Урок української літератури у 9 класі на тему "Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козацтва (М. Гоголь "Тарас Бульба")"

Тема. Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козацтва

Мета. Навчити учнів аналізувати образ Тараса Бульби в повісті, визначати збірний образ доблесного запорожця; розвивати навички компаративного аналізу героя, усне зв язне мовлення; виховувати патріотичні почуття, формування гуманістичної позиції.

Тип. Комбінований.

Обладнання: презентація «Тарас Бульба», аудіозапис.

Епіграф:   Тарас Бульба …  любив свою рідну Україну

                    І нічого не знав вищого і прекрза відважне козацтво, тому він відчував і те, і інше у кожній краплині своєї крові (В. Бєлінський)

                                                            Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Я – учень, особистість,

Неповторна, цінна.

Урок для мене – щирість,

І щось нове, нетлінне.

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

1. Звучить арія Тараса «Гей, літа орел» з опери М. Лисенка «Тарас Бульба» Учитель зачитує уривок з повісті

«І між тими вісьмома полками найдобріший з усіх був один полк, і полк той очолював Тарас Бульба. Все давало йому перевагу перед іншими: і похилий вік, і досвідченість, і вміння керувати своїм військом, і найсильніша за все ненависть до ворогів… Тільки вогонь та шибеницю призначала сива голова його, і поради його на військовій раді дихали тільки самим нищенням

 Відомо, яка в руській землі війна, піднята за віру: нема сили дужчої – як віра. Непоборна й грізна вона, як нерукотворна скеля серед буряного, вічно мінливого моря. З самої середини морського дна підносить вона до небес непролазні свої стіни,Ю вся створена з одного цілого, суцільного каменя. Звідусіль видно її , і дивиться вона просто у вічі біжучим хвилям. І горе кораблеві, що напливе на неї! На тріски розлітаються безсилі його снасті, тоне й трощиться вщент усе, що є на них, і жалібний крик тих, хто гине, лунає у враженому повітрі»

Такий головний герой повісті в бою. Що  ж то за людина – Тарас, котрий залишив по собі слід в Україні? І який слід він залишив? Отже, у центрі нашої уваги – образ Тараса Бульби. А ключем до розуміння цього героя – стануть слова епіграфу. Заради чого жив Тарас? Як він жив? Ці питання будемо розглядати протягом уроку.

«У повісті М. Гоголь розкриває історичні умови, що сформували суворий і могутній характер Тараса з його впертістю і відвагою, з його грубою відвертістю і нездоланною ненавистю до ворогів України. Образ головного героя вийшов найбільш завері повним. Бульба – герой, Бульба – людина з залізним характером, залізною волею: в описах подвигів його кровної помсти автор підносить до ліризму і водночас стає драматиком ліричного ступеня»(В. Бєлінський.)

2. Складання сенкану «Тарас Бульба»

Тарас

Сміливий, мужній,

Навчає, захищає, віддає,

Захисник рідної землі

Патріот

ІМ. Сприйняття навчального матеріалу.

1. Інсценування уривку з повісті. «Зустріч Тараса Бульби із синами»

Тарас. А повернись-но, сину! Ото кумедний ти який! Що це на вас за попівські підрясники? І отак усі ходять в академії? (Сини повертиються і збираються йти).

Тарас. Стійте. Стійте. Дайте мені роздивитись вас гарненько. Які ж довгі на вас свитки! Оце свитки! Таких свиток ще на світі небуло. А побіжи котрий-небудь із вас! Я подивлюся чи не гупнеться він на землю, заплутавшись у поли.

Остап. Не смійся, не смійся, батьку!

Тарас. Дивись ти, який пишний! А чого ж би й не сміятися?

Остап. Та так, хоч ти й мені батько, а як будеш сміятися, то їй-богу одлупцюю!

Тарас. Ах ти, такий-сякий сину. Як, батька? (відступає два кроки назад).

Остап. Та хоч і батька. За кривду й не подивлюся й не поступлюся ні перед ким.

Тарас. Як же ти хочеш зо мною битися? Хіба навкулачки?

Остап. Та вже як доведеться.

Тарас. Ну давай навкулачки. (Засукавши рукава).Подивлюсь я що за людина ти в кулаці!

Мати. Дивіться, добрі люди, здурів старий! Зовсім з їхав з глузду! Діти приїхали додому,Більш

 більш року їх не бачили , а він задумав не знати що: навкулачки битись!

Тарас. Та він славно б ється! Їй-богу, добре! Добрий буде козак!(Обіймаються)Ну здорово, синку, отак лупцюй кожного. (до Андрыя)А ти, бельбасе, чого стоїш і руки опустив? Чого ж ти, собачий сину не лупцюєш мене?

Мати. Ото ще вигадав що. (обіймає Андрія). І спаде ж на думку отаке, щоб дитина рідна била батька. Та чи й до того тепер?Дитя молоде, проїхало таку путь, стомилося… Йому б тепер відпочити та попоїсти чого-небудь, а він примушує його битися!

Тарас. Е, та ти мазунчик, як я бачу. Не слухай синку матері, вона баба, вона нічого не знає. Які вам пестощі! А бачиш ось цю шаблю?Ось ваша мати. То все дурниці, чим набивають голови ваші, і академія, і всі ті книжки, букварі та філософія, усе це казна-що – я плював на це все!... А от краще я вас на тому таки тижні виряджу на Запоріжжя. От де наука, то наука! Там вам школа, там тільки наберешся розуму.

2. Аналіз прочитаного і побаченого.

• Яке враження на вас справив епізод зустрічі Тараса Бульби із синами?
• Як ви вважаєте чому саме з такої сцени розпочав твір Микола Гоголь?
• Яку науку тарас вважає найголовнішою? Чому він вирішує вирядити синів на Запорізьку Січ?
• У чому бачить сенс життя Тарас?
• З якими почуттями вимовляє «Я - козак»? Чим він пишається?
• Як змальовує його письменник? Що підкреслює в його зовнішності та вчинках?
• Знайдіть опис Тараса. Під час читання виділіть ключові слова і художні деталі, які допомагають зрозуміти характер героя.

3. Перегляд першої промови Тараса до запорожців (із фільму) 01.30.15 хв.
4. Аналіз:

• За яких обставин Тарас виголошує промову;
• Як ви її розумієте?

5. Виразне читання напам’ять учнем другої промови Тараса (Р.9, ст..134)

• Виділимо основні думки промови завдяки цитатній схемі.

6. Виразне читання епізоду сметрь Тараса(ст.. 140)

• Чим автор поглиблює драматизм епізоду смерті Тараса?

V.Підсумок уроку.

  1. Презентація учня «Тарас Бульба»

VІ. Домашнє завдання.

  Написати твір-роздум»Тарас – історична постать, чи домисел Гоголя?»; скласти порівняльну таблицю «Остап - Андрій»; дібрати цитатний матеріал до образів синів Тараса.