9 клас Українська література урок на тему:«Образ жінки-покритки в поемі «Катерина» Т. Г. Шевченка.
Урок створено з метою дати учням відомості про положення жінки в Україні за часів кріпаччини; ознайомити учнів з поемами Т. Г Шевченка, у яких порушено тему материнства; розвивати уміння співпереживати, робити висновки; виховувати милосердя, співчуття до знедолених прищепити любов та повагу до жінки, матері
Тип уроку: сприйняття і засвоєння нових знань
9 клас
Українська література
Тема: «Образ жінки-покритки в поемі «Катерина» Т. Г. Шевченка
Мета: дати учням відомості про положення жінки в Україні за часів кріпаччини; ознайомити учнів з поемами Т. Г Шевченка, у яких порушено тему материнства; розвивати уміння співпереживати, робити висновки; виховувати милосердя, співчуття до знедолених прищепити любов та повагу до жінки, матері
Тип уроку: сприйняття і засвоєння нових знань
Обладнання: портрет Т. Г. текст поеми «Катерина», мультимедійна дошка, репродукції картин Т.Шевченка «Катерина» та Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна»
Хід уроку:
І. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя
Доля та життя української жінки були темою багатьох поезій Т. Г. Шевченка. Він все життя низько склоняв голову перед українською жінкою. Він у своїх творах створив прекрасні образи жінок, матерів, які нас чарують, зворушують, захоплюють: « Тополя», «Причинна», «Слепая», «Відьма», «Сова», «Наймичка». Але найбільше вражає образ дівчини Катерини із однойменної поеми, що засвідчує трагедію серця, трагедію скривдженого і ображеного почуття. Тому сьогодні ми з вами спробуємо розкрити образ жінки-матері в поемі «Катерина».
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда з учнями
— Що ви знаєте про родину Шевченка з творів письменника (автобіографічних)?
— Якою була доля його матері та сестер?
Завдання для учнів:
1. Зрозуміти становище жінки в Україні за часів кріпаччини.
2. Порівняти картини Т.Шевченка «Катерина» та Рафаеля Санті «Сікстинська мадонна».
3. Розкрити образ Катерини.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Однією з основних тем у творчості Т. Г. Шевченка була тема жінки. Поет рано залишився сиротою, бачив тяжку жіночу долю рідних сестер та знедолених українок за часів кріпаччини.
Материнська доля… її він бачить лихою долею. Турботи продихну, важка праця, нужда, що передчасно зводить жінку в могилу. Поет був глибоко вражений тяжкою жіночою долею. Найсвітліша у світі картина – мати із немовлям – перетворюється недобрим світом у недобрі протилежності. Це жінка, яка кидає сина-немовля у снопах, щоб працювати на панщині («На панщині пшеницю жала..»), це нещасна збезчещена наймичка, що віддає сина чужим людям, а сама живе поруч із ним і не сміє сином назвати («Наймичка»), Дівчина зраджена коханцем, проклята людьми й ріднею («Катерина»).
Шевченко знав несправедливість жіночої долі, розумів, що світ – передусім чоловічий світ, він знущається над жінкою, котра кохає і вірить. У його творах немає жінок, що торгують своєю красою, своїми почуттями. Усі вони – і красуня з «Тополі», і «Причинна», і Катерина, і Ганна. І Марія – вони не зрадили кохання, не втратили гідності і чистоти.
Шевченко не зрікається їх, тих, кого засудили недобрі серця та язики. Вони усі – його біль, бо в кожній з них він бачить свою матір, свою сестру.
Однією з основних тем творчості Т. Шевченка є тема трагічної долі жінки-покритки. До цієї теми впродовж кількох століть зверталися письменники не тільки української, а й зарубіжної літератури. Наприклад, С. Річардсон «Клариса», М. Карамзін «Бідна Ліза», Є. Баратинський «Еда», Г. Розен «Марина», Маргарита з трагедії «Фауст» Й. В. Ґете .
Серед багатьох творів Т. Шевченка одним із кращих творів про жіночу долю є поема «Катерина», яка була написана 1838 року й присвячена В. Жуковському.
Центральним образом поеми є образ Катерини, молодої дівчини, життя якої обірвалося передчасно. Знехтувавши законами моралі, вона покохала москаля-офіцера, який ошукав її у своєму почутті. За невміння зберегти цноту, дівчина була жорстоко покарана .
Спочатку Катерина сподівалася на повернення коханого, адже він обіцяв. Та поступово дівчина усвідомлює непоправність скоєного. Її зневажають односельчани, про неї «жіночки лихо дзвонять». Поет глибоко засуджує жорстоке ставлення до дівчини, але й не виправдовує її поведінки.
Дівчини-покритки зреклися батьки, тому вона вирушає в Московщину шукати батька свого сина. Аж ось нарешті зустріч відбувається. В лиху негоду, роздягнена й боса, вибігає вона назустріч коханому, щоб почути жорстокі слова відмови від неї та сина.
Катерина просить його, щоб не відмовлявся хоча б від дитини. Та спокусник тікає від неї. Жінка ж не витримкє тяжких випробувань і закінчує життя самогубством.
Мозковий штурм
Складання сенкану до образу Катерини
Приклад:
Катерина
Любляча, збезчещена
Кохає, сподівається, гине
Тяжко жити, порушивши моральні принципи
Жінка-страдниця
Слово вчителя
Отже, Катерина не може життя в соромі. Навіть рідна дитина її не втішає настільки, щоб продовжити життя. Катерина покінчила життя самогубством. А її син став сиротою.
Тарас Шевченко настільки перейнявся долею своєї героїні, що продовжив її і в живописі, написавши однойменну картину.
( На мультимедійну дошку проектується репродукція картини Т.Шевченка «Катерина».)
В одному з коментарів до картини було написано, що не випадково Катерина ступає так, як Марія в «Сікстинській Мадонні» Рафаеля.
( На мультимедійну дошку проектується репродукція картини Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна».)
Художник не засуджує моральне падіння своєї героїні, для нього залишається незаперечною її висока людська гідність, духовна краса і святість почуттів.
«Мікрофон»
IV.Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання.
1. Підготуйте презентацію на тему «Шевченкова Катерина в творах мистецтва».
2. Прочитайте поему « Наймичка»
VI. Оцінювання учнів. Мотивація учителем оцінювання
Додаток
Т. Шевченко. «Катерина»
Рафаель. «Сікстинська Мадонна»