2 клас. Образотворче мистецтво Тема. Відтворення глибини простору за допомогою кольору. Деталізація переднього плану та метод загороджування. Виконання композиції «Весна прийшла»

                                                           2 клас. Образотворче мистецтво

Тема Відтворення глибини простору за допомогою кольору. Деталізація переднього плану та метод загороджування. Виконання композиції «Весна прийшла» (гуаш).

Мета надавати учням початкові відомості про повітряну перспективу; формувати вміння визначати пропорції; формувати образне, логічне, просторове мислення; розвивати комбінаторні здібності, навички й уміння передавати просторове розташування групи предметів; продовжувати формувати у дітей уміння аналізувати; навчати міркувати; виховувати увагу; стимулювати розвиток до питливості.

Тип уроку. Комбінований

Обладнання візуальний ряд: репродукції картин відомих художників і навчальні роботи з методичного фонду; матеріали для демонстрування послідовності та техніки виконання роботи;

музичний ряд: аудіозапис (П. Чайковський цикл «Пори року. Березень»);

обладнання: ТЗН; презентація.

матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий і кольорові олівці; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

ІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.

1.Бесіда. Ми з вами вже знайомі із законами перспективи. Давайте згадаємо їх: чим ближче предмет, тим більшим він нам здається, чим далі — тим меншим ми його бачимо;

горизонтальні паралельні лінії, віддаляючись від нас під певним кутом, поступово зближуються і зустрічаються на лінії горизонту;  предмети, які знаходяться вище за лінію горизонту, ми бачимо знизу, а ті, що нижче,— бачимо зверху. Ці закони розповідають нам, що відбувається з лініями, коли вони віддаляються від нас. Вони називаються законами лінійної перспективи.

ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Демонстрація слайдової презентаціз з коментарем вчителя.

— А що ж відбувається з кольором предметів, коли ми дивимося на них із великої відстані?

Першим відповів на це запитання видатний італійський художник Леонардо да Вінчі. Леонардо да Вінчі народився неподалік містечка Вінчі, поблизу Флоренції. Його батько – заможний нотаріус, мати - селянка. Лише перші роки Леонардо провів з матір'ю, адже, коли батько одружився з багатою жінкою, забрав його до себе. Вважається, що розлучений з матір'ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах. Хлопчик був дуже допитливим. Іноді він створював для сім’ї чимало проблем. Так, одного разу, захопившись хімією, він придумав таку ядучу суміш, що вся родина – а в сім’ї да Вінчі було десятеро дітей, змушена була переїхати з будинку у маленький флігель. Єдиним предметом, який важко давався юному да Вінчі, була латинська мова. У дитинстві Леонардо проявив свій малярський хист. Через деякий час батько показав роботи свого сімнадцятирічного сина відомому флорентійському художнику Верроккіо. Той був вражений майстерністю юного Леонардо. Так, у 1469 році, да Вінчі з маленького містечка потрапив у столицю герцогства – Флоренцію. Через три роки юний художник став членом гільдії флорентійських художників, що свідчить про величезний талант і значні успіхи. Адже багатьом учням потрібні були роки й роки, щоб добитися звання майстра. Проте Леонардо не поспішав покинути майстерню наставника. Він продовжував вивчати особливості архітектурної та скульптурної творчості
            У 1476 році Верроккіо доручив своєму учню завершити картину „Хрещення Христа”. Леонардо повинен був дописати фоновий пейзаж та лівого ангела. Коли вчитель побачив роботу да Вінчі, то був настільки вражений, що визнав перевагу молодого митця. Учень переміг вчителя. З того часу Верроккіо займався тільки скульптурою, а да Вінчі став набувати слави геніального художника.  

             Леонардо виріс у гірській Тосканській провінції. Піднімаючись по похилих схилах, він спостерігав, як квітучі долини з виноградниками зникають на світлому обрії. І там, удалині, вже неможливо було відрізнити, де закінчувалася земля і починалося небо. Це вразило маленького Леонардо. Коли він виріс і став художником, то часто зображував на своїх картинах цю блакитну далечінь.         Геніальний художник, який створив найвідомішу в світі картину „Монну Лізу”, або як її ще називають „Джоконду”, та найзнаменитішу фреску „Таємна вечеря” був в той же час автором невеликої кількості картин

Пейзаж. Долина  річки                    Монна Ліза                                        Тайна вечеря       

Арно                                                 (Джоконда)                 

           Леонардо однаковою мірою добре володів правою і лівою рукою. Кажуть навіть, що він міг одночасно писати різні тексти різними руками. Однак більшість праць він написав лівою рукою справа наліво.  У 1516 році переїхав до Франції як придворний художник, інженер, архітектор і механік. Тут він створив серію рисунків на тему всесвітнього потопу. Але у Франції Леонардо майже не малював, у майстра оніміла права рука, і він насилу пересувався без сторонньої допомоги. Третій рік життя в Амбуазі 67-річний Леонардо провів у ліжку.  23 квітня 1519 року він залишив заповіт, а 2 травня помер в оточенні учнів і своїх шедеврів в Кло-Люсе. За словами Вазарі, да Вінчі помер на руках короля Франциска I, свого близького друга.

               Але Леонардо да Вінчі був не тільки художником, а й ученим. Він довів, що товща повітря, крізь яку ми дивимося вдалечінь, пом’якшує риси і кольори предметів і додає їм блакитнувато-сірого або синього відтінку. Це явище художники назвали повітряною перспективою. Минуло шість століть, а закони перспективи зовсім не змінилися.

Усі відомі світові майстри і початківці використовують закони перспективи, коли пишуть картини (або малюють). Закони повітряної перспективи потрібні не тільки відомим художникам для створення великих картин. Ці дивовижні закони допомагають наповнити повітрям і простором найпростіший малюнок.

                                                Лінійні та повітряні перспективи у малюнках

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Організація сприйняття творів мистецтва.

- Розглянемо  репродукції картин, що зображують весну.

-Якими засобами на запропонованих ілюстраціях художники передають відчуття весни.

VІ.  ПРАКТИЧНА  РОБОТА УЧНІВ.

1.Творче завдання Пояснення до творчого завдання

У кожної породи дерев свій силует, своя будова, свій характер. Високі вишні схиляють донизу тонкі гілочки. Абрикоси широко розкидають перекручені гілки. Черешні та груші високо підіймають свої віти, немов тягнуться «руками» до сонечка. Гілля різних дерев розташоване по-різному, як і листя на ньому. Намалюйте квітучий садок. Чим ближче до нас знаходиться дерево, тим теплішим і яскравішим буде його колір, чим далі — тим холоднішими виглядатимуть фарби. Спочатку ми малюватимемо квітуче дерево. І спробуємо скористатися тими можливостями, які дарують нам закони повітряної перспективи. Перший крок, який ми повинні зробити,— обрати вдалу композицію. Малюнок потрібно розмістити так, щоб усе, що ви задумали, помістилося на аркуші, і щоб простір, зайнятий малюнком, і порожні місця на папері врівноважували одне одне.

        Потім потрібно намітити висоту дерева і ширину розкинутих гілок, загальну форму крони. Зобразьте на малюнку спочатку загальне, а потім деталі. Якщо ви почнете малювати з квітів і листя, то вчините, як будівельник, який починає будувати дім із кватирки, хоча стін ще немає. Після ескіза дерева в цілому намалюйте великі гілки, потім більш дрібні, а потім поверніться до загальної форми дерева. Подивіться, чи вийшла вона у вас. Зверніть увагу на те, що стовбур біля землі значно товщий, ніж біля верхівки. Гілки товщі там, де вони кріпляться до стовбура або до інших гілок, а закінчуються точкоюбрунькою. Розмір зображення на аркуші буде більшим для дерев, що розташовані ближче до нас. Чим далі від нас розташоване дерево, тим меншим буде його зображення.

2. Індивідуальна робота за творчим завданням Учні виконують роботу під керівництвом учителя.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

— Сьогодні ми з вами познайомилися з повітряною перспективою; дізналися, які засоби використовують художники, щоб передати настрої квітучого саду; навчилися розташовувати на аркуші групу предметів, що знаходиться на відстані від нас.

2.Обговорення учнівських робіт Після завершення роботи відбувається обговорення виконаних учнями малюнків. Із малюнків створюють виставку «Квітучий садочок».