"Андріївські вечорниці у 5 класі"

Про матеріал
Знайомить учнів з народними зимовими традиціями та звичаями. Виховують любов до рідної мови, до рідного краю.
Перегляд файлу

                                          Андріївські вечорниці у 5 класі

      Мета: Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України.  Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці,  обрядом ворожіння й  кусанням калити. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого, повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні. Виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти  народні звичаї та обряди.

Розвивати творчі та  акторські здібності учнів.. Вдосконалювати мовну культуру учнів.

Обладнання:  українська хата, піч;  мисник, глиняний посуд та макітра для вареників,  вишиті рушники, доріжки, серветки; рогачі; калита, вишивки, решето;  учні – в українських народних костюмах, на столах-  ікони, свічки, тощо.

                              Лунає пісня «Лише у нас на Україні»

Ведуча. Україно! Чарівна моя ненько, найкращий куточку землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоє багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

Ведучий. Україна…Рідний край…Золота, чарівна сторона. Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились…

Ведуча. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами. Кожен,  хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

Ведучий. У глибину століть сягає наша історія.  Пізнати історію рідного краю допомагають нам  і книги, і самобутня народна творчість: мелодійні пісні, цікаві звичаї, фантастичні народні казки.

Ведуча. Отже, сьогодні ми з вами через призму сучасності поглянемо на минуле, щоб відчути красу і поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят української молоді.

Ведучий. Сьогодні ми зібралися на  Андріївські вечорниці.

Ведуча. Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним. А ніч – доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року. Існувало багато парубочих ворожінь, але ще більше було, звичайно, дівочих ворожінь.

 

 

Ведучий. Ці ворожіння добрі, вони не несуть у собі нічого лихого: ніяких  наговорів, ніяких чар, вони чисті, адже люди у природи просять кращої долі і прагнуть дізнатися, що ж їх чекає у майбутньому.

Ведуча. Молодь цієї ночі спати не лягала, - адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки.                                                                                                                             

Ведучий:  Українські вечорниці починаєм  вже не раз,                                                                               Хай сміх і пісня ллється в серце кожного із нас.

Ведуча: Обійдіть весь світ безмірний і скажіть: в якій країні                                                          Так зберігся скарб безцінний, як у нас, на Україні?

Ведучий: Просим всіх на наше свято,                                                                                  Превелике, пребагате,                                                                                                               Від зірниці до зірниці                                                                                                                  Хай лунають вечорниці.

Ведуча:    Гей, на наших вечорницях                                                                                        Хто сумний – розвеселиться!                                                                                                 Співи, танці, небилиці –                                                                                                           Гарні будуть вечорниці!

Разом: Запрошуємо Вас на Андріївські вечорниці!  

 Ведучі виходять. Українська хата. Стоять стільчики півколом. Біля печі порається господиня. Потім виглядає у віконце. Ходить, сумно зітхає.

Господиня. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли ще ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер… От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой – йой! Куди все поділося? 
Чути сміх. Господиня схоплюється. Заходять дівчата  

   Лунає пісня «Вечорниці шикидим» 

   Дівчата(всі):  Слава Богу, в вашій хаті!

1 дівчина: Добрий вечір, тітонько! Чи можна в вашу хату?

Господиня: Слава навіки! Заходьте дівчата, давно вже вас чекаю.

2 дівчина: Добрий вечір, господине, славна молодице.     Чули, що у цій хатині будуть вечорниці!?

 

 

3 дівчина: Будем з вами добрі, щирі,                                                                                                              То і будем жити в мирі.                                                                                                           Тоді всім нам допоможе                                                                                                         Матір світу – Мати Божа.

Господиня: Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Прошу, прошу вас. Відпочиньте трохи з дороги.

            Дівчата сідають, починають вишивати.

Господиня. Дівчата, а давайте, поки хлопців нема, заспіваємо.  

 Співають сучасну українську пісню «Ой зелене, жито, зелене…».

Господиня. Дівчатка, сьогодні свято Андрія - парубочо-дівочі гуляння. Ще з часів християнства проводяться саме 13 грудня. В цей вечір треба ворожити.

4 дівчина: Та хіба можна свою долю вгадати?. Не  вірю я в ці ворожіння.

5 дівчина: А давайте попросимо Андрія допомогти нам у ворожінні.

(Під музику «Ой, у гаю, при Дунаю» дівчата передають з рук в руки запалену свічку і по  черзі промовляють)

1 дівчина. - Андрію, Андрію! На тебе маємо надію,                                                                                                                                                                                                                                                                           2 дівчина. - Долю хочемо знати, просимо допомагати.                                                                                  3 дівчина. - Прийди до нас у цей вечірній час,                                                                                           4 дівчина. - У цю годину –  Та обдаруй кожну дівчину.

5 дівчина. Дівчата, а на чобіт поворожимо? Всі знають це ворожіння?

                                         Дівчата розводять руками

 

 

 

5 дівчина. Кидаємо правий чобіт через  ліве плече, ставши спиною до хати. Кидати треба так сильно, щоб через стріху перелетів. Потім  дивляться, у який бік чобіт носком показує - звідти і старостів слід чекати.

                        Звучить весела музика «А я молода, на базар ходила..»                                                                        Дівчата по черзі кидають правий чобіт, кидають його, а потім коментують:

6 дівчина. - Мій кудись на Київ показує!

7 дівчина. - А мій – на Тернопіль!

 1 дівчина.- А мій, здається. – на Париж!

 2 дівчина. - Ну, а мій – на Харків! Десь там моя доленька!

Господиня. Запам’ятовуйте! І звідти старостів чекайте!

3 дівчина. - А мій чомусь до хати носком повернувся!

Господиня. То він показує, що тобі ще рано заміж виходити, дома посидиш іще! Не сумуй! Ти ж ще молоденька!

Дівчата починають взуватися, але одна з них згадує ще одне ворожіння на чоботи

4 дівчина. Дівчата, не взувайтеся! Ми ж іще чобіт не переставляли, щоб дізнатися, хто з нас найпершою заміж вийде!

Господиня. Твоя правда! Бачиш, ти згадала, а я вже й забула! Всі памятають, як це      ворожіння провести?

Дівчата разом: Так!

5 дівчина: Ні!

6 дівчина: - Памятаємо!                                                                                                                            

 7 дівчина:  - Не знаємо!

Господиня. Тож слухайте! Знову ж таки беремо правий чобіт і ставимо по черзі один за одним. Чий перший за поріг переступить, та першою заміж вийде! Поворожимо?

1 дівчина, 2 дівчина:  Звичайно! Так!

 

(Звучить музика  Дзідзьо «Василина»)

 

 Дівчата переставляють чоботи, а потім  коментують:

 

3 дівчина:  - Я перша заміж вийду!

4 дівчина: - А я друга!

 

 

5 дівчина:  - А я третя!

 

                    Дівчата взуваються

Господиня. Я думаю, що всі ви, мої любі, виходили на перехрестя і запитували першого зустрічного чоловіка: «Дядьку, дядьку, як вас звуть?» Він називав своє

імя, а дівчина знала, що так зватимуть її судженого. Ми на вулицю, мабуть, не підемо, а подзвонимо знайомим і їх запитаємо.

 

            (Звучить пісня відео 5) Дівчата розмовляють по телефону. Потім говорять:

1 дівчина:  Мого судженого Василем зватимуть!

2 дівчина:  А мого – Миколаєм!

3 дівчина:  А мого – Петром!

4 дівчина:  А мого – Андрієм!

5 дівчина:  А мого – Пантелеймоном!

6 дівчина: - А ще якісь ворожіння є?

Господиня. А не хочете дізнатися, хто за професією буде суджений?

Дівчата. (разом): Хочемо! Хочемо!

Господиня.  От і добре! Для цього ворожіння нам знадобиться решето, хустка і кілька дрібних речей, я вже все вам приготувала. Ану, мої помічниці, несіть швиденько решето!

       (Двоє  біжать за решетом, двоє виносять стола.  Усі дівчата обступають стіл, на який ставиться решето.)

Господиня. Я поклала в решето декілька дрібничок: шматок заліза – хто його витягне, чоловік тієї дівчини ковалем буде, колоски – хліборобом, шматочок дерева – столяром чи теслею, квітку чи стрічку – то ще не скоро сватів чекати, люстерко – не інакше, як великий ледащо. Не боїтеся поворожити?

Дівчата. (разом) Ні! Поворожимо!

Господиня. Решето я накриваю хусткою, а ви, дівчатонька, по черзі виймайте те, що доля підкаже. Отже, почали! Три, чотири!

 

                        Звучить «А я молода, на базар ходила».                                                                                            Дівчата вибирають речі і називають те, що вибрали

 

7 дівчина:  Мені – шматок паперу.

Господиня. Буде наречений вчителем чи може офіс-менеджером!

 1 дівчина:  А мені – зубний протез!

Господиня. Точно вийдеш заміж на зубного техніка!

2 дівчина:  А мені – люстерко!

Господиня. А тобі гарне ледащо судилося!

3 дівчина: . А мені – стрічка!

Господиня. Не бути тобі цього року в парі!

4 дівчина:  А мені – шматочок хліба!

Господиня. В достатку проведеш сімейне життя!

5 дівчина:  А мені – хустинка попала.

Господиня. Незабаром вийдеш заміж!

6 дівчина:  А мені – слухавка!

Господиня. Буде наречений лікарем!

 

   Дівчата весело обговорюють результати ворожіння

 

 

     Співають пісню «Гулянка в Україні» «Вечорниці»                                                                                           Стукіт у двері                                                      

 Хлопці  -  Дівчата, пустіть до хати, бо з дороги збилися.

- Добрий вечір усім у хаті!

- З Калитою, будьте здорові!

- З Калитою золотою, з пресвітлим святом!

- Добрий вечір вам дівчата та молодиці!

 -  Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці!

7 дівчина:  До нас ідуть парубоньки, бо в нас гарні дівоньки, бо в нас музики грають, бо в нас дівчата гуляють.

Заходьте вже. Але за це спочатку відгадайте загадки.                                                                                

 (Дічата по черзі загадують загадки)

 

- Біла морква зимою росте. (Бурулька)

- Рукавом махнув, дерева нагнув. (Вітер)

- Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)

- Що то за гість, що темноту їсть. (День)

- Що має вухо, а не чує. (Голка)

- Без ніг, а ходить. (Годинник)

- Що мовчить, а розуму вчить. (Книжка)

- Зубів не має, а кусає. (Кропива)

- Маленьке, сіреньке, хоч якого кота з місця стягне. (Миша)

- Два кільця, два кінця, а посередині цвях. (Ножиці)

-  Їхала пані в срібнім жупані, а на тім жупані латка на латці. (Риба)

- Що то за віз, що без коліс? (Санки)

-  Повернуло до сонця золоте віконце. (Соняшник)

-  Мене б’ють, товчуть, ріжуть, а я все терплю і всім добром плачу. (Хліб)

- Сидить Марушка в семи кожушках: хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

1 дівчина:  А зараз ми будемо ворожити на балабушках. Кожна з нас спекла по так званому «Андрійчику». Ми розкидаємо їх по лаві, а хлопці мають  привести голодного собаку. Чий балабушок собака зїсть першим, та і заміж вийде найскоріше.                                                                                                                             2 дівчина: Так, так, хлопці! Зараз нам дуже потрібний голодний пес.                                    1 парубок:  Чи ви показилися? Де ми вам зараз собаку зловимо?                                                   3 дівчина:  Нічого не знаємо! Ідіть за собакою!

                Дівчата виштовхують хлопців на «вулицю» .  

 

 

                                                                                                                                 

4 дівчина:  А ви, дівчата, мерщій свої «андрійчики» розкладайте. Та на ослінчик положіть, щоб собака дістав. Цікаво, чий коржик першим собака зїсть? Хто у нас першою заміж вийде?

               Хлопці переодягають одного парубка  у «собаку»

2 парубок:  Дівчата, гасіть світло, бо собака боїться до хати йти. Тільки  щоб свічки горіли.

Хлопці заводять «собаку». «Собака»  гарчить, їсть «андрійчики»: один, другий, третій. Хоче втекти, а дівчата його завертають. Він лягає на підлогу й каже:

                                                                                                                     

Парубок-«собака»:  Все! Більше не можу! 

         

              Хлопці регочуть, а дівчата сердяться

5 дівчина:  Всю ворожбу нам зіпсували!

3 парубок:  А чим вам наш пес поганий? І злий, і волохатий, і голодний. І всі ваші «андрійчики» з’їв! Він же хотів усіх вас пожаліти, та живіт замалий.

Парубок-«собака»:  Дівчата-голубоньки! Ну ні один пес не хотів до вас у хату йти! Та хіба ж я гірший? Але ж він тебе не посватає, а я хоч зараз! (обіймає дівчину за плечі)

6 дівчина:  (відштовхує) Ой,баламуте! 7 дівчина:  А чи спритні ви і дотепні, це ми зараз перевіримо під час кусання калити!

1 дівчина:  Хлопці! А хто у нас сьогодні за пана Калитинського буде?                       4 парубок:   Микита! Він   минулого року всіх переміг!

5 парубок-Микита:  Дякую, шановне товариство! Умови цієї гри знають усі? Пояснюю тим, хто не знає. Усі парубки стають у чергу і по черзі будуть підходити

 

 

калиту кусати. Але не пішки підходитимуть, а підїжджатимуть на коцюбі, тому кожен по черзі буде паном Коцюбинським. Завдання пана Калитинського – захистити калиту, завдання пана Коцюбинського – вкусити калиту і отримати титул переможця. А завдання дівчат – розсмішити хлопців, щоб перешкодити вкусити калиту. Бо хто розсміється, той із гри вибуває. Калиту руками  чіпати не можна! Можна лише кусати зубами. Пан Калитинський уже привязав калиту?

Пан Калитинський. Так! Я готовий! Калита на почесному місці. Починаємо!

                Дівчата подають парубкам коцюбу, І Коцюбинський їде по сцені круг, зупиняється навпроти пана Калитинського під музику «Василина»

1 Коцюбинський:  Доброго вечора вам, пане Калитинський!

Калитинський:  Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете?

1 Коцюбинський:  А їду калиту кусати!

Калитинський:  А я буду по мармизі писати!

1 Коцюбинський:  А я таки вкушу!

Калитинський:  А я таки впишу!

            (Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує стрічку і калита «втікає». Калитинський маже Коцюбинського сажею)

Калитинський:  Прошу. панове, наступного пана Коцюбинського! Прошу!

2 Коцюбинський також їде коло по сцені, зупиняється навпроти пана Калитинського

 2 Коцюбинський: Доброго вечора вам, пане Калитинський!

Калитинський:  Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А ви звідки?

 2 Коцюбинський:  Та я тутешній, з нашого села. Хочу калити вкусити!

Калитинський: -  То спробуйте!

(Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує. Калита «втікає». Калитинський маже сажею)

 

 

3 Коцюбинський:  - Доброго вечора вам. пане Калитинський!

Калитинський:  - Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете?

3 Коцюбинський: -  Їду калиту кусати!

Калитинський:  - А будеш нам слово казати?

3 Коцюбинський:

 - Буду.

Калитинський:   - Що у світі найсильніше?

3 Коцюбинський:  - Вода.

Калитинський:  - Що у світі найпрудкіше?

3 Коцюбинський:  - Думка.

Калитинський:  - Скільки в небі зірок?                                                                                           3 Коцюбинський:  - Як у морі піску.

Калитинський:  - Скільки в морі піску?

3 Коцюбинський:  - Як на землі трави.

Калитинський:  - Скільки на землі трави?

3 Коцюбинський:  - Як проміння у сонця.

Калитинський: - А скільки проміння у сонця?

3 Коцюбинський: - Як в людини думок.                                                                       Калитинський:  - А що везеш?

3 Коцюбинський:  - Оце я везу міх!

Калитинський: - -  А що в міху?

 3 Коцюбинський:  - Сміх!

Калитинський: - То давай засміємося!

3 Коцюбинський: -  Нема з чого реготати, коли хочеш калиту кусати!

  Він підстрибує і кусає калиту. Всі весело плещуть у долоні.

2 дівчина: -    Оце так парубок!                                                                                                        3 дівчина: -  Оце молодець!                                                                                                               4 дівчина: -  Всіх переміг!                                                                                                                       Господиня: -  Наступного року паном Калитинським у нас будеш!                              Калитинський: -  Калитники-житники, добре дбайте та нашу смачну калиту уславляйте! А ви,  дівчатонька, калиту діліть!                                                                       Дівчата  ділять калиту  

 

 

  6 парубок: -  Дівчата! І що, це все?! Більше нічим сьогодні нас не почастуєте?                                                                       5 дівчина:  Зараз! Зараз! Із цим ворожінням ми й забули!                                                           6 дівчина:  В кожній хаті на Вкраїні                                                                                                    Вареники варять нині.                                                                                                                                  Це варенички знаменні,                                                                                                                          Як їх родичі пельмені.                                                                                                            7 дівчина:  Милі гості, просимо сісти,                                                                                             Вареники будемо їсти.                                                                                                                  

  Вареники непогані,                                                                                                                                             Вареники у сметані!                                                                                                                      1 дівчина:  Вас чекають у макітрі                                                                                                                               Вареники дуже ситні –                                                                                                                          Білолиці, круглолиці,                                                                                                                                    Із добірної пшениці!                                                                                                                             7 парубок:  Е, ні! Так діла не буде. Що це таке: вареники із сиром та задарма. Давайте зробимо так: хто проспіває один рядок із пісні, в якій згадується верба чи калина, або затанцює – тому дасте  вареник.                                                                                         2 дівчина:  Любі гостоньки, а вареники наші не прості, а з сюрпризом, кому попадеться, тому й повезе.    

Проводиться гра, переможців пригощають варениками,  

  

       Хлопці співають пісню «Варенички мої».        

Господиня. Хлопці! Дівчата! Заколядуйте. Сьогодні вже й колядувати годиться. 

 

 

                                                          

Колядка          «Підем, підем, пане  брате»        

7 парубок:  Досить сидіти, хлопці! Йдемо ще хвірточки познімаємо.

1 парубок:  Дякуємо господині та дівчатам за теплу хату і за стіл багатий.

     Хлопці виходять

Господиня. Дівчата, запам’ятайте: сни на Андрія – віщі. Під ліжко поставте на ніч миску з водою, покриту зверху дощечкою, що імітує місток. У сні побачите судженого, який вас і переведе через цей місток. Хай щастить усім!

Ведуча: Все, що в серці мали - вам подарували.

Світлу мрію, казку, ніжну пісню, ласку,

Славу України й щебет соловїний.

Ведучий: Нехай ваша хата всім буде багата:

І хлібом, і сіллю, й великим добром.

Хорошими дітьми й міцненьким здоров’ям,

І піснею, й сміхом, й сімейним теплом.

Ведуча: А ще  вам бажаєм, щоб ви не хворіли,

Душею і серцем були молоді.                                                                                                       До рідного краю любовю горіли

І користь приносили рідній землі. 

 

             

  

        Всі учасники співають пісню «Хай в вас і в нас все буде гаразд!»  

 

 

                  

 

Андріївські вечорниці у 5 класі

      Мета: Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України.  Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці,  обрядом ворожіння й  кусанням калити. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого, повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні. Виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти  народні звичаї та обряди.

Розвивати творчі та  акторські здібності учнів.. Вдосконалювати мовну культуру учнів.

Обладнання:  українська хата, піч;  мисник, глиняний посуд та макітра для вареників,  вишиті рушники, доріжки, серветки; рогачі; калита, вишивки, решето;  учні – в українських народних костюмах, на столах-  ікони, свічки, тощо.

                              Лунає пісня «Лише у нас на Україні»

Ведуча. Україно! Чарівна моя ненько, найкращий куточку землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоє багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

Ведучий. Україна…Рідний край…Золота, чарівна сторона. Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились…

Ведуча. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами. Кожен,  хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

Ведучий. У глибину століть сягає наша історія.  Пізнати історію рідного краю допомагають нам  і книги, і самобутня народна творчість: мелодійні пісні, цікаві звичаї, фантастичні народні казки.

Ведуча. Отже, сьогодні ми з вами через призму сучасності поглянемо на минуле, щоб відчути красу і поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят української молоді.

Ведучий. Сьогодні ми зібралися на  Андріївські вечорниці.

Ведуча. Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним. А ніч – доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року. Існувало багато парубочих ворожінь, але ще більше було, звичайно, дівочих ворожінь.

 

 

Ведучий. Ці ворожіння добрі, вони не несуть у собі нічого лихого: ніяких  наговорів, ніяких чар, вони чисті, адже люди у природи просять кращої долі і прагнуть дізнатися, що ж їх чекає у майбутньому.

Ведуча. Молодь цієї ночі спати не лягала, - адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки.                                                                                                                             

Ведучий:  Українські вечорниці починаєм  вже не раз,                                                                               Хай сміх і пісня ллється в серце кожного із нас.

Ведуча: Обійдіть весь світ безмірний і скажіть: в якій країні                                                          Так зберігся скарб безцінний, як у нас, на Україні?

Ведучий: Просим всіх на наше свято,                                                                                  Превелике, пребагате,                                                                                                               Від зірниці до зірниці                                                                                                                  Хай лунають вечорниці.

Ведуча:    Гей, на наших вечорницях                                                                                        Хто сумний – розвеселиться!                                                                                                 Співи, танці, небилиці –                                                                                                           Гарні будуть вечорниці!

Разом: Запрошуємо Вас на Андріївські вечорниці!  

 Ведучі виходять. Українська хата. Стоять стільчики півколом. Біля печі порається господиня. Потім виглядає у віконце. Ходить, сумно зітхає.

Господиня. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли ще ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер… От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой – йой! Куди все поділося?

 Чути сміх. Господиня схоплюється. Заходять дівчата  

   Лунає пісня «Вечорниці шикидим» 

   Дівчата(всі):  Слава Богу, в вашій хаті!

1 дівчина: Добрий вечір, тітонько! Чи можна в вашу хату?

Господиня: Слава навіки! Заходьте дівчата, давно вже вас чекаю.

2 дівчина: Добрий вечір, господине, славна молодице.     Чули, що у цій хатині будуть вечорниці!?

 

 

3 дівчина: Будем з вами добрі, щирі,                                                                                                              То і будем жити в мирі.                                                                                                           Тоді всім нам допоможе                                                                                                         Матір світу – Мати Божа.

Господиня: Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Прошу, прошу вас. Відпочиньте трохи з дороги.

            Дівчата сідають, починають вишивати.

Господиня. Дівчата, а давайте, поки хлопців нема, заспіваємо.  

 Співають сучасну українську пісню «Ой зелене, жито, зелене…».

Господиня. Дівчатка, сьогодні свято Андрія - парубочо-дівочі гуляння. Ще з часів християнства проводяться саме 13 грудня. В цей вечір треба ворожити.

4 дівчина: Та хіба можна свою долю вгадати?. Не  вірю я в ці ворожіння.

5 дівчина: А давайте попросимо Андрія допомогти нам у ворожінні.

(Під музику «Ой, у гаю, при Дунаю» дівчата передають з рук в руки запалену свічку і по  черзі промовляють)

1 дівчина. - Андрію, Андрію! На тебе маємо надію,                                                                                                                                                                                                                                                                           2 дівчина. - Долю хочемо знати, просимо допомагати.                                                                                  3 дівчина. - Прийди до нас у цей вечірній час,                                                                                           4 дівчина. - У цю годину –  Та обдаруй кожну дівчину.

5 дівчина. Дівчата, а на чобіт поворожимо? Всі знають це ворожіння?

                                         Дівчата розводять руками

 

 

 

5 дівчина. Кидаємо правий чобіт через  ліве плече, ставши спиною до хати. Кидати треба так сильно, щоб через стріху перелетів. Потім  дивляться, у який бік чобіт носком показує - звідти і старостів слід чекати.

                        Звучить весела музика «А я молода, на базар ходила..»                                                                        Дівчата по черзі кидають правий чобіт, кидають його, а потім коментують:

6 дівчина. - Мій кудись на Київ показує!

7 дівчина. - А мій – на Тернопіль!

 1 дівчина.- А мій, здається. – на Париж!

 2 дівчина. - Ну, а мій – на Харків! Десь там моя доленька!

Господиня. Запам’ятовуйте! І звідти старостів чекайте!

3 дівчина. - А мій чомусь до хати носком повернувся!

Господиня. То він показує, що тобі ще рано заміж виходити, дома посидиш іще! Не сумуй! Ти ж ще молоденька!

Дівчата починають взуватися, але одна з них згадує ще одне ворожіння на чоботи

4 дівчина. Дівчата, не взувайтеся! Ми ж іще чобіт не переставляли, щоб дізнатися, хто з нас найпершою заміж вийде!

Господиня. Твоя правда! Бачиш, ти згадала, а я вже й забула! Всі пам’ятають, як це      ворожіння провести?

Дівчата разом: Так!

5 дівчина: Ні!

6 дівчина: - Пам’ятаємо!                                                                                                                            

 7 дівчина:  - Не знаємо!

Господиня. Тож слухайте! Знову ж таки беремо правий чобіт і ставимо по черзі один за одним. Чий перший за поріг переступить, та першою заміж вийде! Поворожимо?

1 дівчина, 2 дівчина:  Звичайно! Так!

 

(Звучить музика  Дзідзьо «Василина»)

 

 Дівчата переставляють чоботи, а потім  коментують:

 

3 дівчина:  - Я перша заміж вийду!

4 дівчина: - А я друга!

 

 

5 дівчина:  - А я третя!

 

                    Дівчата взуваються

Господиня. Я думаю, що всі ви, мої любі, виходили на перехрестя і запитували першого зустрічного чоловіка: «Дядьку, дядьку, як вас звуть?» Він називав своє

ім’я, а дівчина знала, що так зватимуть її судженого. Ми на вулицю, мабуть, не підемо, а подзвонимо знайомим і їх запитаємо.

 

            (Звучить пісня відео 5) Дівчата розмовляють по телефону. Потім говорять:

1 дівчина:  Мого судженого Василем зватимуть!

2 дівчина:  А мого – Миколаєм!

3 дівчина:  А мого – Петром!

4 дівчина:  А мого – Андрієм!

5 дівчина:  А мого – Пантелеймоном!

6 дівчина: - А ще якісь ворожіння є?

Господиня. А не хочете дізнатися, хто за професією буде суджений?

Дівчата. (разом): Хочемо! Хочемо!

Господиня.  От і добре! Для цього ворожіння нам знадобиться решето, хустка і кілька дрібних речей, я вже все вам приготувала. Ану, мої помічниці, несіть швиденько решето!

       (Двоє  біжать за решетом, двоє виносять стола.  Усі дівчата обступають стіл, на який ставиться решето.)

Господиня. Я поклала в решето декілька дрібничок: шматок заліза – хто його витягне, чоловік тієї дівчини ковалем буде, колоски – хліборобом, шматочок дерева – столяром чи теслею, квітку чи стрічку – то ще не скоро сватів чекати, люстерко – не інакше, як великий ледащо. Не боїтеся поворожити?

Дівчата. (разом) Ні! Поворожимо!

Господиня. Решето я накриваю хусткою, а ви, дівчатонька, по черзі виймайте те, що доля підкаже. Отже, почали! Три, чотири!

 

                        Звучить «А я молода, на базар ходила».                                                                                            Дівчата вибирають речі і називають те, що вибрали

 

7 дівчина:  Мені – шматок паперу.

Господиня. Буде наречений вчителем чи може офіс-менеджером!

 1 дівчина:  А мені – зубний протез!

Господиня. Точно вийдеш заміж на зубного техніка!

2 дівчина:  А мені – люстерко!

Господиня. А тобі гарне ледащо судилося!

3 дівчина: . А мені – стрічка!

Господиня. Не бути тобі цього року в парі!

4 дівчина:  А мені – шматочок хліба!

Господиня. В достатку проведеш сімейне життя!

5 дівчина:  А мені – хустинка попала.

Господиня. Незабаром вийдеш заміж!

6 дівчина:  А мені – слухавка!

Господиня. Буде наречений лікарем!

 

   Дівчата весело обговорюють результати ворожіння

 

 

     Співають пісню «Гулянка в Україні» «Вечорниці»                                                                                           Стукіт у двері                                                      

 Хлопці  -  Дівчата, пустіть до хати, бо з дороги збилися.

- Добрий вечір усім у хаті!

- З Калитою, будьте здорові!

- З Калитою золотою, з пресвітлим святом!

- Добрий вечір вам дівчата та молодиці!

 -  Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці!

7 дівчина:  До нас ідуть парубоньки, бо в нас гарні дівоньки, бо в нас музики грають, бо в нас дівчата гуляють.

Заходьте вже. Але за це спочатку відгадайте загадки.                                                                               

 (Дічата по черзі загадують загадки)

 

- Біла морква зимою росте. (Бурулька)

- Рукавом махнув, дерева нагнув. (Вітер)

- Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)

- Що то за гість, що темноту їсть. (День)

- Що має вухо, а не чує. (Голка)

- Без ніг, а ходить. (Годинник)

- Що мовчить, а розуму вчить. (Книжка)

- Зубів не має, а кусає. (Кропива)

- Маленьке, сіреньке, хоч якого кота з місця стягне. (Миша)

- Два кільця, два кінця, а посередині цвях. (Ножиці)

-  Їхала пані в срібнім жупані, а на тім жупані латка на латці. (Риба)

- Що то за віз, що без коліс? (Санки)

-  Повернуло до сонця золоте віконце. (Соняшник)

-  Мене б’ють, товчуть, ріжуть, а я все терплю і всім добром плачу. (Хліб)

- Сидить Марушка в семи кожушках: хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

1 дівчина:  А зараз ми будемо ворожити на балабушках. Кожна з нас спекла по так званому «Андрійчику». Ми розкидаємо їх по лаві, а хлопці мають  привести голодного собаку. Чий балабушок собака з’їсть першим, та і заміж вийде найскоріше.                                                                                                                             2 дівчина: Так, так, хлопці! Зараз нам дуже потрібний голодний пес.                                    1 парубок:  Чи ви показилися? Де ми вам зараз собаку зловимо?                                                   3 дівчина:  Нічого не знаємо! Ідіть за собакою!

                Дівчата виштовхують хлопців на «вулицю» .  

 

 

                                                                                                                                 

4 дівчина:  А ви, дівчата, мерщій свої «андрійчики» розкладайте. Та на ослінчик положіть, щоб собака дістав. Цікаво, чий коржик першим собака з’їсть? Хто у нас першою заміж вийде?

               Хлопці переодягають одного парубка  у «собаку»

2 парубок:  Дівчата, гасіть світло, бо собака боїться до хати йти. Тільки  щоб свічки горіли.

Хлопці заводять «собаку». «Собака»  гарчить, їсть «андрійчики»: один, другий, третій. Хоче втекти, а дівчата його завертають. Він лягає на підлогу й каже:

                                                                                                                       

Парубок-«собака»:  Все! Більше не можу! 

          

              Хлопці регочуть, а дівчата сердяться

5 дівчина:  Всю ворожбу нам зіпсували!

3 парубок:  А чим вам наш пес поганий? І злий, і волохатий, і голодний. І всі ваші «андрійчики» з’їв! Він же хотів усіх вас пожаліти, та живіт замалий.

Парубок-«собака»:  Дівчата-голубоньки! Ну ні один пес не хотів до вас у хату йти! Та хіба ж я гірший? Але ж він тебе не посватає, а я хоч зараз! (обіймає дівчину за плечі)

6 дівчина:  (відштовхує) Ой,баламуте! 7 дівчина:  А чи спритні ви і дотепні, це ми зараз перевіримо під час кусання калити!

1 дівчина:  Хлопці! А хто у нас сьогодні за пана Калитинського буде?                       4 парубок:   Микита! Він   минулого року всіх переміг!

5 парубок-Микита:  Дякую, шановне товариство! Умови цієї гри знають усі? Пояснюю тим, хто не знає. Усі парубки стають у чергу і по черзі будуть підходити

 

 

калиту кусати. Але не пішки підходитимуть, а під’їжджатимуть на коцюбі, тому кожен по черзі буде паном Коцюбинським. Завдання пана Калитинського – захистити калиту, завдання пана Коцюбинського – вкусити калиту і отримати титул переможця. А завдання дівчат – розсмішити хлопців, щоб перешкодити вкусити калиту. Бо хто розсміється, той із гри вибуває. Калиту руками  чіпати не можна! Можна лише кусати зубами. Пан Калитинський уже прив’язав калиту?

Пан Калитинський. Так! Я готовий! Калита на почесному місці. Починаємо!

                Дівчата подають парубкам коцюбу, І Коцюбинський їде по сцені круг, зупиняється навпроти пана Калитинського під музику «Василина»

1 Коцюбинський:  Доброго вечора вам, пане Калитинський!

Калитинський:  Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете?

1 Коцюбинський:  А їду калиту кусати!

Калитинський:  А я буду по мармизі писати!

1 Коцюбинський:  А я таки вкушу!

Калитинський:  А я таки впишу!

            (Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує стрічку і калита «втікає». Калитинський маже Коцюбинського сажею)

Калитинський:  Прошу. панове, наступного пана Коцюбинського! Прошу!

2 Коцюбинський також їде коло по сцені, зупиняється навпроти пана Калитинського

 2 Коцюбинський: Доброго вечора вам, пане Калитинський!

Калитинський:  Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А ви звідки?

 2 Коцюбинський:  Та я тутешній, з нашого села. Хочу калити вкусити!

Калитинський: -  То спробуйте!

(Коцюбинський підскакує, але Калитинський підсмикує. Калита «втікає». Калитинський маже сажею)

 

 

 3 Коцюбинський:  - Доброго вечора вам. пане Калитинський!

Калитинський:  - Доброго вечора і вам, пане Коцюбинський! А куди це ви їдете?

3 Коцюбинський: -  Їду калиту кусати!

Калитинський:  - А будеш нам слово казати?

3 Коцюбинський:

 - Буду.

Калитинський:   - Що у світі найсильніше?

3 Коцюбинський:  - Вода.

Калитинський:  - Що у світі найпрудкіше?

3 Коцюбинський:  - Думка.

Калитинський:  - Скільки в небі зірок?                                                                                           3 Коцюбинський:  - Як у морі піску.

Калитинський:  - Скільки в морі піску?

3 Коцюбинський:  - Як на землі трави.

Калитинський:  - Скільки на землі трави?

3 Коцюбинський:  - Як проміння у сонця.

Калитинський: - А скільки проміння у сонця?

3 Коцюбинський: - Як в людини думок.                                                                       Калитинський:  - А що везеш?

3 Коцюбинський:  - Оце я везу міх!

Калитинський: - -  А що в міху?

 3 Коцюбинський:  - Сміх!

Калитинський: - То давай засміємося!

3 Коцюбинський: -  Нема з чого реготати, коли хочеш калиту кусати!

  Він підстрибує і кусає калиту. Всі весело плещуть у долоні.

2 дівчина: -    Оце так парубок!                                                                                                        3 дівчина: -  Оце молодець!                                                                                                               4 дівчина: -  Всіх переміг!                                                                                                                       Господиня: -  Наступного року паном Калитинським у нас будеш!                              Калитинський: -  Калитники-житники, добре дбайте та нашу смачну калиту уславляйте! А ви,  дівчатонька, калиту діліть!                                                                       Дівчата  ділять калиту  

 

 

  6 парубок: -  Дівчата! І що, це все?! Більше нічим сьогодні нас не почастуєте?                                                                       5 дівчина:  Зараз! Зараз! Із цим ворожінням ми й забули!                                                           6 дівчина:  В кожній хаті на Вкраїні                                                                                                    Вареники варять нині.                                                                                                                                  Це варенички знаменні,                                                                                                                          Як їх родичі пельмені.                                                                                                            7 дівчина:  Милі гості, просимо сісти,                                                                                             Вареники будемо їсти.                                                                                                                  

  Вареники непогані,                                                                                                                                             Вареники у сметані!                                                                                                                      1 дівчина:  Вас чекають у макітрі                                                                                                                               Вареники дуже ситні –                                                                                                                          Білолиці, круглолиці,                                                                                                                                    Із добірної пшениці!                                                                                                                             7 парубок:  Е, ні! Так діла не буде. Що це таке: вареники із сиром та задарма. Давайте зробимо так: хто проспіває один рядок із пісні, в якій згадується верба чи калина, або затанцює – тому дасте  вареник.                                                                                         2 дівчина:  Любі гостоньки, а вареники наші не прості, а з сюрпризом, кому попадеться, тому й повезе.    

Проводиться гра, переможців пригощають варениками,  

   

       Хлопці співають пісню «Варенички мої».        

Господиня. Хлопці! Дівчата! Заколядуйте. Сьогодні вже й колядувати годиться. 

 

 

                                                          

 Колядка          «Підем, підем, пане  брате»        

7 парубок:  Досить сидіти, хлопці! Йдемо ще хвірточки познімаємо.

1 парубок:  Дякуємо господині та дівчатам за теплу хату і за стіл багатий.

     Хлопці виходять

Господиня. Дівчата, запам’ятайте: сни на Андрія – віщі. Під ліжко поставте на ніч миску з водою, покриту зверху дощечкою, що імітує місток. У сні побачите судженого, який вас і переведе через цей місток. Хай щастить усім!

Ведуча: Все, що в серці мали - вам подарували.

Світлу мрію, казку, ніжну пісню, ласку,

Славу України й щебет солов’їний.

Ведучий: Нехай ваша хата всім буде багата:

І хлібом, і сіллю, й великим добром.

Хорошими дітьми й міцненьким здоров’ям,

І піснею, й сміхом, й сімейним теплом.

Ведуча: А ще  вам бажаєм, щоб ви не хворіли,

Душею і серцем були молоді.                                                                                                       До рідного краю любов’ю горіли

І користь приносили рідній землі. 

 

              

  

        Всі учасники співають пісню «Хай в вас і в нас все буде гаразд!»  

 

 

docx
Додано
25 березня 2020
Переглядів
265
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку