6 клас. Ч.Діккенс. «Різдвяна пісня у прозі». Подорож у часі і просторі. Подорож з Духами Минулого і Сьогоднішнього Різдва. Динаміка образу Скру

3-4 уроки

Тема:	Ч.Діккенс. «Різдвяна пісня у прозі». Подорож у часі і просторі. Подорож з Духами Минулого і Сьогоднішнього Різдва. Динаміка образу Скруджа.
Мета:	розвивати вміння аналізувати художній твір, вміння складати план прочитаного; проаналізувати другу і третю строфу твору, вияснити причини деградації героя;   допомогти учням зрозуміти, як під впливом подорожі у своє минуле, сьогодення Скрудж робить спроби по-іншому поглянути і оцінити свої вчинки, свою поведінку; розвивати навички роботи з цитатним матеріалом; виховувати людяність, співчуття.
Тип уроку:	Вивчення нового матеріалу
Обладнання:	Портрет Ч.Діккенса, ілюстрації до твору
Епіграф:	Це радісний час – дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні у всьому календарі, коли люди, наче за мовчазною згодою, вільно розкривають один перед одним свої серця і бачать у своїх ближніх, – навіть у незаможних і знедолених, – таких же людей, як і вони самі, що бредуть однією з ними дорогою до могили, а не якихось істот іншої породи, яким личить йти інакшим шляхом.                    Ч.Діккенс

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

• Вступне слово вчителя.

На минулому уроці ми  з вами познайомились з головним героєм твору містером Скруджем. Пригадайте і назвіть риси характеру героя, склавши так зване «Гроно».

•                 Метод «Гронування»: назвати риси характеру і поведінки містера Скруджа, використавши заперечну частку НЕ.

Містер Скрудж               НЕ	Не любить Різдво
	Не святкує Різдво
	Не має власної сім’ї
	Не має дітей
	Не має друзів
	Не дає пожертв
	Не підтримує зв’язків із сім’єю племінника
	Не відпускає підлеглого раніше напередодні свята;
	Не опалює як слід своє власне житло і контору, де працює

 

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу. Аналітична робота з текстом.

1. Слово вчителя: Таку людину як містер Скрудж можна назвати людиною, що деградувала, тобто втратила людські якості, почуття: співчуття, співпереживання, любов, турботу про рідних і ближніх; навіть нічому, крім грошей Скрудж уже радіти не міг, не знав, що таке веселитись, спілкуватись з друзями, рідними. Недаремно племінник про нього сказав: «Він кумедний старий дивак… Не особливо привітний, звичайно, але що ж, його вади йому ж таки є карою, і не мені його судити.»

Чи завжди Скрудж був таким або які життєві обставини зробили його таким? Це нам допоможуть з’ясувати Духи, що прийдуть до містера Скруджа.

 

2. Текстуальне вивчення твору. План прочитання строфи ІІ.

 

• Яка атмосфера передувала появі Духа? Зачитати цитату з тексту:

«Проте Скрудж установив, що надворі все такий же густий туман, такий же лютий мороз і дуже тихо – жодної метушні, жодного переполоху, який неминуче мусив би виникнути, якби ніч якимось чином прогнала білий день і запанувала на землі.».

• Чи здійснилось пророцтво привида Марлі?

/ Так, рівно о першій ночі, як і передрікав потойбічний гість, до Скруджа завітав перший таємничий прибулець /.

 

• Дух Минулого Різдва.  / Привид Давнього Різдва /.

• Зачитати портретну характеристику Духа Минулого.

«Скрудж побачив перед собою дуже дивну істоту, схожу на дитину, але ще більше на старого,котрий наче в якусь надприродну підзорну трубу віддалився від нього на таку відстань, що його можна було сприйняти за дитину. Його довге волосся, що розсипалося по плечах, було білим, як у дуже літньої людини, однак на обличчі не проступало жодної зморщечки, а на щоках грав ніжний рум’янець. Руки в нього були дуже довгі й мускулисті, а кисті рук справляли враження незвичайної сили. Ноги – оголені так само, як і руки, – вражали досконалістю форм. Одягнена ця істота була в білосніжну туніку, підперезану дивним блискучим поясом, і тримала в руці зелену гілку гостролисту, а поли одежі, контрастуючи з цим символом зими, були прикрашені живими квітами.

Але найдивніше, що яскравий струмінь світла вибивався в нього з маківки й освітлював усю його фігуру. Певно, через це під пахвою Привид мав схожий на ковпак великий вогнегасник, який слугував йому, очевидно, головним убором тоді, коли він волів не освітлюватися.»

 

 

 

 

 

• Виписати п’ять характерних ознак цього привида:

 

 

1. Істота, схожа на дитину, але ще більше на старого. 2. Довге біле волосся, розсипане по плечах. 3. Одягнений у білосніжну туніку, підперезану блискучим поясом. 4. У руці тримав зелену гілку гостролисту. 5. З маківки вибивався яскравий струмінь світла.

 

• Що найпривітнішого було у цього духа? /Світло, яке широким пасмом йшло з голови і яке він гасив гасильником./

 

• І що найбільше дошкуляло Скруджеві під час спілкування з привидом Минулого Різдва? Що символізує світло привида і його вогнегасник?  Зачитати цитату з твору. Мотивувати свою відповідь /.

«Скруджеві раптом нестерпно запряглося, щоб Дух вдягнув свій головний убір. Чому виникло в нього таке бажання, Скрудж, певно, й сам не зміг би пояснити, але все ж він попросив Привида надягти ковпак.

– Як! – закричав Дух. – Ти хочеш своїми нечистими руками погасити благе світло, яке я випромінюю? Тобі мало того, що ти – один із тих, чиї пагубні пристрасті створили цей вогнегасник і змусили мене рік за роком носити його, насунувши на самісінькі очі!»

 

• Як Скрудж зміг здійснити подорож з Духом? / Дух торкнувся його грудей і він став таким же безтілесним. /

 

• Подорож Скруджа у минуле.

• Скласти план подорожі або побудувати розповідь по складеному плану.

План

1. На сільській дорозі.

2. Рідне містечко Скруджа.

3. Скрудж у школі.

4. Зустріч з молодшою сестрою Фен.

5. В магазині Феззівіга (Фіцвіга): а) Скрудж – підліток; б) приготування до свята; в) Святвечір у крамниці: танці, святковий стіл.

6. Скрудж – молодик. Розлука з дівчиною.

7. Родина покинутої дівчини.

 

• Яка атмосфера панує цього різдвяного ранку? Зачитати цитату:

«Місто сховалося з очей, зникло безвісти. А разом із ним розсіялися морок і туман. Був холодний, ясний, зимовий день, і сніг укривав землю.»

• Де опинились прибульці і як виглядало приміщення?
• Дібрати цитати-характеристики до хлопчика, якого прибульці побачили в школі:

«Бідолашний хлопчик, позабутий усіма, залишився там на самоті»;

«Самотня фігурка хлопчика»;

«Бідолашна, усіма забута дитина»;

«заглиблена в читання дитина»;

«покинуте дитя»;

• Що саме розчулило Скруджа, коли побачив себе хлопчиком і що б хотів змінити у своїй поведінці?

/ «– Як би я хотів... – пробурмотів він згодом, утираючи очі рукавом і заховавши руку в кишеню; але відтак, оглянувшись довкола, додав: – Ні, тепер уже пізно.

– А чого б ти хотів? – запитав його Дух.

– Та нічого, – відповів Скрудж. – Нічого. Вчора увечері якийсь хлопчик заколядував біля моїх дверей. Мені б хотілося дати йому що-небудь, оце й усе.»/

• То яким було дитинство Скруджа? Чи мало воно негативний вплив на подальшу долю хлопчика? / В обшарпаних стінах школи ми бачимо самотнього хлопчика, якого не завжди на свята забирали додому, тому можемо передбачити, що дитинство пройшло в бідності, що він був позбавлений батьківської любові. /
• З ким ще зустрічається Скрудж у минулому і ця зустріч заставила його пожалкувати про інші його вчинки? / Зустріч із сестрою Фен.

«– Вона померла вже заміжньою жінкою, – мовив Привид. – І здається, в неї залишилися діти.

– Один син, – поправив Скрудж.

– Справді, – сказав Дух. – Твій небіж.

Скруджеві стало трохи не по собі, і він буркнув:

– Так.» /

• Що змусило Скруджа задуматись про свого підлеглого Боба Кретчита? / Згадка про те, як святкували переддень Різдва у крамниці Фіцвіга, коли Скрудж був там учнем:

«– Як небагато потрібно, щоб змусити цих простаків сповнитися подяки, – мовив Привид.

– Небагато? – здивувався Скрудж.

Дух зробив йому знак прислухатися до задушевної бесіди двох учнів, які розхвалювали Феззівіґа, аколи Скрудж послухався, мовив:

– А хіба ні? Він же витратив сущу дрібницю – всього три-чотири фунти того, що у вас на землі називають грошима. Чи заслуговує він таких похвал?

– Та ж не в цьому суть, – заперечив Скрудж, якого зачепили за живе ці слова; він навіть не

завважував, що міркує не так, як йому властиво, а як колишній юний Скрудж. – Не в цьому суть,Привиде. Він має владу зробити нас щасливими чи нещасливими, а нашу працю – легкою чи тяжкою, перетворити її на задоволення чи на муки. Нехай він робить це словом або поглядом, за допомогою чогось настільки незначного й невагомого, що не можна ні обчислити, ні обмірити, – та все одно добро, яке він чинить, вартує цілого статку.

І тут Скрудж відчув на собі погляд Привида й запнувся.

– Чого ж ти замовк? – запитав його Дух.

– Так, нічого, – відповів Скрудж.

– А все-таки, – наполягав Дух.

– Нічого, – сказав Скрудж, – нічого. Просто мені захотілося сказати два-три слова моєму клеркові.

Оце й усе.»

• Чому Скрудж не мав ні сім’ї, ні дітей? І на це питання дасть відповідь минуле героя. / В молодості Скрудж мав дівчину, з якою був заручений. Але вони розлучились, тому що кохання він проміняв на гроші, на збагачення:

«– Все це так мало значить тепер для тебе, – говорила вона тихо. – Ти поклоняєшся тепер іншому

божеству, і воно витиснуло мене з твого серця. Що ж, якщо воно зможе підтримати й утішити тебе,як хотіла б підтримати й утішити я, тоді, звичайно, я не повинна засмучуватися.

– І що це за божество, яке витиснуло тебе? – запитав Скрудж.

– Гроші.

– Немає справедливості на землі! – мовив Скрудж. – Світ найсуворіше ставиться до бідності, але не

менш суворо – принаймні на словах – засуджує погоню за багатством.

– Ти занадто переймаєшся думкою світу, – лагідно докорила вона йому. – Всім своїм колишнім

надіям і мріям ти зрадив заради однієї – стати невразливим для його шпилькових уколів. Хіба я не

бачила, як усі твої шляхетні прагнення гинули одне за одним, і нова всеперемагаюча пристрасть – пристрасть до наживи – помалу заволоділа тобою!»

Таким чином ми з вами побували в минулому і дізнались про дитинство і юність нашого героя. То що ж стало причиною деградації Скруджа?

• Робота з термінами.

Деградація – ( від лат зниження) – рух назад, поступове погіршення, втрата якихось властивостей.

/ Отже, причини його деградації ховаються у його дитинстві й юності. Він не відчував любові батька і тому не навчився любити інших. З дитинства хлопчик був самотнім, тож звик до цього. Він не потребував товариства і згодом став жити ніби устриця в своїй ракушці. Будь-які стосунки з родичами дратували його. Рідних, сім’ю, друзів, навіть хороший настрій він замінив такий «божок» як гроші. /

 

• Яку мету переслідував Дух Минулого, перенісши Скруджа у минуле?

/Показати, що Скрудж не завжди був таким холодним, скупим і жорстоким; спробувати розтопити крижане серце Скруджа; змусити пожалкувати про деякі свої вчинки; зробити перші кроки до змін/.

 

Висновок: Скрудж втратив всі справжні людські цінності: любов, бажання мати сім’ю, дітей, втратив друзів. Залишилась одна життєва цінність – гроші, способи їх заробітку, заощадження.

• Чому перебування у минулому стало нестерпним для Скруджа? Як він зупинив Духа Минулого Різдва?

/ Світло, яке випромінював Дух, ніби розтоплювало крижане серце Скруджа, а перебування у минулому, спогади відроджували людяність, змусили відродити ті почуття, переживання, пожалкувати про деякі свої вчинки в сьогоденні. /

 

• Зустріч з якими людьми в минулому заставили пожалкувати містера Скруджа про деякі свої вчинки, які саме? Закінчити речення:

 

Побачив себе хлопчиком - школярем і пожалкував, що .......(відмовив хлопчику-коляднику під вікнами своєї контори у передріздвяний вечір).

Побачив свою сестру і пожалкував, що ..........( не намагався хоч якось спілкуватись із племінником, єдиним сином своєї сестри, ніколи не приймав його запрошення до Різдва).

Побачив свято Різдва в крамниці Фіцвіга, і пожалкував, що.........( дуже суворо ставиться до свого підлеглого Боба Кретчита, платиь йому малу заробітну платню. /

Побачив свою кохану дівчину в колі великої родини і пожалкував, що ......( сам немає родини: ні дружини, ні дітей).

 

3. Текстуальне вивчення твору. План прочитання строфи (куплету) ІІІ.

 

• Очікуючи другого духа, Скрудж уже не так побоювався, навіть з нетерпінням його очікував. Що передувало зустрічі Скруджа з другим духом? / Спочатку він побачив світло:  

«Однак весь цей час Скрудж, лежачи на своєму ліжку, був ніби в самому центрі плями червонуватого світла, яке заструменіло невідь звідки… але оскільки це було всього лише світло і Скрудж так і не збагнув, звідки це взялося і що означає, воно здавалося йому страшнішим від цілої дюжини примар… Скрудж нарешті таки подумав, що джерело примарного світла може бути в сусідній кімнаті, звідки, якщо придивитися уважніше, це світло й струменіло. Коли ця думка запанувала в його свідомості, він тихенько сповз із ліжка і, шаркаючи пантофлями, рушив до дверей.» /

• Чим був вражений Скрудж, зайшовши в сусідню кімнату свого будинку? / Скрудж був вражений тим, що його кімната була прибрана гостролистом і омелою, а заповнена була різною смакотою, яку англійці найчастіше готують до різдвяних свят:

«Це була його власна кімната. Без сумніву. Але вона дивовижно змінилася. Всі стіни й стеля були прикрашені живими рослинами, і кімната скидалася на ліс. Яскраві блискучі ягоди весело визирали із зеленого листя. Свіжі тверді листи гостролисту, омели й плюща блищали, як маленькі дзеркальця, розвішені на гілках, а в каміні горіло таке яскраве полум’я, якого цей понурий камінь не знав ні за часів Скруджа, ні за часів Марлі, ані протягом багатьох і багатьох холодних зим. На підлозі величезною купою, що скидалась на трон, були складені смажені індички, гусаки, кури,дичина, свинячі окости, великі шматки яловичини, молочні поросята, гірлянди сосисок, смажені пиріжки, різдвяні пудинґи, діжки з устрицями, гарячі каштани, рум’яні яблука, соковиті апельсини, ароматні груші, величезні пироги з лівером і паруючі чаші з пуншем, запашні випари якого стелилися в повітрі, як туман. І на цьому троні невимушено й величаво сидів такий веселий і сяючий велетень, що досить було глянути на нього – і аж серце раділо. У руці в нього був смолоскип, трохи схожий за формою на ріг достатку, і він підняв його високо над головою, щобосвітити Скруджа, коли той просунув голову в двері.» /

 

• Якщо привид Марлі з певною метою передрікав Скруджеві трьох привидів, саме перебування з якими змушували б Скруджа змінити своє життя, змінити своє ставлення до людей, аби не набратись гріхів, то з якою метою змінюється його кімната, наповнюється різними їствами різдвяного  столу. Пригадайте, як виглядала кімната Скруджа напередодні (Строфа І), що було їстівного (вівсянка).

/ Дух змушував Скруджа переглянути своє ставлення до Різдва як до свята, до якого прикрашають оселі, готують традиційні страви. /

 

• Дух Сьогоднішнього (Нинішнього)  Різдва.  

• Зачитати портретну характеристику Духа Сьогодення.:

«Дух був одягнений у просту зелену мантію чи накидку, облямовану білим хутром. Одіж ця вільно й недбало спадало з його пліч, і широкі груди велетня були оголені,немовби він хотів продемонструвати, що не потребує жодних штучних покровів чи захистків. Босі ступні виглядали з-під пишних складок мантії, а голова була покрита лише віночком із гостролисту,на якому де-не-де зблискували крижинки. Довгі темно-каштанові кучері розсипалися по плечах,добре відкрите обличчя посміхалося, очі сяяли, голос звучав весело, вигляд був життєрадісний, арука привітно протягнена. На поясі висіли стародавні піхви, але – порожні, без меча, та й самі вони були добряче поїдені іржею.»

 

• Виписати п’ять характерних ознак цього привида:

 

1. Одягнений у просту зелену мантію чи накидку, облямовану білим хутром. 2. Голова була покрита віночком гостролисту. 3. По плечах були розсипані темно-каштанові кучери. 4. Широкі груди велетня були оголені. 5. Очі сяяли, голос звучав весело, вигляд був життєрадісний.

 

 

• Як Скрудж зміг здійснити подорож з Духом? / Він міцно вчепився в його мантію./

• Яку подорож здійснив Скрудж з Духом Теперішнього Різдва ? Дати стислий переказ  строфи ІІІ, користуючись складеним планом або розповідати, укладаючи план.

План

1. На вулицях святкового міста.

2. Святкові вітрини магазинів.

3. Дух біля трапези бідняків.

4. Святкування Різдва:

а)  в родині Боба Кретчита;

    б) на торф’яних болотах;

в) на маяку;

г) на палубі корабля.

            д) Різдво в домі племінника.

5. Зустріч зі Злиднею (Убогістю) і Неосвіченістю (Неуцтвом)

 

• Яка атмосфера оточила наших мандрівників?

«Був різдвяний ранок, дуже морозно, і на вулиці звучала своєрідна музика, трохи різка, але приємна – це зчищали сніг із тротуарів і згрібали його з дахів; а хлопчаки захоплено спостерігали, як, ефектно розсипаючись, падають на землю сніжні лавини. На тлі сліпуче білого покрову, що лежав на дахах, і навіть не настільки білосніжного на землі, стіни будинків здавалися похмурими, а вікна – ще похмурішими й темнішими. Важкі колеса екіпажів і фургонів залишали в снігу глибокі колії; а на перехрестях великих вулиць ці колії, схрещуючись сотні разів, утворили в густому жовтому кришиві талого снігу складну мережу каналів, заповнених крижаною водою. Небо було похмуре, і вулиці тонули в попелясто-брудній імлі, схожій чи на паморозь, чи на випару, яка осідала на землю темною, як сажа, росою, – немовби всі комини Англії змовилися між собою і щодуху задиміли водночас. Словом, ані саме місто, ані погода особливо не налаштовували на веселощі, проте на вулицях таки було весело…»

•  Як виглядали вітрини магазинів? Зачитати:

«Двері крамничок із курятиною були вже напівпричинені, абакалійні прилавки переливалися всіма барвами веселки. Тут стояли величезні круглі кошики з каштанами, схожі на обтягнуті жилетами животи веселих старих джентльменів… Тут були яблука і груші, складені височенними барвистими пірамідами. Тут були грона винограду, розвішені хазяйновитим власником крамниці на найвидніших місцях, щоб перехожі, любуючись ними,безкоштовно ковтати слинку. Тут були груди лісових горіхів – коричневих, ледь затягнутих пушком … Тут були пухкі, темно-коричневі печені яблука, які вигідно відтіняли яскраву жовтизну лимонів і апельсинів і всім своїм апетитним виглядом наполегливо переконували вас принести їх додому в паперовому пакеті і з’їсти на десерт.

Змішаний аромат кави й чаю так приємно лоскотав ніздрі; родзинок рідкісних сортів було так багато; миґдаль був таким сліпуче білим, палички кориці – такими рівними й довгими; всі інші прянощі так чудово пахли, а цукати так спокусливо просвічувалися крізь цукрову глазур, що навіть у найбайдужніших покупців починало смоктати під ложечкою! Інжир був м’ясистий і соковитий, а чорнослив, соромливо зашарівшись, солодко посміхався у своїх пишно оздоблених коробках. І все, геть усе виглядало надзвичайно смачним і ошатним у своєму різдвяному убранстві...»

• Як ви думаєте, чому автор з такими подробицями  описує вміст магазинів, де стільки різноманітних ласощів? / З одного боку, Дух хоче показати Скруджу ці святкові магазини, щоб довести, що більшість жителів ретельно готуються до свята, не шкодують грошей на різні ласощі до Різдва (а у Скруджа в домі – лише вівсянка). З іншого, автор хоче показати, що не всі в змозі отримати таке різноманіття страв на свято, біднякам це недоступно. /
• Спираючись на текст, розповісти про родину Боба Кретчита.

/ «На порозі дому Боба Кретчита Дух зупинився і з посмішкою покропив його житло зі своєї лампи. .. Тим часом Бобова дружина місіс Кретчит у дешевому, двічі перешитому, але зате щедро оздобленому стрічками платті – всього за шість пенсів стрічки, а який вигляд! – розстелила на столі скатертину. Їй допомагала Белінда Кретчит, її друга дочка, так само щедро обшита стрічками, а юний Пітер Кретчит поліз тим часом виделкою в каструлю з картоплею, і коли кінці гігантського комірця…Тут у кімнату з галасом вбігли ще двоє Кретчитів – молодший син і молодша дочка…

Де ж забарився ваш дорогий татусь? – мовила місіс Кретчит. – І ваш братик, Крихітка Тім! Та й Марта вже півгодини як мала би прийти. Минулого Різдва вона так не запізнювалася.. Тобто, родина Боба Кретчита була великою: шестеро дітей і досить бідною. Старшим дітям доводилось працювати. /

• Які деталі портрету, інтер’єру, навіть вміст святкового столу цієї родини говорять про їх бідність? / Одяг членів родини був старим, поношеним, але виглядав ошатно:

«Тим часом Бобова дружина місіс Кретчит у дешевому, двічі перешитому, але зате щедро оздобленому стрічками платті – всього за шість пенсів стрічки, а який вигляд!

…на порозі з’явився худенький Боб – батько сімейства – в поношеному костюмі, підлатаному й вичищеному до свята, і в теплому шарфі, що звисав попереду фути на три,не рахуючи бахроми, і з Крихіткою Тімом на плечах»

А втім, у цьому бідному домі гусак і справді був дивиною.»

• Чому доля Крихітки Тіма стурбувала Скруджа? Що змусило містера Скруджа покаятись у своїх словах, вчинках?

«Скажи, Крихітка Тім буде жити?

– Я бачу порожній стільчик біля цього злиденного вогнища, – відповів Дух. – І милицю, яка залишилася без господаря, але яку зберігають із любов’ю. Якщо Майбутнє нічого не змінить,дитина помре.

– Ні, ні! – закричав Скрудж. – О ні! Добрий Духу, скажи, що доля пощадить його!

– Якщо Майбутнє нічого не змінить, – повторив Дух, – дитя не доживе до наступного Різдва. Але що в цьому поганого? Якщо йому призначено вмерти, нехай собі вмирає і так скоротить надлишок населення Почувши, як Дух повторює його власні слова, Скрудж потупив очі в муках каяття.»

• Яке ставлення родини Боба Кретчита було до містера Скруджа?

«За здоров’я містера Скруджа! – сказав Боб. – Я пропоную тост за містера Скруджа, без якого не справити б нам цього свята.

– Скажеш таке – не справити! – скрикнула місіс Кретчит, спалахнувши. – Шкода, що його тут немає.

Я б такий тост виголосила за його здоров’я, що аж!

– Моя люба! – докорив її Боб. – При дітях! На Різдво!

– Справді, лише заради Різдва можна пити за здоров’я такого бридкого, байдужого, жадібного скнари, як містер Скрудж, – заявила місіс Кретчит. – І ти сам це знаєш, Роберте! Ніхто не знає його краще, ніж ти, бідолахо!

– Моя люба, – лагідно відповів Боб. – Сьогодні все ж Різдво.

– Гаразд, вип’ю за його здоров’я заради тебе й заради свята, – сказала місіс Кретчит. – Але тільки не заради нього. Нехай собі живе й благоденствує. Побажаймо йому веселого Різдва і щасливого Нового року. Ото вже він буде веселий і щасливий, можу собі уявити!

… Містер Скрудж був злим генієм цієї родини. Згадка про нього чорною тінню лягла на святкові обличчя, і хвилин зо п’ять ніщо не могло прогнати цю похмуру тінь.»

• Що було головним і цій родині? / Головною була турбота про кожного члена родини, один про одного:

«Ніхто в цьому сімействі не відрізнявся красою, ніхто не міг похвалитися гарним костюмом, та й одягу в них узагалі було небагато; черевики в усіх просили каші, а юний Пітер, судячи з деяких ознак, уже не раз мав нагоду познайомитися з позичковою касою. Проте всі тут були щасливі, задоволені одні одними, раді святу і вдячні долі…»/

• Покинувши будинок Боба Кретчита, в яких місцях побував Скрудж, дякуючи Духу Сьогодення?

/ Вони побували у найвіддаленіших куточках країни: на торф’яних болотах, на маяку, на палубі корабля – і всюди люди радо вітали Різдво. /

• Як ви гадаєте, чому Дух змусив побувати Скруджа в різних куточках країни? / Щоб довести ще одну його помилку, Різдво – це не «дурниці», як він гадав, це передусім родинне свято, це і традиційне свято англійців.
• Скрудж став свідком святкування Різдва у родині свого племінника, який щороку його запрошував до себе на гостину, а Скрудж щороку відмовляв. Як святкували Різдво в цій родині? Чи сподобалось це Скруджу?

/ В родині племінника дуже весело зустрічали Різдво. Традиційний обід, десерт біля каміну, музика і співи, були затіяли різні ігри: у фанти, піжмурки «Любиш-не-любиш», «Що, де, коли», «Так і ні». Дядечко Скрудж, невидимий, з задоволенням грався разом із гостями. /

• Як родина племінника ставилась до Скруджа?

«– Він кумедний старий дивак, – мовив племінник. – Не особливо привітний, звичайно, але що ж,його вади йому ж таки є карою, і не мені його судити.

– Він дуже багатий, Фреде, – завважила племінниця. – Принаймні ти завжди мені про це казав.

– І що з того, моя люба, – відповів племінник. – Як користь  із того багатства? Від нього ні людям добра, ні йому радості. Він позбавив себе навіть приємного усвідомлення, що... ха-ха-ха!, що він може коли-небудь ощасливити своїми грішми нас.

– Терпіти його не можу! – заявила племінниця, і сестри племінниці, та й усі інші дами.

– А я ні, – сказав племінник. – Мені жаль його, і я не можу відчувати до нього ворожості, навіть якщо б захотів. Хто страждає від його злих примх? Він сам – завжди і в усьому. Приміром, він убив собі в голову, що не любить нас, і не побажав прийти пообідати з нами. До чого це призвело?Позбувся обіду, хоча й не бозна якого.»

• Як ви думаєте, чому Дух знайомить Скруджа із дітьми Злиднею (Убогістю) і Неосвіченістю (Неуцтвом). Що вони символізують?

/ «Використовуй неуцтво й убогість у своїх нечистих, корисливих цілях!

Множ їх! І чекай кінця!» /

4. Підведення підсумків. Закінчити речення:

Побувавши на різдвяному святі в домі свого племінника Фреда, з задоволенням … ( співав з гостями пісні, танцював, розважався).

Побувавши з Духом у різних куточках країни, де люди святкують Різдво, зрозумів, що…(був неправий, коли ставився до Різдва як нісенітниці, не святкував і не шанував його).

Дізнавшись, що син Боба Кретчита Тім помре, жалкував про свої слова про…( надлишок населення на землі).

 

ІІІ. Домашнє завдання:

• Прочитати строфи ІУ, У твору Ч.Діккенса «Різдвяна пісня у прозі»
• Випереджувальні запитання і завдання:

• Як виглядав Дух Минулого? Цитата.
• Яка атмосфера оточувала Скруджа напередодні подорожей? Цитати.
• Скласти план подорожі.