Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький. Правопис 1926 року іменник називав речівником. Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. Терміни „чоловічий”, „жіночий”, „середній” рід дісталися нам у спадок ще з часів V ст.. до н. е. Граматична дисциплінованість виявляється й у відмінках.
Тест - контроль1. Виділіть іменник: А) хмариться; б)хмарно; в) хмари; г)хмарний.2. Який відмінок називається прямим?А) кличний; б) знахідний; в) називний; г)місцевий.3. Що означає іменник як частина мови?А) ознаку предмета; б)ознаку ознаки; в) дію предмета; г) предмет.4. Якщо іменник у реченні вживається у формі називного відмінка, то він виконує функцію: а)додатка; б)обставини; в)означення; г)підмета.
5. У якому рядку всі спільнокореневі слова є іменниками?А) береза, березень, берізка, березняк;Б) янтар, янтаревий, янтарний, янтарка;В)музикознавець, музикантський, музика, музикант;Г) мороз, приморозити, морозець, морозяний.6. Вчення про частини мови – це…А) орфографія; б)словотвір; в)морфологія; г)морфеміка.