Ділова гра "Дерево бажань"

Тема. Ділова гра «Дерево бажань»

Мета: розкрити перед учнями чарівний світ людських захоплень, мрій,  виховувати людяність, доброту, любов до праці, любов.

Обладнання: дерево бажань, стрічки.

 Епіграф:

Не забувай ні на хвилину

Свого призначення, людино!

Радиш

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми й мети.

ІІІ.  Робота над темою заняття.

 

1.     Вступне слово.

Сьогодні в нас година спілкування «Дерево бажань». Ми поговоримо про свої мрії, захоплення, дізнаємося про те , чим цікавляться наші ровесники, ким вони хочуть стати в майбутньому. Адже кожна людина має якісь уподобання, про щось мріє, прагне до чогось незвичайного, хоче проявити себе в чомусь, тому з задоволенням виконує ту чи іншу роботу. І дуже добре, якщо захоплення і мрії збігаються. Виникає запитання, коли ж у людей з’являються захоплення? Напевне, в дитинстві, коли дитина починає гратися і усвідомлювати, що їй подобається, а що ні.

 

2.     Вправа «Якби…»

Давайте трішки помріємо…

1. Якби я був вітром, то…

2. Якби я був зіркою, то…

3. Якби я опинився на місяці, то…

4. Якби я була невидимкою, то…

5. Якби я була найкращим лікарем, то…

6. якби я був найкращим винахідником, то…

 

3. Гра «Який я»

(Учитель просить учнів узяти чистий аркуш паперу, розділити його на чотири колонки,першу колонку назвати «краще всього я вмію…», другу – «я не дуже добре вмію…», третю – «більш за все я хочу навчитися робити…», четверту – «ось що мені для цього потрібно…». Треба заповнити ці колонки, написавши в кожній мінімум по чотири пункти. Учитель може обговорити цю таблицю індивідуально з кожним, а також запропонувати учням обговорити її із своїми батьками.)

 

4.     Слово вчителя

Захоплення, ігри кожен вибирає за своїми уподобаннями. І по тому, що тебе цікавить, можна зрозуміти, які риси виховуєш у собі. Свої захоплення діти часто стараються втілити у грі. Можна побачити, як вони граються у школу, лікарню, продавців, водіїв тощо. В народі кажуть: «У що ти граєш, тим і захопишся». У грі, як і в дорозі, пізнають людей. Вибирати свої дороги треба свідомо. Людина на землі не може просто існувати, бути пустоцвітом. А навпаки – мріяти, старатися робити так, щоб мрії здійснювалися. Бо той, хто прагне до досягнення своєї мети, досягає її. А чим захоплюєтеся ви, що вам подобається, чим цікавитесь, ким мрієте стати?

 

5.     Відповіді учнів

 

6.     Прослуховування поезії «Мрія»

МРІЯ

Мріє в житті кожна людина,

Чи то вже дорослий, чи то ще дитина.

В мрію свою вірить й плекає,

Та чи здійсниться, вона ще не знає.

 

Пройде певний час і мрія здійсниться,

Попередній на зміну й інша насниться.

І так все життя непомітно проходить,

Доля наша очей з нас не зводить.

 

Просимо долю, благаємо, плачем

Ніяк свого щастя в житті не настачим.

Не зупинимось вчасно, не скажемо досить,

Душа вибагливо ще більше просить.

 

Якщо ти живеш, то й мрія з тобою,

З нею в житті йдеш твердою ходою.

То ж мріймо стільки душа наша просить,

Вона нам в майбутньому щастя приносить.

Одного разу втомлений подорожній шукав місце для відпочинку. Він побачив розлоге дерево, що вабило тінистою кроною, й вирішив відпочити в її тіні. А оскільки день був спекотний, у подорожнього, звісно ж, виникло бажання втамувати спрагу. І щойно це бажання виникло в його уяві, перед ним бозна-звідки з’явилася висока склянка, наповнена холодним свіжим фруктовим соком. Він з радістю взяв склянку і відпив із неї.

Потім подорожній подумав: от було б добре, якби тут з’явилася моя м’яка постіль. І тут же під ним з’явилося ліжко. «Чудово! — подумав подорожній. — Але було б ще ліпше, якби тут була моя дружина й відчула зі мною ці радощі». Одразу ж перед ним постала дружина.

Але, побачивши дружину, він злякався: а раптом дружина несправжня? А якщо  це демон прийняв її вигляд? І щойно ця думка виникла в його голові, дружина перетворилася в демона. Подорожній затремтів від страху: «Цей демон може мене проковтнути». І, звісно ж, його думка одразу ж стала дійсністю, демон накинувся на нього й проковтнув.

Дерево, яке виконує наші бажання, — це і є саме життя. Рано чи пізно наші бажання й думки матеріалізуються. Здійснення бажаного не приносить задоволення, а тільки породжує нові бажання. Так наші бажання й створюють існуючу навколо нас реальність. Переконання й емоції, особливо страх і відчуття провини, також перетворюють наші потужні духовні енергії в зовнішню реальність. Таким чином, хоч що б ми побажали, віра чи страх  кінець кінцем проявляються в наших життях. Зрештою нас пожирає матеріальний світ.

Наші бажання, вірування й страхи посилають наші думки в певних напрямках і згодом формують нашу особисту реальність. Якщо ми бажаємо створити здоровішу, щасливішу й гармонійнішу реальність, ми мусимо вирішити, чого ж ми хочемо насправді, — і не дозволяти випадковим бажанням скеровувати нас у помилкових напрямках. Слід культивувати в собі щасливі, здорові, позитивні думки, щоб саме їх реалізувало дерево виконання бажань нашого життя...

Діти на кольорових стрічках пишуть свої найзаповітніші мрії, бажання і прикріплюють до «Дерева бажань» з надією на те, що вони обов’язково здійсняться в майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Прочитав книгу – порадь її прочитати друзям

 

Мета: ознайомити учнів з темами: «Для чого нам потрібна книга?», «Як з’явилася вона?», довести, що читання книг – це насолода і відпочинок, розвивати уміння правильно читати книги, користуватися довідковими виданнями і періодикою.

 

Обладнання: Дерево Мудрості з висловами відомих людей про книгу, вузлики на пам’ять про те, як читати книгу, як її шанувати.

 

Вступне слово вчителя

 

Дорогі діти! Сьогодні ми з вами поведемо розмову про книгу. З активним розвитком науково-технічного прогресу ви повинні навчитись самостійно здобувати знання, знаходити додаткову інформацію. Тому важливо вміти користуватися книгою. Я хочу, щоб ви дивились на книгу іншими очима, щоб ви переконались, що читання книг – це велика духовна цінність. Розмова у нас буде цікавою, якщо ви будете активними співрозмовниками. Ви розширите свої знання про те:

- звідки з’явилась книга,

- для чого вона нам потрібна,

- які книги шанують у всьому світі.

 

Тож я запрошую вас до спілкування на тему: «Людина у світі книг». 

 

Вчитель. Шановні діти! Ви знаєте, що є такий вислів: «Скажи мені з ким ти дружиш, і я скажу тобі, хто ти?». З таким же правом можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти».

Людина, яка вміє і любить читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці – книги. Багато друзів – книг мають і наші однокласники.

 

- Кого б ви назвали справжніми книголюбами у нашому класі? (Учні називають однокласників, які багато читають)

 

Вчитель. Дуже часто доводиться чути непоодинокі думки, що сьогодні у час науково-технічного прогресу, потреба у читанні зникає.

 

-Чи хтось з вас розділяє таку точку зору? (Думки учнів).

 

Кожна цивілізована держава, дбаючи про духовність, освіченість свого народу, турбувалася про створення книг. Не була винятком і наша прадавня Вітчизна – Київська Русь.

 

Учень 1-й

 

Із книгою і словом поріднися,

Хай буде книга – твій насущний хліб.

То ж зачерпни із неї і напийся.

Снаги, що в серці залишає слід.

 

Учень 2-й

 

Мали бібліотеки князі, воєводи, тисяцькі. Були книгозбірні при кожному монастирі, при школах, де здобували освіту наші предки. Рівень грамотності ремісників, селян, воїнів вражав гостей і мандрівників. І сьогодні в музеях ми можемо зустріти горнятка, ковальський реманент, прядки з написами, яким тисяча і більше років.

 

Учень 3-й

 

Саме слово „бібліотека” грецького походження, а перекладається так „бібліо” – книга, а „тека” – зберігання. Отож, це місце, де зберігаються книги.

 

Учень 1-й

 

Ніщо так глибоко не передає духовного життя народу, як книга – неперевершений витвір людського генія.

 

Учень 2-й

 

Молитва до книги

 

Відкрий мені свічадо Своїх дум,

Відкрий свічадо мудрості Своєї.

Я виросту – і мій глагол на глум

Підняти вже не зможуть фарисеї.

 

На ниві Слова, на твоїй ріллі

Не для гордині піт проллю – то тління, -

А щоб себе на Божій знать землі

І Божим гідно зватися творінням.

 

Не пожалій мені Своїх щедрот –

Я їх примножу і роздам по світу.

Коли ти є – у мене єсть народ –

Любов, Надія, віра і Молитва.

Амінь!

 

Учень 3-й

 

Перша друкована книга в Україні з’явилась 14 лютого 1574р. Ця книга називалась „Апостол”. Першим друкарем книги був Іван Федоров. У тому ж 1574 р. у Львові вийшов друком “Буквар” – перший на східнослов’янських землях підручник. Багато поколінь опанувало за ним ази грамоти. Мине ще 16 років і у Львові відкриється найбільша в Україні друкарня, з якої вийдуть сотні книг...

 

 

Учень 1-й

 

Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова. Книга вчить нас бути чесними і працьовитими.

 

Учень 2-й

 

Як до живих джерел глибоких,

Ми припадаємо до книг.

Та нездоланну правду з них.

Нас поведуть вони у мрію,

Щоб розпізнати суть буття.

Прийдешні нам шляхи відкриють

І стануть школою життя.

 

Виступи учнів про те, яку книгу радять прочитати своїм однокласникам (завдання заздалегідь підготовлене)

 

Вчитель. Бібліотека, хай і домашня, створюється не за один день, і не за один рік. Вам дарують книжки родичі, батьки, друзі, купуєте в книгарнях. Розставляєте в певному порядку на полицях. Розкажіть про ваші домашні бібліотеки. (Розповідь учнів)

 

Вчитель. А тепер давайте поговоримо про те, як треба зберігати книги.

 

1. Необхідно берегти книжки, тримати їх у хорошому стані.

2. При користуванні книгою не слід робити поміток на її сторінках, загинати по корінцю. Треба користуватися спеціальною закладкою чи листівкою.  

3. Не варто вкладати між сторінками зайві предмети.

4. Пам’ятайте, що пил, сирість і волога – запеклі вороги книги. Тому не рідше двох разів на рік книжки треба протерти сухою ганчіркою або почистити пилососом.

5. Згубно діє на книжку і сонячне проміння – вицвітають, блякнуть тексти, ілюстрації, руйнується папір. Не забувайте про це.

6. На полиці книжки мають стояти вільно. Між верхніми обрізами книжок і верхньою поличкою слід залишати вільне місце для проникнення повітря.

 

Учениця.

 

Я- книжка! Я – товариш твій!

Ти зберегти мене умій!

Щоб я була нова щораз, оберігай мене від клякс.

Гортаєш – пальців ти не слинь,

Оцю погану звичку кинь.

Листків, гляди, не загинай –

Зроби закладки – їх вкладай.

Мене папером обгорни,

Де взяв, туди і поверни.

Запам’ятай же – я твій друг,

Та не для цих бруднючих рук,

Я – книжка! Я – товариш твій,

Тож зберегти мене зумій.

 

Вчитель. Величезний світ – принадний і розмаїтий – лише до нас у кімнату зі сторінок улюблених книг. Все життя книга допомагає нам вчитись, працювати, жити.

 

Гра «Бібліотека – книжчин дім»

 

1. Де починається життя книги? (В лісі).

2. Що допомагає швидко знайти в книзі потрібний вірш, оповідання, казку? (Зміст).

3. Як називається переписана від руки книга? (Рукопис).

4. Чого боїться книга? (Дощу, снігу, брудних рук).

5. У школі ти школяр, школярка, а хто ти в бібліотеці? (Читач, читачка).

6. Як називають забудькуватих читачів? (Боржник).

7. Із чого починається книжка? ( З обкладинки).

8. Назвіть дитячі журнали . („Барвінок”, „Дзвіночок”, „Пізнайко” та ін.).

9. На чому в бібліотеці розставлені книги? (На стелажах).

10. Куди приносить письменник рукопис? (У видавництво).

11. Для чого потрібні в бібліотеці книжкові виставки? (Для розкриття фонду).

12. Скільки днів можна читати бібліотечну книгу? (15 днів).

 

Вчитель. Нехай не буде жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з книги.

 

І пам’ятайте слова з „Повісті минулих літ”, що книги – плоди мудрості, джерело мудрості, світло мудрості. Вчіться у героїв книжок любити нашу землю, її мову, мистецтво. Мандруйте рідною країною, пізнавайте себе і людей, знайомтеся з подіями, які відбулися у давнину, заглядайте у майбутнє.

 

 

Тема. Мій зовнішній вигляд

 

Мета: Формувати знання дітей про зовнішність людини; викликати бажання стежити за своїм зовнішнім виглядом і бути непримиримим до неохайності; сприяти формуванню охайності, естетичного смаку

Обладнання: вирізані картки, листки паперу, олівці.

Форми роботи: робота в парах.

 

 

І. 1. Вступна бесіда учителя

Часто в розмовах можна почути: «гарна жінка», «гарний хлопчик», «гарна дівчина».

Чому так говорять? Чим приваблює нас зовнішній вигляд гарних людей? Бажання бути гарним – природне і закономірне. У вихованої людини в поняття привабливого зовнішнього вигляду входить не тільки природна краса, не тільки гарний одяг, а й особиста чистота, охайність. А якщо людина під час розмови кривить рота, сутулиться, човгає ногами при ходьбі, розмахує руками, тримає руки у кишенях, то чи можна назвати її гарною?

(Діти відповідають хором: Ні!)

Дійсно, гарною назвати можна людину з правильною поставою, гарними жестами і рухами.

Отже, завдання нашого заняття – навчитися піклуватись про свій зовнішній вигляд.

 

2. Робота з приказками, порівняннями

Завдання:

І : Пояснити порівняння: «Згорблений, як дід»

Варіант пояснення

- Коли людина молода або дитина ходить сутула, не слідкує за поставою, неправильно сидить за столом або партою, то іі порівнюють із старим згорбленим дідом.

 

 

 

ІІ: Пояснити порівняння: «Стрункий, як хвоїнка»

Варіант пояснення

- Якщо людина ходить із прямою спиною, слідкує за своєю поставою, завжди підтягнута, то про неї кажуть «Стрункий, як хвоїнка», бо хвоїнка тоненька, рівненька, струнка.

ІІІ. Пояснити порівняння: «Без осанки кінь – корова».

Варіант пояснення

- Так кажуть на людину сильну, міцну але незграбну. Бо, якщо людина не слідкує за поставою, то вона схожа не на стрункого міцного коня, а на корову.

 

3. Слухання та обговорення вірша Л.Компанійця «Отак у нас щодня».

Дзвенить за вікнами трамвай:

Вставай, вставай,

Вставай, вставай!

…У хаті - метушня.

Сестра гукає: «Де пальто?»

А де пальто – не зна ніхто!

І так у нас щодня!

Шука портфеля старший брат,

Сорочку – середульший брат,                                     

Штанці – молодший брат.

А я  згубила черевик,

І олівець раптово зник, –

Шукаю все підряд!

Пальто знайшли ми у кутку,

Портфель – в садочку, на бузку.

Ну,  а штанців – нема!

Коли дивлюся – ось вони:

Лежать під лавкою штани,

На них Мурко дріма.

Дев’ята б’є…

Ну, так і є –

Спізнились на урок!

Порозмовлявши віч-на-віч,

На місце класти кожну річ

Даєм собі зарок.

…А ранком – знов лунає крик:

- Де мій портфель?

- Де черевик?

І знову – метушня.

І тільки чути «де?» та «де?»,

І хата обертом іде…

Отак у нас – щодня!

          

 

 

 Вчитель.

           - У кого з вас таке буває?

(Діти розповідають, що звечора складають свої шкільні речі у портфель, а     одяг вішають у шафу.)

 Вчитель.

- Хто чистить вам одяг, взуття?

(Одяг і взуття чистимо самі, або допомагаємо мамі це робити)

 Вчитель.

-         У якому вигляді повертається дехто з вас зі школи?

(Я повертаюся чистим, охайним.)

 

ІІ.1. Аналіз етичних ситуацій.

Вчитель.

- Я роздаю вам конверти з завданнями. Вам треба проаналізувати ситуацію і дати відповіді на запитання.

Ситуація №1

І група:

Ситуація.

         Хлопчик повернувся зі школи додому. Глянула мати, а нова його шапка подерта і вся в грязюці.

-         Це що?

-         Та це хлопці…

-         Що хлопці?

-         Скинули з мене шапку і почали у футбол грати.

-         А ти ж де був?

-         На воротях стояв.

-         Що можна сказати про поведінку цього хлопчика?

-         Як потрібно ставитись до своїх речей? (Хлопчик не береже свої речі, неправильно з ними поводиться. Шапкою гратися у футбол не можна. Для цього є м’яч. А свої речі треба берегти, дбати про них, бо твій вигляд говорить про тебе, про твій характер.)

Вчитель.

Одяг – це те, у чому ми йдемо поміж люди. У давні часи елементи одягу наділяли магічною силою: так, в українців значення оберегів мали вишита сорочка, хустка, віночок. Вважалося, що кольори та візерунки вишивки можуть захистити від недоброго ока, хвороб. Саме тому одяг завжди мав бути чистим і охайним. Недбале ставлення до власного одягу й нині сприймають як неповагу до себе.

Ситуація №2

Ситуація.

-  Нащо калоші ти взуваєш?

-  Я в них на вулицю піду!

-   Але ж грязюки там немає…

-   Нічого, я її знайду!

                                     Г.Бойко

-    Яку б пораду дали цій дитині?

-    Як слід одягатися?

(Одягатися потрібно відповідно до пори року та погоди. Під час прогулянок  треба  не грязюку шукати, а відпочивати: грати в ігри, займатися спортом.)

Ситуація №3

 Нашу Нату не впізнати –

Модна зачіска у Нати.

Дивна зачіска, нова:

Розкуйовджене волосся –

На всі боки піднялося,

Мов копиця – голова.

                                               Г. Бойко

-  А яку пораду дасте цій дівчинці?

(Зачіска повинна відповідати події, відповідати віку.

 Слід доглядати за своїм волоссям.

      До школи краще заплітати коси або зав’язувати «хвостики».)

 

 2. Бесіда вчителя.

На Вкраїні іздавен дівчата дорожили косою. Дівчаткам після річного віку волосся вже не відтинали і матері ретельно стежили за ним – щоденно розчісували, змивали в пахучих травах (любистком, м’ятою, липою). Згодом, коли підростала дівчинка, мама чи бабуся привчали її до самообслуговування. Це були чи не найперші уроки навиків до ошатності, любові  до праці.

         В усіх родинах існував непорушний звичай – уставши, дівчинка мусила насамперед «навести лад», тобто розчесати волосся, заплести косу.  Здавен вважалося найбільшим нехлюйством братися за будь-яку роботу чи сідати за  стіл із розпущеним волоссям. Про ошатну дівчинку складалася громадська думка: яка коса – така й краса; подивись на косу, а подумай про її господиню.

А тепер дівчатка прокоментують свої зачіски і те як вони дбають за волоссям.

(Дівчата виходять до дошки. Вони отримували домашнє завдання – зробити зачіску)

         Приклади розповідей:

- Моя зачіска універсальна, тому що з нею можна ходити і до школи, і на свято («колосок» навколо голови). Така зачіска акуратна і красива. Я своє волосся ретельно розчісую його вранці і ввечері.

- Мені мама зробила святкову зачіску. З нею я можу піти на день народження до подруги. Мені допомагає мама доглядати за волоссям. Щотижня я мию волосся шампунем, іноді мені мама живить коріння волосся спеціальним бальзамом, щоб волосся було блискучим і красивим.

Вчитель:

-А тепер хлопчики продемонструють нам свої зачіски.

(Хлопчики виходять до дошки і по черзі розповідають про свої стрижки)

- Моя зачіска називається «…». Вона і повсякденна і святкова.

- Моя улюблена стрижка «модельна». Це сучасна стрижка.

 

 

 

 

ІІІ. Підсумок.

Вчитель.

А зараз обведіть свої долоньки і на кожному пальчику напишіть, що ви вмієте робити, щоб  бути гарними.

Зачитайте, що ви написали (вибірково).

Приклади записів:

- Вмію слідкувати за одягом, за волоссям, підрізати нігті, чистити взуття, пришивати ґудзики.

- Я акуратний, чищу одяг, чищу взуття, слідкую за зачіскою, чищу зуби.

- Доглядаю за вбранням, розчісую та заплітаю коси, вмиваюся та чищу зуби,

чищу взуття, вишиваю.

 

Вчитель

 А тепер на вирізаних картках напишіть, якими ви хочете стати, коли будете дорослими, опишіть свій зовнішній вигляд через 10 років.

(Діти пишуть на листочку та складають у скриньку «Спогадів»)