Аналіз поезій "П'яна корабель", "Різдво", "Пісня осені", "Мертва принцеса" та уривку з драми "Кінцева гра".

Аналіз поезій «П’яна корабель», «Різдво», «Пісня осені», «Мертва принцеса» та уривку з драми «Кінцева гра».

«П’яна корабель» (Le Bateau ivre)

У цій поезії Поль Верлен описує своє піднесення під час подорожі на кораблі, який розривається від поєднання з природою. Він поєднує морський шторм зі своїм станом душі та описує свої відчуття словами «У цьому безмежному морі я сам став кораблем».

У поезії «П’яна корабель» Поль Верлен використовує багато метафор та образів, щоб передати свої почуття та враження від природи. Він описує, як він плаває на кораблі, який розривається від поєднання з природою. Верлен описує шторм, який змінюється на тиху морську гладь, як метафору для життя, яке постійно змінюється.

Поезія починається з опису вітру, який лютує на морі та змушує корабель хитатися на хвилях. Потім Верлен описує, як його душа відчуває цю хвилюючу подорож та як він стає частиною природи, що його оточує: «У цьому безмежному морі я сам став кораблем / Тут все змішується, камені, хвилі, небо».

У другій частині поезії Верлен описує, як корабель віддаляється від берега та зникає з поля зору. Він порівнює цей момент з моментом народження, коли людина залишає свій колисковий та відправляється у світ: «У цей момент немовби я знову народився, / Я зірвався з гілки, як птах, що був засмучений».

У третій частині поезії Верлен описує, як він повертається до берега та ділиться своїм досвідом з іншими людьми. Він говорить про те, що тільки поет може відчути цю єдність з природою та перетворити її на поезію: «Він знає свій образ та він його зберігає, / Бо він знає, що він тим самим відчуває / Що корабель, що зникає з поля зору».

У цій поезії Поль Верлен використовує багато метафор та символів, щоб передати свої відчуття під час подорожі на кораблі. Він порівнює себе з кораблем, що розривається від поєднання з природою, що символізує його від’єднання від реальності та піднесення духу. У поезії також є багато образів моря, хвиль та шторму, які передають рух та потужність природи, що сприймає поет.

Одним з ключових елементів цієї поезії є єдність людини з природою та можливість поета відчути цю єдність та передати її через поезію. Верлен підкреслює, що тільки поет може передати цей досвід через мистецтво та зберегти його образ у своїй поезії. Ця поезія є однією з найбільш відомих та впливових творів Поля Верлена, що відображає його відношення до природи та мистецтва.

"Різдво" (Noël)

Ця поезія є віршем про Різдво та свято народження Христа. Він описує радість та святковий настрій, що заповнює людські серця під час цього свята. Він таквідзначає, що Різдво приносить людям надію та віру. У поезії Поль Верлен описує зимову ніч, коли "кожне дерево, кожен кущ, кожен зливок" вкриті снігом, а небо зіркове. Він описує, як пастухи, що пильнують своїх табунів, зібралися разом, щоб послухати новини про народження Ісуса Христа. Він використовує відображення зірок, щоб передати сакральність свята та світлість, яку воно приносить у темну зимову ніч.  У другій частині поезії Верлен звертається до самого Ісуса Христа та висловлює своє побажання "Нехай Твій білий світлець палає в моєму серці" - він прохає, щоб благодать святого Різдва заповнила його життя і надала йому силу та натхнення.  У цій поезії Верлен передає теплоту та радість, яку Різдво приносить людям, а також сакральну значимість свята та його важливість для християн.

«Пісня осені» (Chanson d’automne)

У цій поезії Верлен описує осінній пейзаж та відчуття, які він викликає у нього. Його поезія меланхолійна, вона передає глибокі почуття тоски та суму. Особливістю вірша є використання метафори «весільні дзвони», які описують звуки війни.

У вірші «Пісня осені» Верлен описує осінню природу та її зміну, відображаючи тим самим мінливість життя та смерті. Він описує дерева, що втрачають свої листя, туман, що розтікається над землею та стогони вітру, які стають музикою його душі. Він також описує звуки війни, які поруч зі звуками природи стають частиною осіннього пейзажу. У фінальному куплеті він говорить про зустріч з коханою та розлуку з нею, що відображає зміну та мінливість в житті. Вірш «Пісня осені» є одним з найвідоміших творів Поля Верлена та вважається одним з найкращих творів французької літератури.

«Мертва принцеса» (La morte)

У цій поезії Верлен описує образ мертвої красуні, з якою він колись був в коханні. Він описує красу її тіла та духу, а також описує свої відчуття горя та ностальгії.

Уривок з поезії «Мертва принцеса»:

«Заїжджаємо в місто в пізню пору,

Потускнілі вогні горять від затишку.

Поруч ізі мною мертва принцеса,

Що була красою світу та прекрасною.

Звільнись, зірко, що замерзла на лобі,

Сяй в безодні бездонної ночі.

Не муч мене моїми спогадами!

О, сліпото, що так душу мою ранить!»

У цій поезії Верлен використовує метафору мертвої принцеси, щоб передати свої відчуття горя та ностальгії. Він описує її як колись прекрасну і чарівну, але тепер мертву і безжиттєву. Образ мертвої принцеси є символом того, що колись було живим та прекрасним, але тепер зникло та залишилося тільки спогадами.

Уривок з драми «Кінцева гра»

«Кінцева гра» - це драма, в якій Верлен висловлює свої думки про природу творчості та ролі мистецтва в житті людини. Уривок, що пропонується для читання, описує поетичну майстерність та відданість мистецтву:

«Бо це поезія, і ніщо не може порівнятися з поезією! Хочеш знайти таємницю життя? Почуй музику.

 Хочеш знайти божественне? Відчуй красу.

 Треба жити поетом, дихати поетом,

 дивитись на світ поетом, відчувати все, що тебе оточує, поетом.

Немає нічого більш важливого, ніж бути поетом, нічого більш високого, ніж віддатись мистецтву.

 Нехай життя б’є тебе, як хоче, але якщо ти зберігаєш свою відданість мистецтву, тоді ти зберігаєш своє життя.»

Уривок цілком відображає філософію Поля Верлена, який вважав, що поезія – це найвища форма мистецтва, і тільки вона може відтворити весь спектр емоцій та почуттів людини. Він закликав людей жити повністю віддано мистецтву, бути поетами у своєму житті та бачити красу у всьому навколо.