Поет, який писав вірші німецькою, народився на Буковині (Україна) в єврейській родині. Навчався в Чернівцях. 1914 р. разом із батьками переїхав до Відня. Коли почалася Перша світова війна, його мобілізували. Після завершення війни жив у м. Чернівцях, Парижі, Нью-Йорку. У 1940 р. після окупації Північної Буковини радянськими військами переселився до м. Бухареста (Румунія). Працював учителем іноземних мов у румунських школах. Уклав антології буковинської німецько-єврейської поезії. У творах А. Марґула-Шпербера знаходимо трагічні сторінки історії Європи й велику любов до української землі.
Про назву концтабору Бухенвальд. Як близько звідси Веймар гомонів!А тут — навіки мовкли голоси. Мене проймає невимовний гнів,Бо й край мій зветься: Букові ліси. Давно було це: килим з ніжних трав. Ліс буковий, так пам’ятний мені. Хлопчиськом на поляні я лежав,Пливли біляві хмари в вишині. О лютий час, що сон дитячий стерІ кожен спомин взяв у колію!.. Коли я чую слово це тепер —Не можу юність згадувать свою. Бо в спомини мої вповза кошмар,Який виймає серце із грудей: А чи оте біляве пасмо хмар. Було не димом спалених людей?(Переклад Петра Рихла)
Підсумуємо: Жанр: Тема: Ідея: Мета: Епітети: Персоніфікація: Метафора: Риторичне запитання : Контраст (антитеза): патріотична лірика.розповідь про назву концтабору Бухенвальд та гіркі спомини про його страждання та трагедію.заклик не забувати жахи фашизму.засудження фашизму, застерегти людство від страждань та лиха війни.невимовний гнів, з ніжних трав, біляві хмари, лютий час, біляве пасмо.«Веймар гомонів», «мовкли голоси», «пливли хмари», «вповзе кошмар».«лютий час, що сон дитячий стер», «виймає серце із грудей», «біляве пасмо хмар».«А чи оте біляве пасмо хмар Було не димом спалених людей?». «Як близько звідси Веймар гомонів! А тут — навіки мовкли голоси».