Аналіз поезії Іван Франко « Чого являєшся мені у сні?...» ( фрагмент уроку)

Про матеріал

Даний фрагмент уроку допоможе вчителю разом з учнями проаналізувати поезію Івана Франка " Чого являєшся мені у сні..." і розкрити всю цінність цього літературного шедевру, використовуючи новітні методи та прийоми аналізу ліричного твору.

Перегляд файлу

Аналіз поезії

Іван Франко « Чого являєшся мені у сні?...»

( фрагмент уроку)

$C:\Users\User\Desktop\література\118787366_840250110117683_5529698396591961749_n.jpg$

Текст твору:

$C:\Users\User\Desktop\література\001.gif$

Відео ( читання твору):

https://www.youtube.com/watch?v=x-lulC0UVJg

Вчитель.

Діти, дайте відповідь на запитання: «Що таке любов?»

( учні висловлюють свою думку).

Давайте переглянемо романтичне відео і спробуємо дослухатися до героїв, що говорять серцем.

Перегдяд відео

https://www.youtube.com/watch?v=G8dPsfwbL4U

Що ви зрозуміли з почутого?

Любов - це бути разом

політ ріка

висота крила зірки

космос

Однією із перлин інтимної лірики Івана Франка, що ввійшла до другого жмутку збірки «Зів’яле листя», є поезія «Чого являєшся мені…». Зараз ви прослухаєте цей вірш. Будьте готові дати відповідь на запитання: «Які у вас виникають думки і враження стосовно цього вірша?»

Вчитель читає вірш

( можна використати відео і прослухати поезію у виконанні учнів).

https://www.youtube.com/watch?v=x-lulC0UVJg

Які враження виникли у вас від прочитання вірша?

( учні діляться своїми думками)

- Що відчуває людина, коли закохується?

- Ви вже закохувались в кого-небудь?

- Чи було це кохання взаємним? Чи нерозділеним?

- Якщо так, то, мабуть, вам легко зрозуміти переживання поета?

Самостійне прочитання учнями поезії «Чого являєшся мені у сні…»

Колективний аналіз поезії

Іван Франко сказав: « Любов – це кара, це сумна в'язниця,

Бог від якої заховав ключі…»

- Яким ви являєте ліричного героя поезії?

- Якою перед вами постає його кохана?

- Що відбувається між ними?

- Давайте проаналізуємо цей твір!

Запишемо паспорт твору в зошити: ( використовуємо схему ):

$C:\Users\User\Desktop\вчитель року\паспорт 2.png$

Назва твору: « Чого являєшся мені у сні?»

Автор: Іван Якович Франко.

Рік написання:1907.

Збірка:» Зів'яле листя»

Жанр: ліричний вірш, ліричний портрет, змальований крізь призму сну.

Тематична приналежність (вид лірики): інтимна лірика.

Напрям: модернізм.

Течія: неоромантизм.

Тема: відображення внутрішнього світу закоханої людини, її думок та страждань.

Ідея: це своєрідний заклик до пошуку свого кохання всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що.

Провідний мотив: нерозділене кохання.

Поетичний образ: Ліричний герой , що живе у світі, де панує реальне, вигадане і неподілене кохання. Він бачить перед собою портрет коханої, таємничий духовний зміст її внутрішнього змісту, ідеал, яким його собі уявляє ліричний герой.

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.

Чого являєш

Римування: перехресне.

Художні засоби, : ( працюємо з текстом у групах)

Епітети ( І група)

Порівняння ( ІІ група)

Метафори ( ІІІ група)

Чудові очі

Ясні очі

Дно студене

Зарево червоне

Довгими ночами

Щастя молодого

Дива золотого

Очі…, немов криниці дно студене,

Уста…., мов зарево червоне,

Серце…, неначе перла у болоті

Підкреслюють надзвичайну красу дічини, її байдужо- зневажливе ставлення до почуттів коханого юнака

докір займається і… тоне у тьмі,

Ти серце надірвала,

Вирвала ридання голосні,

Свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні,

Підсилюються повторами,

що увиразнюють душевний біль героя

Синтаксичні фігури:

Повторення

В житті мене ти й знать не знаєш,… увиразнюють

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, душевний біль
         Як я люблю тебе без тями,
         Як мучусь довгими ночами
         І як літа вже за літами
        Свій біль, свій жаль, свої пісні
         У серці здавлюю на дні.

Риторичне заперечення « О ні!» Риторичне звертання

« Являйся, зіронько мені!» Риторичний оклик « Хоч в сні!»

Це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя.

Стилістичні фігури:

Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами анафора
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в’яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,               анафора
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,                    інверсія
Бажаного, страшного того
Гріха!

Цінність поетичного цього твору:

Ця поезія має неймовірну естетичну цінність. О. Корнійчук у статті «Великий Каменяр» зазначає, що «ліричні вірші Франка з циклу «Зів’яле листя» стоять на рівні шедеврів світової поезії».

Вірш «Чого являєшся мені у сні» увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року. Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом. Сучасні співаки із задоволенням виконують цей романс у власній інтерпретації.

Давайте послухаємо

https://www.youtube.com/watch?v=IjH62V_oERM

Коли читаєш чи слухаєш цей вірш, то відчуваєш всю силу почуття, глибину страждань цієї зраненої коханням людини. Туга відчувається у сповнених великого душевного болю, в епітетах і порівняннях, використаних у вірші. Вони передають частину образу коханої, її стриманість у ставленні до ліричного героя. Ця любов закоханого не знаходить відгуку в серці дівчини, свідчать у поезії словами «німі уста», «криниці дно студене» її прекрасних очей.

Однак бажання забути образ милої було миттєвим. Ліричний герой просить хоч у сні приходити до нього і приносити змученому серцю миті щастя

Так ниє серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в’яне, засихає.

Як яскраво, поетично і разом із тим правдиво зумів передати поет невимовні страждання люблячого серця, гіркоту нерозділеного кохання.

Написати так може лише любляча людина, яка все це сама вистраждала.
І це було дійсно так. Франкові «тричі приходила любов».

Ольга Рошкевич — перша і незабутня любов поета, Юзефа Дзвонковська, яка відмовила Франкові свідомо, знаючи про свою смертельну недугу, Целіна Журовська — «гордая душа».

Презентації, що розповідають про силу почуття І. Франка до трьох жінок.

https://naurok.com.ua/prezentaciya-zhinki-v-zhitti-i-franka-21628.html

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-ifranko-liricna-drama-trici-meni-lubov-avlalas-92856.html

Не склалося його кохання, і з’явилися ці чудові поетичні рядки.

Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Моє враження від поезії і від стилю написання Івана Франка:

Тільки вміючи так, до самозабуття, до самозречення, кохати, тільки маючи такий могутній, неповторний талант, можна було створити прекрасну пісню великої любові, яка хвилюватиме й захоплюватиме серця людей вічно. Важко заглядати у людську душу, та коли вже потрапив у цю царину – шануй її, цінуй її, плекай, як дитину. Дякую Вам, Іване Яковичу, за довіру і скарби своєї душі!

Аналіз цієї поезії можна виконати у вигляді ментальної карти ( в зошиті, на окремих аркушах паперу)

$C:\Users\User\Desktop\вчитель року\карта.png$