Кросворд за мотивами твору «Сіроманець»По горизонталі: 1. Чиє прізвище має лікарня для хворих на зір? 2. Хлопчик, який захищав вовка. 3. Яке прізвище мала дівчинка, яка допомогла хлопчику та вовку зібратися в дорогу? 4. Хто з односельців з’їв вівцю на власних іменинах, а звинуватив у цьому вовка? 5. Хто був головним супротивником вовка серед селян? 6. Яке ім’я мала вчителька хлопчика? 7. Вовк, який тримав у страху все село. 8. Селянин, який допомагав Чепіжному копати яму-пастку для вовка. По вертикалі: 1. Різновид ліричного твору, перші літери рядків якого утворюють приховане слово.
конкурс «Найспритніший»Упродовж 5 хвилин необхідно встановити правильну відповідність між змістом загадки та її відгадкою.1 Місяць бачив – не добачив, а Сонце вкрало – і не сказало. 2 Ішов дощ, летіли горобці…На яке дерево вони сіли? 3 Коло бабусі сидить у кожусі, Проти печі гріється. без водички миється. 4 Мамина дочка, а мені не сестра. 5 Стоїть, коливається, своєю головою величається,а як торкнеш, то кусається.6 Стоять коні на припоні, не їдять і не п’ють, а все товщі стають.7 Ні вуж. Ні гадюка, а смачна штука.8 Що у воді родиться, а води боїться?А ковбаса;Б роса;В я; Г кабачки; Д мокре;Ж кіт;З будяк;К сіль.
Угадайте твір за уривком1. «Роздражнили. Бик на хлопця, / Але той схопив за бiк /I кавалок м’яса вирвав…/ Бик упав i кров’ю стiк»2. «…Вечiрня зiронька встає. / Дочка вечерять подає, / А мати хоче научати, / Так соловейко не дає…» 3. «Поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками, викружилася край осичняка, трохи на згірку. Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава, що в ній, прилігши, він міг сховатися до половини…» 4. «На леваді стало холодніше, а туман вищим: якраз йому по шию. Тепер над туманом мокрою маківкою пливла Сашкова голова. Біля озера Сашко зупинився. Було тихо, тільки з очерету очеретянки співали, не як люди. Головами вниз до води вони висіли близенько від Сашка на очеретинах, тим часом верба його скупала росою. «Нічого собі клумачок наклала, — подумав Сашко про Галю. — Наче на війну!» 5. «…Вона тече в городі в нас під кленом, /І наша хата пахне їй борщем. / Цвіте над нею небо здоровенно / Солодкими хмаринами з дощем…»
Продовження :6. «…Наступного дня вийшов князь з попами корсунськими на Дніпро, і зібралося там люду сила-силенна. Забрели у воду, і стояли там одні по шию, другі по груди… Люди, охрестившись, розійшлися по домівках…»7. «…І з усіх країн до його / Ллється хвилями народ. / Наші теж торговці-люде / Їздять в славний Царгород. / Та не любить грек чужинців / І тримає їх в руці. / «Хоч не їдь! Одурить, скривдить!» — наші скаржаться купці…» 8. «Між людьми, як пташка, в’ється, /У людей і їсть, і п’є; /Ходить старець, просить, гнеться, /А у неї всюди» 9. «…І ввижається йому маленька хата під кущем водяної папороті, а в тій хатці — він біля віконця сидить, рибку стереже. Забажав — вийшов. Ніхто тебе не займе. Іди куди заманеться. Ось карасик пливе. Цап його за пірце: «Добридень, дядьку! Як поживаєте?» Олесь солодко зойкає, щільніше припадає лобом до криги… » 10. «…Починалася знову розмова про Кармелюка, що саме гримів у той час на Поділлі. В селі затихало. Чути було інколи дівочий сміх на улиці. Коло хати і над хатою гули хрущі. Діти спали. Як той артист, що дожидав, поки все кругом нього стихне, на все село защебетав десь поблизу соловей»