6 клас. Ч.Діккенс. «Різдвяна пісня у прозі». Гуманістичний зміст і висока людяність твору. Причини деградації Скруджа.1-2 уроки

Про матеріал
Пропонується розробка 1-2 уроків по вивченню повісті Ч.Діккенса "Різдвяна пісня в прозі"
Перегляд файлу

1

 

Урок 1-2

Тема:

Ч.Діккенс. «Різдвяна пісня у прозі». Гуманістичний зміст і висока людяність твору. Причини деградації Скруджа.

Мета:

Зацікавити біографією Ч.Діккенса, познайомити учнів з основними етапами його життя та історією створення різдвяних оповідань; розвивати вміння аналізувати художній твір, вміння складати план прочитаного; проаналізувати першу строфу твору,   допомогти учням зрозуміти причини деградації Скруджа; розвивати вміння роботи з цитатним матеріалом; виразно читати, виділяти головне, виділяти художні засоби виразності.

Тип уроку:

Вивчення нового матеріалу

 

Обладнання:

Портрети Ч.Діккенса різних років, виставка творів письменника.

Епіграф:

Я зважився написати цю невеличку книжку, де повно Духів, аби створити Духа такої Ідеї, яка б не розсварила моїх читачів ні з самими собою, ні з різдвяними святками, ні зі мною. Нехай же ця книжечка приживеться у їхніх оселях як добрий Дух, аби всяк, кому тільки вона потрапить до рук, не відклав її вбік, поки не дочитає до кінця.

 Їхній вірний Друг і слуга Ч.Д.

 

Хід уроку.

 

І. Мотивація навчальної діяльності.

  • Слово вчителя.

Свята люблять усі: і дорослі, і діти. Адже це можливість відпочити, повеселитись, розважитись, отримати подарунки. Та чи вичерпується цим зміст свята? Пригадайте і назвіть народні свята, які у нас на Україні відзначаються взимку? / Свято Василя, Наума, Катерини, Різдва, Меланки, Водохреща та інші./

  • Повідомлення учня про Різдво Христове.
  • Повідомлення учня про традиції святкування Різдва в Україні.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

1. Штрихи до портрету Ч.Діккенса.

  • Слово вчителя.

 

А сьогодні у нас з'являється можливість познайомитись з традиціями святкування католицького Різдва, а саме традиціями  його святкування в Англії. А допоможе нам в цьому англійський письменник Чарльз Діккенс (1812 - 1870).

  • Розповідь вчителя (або попередньо підготовлених учнів) про Ч.Діккенса та його творчість.

 

 

Народився Чарльз Діккенс 7 лютого 1812 року в  англійському містечку Портсмут у родині портового чиновника, дрібного чиновника морського казначейства Джона Діккенса. До середовища дрібних чиновників належала й матір письменника Елізабет Діккенс. Спочатку батьки Чарльза жили порівняно благополучно, проте через деякий час почали з'являтися проблеми. Причиною негараздів було те, що батько письменника занадто легковажно ставився до сімейного добробуту, дуже захоплювався театром і вином, часто позичав гроші, не маючи змоги найближчим часом їх повернути. Бракувало Чарльзові як батьківської, так і материнської ласки та уваги. Мати просто не мала для нього часу, бо намагалася дати раду усім своїм дітям (а їх було восьмеро).

Служба вимагала від Джона Діккенса частих переїздів. У 1814 р. сім'я переїхала в Лондон, а через три роки замешкала в містечку Чатемі. Роки, прожиті тут, — найщасливіша пора в дитинстві Чарльза. Батько отримав місце в Адміралтействі, і сім'я на деякий час була забезпеченою.

 Справжніми і найголовнішими вихователями Чарльза були саме життя і книги. Початкову освіту Чарлз здобув у Чатемській школі, де тоді вчителював випускник Оксфорда Вільям Джілс; він і прищепив хлопчикові любов до англійської літератури й до читання взагалі.

Проте на той час, коли йому виповнилося дев'ять років, відносне благополуччя сім'ї пішло на спад. Батько заплутався у боргах, в домі велися постійні розмови про платежі. Настав день, коли, розпродавши майже все домашнє майно, щоб оплатити хоча б частину боргів, Джон Діккенс відправився у Лондон, куди його перевели у справах служби. Це було в 1822 p., десятилітнього Чарльза залишили в Чатемі закінчувати шкільний семестр, після чого він сам змушений був добиратися в Лондон. Відтоді розпочалося його нове життя. Про цей найважчий період у його долі Діккенс не любив згадувати і розповідати.

 

 

 

 

Коли Чарльзові виповнилося 10 років, сім'я збідніла й переїхала до Лондона. Батько Чарльза потрапив до боргової в’язниці. Сім'я дуже бідувала: не було грошей, дітям постійно не вистачало їжі. Щоб допомогти родині, Чарльз, як найстарший, іде працювати на фабрику вакси. Хлопчик змушений був працювати по 16 годин на добу, наклеюючи етикетки на банки з ваксою. Це була надто виснажлива праця. За шість шилінгів на тиждень він утримував себе і допомагав сім'ї. Робочий день тривав від ранку до пізнього вечора. У похмурій занедбаній споруді, гучно іменованій фабрикою, від затхлого повітря важко було дихати. Інколи від перевтоми та постійного недоїдання Чарльз втрачав свідомість, але він ніколи не скаржився, стоїчно терпів злигодні, самотність, а почасти й відчай. Понад усе він хотів учитися, але про школу міг лише мріяти.

 

Проте у вільний від роботи час, якого було вкрай мало, хлопчик міг прогулюватися Лондоном – надзвичайно захоплюючим містом, яке стало для Чарльза великим відкриттям.   Діккенс міг годинами блукати вулицями. Саме тут, у лондонських нетрях він, навіть цього не підозрюючи, дістав своє справжнє виховання. Так маленький Чарльз створив у своїй уяві майбутній діккенсівський Лондон. Він проклав шляхи своїм героям: у якому завулку цього міста вони б не ховалися, він побував там раніше.

14857170_old_london03

 

 

Згодом матеріальний стан родини Діккенсів покращився. Чарльз нарешті покинув ненависну йому роботу на фабриці й продовжив навчання у школі, потім – у коледжі.

Невелика спадщина, отримана після смерті родички, врятувала сім'ю Діккенсів. Батьки сплатили борги, а Чарльз знову почав відвідувати школу, розпрощавшись з фабрикою вакси. У «Класичній і комерційній академії», як називався цей учбовий заклад, навчали англійської мови та латині, літератури, математики, танців і основ комерції. Чарльз був щасливим, учився з радістю, до нього повернулося щастя перерваного дитинства. Його любили за привітність, дотепність, веселі вигадки. Він був душею любительських спектаклів, для яких особисто писав п'єси у віршах і прозі.

У п'ятнадцять років навчання закінчилося, потрібно було допомагати сім'ї. Наступним етапом діккенсівських «університетів» стали суддівські контори, світ англійського судочинства. У 1827 р. він отримав місце розсильного, потім клерка. Розпочавши рознощиком і переписувачем паперів і ділових листів, Чарлз вивчав стенографію і, опанувавши її досконало, почав отримувати замовлення на складання репортажів про судові засідання. Три роки провів він у світі суддівських чиновників.

 

      

Навесні 1832 р. Діккенс отримав місце парламентського репортера. Він стенографував виступи ораторів на засіданнях палати громад, його кореспонденції публікували в газетах «Міррор оф парламент», «Тру сан». Незабаром його запросили працювати у «Морнінгкронікл». Буваючи на засіданнях Вестмінстерського палацу, Діккенс познайомився зі звичаями парламентарів, але не проникся до них повагою. Засідання парламенту він порівнював із цирковими виставами, а ораторів — із клоунами. Як кореспондент, Діккенс побував у багатьох містах Англії та Шотландії — Бірмінгемі, Единбурзі, Баті, Іпсвічі, Ексетері та ін. 

У грудні 1833 р. у газеті «Манслі мегезін» було опубліковане його перше оповідання «Обід на Топлар-Вок», підписане іменем «Боз» (згодом він публікувався під назвою «Містер Мінс і його двоюрідний брат» ).

 

У цей час Діккенс працював над своїм першим романом  «Посмертні записки Піквікського клубу» 

 

         

Чарльз Діккенс дуже швидко перетворився на одного з найпопулярніших письменників не лише своєї країни, а й усього світу.  Невдовзі Діккенс став багатим – його статок перевищив кошти англійської королеви. Письменник викупив маєток, де його дідусь і бабуся були прислугою, і відтоді вся величезна родина Діккенсів збиралася там.

Люди, які знали письменника і тоді, коли він був бідним репортером, і тоді, коли літературна творчість принесла йому славу та гроші, говорили, що він не втратив «щедрого серця і щедрої душі». Він завжди приходив на допомогу всім, хто того потребував. Та попри шалену популярність і впливовість Діккенс не став зарозумілим і самозакоханим.

 

 

 І так, світова літературна громадськість знає Ч. Діккенса передусім як автора – романіста. Діккенс написав багато романів: «Пригоди Олівера Твіста», «Домбі й син», «Девід Коперфільд», «Крихітка Дорріт», «Великі сподівання»

 

 

  • Вчитель звертає увагу на виставку книг Ч.Діккенса.

 

Ця наша зустріч з Ч.Діккенсом не остання.  Зверніть увагу на його твори. Деякі ми будемо вивчати в старших класах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Учні зачитують Візитівку автора, яку складали самостійно:

 

Ім’я

Чарльз Діккенс.

Дата і місце народження

7 лютого 1812 року, м. Портсмут

Країна

Англія

Родина

Батько - Джон Діккенс, дрібний портовий чиновник.

Мати - Елізабет Діккенс. В родині восьмеро дітей.

Початкова освіта

Чатемська школа.

Змушена праця

Працював на фабриці вакси по 16 голин на добу.

Продовження навчання

Класична і комерційна академія.

Робота

Розсильний, клерк, репортер.

Перший твір

Оповідання «Обід на Топлар-Вок», підписане іменем «Боз»

Перший роман

«Посмертні записки Піквікського клубу» 

 

2. Історія створення і популяризації «Різдвяних повістей».

 

  • Слово вчителя.

Окрім усіх інших титулів, що їх має Чарльз Діккенс, його часто ще називають «батьком англійського Різдва».  

Протягом 1843-1848 років Ч.Діккенс щорічно публікує різдвяні повісті, які з-поміж його творів досі залишаються найпопулярнішими в англомовному світі, тому що ці твори «несуть впевненість в тому, що бути англійцем – велике щастя».

Яка ж передісторія їх виникнення?

В лютому 1843 року відомий англійський вчений-економіст Сміт звернувся до Діккенса як письменника, який користувався всенародною популярністю, виступити за запровадження закону про обмеження (зменшення) робочого дня робітників на заводах і фабриках. Він повідомляв Діккенса про жахливі умови праці робітників, про нещадну експлуатацію дітей на промислових підприємствах (про це знав і сам письменник із власного досвіду).

Діккенс повністю розділяв погляди Сміта та погодився написати статтю в газету, памфлет «До англійського народу на захист дитини – бідняка», але потім відмовляється від свого наміру, вирішивши виступити з протестом не як публіцист, а як письменник, задумавши так званий  цикл «різдвяних повістей» Ця зброя, на думку письменника, має бути влучнішою і сильнішою.

Так щороку, починаючи з 1843 напередодні Різдва, яке в Англії було най улюбленішим святом, виходять друком:

  • Запис в зошитах:

 

Ч.Діккенс «Різдвяні повісті»:

 

  • «Різдвяня пісня у прозі" (1843).
  • "Дзвони" (1844).
  • "Цвіркун за вогнищем" (1845).
  • "Битва життя" (1846).
  • "Одержимий" (1848).

                

Першу зі своїх повістей, "Різдвяну пісню у прозі", Чарльз Діккенс створив під час своїх нічних прогулянок Лондоном. У різдвяні дні 1843 року "Пісня" вийшла друком. Чудово видана і проілюстрована відомим художником і добрим приятелем письменника Джоном Лічем, вона відразу зажила успіху.

                

 

3. Робота з термінами.

Повість – це розповідний художній твір середнього розміру (між оповіданням і романом), в якому змальовано історію життя героя в зіткненні з долями інших персонажів.

Різдвяне оповідання (повість) – художній твір, дія якого відбувається під час Різдва і який має щасливу розв’язку, що тісно пов’язана з суттю і духом цього свята.

Строфа – у вірші обєднання кількох рядків ритмом і інтонацією в одне завершене ціле.

4. Підведення підсумку етапу уроку.

  • Слово вчителя.

Незважаючи на тривалу бідність, голод, непосильну працю, Чарльз Діккенс зберіг віру в дива, бажання дарувати людям милосердя, співчуття й щедрість. Яскраве свідчення тому – повість “Різдвяна пісня в прозі”. То ж пориньмо з вами у різдвяну атмосферу цього твору…

А путівником буде сам автор. Вчитель звертає увагу на епіграф до уроку.

 

5. Текстуальне вивчення і аналіз строфи першої «Різдвяної пісня в прозі» .

 

  • Коли і де відбуваються описувані події, які факти,  деталі про це свідчать?

/Описувані події відбуваються напередодні Різдва в Лондоні, столиці Великобританії, про що свідчать такі події повісті:

  • В цей день напередодні Різдва а контору Скруджа заходить його племінник, щоб поздоровити дядечка і запросити до себе на святковий обід; неодноразово згадується 25 грудня, адже саме в цей день католики святкують Різдво Христове;
  • Скрудж з неохотою погоджується, що б його клерк у різдвяний день не приходив на роботу;
  • Напередодні Різдва у контору Скруджа заходять джентльмени, збирачі пожертв для бідних; хлопчик – колядник;
  • Скрудж пригадує, що саме в цей день у Святвечір сім років тому помер містер Марлі;
  • Крамниці міста святково прикрашені.

 

  • Хто головний герой повісті, чим він займається? Які деталі твору вказують на те, що він вправний комерсант, бізнесмен?

/ Головний герой повісті – містер Скрудж, який мав свою фірму, яка називалась «Скрудж і Марлі», про що сповіщала вивіска на дверях контори. Про його ділову хватку свідчать такі деталі як:

  • «…документ мав на біржі вагу, якщо Скрудж доклав до нього руку»;
  • Скрудж в день похорону свого єдиного друга і компаньйона Марлі «відзначив вельми вигідною оборудкою».
  • Містер Скрудж.
  • Хто ж такий містер Скрудж? Зачитати портретну характеристику героя.

 

«Але ж бо й скнарою був цей Скрудж! Вичавлювати соки, витягати жили, забивати в труну, загарбувати, захоплювати, заграбастувати, вимагати, – все це чудово вмів старий грішник! Наче був не людиною, а кременем – настільки холодним і твердим, що нікому жодного разу в житті не вдалося висікти з його кам’яного серця бодай іскру жалю. Потайний, замкнутий, самотній, він ховався у свою раковину, як устриця.

Душевний холод заморозив із середини старечі риси його обличчя, загострив гачкуватий ніс, зморщив шкіру на щоках, скував ходу, змусив посиніти губи й почервоніти очі, зробив крижаним його скрипливий голос. І навіть щетинисте підборіддя, рідке волосся й брови, здавалось, укрилися памороззю. Він усюди вносив із собою цю льодову атмосферу. Присутність Скруджа заморожувала його контору в літню спеку, і він не дозволяв їй розмерзатися ні на дещицю навіть на Різдво.

Спека чи холоднеча надворі – Скруджа це не переймало. Жодне тепло не могло його обігріти і жоден мороз його не пробирав. Найлютіший вітер не міг бути злішим від Скруджа, найзапекліша заметіль не могла бути настільки жорстокою, а проливний дощ – таким нещадним. Негода нічим не могла йому дошкулити. Злива, град, сніг мали тільки одну перевагу над Скруджем – вони нерідко сходили на землю зі щедрістю, а Скруджеві щедрість була невідома.

Ніхто ніколи не зупиняв його на вулиці радісним вигуком: «Любий Скрудже! Як поживаєте? Коли завітаєте до нас?» Жоден жебрак не насмілювався простягнути до нього руку за милостинею, жодна дитина не зважувалася запитати в нього, котра година, і жодного разу в житті ні єдина жива душа не попросила його вказати дорогу. Здавалося, навіть собаки, поводирі сліпців, розуміли, що він за людина, і завваживши його, спішно тягнули господаря в перше-ліпше підворіття, що траплялося на шляху, а тоді довго виляли хвостом, ніби кажучи: «Краще вже не мати очей, аніж бути лихим на око».

І ви гадаєте, Скрудж цим переймався? Аніскілечки. Він ішов по житті, цураючись усіх; і ті, хто його добре знав, вважали, що йому навіть якось солодко відлякувати найменший прояв симпатії до себе.».

 

  •                     Знайдіть в прочитаному уривку художні засоби виразності, використані автором для створення образу Скруджа, які вам уже відомі:

Епітети

«Скнара»,  «старий грішник», «потайний, замкнутий, самотній»;» гачкуватий ніс»,

«крижаний  скрипливий голос»,

«щетинисте підборіддя», «рідке волосся й брови» та ін.

Порівняння

«Наче був не людиною, а кременем»,

«він ховався у свою раковину, як устриця».

Метафори

« Кам’яне серце», «душевний холод заморозив із середини старечі риси його обличчя» та ін.

  •                     Тепер зверніть увагу на такий уривок з тексту: «Вичавлювати соки, витягати жили, забивати в труну, загарбувати, захоплювати, заграбастувати, вимагати, – все це чудово вмів старий грішник!». Які частини мови використовує автор, як ви думаєте, з якою метою?

/ «Вичавлювати соки, витягати жили, забивати в труну, загарбувати, захоплювати, заграбастувати, вимагати» – це дієслова.

Це ще один засіб виразності – морфологічний, щоб в дії показати, підкреслити, посилити визначальні риси характеристики героя.

Тепер зверніть увагу на такий уривок тексту: «Присутність Скруджа заморожувала його контору в літню спеку, і він не дозволяв їй розмерзатися ні на дещицю навіть на Різдво. Спека чи холоднеча надворі – Скруджа це не переймало. Жодне тепло не могло його обігріти і жоден мороз його не пробирав.» Виписати з тексту антоніми:

Літня спека – Різдво

Спека – холоднеча

Тепло – мороз

Такий художній засіб називається:

Антитеза (протиставлення) —  стилістичний прийом, що полягає у зіставленні протилежних думок або образів для посилення враження.

 

  • Яка атмосфера оточує Скруджа напередодні Різдва (погода)? Зачитати уривок з твору:

«Та ось одного разу – притому не коли-небудь, а на сам Святвечір, – старий Скрудж працював у себе в конторі. Погода була холодна, похмура, до того ж іще й туман, і Скрудж чув, як за вікном перехожі, снуючи туди-сюди, голосно тупотіли по тротуару, віддихувалися і били себе по боках, щоб зігрітися. Міський годинник щойно пробив третю, але вже темніло; зрештою, похмуро було весь день; і вогники свіч, що жевріли у вікнах контор, лягали багряними мазками на темну завісу туману – таку щільну, що, здавалося, її можна торкнути рукою. Туман заповзав у кожну шпарку, просочувався в кожну замкову щілину, і навіть у цьому тісному дворику будинки навпроти, ледь помітні за густою брудно-сірою завісою, скидалися на примар. Дивлячись на клуби туману, що спускалися все нижче й нижче, ховаючи від очей усі предмети, можна було подумати, що сама Природа відкрила десь по сусідству броварню і варить собі пиво до свята.»

/ Яким був герой: похмурим, непривітним, таким і атмосфера, що його оточувала/

 

  • Як складався день у містера Скруджа напередодні Різдва, у Святвечір. Скласти план розповіді або побудувати розповідь за планом. Скласти цитатний план або підібрати цитати за планом.

План

 

1. Контора містера Скруджа.

1.«Двері в Скруджеву контору залишалися відчиненими, щоб він міг наглядати за своїм клерком,

який у темній маленькій кімнатці, радше комірчині, переписував папери. У Скруджа в каміні вугілля була дещиця, а в клерка ще менше, – здавалося, там жевріє один-єдиний вуглик.»

2. Відвідувачі контори у передріздвяний вечір:

а) племінник Скруджа;

 

 

 

б) два джентльмени – збирачі пожертв;

 

в) хлопчик - колядник;

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Взаємини зі своїм клерком.

 

 

 

 

 

4. Обід у таверні.

 

 

 

 

5. Повернення додому.

2.

а) Це був голос Скруджового племінника; той так стрімко увірвався в контору, що Скрудж не встиг відірватися від паперів, як племінник уже стояв біля його столу.»

б) «Це були два огрядних джентльмени приємної зовнішності, вони мали з собою якісь папки й папери. Знявши капелюха, вони увійшли в контору і поклонилися Скруджеві.»

в) «Один юний власник доволі таки мізерного носа, до того ж добряче вже погризеного ненажерливим морозом, що впився в нього, як голодна собака в кістку, припав до замкової щілини Скруджевої  контори, бажаючи прославити Різдво; але як тільки почулися перші звуки колядки:

Хай Бог дарує радість вам

І хай минеться сум, –

Скрудж так рішуче схопив лінійку, що співак одразу ж утік..»

3. «Нарешті час було закривати контору. Скрудж неохоче зліз зі свого високого табурета, подаючи цим

безмовний знак клеркові, що знемагав у прикомірку, і той миттєво задув свічку і вдягнув капелюха»…

 

4. «Скрудж меланхолійно пообідав у меланхолійній таверні, де він обідав зазвичай; переглянув усі

газети, які лише там були і, скоротавши решту вечора за прибутково-видатковою книгою, 

 

5. «..пішов додому спати. Він жив у квартирі, що належала колись його покійному компаньйонові.»

 

 

  • Яка атмосфера була за вікном Скруджевої контори. Зачитати цитати з тексту:

«Між тим, за вікном туман і морок так згустилися, що на вулицях з’явилися факельники, пропонуючи свої послуги – бігти наперед екіпажів і освітлювати дорогу. Стародавня церковна дзвіниця, яка своїм охриплим дзвоном цілими днями іронічно зиркала на Скруджа з ґотичного віконечка, вся потонула в тумані, і дзвін відбивав години й чверті десь у хмарах, супроводжуючи кожен удар таким жалібним деренчливим тремоло, немовби в нього зуб на зуб не попадав від холоду. А мороз усе дужчав. На головній вулиці, в закутку двору, робітники лагодили гасові труби й розпалили в жаровні велике вогнище, навколо якої зібралася юрба обірванців і хлопчаків. Вони гріли руки над жаровнею і не зводили зачарованого погляду з палаючих вуглин.»

«…Усе густішав туман, усе дужчав мороз. Лютий, пронизуючий холод! Якби святий Дунстан  замість розпечених щипців ухопив сатану за ніс отаким морозиськом, – ото було б нечистому непереливки!..»

 

  • Що являв собою будинок, квартира, де жив містер Скрудж? Підібрати і зачитати цитати.

«Це була похмура анфілада кімнат, що займала частину невисокого похмурого будинку в глибині двору. Будинок цей звели якось неправильно, так що мимоволі спадало на гадку, ніби колись, на зорі своєї юності, він випадково забіг сюди, граючись з іншими будинками в піжмурки, та й так тут і залишився, не знайшовши шляху назад. Тепер це був дуже старий будинок і дуже похмурий, тож у ньому, крім Скруджа, ніхто не жив, а всі інші приміщення винаймалися під контори. У дворі було так темно, що навіть Скрудж, який знав там кожен камінчик, мусив пробиратися навпомацки, а в

чорному підворітті будинку клубився такий густий туман і лежав такий товстий шар інею, немов сам злий дух негоди сидів там, занурений у важкі думи.»

 

  •     То ж якими словами можна передати атмосферу, яка оточувала Скруджа? / Холод, туман, холоднеча, морок, темінь і т.д./

Невже в місті не відчувалось наближення різдвяного свята? Зачитати цитату з тексту.

«Із водопровідного крана на вулиці сочилася вода, і він, позабутий усіма, в тужливій самоті потроху  обростав льодом, доки не перетворився на печальну слизьку брилу. Гасові лампи яскраво горіли у вітринах магазинів, кидаючи червонуватий відблиск на бліді обличчя перехожих, а гілочки і ягоди гостролисту, що прикрашали вітрини, потріскували від жари. Крамнички з курятиною і бакалією були прикрашені так ошатно й пишно, що скидалися на щось дивовижне, казкове, так що неможливо було повірити, ніби вони мають якийсь стосунок до таких повсякденних речей, як купівля-продаж.

Лорд-мер у своїй величній резиденції вже наказував п’ятьом десяткам кухарів і дворецьких докласти всіх старань, щоб він міг зустріти свято як належить; і навіть маленький шевчик, якого він обклав напередодні штрафом за появу на вулиці в нетверезому стані й кровожерливі наміри, вже розмішував у себе на горищі свій святковий пудинґ, тоді як його худюща дружина з дитиною пішли купувати яловичину.»

Ні, у місті відчувався святковий настрій, вулиці освітлювали ліхтарі, яскраво сяяли вітрини магазинів, прикрашені до Різдва; і багаті,  і бідні готувались до свята.

Чому ж така разюча різниця між передсвятковим містом і містом містера Скруджа? / Це все зробив автор, щоб підкреслити, яким суворим, жорстоким, немилосердним був Скрудж, він вносив холоднечу, морок, холод у все, що його оточувало: природу, контору, де він працював, дім, де жив. /

 

 

  • Інтерв’ю зі Скруджем.

 

Репортер:

Доброго дня, містере Скрудже. З наступаючим вас Різдвом! Дозвольте задати вам декілька питань, адже наших читачів дуже цікавить, як планує святкувати Різдво один із багатіїв  Лондона!!!

Скрудж:

Навіть не вітайте мене з цим святом…

Репортер:

Як, чому, адже це свято, яке люблять всі англійці?

Скрудж

Давайте далі ваші питання, в мене обмаль часу.

Репортер:

Ви хочете раніше закрити свою контору і відпустити своїх підлеглих на честь свят?

Скрудж:

Аякже!! Що, я даремно буду платити їм зарплатню?

Репортер:

А, то ви самі поспішаєте, щоб купити рідним подарунки?

Скрудж:

Гм…

Репортер:

Всім відомо, що ви належите до найбагатших, най успішніших ділків лондонської Біржі, ви можете оприлюднити, яку суму ви пожертвували бідним і знедоленим напередодні Різдвяних свят?

Скрудж:

Ні копійки!!! Я плачу податки на утримання в’язниць і робітних домів. І цього досить!!

Репортер:

Вам байдуже до сторонніх людей. Мабуть вас чекають дома ваші рідні, близькі, як ви будете святкувати?

Скрудж:

Ніхто мене не чекає… До побачення!

Репортер:

До побачення! Дякую! Веселого Різдва!!

 

  • Як збирався провести цей Святвечір містер Скрудж?

/ Як зазвичай він прийшов додому, переодягнувся у свій домашній халат, одягнув нічний ковпак, присів біля каміну, де ледь жевріло вогнище, поїв вівсянки, що стояла на каміні. /

 

  • Які фантастичні події ніби передували зустрічі Скруджа з духом Марлі? Що дивного і фантастичного сталося зі Скруджем у його домі?
  • дверний молоток, що висів біля вхідних дверей, перетворився на обличчя Марлі, що випромінювало світло;
  • на сходах Скруджеві привидівся похоронний екіпаж;
  • на камінних кахлях виступала голова Марлі;
  • дзвінок у кімнаті почав розгойдуватись, а потім почався дзенькіт;
  • почувся брязкіт заліза.

 

  • Дух Марлі
  • Як виглядав дух Джейкоба Марлі? Зачитати цитату з тексту:

«Так, це був Марлі зі своєю самокруткою, у своїй незмінній жилетці, у панталонах в обтяжку і чоботах; носаки на чоботах стирчали, волосся на голові

стирчало, самокрутка стирчала, поли сюртука відстовбурчувалися. Довгий ланцюг оперізував його і хвостом волікся по підлозі; Скрудж чудово його розгледів – він був із ключів, навісних замків, скарбничок, документів, ґросбухів і важких гаманців із залізними застібками. Тіло привида було прозоре, так що Скрудж, розглядаючи його спереду, чітко бачив крізь жилетку два ґудзики ззаду на сюртуку.»

 

  • Знайти і виписати із тексту п’ять характерних ознак зовнішності цього привида.

 

1. Це був Марлі у своїй незмінній жилетці, у панталонах в обтяжку і чоботах.

2. Волосся на голові стирчало.

3. Марлі зі своєю самокруткою.

4. Довгий ланцюг оперізував його і хвостом волікся по підлозі.

5. Весь час пересувається: ні хвилини відпочинку, ні хвилини спокою. Безперестанні каяття совісті.

 

 

 

  • Визначити засоби виразності в тексті, за допомогою яких автор зображує привида:

            - Виписати синоніми до слова «привид», використані автором:

/ Видиво, безтілесна істота, людська душа, безтілесна душа, християнська душа, потойбічний прибулець, примара./

   - На чому побудовано вислів: «Може, ви з’явилися не з царства духів, а з духовки, звідки я знаю». 

/ Вислів побудовано на тому, що слова мають один і то й же корінь, але не являються однокореневими: Дух – духовка./

           - Виписати порівняння, що використані для характеристики привида:

«Скрудж сам цього ніби й не відчував, але він виразно бачив, що привид приніс її з собою, бо хоча той і сидів геть нерухомо, та волосся, поли сюртука і носаки чобіт весь час ворушилися, немов на них дихало жаром з якоїсь пекельної вогненної печі.»

 

  • Що символізував ланцюг містера Марлі? Розтлумачте метафори стичний образ ланцюга.

/Ланцюг містера Марлі символізував ті гріхи, які він набрав за життя і які переслідують його й на тому світі./

 

  • Чому Марлі / розуміємо: душа померлого / змушений був блукати світом? Зачитати цитату з твору:

«Людська душа, – заперечив привид, – мусить спілкуватися з людьми і всюди слідувати за ними, бути спільником їхньої долі; а той, хто не виконав цього при житті, приречений поневірятися після смерті. Він мусить блукати по світу і – о, горе мені! – дивитися на людські радощі й прикрощі, які він уже не може розділити, а колись міг би – собі й іншим на радість.»

 

  • З якою метою напередодні Різдва містера Скруджа відвідав дух Марлі?

/Дух  Марлі  відвідав  Скруджа напередодні Різдва, щоб вплинути на свого компаньйона, змусити його не тільки  шанувати Різдво, а й змінитися внутрішньо, змінити своє ставлення до людей. Якщо цього не станеться, Скрудж ( душа Скруджа)  в потойбічному житті так же буде маятись, не знаходити собі спокою, як душа Марлі і тягати за собою цілий ланцюг гріхів, який не менший, а навпаки, більший, чим у Марлі./

 

  • На який рік після смерті до Скруджа завітав дух померлого? 

/ На 7 рік після смерті. / Чому саме через 7? Пригадайте і назвіть казки, де використовується число 7?

/ Магія числа 7 прийшла до нас  із давнини, із казок: сім гномів,  семеро козенят

Про що попередив дух Марлі містера Скруджа? Чому саме 3 Духи?  Пригадайте і назвіть казки, де використовується число 3?

/ Бажаючи змін на краще своєму другу і компаньйону Скруджу ( «Я прийшов сюди цієї ночі, аби повідомити тобі, що для тебе ще не все втрачено. Ти ще можеш уникнути моєї долі, Ібензере, бо я попросив за тебе.»), привид Марлі попереджає, що до Скруджа завітає три Духи – Тебе відвідають, – продовжував привид, – ще три Духи. – Якщо ці Духи не з’являться тобі, ти підеш моїм шляхом, – сказав привид.»)./

/ Число 3 вважається магічним і прийшло до нас із казок; 3 сестри, 3 брата, три бажання, три випробування, трьохголовий змій і т.д. /

Висновок: таким чином автор ніби готує нас до казкової атмосфери, до передчуття, що буде відбуватись щось незвичайне, казкове. /

  • Що побачив Скрудж з вікна будинку, коли привид Марлі покинув його?

«Він побачив сонми примар. Із жалібними криками й стогонами вони неспокійно носилися в повітрі туди-сюди, і всі, як і дух Марлі, були в ланцюгах. Не було жодної привида, не обтяженого ланцюгом, але деяких (певно, пов’язаних між собою членів уряду) сковував один ланцюг. Багатьох Скрудж добре знав за життя, а з одним літнім привидом у білій жилетці колись навіть дружив. Цей привид, до щиколотки якого була прикута вогнетривка шафа дивовижних розмірів,жалібно ремствував на те, що не має змоги допомогти бідній жінці, яка сиділа з дитиною на руках на сходах ґанку. Та й усім цим духам дуже хотілося втрутитися в справи смертних і принести добро, але вони вже втратили цю можливість навіки, і саме це й було причиною їхніх мук.»

 

 

 

ІІІ. Домашнє завдання:

  • Прочитати ІІ,ІІІ строфи повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі».
  • Випереджувальні запитання і завдання:
  • Як виглядали Духи, що завітали до Скруджа? Цитати.
  • Яка атмосфера оточувала Скруджа напередодні подорожей? Цитати.
  • Скласти план подорожей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
31 серпня
Переглядів
48
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку