2 клас. Літературне читання
Тема. Сторінки з життя Анатолія Камінчука. Порівняння творів. А. Камінчук «Баба Віхола», «Котики вербові» (с. 94-95).
Мета: ознайомити учнів з творчістю Анатолія Камінчука; продовжити формування навичок свідомого, виразного читання віршованих творів; розвивати образне мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до художнього слова
Тип уроку урок формування знань, умінь та навичок
Обладнання. Підручники, завдання з розвитку навичок читання за методикою В.Едігея, портрет А.Камінчука, виставка книг А.Камінчука, відеозапис фізкультхвилинки, презентація про життєвий та творчий шлях А.Камінчука.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. ПЕРЕВІРКА ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО УРОКУ. СТВОРЕННЯ ВІДПОВІДНОЇ ЕМОЦІЙНОЇ АТМОСФЕРИ.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1.Вправи на розвиток дихання.
2.Читання текстів за методикою В. Едігея.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1.Гра «Хто краще?» Конкурс на краще виразне читання віршів Анатолія Костецького.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Послухайте вірш.
БІЛИЙ СЛОН
Мені приснився дивнии сон:
Ішов по стежці білий слон.
І на усенький білий світ
Біліла спина і живіт.
Біліла стежка і трава,
В слона біліла голова.
Біліло все від вух до ніг
То слон, чи сон, чи білий сніг?
— Яку пору року описує поет? — Чи сподобався вам вірш? — Автором цього вірша є Анатолій Камінчук. З його життєвим і творчим шляхом ми сьогодні ознайомимося.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Перегляд презентації про життєвий та творчий шлях Анатолія Камінчука з коментарем вчителя.
— Анатолій Камінчук народився 1939 р. в Києві в сім’ї службовця. Коли почалася війна, його батько Семен Камінчук пішов на фронт, а мати, Марина Федорівна, разом із сином переїхала у село Луб’янку до свого батька Федора Івановича Петренка, який працював механіком на млині. Батькові довелося пройти через концтабір, а в 1943 р. загинув у боях під Житомиром. У сім’ю прийшло повідомлення, що він зник безвісти. Анатолій так і зростав у Луб’янці, що на Бородянщині. Тут він закінчив школу, тут у десятому класі написав перші вірші і видав їх у районній газеті. Анатолій Камінчук видав понад десять збірок віршів для дітей. Окремі вірші поета перекладено російською, молдовською, азербайджанською та польською мовами.
— Яку пору року пригадує поет? — Що він побачив у прозорому віконечку? — Яке бажання в нього виникло?
3. Опрацювання вірша А. Камінчука «Баба Віхола» (с.94)
1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.
2) Словникова робота. а) Довідкове бюро. Пошарпати — обтріпати, пошкодити (про вітер, дощ, негоду і т. ін
3) Виразне читання вірша учнями.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. — Як автор показав наближення хуртовини? — Уявіть й опишіть снігові хмари, які поет називає велетенським міхом баби Віхоли.
4. Робота за ілюстрацією — Розгляньте малюнок (с. 94). Кого зобразив художник? А якою уявляєте бабу Віхолу ви?
2. Опрацювання вірша А. Камінчука «Котики вербові» (с. 95-96)
1) Виразне читання вірша вчителем. — Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?
2) Словникова робота. Осоння — незатінене місце, що освітлене сонцем.
3) Виразне читання вірша учнями. — Від яких слів у вірші віє теплом, ніжністю? Читаючи вірш уголос, передайте ці відчуття. — У чому полягає особливість зображення вербових котиків і сонця у вірші? — З ким автор порівнює сонце? Чому?
— Чому вербові котики називаються котиками? Послухайте про це казочку Ю. Ярмиша.
Котики, що з’явились ранньої весни на Вербі, мріяли зустрітися з котиками, які жили у людей. І одного разу вербовим котикам пощастило. На берег річки прибігло біле Пухнасте Кошеня. — Ой, які гарні котики народились! — зраділо Кошеня.— Я хочу дружити з вами! — Ми згодні! — закивали сріблясті котики на вербових гілочках. І Пухнастий Котик тепер щоразу бігав до річки. Грався з вербовими котиками. Він високо підстрибував і легенько гладив їх м’якою лапкою. А вербові котики розхитувались під вітром. І всім було добре. Та одного ранку Пухнастий Котик прибіг до Верби і не помітив там своїх друзів. Замість них погойдувались жовто-зелені сережки. — А де ж мої котики? — засумував Пухнастий Котик. — Не знаємо, ми не знаємо! — захитались сережки.— Може, їм захотілось поплавати і вони пострибали в річку? Бо ми завжди росли тут! Щодня прибігав Пухнастий Котик до Верби. А раптом повернуться його маленькі друзі? Бачив Котик, як пливе вода в річці і ніколи не повертається назад. Бачив, як сходить і заходить сонце — здається, однаково. Та ні, щоразу трохи по- іншому. .. От і після сережок стало на Вербі рости зелене листя. А коли минуло літо, воно поруділо, вітер зірвав його і розметав по воді. Потім настала біла зима, а навесні на Вербі з’явились нові вербові котикиї На той час цікаве до всього Пухнасте Кошеня виросло і стало Вченим Котом. Іншим котам здавалося, що той Вчений Кіт усе бачив і все знає на світі. Вони дуже поважали його і шанували. Та одного ніяк не могли зрозуміти коти, чому навесні, коли на Вербі з’являються білі вербові котики, такий поважний Вчений Кіт ніби перетворювався на мале Кошеня. Він прибігав до Верби і раз за разом підстрибував, намагаючись дотягнутись лапою до найвищого Вербового Котенятка. А потім тихо сидів на осонні й наспівував вербовим котикам пісень, які знають одні діти, а дорослі вже ніколи не співають.
Фізкультхвилинка
ІУ.УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
1.Виконання завдання в зошиті з друкованою основою під керівництвом вчителя.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якими віршами ви ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Хто автор цих віршів? — Чи був наш урок урожайним на нові знання? — З яким настроєм ви завершуєте урок?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати виразно вірші. Намалювати малюнок до твору.