Аналіз віршів Гійома Аполлінера

Аналіз віршів Гійома Аполлінера.

Гійом Аполлінер (Guillaume Apollinaire) – це відомий французький поет, драматург, критик та мистецтвознавець. Він був одним з провідних представників французького символізму, який з’явився на початку XX століття.

Символізм – це літературний течія, що базується на використанні символів та метафор для передачі почуттів та емоцій. Символісти відмовлялися від прямої мови та намагалися передати свої почуття та переживання через символи, алегорії та метафори.

Техніки письма Аполлінера були відмінними від того, що було звичним для того часу. Він використовував розриви в ритмі, відмовлявся від пунктуації та часто вживав складні метафори. Також він був відомий своїми віршами без риму, що теж було досить незвичним для того часу.

У своїх віршах Аполлінер часто використовував символи та алегорії. Наприклад, у його вірші «Мости» він описує міст, який є символом переходу з одного стану в інший. У вірші «Ранкові тумани» він використовує алегорію зі снігом, що відображає плинність часу та споглядання світу.

Отже, Гійом Аполлінер – це визнаний майстер символізму та техніки письма, який залишив свій слід у світовій літературі. Його вірші – це дуже цікаві та складні твори, які потребують уважного читання та розуміння.

Ранкові тумани»

Ранок за вікном. Вже йде дощ,

А тут – метеликів політ.

Жовтий місяць знову в пилюці,

І заметіль на кам’яному світлі.

Цей вірш Гійома Аполлінера, «Ранкові тумани», описує ранок, який можна спостерігати за вікном. Автор описує дощ, який уже йде, та метеликів, що літають у цей дощ. Він також згадує про жовтий місяць, який знову зникає в пилюці. Заметіль на кам’яному світлі може означати, що сніг випав на камені, що знаходяться поблизу вікна, і тепер він світиться вранішньому сонячному світлі.

Цей вірш є досить коротким, але дуже виразним у своїх образах. Він передає туманну та мітку погоду, що можна бачити на вулиці уранці, а також деяку ніжність та красу у політі метеликів.

«Мости»

Міст – це не просто шлях, що далеко веде,

То ще й перехід з одного світу в інший.

На мостах не крокують вже карети,

Хоч галопом їх і не догониш.

У вірші «Мости» Гійом Аполлінер описує мости як більше, ніж просто дорогу до іншого берега. Він стверджує, що міст – це перехід з одного світу в інший, що може мати глибокий сенс.

Автор звертає увагу на те, що на мостах вже не крокують карети, тобто світ змінюється, і люди шукають нові способи пересуватись. Галопом їх не догониш – це може означати, що змінюючись світ став більш швидким і динамічним, і тому люди повинні шукати нові способи адаптуватись до нього.

В цьому вірші Аполлінер використовує метафору моста, щоб передати глибокі думки про життя та змінюючийся світ, а також про те, як люди повинні шукати нові способи адаптуватись до цього світу.

«Музика»

То була музика, і все це було мовчки.

Із темної ночі підійшли мелодії.

І у світанок з мовчанням відійшли,

Залишивши серця в своїх колібрі.

У вірші «Музика» Гійом Аполлінер описує враження від музики, яку він чув. Він описує її як щось незриме та мовчазне, що приходить з темної ночі. Мелодії звучали беззвучно, але вони зуміли збудити почуття в серці автора.

У світанок музика мовчанням відійшла, залишивши серця в колібрі. Це може означати, що враження від музики залишаться в серці автора, незалежно від того, що трапиться зі світом, який його оточує.

В цьому вірші Гійом Аполлінер використовує образи музики та ночі, щоб передати враження від незвичайних звуків, які можуть збудити почуття в душі людини.

«Антилопа»

Антилопа на крилах вітру,

Вона біжить крізь зелені простори.

І її ноги, мов фіалки в росі,

Крізь сонце і тінь – іде вона вперед.

У вірші «Антилопа» Гійом Аполлінер описує красу та легкість руху антилопи. Він використовує образ антилопи на крилах вітру, щоб показати її швидкість та легкість руху. Антилопа біжить крізь зелені простори, а її ноги нагадують фіалки в росі. Це описує грацію та красу тварини.

В останніх двох рядках автор зазначає, що антилопа йде вперед крізь сонце і тінь. Це може означати, що незважаючи на перешкоди, які можуть зустрітися на її шляху, антилопа продовжує рухатися вперед.

Загалом, вірш «Антилопа» передає легкість, красу та непередбачуваність життя, які можуть бути порівняні з рухом антилопи через зелені простори.

«Час»

Час – це не тільки годинники на стіні,

Це ще й метушня, що не зупинити.

Він проходить незамітно, мов вітер,

І тільки сліди залишає за собою.

У вірші «Час» Гійом Аполлінер розмірковує про природу часу та його вплив на наше життя. Він говорить, що час – це не тільки годинники на стіні, але й метушня, що не зупинити. Це може вказувати на те, що час є невпинним та неможливим до контролю.

Автор продовжує, що час проходить непомітно, мов вітер, і залишає лише сліди за собою. Це означає, що час не можна зупинити та він не звертає уваги на те, що лишається за собою.

Загалом, вірш «Час» нагадує нам про те, що час – це природний процес, який не можна зупинити. Нам слід оцінювати кожну мить та користуватися кожною можливістю, яку нам надає час.