адаптація навчальної програми з біології для 6 класу
№ з/п |
Дата проведення уроку |
Зміст навчального матеріалу (Тема уроку) |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Базові поняття та терміни Організація навчально-пізнавальної діяльності під час уроку |
Адаптація |
Система та критерії оцінювання |
||
Вступ (4 год) |
|
|
|||||
1 |
|
Біологія – наука про життя.
|
Учень/учениця: називає: - основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем); - відміни живого від неживого; - основні групи організмів (рослини, тварини гриби, бактерії); -причини різноманітності живих організмів; - науки, що вивчають життя; - методи вивчення організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент); наводить приклади: - застосування біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо). |
Біологія – комплексна наука про життя (опорні знання із курсу «Природознавство») |
Демонстрація об’єктів вивчення біології |
Організаційна допомога дитині з ООП |
Ведення шкали найменших позитивних зрушень |
2 |
|
Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів. |
Науки, що вивчають життя (опорні знання із курсу «Природознавство»), спостереження, опис, порівняння, експеримент |
Демонстрація можливостей використання методів вивчення організмів |
Надання можливості обрати метод вивчення організмів і продемонструвати його |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
|
3 |
|
Основні властивості живого. |
Ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем |
Дослідження основних властивостей живого (віртуальна лабораторія) |
Застосування методу поширення ( того, що знає дитина) |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
|
4 |
|
Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про Віруси. |
Основні групи організмів (рослини, тварини гриби, бактерії, віруси) |
Демонстрація об’єктів основних груп організмів |
Використання індивідуальних ілюстративних карток |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
|
Тема 1. Клітина (10 год) |
|
|
|||||
5 6 |
|
Клітина - одиниця живого. Історія вивчення клітини. Лупа. Мікроскоп. |
Учень/учениця: називає: - основні функції клітини: ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем; - імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т. Шванн, М. Шлейден); - основні елементи світлового мікроскопа (об’єктив, окуляр, дзеркало, предметний столик, гвинт налаштування чіткості); - речовини, що входять до складу клітин; - складові частини клітини; - спільні ознаки рослинної і тваринної клітин; - відмінності рослинної і тваринної клітин; - основні положення клітинної теорії; описує: - історію вивчення клітини; - результати власних спостережень; характеризує: ріст клітин; пояснює: - роль хромосом у поділі клітин; - біологічне значення поділу клітин; розпізнає: - на малюнках, фотографіях: рослинну і тваринну клітини; складові частини клітини (клітинну мембрану, цитоплазму, ядро, вакуолю, хлоропласти, мітохондрії); - на мікропрепаратах рослинних клітин: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку, ядро; уміє: - налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкту; - виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин; дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; - виконання рисунків біологічних об’єктів; робить висновок: - всі організми складаються з клітин; - клітини рослин і тварин мають спільні риси будови; - клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа; - більшість органел клітини помітні лише під електронним мікроскопом.
|
Складові частини клітин (курс «Природознавство») |
Демонстрація клітин рослин і тварин за допомогою оптичного мікроскопа; колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин.
Лабораторні дослідження: -будови клітини листка елодеї. -руху цитоплазми в клітинах листка елодеї.
|
Зменшення інформативного навантаження |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
7 |
|
Практична робота: 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним. |
Збільшувані прилади |
Надання можливості обрати методику виконання |
Виявлення труднощів у навчанні |
||
8
|
|
Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях. |
Методи вивчення організмів |
Виключення неважливих компонентів |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
9 10 |
|
Будова рослинної і тваринної клітини. Лабораторні дослідження: -будови клітини листка елодеї. -руху цитоплазми в клітинах листка елодеї. |
Клітинна оболонка, цитоплазма, мітохондрії, пластиди, ядро, хромосоми |
Надання можливості обрати методику виконання |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
11 |
|
Практична робота: 2.Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа. |
Правила роботи з мікроскопом |
Чітка інструкція та покроковий алгоритм виконання роботи |
Виявлення труднощів у навчанні |
||
12 13 |
|
Надходження речовин у клітину. Утворення нових клітин. Ріст клітин. |
Будова клітини, основні ознаки живого |
Зменшення інформативного навантаження |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
14 |
|
Основні положення клітинної теорії. |
Клітина – одиниця будови та функціонування організмів |
Переформулювання правил та інструкцій більш доступними для розуміння й менш «науковими» словами |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (8 год, 2 год - резервні) |
|
|
|||||
15 |
|
Амеба, інфузорія - одноклітинні твариноподібні організми (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). |
Учень/учениця:
називає: - ім’я вченого, який першим побачив одноклітинні організми (А. Левенгук); - ознаки бактеріальної клітини; наводить приклади: - одноклітинних організмів; - використання людиною хламідомонади, хлорели, дріжджів, бактерій, губок; описує: - будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених); - результати власних спостережень;
характеризує:
- пристосування одноклітинних організмів до середовищ життя; - особливості будови вольвоксу, губок, ульви;
порівнює за вказаними ознаками:
пояснює:
розпізнає (на малюнках, фотографіях): застосовує знання
для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань; роботи з мікроскопом; робить висновок: - клітини можуть бути самостійними організмами. |
Одноклітинні організми, амеба, інфузорія |
Демонстрація мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних, багатоклітинних організмів без тканин.
Лабораторне дослідження -спостереження інфузорій.
|
Використання додаткової наочності (карток) |
Виявлення труднощів у навчанні |
16 |
|
Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба – одноклітинні паразитичні організми. |
Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба |
Виключення неважливих компонентів |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
17 |
|
Евглена зелена. |
Евглена зелена |
Використання візуальної інформації. |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
18 |
|
Хламідомонада, хлорела – одноклітинні водорості (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). |
Хламідомонада, хлорела – одноклітинні водорості |
Зменшення інфор мативного навантаження |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
19 |
|
Дріжджі – одноклітинні гриби. |
Гриби, дріжджі |
Залучення до проведення демонстрації. |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
20 |
|
Бактерії – найменші одноклітинні організми. Їхня роль у природі та значення в житті людини. |
Бактерії, А. Левенгук |
Використання відеоматеріалів з теми |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
21 |
|
Міні-проект (на вибір) Чому скисає молоко? Корисний йогурт. Живі фільтри. |
|
Допомога у виборі теми. Чіткий інструктаж складання проєкту |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
22 |
|
Вольвокс, губки, ульва - багатоклітинні організми. |
Перехід до багатоклітинності, вольвокс, губка, ульва |
Використання індивідуальних ілюстративних карток, схем (губки) |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
23 |
|
Узагальнення та систематизація знань. |
|
Залучення до колективної роботи, стимулювання активності. |
Виявлення труднощів у навчанні |
||
24 |
|
Контрольна робота №1 |
|
Чітка інструкція та покроковий алгоритм виконання роботи |
Виявлення труднощів у навчанні |
||
Тема 3. Рослини (20 год) |
|
|
|||||
25 |
|
Рослина – живий організм. Фотосинтез як характерна особливість рослин. |
Учень/учениця: називає: - основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); - умови, необхідні для життєдіяльності рослин; - речовини, необхідні для живлення та дихання рослин; - умови за яких відбувається фотосинтез; - ознаки рослинної клітини; - тканини рослин (твірні, покривні, основні, провідні, механічні) та їх функції; - вегетативні органи рослини (корінь, пагін: стебло, листок, брунька,) та їх основні функції; - відмінності коренеплоду і кореневища;
- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве); - способи поширення плодів; - умови проростання насінини; наводить приклади: - рухів рослин; - рослин з видозмінами кореня (3-4), - рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4); - способів вегетативного розмноження рослин (3-4); - рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насіння (3-4); описує: - ріст кореня, пагона; - розвиток пагона з бруньки; - досліди що підтверджують: фотосинтез; дихання; випаровування води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив мінеральних речовин на розвиток рослин; - процес запилення, пристосування рослин до різних способів запилення; - розвиток рослини з насінини; - способи поширення плодів і насіння; - способи поширення плодів і насіння; - результати власних спостережень; характеризує: - автотрофний тип живлення; - будову кореня у зв’язку з функціями поглинання води та укріплення у ґрунті; - будову стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин; - будову листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води; - бруньку як зачаток пагона; - коренеплід як видозмінений корінь; - цибулину, кореневище, як видозмінені підземні пагони; - квітку як орган статевого розмноження рослин; - запліднення (злиття статевих клітин, утворення зиготи); порівнює за вказаними ознаками: - процеси фотосинтезу та дихання; - статеве і нестатеве розмноження; пояснює: - значення кореневої системи; - роль судин і ситоподібних трубок у рослині; - значення мінерального та повітряного живлення в житті рослин; - значення фотосинтезу, дихання, випаровування води в житті рослин; - біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах); - біологічне значення суцвіть, плодів; розпізнає (на малюнках, фотографіях, моделях): - органи рослини; - частини квітки, насінини; визначає: - спосіб запилення за будовою квітки; - спосіб поширення плодів і насіння за особливостями їх будови; уміє: - розмножувати рослини одним із способів вегетативного розмноження; - пророщувати насіння; - фіксувати результати спостережень; дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; - виконання рисунків біологічних об’єктів; застосовує знання для догляду за рослинами; робить висновок: - відмінності рослин є наслідком їх здатності до фотосинтезу; - видозміни органів рослин мають пристосувальний характер; - про зв’язок органів у рослинному організмі. |
Ознаки живого, пластиди, фотосинтез |
Демонстрація: - дослідів, що підтверджують: фотосинтез; дихання; випаровування води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив мінеральних речовин на розвиток рослин; - мікропрепаратів внутрішньої будови кореня, стебла, листка. Лабораторні дослідження: будови пагона; будови бруньки; будови цибулини; будови коренеплоду (на прикладі моркви); будови квітки; будови насінини; будови плода;
Дослідницький практикум Вегетативне розмноження рослин. Дослідження процесу росту вегетативних органів.
Спостереження за розвитком пагона з бруньки. Транспорт речовин по рослині. Дослідження умов проростання насіння.
Міні-проект (на вибір): Листопад. Квіти і комахи. Рослини мандрівники. Рослини хижаки.
|
Виключення неважливих компонентів |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
26 |
|
Живлення (мінеральне, повітряне) рослин. |
Автотрофи |
Зменшення інформативного навантаження |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
27 |
|
Дихання рослин. Рухи рослин. |
Дихання |
Застосування методу поширення ( того, що знає дитина) |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
28 29 |
|
Будова рослини. Клітини рослин. Тканини рослин.
|
Будова клітини, тканини рослин (твірні, покривні, основні, провідні (флоема, ксилема), механічні) та їх функції; |
Зменшення інформативного навантаження. Використання індивідуальних карток |
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
30 31 |
|
Органи рослин. Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті). |
Будова та функції кореня |
Використання додаткових засобів і матеріалів
|
Заповнення з учнем шкали досягнень |
||
32 33 |
|
Пагін: будова, основні функції (фотосинтез, газообмін, ріст, випаровування води, транспорт речовин). |
Будова та функції пагона |
Виключення неважливих компонентів |
Заповнення з учнем шкали досягнень |