6 кл. 14 ур. Шопен – душа фортепіано.

6   клас

Музика і духовний світ людини

Розділ І.  МУЗИКА ЯК МОВА ПОЧУТТІВ

УРОК № 14

Тема  уроку.  Шопен – душа фортепіано.

Мета:  поглибити знання про творчість Фридеріка Шопена;

учити глибоко емоційно сприймати фортепіанну музику, розуміти та інтерпретувати її зміст;

дати визначення понять «ноктюрн», «скерцо»;

формувати відчуття ритму, навички кантиленного співу та інтерпретації непрограмової інструментальної музики;

розвивати творчі здібності при створенні мелодії на заданий текст та виконавського плану пісні;

розвивати інтерес до творчості Ф.Шопена;

виховувати естетичний смак,  любов до класичної інструментальної музики та співочу культуру під час виконання пісні.

 Музичний  ряд: Ф.Шопен «Полонез», «Ноктюрн сі мажор», «Скерцо сі бемоль мінор», Ю.Рожавська «Лелека».

Візуальний  ряд: портрет Ф.Шопена, репродукції Л.Непомнящого,  А.Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»,  В.Коркішко «Місячна ніч», малюнки, мультимедійні  блоки: «Енциклопедія ХХ ст. Ф.Шопен», х/к «Шопен».

Літературний  ряд:  Ж.Санд «Історія мого життя» (уривок), фрагмент листа Джоржа Матіаса (учня Шопена), В.Рождественський (переклад О.Лобової) «Шопен», В.Жуковський «Вечір», фрагмент вірша П.Воронька «Облітав журавель».

Наочні  посібники: портрет Ф.Шопена,  нотна хрестоматія, ноти творів Ф.Шопена, тести, презентації  вчителя і учнів.

Обладнання:  комп’ютер, фортепіано, відеомагнітофон, фонохрестоматія, мультимедійні блоки.

Тип уроку: комбінований, урок-портрет.

СТРУКТУРА   УРОКУ

 І.         Організаційний  момент.

ІІ.        Повідомлення  теми  і  мети  уроку.

ІІІ.       Вокально-хорова робота.  Мотивація  навчальної  діяльності.

ІV.      Актуалізація  опорних  знань.

            Повторення і перевірка домашнього завдання.       

 V.       Вивчення  нового  матеріалу.

VІ.       Підсумок  уроку.   Домашнє  завдання.

ХІД   УРОКУ

 Вхід  учнів  до  класу  під  музичний супровід (Ф.Шопен   «Полонез ля мажор»).

І.      Організаційний  момент

    Музичне  вітання   «Музика! Чарівне диво! Звідки ти така грайлива?

                                          Усміхнись до всіх навколо,

                                          добрий ранок, люба школо!

                                          Добрий день! ( учні: Добрий день!)»;

ІІ.        Повідомлення  теми  і  мети  уроку.

Вчитель: - Ви звернули увагу, під яку знайому музику ви увійшли до класу?

(Відповіді дітей)

• Який танець полонив увесь світ?

(Вальс. Слухаємо фрагмент «Вальсу мі мінор» і споглядаємо портрет Ф.Шопена і читаємо епіграф

     «Народжений в польському краї,

Твій геній підкорить світи.

Хоч землю свою покидаєш,

Та серце лишаєш в ній ти.»

                                            Юзеф Ельснер (педагог і композитор)

• Сьогодні ми поглиблюємо знання про творчість польського композитора Фридеріка Шопена. Урок у нас сьогодні незвичайний – урок-портрет «Шопен – душа фортепіано», так сказав видатний російський композитор Антон Рубінштейн, учень Шопена.

  ІІІ.        Вокально-хорова робота, «музична  зарядка»:

1. на одному звуці «Облітав журавель сто морів, сто земель».

Творче завдання: створити мелодичну фразу за текстом. Кращий варіант співаємо всі.

2. «Чую кру – кру - кру, в чужині умру.» співаємо в трьох тональностях по хроматизму.

3. Завдання учням: за ритмом впізнати пісню «Лелека».

Проспівати фрагмент «Сидиш одинокий на дубі високім» .

Робота над піснею «Лелека».

1.Повторення пісні.

2.  Робота над текстом.

3.Складання виконавського плану пісні. ( характер, динаміка, темп, емоційне виконання)

Мотивація  навчальної  діяльності.

• Чи відчувається у пісні «Лелека» тема батьківщини? 
• В творах якого композитора ми вже чули мотиви самотності та загостреної туги за батьківщиною? (відповіді: С.Рахманінов «Концерт». Прослухати фрагмент Концерту №  2 головної теми з І частини.)  

ІV.      Актуалізація  опорних  знань

• Які музичні  жанри вам вже відомі?

- Які вокальні твори ви знаєте?

(Ж.Брель «Вальс», Ю.Рожков «Музика»)
- Які симфонічні твори вам відомі?
(Л. Бетховен «Симфонія № 5», П Чайковський «Симфонія № 6»,

 С. Рахманінов «Концерт для фортепіано з оркестром № 2»)

- Які твори інструментальної музики ви пам’ятаєте?

(Й.С.Бах «Фуга соль мінор», С.Рахманінов «Прелюдія до дієз мінор»)

- Яка музика звучала на початку уроку – вокальна, симфонічна чи інструментальна?

(інструментальна, Ф.Шопен «Полонез»)

 Повторення і перевірка домашнього завдання.        

• Чому, на вашу думку, Шопена називали душею фортепіано?
• Що ви знаєте про життя і творчість Шопена?

( домашня робота учнів:

1. вірш про Шопена у перекладі О.Лобової за В.Рождественським
2. показ презентації учнів

(презентація вчителя (флаг Польщі, карта Польщі, Желязова Воля – домівка, Бах, танці - вальс, мазурка, полонез, Лист, Жорж Санд ) )

Вчитель: фортепіано з дитинства було улюбленим інструментом Шопена, і його творчість пов’язана з цим інструментом. Він змусив зазвучати цей чудовий інструмент зовсім по-новому, збагативши виражальні засоби музики. Творчий доробок композитора – це фортепіанні твори: концерти, сонати, полонези, вальси, ноктюрни, скерцо, етюди, прелюдії.
( вчитель виконує фрагменти творів.)

У більшості з них звучать відголоски народних мелодій рідної Польщі.

(«Мазур», «Куявяк», «Оберек»). Музика Шопена є технічно досконалою і водночас надзвичайно ліричною. Вона мелодійна, щира, вишукана.

Невичерпна різноманітність і глибина образів, натхненний мелодизм, вишуканість музичної мови зробили Шопена найбільш «репертуарним» композиторів сучасного балетного театру. Друге життя музика Фридеріка Шопена отримала у хореографічних образах.

На знак вшанування пам’яті славетного земляка з 1927 року у Варшаві проводиться Міжнародний конкурс піаністів імені Фридеріка Шопена. Першу премію на першому конкурсі отримав радянський піаніст Лев Оборін.  

V.       Вивчення  нового  матеріалу.

 - Сьогодні ми ознайомимося з двома творами Шопена – «Ноктюрн», «Скерцо сі бемоль мінор».

• Ноктюрн (у перекладі з фр. nocturne - нічний) – наспівна, мелодійна, лірична п'єса, з мрійливим настроєм, ніби навіяним нічними образами,  «нічна пісня».

Уж вечер… облаков померкнули края,

Последний луч зари на башнях умирает;

Последняя в реке блестящая струя

С потухшим небом угасает.

Все тихо: рощи спят; в окрестности покой;

Простершись на траве под ивой наклоненной,

Внимаю, как журчит, сливаяся с рекой,

Поток, кустами осененный.

                                                                     В. Жуковський

Сприймання І. «Ноктюрн сі мажор».

1. Учні слухають, закривши очі.

Завдання: - Що ви уявляєте, коли слухаєте цю музику?

                     - Які почуття вона викликає? 

(відповіді учнів з використанням словничка «Музичні характеристики»)

2. Повторне сприймання. Завдання: учням вибрати із трьох  запропонованих ілюстрацій найбільш  відповідну  до характеру музиці.

• За допомогою яких засобів музичної виразності створюється атмосфера спокою та легкого суму?

Сприймання ІІ «Скерцо»

(Учні переглядають фрагмент відеозапису «Скерцо»)

• Що таке скерцо? (відповіді учнів: Скерцо (від італ. Scherzo - жарт) – музична п’єса зі жвавим, грайливим характером у стрімкому темпі та з виразним ритмом. Може бути як частиною великого твору, так і самостійним твором.)
• Чи можна назвати «Скерцо» Шопена грайливою пісенькою?
• Які думки виникли у вас після слухання ноктюрна і скерцо Ф.Шопена?

                                (відповіді учнів: туга за батьківщиною)

До кінця життя Фридерік жив у Парижі. Його виступи на концертах, у тому числі з власними творами викликали загальне захоплення. Во Франції Шопена поряд з угорським композитором Ференцем Листом (другом Шопена) визнали найкращим піаністом світу. У колі друзів Фридеріка Шопена в Парижі були видатні музиканти, поети, художники. Велику підтримку протягом довгих років ін. отримував від французької письменниці Аврори Дюдеван (Жорж Санд).

«Ни одна душа не была более благородной, более деликатной, более бескорыстной, ничья дружба более надежной и честной, ничей ум более блестящим в веселости, ничей рассудок более серьезным и исчерпывающим…»

                                                Жорж Санд «История моей жизни»

• Батьківщина завжди була у серці композитора, тому він заповів сестрі своє серце поховати у Варшаві.

Робота  в групах: пропоную вам скласти ланцюжок від слова ШОПЕН до слова ШОПЕН. (Звучить «Скерцо»). Одна із карток  залишиться невідкритою поки що («Сильфіди»  ( «Шопеніана»)- одноактний балет на музику Шопена, поставлений у 1909 році на сцені  Паризького театру «Шатле». «Сильф, сильфіда – в кельтсько-германській міфології, середньовічному фольклорі деяких народів Європи – легкі, рухомі істоти, духи повітря).

VІ.  Оцінювання учнів.

VІІ.  Підсумок  уроку.

• Творчість Шопена, народна за своїми витоками, вражає  правдивими, надзвичайно виразними, глибоко змістовними та різноманітними образами – почуттями.  «У Фридеріка Шопена кожна нота, кожна фраза дихає поезією, кожен твір передає з неповторною досконалістю, з вичерпною ясністю і силою цілісний поетичний образ – бачення поета, - так писав видатний піаніст і педагог Генріх Нейгауз. Ось чому Фридеріка Шопена називають «душею фортепіано» та «поетом фортепіано».

Домашнє завдання:

1. Скласти кросворд з ключовим словом «Сільфіди».

2.Творча робота «Шопен – душа фортепіано» (ілюстрації, презентації, малюнки, вірші, літературні та музичні твори, повідомлення учнів про Шопена).

3. Відвідати театр опери та балету і переглянути разом з батьками одноактний балет «Шопеніана».

Учні  виходять  із  класу  під  музичний  супровід  (Ф.Шопен «Полонез»).