Сімаковська Т.В.

учитель інтегрованого курсу «Мистецтво»

(музичне мистецтво)

Кам’янець-Подільського НВК №14

Урок 16.

Тема ІІ семестру. Синтез і взаємодія мистецтв.

Тема. Коли всі мистецтва разом. Взаємодія музики і літератури.

Мета: формування ключових компетентностей:

-загальнокультурна компетентність: оволодіння досягненнями культури;

-міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного  ставлення до світу в різних сферах діяльності людини;

-вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

-предметних компетентностей:

-знайомити учнів з особливостями музичного мистецтва, формувати уявлення про музичні інструменти, імітацію, значення голосу людини в розвитку музичного мистецтва, зв’язок музики з іншими видами мистецтва, зокрема літературним.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки музичного твору й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу. Розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів та навички виконавського розвитку музики. Розвивати творчі здібності учнів, естетичний смак.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання дитячих пісень різної тематики, виховувати інтерес та любов до музики як виду мистецтва. Через музику виховувати інтерес до інших видів мистецтва, зокрема літературного.

Обладнання: фортепіано, дошка, комп’ютер, аудіозаписи, мультимедійна презентація, відеозаписи,  ударні інструменти, дитячі шумові інструменти, qr-коди(як роздатковий матеріал як наочний матеріал), підручники.

Тип уроку: урок введення в тему.

Хід уроку:

І. Вхід учнів до класу під звучання Й.Штраус «Казки віденського лісу».

ІІ. Організація класу до уроку.

Музичне вітання.

Перевірка присутніх.

Перевірка домашнього завдання. Д.з. попереднього уроку – слухати і аналізувати музику.

ІІІ. Актуалізаці опорних знань.

Учні, пригадаємо які знання ми освоїли попереднього семестру.

IV.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель: Музика і танець нерідко поєднуються і взаємодіють. А в садово-порковому мистецтві ансамбль утворюється завдяки поєднанню природних і художніх форм.

З розвитком техніки і різноманітних інформаційних технологій види мистецтва починають взаємодіяти по-новому. Виникають унікальні явища кольоромузики, комп’ютерної графіки, різноманітних інсталяцій. Нові форми взаємодії мистецтв народжуються і на телебаченні, і в інтернет-просторі.

Поточний семестр відведений на вивчення особливостей взаємодії різних видів мистецтва, а сьогодні ми поговоримо зокрема про взаємозв’язок музики та літератури.

V. Розповідь-бесіда про взаємодію музики і літератури.

Співдружність музики, поетичного слова, танцювальних рухів, театральної дії існує здавна в народних обрядах. Пісня складається з віршів і мелодії. Отже, вона поєднує такі види мистецтва, як музика і поезія. Спільною для них стає звукова інтонація. Саме вона, як ви вже знаєте, належить до основних засобів виразності музичного мистецтва. У літературі, зокрема в поезії, інтонації належить також важлива роль: вона надає слову емоційного забарвлення.

Завдання:

Пригадайте вірші, на які згодом була написана музика. Заспівайте їх.

Завдання:

1)Прочитайте фрагменти віршів з різною інтонацією відповідно до поетичних образів;

2) Спробуйте заспівати, імпровізуючи мелодію.

      Навпакійко

Цей малий Сергійко –

Хлопчик-навпакійко,

Зранку і до ночі

Каже він: «Не хочу!»

                 Тетяна Лисенко

Учитель: У різних народів світу існують казки і про чарівну силу мистецтва, і про музичні інструменти, і про музикантів.

Уявіть, якщо б література зникла із царини музики. Не було б ні пісень, ні опер, ні мюзиклів. Адже літературні тексти є основою не лише суто вокальних творів, а й музично-театральних вистав.

Запитання до учнів:

-Пригадайте, які музичні твори, пов’язані з казками ви слухали раніше?

VI.Слухання Йоганн Штраус «Казки віденського лісу».

Відсутність слова в інструментальній музиці дещо обмежує її зображальні можливості. Тому виникла програмна музика. Це може бути просто назва п'єси, яка наштовхує на певний образ, або розгорнутий літературний сюжет. Наприклад, назва «Казки віденського лісу» австрійського композитора Йогана Штрауса передає загальний емоційний задум твору.

Завдання: закрити очі та спробувати уявити, що хотів передати композитор цією музикою назвавши так свій музичний твір.

Слухання.

Запитання до учнів:

-Що хотів передати композитор цією музикою назвавши так свій музичний твір?

-Який танець звучить?

-Охарактеризуйте цю музику підібравши прикметники. Чарівний, фантастичний...

VII. Розповідь-бесіда про Мико́лу Андрі́йовича Ри́мського-Корсако́ва та його симфонічну сюїту «Шехерезада».

М.А.Римський-Корсаков -  (рос. Николай Андреевич Римский-Корсаков; нар. 6 (18) березня 1844, Тихвін, Новгородська губернія — пом. 8 (21) червня 1908, маєток Любенськ, поблизу Луги, нині Ленінградська область) — відомий російський композитор, педагог, диригент, громадський діяч, музичний критик; член Могутньої купки, автор 15 опер, 3 симфоній, симфонічних картин, камерно-інструментальної музики.

Коротний огляд збірки оповідань «Тисяча і одна ніч». В основній історії розповідається про перського царя і його нову наречену. Король, Шахрияр, довідавшись про невірність дружини, страчує її, а потім оголошує всіх жінок невірними. Тоді він починає кожен день брати собі в дружини незайманих дівчат тільки для того, щоб стратити кожну на ранок. Зрештою, візир стратив так багато жінок, що не зміг знайти жодної. Шахерезада, дочка візира, пропонує себе як наступну наречену, і її батько неохоче згодився. Під час шлюбної ночі Шехерезада розказує королеві розповідь, але не закінчує її. Щоб довідатися закінчення казки, король змушений зберегти їй життя. Закінчивши розповідь наступної ночі, Шахерезада одразу ж розпочинає іншу, не закінчуючи її. Так відбувається протягом 1001 ночі.

Розповіді мають дуже різноманітний характер: історичні розповіді, любовні історії, трагедії, комедії, поезію, пародії і різні форми еротики. Численні історії розповідають про джинів, магів і легендарні місця, які часто змішуються з реальними людьми й географією; історичний каліф Гарун аль-Рашид є основним головним героєм, як і його придворний поет Абу-Нувас і візир, Джафар Аль-Бермакі. Іноді персонаж у розповіді Шехерезади почне розповідати іншим персонажам власні історії, приводячи до багатошарової оповідної текстури.

Різні версії мають різні індивідуально деталізовані закінчення (у деяких Шахерезада просить про прощення, в інших Шахерезада народжує дітей і король вирішує не страчувати свою дружину), але вони всі закінчуються тим, що король не страчує свою дружину, даруючи їй життя.

Симфонічна сюїта «Шехераза́да» (рос. Шехераза́да) тв. 35 — твір видатного російського композитора М. Римського-Корсакова. Написаний 1888 року. «Шехеразада» вважається одним з найкращих симфонічних творів композитора.

«Шехеразада» за формою є симфонічною сюїтою, тобто багаточастинним твором, написаним для симфонічного оркестру. Кожна частина має власну програму та відповідну назву.

Складається з 4 частин:

•              1. Море і Синдбада корабель (The sea and Sinbad's ship) - Сонатна форма зі вступом і кодою (без розробки).
•              2. Розповідь царевича Календера (The story of the Kalandar prince) - Складна тричастина форма з вступом і кодою.
•              3. Царевич і царівна (The young prince and the young princess) - сонатна форма з кодою без вступу і розробки.

4. Свято в Багдаді (Festival at Baghdad) - Рондо (чергування всіх тем з перших трьох)

VIII.Слухання Микола Римський-Корсаков Симфонічна сюїта «Шехеразада».

По-іншому застосовує програмність російський композитор Микола Римський-Корсаков у симфонічній сюїті «Шехеразада». Форма сюїти надає можливість утілення в музиці конкретнішої програми згідно з казковими сюжетами. У чотирьох частинах твору композитор симфонічними засобами втілює розповіді й діалоги казкових героїв, морський пейзаж, сцену народного свята.

Сюїта  - музичний твір, який складається з кількох самостійних частин, об’єднаних спільним художнім задумом.

Слухання.

(Переглядаючи різні частини учні порівнюють їх, знаходять зв'язок музики і назви, висловлюють свої думки щодо прослуханого.)

ІХ.Вокально-хорова робота.

Розспівування.

Ммм... (на мурмурандо) по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку.

Мі ме ма мо му... по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку. (Звертаю увагу на округленість звуку та артикуляцію.)

До мі соль мі до по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку.

Розучування жартівливої української народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи...»

Виконання пісні Десь по світу

Виконання колядки Добрий вечір тобі...

Виконання пісень на вибір учителя та учнів.

Учні підігрють вчителю на дитячих шумових музичних інструментах.

Х.Підсумок уроку.

Запитання до учнів:

-Що нове для себе ви сьогодні відкрили?

-Що сподобалось на цьому уроці вам найбільше?

-Що таке сюїта?

-У чому ви вбачаєте зв’язок музики і літератури?

ХІ. Домашнє завдання.

1)Зімпровізувати мелодію до улюбленого вірша.

2) Переглянути уривок балету «Шехерезада». Частина 4 Свято в Багдаді. Через qr-коди.

ХІІ. Вихід учнів з класу під Микола Римський-Корсаков Симфонічна сюїта «Шехеразада» (частина на вибір).