5 клас історія Програма для індивідуального навчання

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Розділ І. Звідки і як історики довідуються про минуле

4

1. Історія як наука. Українські вчені-історики. Історія і час.
2. Писемні джерела. Архіви. Мова як джерело знань про минуле. Фольклор. Речові історичні джерела. Музеї.
3. Географічні назви в історичній науці.
4. Практичне заняття. Про що можна довідатись з сімейного фотоальбому.

Учень/ учениця:

•розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істо­риків (два­три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево;

•коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього;

•пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела та які вони бувають;

•добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій;

•наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи;

Розділ ІІ. Про і про кого розповідає історія

4

1. Житло і побут давніх мешканців України.
2. Київські князі. Запровадження християнства. Українське козацтво у битвах і походах.
3. Українська  революція 1917—1920 рр. Україна в роки Другої світової (1939—1945) та Великої Вітчизняної (1941—1945) воєн. Проголошення незалежно­сті України.
4. Практичне заняття. Про що і про кого розповідає історія рідного краю.

Учень/ учениця:

•розповідає про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника та використання матеріалу практичної роботи;

•виокремлює в тексті головне й другорядне, складає простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань;

 •зіставляє окремі події з історії родини й рідного краю та України;

•висловлює власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонуються для вивчення

Розділ ІІІ. Що історичні пам’ятки розповідають про минуле

4

1. Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська Лавра. Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець- Подільська фортеці.
2. Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Ринок у Львові. Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині.
3. Книги та мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова.
4. Практичне заняття. Моя уявна подорож історичними місцями України.  

Учень/ учениця:

•установлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток;

• •називає, розпізнає та описує пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи;

•пояснює історичні поняття на основі тексту підручника та застосовує їх під час виконання пізнавальних завдань;

•складає план розповіді про пам’ятку і розповідає за планом, уживаючи історичні поняття і терміни;

•наводить приклади пам’яток свого краю та описує їх;

•висловлює власне ставлення до цих пам’яток і необхідності їх збереження

1

Узагальнення курсу: «Роль громадян, історичної наук, музеїв та архівів у збереженні минулого України» (контроль знань за курс к-р)

Учень/ учениця:

•пояснює, що таке історія і що є предметом вивчення історії як науки;

•висловлює судження щодо важливості історичних знань та ролі громадян, історичної науки, музеїв, архівів у збереженні минулого