Алфавіт. Звуки і букви. Транскрипція
БЛОК «ФОНЕТИКА»
Теоретична частина
Алфавіт. Букви і звуки. Транскрипція
Кажуть, математика - цариця всіх наук. Так, в українській мові все систематизовано, впорядковано і послідовно, тому казати: «Я не сильний в математиці, бо я гуманітарій», - цілком нелогічно.
Усі відомості розподілені між розділами науки про мову, що логічно переходять одні в одних, геометрично ускладнюється і розширюється палітра знань.
Ця ієрархія схематично виглядає так:
або ж так:
На першому щаблі знаходиться фонетика, оскільки вивчає неподільні і найпростіші одиниці мови – звуки. Графічно звуки виражені буквами, які розташовані за алфавітом.
Алфавіт (абетка, азбука)–розташовані в певному порядку букви. В українській мові 33 букви. Звук – те, що ми чуємо і вимовляємо, буква – те, що пишемо і бачимо. Їх співвідношення виглядає так:
Щ – завжди два звуки [ш ч]: [ш ч уʹ к а]
Ї – завжди два звуки [й і]: [й і ж аʹ к]
Я, Ю, Є – 1. Один звук та м'якість/напівпом’якшеність попереднього
приголосного – якщо стоять після букви, що позначає приголосний
звук: маля [м а л´ аʹ]
2. Два звуки – якщо на початку слова: яма [й аʹ м а]
якщо після букви на позначення голосного, букви й,
апострофа чи ь: моє [м о й еʹ], м'яч [м й а ч], мільярд
[м’ і л´й аʹ р д].
ДЖ, ДЗ – 1. Злиті звуки [͡дж], [͡дз]: дзиґа [͡дз иʹ ґ а]
2. Окремі звуки – коли [д] належить до префікса, а [ж], [з] – до
кореня: підземний [п'і д з еʹ м н и й]
Ь – відповідного звуку немає, визначає м'якість попереднього приголосного: день [д еʹ н´]
Звуки поєднуються у склади. Склад – частина слова, яку вимовляємо одним поштовхом видихуваного повітря (кни-гар-ня, ко-а-лі-цій-ний). У слові стільки складів, скільки й голосних звуків. Склади бувають відкриті (закінчуються на голосний: кра-ї-на) і закриті (закінчуютьсяна приголосний: ін-вен-тар-ний).
Наголос – виділення силою голосу певного складу в слові. Здебільшого слово має один наголос. В українській мові наголос:
- рухомий (може переміщуватися зі зміною слова: кни ́жка - книжці ́). Крім смислорозрізнювальної (гóри - гори ́), наголос виконує морфологічну функцію: виступає засобом вираження різних граматичних значень: ві ́кна (ім. с.р. у Н. в. мн.) і вікнá (ім. с.р. у Р. в. одн.);
- вільний (наголошеними можуть бути різні за порядком склади: мі ́сяць, огірóк).
- динамічний (наголошений звук вимовляється з більшою напруженістю артикуляції і більшим напором видихуваного повітря).
Деякі слова мають два наголоси: пóмилка - поми ́лка, у ́смішка - усмі ́шка. А окремі, крім головного, мають ще побічний наголос: сі ́льськогосподáрський.
Слова, у яких зміна форми не веде до зміни наголосу, називаються словами з постійним наголосом. Слова, у яких зміна форми супроводжується зміною наголосу, називаються словами з рухливим наголосом.
Джерело:
https://school-zno.com.ua/ukr-mova/fonetyka/96-sklad-nagolos-.html
Звуки
Якщо із буквами та їх сполученнями у слова все однозначно, то звукове вираження досить різноманітне.
Звук – найменша неподільна одиниця мови та мовлення:
звук – склад – слово – фраза – речення – текст
(зі звуків утворюється склад – зі складів –слова – зі слів фрази – із фраз речення - речення утворюють текст)
Звуковий склад мови вивчає фонетика.
Усі звуки української мови, а їх 38, поділяються на голосні і приголосні. Голосні звуки творяться за допомогою голосу.
До голосних належать: [а],[о],[е],[и],[у],[і]. Усього їх 6.
Голосні звуки бувають:
- Наголошені (якщо на них падає наголос)
- Ненаголошені (якщо на них не падає наголос).
Решта звуків (32) – приголосні – тобто при голосних є ще якийсь інший – звук, в основі якого лише шум або шум з голосом.
Щоб передати на письмі звучання слова, користуються звуковим записом – фонетичною транскрипцією. Наприклад: яблуко [й а´ б л у к о].
Для того, щоб під час тесту виконати завдання з фонетики, потрібно пам’ятати правила транскрипції, від яких залежить кількість звуків та їх якість:
- Запис беремо у квадратні дужки.
- Кожен звук пишемо окремо. ! Не використовуємо букви я, ю, є, ї, ь, щ та великі букви (ім’я Оксана у транскрипції виглядатиме [о к с а н а].
- Позначаємо наголос.
- М’якість позначаємо скісною рисочкою вгорі; [лʹ і´ с], а напівпом'якшеність (пом'якшеність) знаком [ʼ]: [мʼі´ с т о].
- Довгі звуки позначаємо двокрапкою: знання [з н а нʹ: а´].
- Звук, до якого наближається вимова основного звука, позначаємо маленькою літерою вгорі: село [с еи л о´ ].
- Дзвінкі приголосні [дж], [дз], [дз´] позначаємо двома буквами та дужкою над ними.
- Ь не пишемо, він робить м’яким попередній приголосний звук [с і л´].
- Ненаголошені [е], [и] будуть наближатися у вимові: [еи], [ие].
Приголосні звуки
Повернемось до приголосних звуків. Вони мають кілька характеристик.
- За участі голосу й шуму приголосні звуки поділяють на:
сонорні — (з лат. sonorus — «звучний») — приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом;
шумні — приголосні, що творяться за допомогою голосу й шуму. Залежно від наявності голосу, вони поділяються на:
— дзвінкі — у цих звуках шум переважає над голосом;
— глухі — ці звуки складаються тільки з шуму
|
Сонорні |
Дзвінкі |
Глухі |
|
[в], [м], [н], [н’], [л], [л’], [р], [р’], [й] |
[б], [д], [д’], [г], [з], [з’], [ж], [ґ], [дж], [дз], [дз’] |
[к], [п], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [х], [ш], [ц], [ц’], [ч] |
Крім того, шумні звуки (дзвінкі і глухі) утворюють акустичні пари – пари дзвінкого з глухим (крім [ф]). Сонорні звуки таких пар не мають.
|
Дзвінкі |
Глухі |
|
[б] |
[п] |
|
[д], [д’] |
[т], [т’] |
|
[ж] |
[ш] |
|
[з], [з’] |
[с], [с’] |
|
[дж] |
[ч] |
|
[дз], [дз’] |
[ц], [ц’] |
|
[ґ] |
[к] |
|
[г] |
[х] |
- Приголосні бувають тверді й м’які.
Як же розпізнати м’якість на письмі? Маркери м’якості – букви:
• я, ю, є (сяйво, людина, синє).
• і (ніс)
• ь (лань),
Тобто звук, після якого стоять я, ю, є, і, ь, стає або м’яким, або напівпом’якшеним ([л' і с]) або напівпом’якшеним твердим звуком: [п а п’ і р]).
А саме напівпом’якшеними бувають 13 твердих приголосних звуків, що не мають для себе парного м’якого: [б], [п], [в], [м], [ф] - губні, [ж], [ч], [ш], [дж] - шиплячі, [ґ], [к], [х], [г] - задньоязикові. Для позначення напівпом’якшення після твердого приголосного звуку ставлять знак пом’якшення ʼ.
Буква «знак м'якшення» (ь) разом із попередньою буквою позначає на письмі м'який приголосний звук : [д е н'].
Буква й завжди позначає м'який приголосний звук [й].
Якщо приголосний звук стоїть в кінці слова або після нього ідуть букви А, Е, И, О, У, апостроф чи інші приголосні, тоді він завжди твердий.
Деякі приголосні звуки за твердістю - м’якістю утворюють пари:
Деякі приголосні звуки за твердістю - м’якістю утворюють пари:
|
Буква |
д |
т |
л |
н |
р |
з |
ц |
с |
дз |
й |
б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, ґ, дж |
|
Твердий звук |
[д] |
[т] |
[л] |
[н] |
[р] |
[з] |
[ц] |
[с] |
[дз] |
|
[б], [п], [в], [м], [ф], [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш], [ґ], [дж] |
|
М’який звук |
[д'] |
[т'] |
[л'] |
[н'] |
[р'] |
[з'] |
[ц'] |
[с'] |
[дз'] |
[й] |
|
Джерела:
http://8next.com/umova/1531-umova_103.html
https://pidruchnyk.com.ua/123-ukrayinska-mova-zabolotniy-5-klas.html
Практична частина
Завдання 1. Пригадайте і запишіть 10 прізвищ українських письменників. Розташуйте їх у алфавітному порядку. Оберіть одне, запишіть у фонетичній транскрипції.
Приклад вирішення:
Андрухович
Багряний [б а г р´аʹ н и й]
Драч
Костенко
Котляревський
Коцюбинський
Куліш
Сковорода
Стус
Шевченко
Завдання 2. З поданого переліку слів викресліть слова так, щоб залишились із наголосом на першому складі.
Боязнь, бюлетень, ваги (у множині), бешкет, вимога, випадок, виразний, висіти, відгомін, вірші, вітчим, граблі, дивлячись, добуток, догмат, донька, дочка, дрова, жалюзі, загадка, закладка (у книзі), запонка, заробіток, заставка, звисока, здалека.
Вирішення:
Боя́знь, бюлете́нь, ва́ги (у множині), бе́шкет, вимо́га, ви́падок, вира́зний, ви́сіти, ві́дгомін, ві́рші, вітчи́м, граблі́, ди́влячись, добу́ток, до́гмат, до́нька, дочка́, дро́ва, жалюзі́, за́гадка, за́кладка (у книзі), за́понка, заробі́ток, за́ставка, зви́сока, зда́лека.
Завдання 3. Знайдіть і виправте помилки у поданих транскрипціях:
Злість [з л’ і с т ´]
Арія [аʹ р ´ і я]
Мить [м и т’]
Весілля [в еи с´ і л: я]
Дзьоб [д з´ ь о´ б]
Повільно [п о в і л´ н о ]
Весна [в е с н а´]
Вирішення:
Злість [з л´ іʹ с т ´]
Арія [аʹ р ´ і й а]
Мить [м иʹ т´]
Весілля [в еи с´ іʹ л´: а]
Дзьоб [͡дз´о´ б]
Повільно [п о в’ іʹ л´ н о ]
Весна [в еи с н а´]
Завдання 4. Згрупуйте слова, у яких були б акустичні пари дзвінких із глухими.
Наприклад: робота [б] - потім [п].
Ширма, джура, рюкзак, ложе, цілий, червень, вогкий, дзбан, гора, корзина.
Вирішення:
Рюкзак [ґ] – корзина [к]
Гора [г] – вогкий [х]
Джура [͡дж] – червень [ч]
Дзбан [͡дз ] – цілий [ц]
Ложе [ж] – ширма [ш]
Завдання 5. Запишіть слова літерами. Зі словами, у яких більше звуків, ніж букв, складіть поширені словосполучення.
[ м а р й á н а ]
[ ж ие т': а ]
[ с é л ие ш ч е ]
[ й е́ м к’ і с' т' ]
Вирішення:
Мар'яна, життя, селище, ємкість.
Щаслива усміхнена Мар'яна
Гарно облаштоване селище
Завдання 6. Позначте рядок, у якому букви я, ю, є позначають один звук:
а) морквяний, пір’я, м’ята;
б) під’їзд, жаб’ячий, інтерв’ю;
в) мавпячий, пюре, буряк;
г) рясний, сузір’я, тьмяний.
Опишіть приголосні цього рядка за участі голосу й шуму (дзвінкі, глухі, сонорні) та твердістю і м’якістю.
Вирішення:
в) мавпячий, пюре, буряк; - після приголосного позначають один звук.
М – сонорний, твердий
В - сонорний, твердий
П – глухий, напівпом’якшений
Ч – глухий, твердий
Й – сонорний, м’який
П - глухий, напівпом’якшений
Р - сонорний, твердий
Б – дзвінкий, твердий
Р - сонорний, напівпом’якшений
К - глухий, твердий
Завдання 7. Визначте, скільки разів ужито приголосний [д] у поданій групі слів?
Досвід, дядько, дешевий, джерело, діжка, дивосвіт, дитинство, відзимувати, спересердя, гандбол, бджола.
Вирішення:
Досвід, дядько, дешевий, джерело, діжка, дивосвіт, дитинство, відзимувати, спересердя, гандбол, бджола – 7 разів.
Домашнє завдання
- Напишіть власне висловлення на тему «Батьки і діти: вічний конфлікт поколінь»
- Тестова робота за посиланням https://learningapps.org/17012727
про публікацію авторської розробки
Додати розробку