А. Д. Гудима. Огляд життя і творчості митця. Відтворення у романі в віршах А. Гудими "Сповідь Мазепи" відчайдушної спроби українського народу здобути незалежність і волю.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ

9 клас.

ТЕМА: А.Д.ГУДИМА. Огляд життя і творчості митця. Відтворення у романі в віршах А.Гудими «Сповідь Мазепи» відчайдушної спроби українського народу здобути незалежність і волю.

МЕТА: формувати в учнів уміння розкривати життєвий і творчий шлях А.Гудими, користуючись мультимедійними технологіями;

•       Завершувати формування вміння школярів аналізувати художні твори, і зокрема історичного роману у віршах «Сповідь Мазепи»;
•       Формувати у десятикласників уміння аналізувати не лише сюжет і композицію, а й художні засоби, якими користується автор у своєму романі у віршах;
•       Вчити учнів робити власні висновки та узагальнення на матеріалі історичного роману А.Гудими «Сповідь Мазепи»;
•       Виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї малої батьківщини, до літератури Білої Церкви, до творів української літератури.

ОБЛАДНАННЯ: художній фільм режисера Ю.Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (фрагменти фільму), ілюстрації з альбому «Українська старовина»,книга О.Субтельного «Україна. Історія».

ТИП УРОКУ: урок закріплення вмінь і навичок учнів.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ*ЯЗКИ: історія Україна,музика, образотворче мистецтво, етика.

Україна залишиться, навіть

                                Якщо ми всі загинемо.

(Невідомий автор)

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1.   Організаційні моменти.
2.    Повідомлення теми і мети уроку.
3.    Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

Гетьман Іван Степанович Мазепа - одна з непересічних постатей в історії України. Його відчайдушна спроба здобути державну незалежність три століття чорнилася імперськими апологетами і виставлялась як зрада Росії.

Чи був Мазепа зрадником? Питання риторичне. Якщо так,то кому він зрадив?

Петрові І?, Росії?, Російській імперії? Україні?. Очевидно, якщо ЗО років лизати чоботи Петрові І, а потім повстати про нього - то це дійсно так. З історії нам відомо і те,що Мазепа дбав про панів українських, про козацьку старшину, яка його підтримувала. Жорстоко придушив повстання бідних козаків під керівництвом Петрика, а Петрика наказав убити. І все ж, і все ж...

Віршований роман «Сповідь Мазепи» Андрія Дмитровича Гудими - це, зі свого боку, відчайдушний крок А. Гудими до повернення Україні світлого імені славного сина. У роздумах автора проглядається чітке перевисання тієї доби у наше сьогодення. Це звучить, як засторога нині сущим політикам, державотворцям і нашому терплячому народові, якому Небесними силами визначено бути незалежним.

ІV. УЧЕНЬ розповідає про біографію і творчість А.Д.Гудими (короткий огляд).

Гудима Андрій Дмитрович народився 19 липня 1936 року в селі £лобода - Носківецька, Жмеринського району, Вінницької області в сім’ї колгоспників. Кандидат сільськогосподарських наук,доцент Білоцерківського аграрного університету. Автор декількох десятків наукових публікацій та методичних розробок.

Член Національної спілки письменників України. Поет,прозаїк, публіцист. У творчому доробку біля сотні публікацій у періодиці- статті, нариси, рецензії, книги лірики, поеми, романи у віршах та романи і повісті у прозі. Віршований роман «Сповідь Мазепи» - двадцять третя книга автора.

Лауреат обласної літературної премії ім. М. Трублаїні, всеукраїнської літературної премії ім. М. Коцюбинського та літературно-мистецької премії ім. Нечуя Левицького.

Почесний громадянин міста Біла Церква, занесений до її «Золотого Фонду».

V. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ - Іван Мазепа-політичний і культурний діяч.

Противники збирали в біографії гетьмана Мазепи усе найгірше, те, чого в дійсності не було. В цей самий час ніби не бачили злочинів Петра І, який власноруч катував стрільців, знищив сотні сіл з десятками тисяч повстанців на чолі з Булавіним. А перерахувати знущання над українським народом неможливо, бо їх було багатом усі намірені на знищення нації. Деякі звірства Петрового царювання навмисне приписували Мазепі,щоб викликати неприязнь, а ,може й огиду до гетьмана. Наводжу красномовний приклад: другого листопада 1708 року Батурин жив своїм звичним життям, ніщо не передвіщало біди. Але ось по місту хвилею прокотилась чорна звістка,що людей вирізають усіх підряд, навіть немовлят. 15 тисяч батуринців знищено військом Петра І на чолі з Олександром Меншиковим. Тоді ж були знищені і села Білорусі. Мазепа до цих жахливих подій не причетний. Зовсім недавно працівники Батуринського краєзнавчого музею опублікувати

документ значної політичної ваги для України та її гетьмана Мазепи, в якому стверджуються каральні акції царя «всея Руси» Петра І. В архівних паперах розкривається мета цих злодіянь. Це було зроблено з метою залишити шведську армію без продовольства і будь-якої живої людської підтримки. Правда потроху бере гору над облудою. Усі народи, які населяють Україну, повинні знати, що Мазепа був людиною толерантною і цінував людей  не за національною ознакою. Адже у козацькому війську були поляки, євреї інші народи. Славний Гетьман вартий шани, а не ганьби. Український народ не покріпачений, дякуючи саме його політичному розуму. Кріпацтво прийшло в Україну пізніше, після поразки і смерті Мазепи. Варто також пам’ятати, що Гетьман зберіг українську автономію упродовж 70 років, а головне, зумів підняти на національний дух, незалежне мислення.

Народ пройнявся п’янким духом вольності, вірою, що Україна може і мусить бути незалежною європейською державою. Для України Іван Мазепа ніколи не був зрадником. Він об’єднав Правобережжя та Лівобережжя, щоб зміцнити Україну, і піклувався про її майбутню державність. Гетьман зрадив Петра І, зрадив ката України. Вступивши в союз з Карлом XII, Мазепа мав намір вирватися з обіймів Московської держави. На велику підтримку Мазепі - державотворцю є факт значного піднесення українського мистецтва в усіх галузях. Про духовність свого народу дбає лише патріот, але не зрадник.

Вразливою стороною життя Мазепи були його особисті, сердечні справи. Гіперболізація та численні легенди з нього приводу безпідставні, це навмисний політичний засіб, націлений на оббріхування. Фатальне кохання до Мотрі Кочубей було ніжним і сильним. Про це свідчить сам Мазепа в одному з листів: «... нікого на світі не любив так», «... поки жив буду, тебе не забуду». Не дивлячись на велику вікову різницю, красуня Мотря відповідала взаємністю. Багато дослідників схиляється до думки, що в цім немає нічого дивного, адже Гетьман досить молодо виглядав у свої 63 роки. Ось спогад очевидця Жана де Балюза: «Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі,як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара, вершник із нього знаменний». Та найбільша притягальна сила Мазепи була у його тонкому розумі, шляхетних манерах, приємній інтонації мови. Очевидці стверджують, що Мазепа був неперевершеним дипломатом. Міркуйте самі: коли Гетьман когось переконував, то неодмінно схиляв на свій бік. Навіть Петро І кликав його на пораду, бо при дворі не було жодної людини з подібним блискучим знанням дипломатії, іноземних мов, історії. Мазепа володів рідкісним даром тонкого аналітичного мислення.

Польський вчений - історіограф Еразм Отвіновський дуже влучно доповнює попередню тезу : «Мазепа був з непересічними здібностями, його весь час супроводжувало щастя, а в свого народу він був у шанобливій любові та побожній повазі». Бажаючи вивести Україну в ряд передових держав світу,Мазепа постійно дбав про розвиток освіти, культури, науки. Довгими клопотаннями і значними витратами, Гетьман відстояв Київській колегії статус Академії. Він всіляко

сприяв розвитку шкіл, допомагав власними коштами всякому бажаючому учитися... Мазепа був багатою людиною, але не жалів свого багатства на користь України, вкладав у благодійні справи. Він відбудував силу-силенну монастирів, церков. Так при вході у Печерську Лавру надбрамна Троїцька Церква збудована його коштом, добудовано Могилянську Академію і укріплено її огорожею. У Чернігівському Іллінському монастирі прикрасив сріблом образ Матері Божої, у Борисоглібському монастирі збудував величезну кам’яну дзвіницю з церквою. Єромонах Антоній Стаховський згадує у своїх писаннях про заслуги Мазепи « в украшении церквей святых» у Києві.

Завдяки щедрому меценатству та політиці Гетьмана, в Україні розвивається архітектура, різьба, малярство,гравюра,орнаментика, прикладне мистецтво. В добу Мазепи припиняється дерев’яне будівництво, натомість, розквітають сучасні візантійські традиції, чисто український стиль у кам’яних церквах. Все оздоблюється золотом: дзвіниці, іконостаси, різні прикраси у вигляді ангелів, винограду,квітів. У стилі бароко виготовляють навіть зброю, кухлі,чашки,миски. Ця хвиля підйому захопила малярство. Створюються чудові зразки іконопису. Ми маємо кілька уцілілих зразків того періоду. Це іконостас Свято-Миколаївського військового собору в Києві та копія ікони Покрова Пресвятої Богородиці в Переяславі.

VІ. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ ЛІТЕРАТУРИ.

Духовний багаж Гетьмана Мазепи може бути взірцем для кожного сучасного українця. Посол Франції Жан Балюз зберіг у своїх записах цікаві примітки з приводу цього. Він звернув увагу на «добірну і чепурну» мову Гетьмана, уміння вислухати співбесідника. З двома лікарями-німцями - говорив німецькою, з італійськими майстрами - італійською, а латину знав так, що «може суперничати з найкращими отцями - єзуїтами». Мазепа володів добірною бібліотекою. Любов до книги прийшла від рідної матінки Марини, ігуменії Київського дівочого Вознесенського монастиря. Син і мати любили одарювати книгами усіх, хто тягнувся до знань, чим сприяли поширенню грамоти і освіти серед рідного народу. Значну кількість літератури Мазепа передав Києво-Могилянській Академії.

Характеризуючи Мазепу, як талановитого політичного і громадського діяча, потрібно обов`язково враховувати його виняткове художнє обдарування. Цей факт був схований за сто замків. Гетьман - поет. Мрійливість, мелан холізм - властиві українцям, це у свій час підмітив Вольтер. У листах до Мотрі Кочубей виразно постає глибока, емоційна натура Гетьмана, здатна на самопожертви. У похилому віці він не втратив юнацьку одержимість, бентежність і чистоту почуттів. Навіть стиль його листів таїть у собі поетичний дар. Ті вірші,які дійшли до нас, указують на зв`язок з традиційною поезією того часу, в дусі піїтики Київської Академії.

Любив Іван Мазепа Україну, безмежно любив. Тож із побожністю ставився до української народної пісні, як найтоншого прояву народної душі.

Навіть козацьке військо починало і закінчувало день піснями. Думається мені,що в цьому випадку пісня мала набагато значимішу роль, ніж просто задоволення естетичних потреб. Вона об’єднувала, формувала дух і підтримувала його. Через пісню пролягала ниточка до рідного краю, до коханих. Я певен, українська народна пісня була, до певної міри, чинником своєрідної козацької ідеології. То й не дивно,що улюбленими піснями гетьмана Мазепи були чумацькі та козацькі. Він і сам склав пісню про чумаків «Ой горе тій чайці, чаєчці - небозі». Глибокий,хвилюючий її зміст, алегоричні образи, виразна мелодія, адекватна до поетичного тексту. Таке враження, що її уже віками співали предки. Це доказ непересічного поетичного і музичного обдарування Мазепи. Певна річ, хист до складання пісень не міг обмежитися однією піснею. Дійшла до нас лише одна. Є відомості, що у Варшаві зберігається ціла фольклорна праця Мазепи «Українське весілля». Автор відтворив багатий народний обряд з піснями, танцями, «режисурою» всіх дійств, певна річ, з метою збереження цього унікального своєрідного спектаклю, твореного народом століттями. Мазепа розумів і знав, що українська культура довго ще буде гнана і бита. Лишається чекати, коли художня реліквія повернеться додому. Для нас з вами «Українське весілля» постане дарунком славного українця , гетьмана України, Івана Степановича Мазепи.

XІІ. Учитель надає слово для виступу Андрію Дмитровичу Гудимі ( виступ автору роману «Сповідь Мазепи).

XМІ. Виступ актора Білоцерківського музично-драматичного театру ім..П.Саксаганського В.Рєпіна.

9.     Перегляд уривків із фільму «Молитва за Мазепу» (режисер Ю.Іллєнко).
10.       БЕСІДА.

•                Як у романі А. Гудими окреслюється постать Мазепи - в романтичному чи філософському плані? Доведіть свою думку.
•                Чому Мазепа виступав за відновлення козацької держави тільки під час війни Росії і Швеції? Чому він не підтримав виступ Петрика?
• Чи був Мазепа зрадником? Чому і російські великодержавники за часів царської Росії, і більшовики вважали Гетьмана зрадником. Обґрунтуйте свою думку.
• Що б зробили на місці Мазепи ви? Поясніть свою позицію.
• Чому образ Мазепи драматично - трагічний?
• Чому роман А.Гудими ми можемо з повним правом назвати патріотичним?
• Які твори про гетьмана Мазепу вам відомі?Як у них трактується образ

видатного сина України?

•       Як роман «Сповідь Мазепи» перегукується з нашим сьогоденням? Чому в наш час важливо мати активну життєву позицію?

11. Узагальнення й систематизація знань учнів.

Бесіда:

Як ви вважаєте, чи зумів Андрій Гудима передати складний і суперечливий образ Івана Мазепи? Якщо так,то обґрунтуйте свою думку.

Хто з письменників світу і як писав про гетьмана Мазепу?

Які ви знаєте фільми про Полтавську битву і гетьмана Мазепу? Як у них розкривається образ Героя?

Чому, на вашу думку, Мазепі не вдалося відірвати Україну від Російської

імперії?

12. Підведення підсумків уроку, виставлення оцінок учням.
13. Домашнє завдання: напишіть виступ на тему «Чому Мазепа не переміг? В чому причина його поразки?». Чому учить нас, сучасних українців, образ Гетьмана?

Мазепа. Зображення його долі в фільмах і художніх творах.