14 жовтня день створення УПА

Навчально-виховний захід до 14 жовтня, присвячений річниці створення УПА.

«Історія незламних»

Ведучий 1 Добрий день, шановні викладачі та учні!

14 жовтня - один із найвизначніших днів в історії для українців. В християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, українці святкують День захисника й захисниць  України, День козацтва та День створення Української Повстанської Армії.

Ведучий 2

Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє

Прийнято вважати, що УПА створена 14 жовтня 1942 року. Ця дата була закріплена постановою Української Головної Визвольної Ради, а  її прив'язка до свята Покрови, мала на меті показати тяглість історії українського війська.

Проте, ця дата скоріш символічна, оскільки перші  згадки назви «Українська повстанська армія» датуються ще 1941 роком, та пов’язані з історичною постаттю Тараса Бульби-Боровця якого називать «Той, хто створив бездержавну армію УПА». Під впливом діячів УНР Тарас Бульба розробив демократичну концепцію завдань і цілей українського визвизвольного руху «За що бореться УПА».

У липні 43-го року частина підрозділів УПА була об’єднана із збройними загонами бандерівської гілки Організації Українських Націоналістів в єдине військо. Керівництво ОУН і УПА у Другій вітовій війні хотіли вибороти місце для своєї  незалежної держави. 

Вперше день створення УПА відсвяткували у 1947 році як 5-ту річницю діяльності Армії. Так, в повідомленні ОУН від 30 липня 1947 року йдеться: "Для ознаменування історичного моменту утворення Української Повстанчої Армії день 14 жовтня проголошено святом УПА".

Інша повстанська листівка-заклик про "Свято УПА" пише: "Українці! 14-го жовтня 1942 року з окремих повстанчих відділів повстала УПА. Цей день проголошено Святом УПА! Гідно відсвяткуймо його".

"Підпільники серйозно готувалися до свята. З документів видно, що в цей день мали проводитися різні заходи, але одним з обов'язкових елементів було вшанування полеглих побратимів".  Зберігся документ з "Короткими вказівками» : "здержатися від тяжкої фізичної праці та відвідати Святочні Сходи, а також по-можливості відвідати одну із могил Героїв УПА, очевидно дуже конспіративно і обережно".

Також з нагоди свята перейменовували важливі стратегічні об'єкти: "Із днем 14 жовтня 1947 року з нагоди Свята Української повстанської армії переіменовується всі важніші дороги та поля. Старі назви замінюється новими в честь поляглих Героїв УПА".

Ведучий 1

 Діяльність УПА була логічним продовження попередніх періодів розвитку українського визвольного руху. Сьогодні назва Українська Повстанська Армія символізує боротьбу українського народу за незалежність у роки міжвоєнного періоду, Другої світової війни і післявоєнних років, та пов’язує усіх діячів різних організацій, головною метою яких була незалежна Україна. З іншого боку продовженням боротьби УПА у формі ненасильницького опору, став дисидентський рух та національно-демократичне відродження кінця 1980-х початку 1990-х років.

Перші бої УПА відбулись у лютому 1943 року. Українська повстанська армія, як військово-політична структура діяла до вересня 1949 року, після чого була реорганізована в збройне підпілля. УПА боролася проти, як нацистської Німеччини, так і Радянського Союзу. Першими командирами упівців були Василь Івахів, а також Дмитро Клячківський. З 43-го по 50-й рік Головнокомандувачем УПА був Роман Шухевич. Останнього керівника УПА – Василя Кука заарештували у 1954 році. Пік активності УПА припадає на другу половину 1944 року, в цей період націоналістичне підпілля ОУН, пов'язане з УПА, діяло на території всієї України, включно з Півднем, Кримом та Донбасом. Останнім боєм збройного підпілля прийнято вважати бій 14 квітня 1960 року на Тернопільщині. Однак і пізніше збройний спротив продовжувався, а окремі підпільники-одинаки діяли ще кілька десятків років.

УПА будувалася за принципами регулярної армії: мала Головний військовий штаб та штаби військово-територіальних одиниць, офіцерські школи, військово-польову жандармерію, власну систему звань та нагород. За час діяльності через лави УПА пройшло понад 400 тисяч осіб.

Протягом усього часу існування Повстанської армії, головним ворогом вважався Радянський Союз як держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат. За участь в повстанському русі чи його підтримку каральними органами Радянського Союзу було репресовано понад півмільйона осіб.

Боротьба українських повстанців була одним із антитоталітарних рухів народів Центрально-Східної Європи, та відповідає праву кожної нації на самовизначення і суверенність.

Діяльність  Української повстанської армії, «Поліської Січі», Української народної революційної армії,  збройних підрозділів Організації українських націоналістів цілком підпадає під визначення українського визвольного руху. Тому її ветерани, 6 грудня 2018 року отримати від української держави особливий статус, і законно визнані «борцями за незалежність України у XX столітті».

Ведучий 2

Українські жінки завжди вирізнялися своєю внутрішньою силою та енергією. Вони правили Європою, створювали витвори мистецтва світового рівня та боролися за незалежність України. Юні українки, котрі виконували завдання ОУН-УПА, на п’єдесталі світового воєнізованого жіноцтва посідають особливе місце. У повстанській армії того часу жінок поділяли на дві групи: активні учасниці визвольної боротьби та її прихильниці. Перша й друга категорії мали нести на своїх плечах тягар війни й водночас бути опорою чоловікові-повстанцю.

До активних учасниць зараховували жінок, які були задіяні в інфраструктурі УПА – і безпосередньо в бойових одиницях, найчастіше чотах, і в санітарній службі, розвідці, референтурі пропаганди, виконували функції зв’язкових. До прихильниць – жінок, які займалися господарськими справами: постачали харчі, забезпечували необхідним одягом, дбали про доставку медикаментів.

Освічені й талановиті жінки залучалися до роботи в референтурі пропаганди, займалися редагуванням і виданням підпільної преси та літератури. Приміром, дописувачкою головного журналу УПА «Повстанець» від 1945 року була Богдана Світлик (Литвинко), яка друкувала свої твори під літературним псевдонімом Марія Дмитренко. За її авторства вийшли збірка новел «На смерть, не на життя», оповідання «Учителька», «Михайлик». Її життя трагічно обірвалося на 30-му році життя під час сутички з підрозділом МГБ 29 грудня 1948 року. За наполегливу працю письменниця була відзначена Бронзовим Хрестом Заслуги УПА.

Жінки з філологічною освітою виконували функції коректорів і редакторів, готували інформаційні матеріали. Часто їм доводилося працювати в підпільних друкарнях, які містилися під землею, що було нелегкою справою.

Зв’язкові виконували важливу функцію в налагоджені контактів між розрізненими загонами УПА: переносили листи, усні повідомлення, пропагандистські матеріали, долаючи пішки величезні відстані. Були своєрідними «кровоносними судинами» всього повстанського руху, забезпечуючи швидке циркулювання інформації в його середовищі. 

Важливою ділянкою повстанської роботи представниць прекрасної статі була розвідувальна. Розвідниці мали більше можливостей вести спостереження за діями ворога в населених пунктах. «Ти, мовляв, жінка, тобі ходити по селу споручніше», – казали в таких випадках. Разом із бойовими відділами жінки здійснювали кількамісячні рейди. Переодягнені в селянок, вони могли відносно вільно ходити в окупованих ворогом населених пунктах і здобувати відомості про ворожі сили та їхні подальші дії. Під час облав жінки були чи не єдиними постачальниками необхідної інформації. Дуже часто представниці прекрасної статі в загонах УПА виконували кілька функцій одночасно. Вони були і санітарками, і зв’язковими, і розвідницями, і нерідко брали участь у бойових діях. 

Ведучий 1.

І до нині ллється українська кров наших захисників і захисниць, які покладають  усі свої сили аби захистити найдорожче – рідну землю. Одвічно справжніми і непідробними залишаються військова честь і гідність воїнів  України. А Покрова захищає наших усіх захисників і захисниць від ворога. Для того, аби усі українці могли жити під світлим та, що найважливіше, мирним небом.

Презентація до заходу за посиланням: https://docs.google.com/presentation/d/1VmfiQwpUg4u2ye3iO2jCzvLV8z2OgesL/edit?usp=sharing&ouid=106603551257582159304&rtpof=true&sd=true