2. План-конспект заняття на тему: «Робота з природним матеріалом. Виготовлення дідуха»

Зміст

1. Організаційна частина.

Кер.гур: Всім, всім добрий день.

Діти: Всім, всім добрий день.

Кер.гур: Рада вас всіх бачити, сподіваюсь на плідну співпрацю.

Керівник гуртка відмічає відсутніх.

 2. Засвоєння нових знань.

Кер.гур: Діти, скоро прийде найулюбленіші свята це Новий Рік та Різдво. І як і у кожного народа у українців були свої традиції. Давайте з вами познайомимося з ними, подивимося  відео https://www.youtube.com/watch?v=JmeCYjxhjKM

Як ви гадаєте чи можливо відновити українські традиції у сучасному світі?

Діти: Так.

Кер.гур: А які народні традиції підтримуються у вас вдома?

Діти: відповіді.

Кер.гур: Все добре, сьогодні я вам пропоную долучитися ще до однієї з різдвяних українських традицій. А до якої давайте подивимося на відео:

https://www.youtube.com/watch?v=__dK27imt2A

Отже як ви вже здогадалися мова йде про дідух.

Є в українській культурі такий автентичний символ свята Різдва – Солом’яний Дідух. Традиційно як тільки вставала перша різдвяна зірка, 6 січня до хати заносили святковий сніп – Дідух. При цьому приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати».

Сніп впускав до хати святковий настрій, мир, добробут, затишок – вірили наші діди. Ще з Біблії та її притч ми пам’ятаємо, що саме в стайні народився Ісус Христос. Стояв холод, і Йосип побачив у стіні шпарину, яку затулив снопом, і в стайні стало тепліше. Цей його вчинок і створив звичай застеляти на Різдво сіном хатню підлогу, а на чільному місці ставити в кутку Дідуха. Його ще інакше називали «дідом», «колядником», «колядою», «снопом-раєм».

Слово «дідух» прийшло зі старослов’янського і в перекладі означає «дух предків». Символізує родоначальника сім’ї – Діда. Дідух уособлює місце для духів, предків, дідів, захисників та покровителів будинку. Це символ святого відродження живого, що є на світі. Це жертва кращого снопа природі та її силам і духам. Дідух міг мати три, п'ять чи сім ніг.

Виготовлявся він всією сім’єю, і на його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці – необмолочені, як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоди калини, різнокольорові стрічки.

Сьогодні дерево Роду як старовинний оберіг потроху вертається в наше життя та домівки. Виготовлений власноруч Дідух принесе вам безліч емоцій та задоволення.  І до цього я пропоную сьогодні долучитися і вам.

Містяни зустрінуться з невеличким ускладненням в підготовці до майстер-класу – де знайти матеріал для виготовлення, колоски та солому. На самого найменшого «дідушка» потрібно знайти не менше двадцять колосків.

Отже, давайте подивимося відео майстер-класу з плетення дідуху https://www.youtube.com/watch?v=Q5yIU4ShGdM

Як зробити дідуха

Здавна в Україні у різних місцевостях існували різноманітні технології виготовлення:

1. Заплітали косою;
2. Робили у формі снопа;
3. Виконували у формі дерева.

Сучасні майстри розповідають про різні способи їх виготовлення:

Спосіб 1.

Найпоширеніший варіант - у вигляді року. Виготовляються різної величини.

• До складу такого виробу входить чотири яруси (символізують чотири пори).
•                   Кожен ярус має по три гілки (символізують місяці).
• Для кожної гілочки складають по чотири пучки.
• У кожний пучок входить по сім колосочків (вони символізують тижні та дні).
• Знизу роблять розгалуження («ніжки»), щоб міг стояти. Можуть бути триногі або п’ятиногі.

При складанні даного виробу різні види злаків можуть використовуватись для кожного ярусу. Кожна зернова культура уособлює певну річну пору.

Спосіб 2.

Інший варіант складання даного різдвяного декору є таким.

• Для роботи за схему беруть ікону (зображення таємної вечері Ісуса Христа й дванадцяти апостолів).
• Вгорі у нього повинна знаходитись «голова», а по бокам дванадцять пучків.
• Для цього сніп розділяють на 12 однакових пучків та 13-й більший (для верхівки, тобто «голови»).
• У кожному пучечку кількість колосочків повинна бути кратна семи, бо дана цифра символізує сім колін роду, яких шанують за звичаєм.
• Знизу роблять «ноги», аби міг стояти.

Кожна частина цього солом'яного витвору за давніми віруваннями мала певний знак:

• світ померлих символізував корінь (нижня частина);
• світ живих - стовбур;
• «світ богів» - гілочки.

Ми з вами будемо це робити наступним чином, але за бажанням можна використати будь-який спосіб.

Щоб зручніше було плести, перед роботою краще ненадовго замочити сировину в гарячій воді – це зробить їх м’якшими та більш еластичними. Потім колоски треба розкласти за розмірами. В кожному пучку буде по сім штук – це є символ сім’ї, семи поколінь, днів тижня. Мотузкою пучечок рівно перев’язується, при цьому треба бути обережним, але в’язати міцно. Далі пучки треба зібрати разом, докупи, «східцями» - так вийде пишна «голова» снопа. Зав’язується сніп під самими колосками, дуже туго, тому що пізніше солома висохне і вузол послабшає. З боків треба ще примотати два пучки, кожен по сім колосків – це будуть «вуса». Може бути ще й «борода». Десь на середині перев’яжіть снопа мотузкою ще раз, не соромтеся проявляти фантазію. Зробіть Дідуху ноги: розділіть на три, п’ять чи на сім частин, в залежності від кількості колосків. Кожну ногу перев’яжіть в двох місцях – у основи та внизу. Сніп можна зробити більш стійким – для цього треба в основу вставити кілька міцніших соломинок. Далі ноги обрізати, дуже акуратно. Ну і нарешті прикрашайте своє власноруч зроблене різдвяне дерево, Дідух – керуючись власним смаком та фантазією. Такими декораціями можуть бути мальовничі стрічки, ляльки-мотанки, сухоцвіт, калина тощо. Найголовніше – притримуватись української колористики і при в’язанні використовувати тільки натуральну сировину та матеріали. Місце, де повинен стояти Дідух у вашій хаті покуття.

Колись давно, ще у наших бабусь, його місце було під іконами. І стояв там Дідух аж до самого Водохреща – тобто до 19 січня. А вже після його обробляли – обмолочували, зерно висівали, солому за традицією палили на дорозі. В наш час також можна висіяти зерно, хай і символічно. І ніколи не можна викидати Дідуха на сміття – це прадавній символ не тільки Різдва, але й зв’язку поколінь, що мусить тривати нерозривно, символ багатства та добробуту, спокою та життя.

Таким чином давня гарна українська традиція відроджується, і ми залюбки можемо створити самі, своїми власними руками оберіг для родини та оселі, прикрасити ним свою домівку та зробити свято Різдва ще більш затишним та родинним.

Самостійна практична робота вихованців Додаток № 3

1. Очищення стебельця від покривних листочків (30 хв.).

2. Пов’язати пучечки по 31–му колоску (стільки днів у місяці) використавши для каркасу дротик (20 хв.) .

3. Обмотати гілочки ниточками або сплетеною косою з соломи (40 хв.).

4. Обмотати 10см. центральної гілки. До неї прикрутимо 3 підготовлені гілочки довжина яких 7см. Поєднавши їх разом обкрутити навколо стовбура 4см. Наступний ряд 3 гілки довжина яких 8см. і обплітаємо разом 5см. Ще один ряд складається з 5 гілочок довжина яких 9 см обплітаємо 10см. Нижню частину розділити на 3 частини і обкрутити на відстані 20см. (30 хв.)

5. Порівняти ніжки обрізавши їх ножем. Обплести ніжки (20 хв.)

Вправа «Мікрофон»: Пригадаємо що нового ви сьогодні дізналися? Що було складно? Що не викликало труднощів? Що сподобалося робити найбільше?

 Додаток № 4.

V Домашнє завдання На домашнє завдання вам потрібно буде підібрати матеріали для виготовлення павука.