Стаття ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗНАНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗНАНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Олена Хита Кривоконь,

викладач історії

ДНЗ «Криворізький центр професійної освіти машинобудування та металургії»

В цей неспокійний час, час війни і тривог, система освіти потребує якомога більше нашої уваги. Її потрібно підлаштувати на сучасний лад і під сучасні умови. Взагалі, навчання для юних українців дуже змінилося і відповідно ми, як джерела знань, повинні змінити і себе, і своє ставлення. Система оцінювання, яка складалася протягом багатьох років та критерії оцінювання залишилися незмінними, але змінилися ми та сам процес навчання. Ось уже протягом трьох років наше суспільство познайомилося з дистанційною формою навчання. Тому варто проаналізувати базові поняття.

Дистанційна форма навчання - це можливість навчатися та отримувати необхідні знання віддалено від навчального закладу в будь-який зручний час. Існує безліч моделей дистанційного навчання:

• на базі самостійного вивчення матеріалу (екстернат);
• навчання в університеті;
• співпраця навчальних закладів;
• автономні освітні установи;
• автономні навчальні системи;
• дистанційне навчання з використанням мультимедійних програм [3].

Розвиток системи дистанційного навчання обумовлений сукупністю переваг і можливостей. Це, насамперед, більш гнучкі умови навчання для дітей, які не змогли чи не можуть здобути її традиційним шляхом через віддаленість від кваліфікованих навчальних закладів, фізичних недоліків, індивідуальних особливостей і потреб.

Проте система дистанційного навчання має і недоліки. По-перше, для успішної корекції навчання та адекватного оцінювання важливо мати безпосередній контакт зі здобувачем освіти. Крім того, неможливо точно перевірити, чи саме та людина працює, виконує завдання, чи це робить хтось інший. До того ж, не в усіх населених пунктах є можливість доступу до мережі Інтернет. І, найголовніше, при дистанційному навчанні втрачається безпосередній контакт.

Саме тому дистанційна форма потребує особливої самоорганізації та вміння розрахувати свій час. За умови дистанційного навчання активна роль викладача не зменшується, оскільки він має визначити рівень знань здобувача та прийняти рішення щодо коригування програми навчання з тим, щоб домогтися найкращого засвоєння пройденого матеріалу.

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти урегульовано такими документами [1]:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
• Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2;
• Інструкція з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Критерії оцінювання з історії, крім базових рівнів, можна розділити так:

• Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за роботу з історичним документом;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за усні відповіді;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за роботу з історичною картою;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за роботу зі складання історичного портрету;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за роботу з перевірки знань за тему;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за роботу з хронології подій;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за роботу із виконання презентацій;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти за роботу в групах або парах [2,1].

Саме тому змінюється і система оцінювання. Звична 12-бальна система потребує деяких корективів. Адже ми повинні не забувати тепер і про психологічний стан учня, про середовище, в якому він знаходиться, про психологічний стан батьків і людей, що його оточують та інше. До того ж  застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень здобувачів освіти потребує обов’язкового врахування їх вікових особливостей та особливостей навчальних курсів. Використання тестування в порівнянні з іншими засобами контролю має низку таких переваг: універсальне охоплення всіх стадій процесу навчання, високий ступінь об’єктивності і, як наслідок, позитивний стимулюючий вплив на навчальну діяльність здобувачів, можливість його використання не тільки для контролю знань, умінь і навичок, але й для підвищення якості професійної підготовки здобувачів у цілому.

В рекомендаціях МОН написано, що для забезпечення цілісності освітнього процесу необхідно враховувати результати оцінювання навчальних досягнень учнів у доборі змісту, форм і методів роботи для кожного уроку чи заняття [1].

Також важливо формувати в учнів уміння аналізувати власну роботу, власні результати навчання, визначати для себе подальші завдання. Кожний урок чи заняття необхідно включати роботу з учнями за результатами оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання.

Нам, педагогам, варто звернути увагу на додаткові програми, шо полегшують процес оцінювання, насамперед з  точки зору об’єктивності [5]:

1. LOOP

Відмінність цього додатку від інших полягає в тому, що його мета – не просто перевірити, а супроводжувати освітній процес. Наприкінці уроку викладач може запропонувати зробити завдання в цій програмі і швидко відреагувати на відповіді окремих здобувачів.

2. GOOGLE ФОРМИ

Через цей інструмент викладач може створити різного типу завдання навіть із додаванням зображень та відео з YouTube і подивитись відповіді в загальній електронній таблиці.

3. SOCRATIVE

Онлайн-сервіс для створення і проведення тестувань на заняттях у закладах освіти. Реєстрація для здобувачів освіти не потрібна, достатньо ввести код, наданий викладачем. За допомогою опитування в режимі реального часу викладачі та студенти можуть візуалізувати дані для прийняття рішень щодо майбутнього навчання.

4. PLICKER

Зручний застосунок для швидкої оцінки знань здобувачів освіти прямо на уроці. Телефон потрібен лише викладачу, який для учнів робить роздруківки, сканує їх і виводить результати.

5. KAHOOT

Ігрова платформа дозволяє створювати, відтворювати та ділитися навчальними іграми за лічені хвилини. Для входу учням непотрібна реєстрація, лише код.

6. GOOGLE CLASS

За допомогою цього інструменту викладачі можуть швидко створювати й упорядковувати завдання, надавати результати перевірок і легко спілкуватися зі своїми студентами. Викладачі можуть створювати й збирати завдання в режимі онлайн, переглядати, хто вже виконав завдання, а хто – ні, а також надавати результати перевірок у реальному часі кожному здобувачеві.

7. DOTSTORMING

Простір для групового мозкового штурму та прийняття рішень у реальному часі. На початку створюємо дошку, запрошуємо учасників, додаємо ідеї і голосуємо.

8. PEAR DECK

Слугує для створення інтерактивних презентацій, слайди яких містять зображення, текст і відео контент. Цей інструмент дозволяє педагогу під час активної сесії взаємодіяти з аудиторією, створюючи завдання під час демонстрації презентації. До роботи з презентацією учасники приєднуються через акаунти Google.

Як визначено в наказі Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 р. № 466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання», дистанційна форма навчання – це індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій [6, 4].

Основна мета комунікації полягає в залученні та мотивації учасників до навчання. Мотивація до освіти залежить від того, наскільки здобувач освіти відчуває відповідальність за своє навчання. Що більше він залучений до процесу оцінювання, то вищою буде його мотивація. Ми часто вважаємо, що викладачу було б простіше, якби критерії оцінювання творчих робіт і проєктів розробило Міністерство і просто «спустило» вниз. Але уявіть, наскільки ціннішими будуть ці критерії, якщо їх випрацюють самі здобувачі, а ми з вами будемо їх приймати. Тоді буде справжня взаємодія та робота на уроці, активний розвиток усіх компетентностей.

Список використаних джерел:

1.               Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу:  https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/distancijna-osvita
2.               Критерії оцінювання на уроках історії. – Режим доступу: https://dn.vippo.org.ua/blog/faq/ponyattya-dystantsiinogo-navchannya/
3.                Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні [Електронний ресурс] / затверджено Постановою М-ва освіти і науки України 20 груд. 2000 р. // Освітній портал. – Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/distance/pravo/00.html
4.               Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. – Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/node/5652
5.               Колісніченко Н. Дистанційне навчання / Наталя Колісніченко – Режим доступу : http://uran.oridu.odessa.ua/article/view/24630
6.               Кисельова К. Критерії оцінювання в закладах освіти / Катерина Кисельова.  – Режим доступу :  https://osvitoria.media/experience/yak-otsinyuvaty-robotu-uchniv-na-dystantsijnomu-ta-zmishanomu-navchanni/