«Ми діти твої, Україно”

(виховна година)

Мета: узагальнити та поглибити знання учнів з історії, географії, традицій та культури України, народознавства; виховувати повагу до українського народу та національних меншин, почуття патріотизму, любов до ближнього та рідної землі; формувати толерантність та систему цінностей школярів.

Обладнання: державна символіка, портрети історичних та культурних діячів, науковців, карта України, аудіозаписи пісень, експозиція вишивки та предметів побуту українців, скринька, паперові квіти.

ХІД УРОКУ (звучить аудіозапис української пісні)

Вчитель: Дорогі друзі! Сьогодні ми з вами присвятимо нашу годину спілкування тому, що нас усіх об'єднує незалежно від віку і досвіду. Тому, що є для нас спільною цінністю, — нашій рідній землі, нашій Україні.

     Напередодні ви отримали завдання виписати на окремих аркушах паперу по три факти про Україну, які вас особливо вразили.

(учні зачитують свої записи, вчитель збирає аркуші в скриньку)

Вчитель: Дивіться, скільки цікавого і цінного ви знайшли. Ці факти заповнили цілу нашу скриньку. Уявіть собі, скільки ще ми не знаємо! А скільки невідомих науці фактів приховує наша древня і славна земля!

     До сьогоднішнього уроку ваші однокласники підготували доповіді, якими готові з вами поділитися.

1.      Доповідь “істориків” ( зародження державності, головні історичні постаті та події).

2.      Доповідь “географів” (географічне положення та природні ресурси).

3.      Доповідь “соціологів” (населення України, етнічні групи).

4.      Доповідь “знавців символіки” (державні символи України).

Вчитель: Щойно ми з вами пригадали багато з того, що входить в підручники та енциклопедії. Але все це було б сухим фактажем, якби не головна цінність нашої землі — її народ.

–        Якими рисами наділені люди, що населяють Україну? Чому такі риси виробилися у нашого народу?

–        Що ви знаєте про своїх предків? Якими правилами вони керувалися? Чи дотримуєтеся ви цих правил?

Вчитель: Україну в давні часи населяли різні племена. Звісно, вони мали свої відмінності. Але об'єднавшись в одну державу заради спільної безпеки, вони стали однією великою і сильною родиною, отримавши спільну культуру, мову, історію. Свою спільну мудрість вони передали нащадкам через традиції та фольклор.

     Давайте перевіримо, скільки народних скарбів ви змогли зберегти у своїх серцях. Пропоную взяти участь у вікторині. За кожну правильну відповідь ви отримаєте паперову квіточку, яку потім зможете використати для спільної справи.

І. Продовжте прислів'я.

1.      Без діла слабіє...(сила)

2.      Діло майстра...(боїться)

3.      Видно пана...(по халявах)

4.      Добре роби - ...(добре й буде)

5.      Маленька праця краща за велике...(безділля)

6.      Вік живи - ...(вік учись)

7.      За одного вченого... (дають десятьох невчених)

8.      Хто питає...(той не блудить)

9.      Від добра...(добра не шукають)

10.  Один у полі...(не воїн)

11.  Одна голова добре, а дві -...(краще)

12.  Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь...(гладенько)

13.  Яке коріння, таке й ...(насіння)

14.  У дитини заболить пальчик, а в мами - ...(серце)

15.  Нема на світі краму, щоб купити ...(маму)

16.  Яка пташка, така й ...(пісня)

17.  Було б здоров'я, а все інше...(наживем)

18.  Бережи одежу знову, а здоров'я ...(змолоду)

19.  Де любов, там і ...(щастя)

20.  Як тривога, то до Бога, а як по тривозі, то й по ... (Бозі)

ІІ. Все життя нашого народу було пов'язане із землею, з Богом. Це вилилося в традиції та календарну обрядовість. Як же ми заємо її?

1.      Як називаються святкові різдвяні пісні? (колядки)

2.      Кому не можна посівати? (дівчатам)

3.      Після якого весняного свята починалися роботи на землі? (Благовіщення)

4.      Чим відрізняється писанка від крашанки?

5.      Як називаються пісні, якими зустрічають весну? (веснянки)

6.      На яке свято дівчата збиралися, щоб поворожити, а хлопці кусали калиту? (на Андрія)

7.      На яке свято дівчата просили собі хорошого заміжжя? ( на Покрову)

8.      Як називається обрядовий сніп, який заносили в хату на Різдво?(дідух, борода)

9.      Скільки страв має бути на столі у Святвечір?(12)

10.  Яку страву обов'язково готують на Різдво? (кутя, узвар)

11.  Коли жінка вже не могла ходити з непокритою головою? (коли виходила заміж)

12.  Як називається традиційний весільний хліб? (коровай)

13.  Чим обв'язували сватів на весіллі? (рушниками)

14.  На що стає пара молодят? ( на рушник)

15.  Чим благословляли батьки дітей? (іконами)

16.  Як називалася гуртова робота? (толока)

17.  Коли набожні українці обмежувалися у їжі та веселощах? (у піст)

18.  Коли українці закликали на вечерю мороз, а вживати їжу починали лише з появою першої зірки? (на Святвечір)

19.  Як називається період взимку, коли люди ходили в гості до родичів і не робили важкої роботи? (Святки)

20.  Після якого свята українці чекали послаблення морозів і приходу весни? (після Водохреща)

ІІІ. Скрізь і всюди, у дні радості й печалі, при будь-якій нагоді наші предки співали. Пісня була їх вічною супутницею і розрадою. Так з'явилися календарно-обрядові, родиннопобутові, ремісничі, чумацькі, козацькі пісні... Їх безліч. Мабуть, саме тому український народ визнано чи не найспівучішим на світі. Які народні пісні ви знаєте? Про що вони?

ІV. Також наш народ любив кмітливих людей і створив багато загадок. Пропоную вам перевірити на кмітливість своїх однокласників (учні загадують загадки однокласникам, вчитель роздає “нагороди”)

Сьогодні на уроці ми з вами обмінялися  своїми знаннями з історії, культури, географії України. А ще кожен з вас отримав нагороди за свою кмітливість. Перед вами — здобуті вами квіточки. Розфарбуйте їх, напишіть свої імена (учні розфарбовують і підписують квіти). А тепер я пропоную вам спільно “заплести віночок дружби” на знак того, що ми з вами — одна єдина сім'я, яка називається “народ України”. І давайте цим пишатися. (учні створюють вінок із квітів, закріплюючи його на дошці) РЕФЛЕКСІЯ.. Вправа “Мікрофон”.

Під кінець нашої зустрічі давайте по черзі скажемо, що для нас Україна? Яка  вона?

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО. Наш земляк, Володимир Сосюра, колись написв вірш, який і досі звучить гімном любові у багатьох серцях. Нехай він пролунає і сьогодні

.Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками…

Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі,

Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!