є своя криниця, але це не означає що  не потрібно шанувати і оберігати старовинні громадські криниці .Оспівані в  народних піснях, кришталеві криниці здавна символізували рідну домівку,  батьківщину, джерело духовності народу.

   Вед.2 Кажуть люди: скільки криниць на землі, стільки зірок на небі. І якщо в     вам доводилось бачити , як падає небесниця, то десь замулилося джерело..

Отже ,щоб не згасали зірки, оберігайте живі батьківські криниці- символ  нашого життя, символ роду людського.

 

 

 

 

Додатки.

Стан криниці на початку проведення акції.

Наступний етап – розчищення джерела.

 

 

  

 

Встановлення нового зрубу криниці.

             

Розвішування агітаційних листівок.

Проведення виховного заходу.