Адам Міцкевич і Україна. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі «Світязь»

        Урок зарубіжної літератури в 7 класі

 

 

Тема уроку: Адам Міцкевич і Україна. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі «Світязь»

Мета уроку:

•        Навчальна: розкрити обставини перебування поета в Україні; ознайомити з історією написання та змістом балади «Світязь»; навчити визначати символічні образи та елементи фольклору.
•        Розвивальна: розвивати навички аналізу художнього твору, виразного читання та критичного мислення.
•        Виховна: виховувати почуття патріотизму на прикладі героїв твору та життєвого шляху автора.

Обладнання: портрет А. Міцкевича, краєвиди озера Світязь, тексти балади, карта подорожей поета Україною.

Презентація до уроку: https://docs.google.com/presentation/d/1r0U6O83yAA6MSk44e7-wlcfaPui9u_R_/edit?usp=sharing&ouid=107349345303695410854&rtpof=true&sd=true (створено Notebook)

 

Хід уроку

І. Організаційний момент та мотивація

Вступне слово вчителя: «Хто хоче зрозуміти поета, повинен поїхати в його країну» (Й. В. Гете). Сьогодні ми вирушимо слідами великого польського романтика, чия доля та творчість нерозривно сплелися з Україною.

ІІ. Актуалізація знань та вивчення нового матеріалу

1.     Постать поета: Адам Міцкевич (1798–1855) — засновник романтизму в польській літературі. Поляки вважають його національним пророком (вардом).
2.      Українські стежки Міцкевича (робота з картою/слайдами):
   •        Одеса та Крим (1825): Створення циклу «Кримські сонети». Ліричний герой — мандрівник-вигнанець, який серед краси півдня тужить за домом.
   •        Харків: Знайомство з П. Гулаком-Артемовським.
   •        Київ, Стеблів: Зустрічі з інтелігенцією.
3.     Міцкевич і українські митці: Т. Шевченко захоплювався його волелюбністю. Найкращим перекладачем епосу «Пан Тадеуш» став Максим Рильський.

 

 

Творчість і біографія Адама Міцкевича тісно пов'язані з Україною. Його перебування на українських землях у 1824–1825 роках стало одним із найплідніших періодів у його житті.

Перебування в Україні та ключові локації

https://youtu.be/X2UTZIsmNfM?si=Pr32wjI-Ik7okVBr

Одеса (лютий – листопад 1825): Міцкевич отримав призначення на роботу в Рішельєвський ліцей. Тут він написав низку «одеських сонетів», зокрема відому баладу «Чати» та частину поеми «Конрад Валленрод».

Крим (осінь 1825): Подорож півостровом надихнула поета на створення знаменитого циклу «Кримські сонети» (18 творів), де поєдналися східний колорит та глибока ностальгія за батьківщиною.

Стеблів та Черкащина: Поет відвідував маєтки на Черкащині, що також залишило відбиток у його творчих планах.

Харків (листопад 1825): Міцкевич зустрівся з Петром Гулаком-Артемовським, який згодом став одним із перших українських перекладачів його творів.

Твори з українською тематикою

Балада «Світязь»: Створена на основі легенди про затоплене місто, яке колись належало до історичних земель Литви (територія сучасної Білорусі та прикордоння з Україною).

«Рибка» та «Чати»: Балади, у яких простежується вплив українського фольклору.

«Кримські сонети»: Образи Акерманських степів, Чатир-Дагу та Бахчисарая стали класикою світового романтизму.

Зв'язок з українською культурою

Постать Міцкевича мала величезний вплив на українських митців:

Т. Шевченко: Захоплювався волелюбною поезією Міцкевича; його віршами цікавилися члени Кирило-Мефодіївського братства.

Перекладачі: Його твори перекладали Іван Франко, Леся Українка, Максим Рильський (вважається одним із найкращих інтерпретаторів), Павло Тичина та Микола Бажан.

Пам'ять: У Львові в 1905 році встановлено один із найкращих у Європі пам'ятників Адаму Міцкевичу.

ІІІ. Аналіз балади «Світязь»

Історія написання: Балада заснована на народних легендах про озеро на Волині (хоча поет описував однойменне озеро на території сучасної Білорусі, образи є спільними для слов'янського фольклору).

Сюжетний ланцюжок:

•        Таємничі звуки та вогні на озері Світязь.
•        Бажання пана розгадати загадку (рибальські неводи).
•        Поява жінки-привида (князівни), яка розповідає історію міста.
•        Напад ворогів на замок під час відсутності князя.
•        Самопожертва жінок та дітей: молитва про смерть замість ганьби.
•        Перетворення людей на квіти-царі, що отруюють загарбників.

Символіка та фольклор:

•        Озеро: символ непізнаної таємниці та вічної пам'яті.
•        Квіти-царі (латаття): символ чистоти та нескореності духу.
•        Фольклорні елементи: магічні перетворення, легендова основа, гіперболізація.

IV. Узагальнення (Дискусія)

Які спільні риси мають твори Міцкевича та українські народні балади?

Чому ідея патріотизму є центральною в баладі «Світязь»?

V. Домашнє завдання

1. Прочитати сонет «Акерманські степи».
2. Виписати в зошит основні епітети та метафори, що описують красу природи та почуття героя.

 

 

Матеріали для навчання

Для підготовки уроків чи доповідей можна скористатися такими ресурсами:

•        Презентації «Адам Міцкевич і Україна» на порталах На Урок та Всеосвіта.
•        Методичні матеріали до вивчення балади «Світязь» та «Кримських сонетів».

 

Використані джерела:

 

1. https://vseosvita.ua

2.  https://www.ukrlib.com.ua

3.  https://disted.edu.vn.ua

4.  https://bibliotekarzpodlaski.pl

5.  https://techerworldlit.at.ua

6.  https://vseosvita.ua

7.  https://naurok.com.ua

8.  https://vseosvita.ua

9.  https://day.kyiv.ua

10.  https://svitliteraturu.com

11.  https://naurok.com.ua

12.  https://svitliteraturu.com

13. ШІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•              
•              
•              
•              
•              
•              

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали для презентації: «Адам Міцкевич і Україна. Таємниці балади "Світязь"»

Слайд 1: Титульний

•        Заголовок: Адам Міцкевич — польський пророк і мандрівник українськими шляхами.
•        Підзаголовок: Життєвий шлях, творчість та аналіз балади «Світязь».
•        Візуал: Портрет А. Міцкевича (наприклад, роботи Юзефа Олешкевича).

Слайд 2: Поет-вигнанець

•        Текст: У 1824 році за участь у патріотичному гуртку поет був висланий з рідних земель углиб Російської імперії. Саме так розпочався його «український шлях».
•        Цитата: «Я був у країні розкоші й краси, де небо сміється, а земля співає...»

Слайд 3: Карта подорожей Україною (1825 р.)

•        Основні пункти:
  •        Одеса: 9 місяців викладання в Рішельєвському ліцеї.
  •        Крим: Подорож, що народила «Кримські сонети».
  •        Харків: Дружба з П. Гулаком-Артемовським.
  •        Київ, Черкащина: Відвідини історичних місць.
•        Візуал: Карта України з позначеними містами.

Слайд 4: «Кримські сонети» — вершина романтизму

•        Текст: Цикл із 18 віршів, написаних під враженням від природи Криму.
•        Ключові образи: Акерманські степи, Чатир-Даг, Бахчисарай.
•        Тема: Контраст між грандіозною природою та самотністю вигнанця, який тужить за батьківщиною.

Слайд 5: Історія написання балади «Світязь»

•        Основа: Фольклорні легенди про затоплене місто.
•        Місце дії: Озеро Світязь (Новогрудчина, історичне прикордоння).
•        Жанр: Балада (поєднання реального та фантастичного, драматизм, фольклорний колорит).

Слайд 6: Сюжетна канва «Світязя»

1. Загадка: Озеро, що ховає таємницю.
2. Дія: Рибалки витягають у неводах жінку-привида.
3. Ретроспекція: Розповідь про напад ворогів (русі) на місто Світязь.
4. Кульмінація: Молитва князівни про порятунок від ганьби — місто йде під воду.

Слайд 7: Символіка квітів-царів

•        Образ: Жителі Світязя перетворилися на біле латаття (квіти-царі).
•        Символіка:
  •        Білий колір: Духовна чистота.
  •        Отрута для ворогів: Непокора навіть після смерті.
  •        Вода: Вічність і очищення.
•        Візуал: Фото або малюнок білого латаття на воді.

Слайд 8: Міцкевич і українська культура

•        Переклади: Твори поета українською мовою подарували нам М. Рильський, Л. Українка, І. Франко.
•        Вплив: Його ідеї свободи були близькими Тарасу Шевченку.
•        Пам'ять: Пам'ятник у Львові — один із символів міста.

Слайд 9: Підсумки

•        Україна стала для Міцкевича місцем творчого злету.
•        Балада «Світязь» вчить нас, що честь і любов до рідної землі дорожчі за життя.
•        Поет об'єднав польську та українську культури силою свого слова.