Активізація пізнавальної активності учнів, у навчанні геометрії, з використанням ікт, як засіб підвищення якості їх знань

Про матеріал
Відповідно до головної мети освіти для сталого розвитку, що направлена на формування всебічно освіченої, соціально активної особистості, яка розуміє нові явища та процеси суспільного життя
Перегляд файлу

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ  УЧНІВ У НАВЧАННІ ГЕОМЕТРІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЇХ ЗНАНЬ.

Наприкінці ХХ століття  людство перейшло лише стадію розвитку, що отримала назву постіндустріальне чи інформаційне суспільство, а теза відомого дослідника масових комунікацій Р. М. Маклюена: «Зміна історичних епох визначається зміною комунікаційних технологій» отримала нове підтвердження [3, с.101].

Досить поширене судження у тому, що «ми живемо у XXI століття інформації та комунікацій», але це ні вірно, бо інформація, й комунікації завжди були, але постіндустріальне суспільство унікально тим, що його характеризує виключно швидкий розвиток інформаційних і комунікативних технологій, їх можливості стають безпрецедентними у розвитку людини, для розв'язання багатьох професійних, економічних, соціальних і побутових проблем.

Освіта для сталого розвитку – процес навчання тому, як приймати рішення, необхідні для забезпечення довгострокового майбутнього економіки, екології, соціальної справедливості. Розвиток мислення, орієнтованого на стале майбутнє та відповідних смисложиттєвих цінностей і пріоритетів – ключова задача освіти в ХХІ ст..

Відповідно до головної мети освіти для сталого розвитку, що направлена на формування всебічно освіченої, соціально активної особистості, яка розуміє нові явища та процеси  суспільного життя, володіє системою поглядів, ідейно – моральних принципів, норм поведінки  педагоги нової генерації повинні вміти кваліфіковано вибирати і застосовувати саме ті технології, які  повною мірою відповідають змісту і цілям вивчення конкретної дисципліни, сприяють досягнення цілей гармонійного розвитку учнів з урахуванням їхньої індивідуальних особливостей та спрямованні на саморозвиток, самореалізацію та самовдосконалення.

Саме проблема активізації пізнавальної активності учнів займає чільне місце в психолого-педагогічних дослідженнях і належить до числа пріоритетних і актуальних питань сучасної педагогічної науки і практики. Разом з тим окремі її аспекти не знайшли належного розв'язання. Особливо це стосується учнів основної школи при вивченні геометрії в умовах запровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання (ІКТН) та інтенсифікації навчально-виховного процесу.

Необхідною умовою підвищення і ефективності шкільного навчання є розвиток пізнавальних сил учнів, що стимулюють їхню пізнавальну активність, спрямо­вану на оволодіння знаннями, безперервне їх поповнення і за­стосування. У цьому зв'язку сти­мулом такої діяльності є пізна­вальний інтерес, що визна­чається як вибіркова націленість особистості, звернена до галузі пізнання. Сьогодні пізнавальний інтерес розг­лядається як рушійна сила активізації навчання, розвитку пізнавальної самостійності учнів, важли­вий напрям підвищення якості знань учнів. 

У працях багатьох педагогів визначення поняття "пізнавальна активність", "активізація пізнавальної діяльності учнів" розглядається у тісному зв'язку з поняттям "самостійність". Так, Т.І. Шамова вважає, що пізнавальну активність слід розглядати як відношення учня до змісту і процесу пізнання, а самостійність — як реалізацію цього відношення в дії, яка без активності відбуватися не може [5, с.46]. Пізнавальна активність, як важливий показник творчої особистості, включає в стійкій єдності такі складники як мотиваційний компонент (потреби, інтереси, мотиви), операційний компонент (розумові операції та розумові вміння, властивості мислення, мовно-розумова діяльність) та особистісний компонент (якості особистості, які стимулюють прояв та розвиток пізнавальної активності і самі розвиваються в результаті функціонування).

Активізація пізнавальної активності  учнів, формування їх мислення в процесі оволодіння математикою найефективніше здійснюється через розв'язування задач, а саме задач на побудову. Ці задачі мають значну дидактичну цінність, оскільки не тільки формують практичні навички виконання основних побудов, а й розвивають логічне мислення, формують евристичну діяльність. Зокрема, важливість задач на побудову обумовлюється особливостями наукової структури курсу планіметрії, провідним компонентом якої є конструктивізм: майже всі геометричні поняття означуються конструктивно; доведення всіх теорем спирається на використання фігур, реальне існування яких можна підтвердити побудовою. .

Проаналізувавши електронні наочності ППЗ "Бібліотека електронних наочностей. Геометрія, 7-9 клас" [4], рекомендованого МОН України для використання у школі, виявили, для вивчення розділу "Геометричні побудови", розв’язування задач на побудову розроблено обмаль наочностей. Їх використання не може в повній мірі забезпечувати конструктивний підхід до задач на побудову, реалізацію принципу наочності, наступності у змісті і методах навчання.

До зазначеної теми можна  створити  презентації, в яких використати електронні наочності за допомогою ППЗ GRAN-2D відповідно до одного із затверджених МОН України підручників геометрії [1]. Адже саме презентація є універсальним видом наочності і може бути застосованою у будь-якому класі на уроці будь-якого типу. Та найефективнішим, на маю думку, є підготовка та використання презентацій на уроках геометрії, адже при необхідності у слайди можна вставити мультимедійні моделі геометричних фігур, при цьому враховуються усі особливості, вимоги до теми уроку та учні того чи іншого класу.

Залучивши учнів до цієї роботи, маємо можливість перейти до нового ефективного методу співпраці з учнями – проектних технологій. Саме такі методи сприяють творчий самореалізації учнів, підвищують мотивацію навчання та інтелектуальний розвиток учнів. 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бевз Г.П. Геометрія: підручник [для 7 класу] / Г. П. Бевз, В. Г. Бевз, Н. Г. Владімірова. − К.: Вежа, 2007. − 208 с.

2. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання математики: навчальний посібник / В.В. Корольський, Т. Г. Крамаренко, С.О. Семеріков, С.В. Шокалюк: науковий редактор академік АПН України, д.пед.н., проф. М.І. Жалдак. - Кривий Ріг: Книжкове видавництво Кирєєвського, 2009. - 324 с.

3. Красношлыкова, О. Г. Проблемы развития профессионализма педагогов и их решение в рамках муниципальной методической службы  /                                 О. Г. Красношлыкова // Информатика и образование : науч. метод. журн. - 2007. - № 1. - C. 100-103 .

4. Педагогічний програмний засіб "Бібліотека електронних наочностей. Геометрія, 7-9 клас". – К. Мальва, 2006. – 1 електрон. опт. диск (СD-ROM): 12 см. – Системні вимоги: процесор х86, 1100 МНz; 128 Мб RAM, CD-ROM Windows 98/XP.

5. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М. : Педагогика, 1982. – 208 с.

 

1

 

docx
Додано
29 березня 2020
Переглядів
413
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку